Кафедра практичної психології

Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10866

Browse

Now showing 1 - 20 of 25

ВИЗНАЧЕННЯ СИНДРОМУ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ У ФАРМАЦЕВТІВ
(2020) Баганова, С. Є.
Робота присвячена вивченню особливостей професійного вигорання фармацевтів та вивченню впливу механізмів психологічного захисту на рівень вираженості феномену синдрому професійного вигорання. Виявлено, що на розвиток синдрому професійного вигорання фармацевтів впливають особистісні, морально-психологічні та ситуативні фактори. З’ясовано, що у більшості фармацевтів домінує наявність таких механізмів захисту, як раціоналізація, компенсація та проекція, а реактивне утворення та регресія є найменш властивими. This work is devoted to study of features of pharmacists’ professional burnout and examination of influence of mechanisms of psychological defense on the appearance level of phenomenon of pharmacists’ professional burnout syndrome. It was revealed that personal, moral and psychological and situational factors influence on development of pharmacists’ professional burnout syndrome. It was clarified that presence of such mechanisms of defense as streamlining, compensation and projection is dominated for a lot of pharmacists, however, reaction formation and regression are the least peculiar to them.
ВПЛИВ БАТЬКІВСЬКИХ НАСТАНОВ НА ВИБІР ШЛЮБНОГО ПАРТНЕРА
(2020) Гарковенко, Н. В.
Робота присвячена проблемі вибору шлюбного партнера. Виявлено що батьки мають великий вплив на вибір шлюбного партнера у своїх дітей. На формування репродуктивної настанови впливає цілий ряд умов: «спосіб життя сім’ї, поширені в суспільстві й особливо серед найближчого кола типові норми, що стосуються кількості дітей; спосіб життя батьківської сім’ї та кількість дітей у ній; настанови кожного з подружжя на кількість і стать дітей, на дітей як помічників в старості, на продовження свого роду, сім’ї, прізвища, на самореалізацію у дітях. The work is devoted to the problem of choosing a marriage partner. It was found that parents have a great influence on the choice of marriage partner for their children. The formation of reproductive guidelines is influenced by a number of conditions: “the way of life of the family, common in society and especially among the immediate circle, are typical norms concerning the number of children; the lifestyle of the parental family and the number of children in it; guidelines of each spouse on the number and sex of children, on children as helpers in old age, on the continuation of their kind, family, surname, on self- realization in children.
ВПЛИВ СТАТЕВОРОЛЬОВИХ ВІДМІННОСТЕЙ НА ПРОЦЕС ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ
(2020) Соценко, К. С.
Готовність до професійного самовизначення – одне з найважливіших новоутворень юнацького віку. Його основою є особистісне самовизначення, яке виступає як системо утворюючий центр всієї системи можливих «самовизначень». В ході роботи виявлено, що юнацький вік, як для дівчат, так і для хлопців, це час набуття психосексуальної ідентичності та професійного самовизначення. Однак їх статеворольові відмінності визначають певні відмінності у мотиваційно-потребовій сфері. Визначення статево рольових відмінностей Я-образів, свідчить, що дівчата в більшій мірі, ніж хлопці, ототожнюють особистісне самовизначення з професійним. У майбутньому дівчата бачать себе «діловими жінками», а хлопці – «мужніми чоловіками». Отже, у професійному самовизначенні хлопці орієнтуються на зовнішні орієнтири, а дівчата керуються активною природою «внутрішніх потреб». Readiness for professional self-determination is one of the most important neoplasms of adolescence. It is based on personal self-determination, which acts as a system forming the center of the whole system of possible «self-determination». In the course of work it is revealed, it was found that adolescence, for both girls and boys, is a time of acquiring a psychosexual identity and professional self-determination. However, their gender differences determine certain differences in the motivational-needs sphere. Determining the gender-role differences of self-images shows that girls, to a greater extent than boys, identify personal self-determination with professional. In the future, girls see themselves as «business women» and boys as «courageous men». Thus, in professional self-determination, boys focus on external guidelines, and girls are guided by the active nature of «internal needs».
ДИНАМІКА ПЕРЕЖИВАННЯ ПОЧУТТЯ САМОТНОСТІ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
(2020) Гребенюк, А. М.
