2024

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/20603

Browse

Now showing 1 - 20 of 44

ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДОСВІДЧЕНОСТІ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ ГРИ
(2024) Середюк, С. В.
У роботі розглянута проблема формування економічної досвідченості старших дошкільників засобами гри. У першому розділі здійснено аналіз наукових досліджень з проблематики економічного виховання дошкільників, розглянуто етапи та принципи організації освітньої роботи з формування економічної досвідченості старших дошкільників. Другий розділ присвячений експериментальному дослідженню сформованості економічної досвідченості старших дошкільників засобами гри. Розроблено модель формування економічної досвідченості старших дошкільників, запропоновано систематизацію ігор за економічною ознакою / The work examines the problem of forming economical education for older preschoolers using gri methods. The first section contains an analysis of scientific research on the problems of economical education of preschoolers, the stages and principles of organizing educational work with the formation of economical education of older preschoolers iv. Another section is dedicated to the experimental investigation of the formation of economic development of older preschoolers using the methods of the game. A model for the formation of economical assessment of older preschoolers has been developed, and the systematization of games under an economical sign has been established
ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ДОСЛІДНИЦЬКОГО НАВЧАННЯ У ПРИРОДНИЧІЙ ОСВІТНІЙ ГАЛУЗІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
(2024) Диманова, К. О.
У роботі розглядається застосування технології дослідницького навчання в природничій освітній галузі початкової школи. У першому розділі висвітлено теоретико-методологічні аспекти дослідницького навчання. Зокрема, обґрунтовується актуальність цієї технології як психолого-педагогічної проблеми в умовах сучасної освіти, аналізуються вимоги міжнародного дослідження PISA до дослідницького підходу та визначаються виклики, з якими стикаються освітні системи європейських країн. Особлива увага приділяється специфіці проведення дослідницької роботи в умовах війни та дистанційного навчання. Другий розділ присвячено педагогічним умовам впровадження технології дослідницького навчання в природничій галузі. Представлено алгоритми застосування цієї технології в початковій школі, розробку та реалізацію дослідницьких завдань, а також результати експериментального дослідження, що підтверджують ефективність використання дослідницького підходу. Окремо розглядаються методи аналізу отриманих даних і їх значення для вдосконалення освітнього процесу. Робота має на меті сприяти удосконаленню природничої освіти у початковій школі шляхом інтеграції інноваційних технологій, які розвивають дослідницькі компетентності учнів, з урахуванням сучасних викликів і обставин / The paper examines the application of research learning technology in the natural sciences field of primary school. The first section highlights the theoretical and methodological aspects of research learning. In particular, the relevance of this technology as a psychological and pedagogical problem in the conditions of modern education is substantiated, the requirements of the international PISA study for the research approach are analyzed, and the challenges faced by the educational systems of European countries are identified. Special attention is paid to the specifics of conducting research work in conditions of war and distance learning. The second section is devoted to the pedagogical conditions for implementing research learning technology in the natural sciences field. Algorithms for the application of this technology in primary school, the development and implementation of research tasks, as well as the results of an experimental study confirming the effectiveness of using the research approach are presented. Methods for analyzing the obtained data and their significance for improving the educational process are considered separately. The work aims to contribute to the improvement of science education in primary school by integrating innovative technologies that develop students' research competencies, taking into account modern challenges and circumstances.
ВИХОВАННЯ ЗВУКОВОЇ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ КЕЙС-ТЕХНОЛОГІЇ
(2024) Шнайдерська, О. І.
