Генетико-демографічні процеси в Херсонській популяції

Abstract

На популяційному рівні негативні демографічні процеси сприяють зниженню генетичної гетерогенності, скороченню репродуктивного та генетично-ефективного об’єму популяцій, що порушує структуру генофонду. Визначення спрямованості перебігу генетико-демографічних процесів є одним з кроків аналізу причин можливих змін генофонду людини, яке надає бaзову основу для оцінки адаптованості популяції до умов середовища. Мутаційний процес, міграція, дрейф генів, природний добір, асортативність шлюбів, інбридинг впливають на зміну генетичної структури популяцій. Об’єктивною реальністю є існування міжпопуляційних відмінностей за величиною генетичного тягаря внаслідок різниці у статево-віковій, шлюбно-міграційній та етнічній структурі населення, історії формування популяції. У працях Є.К. Гінтера із співробітниками показаний взаємозв’язок ряду популяційно-генетичних параметрів (інбридинг, шлюбна асортативність тощо) із ступенем обтяженості спадковою патологією.