Метою даної кваліфікаційної роботи є дослідження динаміки переживання почуття самотності в підлітковому віці. У першому розділі здійснено теоретичний аналіз динаміки переживання почуття самотності в підлітковому віці. Другий розділ роботи присвячено дослідженню феномену самотності у підлітковому віці за допомогою психодіагностичних методик. В результаті емпіричного дослідження виявлено динаміку переживання самотності підлітками. Розглянувши динаміку почуття самотності у різних вікових групах підлітків, ми прийшли до висновку, що респонденти, віком 15-16 років частіше ніж підлітки 11-14 років відчувають себе самотніми та страждають від емоційної депривації. Отримані дані про психологічні особливості особистості підлітків, що зазнають почуття самотності, дозволяють ефективніше управляти процесом їх розвитку, здійснювати прогноз можливих змін їх складових. The purpose of this qualification work is to study the dynamics of experiencing feelings of loneliness in adolescence. The first section provides a theoretical analysis of the dynamics of experiencing feelings of loneliness in adolescence. The second section is devoted to the study of the phenomenon of loneliness in adolescence using psychodiagnostic techniques. The empirical study revealed the dynamics of loneliness experienced by adolescents. Considering the dynamics of feelings of loneliness in different age groups of adolescents, we concluded that respondents aged 15-16 years more often than adolescents 11-14 years old feel lonely and suffer from emotional deprivation. The obtained data on the psychological characteristics of the personality of adolescents who experience feelings of loneliness, allow you to more effectively manage the process of their development, to predict possible changes in their components.
ЕГОЇСТИЧНА МОТИВАЦІЯ ОСОБИСТІСНО ЗРІЛОЇ ОСОБИСТОСТІ
(2020) Кравців, В. В.
Метою даної роботи є здійснення теоретико-емпіричного аналізу егоїстичної мотивації як чинника особистісної зрілості. Для досягнення поставленої мети в ході нашої роботи було проведено емпіричне дослідження з виявлення впливу егоїстичної мотивації на особистісну зрілість людини і на рівень її духовного розвитку. Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення, раніше дослідженого матеріалу, інших науковців. У другому розділі наведено результати емпіричного дослідження вибірки досліджуваних (103 особи, серед них 58 жіночої статі і 45 чоловічої).На підставі проведеного дослідження виявлено зворотній кореляційний зв’язок егоїстичної мотивації з рівнем розвитку синергічності, життєвої філософії й толерантності, а також в чоловічій і жіночій вибірці з децентрацією (за двома методиками О. Штепи й Е. Помиткіна), досвідом, характером, спілкуванням, автономністю, відповідальністю. А з рефлексією, самосвідомостю й креативністю, сприяє розвиткові. А також позитивний вплив у чоловічій частині вибірки є на розвиток децентрації, що наштовхнуло нас до припущення наявності «егоїстично-децентраційного» механізму у поведінці досліджуваних. Матеріалом для досліджування став синтез опитувальників, методик і шкали, завдяки яким стало можливим перевірити гіпотезу негативного впливу егоїстичної мотивації на розвиток особистісної зрілості. The purpose of this work is to carry out a theoretical and empirical analysis of selfish motivation as a factor of personal maturity. To achieve this goal, in the course of our work, an empirical study was conducted to identify the impact of selfish motivation on a person's personal maturity and the level of his spiritual development. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization of previously studied material by other scientists. The second section presents the results of an empirical study of a sample of subjects (103 individuals, including 58 females and 45 males). On the basis of the conducted research the inverse correlation of selfish motivation with the level of development of synergy, life philosophy and tolerance, as well as in male and female samples with decentralization (according to two methods of O. Shtepa and E. Pomitkin), experience, character, communication, autonomy, responsibility. And with reflection, self-awareness and creativity, it promotes development. And also a positive influence in the male part of the sample is on the development of decentralization, which led us to assume the existence of a "selfish-decentralized" mechanism in the behavior of the subjects. The material for the study was a synthesis of questionnaires, methods and scales, which made it possible to test the hypothesis of the negative impact of selfish motivation on the development of personal maturity.
ЖАДІБНІСТЬ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН
(2020) Іванова, В. Д.
Робота присвячена дослідженню жадібності як соціально-психологічного феномена. Метою нашого дослідження було теоретико-емпіричне дослідження психологічних особливостей прояву жадібності як соціального феномена. Робота складається з двох частин: теоретичної та практичної. У теоретичному розділі, проаналізовано та узагальнено наукову літературу з питань щодо жадібності як особистісної риси. У емпіричній частині, наведено та інтерпретовано результати за допомогою кількісного та якісного аналізу даних. Проведене дослідження виявило, що у більшості досліджуваних переважає середній рівень показнику жадібності. Встановлено, що рівень загального показника задоволеності життя – вище середнього. Було виявлено, що жадібність, як риса характеру має зворотню кореляційну залежність із задоволеністю життям людини. Виявлено, що респонденти обох вікових груп проявляючи жадібність у переважному ступені відчувають негативні почуття: сором, незадоволеність собою, злість на себе. З`ясовано, що респонденти зрілого віку знецінюють необхідність жадібності та оцінюють її як негативну рису особистості, яка заважає у житті і вимагає корекції. Виявлено, що на думку більшості респондентів обох вікових груп, марнотратно витрачати гроші схильні жінки, а із розумом та бережливістю підходити до цього питання – здатні чоловіки. The work is devoted to the study of greed as a psychosocial phenomenon. The purpose of the study are theoretical and empirical study of the psychological features of the manifestation of greed as a social phenomenon. The work consists of two parts: theoretical and practical. In the theoretical section we analyzed the scientific literature about greed as a personality trait. In the empirical part, the results are presented and interpreted using quantitative and qualitative data analysis. The study has found that in most test subjects prevails the average level of greed. It was established that the level of the general indicator of life satisfaction is above average. It was also found that greed as a character trait has an inverse correlation with satisfaction with human life. It was found that respondents of both age groups, showing greed, mostly feel negative feelings: shame, dissatisfaction with themselves, anger at themselves. It was found that adult respondents devalue the need for greed and assess it as a negative personality trait that interferes with life and requires correction. It was found that according to the majority of respondents of both age groups, women are prone to waste money, and men are able to approach this issue wisely and prudently.