У магістерській роботі відображено основні теоретичні та практичні аспекти виховання звукової культури мовлення засобами кейс-технології. Доведено, що використання кейс-технології сприяє розвитку звукової культури мовлення дітей старшого дошкільного віку та підвищує їх інтелектуальний рівень. Педагогічну технологію вихователь може впроваджувати з конкретною метою та використовувати у різних видах освітнього процесу. У дошкільній освіті кейс-технологія, у структуру якої покладено особистісно-орієнтований та компетентнісний аспекти, що сприяють розвитку креативного мислення, становленню мовленнєвої особистості, допомагає формувати звукову культуру дітей дошкільного віку./The master's work reflects the main theoretical and practical aspects of the education of the sound culture of speech by means of case technology. It has been proven that the use of case technology contributes to the development of the sound culture of speech of older preschool children and increases their intellectual level. Pedagogical technology can be implemented by the educator with a specific purpose and used in various types of educational process. In preschool education, case technology, the structure of which includes personality-oriented and competence-based aspects that contribute to the development of creative thinking and the formation of a speech personality, helps to form the sound culture of preschool children.
КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНІ ЗАВДАННЯ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
(2024) Шаповалова, О. Б.
Дослідження присвячено проблемі формування математичної компетентності молодших школярів засобом компетентнісно орієнтованих задач в умовах Нової української школи. У першому розділі розглянуто поняття математичної компетентності як інтегрованого результату навчання. Визначено роль компетентнісно орієнтованих завдань у контексті сучасних підходів до навчання. Другий розділ містить опис методики впровадження компетентнісно орієнтованих завдань у навчанні математики для учнів 4 класу. Представлено аналіз сучасного стану проблеми, структуру та зміст експериментальної роботи, що мала на меті апробацію розроблених завдань / The study is devoted to the problem of forming the mathematical competence of junior schoolchildren through competence-based tasks in the conditions of the New Ukrainian School. The first section deals with the concept of mathematical competence as an integrated learning outcome. The role of competency-based tasks in the context of modern approaches to teaching is determined. The second section describes the methodology for implementing competency-based tasks in teaching mathematics to grade 4 students. The analysis of the current state of the problem, the structure and content of the experimental work aimed at testing the developed tasks are presented.
ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
(2024) Лизько, А. В.
У роботі розглядаються ключові питання, пов'язані з формуванням психологічної компетентності у дітей дошкільного віку. Зокрема, досліджуються: основні теоретичні та експериментальні підходи до розвитку психологічної компетентності, особливості психічного розвитку дітей у дошкільному віці, показники та характеристики психологічної компетентності у дошкільників, сучасний рівень розвитку психологічної компетентності у дітей дошкільного віку, засоби формування психологічної компетентності в умовах дошкільних навчальних закладів і перевірка їх ефективності. / The paper addresses key issues related to the development of psychological competence in preschool-aged children. Specifically, it examines: the main theoretical and experimental approaches to the development of psychological competence, the characteristics of mental development in preschool-aged children, the indicators and characteristics of psychological competence in preschoolers, the current level of psychological competence development in preschool-aged children, and the methods for fostering psychological competence in preschool educational institutions and the evaluation of their effectiveness.
ФОРМУВАННЯ ПРИЙОМІВ ЕВРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ РОЗВ'ЯЗУВАТИ ЗАДАЧІ
(2024) Дудник, А. В.
У роботі з’ясовано сутність поняття евристики і вплив її на формування вмінь молодших школярів розв’язувати сюжетні задачі. Автором розглянуто прийоми евристичної діяльності; види та структуру сюжетних задач та їх моделювання. У другому розділі визначено рівень сформованості у здобувачів освіти 4 класу загального вміння розв’язувати сюжетні задачі. Здійснена перевірка ефективності застосування методики формування у молодших школярів прийомів евристичної діяльності під час розв’язування сюжетних задач / The paper clarifies the essence of the concept of heuristics and its influence on the formation of junior schoolchildren's skills in solving story problems. The author considers the methods of heuristic activity; types and structure of story problems and their modeling. The second section determines the level of formation of the general ability to solve story problems in grade 4 students. The effectiveness of the methodology for the formation of heuristic activity techniques in primary school students in solving story problems has been tested
РОЗВИТОК ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ ЕДЬЮТЕЙМЕНТУ
(2024) Альохіна, О. В.
