2024

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/20537

Browse

Now showing 1 - 20 of 35

МУЗИЧНО-РИТМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ У СТРУКТУРІ ЗАНЯТЬ ІЗ ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
(2024) Мелькова, Л. О.
Дослідження розкриває актуальні питання щодо розвитку музично-ритмічних здібностей дітей дошкільного віку. Теоретичне обґрунтування і практичні аспекти використання музично-рухової діяльності на заняттях різного типу в закладах дошкільної освіти ефективно впливають на когнітивну, емоційну і соціальну сферу особистості, що є важливим для гармонійного розвитку дитини. Музично-ритмічна діяльність на заняттях, що об’єднує в єдиний комплекс мовлення, музику, драматизацію, пантоміму, пластику, танець, виступає одним із найефективніших видів естетичної діяльності, що формує у дошкільників художньо-творчі здібності. Використання різних видів музичної діяльності, зокрема, музично-ритмічних рухів, у повсякденному житті закладу дошкільної освіти сприяє розвитку музичних і пізнавальних здібностей дітей, активізує мислення, увагу, розвиває уяву, фантазію, виховує активність, дисципліну, покращує моторику та загальний стан організму. Різнобарв’я музичних творів викликають у дітей підвищений настрій, емоційні переживання. В процесі занять музично-ритмічною діяльністю у дітей дошкільного віку розвивається музичний слух, пам’ять, мовлення. Запропоновані оригінальні методики та підходи до організації музично-ритмічної діяльності, сприяють не лише розвитку музичних здібностей, а й загальному розвитку дитини. Особлива увага у музично-ритмічні роботі приділяється індивідуальному підходу до кожної дитини й створенню атмосфери творчості та задоволення від занять. Наукова новизна й теоретична значущість дослідження визначаються теоретичним обґрунтуванням та експериментальною перевіркою педагогічних умов щодо музично-ритмічної діяльності дітей старшого дошкільного віку в структурі занять різного типу, опрацюванням критеріїв та рівнів розвитку ритмічного слуху дошкільників. Матеріали дослідження корисні для наукових працівників, які займаються дослідженням питань дошкільної педагогіки, музичної педагогіки та психології, а також буде цікава педагогам дошкільних закладів, студентам педагогічних спеціальностей і батькам, які прагнуть забезпечити всебічний розвиток своїх дітей./The study reveals actual issues regarding the development of musical and rhythmic abilities of preschool children. The theoretical justification and practical aspects of the use of musical and motor activities in classes of various types in preschool education institutions effectively affect the cognitive, emotional and social sphere of the individual, which is important for the harmonious development of the child. Musical and rhythmic activity in classes, which combines speech, music, dramatization, pantomime, plastic arts, dance into a single complex, is one of the most effective types of aesthetic activity that develops artistic and creative abilities in preschoolers. The use of various types of musical activities, in particular, musical and rhythmic movements, in the daily life of a preschool educational institution contributes to the development of musical and cognitive abilities of children, activates thinking, attention, develops imagination, fantasy, fosters activity, discipline, improves motor skills and the general condition of the body. The variety of musical works causes children to have a high mood and emotional experiences. In the process of musical and rhythmic activities, preschool children develop musical hearing, memory, and speech. The proposed original methods and approaches to the organization of musical and rhythmic activities contribute not only to the development of musical abilities, but also to the general development of the child. Special attention in musical and rhythmic work is paid to an individual approach to each child and to the creation of an atmosphere of creativity and enjoyment of classes. The scientific novelty and theoretical significance of the study are determined by the theoretical justification and experimental verification of pedagogical conditions regarding the musical and rhythmic activity of older preschool children in the structure of various types of classes, the development of criteria and levels of development of rhythmic hearing of preschoolers. The research materials are useful for researchers who are engaged in researching issues of preschool pedagogy, music pedagogy and psychology, and will also be of interest to teachers of preschool institutions, students of pedagogical specialties and parents who seek to ensure the comprehensive development of their children.
РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ УЯВИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ПРОЦЕСІ ЗАНЯТЬ З РІЗНИМИ ПЛАСТИЧНИМИ МАТЕРІАЛАМИ
(2024) Штефюк, К. В.
Розвиток творчої уяви у здобувачів старшого дошкільного віку полягає в тому, що вже в першому класі у дітей має бути достатньо розвинена уява, здобувачі повинні вміти знаходити себе в різних ситуаціях, в яких відбуваються різноманітні перетворення предметів, зображень і знаків, він повинен бути готовий до передбачення можливих змін. Унікальні можливості для розвитку творчої уяви здобувачів дошкільного віку відкриваються в процесі образотворчої діяльності на заняттях з різними пластичними матеріалами. За загальноприйнятим у дошкільній педагогіці визначенням що пластичні матеріали - це «спосіб створення прикрас, зображень шляхом конструювання, накладання, наклеювання різнокольорових пластичних частин матеріалу різного кольору, а також оздоблення, створюваний образ. Пластичний матеріал – це найпростіший і доступний спосіб для здобувачів дошкільного віку створювати художні роботи, які зберігають реалістичну основу створеного самого зображення. / The development of creative imagination in older preschoolers is that already in the first grade children should have a sufficiently developed imagination, students should be able to find themselves in different situations in which various transformations of objects, images and signs occur, they should be ready to predict possible changes. Unique opportunities for the development of creative imagination of preschoolers are opened in the process of visual activity in classes with various plastic materials. According to the generally accepted definition in preschool pedagogy, plastic materials are “a way of creating decorations, images by constructing, superimposing, gluing multi-colored plastic parts of material of different colors, as well as decorating the created image. Plastic material is the simplest and most accessible way for preschoolers to create works of art that retain the realistic basis of the created image itself.
