Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки (Випуск 1-6), (Випуск 1, 2 (2023))
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/6751
Browse
Search Results
Item ІНФОДЕМІЯ: СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ВЕКТОРИ ЗНИЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ(2022) Кочубейник, О. М.; Kochubeynyk, O. M.Актуальність заявленої у статті проблеми зумовлена тим, що процес інфодемії тотально впливає на всі сфери життєдіяльності людини. Одним з найважливіших факторів у процесі навмисного чи, навпаки, ненавмисного створення та поширення інфодемічних наративів є ЗМІ (та соціальні медіа включно). Дослідження має на меті з’ясувати, яким чином ЗМІ впливають на інформаційну адаптацію особистості під час поширення коронавірусної інфекції, та окреслити інструменти захисту та протидії інформаційному надлишку. Наукова новизна дослідження полягає в оцінюванні особливостей сприйняття медіа людьми різного віку та зайнятих у різних сферах професійної діяльності. Методи. Дослідження, організоване як квазіексперимент із незв’язаними вибірками, було проведене у два етапи, перший з яких – березень 2020 р., а другий – квітень 2021 р. Змінні вимірювалися за допомогою розширеної шкали Лайкерта шляхом оцінювання різних аспектів медіапотоку. Вибіркові сукупності було сформовано за допомогою онлайн-опитування («вибірка, керована респондентами») з дотриманням процедур, що підвищують репрезентативність. Фокус інтерпретації результатів зосереджено на соціально детермінованих векторах змін оцінки медіапотоку. Результати. Виокремлено два вектори, які пояснюють зміни в оцінюванні медіапотоку в умовах інфодемії. Перший із них опосередковується віковими особливостями, тоді як другий – сферою професійної діяльності. Перший вектор – десенсибілізація – діє у напрямі втрати новизни та атрактивності інформації, пов’язаної із пандемією. Другий вектор – прагматизм – визначається корисністю інформації для організації професійної активності. Висновки. В умовах пандемії ЗМІ відіграли вирішальну роль у ситуації, оскільки ізольовані люди підтримували контакти, надаючи інформацію як про запобіжні заходи, статистику захворювань, заходи безпеки, так і небезпечну для здоров’я дезінформацію, чутки та фейкові новини. Це вимагає забезпечити контроль за підвищенням відповідальності медіа перед своїми цільовими аудиторіями за публіка- цію фейк-ньюс та здійснювати глибший фактчекінг усієї інформації, яка може негативно вплинути на суспільство. Purpose. The relevance of the problem stated in the article drives from the fact that infodemic totally influences all areas of human activity. Media (іncluding social media) are considered to be one of the most important factors in the process of creating and distributing infodemic narratives – both in an intentional or a nonintentional way. This study aims to investigate how media influences an informative adaptation of a personality during spread of coronavirus infection, to develop recommendations for protection and counteraction against information superfluity. The scientific novelty of the study consists in assessment of the peculiarities of media perception by people of different ages and employed in different areas of professional activity. Methods. The study, organized as a quasi-experiment with unbounded samples, was undertaken in two steps, the first of which was in March 2020, and the second – in April 2021. Variables were measured with an extended Likert scale to assess different aspects of media flow. Sample populations were formed by using an online survey (namely, “respondent-driven sampling”) in compliance with procedures ensuring representativeness. The focus of the results interpretation was on socially determined vectors of changes in assessment of media flow. Results. Two vectors have been singled out to explain changes in assessment of media flow under infodemic circumstances. The first of them is mediated by age characteristics, while the second is mediated by a field of professional activity. The first vector – desensitization – acts in the direction of loss of novelty and attractiveness of information related to the pandemic. The second vector – pragmatism – is determined by the usefulness of information for the organization of professional activity. Conclusions. Media played a crucial role in making people connected in spite of isolation, providing information regarding both the precautions, disease statistics, safety measures as well as health-threatening misinformation, rumors and fake news. It is necessary to advocate an increasing responsibility of media towards their target audiences for publishing fake news; deeper fact-checking of information that could be a threat to society.Item ГЕНДЕРНО-ВІКОВИЙ АСПЕКТ ПСИХОЛОГІЧНОЇ АВТОНОМІЇ ТА ПРИВ’ЯЗАНОСТІ ДО ІНШИХ ЛЮДЕЙ(2022) Чайка, Г. В.; Chaika, G. V.