У дослідженні проаналізовано розвиток творчого потенціалу здобувачів початкової освіти шляхом впровадження інноваційної освітньої технології - едьютейменту . Основна увага приділяється потребі в сучасній освіті інтерактивних та ефективних підходів, що поєднують навчання та елементи розваг, сприяючи залученню учнів до навчального процесу. У роботі проаналізовано психолого-педагогічні аспекти розвитку творчого потенціалу дітей молодшого шкільного віку, висвітлено поняття та зміст технології едьютейменту, проведено експериментальне дослідження впливу технології едьютейменту на розвиток творчого потенціалу молодших школярів. На основі порівняльного аналізу результатів експерименту було встановлено, що впровадження едьютейменту значно підвищує рівень креативності учнів. У висновках узагальнено результати дослідження, підтверджено ефективність використання технології едьютейменту як засобу розвитку творчого потенціалу здобувачів початкової освіти. За результатами дослідження розроблено практичні рекомендації для педагогів щодо інтеграції едьютейменту в освітній процес. Практична цінність роботи: рекомендації можуть стати основою для подальших досліджень і вдосконалення методик навчання в початковій школі. / The study analyzed the development of the creative potential of students of primary education through the introduction of innovative educational technology - edutainment. The focus is on the need in modern education for interactive and effective approaches that combine learning and entertainment elements, contributing to the involvement of students in the learning process. The work analyzes the psychological and pedagogical aspects of the development of the creative potential of children of primary school age, highlights the concept and content of edutainment technology, and conducts an experimental study of the influence of edutainment technology on the development of the creative potential of younger schoolchildren. On the basis of a comparative analysis of the results of the experiment, it was established that the introduction of edutainment significantly increases the level of creativity of students. The results of the study are summarized in the conclusions, the effectiveness of the use of education technology as a means of developing the creative potential of students of primary education is confirmed. Based on the results of the research, practical recommendations were developed for teachers regarding the integration of edutainment into the educational process. Practical value of the work: the recommendations can become the basis for further research and improvement of teaching methods in primary school.
ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВИХОВАТЕЛЯ ДО СТВОРЕННЯ ДРУЖНЬОГО ДО ДИТИНИ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА У ПЕРІОД ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ
(2024) Кремська, Н. О.
Зазначена робота присвячена комплексному аналізу теоретичних, практичних та експериментальних аспектів підготовки майбутніх вихователів до створення дружнього до дитини освітнього середовища в умовах повоєнного відновлення. Проведено аналіз ключових понять, зокрема поняття «дружнє до дитини освітнє середовище» та його важливість для психологічної і соціальної адаптації дітей у післявоєнний період. Розглянуто роль вихователя в забезпеченні безпечної та підтримуючої атмосфери для дітей. Досліджено методи та принципи, що сприяють ефективній підготовці вихователів до створення комфортного освітнього простору. Проведено діагностику емоційного стану дошкільників, розроблено педагогічну систему та проаналізовано результати її впровадження в освітній процес. Підсумки дослідження дозволяють зробити висновок про важливість спеціалізованої підготовки вихователів для ефективної роботи з дітьми в умовах післявоєнної відбудови. This work is dedicated to a comprehensive analysis of the theoretical, practical, and experimental aspects of preparing future educators to create a child-friendly educational environment during post-war recovery. The analysis of key concepts has been conducted, including the concept of a "child-friendly educational environment" and its significance for the psychological and social adaptation of children in the post-war period. The role of the educator in ensuring a safe and supportive atmosphere for children has been examined. Methods and principles that contribute to the effective preparation of educators for creating a comfortable educational space have been studied. The emotional state of preschoolers has been diagnosed, a pedagogical system has been developed, and the results of its implementation in the educational process have been analyzed. The findings of the study highlight the importance of specialized educator training for effective work with children in the context of post-war recovery.
УДОСКОНАЛЕННЯ СИНТАКСИЧНОГО ЛАДУ МОВЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
(2024) Савчук, О. Р.
