СВО "Бакалавр"
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10246
Browse
2 results
Search Results
Item ПЕРЕБІГ РЕВОЛЮЦІЇ 1905-1907 РР. НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ОТРИМАНИХ ДАНИХ В ШКІЛЬНИЙ КУРС ІСТОРІЇ(2025) Норець, Л. Є.Дипломне дослідження присвячене осмисленню революції 1905–1907 років як раннього вияву боротьби українського суспільства за політичні, національні й соціальні права в умовах імперського тиску. Через призму українського досвіду революційних подій авторка прагне показати, що історія України не була лише периферійним «додатком» до російських наративів, а формувала власну логіку емансипаційного руху – з особливим акцентом на пробудження національної свідомості, освітні ініціативи та боротьбу за мову. Центральною ідеєю роботи є переосмислення революції як не тільки політичної кризи, а як можливості – хоч і недовгої – для появи публічного українського голосу в імперському просторі. Важливе місце в дослідженні посідає питання: як ця подія може і має бути інтегрована в сучасну систему історичної освіти, щоб не втрачати зв’язок поколінь і формувати стійке усвідомлення історичних джерел національної гідності. Робота поєднує історичний аналіз із методичною рефлексією, пропонуючи актуальні освітні рішення в контексті нових викликів української школи. Осмислення революції 1905–1907 років стає не лише об’єктом академічного інтересу, а інструментом формування критичного мислення, громадянської відповідальності та історичної суб’єктності школярів. This thesis reinterprets the Revolution of 1905–1907 not merely as a moment of political unrest, but as an early expression of Ukraine’s emerging struggle for national, social, and cultural emancipation within the oppressive framework of the Russian Empire. The study asserts Ukraine’s active presence in revolutionary history, challenging the dominant narratives that have long marginalized Ukrainian agency. The core idea revolves around viewing the revolution as a brief, fragile opening for the articulation of Ukrainian political voice, identity, and demands – especially in the realms of language, education, and civic engagement. Rather than limiting the revolution to its outcomes, the research foregrounds its symbolic and pedagogical potential for today. By merging historical inquiry with didactic reflection, the thesis proposes ways to integrate this episode into the modern school curriculum as a tool for cultivating critical thinking, historical empathy, and national self-awareness among students. In doing so, the revolution is framed not only as a past event, but as a pedagogical resource with enduring relevance for shaping democratic values and identity in contemporary Ukraine.Item ГОЛОКОСТ В УСНІЙ ІСТОРІЇ (НА ПРИКЛАДІ ПІВДНЯ УКРАЇНИ)(2023) Шмиріна, К. І.Метою роботи є дослідження усних джерел історії подій Голокосту на Півдні України. Робота базується на спогадах очевидців та їх нащадків про Голокост на території Півдня України. В роботі було використано методи загальнонаукові – iсторичний i логічний, методи аналiзу, синтезу та спецiально-історичні: ретроспективний, порівняльно-історичний та типологічний. У період з 1933 по 1945 роки нацистська Німеччина, її союзники та колабораціоністи впроваджували широкий спектр антиєврейської політики та активних заходів щодо знищення єврейського населення. Реалізація цієї політики відрізнялася в залежності від місця втілення. Таким чином, не всі євреї пережили Голокост однаково. Але в усіх випадках мільйони людей зазнавали переслідувань лише тому, що їх ідентифікували як євреїв. На всіх підконтрольних Німеччині та приєднаних територіях переслідування євреїв набувало різноманітних форм. Це включало антисемітську пропаганду, бойкот підприємств, що належать євреям, публічне приниження та обов’язкове маркування (наприклад, єврейська зірка, яку носили як пов’язку або пришивали до одягу). У спогадах очевидців відображені трагічні події Голокосту, що є важливим джерелом для вивчення його регіональних особливостей. / The purpose of the work is to study the oral sources of the history of the Holocaust in the South of Ukraine. The work is based on the memories of eyewitnesses and their descendants about the Holocaust in Southern Ukraine. The work used general scientific methods - historical and logical, methods of analysis, synthesis, and special-historical: retrospective, comparative-historical, and typological. Between 1933 and 1945, Nazi Germany, its allies and collaborators implemented a wide range of anti-Jewish policies and active measures to exterminate the Jewish population. The implementation of this policy differed depending on the place of implementation. Thus, not all Jews experienced the Holocaust in the same way. But in all cases, millions of people were persecuted simply because they identified as Jews. In all German-controlled and annexed territories, the persecution of Jews took various forms. This included anti-Semitic propaganda, boycotts of Jewish-owned businesses, public humiliation, and compulsory marking (such as a Jewish star worn as a headband or sewn onto clothing). The memories of eyewitnesses reflect the tragic events of the Holocaust, which is an important source for studying its regional features.