Кафедра практичної психології
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10866
Browse
Search Results
Item ЕГОЇСТИЧНА МОТИВАЦІЯ ОСОБИСТІСНО ЗРІЛОЇ ОСОБИСТОСТІ(2020) Кравців, В. В.Метою даної роботи є здійснення теоретико-емпіричного аналізу егоїстичної мотивації як чинника особистісної зрілості. Для досягнення поставленої мети в ході нашої роботи було проведено емпіричне дослідження з виявлення впливу егоїстичної мотивації на особистісну зрілість людини і на рівень її духовного розвитку. Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення, раніше дослідженого матеріалу, інших науковців. У другому розділі наведено результати емпіричного дослідження вибірки досліджуваних (103 особи, серед них 58 жіночої статі і 45 чоловічої).На підставі проведеного дослідження виявлено зворотній кореляційний зв’язок егоїстичної мотивації з рівнем розвитку синергічності, життєвої філософії й толерантності, а також в чоловічій і жіночій вибірці з децентрацією (за двома методиками О. Штепи й Е. Помиткіна), досвідом, характером, спілкуванням, автономністю, відповідальністю. А з рефлексією, самосвідомостю й креативністю, сприяє розвиткові. А також позитивний вплив у чоловічій частині вибірки є на розвиток децентрації, що наштовхнуло нас до припущення наявності «егоїстично-децентраційного» механізму у поведінці досліджуваних. Матеріалом для досліджування став синтез опитувальників, методик і шкали, завдяки яким стало можливим перевірити гіпотезу негативного впливу егоїстичної мотивації на розвиток особистісної зрілості. The purpose of this work is to carry out a theoretical and empirical analysis of selfish motivation as a factor of personal maturity. To achieve this goal, in the course of our work, an empirical study was conducted to identify the impact of selfish motivation on a person's personal maturity and the level of his spiritual development. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization of previously studied material by other scientists. The second section presents the results of an empirical study of a sample of subjects (103 individuals, including 58 females and 45 males). On the basis of the conducted research the inverse correlation of selfish motivation with the level of development of synergy, life philosophy and tolerance, as well as in male and female samples with decentralization (according to two methods of O. Shtepa and E. Pomitkin), experience, character, communication, autonomy, responsibility. And with reflection, self-awareness and creativity, it promotes development. And also a positive influence in the male part of the sample is on the development of decentralization, which led us to assume the existence of a "selfish-decentralized" mechanism in the behavior of the subjects. The material for the study was a synthesis of questionnaires, methods and scales, which made it possible to test the hypothesis of the negative impact of selfish motivation on the development of personal maturity.Item ЖАДІБНІСТЬ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН(2020) Іванова, В. Д.Робота присвячена дослідженню жадібності як соціально-психологічного феномена. Метою нашого дослідження було теоретико-емпіричне дослідження психологічних особливостей прояву жадібності як соціального феномена. Робота складається з двох частин: теоретичної та практичної. У теоретичному розділі, проаналізовано та узагальнено наукову літературу з питань щодо жадібності як особистісної риси. У емпіричній частині, наведено та інтерпретовано результати за допомогою кількісного та якісного аналізу даних. Проведене дослідження виявило, що у більшості досліджуваних переважає середній рівень показнику жадібності. Встановлено, що рівень загального показника задоволеності життя – вище середнього. Було виявлено, що жадібність, як риса характеру має зворотню кореляційну залежність із задоволеністю життям людини. Виявлено, що респонденти обох вікових груп проявляючи жадібність у переважному ступені відчувають негативні почуття: сором, незадоволеність собою, злість на себе. З`ясовано, що респонденти зрілого віку знецінюють необхідність жадібності та оцінюють її як негативну рису особистості, яка заважає у житті і вимагає корекції. Виявлено, що на думку більшості респондентів обох вікових груп, марнотратно витрачати гроші схильні жінки, а із розумом та бережливістю підходити до цього питання – здатні чоловіки. The work is devoted to the study of greed as a psychosocial phenomenon. The purpose of the study are theoretical and empirical study of the psychological features of the manifestation of greed as a social phenomenon. The work consists of two parts: theoretical and practical. In the theoretical section we analyzed the scientific literature about greed as a personality trait. In the empirical part, the results are presented and interpreted using quantitative and qualitative data analysis. The study has found that in most test subjects prevails the average level of greed. It was established that the level of the general indicator of life satisfaction is above average. It was also found that greed as a character trait has an inverse correlation with satisfaction with human life. It was found that respondents of both age groups, showing greed, mostly feel negative feelings: shame, dissatisfaction with themselves, anger at themselves. It was found that adult respondents devalue the need for greed and assess it as a negative personality trait that interferes with life and requires correction. It was found that according to the majority of respondents of both age groups, women are prone to waste money, and men are able to approach this issue wisely and prudently.Item ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ САМОУСВІДОМЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ(2020) Букарева, Ю. М.Метою даної кваліфікаційної роботи е дослідження особливостей самоусвідомлення особистості у віці ранньої дорослості.Для досягнення поставленої мети в ході нашої роботи було проведенно емпіричне дослідження з виявленням особливостей самоусвідомлення особистості у віці ранньої дорослості та дослідження їх статевих відмінностей. Дана робота складатися з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення, раніше дослідженого матеріалу, інших науковців. У другому розділі наведено результати емпіричного дослідження вибірки досліджуваних (43 особи у віці 23-26 років , серед них 30 жіночої статі і 13 чоловічої).На підставі проведеного дослідження виявлено ,що самоусвідомлення – це усвідомлення особистістю своєї ідентифікації, власної автономності. Значно сприяє досягненню внутрішньої узгодженості особистості, сталості, гармонізації, прийняття та тотожності себе як особистості, також впливає на інтерпретацію набутого досвіду, формує власні очікування щодо себе та власної поведінки.З’ясовано, що самоусвідомлення є багатомірним утворенням, що має свою структуру. Розмаїття наукових поглядів щодо структури дозволяє нам більш чітко зрозуміти сутність феномену «самоусвідомленість» саме через виділення когнітивного, емоційно-ціннісного та регуляторного її компонентів (відповідно до структури запропонованої О. Селезньової). Матеріалом для досліджування став синтез опитувальників, методик і шкали, завдяки яким стало можливим виявили особливості самоусвідомлення особистості у віці ранньої дорослості та дослідити їх статеві відмінності. The purpose of this qualification work is to study the features of self-awareness of the individual in early adulthood. To achieve this goal in the course of our work was an empirical study to identify features of self-awareness of the individual in early adulthood and study their gender differences. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization of previously studied material by other scientists. The second section presents the results of an empirical study of a sample of subjects (43 people aged 23-26 years, including 30 females and 13 males). Significantly contributes to the achievement of internal coherence of personality, permanence, harmonization, acceptance and identity of oneself as a person, also influences the interpretation of acquired experience, forms one's own expectations about oneself and one's own behavior. The diversity of scientific views on the structure allows us to more clearly understand the essence of the phenomenon of "self-awareness" through the selection of cognitive, emotional-value and regulatory components (according to the structure proposed by O. Seleznyova). The material for the study was a synthesis of questionnaires, methods and scales, which made it possible to identify features of self-awareness of the individual in early adulthood and to explore their gender differences.