ВИКОРИСТАННЯ ІГОР В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
(2024) Бондаренко, І. С.
Магістерське дослідження присвячене вивченню використання ігор в освітньому процесі як ефективного засобу формування креативності молодших школярів в умовах Нової української школи. Актуальність теми обумовлена потребою в розвитку творчих здібностей учнів у контексті сучасних освітніх вимог, що акцентують увагу на формуванні ключових компетентностей, здатності до критичного мислення та інноваційного підходу до навчання. У дослідженні проаналізовано теоретичні основи використання ігор в навчанні, визначено їх вплив на розвиток креативності, мотивації та соціальних навичок учнів. Розглянуто різні типи ігор, що сприяють активному навчальному процесу, а також проведено практичні експерименти з реалізації ігрових методів у класах молодшої школи. Результати дослідження підтверджують, що ігрові методи є ефективними для стимулювання креативності учнів, підвищення їхньої активності та зацікавленості в навчанні. Виявлено, що інтеграція ігор у навчальний процес сприяє не лише розвитку творчого потенціалу дітей, а й їхньому емоційному та соціальному розвитку. Дослідження має практичне значення для педагогів, які прагнуть впроваджувати інноваційні методи навчання, а також для розробки рекомендацій щодо ефективного використання ігор у початковій освіті / This master's research focuses on studying the use of games in the educational process as an effective means of fostering creativity in younger students within the framework of the New Ukrainian School. The relevance of the topic is determined by the need to develop students' creative abilities in the context of modern educational requirements, which emphasize the formation of key competencies, critical thinking skills, and innovative approaches to learning. The research analyzes the theoretical foundations of using games in education, determining their impact on the development of creativity, motivation, and social skills among students. Various types of games that promote active learning processes are examined, and practical experiments on the implementation of game methods in primary school classrooms are conducted. The results of the study confirm that game methods are effective for stimulating students' creativity, enhancing their activity and interest in learning. It was found that the integration of games into the educational process contributes not only to the development of children's creative potential but also to their emotional and social growth.
ФОРМУВАННЯ ІГРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ ФРЕБЕЛЬПЕДАГОГІКИ
(2024) Ібадзаде, С. Н.
Проведене дослідження підтверджує важливість формування ігрової компетентності. На основі аналізу доведено, що новаторський та інноваційний аспект педагогічних ідей Ф. Фребеля є те, що його дошкільні заклади як установи для виховання дітей раннього віку істотно відрізнялися від існуючих дошкільних установ, де переважно обмежувалися лише доглядом за дітьми та формальним навчанням. У роботі було проаналізовано основні теоретичні засади ігрової компетентності. Розглянуто роль гри в розвитку дітей молодшого дошкільного віку. Досліджено фребельпедагогіку як методичну основу формування ігрової компетентності дітей. У магістерському дослідженні було проведено діагностику сформованості ігрової компетентності дітей молодшого дошкільного віку. Діагностика включала опитування вихователів, батьків, а також спостереження за дітьми. Для дослідження було обрано 10 вихованців ЗДО Fröbel-Kindergarten An der Weide (Бремен, Німеччина). Розроблено рекомендації, щодо формування ігрової компетентності молодших дошкільників засобами фребельпедагогіки. Проведено повторний аналіз, за раунок чого підтверджено ефективність запропонованих заходів / The conducted research confirms the importance of the formation of gaming competence. On the basis of the analysis, it is proved that the innovative and innovative aspect of F. Froebel's pedagogical ideas is that his preschool institutions as institutions for educating young children differed significantly from existing preschool institutions, which were mostly limited to childcare and formal education. The work analyzed the main theoretical foundations of game competence. The role of play in the development of younger preschool children is considered. Frebel pedagogy was studied as a methodical basis for the formation of children's game competence. In the master's study, the diagnosis of the formation of game competence of children of younger preschool age was carried out. Diagnostics included interviews with educators, parents, and observation of children. 10 pupils of Fröbel-Kindergarten An der Weide (Bremen, Germany) were selected for the study. Recommendations have been developed for the formation of game competence of younger preschoolers by means of Frebel pedagogy. A repeated analysis was carried out, which confirmed the effectiveness of the proposed measures.
РОЗВИТОК САМОСТІЙНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
(2024) Поспилько, А. С.
