ЛІНГВОСОЦІОКУЛЬТУРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ В УСНОМУ СПІЛКУВАННІ НІМЕЦЬКОЮ МОВОЮ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЯК МЕТОДИЧНИЙ ФЕНОМЕН: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

Abstract

Мета статті − розкрити теоретичні й методичні основи формування лінгвосоціокультурної ком- петентності в усному спілкуванні німецькою мовою старшокласників. Методами дослідження слу- гували: метод аналізу психолого-педагогічної й методичної літератури та відповідних нормативних документів; метод теоретичного аналізу й синтезу; методи порівняння й узагальнення. Результати. З’ясовано сутність іншомовної комунікативної компетентності та її субкомпетентностей – мовної, мовленнєвої, лінгвосоціокультурної й навчально-стратегічної; окреслено місце лінгвосоціокультурної компетентності в цій структурі. Визначено зміст лінгвосоціокультурної компетентності в усному спіл- куванні німецькою мовою старшокласників та охарактеризовано її складники − соціолінгвістичний, соціокультурний і соціальний. З’ясовано, що перша охоплює знання мовних і мовленнєвих засобів із національно-культурною специфікою різних рівнів: безеквівалентної та фонової лексики; сталих вира зів, ідіом і кліше; лінгвістичних маркерів соціальних стосунків і ситуацій; фразеологізмів, афоризмів, прислів’їв і приказок – і відповідні навички й уміння; друга – культурологічні, країнознавчі, соціо культурні й міжкультурні знання та відповідні навички й уміння; третя – знання культурно-специфіч них правил і норм спілкування, стандартизованих моделей комунікативної поведінки, паравербальних і невербальних засобів спілкування та відповідні навички й уміння. Зміст зазначених компетентностей проілюстровано прикладами з німецької мови та культури. Конкретизовано вимоги до рівня володін ня лінгвосоціокультурною компетентністю в усному спілкуванні німецькою мовою старшокласни ків. Висновки. Оволодіння лінгвосоціокультурною компетентністю в усному спілкуванні німецькою мовою старшокласників – одна з провідних цілей навчання іноземних мов і культур. Формування зазна ченої компетентності має відбуватися з урахуванням її структурних складників – соціолінгвістичного, соціокультурного, соціального, які представлені в статті відповідними «надбаннями» учнів старшої школи: знаннями, навичками й уміннями The purpose of the article is to analyze theoretical and methodological foundations of the formation of linguosociocultural competence in oral communication in German of high school students. The following investigation methods have been used in the article: the method of analysis of psychological, pedagogical and methodological literature, relevant regulatory documents; the method of theoretical analysis and synthesis; the methods of comparison and generalization. Results. The concept of foreign language communicative competence and its subcompetences − linguistic, speech, linguosociocultural and educational-strategic – has been defined; the place of linguosociocultural competence in this structure has been outlined. The content of linguosociocultural competence in oral communication in German of high school students has been determined and its components (sociolinguistic, sociocultural and social) have been characterized. It was found that the first competence includes knowledge of linguistic and speech means with national and cultural specificity of different levels – non-equivalent and background vocabulary; fixed expressions, idioms and clichés; linguistic markers of social relations and situations; phraseological units, aphorisms, proverbs and sayings, as well as relevant skills and abilities; the second competence – cultural, country studies, sociocultural and intercultural knowledge and relevant skills and abilities; the third competence – knowledge of culturally specific rules and norms of communication, standardized models of communicative behavior, paraverbal and nonverbal means of communication and relevant skills and abilities. The content of the competences has been illustrated by examples from German language and culture. The requirements for developing linguosociocultural competence in oral communication in German of high school students have been specified. Conclusions. Developing linguosociocultural competence in oral communication in German of high school students is one of the leading goals of teaching foreign languages and cultures. The formation of this competence should take place taking into account its structural components (sociolinguistic, sociocultural, and social) which have been presented in the article by the appropriate knowledge, skills and abilities of high school students