2024

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/20603

Browse

Now showing 1 - 20 of 44

STREAM-ОСВІТА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ
(2024) Щербина, Н. В.
На основі аналізу філософських, психолого-педагогічних джерел уточнено сутність та структуру понять «STREAM-освіта». Визначено, що основним завданням сучасної освіти є впровадження STEM-технологій та створення навчальних умов для розвитку творчого потенціалу особистості, критичного мислення, ціннісної орієнтації та життєвих здібностей до адаптації до нових реалій життя. STREAM-освіта є важливим інструментом, що допомагає дітям зрозуміти складність навколишнього світу. Вона сприяє формуванню нових знань, які відзначаються глибшим осмисленням, здатністю до гнучкого застосування в різних ситуаціях, а також підвищенням їхньої ефективності та системності. Було проведено експериментальне дослідження для визначення рівня сформованості логіко-математичних здібностей дітей старшого дошкільного віку. Отримані результати формувального етапу дослідження свідчать про те, що розвиток логіко-математичної компетентності дітей старшого дошкільного віку за допомогою STREAM-освіти є складним і динамічним процесом. Для його успішної реалізації необхідно належним чином організувати предметно-розвивальне середовище в груповій кімнаті, ретельно обрати форми, методи, засоби та технології навчання, а також гармонійно інтегрувати їх в освітній процес./ Based on an analysis of philosophical and psycho-pedagogical sources, the essence and structure of the concept of "STREAM education" have been clarified. It has been determined that the main goal of modern education is to implement STEM technologies and create learning conditions for developing an individual’s creative potential, critical thinking, value orientation, and life skills for adapting to new realities. STREAM education serves as an important tool that helps children understand the complexity of the surrounding world. It promotes the formation of new knowledge marked by deeper understanding, flexibility in various situations, and improved effectiveness and systematic thinking. An experimental study was conducted to determine the level of logical-mathematical abilities in senior preschool children. The results of the formative stage of the study indicate that developing logical-mathematical competence in senior preschoolers through STREAM education is a complex and dynamic process. For successful implementation, it is necessary to properly organize a subject-development environment in the group room, carefully select forms, methods, tools, and teaching technologies, and harmoniously integrate them into the educational process.
ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ У ГАЛУЗІ «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»
(2024) Ткаченко, М. С.
Робота присвячена визначенню педагогічних умов використання цифрових освітніх ресурсів в освітній галузі «Я досліджую світ» в початковій школі. Проаналізовано основні поняття цифрових освітніх ресурсів у науковій педагогічній літературі. Визначено сучасні освітні підходи до використання цифрових ресурсів у початковій школі. З’ясовано особливості організації освітнього процесу у рамках інтегрованого курсу «Я досліджую світ» з використанням цифрових освітніх ресурсів. Впроваджено методику застосування цифрових освітніх ресурсів у навчання за інтегрованим курсом «Я досліджую світ».та експериментально перевірено її ефективність Визначено основні тенденції цифровізації освіти та розглянуто можливі ризики застосування цифрових ресурсів в освітньому процесі. Для перевірки гіпотези проведено емпіричне дослідження ефективності використання цифрових освітніх ресурсів в освітньому процесі інтегрованого курсу «Я досліджую світ», що сприяє підвищенню мотивації учнів, поліпшенню засвоєння природничих знань і розвитку дослідницьких навичок. The work is dedicated to identifying the pedagogical conditions for using digital educational resources in the subject area "I Explore the World" in primary school. It analyzes key concepts of digital educational resources in scientific pedagogical literature and identifies modern educational approaches to their use in primary education. The study examines specific features of organizing the educational process within the integrated course "I Explore the World" using digital resources. A methodology for applying digital resources in this course was developed and experimentally tested for effectiveness. The research also outlines major trends in educational digitalization and discusses potential risks of using digital resources in the learning process. To test the hypothesis, an empirical study was conducted to evaluate the effectiveness of digital resources in the integrated "I Explore the World" course, which enhances student motivation, improves natural science knowledge acquisition, and fosters research skills.
ВИХОВАННЯ ЗВУКОВОЇ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ КЕЙС-ТЕХНОЛОГІЇ
(2024) Шнайдерська, О. І.