Дослідження присвячено проблемі розвитку самостійності молодших школярів. Актуальність теми обумовлена необхідністю підготовки учнів до самостійного навчання в умовах сучасного інформаційного суспільства. Мета дослідження – розробити та експериментально перевірити ефективність педагогічних умов, що сприяють формуванню самостійності учнів початкової школи. Гіпотеза дослідження полягала в тому, що впровадження комплексу педагогічних умов (створення позитивного емоційного ставлення, активізація діяльності вчителя, стимулювання самоконтролю) призведе до підвищення рівня самостійності учнів. Для досягнення мети було проведено теоретичний аналіз наукових джерел та емпіричне дослідження. В результаті дослідження була розроблена авторська модель формування самостійності, яка включає систему педагогічних заходів. Експериментально доведено ефективність запропонованої моделі. Результати дослідження мають значну практичну цінність для вчителів початкової школи. Розроблені педагогічні умови можуть бути використані для створення ефективних навчальних програм та методичних посібників. Висновки дослідження підтверджують важливість розвитку самостійності учнів для їхнього успішного навчання та подальшого життя.\The study is devoted to the problem of developing the independence of junior schoolchildren. The relevance of the topic is due to the need to prepare students for independent learning in the modern information society. The purpose of the study is to develop and experimentally test the effectiveness of pedagogical conditions that promote the development of primary school students' independence. The hypothesis of the study was that the introduction of a set of pedagogical conditions (creating a positive emotional attitude, activating the teacher's activity, stimulating self-control) will lead to an increase in the level of pupils' independence. To achieve this goal, a theoretical analysis of scientific sources and an empirical study were conducted. The study resulted in the development of the author's model of independence formation, which includes a system of pedagogical measures. The effectiveness of the proposed model has been experimentally proved. The results of the study have significant practical value for primary school teachers. The developed pedagogical conditions can be used to create effective curricula and teaching aids. The conclusions of the study confirm the importance of developing pupils' independence for their successful learning and future life.
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПІДТРИМКА ДІТЕЙ ІЗ ПСИХОГЕННИМИ ТРАВМАМИ В УМОВАХ ВІЙНИ
(2024) Ляшенко, А. В.
У роботі визначено особливості психічного розвитку дітей дошкільного віку, проаналізовано причини та зміст психогенних травм у дітей дошкільного віку , розглянуто особливості організації та змісту психологічної підтримки із психогенними травмами, проведено емпіричне дослідження реагування дітей на психічну травму, розроблено рекомендації щодо профілактики та корекції психічних розладів у дітей. / The paper defines the peculiarities of mental development of preschool children, analyzes the causes and content of psychogenic trauma in preschool children, considers the peculiarities of organization and content of psychological support for psychogenic trauma, conducts an empirical study of children's response to psychological trauma, and develops recommendations for the prevention and correction of mental disorders in children.
ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВИХОВНІЙ РОБОТІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ
(2024) Звягінцева, А. О.
У роботі представлено теоретико-методологічне обґрунтування проблеми формування навчальної мотивації молодших школярів засобами мультимедійних технологій в умовах дистанційної освіти. Проаналізовано сучасні підходи до використання цифрових інструментів у початковій школі, визначено їх роль у стимулюванні пізнавальної активності учнів, надано практичні рекомендації для вчителів. Робота має практичне значення для підвищення ефективності освітнього процесу. The paper presents a theoretical and methodological substantiation of the problem of forming the learning motivation of primary schoolchildren by means of multimedia technologies in the context of distance education. Modern approaches to the use of digital tools in primary school are analysed, their role in stimulating students' cognitive activity is determined, and practical recommendations for teachers are given. The work is of practical importance for improving the efficiency of the educational process.
СПЕЦИФІКА КОГНІТИВНОГО РОЗВИТКУ В ДОШКІЛЬНОМУ ДИТИНСТВІ
(2024) Владимирова, М. О.
Когнітивний розвиток є ключовим напрямом дошкільного виховання, що впливає на навчальні досягнення, соціалізацію та успішність дитини. У дошкільному віці мислення проходить шлях від наочно-дійового до наочно-схематичного, формуючи основу для суджень і рішень. У роботі розглянуто важливість урахування індивідуальних та вікових особливостей, а також ефективність ігрових методів у навчанні. Ігри сприяють природному пізнанню, навчанню та розвитку, що є основою оптимізації когнітивного розвитку дітей.\ Cognitive development is a key area of preschool education, influencing a child's academic achievements, socialization, and success. In preschool age, thinking evolves from visual-action to visual-schematic, forming the basis for judgments and decision-making. The study highlights the importance of considering individual and age-related characteristics as well as the effectiveness of play-based methods in education. Games naturally promote learning, discovery, and development, serving as the foundation for optimizing children's cognitive growth.
КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ СИНХРОННОГО НАВЧАННЯ
(2024) Новикова, Ю. В.