КАЗКОТЕРАПІЯ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ МЕТОД КОРЕКЦІЙНО - РОЗВИВАЛЬНОЇ РОБОТИ ПСИХОЛОГА
(2020) Тимошенко, К. В.
Вивчення феномену «страх» у психологічному аспекті дає підстави вважати, що в науці не існує єдиного загального уявлення та теорії пояснення цього феномена. Використання казкотерапії дозволяє ефективно долати не тільки порушення поведінці дітей, а й допомагає боротися з такою поширеною проблемою, як дитячі страхи. Після проведеного дослідження нами було встановлено, що більшість школярів мають страхи темряви. На основі отриманих даних ми застосовували казкотерапію як засіб психокорекції страху темряви. The study of the phenomenon of "fear" in the psychological aspect gives grounds to believe that in science there is no single general idea and theory explanation of this phenomenon. The use of fairy tale therapy can effectively overcome not only the behavioral disorders of children, but also helps to combat such a common problem as children's fears. After conducting a study, we found that most students have fears of the dark. Based on the data obtained, we used fairy tale therapy as a means of psychocorrection of fear of the dark.
ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ В РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУПАХ
(2020) Пухальська, А. В.
Метою даної роботи є дослідження особливостей психологічного благополуччя на різних вікових етапах. Для досягнення поставленої мети в ході нашої роботи було проведено емпіричне дослідження особливості психологічного благополуччя у вікових групах юнацького періоду та період ранньої й середньої дорослості. Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження. У другому розділі наведено результати емпіричного дослідження вибірки досліджуваних (45 осіб, з яких 15 першокурсників та 15 магістрів Херсонського державного університету соціально-психологічного факультету, 15 осіб, віком від 30 до 35 років). В результаті проведеного дослідження встановлено, що особам у віці ранньої дорослості більш властиво мати цілі в житті та мати певні переконання, що забезпечують спрямованість їх життя, ніж особам у юнацькому віці та середньої дорослості. А у віці середньої дорослості більш характерно наявність цілей, ніж у юнацькому віці. Особи у віці середньої дорослості краще вміють організувати власний простір, більш ефективно планувати та керувати повсякденними справами, ніж у юнацькому віці та ранньої дорослості. Також для людей в віці середньої дорослості більш властиво проявляти автономію, ніж для молоді в юнацькому віці. А у віці ранньої та середньої дорослості молодь більш схильна до підтримки позитивних відносин з оточуючими, ніж молодь в юнацькому віці. У віці середньої дорослості молодь більш схильна до відчуття задоволеності життям, ніж молодь в юнацькому віці та ранньої дорослості, а в період ранньої дорослості – більше, ніж в юнацькому. Також встановлено, що рівень задоволеності життя у віці ранньої дорослості залежить від наявності позитивних відносин з оточуючими та наявності цілей у житті. А рівень задоволеності життям осіб у віці середньої дорослості залежить від самоприйняття та наявності позитивних відносин з оточуючими. В юнацькому віці нами не було встановлено достовірних зв’язків між рівнем задоволеності життям та показниками психологічного благополуччя. The purpose of this work is to study the features of psychological well-being at different ages. To achieve this goal in the course of our work was an empirical study of the peculiarities of psychological well-being in the age groups of adolescence and early and middle adulthood. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization of the scientific literature on the problem of research. The second section presents the results of empirical research studied sample ( 45 people, including 15 freshmen and 15 masters of Kherson State University with otsialno psychological th faculty , 15 people aged 30 to 35 years ) . As a result of the research in stanovleno that persons under the age of early adulthood tend to have a purpose in life and have certain beliefs that provide direction their lives than people in middle adolescence and adulthood. And in middle age, the presence of goals is more typical than in adolescence. Middle-aged people are better able to organize their own space, more effectively plan and manage daily affairs than in adolescence and early adulthood. Also, it is more common for middle-aged people to show autonomy than for young people in adolescence. And in early and middle adulthood, young people are more likely to maintain positive relationships with others than young people in adolescence. In middle age, young people are more likely to feel satisfied with life than young people in adolescence and early adulthood, and in early adulthood - more than in adolescence. It is also established that the level of life satisfaction in early adulthood depends on the presence of positive relationships with others and the presence of goals in life. And the level of life satisfaction of middle-aged people depends on self-acceptance and the presence of positive relationships with others. In adolescence, we did not establish reliable relationships between the level of life satisfaction and indicators of psychological well-being.
ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ У ПЕРІОД РАННЬОЇ ДОРОСЛОСТІ
(2020) Кузьменко, С. А.
Психологічне благополуччя особистості – один з найпопулярніших напрямків дослідження у сучасній психології. Воно має велике значення для людини, оскільки пов'язане з базовими цінностями, з такими важливими буденними поняттями як «щастя», «здоров’я», «задоволеність», «успішне життя». Це стан, до якого так чи інакше прагне кожна людина; відповідно – це один з головних орієнтирів в роботі практичного психолога. Psychological well-being of the individual is one of the most popular areas of research in modern psychology. It is of great importance for a person, because it is associated with basic values, with such important everyday concepts as "happiness", "health", "satisfaction", "successful life". This is the state to which everyone aspires in one way or another; accordingly - this is one of the main guidelines in the work of a practical psychologist.
ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ У ПЕРІОД РАННЬОЇ ДОРОСЛОСТІ
(2020) Максименко, К. В.
Метою даної роботи є вивчення особливостей психологічного благополуччя у молоді ранньої дорослості. У зв’язку з поставленою метою було сформульовано наступні завдання нашого дослідження: 1. Здійснити теоретичний аналіз наукових підходів до розуміння феномену психологічного благополуччя, розглянути його структуру. 2. Ознайомитися з психологічними особливостями особистості у віці ранньої дорослості. 3. Емпірично дослідити особливості психологічного благополуччя у молоді ранньої дорослості, вивчити статеві відмінності. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел, що нараховує 41 найменування. Загальний обсяг роботи викладено на 47 сторінок. Встановлено, що більшість молоді у віці ранньої дорослості має середній рівень психологічного благополуччя та його складових. Тобто, вони ситуаційно отримують задоволення від власного життя, час від часу не відчувають особистісного комфорту. Ситуаційно схильні позитивно ставитися до себе і свого минулого; розуміти, усвідомлювати та приймати різні сторони свого «Я», позитивно ставитися до інших; ситуаційно – не задоволені собою; стурбовані певними особистісними якостями. The purpose of this work is to study the features of psychological well-being in young adults. In connection with this goal, the following objectives of our study were formulated: 1. Carry out a theoretical analysis of scientific approaches to understanding the phenomenon of psychological well-being, consider its structure. 2. Get acquainted with the psychological characteristics of the individual in early adulthood. 3. Empirically investigate the features of psychological well-being in young adults, to study gender differences. Qualification work consists of an introduction, two sections, conclusions and a list of sources used, numbering 41 items. The total volume of the work is 47 pages. It is established that the majority of young people in early adulthood have an average level of psychological well-being and its components. That is, they situationally enjoy their own lives, from time to time do not feel personal comfort. Situational tend to be positive about themselves and their past; understand, realize and accept different aspects of one's "I", treat others positively; situational - not satisfied with themselves; concerned about certain personal qualities.
ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОФЕСІЙНИХ ДЕФОРМАЦІЙ У ПРАЦІВНИКІВ МЕДИЧНОЇ СФЕРИ
(2020) Климчук, С. С.
Метою даної роботи є теоретично обґрунтувати та емпірично визначити прояви професійних деформацій у працівників медичної сфери. Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення, раніше дослідженого матеріалу, інших науковців. У другому розділі наведено результати емпіричного дослідження вибірки досліджуваних. На підставі проведеного дослідження встановлено, що працівники швидкої медичної допомоги продемонстрували поширеність професійного вигорання: виразні симптоми виявлені у 66,7 % вибірки, серед них найбільший прояв мають емоційне виснаження (63,9 %) і деперсоналізація (55,6 %). Сильне емоційне виснаження відрізняє працівників швидкої допомоги від представників інших соціономічних професій. В той же час для фельдшерів характерна висока залученість в роботу, усвідомлення власної професійної ефективності. Окремі компоненти в структурі залученості можуть компенсувати симптоми вигорання: поглиненість діяльністю компенсує деперсоналізацію фельдшерів. Для психологічної діагностики проявів професійної деформації використано опитувальник «Професійне вигорання» для медичних працівників (Н. Є. Водоп’янова, О. С. Старченкова) і методика діагностики рівня емпатії В. В. Бойка. Для визначення професійних факторів, що спричиняють або запобігають деформаціям особистості, використана «Утрехтська шкала залученості в роботу» (W. B. Schaufeli, адаптація Д. А. Кутузової), методика «Втрати і придбання персональних ресурсів» (Н. Є. Водоп'янова, А. Д. Наслєдов). The purpose of this work is to theoretically substantiate and empirically determine the manifestations of occupational deformities in medical professionals. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization of previously studied material by other scientists. The second section presents the results of an empirical study of the sample. Based on the study, it was found that ambulance workers showed the prevalence of burnout: severe symptoms were found in 66.7% of the sample, among them the most pronounced are emotional exhaustion (63.9%) and depersonalization (55.6%). Severe emotional exhaustion distinguishes ambulance workers from other socionomic professions. At the same time, paramedics are characterized by high involvement in work, awareness of their own professional efficiency. Certain components in the structure of involvement can compensate for the symptoms of burnout: absorption of activity compensates for the depersonalization of paramedics. For the psychological diagnosis of manifestations of professional deformity, the questionnaire "Professional burnout" for medical workers (NE Vodopyanova, OS Starchenkova) and the method of diagnosing the level of empathy VV Boyko were used. To determine the professional factors that cause or prevent personality deformities, used "Utrecht scale of involvement in work" (WB Schaufeli, adaptation of DA Kutuzova), the method of "Loss and acquisition of personal resources" (NE Vodopyanova, A D. Nasledov).
ПСИХОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ СПРИЙНЯТТЯ ЗОВНІШНОСТІ ОСОБИСТОСТІ
(2020) Клюєва, Г. В.
Метою даної роботи є здійснення теоретико-емпіричного аналізу психологічних факторів, що впливають на сприйняття зовнішності. Для досягнення поставленої мети в ході нашої роботи було проведено емпіричне дослідження з пошуком кореляційних зв’язків між рівнем самооцінки, соціальним інтелектом, образом власного тіла і бодіпозитивом. Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення, раніше дослідженого матеріалу, інших науковців. У другому розділі наведено результати емпіричного дослідження вибірки досліджуваних (74 особи, з них 40 підлітки і 34 юнака). На підставі проведеного дослідження виявлено кореляційний зв’язок між рівнем самооцінки і образом власного тіла, рівнем соціального інтелекту. Матеріалом для досліджування став синтез опитувальників, методик і шкали, завдяки яким стало можливим перевірити гіпотезу. The purpose of this work is to carry out a theoretical and empirical analysis of psychological factors influencing the perception of appearance. To achieve this goal, an empirical study was conducted in our work to find correlations between self-esteem, social intelligence, body image, and body positivity. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization of previously studied material by other scientists. The second section presents the results of an empirical study of the sample (74 people, including 40 adolescents and 34 young men). Based on the study, a correlation was found between the level of self-esteem and the image of one's own body, the level of social intelligence. The material for the study was a synthesis of questionnaires, methods and scales, which made it possible to test the hypothesis.
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИНИКНЕННЯ КОНФЛІКТІВ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
(2020) Корінь, Т. О.
Метою даної кваліфікаційної роботи є теоретично та емпірично з’ясувати особливості виникнення конфліктів у підлітковому віці. У першому розділі проаналізовано теоретичні особливості підліткового віку, розкрито причини виникнення конфліктів. Другий розділ роботи присвячено емпіричному дослідженню проявів конфліктів у підлітків та запропоновано психокорекційну програму зі зниження агресивності підлітків, що мають високий рівень прояву агресії. Причина агресії характеризується хвилюваннями, й пригніченістю, неможливістю виконати певну мету і реалізувати її як важливу потребу. Іноді така реакція на фрустрацію може призвести до невротичних розладів.. Результати діагностичних обстежень виникнення конфліктів у підлітковому віці можуть бути застосовані при психологічному консультуванні підлітків, спрямованому на усвідомлення психологічних особливостей особистості та корекції прояву конфліктів. The purpose of this qualification work is to find out theoretically and empirically the peculiarities of conflicts in adolescence. The first section analyzes the theoretical features of adolescence, reveals the causes of conflicts. The second section is devoted to the empirical study of the manifestations of conflict in adolescents and proposes a psycho-correctional program to reduce the aggression of adolescents with a high level of aggression. The cause of aggression is characterized by anxiety, depression, inability to fulfill a goal and realize it as an important need. Sometimes this reaction to frustration can lead to neurotic disorders. The results of diagnostic examinations of conflicts in adolescence can be used in psychological counseling of adolescents, aimed at understanding the psychological characteristics of the individual and the correction of conflicts.
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЯК СКЛАДОВОЇ ЗАДОВОЛЕННЯ ЖИТТЯМ
(2020) Височенко, В. О.