У магістерській роботі відображено основні теоретичні та практичні аспекти виховання звукової культури мовлення засобами кейс-технології. Доведено, що використання кейс-технології сприяє розвитку звукової культури мовлення дітей старшого дошкільного віку та підвищує їх інтелектуальний рівень. Педагогічну технологію вихователь може впроваджувати з конкретною метою та використовувати у різних видах освітнього процесу. У дошкільній освіті кейс-технологія, у структуру якої покладено особистісно-орієнтований та компетентнісний аспекти, що сприяють розвитку креативного мислення, становленню мовленнєвої особистості, допомагає формувати звукову культуру дітей дошкільного віку./The master's work reflects the main theoretical and practical aspects of the education of the sound culture of speech by means of case technology. It has been proven that the use of case technology contributes to the development of the sound culture of speech of older preschool children and increases their intellectual level. Pedagogical technology can be implemented by the educator with a specific purpose and used in various types of educational process. In preschool education, case technology, the structure of which includes personality-oriented and competence-based aspects that contribute to the development of creative thinking and the formation of a speech personality, helps to form the sound culture of preschool children.
ВПЛИВ БАТЬКІВСЬКОГО СТАВЛЕННЯ НА РОЗВИТОК САМООЦІНКИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
(2024) Гаврилюк, Т. В.
Дослідження присвячено одному з актуальних питань сьогодення, а саме тому, як ставлення батьків впливає на розвиток самооцінки дітей дошкільного віку. У роботі розглянуто теоретичні основи впливу батьків на особистісний розвиток дитини. На основі даного аналізу розроблені практичні рекомендації оптимізації взаємостосунків батьків і дитини і формування адекватної самооцінки дитини. У першому розділі на основі наукових публікацій, розглянуто роль сім’ї у процесі соціалізації дитини, особливості особистісного розвитку дітей дошкільного віку, а також специфіку формування самооцінки дитини цього віку в різних умовах сімейного виховання. У другому розділі проведено експериментальне дослідження, спрямоване на вивчення впливу батьківського ставлення на формування самооцінки дитини дошкільного віку, а також розроблено шляхи оптимізації взаємостосунків між батьками та дитиною з метою сприяння формуванню адекватної самооцінки у дітей / The study is dedicated to one of the pressing issues of today, specifically how parental attitudes influence the development of self-esteem in preschool children. The work examines the theoretical foundations of parental influence on a child's personal development. Based on this analysis, practical recommendations have been developed to optimize parent-child relationships and foster the formation of adequate self-esteem in children. The first chapter, drawing on scientific publications, explores the role of the family in the process of a child's socialization, the peculiarities of personal development in preschool-aged children, and the specifics of self-esteem formation in this age group under various family upbringing conditions. The second chapter presents an experimental study aimed at investigating the impact of parental attitudes on the development of self-esteem in preschool children. Additionally, it outlines ways to optimize parent-child interactions to promote the formation of appropriate self-esteem in children.
ВПЛИВ СУЧАСНИХ МУЛЬТИПЛІКАЦІЙНИХ ФІЛЬМІВ НА КУЛЬТУРУ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
(2024) Нікішенко, А. М.
У роботі розглядаються теоретичні засади вивчення проблеми розвитку культури поведінки дітей дошкільного віку засобами мультиплікаційних фільмів, емпірично досліджено вплив сучасних мультиплікаційних фільмів на культуру поведінки дітей дошкільного віку (на прикладі старших дошкільників), наголошено на особливості організації та характеристиці методик дослідження впливу сучасних мультиплікаційних фільмів на культуру поведінки старших дошкільнят, оптимізації системи роботи з використання мультиплікаційних фільмів у процесі формування культури поведінки дошкільнят, проведена оцінка ефективності використання мультиплікаційних фільмів як засобу формування культури поведінки дошкільнят / The paper examines the theoretical principles of studying the problem of developing the culture of behavior of preschool children using animated films, empirically investigates the influence of modern animated films on the culture of behavior of preschool children (using the example of older preschoolers), emphasizes the peculiarities of the organization and characteristics of the methods of studying the influence of modern animated films on the culture of behavior of older preschoolers, optimizes the system of work on the use of animated films in the process of forming the culture of behavior of preschoolers, and evaluates the effectiveness of using animated films as a means of forming the culture of behavior of preschoolers.
ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ДОСЛІДНИЦЬКОГО НАВЧАННЯ У ПРИРОДНИЧІЙ ОСВІТНІЙ ГАЛУЗІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
(2024) Диманова, К. О.