Зазначена робота присвячена вивченню теоретичних, практичних і прикладних аспектів формування читацької компетентності здобувачів початкової освіти в умовах синхронного навчання. Розділ 1 «Теоретичні основи культурологічного підходу до формування читацької компетентності» розглядає особливості синхронного навчання, виокремлює місце читання в розвитку особистості молодшого школяра з культурологічної точки зору. Розділ 2 «Практичне дослідження формування читацької компетентності здобувачів початкової освіти на основі культурологічного підходу» включає діагностику рівня читацької компетентності в умовах синхронного навчання, аналізує особливості її формування та узагальнює результати експериментального впровадження методик. Результати цього дослідження можуть бути корисними для педагогів, сприяючи вдосконаленню методики формування читацької компетентності та підвищенню якості початкової освіти/ This study focuses on the theoretical, practical, and applied aspects of developing reading competence in primary school students within the framework of synchronous learning. Chapter 1, "Theoretical Foundations of the Cultural Approach to Developing Reading Competence," explores the features of synchronous learning, examines the role of reading in the personal development of younger students from a cultural perspective, and identifies the psychological and pedagogical conditions.Chapter 2, "Practical Research on Developing Reading Competence in Primary School Students Based on the Cultural Approach," includes a diagnosis of the level of reading competence in synchronous learning conditions, analyzes the specific features of its development, and summarizes the results of experimental implementation of methodologies. The results of this study can be beneficial for educators, contributing to the improvement of methods for developing reading competence and enhancing the quality of primary education.
ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «МИСТЕЦТВО»
(2024) Владимирова, М. О.
«Мистецтво» – це не просто навчальний предмет, а ключ до розвитку різнобічно розвиненої особистості. Образотворче та музичне мистецтво – це потужні інструменти для створення умов у формуванні не тільки творчих здібностей, а й цілого комплексу важливих умінь та навичок здобувачів початкової освіти. Інтеграція цих предметів в освітній процес дозволяє формувати у дітей не лише естетичний смак, а й широкий спектр практичних умінь, необхідних для успішного навчання та життя. Музичне мистецтво сприяє розвитку слухової пам’яті, музичного тембрового, ритмічного та гармонічного слуху. Музика допомагає виражати свої почуття, розуміти емоції інших, учні вчаться правильно співати, грати на музичних інструментах. В роботі розкрита роль образотворчого мистецтва, яке сприяє розвитку дрібної моторики (малювання, ліплення, аплікація), що розвиває координацію рухів пальців і є важливим для письма та інших видів діяльності. Створення композицій, малювання об’ємних фігур розвивають уявлення про форму, розмір, розташування об’єктів у просторі, що сприяє розвитку просторового мислення, уяви та фантазії. Діти вигадують власні образи, створюють незвичайні світи. вчаться помічати деталі, передавати їх у своїх роботах. Робота із різноманітними матеріалами та кольорами розвиває чутливість до кольору, вміння поєднувати їх. Інтеграція цих видів мистецтв стимулюють розвиток як лівої, так і правої півкуль мозку, сприяючи формуванню логічного мислення, творчих здібностей, емоційного інтелекту. Уроки мистецтва допомагають учням виражати свої почуття, розуміти емоції інших людей. Увага в дослідженні приділяється розвитку вміння працювати в команді, висловлювати свої думки, слухати інших. Мистецтво робить навчання цікавим і захоплюючим, підвищує мотивацію до пізнання. Увага приділяється формуванню практичних умінь молодших школярів у створенні власних творів, проведенні експериментів із різними матеріалами та техніками. Усе це зумовлює актуальність даного дослідження, яке полягає в тому, що інтеграція музичного та образотворчого мистецтва в освітньому процесі допоможе досягти значних успіхів у формуванні різноманітних практичних умінь здобувачів початкової освіти. / The integrated course “Art” is not just an educational subject, but the key to the development of a well-rounded personality. Fine and musical arts are powerful tools for creating conditions for the formation of not only creative abilities, but also a whole complex of important abilities and skills of students of primary education. The integration of these subjects into the educational process allows children to form not only an aesthetic taste, but also a wide range of practical skills necessary for successful study and life. Musical art contributes to the development of auditory memory, musical timbre, rhythmic and harmonic hearing. Music helps to express their feelings, understand the emotions of others, students learn to sing correctly, play musical instruments. The work reveals the role of visual arts, which contributes to the development of fine motor skills (drawing, sculpting, appliqué), which develops coordination of finger movements and is important for writing and other activities. Creating compositions, drawing three-dimensional figures develop ideas about the shape, size, location of objects in space, which contributes to the development of spatial thinking, imagination and fantasy. Children invent their own images, create unusual worlds. learn to notice details, convey them in their works. Working with various materials and colors develops sensitivity to color, the ability to combine them. The integration of these types of arts stimulate the development of both the left and right hemispheres of the brain, contributing to the formation of logical thinking, creative abilities, and emotional intelligence. Art lessons help students express their feelings and understand other people's emotions. Attention in the study is paid to the development of the ability to work in a team, to express one's thoughts, to listen to others. Art makes learning interesting and exciting, increases motivation to learn. Attention is paid to the formation of practical skills of younger schoolchildren in creating their own works, conducting experiments with various materials and techniques. All this determines the relevance of this research, which consists in the fact that the integration of music and visual arts in the educational process will help to achieve significant success in the formation of various practical skills of primary education students.
ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ У ДИСТАНЦІЙНОМУ ФОРМАТІ
(2024) Храмова, С. С.