У роботі розглядається особливості удосконалення синтаксичного ладу мовлення молодших школярів, уточнено базові поняття наукового дослідження, розглянуто особливості організації дистанційного навчання в початковій школі, а також перевірено ефективність запропонованої системи вправ та завдань. / The work examines the nuances of enhancing the syntax of young students' speech, clarifies the fundamental concepts of the scientific research, explores the features of organizing distance learning in primary school, and evaluates the effectiveness of the proposed system of exercises and tasks.
РОЗВИТОК НАВИЧОК ДОСЛІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДОШКІЛЬНИКІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
(2024) Ніколенко, Т. В.
У даній роботі здійснено комплексний аналіз теоретичних, практичних та експериментальних аспектів розвитку навичок дослідницької діяльності у дошкільників в умовах дистанційного навчання. Розкрито зміст та сутність поняття «дослідницька діяльність», а також його значення для формування особистості дитини, підкреслюючи важливість активної участі дітей у навчальному процесі. Вивчено сучасний стан формування цих навичок, зокрема через використання цифрових ресурсів, які підтримують навчання в дистанційному форматі. Окремо розглянуто психолого-педагогічні умови, діагностику сформованості навичок дослідницької діяльності, а також розроблену педагогічну систему, що забезпечує ефективний розвиток цих навичок у дошкільників. Підсумки дослідження підкреслюють необхідність адаптації навчальних процесів до сучасних умов, а також важливість спеціалізованої підготовки вихователів для успішної реалізації дослідницької діяльності в дистанційному навчанні. This work provides a comprehensive analysis of the theoretical, practical, and experimental aspects of developing research skills in preschoolers in the context of distance learning. The content and essence of the concept of "research activity" are explored, along with its significance for the formation of the child's personality, emphasizing the importance of active participation of children in the educational process. The current state of skill formation is examined, particularly through the use of digital resources that support learning in a distance format. Additionally, the psychological and pedagogical conditions, the diagnostics of research skills, and the developed pedagogical system that ensures effective skill development in preschoolers are discussed. The findings highlight the need to adapt educational processes to modern conditions and the importance of specialized training for educators to successfully implement research activities in distance learning.
ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЯКОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ЗМІСТОВОЇ ЛІНІЇ «ТЕАТРАЛІЗУЄМО»
(2024) Ярощук, О. В.
У роботі розглядаються особливості формування творчих якостей молодших школярів під час вивчення змістової лінії «Театралізуємо», аналізуються техніки та методики реалізації в початковій школі,а також перевірено вплив театралізації на творчість здобувачів / The paper considers the peculiarities of the formation of creative qualities of junior schoolchildren in the study of the content line “Theatricalizing”, analyzes the techniques and methods of implementation in primary school, and also tests the influence of theatricalization on the creativity of applicants.
РОЗВИТОК КРЕАТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ЦИФРОВОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ
(2024) Шкульова, С. Ю.
У кваліфікаційній роботі досліджено використання цифрового інструментарію для розвитку креативності молодших школярів. Обґрунтовано важливість творчості в сучасному суспільстві, орієнтованому на знання, де креативність визнається ключовою компетенцією не лише для економічного зростання, але й для особистісного розвитку. Робота акцентує на тому, що креативність — це навичка, яку можна розвивати, і яка не є вродженою. Мета дослідження полягала у вивченні ефективності цифрових технологій для стимулювання творчого мислення учнів початкових класів. У дослідженні використано педагогічний експеримент із залученням двох третіх класів. Як діагностичний інструментарій вибрано тест креативності Ф.Вільямса, що охоплює самооцінку учнів, малюнковий субтест та експертне оцінювання з боку вчителів і батьків. Експериментальна група активно використовувала цифрові ресурси (штучний інтелект, Scratch, графічні редактори, доповнену реальність тощо), що сприяло розвитку творчих здібностей. In the qualifying work, the use of digital tools for the development of creativity of younger schoolchildren was investigated. The importance of creativity in a modern knowledge-oriented society, where creativity is recognized as a key competence not only for economic growth, but also for personal development, is substantiated. The work emphasizes that creativity is a skill that can be developed and is not innate. The purpose of the study was to study the effectiveness of digital technologies for stimulating creative thinking among elementary school students. The research used a pedagogical experiment with the involvement of two third classes. F. Williams's creativity test, which includes students' self-assessment, drawing subtest and expert assessment by teachers and parents, was chosen as a diagnostic instrument. The experimental group actively used digital resources (artificial intelligence, Scratch, graphic editors, augmented reality, etc.), which contributed to the development of creative abilities.