Метою даної роботи є визначення психологічних особливостей емоційного інтелекту як чинника задоволення життям. Для досягнення поставленої мети в ході нашої роботи було проведено емпіричне дослідження з виявлення впливу емоційного інтелекту та визначити його основні характеристики, встановити взаємозв’язок показників емоційного інтелекту з показниками задоволеністю життям у студентів. Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення, раніше дослідженого матеріалу, інших науковців. У другому розділі наведено результати емпіричного дослідження вибірки досліджуваних (40 осіб, серед них 30 жіночої статі і 10 чоловічої). На підставі проведеного дослідження виявлено зворотній кореляційний зв’язок емоційного інтелекту з рівнем розвитку інтроспективності, інструментальності, імпліцидності, а також в чоловічій і жіночій вибірці з децентрацією (за чотирма методиками Д.Люсіна, Н. Паніної, К. Ріффа, А. Хромова), досвідом, характером, спілкуванням, автономністю, відповідальністю. А з рефлексією, самосвідомістю й креативністю, сприяє розвиткові. Матеріалом для досліджування став синтез опитувальників, методик і шкали, завдяки яким стало можливим перевірити вплив психологічної особливості емоційного інтелекту як складової задоволення життям. The purpose of this work is to determine the psychological characteristics of emotional intelligence as a factor in life satisfaction. To achieve this goal, in the course of our work, an empirical study was conducted to identify the impact of emotional intelligence and determine its main characteristics, to establish the relationship between emotional intelligence and life satisfaction in students. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization of previously studied material by other scientists. The second section presents the results of an empirical study of the sample (40 people, including 30 females and 10 males). On the basis of the conducted research the inverse correlation of emotional intelligence with the level of development of introspection, instrumentality, ipplicity, as well as in male and female samples with decentralization (according to four methods of D. Lusin, N. Panina, K. Riff, A. Khromov) was revealed. , experience, character, communication, autonomy, responsibility. And with reflection, self-awareness and creativity, it promotes development. The material for the study was a synthesis of questionnaires, methods and scales, which made it possible to test the influence of the psychological features of emotional intelligence as a component of life satisfaction
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ЖИТТЯМ У ОСІБ З РІЗНИМ РІВНЕМ САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ
(2020) Тимошик, Л. А.
Метою даної роботи є здійснення емпіричного дослідженні впливу рівня самоактуалізації особистості на особливості задоволеності власним життям у студентів. Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення, раніше дослідженого матеріалу, інших науковців. У другому розділі наведено результати емпіричного дослідження вибірки досліджуваних. На підставі проведеного дослідження встановлено, що для осіб з високим рівнем самоактуалізації більш характерно отримувати задоволення від власного життя, ніж для молоді, що мають низький рівень самоактуалізації. Особи з середнім рівнем самоактуалізації частіше відчувають задоволеність від життя, внутрішню гармонію, сприймають життєві ситуації як сприятливі, ніж студенти з низьким рівнем самоактуалізації. Не встановлено достовірних розбіжностей у рівні задоволеності життям у осіб з високим та середнім рівнем самоактуалізації. З’ясовано, що наявність у особистості ціннісних орієнтації, що характерні для особи, яка самоактуалізується, відчуття самоповаги, внутрішньої підтримки, вміння будувати глибокі та доброзичливі взаємостосунки з навколишніми людьми та близькими, орієнтуватися на сьогодення, наявність прагнення жити в теперішньому часі. Матеріалом для досліджування стали методи емпіричного аналізу (методики «Діагностика самоактуалізації особистості» (опитувальник САМОАЛ) Є. Шострома, адаптована Н. Калини, «Шкала задоволеністю життям» (Е. Дінер, адаптація Є. Осіна та Д. Леонтьєва); якісний та кількісний аналіз результатів. The purpose of this work is to carry out an empirical study of the influence of the level of self-actualization of the individual on the peculiarities of satisfaction with their own lives in students. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization of previously studied material by other scientists. The second section presents the results of an empirical study of the sample. Based on the study, it was found that people with a high level of self-actualization are more likely to enjoy their own lives than young people with a low level of self-actualization. People with an average level of self-actualization are more likely to feel satisfaction with life, inner harmony, perceive life situations as favorable than students with a low level of self-actualization. There are no significant differences in the level of life satisfaction in people with high and medium levels of self-actualization. It was found that the presence of personal orientations that are characteristic of a self-actualizing person, a sense of self-esteem, inner support, the ability to build deep and friendly relationships with others and loved ones, focus on the present, the desire to live in the present. The material for the study were methods of empirical analysis (methods "Diagnosis of self-actualization of personality" (questionnaire SAMOAL) E. Shostrom, adapted by N. Kalina, "Life Satisfaction Scale" (E. Diner, adaptation of E. Osin and D. Leontiev); qualitative and quantitative analysis of results.
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ САМОУСВІДОМЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ
(2020) Букарева, Ю. М.