У дослідженні проаналізовано психологічні аспекти дистанційного навчання здобувачів початкової освіти, які стали актуальними через пандемію COVID-19 та російське вторгнення. Основна увага приділяється адаптації дітей до нових умов, зокрема, розвитку навичок самостійної роботи, контролю уваги, мотивації та соціалізації в онлайн-середовищі. Визначено основні психологічні проблеми учнів під час дистанційного навчання, такі як тривожність, стрес, втрата мотивації та ізоляція. За результатами дослідження розроблено рекомендації для вчителів і батьків щодо зниження психологічних труднощів та зниження стресу під час навчання. Практична цінність роботи створена у створених рекомендаціях щодо підтримки емоційного благополуччя учнів та забезпечення їхньої адаптації до дистанційного навчання. Результати можуть бути використані в освітніх програмах для удосконалення методик навчання і підтримки дітей під час освітнього процесу. / The study analyzed the psychological aspects of distance learning of primary education students, which became relevant due to the COVID-19 pandemic and the Russian invasion. The main focus is on children's adaptation to new conditions, in particular, the development of independent work skills, attention control, motivation and socialization in the online environment.The main psychological problems of students during distance learning are identified, such as anxiety, stress, loss of motivation and isolation. Based on the results of the study, recommendations were developed for teachers and parents to reduce psychological difficulties and reduce stress during education.The practical value of the work is created in the created recommendations for supporting the emotional well-being of students and ensuring their adaptation to distance learning. The results can be used in educational programs to improve teaching methods and support children during the educational process.
ВИКОРИСТАННЯ НЕЙРОВПРАВ У РОБОТІ З ДІТЬМИ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
(2024) Павлиха, Т. С.
Період дошкільного дитинства є найсприятливішим для накопичення уявлень про світ, формування і вдосконалення діяльності органів чуття. Здатність фіксувати, аналізувати, інтерпретувати велику кількість інформації про світ і себе суттєво впливає на розумові здібності дитини. Розвиток сенсорно-пізнавальної сфери дошкільника засобами нейроігор постає як гармонійне доповнення. У кваліфікаційній роботі представлено вимоги Базового компонента дошкільної освіти щодо сенсорно-пізнавального розвитку старших дошкільників, визначено психологічні особливості пам’яті дітей дошкільного віку та можливості використання нейроігор в роботі з ними. Для ефективного сенсорно-пізнавального розвитку старших дошкільників необхідно створити відповідні педагогічні умови, які включають: створення насиченого розвивального сенсорного середовища; організація різноманітних видів діяльності дітей, активна позиція вихователя; партнерська взаємодія з родинами вихованців; науково-методичне забезпечення та відповідна підготовка педагогів ЗДО. Після реалізації педагогічних умов та проведеної роботи щодо використання нейроігор показники суттєво покращилися / The period of preschool childhood is the most favorable for the accumulation of ideas about the world, the formation and improvement of the activity of the senses. The ability to record, analyze, and interpret a large amount of information about the world and oneself significantly affects a child's mental abilities. The development of the sensory and cognitive sphere of a preschooler by means of neurogames appears as a harmonious complement. The qualification work presents the requirements of the Basic component of preschool education regarding the sensory and cognitive development of older preschoolers, defines the psychological features of the memory of preschool children and the possibility of using neurogames in working with them. For the effective sensory and cognitive development of older preschoolers, it is necessary to create appropriate pedagogical conditions, which include: creating a rich developmental sensory environment; the organization of various types of children's activities, the active position of the educator; partnership interaction with families of pupils; scientific-methodical support and appropriate training of pedagogues. After the implementation of pedagogical conditions and the work carried out on the use of neurogames, the indicators significantly improved.
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО-РОЗВИВАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЛОГІЧНИХ ІГОР ТА ЗАДАЧ У РОБОТІ З ДІТЬМИ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
(2024) Звягінцева, А. О.
У статті представлений докладний аналіз сучасних досліджень, присвячених використанню логічних ігор в роботі з дошкільнятами, а також оригінальні методичні рекомендації для педагогів, а також Робляться спроби систематизувати існуючі підходи до використання логічних ігор і завдань в роботі з дошкільнятами і розробити нові, більш ефективні методи їх застосування. Розвиток логічного мислення-одна з важливих завдань дошкільної освіти. Логічні ігри і завдання використовуються для стимулювання когнітивної активності у дітей старшого дошкільного віку і формування важливих якостей, таких як аналітичне мислення, критична оцінка і здатність встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. The article presents a detailed analysis of modern research on the use of logical games in working with preschoolers, as well as original methodological recommendations for teachers, and also attempts are made to systematize existing approaches to the use of logical games and tasks in working with preschoolers and to develop new, more effective methods of their application. The development of logical thinking is one of the important tasks of preschool education. Logical games and tasks are used to stimulate cognitive activity in children of senior preschool age and the formation of important qualities, such as analytical thinking, critical assessment and the ability to establish cause-and-effect relationships.
ЗАСТОСУВАННЯ МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВ ДЛЯ РОЗВИТКУ НАВЧАЛЬНИХ УМІНЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
(2024) Шлейман, В. М.