Мета – визначити зміни в показниках автономії особистості та прив’язаності до інших людей у дорослому віці залежно від статі та віку. Методи: показники «автономія» та «позитивні відносини з іншими» з методики вивчення психологічного благополуччя К.Ріфф та показник «чутливість до інших» «Тесту автономія-прив’язаність». Вибірка (220 респондентів) була розділена на 3 групи за віком для вікового аналізу (група 1 – студенти, віком до 22 років; група 2 – досліджувані від 23 до 35 років; група 3 – дорослі від 36 років до 65 років). Результати. Статистично достовірні відмінності між жінками та чоловіками (p<0.05) були визначені для показників «автономія» та «чутливості до інших». Показники «автономія» та «позитивні взаємини» зростають з віком, «чутливість до інших» знижується з віком. Були виявлені такі статистично значимі розбіжності: 1) між показниками автономії у групах 1 і 2; 2) між показниками «позитивні взаємини» у групах 1 і 2; 3) між показниками «чутливість до інших» як у групах 1 і 2, так у групах 2 і 3. Висновки. Чоловіки показали вище значення показника «автономія», тоді як жінки – дещо вище зна- чення «чутливості до інших». Показник «позитивні відносини з іншими» був майже однаковий у жінок і чоловіків. Такі відмінності, особливо щодо автономії, можна назвати культурними особливостями українців, оскільки результати не зовсім збігалися із даними з іноземних робіт. При переході від юно- сті до молодшого дорослого віку людина починає відчувати себе більш автономною, тобто такою, яка бере не себе відповідальність за свій подальший життєвий шлях, при цьому поглиблюються позитивні взаємини. Тому у цей віковий період спостерігається зростання показників «автономія» і «позитивні взаємини». На подальших вікових етапах спостерігається, скоріше, підтримка наявного статусу. По мірі просування на життєвому шляху, людина набирає більшої майстерності, життєвої мудрості, і тому вона вже не схильна спиратися на думки, погляди інших, вона не боїться висловлювати власну думку і саме в цьому сенсі «чутливість до інших» знижується. Purpose. To determine changes in the indicators of personality autonomy and relatedness with other people in adulthood depending on gender and age. Methods. The indicators of “autonomy” and “positive relations with others” from C. Ryff’s Scales of Psychological Well-Being and the indicator of “sensitivity to others” from the Autonomy-Relatedness Test were used. The sample (220 respondents) was divided into 3 groups for age analysis (group 1 – students under 22 years; group 2 – the respondents from 23 to 35 years; group 3 – adults from 36 to 65 years). Results. Statistically significant differences between women and men (p <0.05) were determined for the indicators of “autonomy” and “sensitivity to others”. Indicators of “autonomy” and “positive relations with others” increased with age, “sensitivity to others” decreased with age. The following statistically significant differences were found: 1) between the indicators of “autonomy” in groups 1 and 2; 2) between the indicators of positive relations with others” in groups 1 and 2; 3) between the indicators of “sensitivity to others” inConclusions. Men showed a higher value of “autonomy”, while women did a slightly higher value of “sensitivity to others”. “Positive relations with others" were almost the same for women and men. Such differences, especially in terms of autonomy, can be called the cultural characteristics of Ukrainians, as the results did not exactly coincide with data from foreign works. With the transition from youth to young adulthood, people feel more autonomous, that is, they take responsibility for their future lives, while deepening positive relationships. Therefore, in this age period there is an increase in “autonomy” and “positive relations with others”. On the later age stages, there is, rather, support for the current status. As one progresses in life, he/ she gains more skill, life wisdom, and therefore he/she is no longer inclined to rely on the thoughts and views of others, is not afraid to express his/her own opinion and in this sense, “sensitivity to others” decreases. groups 1 and 2 and in groups 2 and 3.