У роботі розглядається застосування технології дослідницького навчання в природничій освітній галузі початкової школи. У першому розділі висвітлено теоретико-методологічні аспекти дослідницького навчання. Зокрема, обґрунтовується актуальність цієї технології як психолого-педагогічної проблеми в умовах сучасної освіти, аналізуються вимоги міжнародного дослідження PISA до дослідницького підходу та визначаються виклики, з якими стикаються освітні системи європейських країн. Особлива увага приділяється специфіці проведення дослідницької роботи в умовах війни та дистанційного навчання. Другий розділ присвячено педагогічним умовам впровадження технології дослідницького навчання в природничій галузі. Представлено алгоритми застосування цієї технології в початковій школі, розробку та реалізацію дослідницьких завдань, а також результати експериментального дослідження, що підтверджують ефективність використання дослідницького підходу. Окремо розглядаються методи аналізу отриманих даних і їх значення для вдосконалення освітнього процесу. Робота має на меті сприяти удосконаленню природничої освіти у початковій школі шляхом інтеграції інноваційних технологій, які розвивають дослідницькі компетентності учнів, з урахуванням сучасних викликів і обставин / The paper examines the application of research learning technology in the natural sciences field of primary school. The first section highlights the theoretical and methodological aspects of research learning. In particular, the relevance of this technology as a psychological and pedagogical problem in the conditions of modern education is substantiated, the requirements of the international PISA study for the research approach are analyzed, and the challenges faced by the educational systems of European countries are identified. Special attention is paid to the specifics of conducting research work in conditions of war and distance learning. The second section is devoted to the pedagogical conditions for implementing research learning technology in the natural sciences field. Algorithms for the application of this technology in primary school, the development and implementation of research tasks, as well as the results of an experimental study confirming the effectiveness of using the research approach are presented. Methods for analyzing the obtained data and their significance for improving the educational process are considered separately. The work aims to contribute to the improvement of science education in primary school by integrating innovative technologies that develop students' research competencies, taking into account modern challenges and circumstances.
КОМПЕТЕНТНІСНО ОРІЄНТОВАНІ ЗАВДАННЯ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
(2024) Шаповалова, О. Б.
Дослідження присвячено проблемі формування математичної компетентності молодших школярів засобом компетентнісно орієнтованих задач в умовах Нової української школи. У першому розділі розглянуто поняття математичної компетентності як інтегрованого результату навчання. Визначено роль компетентнісно орієнтованих завдань у контексті сучасних підходів до навчання. Другий розділ містить опис методики впровадження компетентнісно орієнтованих завдань у навчанні математики для учнів 4 класу. Представлено аналіз сучасного стану проблеми, структуру та зміст експериментальної роботи, що мала на меті апробацію розроблених завдань / The study is devoted to the problem of forming the mathematical competence of junior schoolchildren through competence-based tasks in the conditions of the New Ukrainian School. The first section deals with the concept of mathematical competence as an integrated learning outcome. The role of competency-based tasks in the context of modern approaches to teaching is determined. The second section describes the methodology for implementing competency-based tasks in teaching mathematics to grade 4 students. The analysis of the current state of the problem, the structure and content of the experimental work aimed at testing the developed tasks are presented.
МНЕМОТЕХНІКА ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ
(2024) Гафюк, О. В.
У роботі розглядається особливості використання мнемотехніки як ефективного засобу розвитку мовлення дошкільників, проаналізовано основні дефініції дослідження, запропоновано систему вправ для поліпшення розвитку мовлення з використанням мнемотехніки в умовах закладу дошкільної освіти, а також перевірено ефективність запропонованої системи вправ та завдань. / The paper examines the features of using mnemonic techniques as an effective tool for speech development in preschoolers, analyzes the key definitions of the study, proposes a system of exercises to improve speech development using mnemonic techniques in preschool education settings, and evaluates the effectiveness of the proposed exercises and tasks.
ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРСОНАЛІЗОВАНОГО НАВЧАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
(2024) Семенюк, М. Р.