У сучасних умовах війни та дистанційного навчання проблема розвитку навчальних умінь молодших школярів набула особливої актуальності. Основна мета дипломної роботи – дослідити можливості використання мобільних додатків для розвитку базових навчальних умінь учнів початкової школи, таких як читання, математичні обчислення, критичне мислення, комунікація, творчість, самостійне навчання та вирішення проблем. У ході дослідження було проаналізовано наукову літературу, виявлено основні проблеми (від недостатньої підготовленості педагогів до складнощів в адаптації матеріалів) та уточнено поняття «навчальні уміння» та «мобільні додатки» для забезпечення однозначного розуміння теми. Експериментальні дані підтвердили ефективність мобільних додатків у підвищенні мотивації, покращенні засвоєння знань та розвитку навчальних умінь молодших школярів. Мобільні додатки виявились ефективними завдяки інтерактивним іграм, адаптивному навчанню, груповим проєктам та миттєвому зворотному зв’язку, які сприяють індивідуалізації навчального процесу. Розроблені критерії, показники та рівні сформованості навчальних умінь дозволяють об’єктивно оцінювати досягнення учнів, що підвищує якість освіти. Практичні рекомендації роботи зосереджуються на адаптації мобільних додатків до індивідуальних потреб учнів, підтримці їхньої мотивації та забезпеченні доступу до якісного контенту. Запропоновані педагогічні умови підтвердили свою ефективність та можуть бути корисними для освітян, які прагнуть покращити якість навчального процесу у складних сучасних реаліях. / In the current context of war and remote learning, the development of primary school students' learning skills has become increasingly relevant. The main aim of this thesis is to explore the potential of mobile applications in fostering essential learning skills in young learners, including reading, mathematical calculations, critical thinking, communication, creativity, self-directed learning, and problem-solving. The study involved an analysis of scholarly literature, identification of key challenges (such as insufficient teacher training and adaptation difficulties), and clarification of terms like "learning skills" and "mobile applications" to ensure a clear understanding of the topic. Experimental findings confirmed the effectiveness of mobile applications in increasing motivation, enhancing knowledge acquisition, and developing young students' learning skills. Mobile applications have proven effective through interactive games, adaptive learning, group projects, and immediate feedback, which contribute to the individualization of the learning process. The developed criteria, indicators, and skill levels enable objective assessment of student achievements, thus improving educational quality. The practical recommendations focus on adapting mobile applications to meet individual student needs, supporting motivation, and ensuring access to high-quality content. The suggested pedagogical conditions have demonstrated their effectiveness and can serve as a valuable resource for educators seeking to improve the quality of the learning process under challenging contemporary conditions.
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВИХОВАННЯ В МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ПОТРЕБИ У ГРОМАДЯНСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
(2024) Покришка, Я. М.
У даній роботі досліджуються психолого-педагогічні умови, що сприяють вихованню потреби у громадянській діяльності в молодших школярів. Аналізуються теоретичні аспекти громадянської освіти, а також практичні методи, які можуть бути застосовані в навчальному процесі. Результати емпіричного дослідження підтверджують ефективність впроваджуваних психолого-педагогічних умов у формуванні активних та відповідальних громадян./ This work explores the psychological and pedagogical conditions that foster the need for civic activity among primary school students. The theoretical aspects of civic education are analyzed, along with practical methods that can be applied in the educational process. The results of the empirical research confirm the effectiveness of the implemented psychological and pedagogical conditions in shaping active and responsible citizens.
ФОРМУВАННЯ СЕНСОРНО-ПІЗНАВАЛЬНИХ НАВИЧОК У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ ЗАСОБОМ ОРГАНІЗОВАНОГО ІГРОВОГО ПРОСТОРУ
(2024) Тіхонова, О. С.
У кваліфікаційній роботі розкрито психолого-педагогічні аспекти пізнавальної діяльності у дітей раннього віку та проаналізовано особистісно-орієнтований підхід формування сенсорно-пізнавальних навичок у дітей раннього віку.Визначено рівень сформованості сенсорно-пізнавальних навичок у дітей раннього віку. Схарактеризовано організацію ігрового простору як засіб формування сенсорно-пізнавальних навичок у дітей раннього віку та розроблено методичні рекомендації організації ігрового простору з формування сенсорно-пізнавальних навичок у дітей раннього віку. Експериментально перевірено доцілність використання організації ігрового простору з формування сенсорно-пізнавальних навичок у дітей раннього віку. / The qualification work reveals the psychological and pedagogical aspects of cognitive activity in young children and analyzes the personality-oriented approach to the formation of sensory and cognitive skills in young children.The level of formation of sensory and cognitive skills in young children is determined. The organization of the play space as a means of forming sensory and cognitive skills in young children is characterized and methodological recommendations for the organization of the play space for the formation of sensory and cognitive skills in young children are developed. The expediency of using the organization of the game space for the formation of sensory and cognitive skills in young children has been experimentally tested.
ШЛЯХИ АКТИВІЗАЦІЇ ВЗАЄМОДІЇ СІМʼЇ ТА ШКОЛИ У ВИХОВАННІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ
(2024) Богдан, І. О.