Метою даної кваліфікаційної роботи е дослідження особливостей самоусвідомлення особистості у віці ранньої дорослості.Для досягнення поставленої мети в ході нашої роботи було проведенно емпіричне дослідження з виявленням особливостей самоусвідомлення особистості у віці ранньої дорослості та дослідження їх статевих відмінностей. Дана робота складатися з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення, раніше дослідженого матеріалу, інших науковців. У другому розділі наведено результати емпіричного дослідження вибірки досліджуваних (43 особи у віці 23-26 років , серед них 30 жіночої статі і 13 чоловічої).На підставі проведеного дослідження виявлено ,що самоусвідомлення – це усвідомлення особистістю своєї ідентифікації, власної автономності. Значно сприяє досягненню внутрішньої узгодженості особистості, сталості, гармонізації, прийняття та тотожності себе як особистості, також впливає на інтерпретацію набутого досвіду, формує власні очікування щодо себе та власної поведінки.З’ясовано, що самоусвідомлення є багатомірним утворенням, що має свою структуру. Розмаїття наукових поглядів щодо структури дозволяє нам більш чітко зрозуміти сутність феномену «самоусвідомленість» саме через виділення когнітивного, емоційно-ціннісного та регуляторного її компонентів (відповідно до структури запропонованої О. Селезньової). Матеріалом для досліджування став синтез опитувальників, методик і шкали, завдяки яким стало можливим виявили особливості самоусвідомлення особистості у віці ранньої дорослості та дослідити їх статеві відмінності. The purpose of this qualification work is to study the features of self-awareness of the individual in early adulthood. To achieve this goal in the course of our work was an empirical study to identify features of self-awareness of the individual in early adulthood and study their gender differences. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization of previously studied material by other scientists. The second section presents the results of an empirical study of a sample of subjects (43 people aged 23-26 years, including 30 females and 13 males). Significantly contributes to the achievement of internal coherence of personality, permanence, harmonization, acceptance and identity of oneself as a person, also influences the interpretation of acquired experience, forms one's own expectations about oneself and one's own behavior. The diversity of scientific views on the structure allows us to more clearly understand the essence of the phenomenon of "self-awareness" through the selection of cognitive, emotional-value and regulatory components (according to the structure proposed by O. Seleznyova). The material for the study was a synthesis of questionnaires, methods and scales, which made it possible to identify features of self-awareness of the individual in early adulthood and to explore their gender differences.
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙНЯТТЯ ЖИТТЄВИХ ТРУДНОЩІВ У ЧОЛОВІКІВ І ЖІНОК
(2020) Симочко, І. М.
Кваліфікаційна робота присвячена проблемі сприйняття та успішності подолання життєвих труднощів, адже сучасне життя характеризується надзвичайною потребою в адаптації людини через вплив швидко мінливих соціальних і технологічних умов. Автор висвітлює актуальне питання щодо психологічних особливостей сприйняття життєвих труднощів у чоловіків і жінок. Предметом дослідження є стресостійкість та суб’єктивне благополуччя як психологічні особливості сприйняття життєвих труднощів. В першому розділі випускної роботи розглядаються основні підходи до дослідження складних життєвих ситуацій в соціально-психологічних дослідженнях, а також психологічні детермінанти суб’єктивного благополуччя. Другий емпіричний розділ містить аналіз даних, отриманих автором в результаті проведеного дослідження, спрямованого на вивчення особливостей сприйняття життєвих труднощів у чоловіків і жінок. Qualification work is devoted to the problem of perception and success in overcoming life's difficulties, because modern life is characterized by an urgent need for human adaptation due to the changing rapidly changing social and technological conditions. The author highlights the topical issue of the psychological characteristics of the perception of life difficulties in men and women. The subject of research is stress resistance and subjective well-being as psychological features of perception of life difficulties. The first section of the thesis discusses the main approaches to the study of complex life situations in socio-psychological research, as well as the psychological determinants of subjective well-being. The second empirical section contains an analysis of the data obtained by the author as a result of a study aimed at studying the peculiarities of the perception of life difficulties in men and women.
ПСИХОСЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СТАТЕВОРОЛЬОВОЇ ТІЛЕСНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У ДІВЧАТ
(2020) Гайдаржі, Я. А.
Робота присвячена дослідженню психосемантичних особливостей статеворольової тілесної ідентичності у дівчат. Виявлено, що тілесна ідентичність є елементом жіночої статеворольової ідентичності. Встановлено, що оцінка власної зовнішності ґрунтується на параметрах задоволеності рівнем еротичної привабливості. Досліджено, що наявність тілесних пестощів із боку обох батьків позитивно впливає на оцінку задоволеності зовнішністю. Виявлено, що при дистантно-прохолодних материнсько-дочірніх стосунках ставлення до тіла втрачає або не здобуває насиченого позитивно-емоційного семантичного забарвлення. The work is devoted to the study of psychosemantic features of gender-role bodily identity in girls. It was found that bodily identity is an element of female gender identity. It is established that the assessment of one's own appearance is based on the parameters of satisfaction with the level of erotic attractiveness. It was studied that the presence of bodily caresses on the part of both parents has a positive effect on the assessment of satisfaction with appearance. It was found that in the case of distant-cool mother-daughter relations the relation to the body loses or does not acquire a saturated positive-emotional semanticcolor.
СЕКСУАЛЬНІСТЬ ТА ЇЇ ДЕВІАЦІЇ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
(2020) Пархоменко, Д. Ю.