РОЗВИТОК ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ ЗДОБУВАЧІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В ІГРОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
(2024) Ходос, І. М.
На основі аналізу філософських, психолого-педагогічних джерел уточнено сутність та структуру понять «лідерські якості». Визначено, що аналіз чинних освітніх програм для закладів дошкільної освіти засвідчив, що діагностика та розвиток лідерських якостей здобувачів дошкільної освіти здійснюється результативніше в ігровій діяльності. Саме у процесі гри дошкільник може опанувати певні соціальні ролі, виявити навички комунікаційної співпраці, продемонструвати вміння домовлятися та вирішувати конфліктні ситуації, демонструвати ініціативу під час гри тощо. Значна кількість науковців у галузі педагогіки погоджуються, що розвиток лідерських якостей є більш ефективним в процесі сюжетно-рольових ігор. Окрім того, в ході спостереження за здобувачами дошкільної освіти у грі можна проаналізувати поведінку дошкільників та виділити рівень розвитку таких якостей. З результатів можна зазначити, що по всім виділеним лідерським якостям здобувачів дошкільної освіти є значна позитивна динаміка у експериментальній групі. Це свідчить про ефективність комплексу вправ з розвитку лідерських якостей здобувачів дошкільної освіти. / Based on an analysis of philosophical and psycho-pedagogical sources, the essence and structure of the concept of "leadership qualities" have been clarified. The analysis of current educational programs for preschool institutions has shown that the diagnosis and development of leadership qualities in preschool learners is more effective in play activities. It is through play that preschoolers can adopt various social roles, demonstrate communication and cooperation skills, show the ability to negotiate and resolve conflicts, and display initiative during play. A significant number of scholars in the field of pedagogy agree that the development of leadership qualities is more effective in the process of role-playing games. Additionally, by observing preschool learners during play, one can analyze their behavior and assess the level of development of these qualities. The results indicate that there is significant positive progress in the leadership qualities of preschool learners in the experimental group. This suggests the effectiveness of the set of exercises aimed at developing leadership qualities in preschool learners.
ФОРМУВАННЯ СИСТЕМНОГО МИСЛЕННЯ В МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ОСВІТИ
(2024) Саміленко, О. М.
Дослідження присвячено формуванню навичок системного мислення у молодших школярів за допомогою цифрових інструментів. Розглянуто поняття системного мислення, визначено ключові навички та критерії вибору цифрових інструментів. Проведено педагогічний експеримент у 4 класах, що охоплював діагностику рівня сформованості системного мислення, впровадження вправ під час освітнього процесу та оцінку ефективності обраних цифрових ресурсів / The study is devoted to the formation of systemic thinking skills in primary school students using digital tools. The concept of systemic thinking is considered, key skills and criteria for choosing digital tools are identified. A pedagogical experiment was conducted in 4 grades, which included diagnosing the level of systemic thinking, implementing exercises during the educational process, and evaluating the effectiveness of selected digital resources.
ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ
(2024) Клюс, А. О.