У роботі розроблено тематичний план програми «Взаємодія заради майбутнього: Об’єднуючи школу і родину» що спрямована на оптимізацію співпраці між сім’єю молодшого школяра. Розкрито особливості співпраці вчителя з батьками в сучасних умовах, зокрема у період дистанційного навчання, яке стало викликом для традиційних форм взаємодії. Окреслено роль сімʼї в освітньому процесі молодшого школяра в сучасних реаліях. Досліджено реальний стан рівня взаємодії родини та школи, проаналізовано рівень залученості батьків у шкільне життя, їх обізнаність освітнього процесу, а також готовність співпрацювати з педагогами. Виявлено основні бар’єри та чинники, що впливають на активність взаємодії, і запропоновано шляхи їх подолання. Розроблено програму що включає тренінги, семінари, консультації та інтерактивні заходи, спрямовані на поглиблення взаємодії між педагогами та батьками. Особливий наголос зроблено на практичних аспектах залучення батьків до освітнього процесу та їхньої підтримки у вирішенні освітніх і виховних завдань / The study developed a thematic plan for the program "Interaction for the Future: Uniting School and Family," aimed at optimizing cooperation between the family of a younger schoolchild and the pedagogical team. The features of teacher-parent collaboration in modern conditions, particularly during the period of distance learning, which posed challenges to traditional forms of interaction, were explored. The role of the family in the educational process of younger schoolchildren in contemporary realities was outlined. The actual state of family-school interaction was investigated, including an analysis of parents' involvement in school life, their awareness of the educational process, and their willingness to collaborate with educators. The study identified key barriers and factors influencing the level of interaction and proposed solutions to overcome them. A program was developed that includes training sessions, seminars, consultations, and interactive activities aimed at deepening cooperation between educators and parents. Special emphasis was placed on the practical aspects of involving parents in the educational process and supporting them in addressing educational and developmental challenges.
ЕСТЕТИКО-ТЕРАПЕВТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ПІСНІ В ЗАКЛАДАХ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
(2024) Поліщук, І. С.
Українська народна пісня є невід’ємною частиною української культурної спадщини, яка передає із покоління в покоління історичні події, звичаї, традиції та емоції українського народу, формуючи національну ідентичність та почуття патріотизму. Проблема дослідження спрямована на виявлення та аналіз естетико-терапевтичного потенціалу української народної пісні в процесі виховання дітей дошкільного віку та обґрунтування доцільності її використання як засобу естетичного виховання та психологічної корекції у закладах дошкільної освіти, розкриваючи її терапевтичний вплив на розвиток особистості дитини. Дослідження естетико-терапевтичного потенціалу української народної пісні є надзвичайно актуальним напрямом, аспекти якого розкриваються у роботах таких відомих українських композиторів і фольклористів-дослідників як Верховинець В., Воропай О., Колеса Ф., Леонтович М., Лисенко М. Степовий Я., Стеценко К., Скуратівський В., Сокальський П., а також у працях провідних науковців і педагогів-практиків (Владимирова А., Довженок Г., Іваницький А., Лисенко А., Ляшенко В., Масол Л., Матвієнко С., Олійник О., Отич О., Піроженко Т., Побережна Г., Половіна О., Романюк І., Садовенко С., Смоляк О., Федій О., Фоломєєва Н., Шевчук А. та інших). В умовах воєнного стану, що переживає український народ, одним із важливих напрямів виступає забезпечення психологічної стійкості учасників освітнього процесу, особливо це стосується діяльності закладів дошкільної освіти. Виховання дітей в закладах дошкільної освіти – це унікальний приклад розвитку творчої особистості, формування її інтелектуальних компонентів. Використання народної пісні є оригінальним внеском у розвиток музичної педагогіки. В роботі вперше комплексно розглядається естетико-терапевтичний потенціал української народної пісні в контексті дошкільного виховання, в той час, коли в Україні візуальна та аудіальна інформація значно обмежена. Для такого специфічного виду мистецтва, як співоче, виникають певні труднощі – це передача і якість звуку в дистанційному режимі, проблеми із інтернет-з’єднанням, а головне – неможливість фізичної вокальної демонстрації, що нажаль, часто приводить до відсутності мотиваційного компоненту у здобувачів. Наукова новизна й теоретична значущість дослідження полягає в розробці та експериментальній перевірці використання естетико-терапевтичного інструментарію в освітньому процесі закладів дошкільної освіти, спрямованих на комплексний розвиток особистості та забезпечення її позитивним контактом як із українською народною піснею, так і малими формами дитячого фольклору. Результати дослідження можуть бути використані педагогами дошкільних закладів для розробки та впровадження ефективних програм музичного виховання, а також психологами для корекції емоційних станів дітей. Ukrainian folk song is an integral part of Ukrainian cultural heritage, which transmits historical events, customs, traditions and emotions of the Ukrainian people from generation to generation, forming national identity and a sense of patriotism. The research problem is aimed at identifying and analyzing the aesthetic and therapeutic potential of the Ukrainian folk song in the process of educating preschool children and justifying its use as a means of aesthetic education and psychological correction in preschool education institutions, revealing its therapeutic effect on the development of a child's personality. The study of the aesthetic and therapeutic potential of Ukrainian folk song is an extremely relevant direction, the aspects of which are revealed in the works of such famous Ukrainian composers and folklorists-researchers as V. Verkhovynets, O. Voropai, F. Kolesa, M. Leontovych, M. Lysenko, Y. Stepovy, Stetsenko