Abstract:
Aim. The aim of the study is to perform psychological
and psychophysiological analysis of the features of stress resistance
that provide adaptation of medical personnel in the situation of
uncertainty. Materials and methods. The study involved: 125
students of III and IV years of study majoring in “Treatment” and
“Nursing”; 95 internship doctors 2-3 years of training in various
specializations. 36.84% of the total numbers of studied internship
doctors were those whose specialization is characterized by an
increased level of stress. Methods: correlation analysis, tests with
standardized questionnaires. Result. It was found that the
manifestation of open, direct aggression by respondents is an
acceptable strategy of interaction, which does not significantly affect
adaptability. It has been studied that hostility, as an internal
directive of the personality, is often not observed externally and
determines the decrease in emotional comfort and violation of
adaptation. Conclusions. It is proved that adaptive activity as a
system-forming factor is accompanied by a number of psychological,
biological and social processes and collectively forms the stress
resistance of the personality. It is indicated that the immune system is
an important part of the functional systems that form the biological
factor of functional diagnosis at the stage of low stress resistance and
borderline disorders. It is noted that it is appropriate to use functional
diagnosis as a basis for diagnosing a person’s mental state in the
development of stress resistance.
Метою дослідження є психологічним та психофізіологічним аналізом особливостей стресостійкості, що забезпечують адаптацію медичних працівників в ситуації невизначеності (n=125).
Матеріали і методи: кореляційний аналіз, тести зі стандартизованими анкетами.
Результати: Встановлено, що прояв відкритої, прямої агресії респондентами є прийнятною стратегією взаємодії, яка суттєво не впливає на адаптованість. Досліджено, що ворожість, як внутрішня настанова особистості, часто не простежується зовні, детермінує зниження емоційного комфорту і порушення адаптації. Констатовано, що емоційна задоволеність ситуацією і своїм становищем у ній може детермінувати відчуття псевдоадаптації.
Висновки: Доказано, що адаптаційна діяльність як системотвірний фактор супроводжується низкою психологічних, біологічних та соціальних процесів, сукупно формуючи стресостійкість особистості. Окреслено, що імунна система є важливою ланкою функціональних систем, що формують біологічний чинник функціонального діагнозу на етапі низької стресостійкості та межових розладів. Зазначено, що у роботі з розвитку стресостійкості доречним є застосування функціонального діагнозу як основи діагностики психічного стану людини. Констатовано, що вивчення зв’язку між окремими видами дисфункційних станів і порушенням імунологічних параметрів може служити підставою для диференційованого підходу в психопрофілактиці стресостійкості особистості.
Description:
Halian, A., Halian, I., Popovych, I., Zavatskyi, Y., Semenov, O., & Semenova, N. (2021). Stress Resistance in the Situation of Uncertainty as a Factor of Development of Adaptive Ability of Medical Personnel. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 12(1), 251-264. https://doi.org/10.18662/brain/12.1/181