У роботі досліджується процес підготовки майбутніх вчителів початкової школи до використання цифрових освітніх ресурсів у професійній діяльності, з вимогами сучасного інформаційного суспільства та впливу військової агресії, що спонукала до активного використання дистанційних і змішаних методів навчання. Актуальність проблеми обґрунтовується відповідністю між швидким розвитком цифрових технологій та недостатньою підготовленістю вчителів до їх впровадження. Мета дослідження – розробити та експериментально перевірити стратегію підготовки вчителів до роботи з цифровими ресурсами. Робота охоплює аналіз психолого-педагогічної літератури, систематизацію знань про цифрові ресурси, педагогічний експеримент та анкетування. В результаті розроблено рекомендації щодо формування навичок у майбутніх педагогів, крім того, для інтеграції цифрових інструментів в освітній процес. Проведене дослідження демонструє позитивні результати впровадження даної стратегії, що сприяє формуванню мотивації, технічних навичок та творчого підходу до інтеграції цифрових інструментів у навчальний процес / The study investigates the process of preparing future elementary school teachers to utilize digital educational resources in their professional activities, given the demands of the modern information society and the impetus for active use of distance and blended learning methods due to military aggression. The relevance of the problem is substantiated by the discrepancy between the rapid development of digital technologies and the insufficient preparedness of teachers to implement them. The research aims to develop and experimentally verify a strategy for preparing teachers to work with digital resources. The study encompasses an analysis of psychological and pedagogical literature, systematization of knowledge about digital resources, a pedagogical experiment, and a survey. As a result, recommendations have been developed for the formation of skills in future teachers, as well as for the integration of digital tools into the educational process. The conducted research demonstrates positive results of implementing this strategy, contributing to the development of motivation, technical skills, and a creative approach to integrating digital tools into the learning process.
ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРСОНАЛІЗОВАНОГО НАВЧАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
(2024) Семенюк, М. Р.
У магістерській роботі досліджується організація персоналізованого навчання за допомогою штучного інтелекту (ШІ) для здобувачів вищої педагогічної освіти, зокрема майбутніх вчителів початкових класів. Актуальність теми зумовлена недостатністю адаптації освітнього процесу до нових викликів, пов’язаних із воєнною агресією, збільшенням кількості вимушених переселенців та неможливістю отримання освіти в традиційному форматі. У роботі йдеться про сучасні підходи до персоналізованого навчання, яке дозволяє отримати індивідуальні особливості учнів, їх стиль навчання, темп засвоєння матеріалу. Мета дослідження здійснюється в аналізі ефективності використання ШІ для організації персоналізованого навчання, розробці відповідної моделі та її експериментальній перевірці. Завдання дослідження включає огляд платформи та інструментів на основі ШІ, визначення ключових факторів, що впливають на успішність персоналізованого підходу, та розробку моделі навчання студентів педагогічних спеціальностей. У ході дослідження використовується теоретичний аналіз, анкетування, спостереження та педагогічний експеримент. Результати демонструють, що впровадження персоналізованого навчання з використанням ШІ сприяє підвищенню мотивації, ефективності засвоєння матеріалу, розвитку самостійності та відповідальності здобувачів освіти. Разом з тим, окреслено виклики, пов'язані з використанням таких технологій, зокрема питання конфіденційності даних та високі витрати на розробку і впровадження. The master's thesis examines the organization of personalized training with the help of artificial intelligence (AI) for students of higher pedagogical education, in particular, future teachers of primary classes. The relevance of the topic is due to the lack of adaptation of the educational process to the new challenges associated with military aggression, the increase in the number of forced migrants and the impossibility of obtaining education in the traditional format. The work deals with modern approaches to personalized learning, which allows you to get the individual characteristics of students, their learning style, the rate of learning the material. The purpose of the research is to analyze the effectiveness of using AI for the organization of personalized training, to develop an appropriate model and to test it experimentally. The task of the research includes an overview of the AI-based platform and tools, identification of key factors affecting the success of the personalized approach, and development of a learning model for students of pedagogical specialties. In the course of the research, theoretical analysis, questionnaires, observations and a pedagogical experiment are used. The results demonstrate that the introduction of personalized training using AI contributes to the increase in motivation, the efficiency of learning the material, the development of independence and responsibility of the students of education. At the same time, the challenges associated with the use of such technologies are outlined, including data privacy issues and high development and implementation costs.
ВПЛИВ БАТЬКІВСЬКОГО СТАВЛЕННЯ НА РОЗВИТОК САМООЦІНКИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
(2024) Гаврилюк, Т. В.