Метою даної кваліфікаційної роботи є виявлення особливостей девіацій та відхилень в сексуальній поведінці підлітків. У першому розділі проаналізовано психологічні підходи до вивчення проблеми особливості девіантної поведінки підліткового віку та сексуальної поведінки у підлітків. Другий розділ роботи присвячено емпіричному дослідженню статевих відмінності сексуальності та її девіації у підлітковому віці та дослідженню особливості міжособистісних взаємин підлітків з протилежною статтю і визначенню рівня значущості цих відносин. Сексуальність підлітка носить дисгармонійний характер. Між його емоційно-психологічним і відповідним фізичним розвитком існують протиріччя. Підліток, як правило, охоплений бажаннями, фантазіями і мріями сексуального характеру. В роботі виявлені закономірності схильностей до девіантної поведінки в ієрархії у дівчат та хлопців підліткового віку, особливості схильностей до девіацій саме сексуального характеру та досліджено особливості міжособистісної взаємодії підлітків з протилежною статтю та визначено рівень значущості цих відносин. Результати емпіричного дослідження роблять можливим ефективне проведення профілактичної та корекційної роботи. Abstract: The purpose of this qualification work is to identify the features of deviations and deviations in the sexual behavior of adolescents. The first section analyzes psychological approaches to the study of the problem of the peculiarities of deviant behavior in adolescence and sexual behavior in adolescents. The second section is devoted to the empirical study of gender differences in sexuality and its deviation in adolescence and the study of the peculiarities of interpersonal relationships of adolescents with the opposite sex and determine the level of significance of these relationships. Adolescent sexuality is disharmonious. There are contradictions between his emotional and psychological and corresponding physical development. The teenager is usually overwhelmed by desires, fantasies and dreams of a sexual nature. The regularities of tendencies to deviant behavior in the hierarchy of adolescent girls and boys, peculiarities of tendencies to deviations of sexual character are revealed in the work and peculiarities of interpersonal interaction of teenagers with opposite sex are investigated and the level of significance of these relations is determined. The results of empirical research make it possible to carry out effective preventive and corrective work.
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ТОЛЕРАНТНОГО СТАВЛЕННЯ ДО СОЦІАЛЬНИХ СПІЛЬНОТ
(2020) Ресулов, Д. Ф.
Метою даної роботи є теоретичне та емпіричне обґрунтування соціально-психологічних чинників толерантного ставлення до соціальних спільнот (на прикладі ЛГБТ- представників) та визначення механізму та критеріїв щодо побудови толерантного ставлення до ЛГБТ-спільнот. Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення, раніше дослідженого матеріалу, інших науковців. У другому розділі представлені результати емпіричного дослідження вибірки за різними віковими категоріями (від 13 до 19 років, 20 осіб; від 20 до 35 років, 20 осіб; від 35 до 60 років, 20 осіб). Значення роботи полягає у розробці рекомендацій щодо толерантного ставлення до соціальних груп (на прикладі ЛГБТ- представників). Основні висновки дослідження можуть бути використані керівниками закладів вищої освіти для подальшого обґрунтування теоретичних основ соціально-психологічних чинників толерантного ставлення до ЛГБТ- спільнот. Дослідження здійснювалось за допомогою теоретичних методів: (синтез, порівняння, моделювання, узагальнення) використовувались з метою вивчення наукової літератури з питань, пов'язаних із категоріями «толерантності», «соціальних спільнот»; емпіричні методи: методики дослідження рівня «Фемінності, андрогінності та маскулінності» (Сандра Бем), опитувальника «Індекса толерантності» (Г.У. Солдатова, Л.А. Шайгерова, О.Є. Хухлаєв, О.А. Кравцова.), авторської анкети; методів кількісної та якісної обробки результатів. The purpose of this work is theoretical and empirical substantiation social and psychological factors of tolerant attitude to social communities (on the example of LGBT communities) and defining a mechanism and criteria for building a tolerant attitude towards LGBT communities. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization, previously studied material, other scientists. The second section presents the results empirical study of the sample by different age categories (from 13 to 19 years, 20 people; from 20 to 35 years, 20 people; from 35 to 60 years, 20 people). The value of the work is to develop recommendations for tolerance towards social groups (on the example of LGBT communities). The main conclusions of the study can be used by heads of higher education institutions for further substantiation of theoretical bases socio-psychological factors of tolerant attitude to LGBT communities. The study was carried out using theoretical methods: (synthesis, comparison, modeling, generalization) used to study the scientific literature on issues related to the categories of "tolerance", "social communities"; empirical methods: methods of researching the level of "Femininity, androgyny and masculinity" (Sandra Bem), questionnaire "Tolerance Index" (GU Soldatova, LA Shaigerova, OE Khukhlaev, OA Kravtsova.), authors questionnaire; methods of quantitative and qualitative processing of results.