У магістерській роботі досліджується організація персоналізованого навчання за допомогою штучного інтелекту (ШІ) для здобувачів вищої педагогічної освіти, зокрема майбутніх вчителів початкових класів. Актуальність теми зумовлена недостатністю адаптації освітнього процесу до нових викликів, пов’язаних із воєнною агресією, збільшенням кількості вимушених переселенців та неможливістю отримання освіти в традиційному форматі. У роботі йдеться про сучасні підходи до персоналізованого навчання, яке дозволяє отримати індивідуальні особливості учнів, їх стиль навчання, темп засвоєння матеріалу. Мета дослідження здійснюється в аналізі ефективності використання ШІ для організації персоналізованого навчання, розробці відповідної моделі та її експериментальній перевірці. Завдання дослідження включає огляд платформи та інструментів на основі ШІ, визначення ключових факторів, що впливають на успішність персоналізованого підходу, та розробку моделі навчання студентів педагогічних спеціальностей. У ході дослідження використовується теоретичний аналіз, анкетування, спостереження та педагогічний експеримент. Результати демонструють, що впровадження персоналізованого навчання з використанням ШІ сприяє підвищенню мотивації, ефективності засвоєння матеріалу, розвитку самостійності та відповідальності здобувачів освіти. Разом з тим, окреслено виклики, пов'язані з використанням таких технологій, зокрема питання конфіденційності даних та високі витрати на розробку і впровадження. The master's thesis examines the organization of personalized training with the help of artificial intelligence (AI) for students of higher pedagogical education, in particular, future teachers of primary classes. The relevance of the topic is due to the lack of adaptation of the educational process to the new challenges associated with military aggression, the increase in the number of forced migrants and the impossibility of obtaining education in the traditional format. The work deals with modern approaches to personalized learning, which allows you to get the individual characteristics of students, their learning style, the rate of learning the material. The purpose of the research is to analyze the effectiveness of using AI for the organization of personalized training, to develop an appropriate model and to test it experimentally. The task of the research includes an overview of the AI-based platform and tools, identification of key factors affecting the success of the personalized approach, and development of a learning model for students of pedagogical specialties. In the course of the research, theoretical analysis, questionnaires, observations and a pedagogical experiment are used. The results demonstrate that the introduction of personalized training using AI contributes to the increase in motivation, the efficiency of learning the material, the development of independence and responsibility of the students of education. At the same time, the challenges associated with the use of such technologies are outlined, including data privacy issues and high development and implementation costs.
ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ У РІЗНОВІКОВИХ ГРУПАХ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВІЙНИ
(2024) Тєрьохіна, А. Р.
Тема соціалізації дітей у різновікових групах ЗДО є актуальною в умовах війни в Україні, оскільки воєнні дії впливають на їхнє соціальне та психологічне благополуччя. Метою дослідження було визначити особливості соціалізації дітей у таких умовах. Використано методи теоретичного аналізу та емпіричного дослідження. Результати показали, що різновікові групи сприяють розвитку соціальних навичок та емоційної адаптації, допомагаючи долати труднощі соціалізації в стресових умовах. Важливо впроваджувати індивідуалізовані підходи та програми для розвитку соціальних навичок. Дослідження має значення для вдосконалення соціалізаційних процесів у дошкільних закладах, зокрема під час кризових ситуацій. / The topic of children's socialization in mixed-age groups in preschool institutions is particularly relevant in the context of the war in Ukraine, as military actions significantly affect their social and psychological well-being. The aim of the study was to determine the specifics of children's socialization in such conditions. The study employed methods of theoretical analysis and empirical research. The results showed that mixed-age groups contribute to the development of social skills and emotional adaptation, helping to overcome difficulties in socialization under stressful conditions. It is important to implement individualized approaches and programs to develop social skills. The research is significant for improving socialization processes in preschool institutions, especially during crisis situations.
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
(2024) Ліпчевська, В. Е.
Кваліфікаційна робота присвячена особливості формування читацької компетентності в учнів початкових класів. Досліджено проблему формування читацької компетентності в учнів початкових класів; виявлено фактори, що стимулюють розвиток читацької компетентності молодшого школяра в освітньому процесі; визначено спільні риси в розумінні науковцями поняття «читацька компетентність»; вивчено педагогічні умови формування читацької компетентності молодших школярів; надано загальну характеристику сформованості читацької компетентності школярів ; проаналізовано сучасний стан вивчення проблеми формування читацької компетентності у молодших школярів; розроблено критерії, показники та рівні сформованості читацької компетентності здобувачів початкової освіти; обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування та розвитку читацької компетентності молодших школярів у сучасному освітньому процесі / This qualification paper is dedicated to the peculiarities of developing reading literacy in primary school students. It investigates the problem of fostering reading literacy in primary school students; identifies factors stimulating the development of reading literacy in younger schoolchildren in the educational process; determines common features in scientists' understanding of the concept of "reading literacy"; studies pedagogical conditions for developing reading literacy in younger schoolchildren; provides a general characteristic of the formed reading literacy of schoolchildren; analyzes the current state of research on the problem of developing reading literacy in younger schoolchildren; develops criteria, indicators, and levels of formed reading literacy of primary school students; substantiates and experimentally verifies pedagogical conditions for the formation and development of reading literacy in younger schoolchildren in the modern educational process.