Дослідження присвячено одному з актуальних питань сьогодення, а саме тому, як ставлення батьків впливає на розвиток самооцінки дітей дошкільного віку. У роботі розглянуто теоретичні основи впливу батьків на особистісний розвиток дитини. На основі даного аналізу розроблені практичні рекомендації оптимізації взаємостосунків батьків і дитини і формування адекватної самооцінки дитини. У першому розділі на основі наукових публікацій, розглянуто роль сім’ї у процесі соціалізації дитини, особливості особистісного розвитку дітей дошкільного віку, а також специфіку формування самооцінки дитини цього віку в різних умовах сімейного виховання. У другому розділі проведено експериментальне дослідження, спрямоване на вивчення впливу батьківського ставлення на формування самооцінки дитини дошкільного віку, а також розроблено шляхи оптимізації взаємостосунків між батьками та дитиною з метою сприяння формуванню адекватної самооцінки у дітей / The study is dedicated to one of the pressing issues of today, specifically how parental attitudes influence the development of self-esteem in preschool children. The work examines the theoretical foundations of parental influence on a child's personal development. Based on this analysis, practical recommendations have been developed to optimize parent-child relationships and foster the formation of adequate self-esteem in children. The first chapter, drawing on scientific publications, explores the role of the family in the process of a child's socialization, the peculiarities of personal development in preschool-aged children, and the specifics of self-esteem formation in this age group under various family upbringing conditions. The second chapter presents an experimental study aimed at investigating the impact of parental attitudes on the development of self-esteem in preschool children. Additionally, it outlines ways to optimize parent-child interactions to promote the formation of appropriate self-esteem in children.
ПІДГОТОВКА ВИХОВАТЕЛІВ ДО РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ
(2024) Лапицька, Ю. І.
На основі аналізу психолого-педагогічних джерел уточнено сутність поняття емоційний інтелект. Виділено, що формування емоційного та соціального інтелекту з дошкільного віку є критично важливим для подальшого розвитку дитини. Воно сприяє здатності розуміти власні емоції, регулювати їх, та виявляти емпатію до емоцій інших. Ці навички є основою для розвитку здорових міжособистісних відносин і є важливими для соціалізації, навчання, та загального благополуччя. Розвиток емоційного інтелекту, починаючи з дошкільного віку, може покращити у дітей адаптацію до шкільного середовища та знизити ризик психосоціальних проблем. Це актуалізує низку завдань, які постають перед педагогами закладів дошкільної освіти: розвиток у дітей здатності розуміти та називати власні емоції; навчання дітей адекватним способам реагування на емоції інших; створення безпечного та підтримуючого середовища, де діти можуть виражати свої почуття; організація ігор та активностей, які стимулюють емпатію та взаємодопомогу; забезпечення соціальної взаємодії з однолітками для розвитку комунікативних навичок; співпраця з батьками для підтримки емоційного розвитку дитини вдома. Було проведено експериментальне дослідження для визначення рівня розвитку емоційно інтелекту дошкільників. Отримані результати формувального етапу дослідження переконують про необхідність розробити комплекс вправ та завдань для розвитку досліджуваного поняття. Отримані результати дозволяють нам говорити про доцільність проведеної роботи і підтвердження гіпотези дослідження. Крім того, участь у заходах програми дозволило педагогам отримати досвід застосування практичних інструментів для розвитку емоційної обізнаності дітей. ./ Based on the analysis of psychological and pedagogical sources, the concept of emotional intelligence has been clarified. It has been emphasized that the development of emotional and social intelligence from preschool age is critically important for a child’s future growth. This development fosters the ability to understand one’s own emotions, regulate them, and demonstrate empathy toward others' emotions. These skills form the foundation for healthy interpersonal relationships and are essential for socialization, learning, and overall well-being. The development of emotional intelligence from an early age can improve children's adaptation to the school environment and reduce the risk of psychosocial problems. This highlights several key tasks for preschool educators: developing children's ability to understand and name their emotions; teaching appropriate responses to others' emotions; creating a safe and supportive environment where children can express their feelings; organizing games and activities that encourage empathy and mutual support; ensuring social interaction with peers to develop communication skills; and collaborating with parents to support emotional development at home. An experimental study was conducted to assess the level of emotional intelligence development in preschoolers. The results of the formative stage of the study indicate the need to design a set of exercises and tasks aimed at developing this concept. The findings confirm the effectiveness of the undertaken efforts and validate the research hypothesis. Additionally, participation in the program's activities provided educators with practical tools for fostering children's emotional awareness.