K., Skurativskyi V., Sokalskyi P., as well as in the works of leading scientists and practicing teachers (Vladimirova A., Dovzhenok G., Ivanytskyi A., Lysenko A., Lyashenko V., Masol L., Matvienko S. , Oliynyk O., Otych O., Pirozhenko T., Poberezhna G., Polovina O., Romanyuk I., Sadovenko S., Smolyak O., Fedii O., Folomeyeva N., Shevchuk A. and many others). In the conditions of martial law experienced by the Ukrainian people, one of the important directions is ensuring the psychological stability of the participants in the educational process, especially the activities of preschool education institutions. Raising children in preschool education institutions is a unique example of the development of a creative personality and the formation of its intellectual components. The use of folk songs is an original contribution to the development of musical pedagogy. For the first time, the work comprehensively examines the aesthetic and therapeutic potential of Ukrainian folk songs in the context of preschool education, at a time when visual and audio information is significantly limited in Ukraine. Certain difficulties arise for such a specific art form as singing, such as the transmission and quality of sound in remote mode, problems with the Internet connection, and most importantly, the impossibility of a physical vocal demonstration, which, unfortunately, often leads to the lack of a motivational component in the applicants. The scientific novelty and theoretical significance of the research consists in the development and experimental verification of the use of aesthetic and therapeutic tools in the educational process of preschool education institutions, aimed at the comprehensive development of the personality and providing it with positive contact with both Ukrainian folk songs and small forms of children's folklore. The results of the study can be used by teachers of preschool institutions to develop and implement effective programs of musical education, as well as by psychologists to correct the emotional states of children.
ШЛЯХИ ОРГАНІЗАЦІЇ БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ
(2024) Трибушна, К. Ю.
Зазначена робота присвячена дослідженню теоретичних, практичних і прикладних аспектів організації безпечного освітнього середовища в умовах Нової української школи. Розділ 1 «Теоретичні основи організації безпечного освітнього середовища в Новій українській школі» розглядає поняття безпечного освітнього середовища, його сутність і компоненти, а також психолого-педагогічні аспекти створення умов безпеки. Компаративний аналіз міжнародного досвіду доповнює наукову базу дослідження. Розділ 2 «Практичні аспекти організації безпечного освітнього середовища в умовах Нової української школи» присвячено діагностиці емоційного комфорту молодших школярів у контексті безпеки, розробці методик та впровадженню заходів, спрямованих на створення безпечного середовища. У роботі узагальнено результати експерименту та запропоновано практичні рекомендації для педагогів. Результати дослідження можуть бути використані в освітній практиці для підвищення якості навчання та емоційного благополуччя учнів. / This study examines the theoretical, practical, and applied aspects of organizing a safe educational environment in the context of the New Ukrainian School. Chapter 1, "Theoretical Foundations of Organizing a Safe Educational Environment in the New Ukrainian School," explores the concept, essence, and components of a safe educational environment, as well as the psychological and pedagogical aspects of ensuring safety. Comparative analysis of international experience enriches the scientific foundation of the study. Chapter 2, "Practical Aspects of Organizing a Safe Educational Environment in the New Ukrainian School," focuses on diagnosing the emotional comfort of younger students in the context of safety, developing methodologies, and implementing measures aimed at creating a safe environment. The study summarizes the experimental results and offers practical recommendations for educators. The results can be applied in educational practices to enhance the quality of teaching and students' emotional well-being.
ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ СУЧАСНОЇ КРИЗОВОЇ МІГРАЦІЇ
(2024) Петухова, В. О.
Кваліфікаційна робота присвячена аналізу теоретичних основ та висвітленню методичних порад щодо організації освітньої діяльності здобувачів початкової школи в умовах сучасної кризової міграції. Досліджено вплив кризової міграції та сучасного кризового міграційного середовища на успішність освітньої діяльності здобувачів початкової школи; вивчено політико-соціальні виклики та психолого-педагогічні проблеми освітньої інтеграції та діяльності молодших школярів в умовах сучасної кризової міграції; визначено основні фактори та критерії кризового міграційного середовища; проаналізовано ключові дефініції та нормативні документи щодо сучасної кризової міграції; розроблено методичні поради вчителям та батькам, щодо організації освітнього середовища молодших школярів в умовах сучасної кризової міграції; обґрунтовано та інтерпретовано експериментальні результати опитування. The qualification work is devoted to the analysis of the theoretical foundations and coverage of methodological advice on the organization of educational activities of primary school students in the context of modern crisis migration. The influence of crisis migration and the current crisis migration environment on the success of educational activities of primary school students is investigated; political and social challenges and psychological and pedagogical problems of educational integration and activities of primary school students in the context of modern crisis migration are studied; the main factors and criteria of the crisis migration environment are identified; key definitions and normative documents on modern crisis migration are analyzed; methodological advice to teachers and parents on the organization of educational activities of primary school students is developed.