STREAM-ОСВІТА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ
(2024) Щербина, Н. В.
На основі аналізу філософських, психолого-педагогічних джерел уточнено сутність та структуру понять «STREAM-освіта». Визначено, що основним завданням сучасної освіти є впровадження STEM-технологій та створення навчальних умов для розвитку творчого потенціалу особистості, критичного мислення, ціннісної орієнтації та життєвих здібностей до адаптації до нових реалій життя. STREAM-освіта є важливим інструментом, що допомагає дітям зрозуміти складність навколишнього світу. Вона сприяє формуванню нових знань, які відзначаються глибшим осмисленням, здатністю до гнучкого застосування в різних ситуаціях, а також підвищенням їхньої ефективності та системності. Було проведено експериментальне дослідження для визначення рівня сформованості логіко-математичних здібностей дітей старшого дошкільного віку. Отримані результати формувального етапу дослідження свідчать про те, що розвиток логіко-математичної компетентності дітей старшого дошкільного віку за допомогою STREAM-освіти є складним і динамічним процесом. Для його успішної реалізації необхідно належним чином організувати предметно-розвивальне середовище в груповій кімнаті, ретельно обрати форми, методи, засоби та технології навчання, а також гармонійно інтегрувати їх в освітній процес./ Based on an analysis of philosophical and psycho-pedagogical sources, the essence and structure of the concept of "STREAM education" have been clarified. It has been determined that the main goal of modern education is to implement STEM technologies and create learning conditions for developing an individual’s creative potential, critical thinking, value orientation, and life skills for adapting to new realities. STREAM education serves as an important tool that helps children understand the complexity of the surrounding world. It promotes the formation of new knowledge marked by deeper understanding, flexibility in various situations, and improved effectiveness and systematic thinking. An experimental study was conducted to determine the level of logical-mathematical abilities in senior preschool children. The results of the formative stage of the study indicate that developing logical-mathematical competence in senior preschoolers through STREAM education is a complex and dynamic process. For successful implementation, it is necessary to properly organize a subject-development environment in the group room, carefully select forms, methods, tools, and teaching technologies, and harmoniously integrate them into the educational process.
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
(2024) Ліпчевська, В. Е.
Кваліфікаційна робота присвячена особливості формування читацької компетентності в учнів початкових класів. Досліджено проблему формування читацької компетентності в учнів початкових класів; виявлено фактори, що стимулюють розвиток читацької компетентності молодшого школяра в освітньому процесі; визначено спільні риси в розумінні науковцями поняття «читацька компетентність»; вивчено педагогічні умови формування читацької компетентності молодших школярів; надано загальну характеристику сформованості читацької компетентності школярів ; проаналізовано сучасний стан вивчення проблеми формування читацької компетентності у молодших школярів; розроблено критерії, показники та рівні сформованості читацької компетентності здобувачів початкової освіти; обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування та розвитку читацької компетентності молодших школярів у сучасному освітньому процесі / This qualification paper is dedicated to the peculiarities of developing reading literacy in primary school students. It investigates the problem of fostering reading literacy in primary school students; identifies factors stimulating the development of reading literacy in younger schoolchildren in the educational process; determines common features in scientists' understanding of the concept of "reading literacy"; studies pedagogical conditions for developing reading literacy in younger schoolchildren; provides a general characteristic of the formed reading literacy of schoolchildren; analyzes the current state of research on the problem of developing reading literacy in younger schoolchildren; develops criteria, indicators, and levels of formed reading literacy of primary school students; substantiates and experimentally verifies pedagogical conditions for the formation and development of reading literacy in younger schoolchildren in the modern educational process.