ПАРТНЕРСЬКА ВЗАЄМОДІЯ ЗДО ТА СІМ’Ї В КОНТЕКСТІ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ
(2024) Хлиста, І. С.
На основі аналізу філософських, психолого-педагогічних джерел уточнено сутність та структуру понять «патріотичне виховання». Визначено, що на основі аналізу наукових досліджень патріотичної вихованості, для нашого дослідження визначаємо поняття «патріотична вихованість здобувача дошкільної освіти» як динамічну властивість людини, яка відображає любов до країни, до людей, ціннісне ставлення до власної сім’ї, знання національної символіки, державних свят, традицій, видатних людей минулого та сьогодення своєї держави. Виділяють такі групові форми взаємодії: батьківські збори, індивідуальні консультації, фронтальні онлайн консультації, індивідуальні онлайн консультації, рекомендації, лекції, практикуми, дні відкритих дверей, робота з використанням онлайн платформ та сервісів, групові консультації, тренінги, виставки робіт, свята, розваги, спільні заходи, школа молодих батьків, гуртки, вечори питань та відповідей, опитування, анкетування тощо. Педагогічними умовами, що забезпечать результативність патріотичного виховання здобувачів дошкільної освіти засобом партнерської взаємодії, було виокремлено такі: вдосконалення професійної компетентності педагога закладу дошкільної освіти щодо патріотичного виховання дошкільників; спрямованість виховних впливів вихователя та батьків на реалізацію патріотичного виховання здобувачів дошкільної освіти; впровадження ефективних форм партнерської взаємодії вихователів закладу дошкільної освіти та батьків, спрямованих на формування патріотичної вихованості дітей дошкільного віку. / Based on an analysis of philosophical and psycho-pedagogical sources, the essence and structure of the concept of "patriotic education" have been clarified. Drawing on scientific research on patriotism, we define "patriotic upbringing of preschool learners" in our study as a dynamic characteristic of an individual, reflecting love for one’s country and people, a valued attitude toward family, knowledge of national symbols, public holidays, traditions, and prominent figures of the past and present of their country. Group interaction forms include parent meetings, individual consultations, group and individual online consultations, recommendations, lectures, workshops, open house events, activities using online platforms and services, group consultations, training sessions, exhibitions, celebrations, joint events, young parents’ schools, clubs, Q&A evenings, surveys, questionnaires, and more. The pedagogical conditions identified for ensuring effective patriotic education of preschool learners through partnership interaction include the following: enhancing the professional competence of preschool educators regarding patriotic education, aligning the educational influences of both teachers and parents toward realizing patriotic upbringing in preschool learners, and implementing effective partnership forms of interaction between preschool educators and parents aimed at developing patriotism in young children.
ПІДГОТОВКА ВИХОВАТЕЛІВ ДО РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ
(2024) Лапицька, Ю. І.
На основі аналізу психолого-педагогічних джерел уточнено сутність поняття емоційний інтелект. Виділено, що формування емоційного та соціального інтелекту з дошкільного віку є критично важливим для подальшого розвитку дитини. Воно сприяє здатності розуміти власні емоції, регулювати їх, та виявляти емпатію до емоцій інших. Ці навички є основою для розвитку здорових міжособистісних відносин і є важливими для соціалізації, навчання, та загального благополуччя. Розвиток емоційного інтелекту, починаючи з дошкільного віку, може покращити у дітей адаптацію до шкільного середовища та знизити ризик психосоціальних проблем. Це актуалізує низку завдань, які постають перед педагогами закладів дошкільної освіти: розвиток у дітей здатності розуміти та називати власні емоції; навчання дітей адекватним способам реагування на емоції інших; створення безпечного та підтримуючого середовища, де діти можуть виражати свої почуття; організація ігор та активностей, які стимулюють емпатію та взаємодопомогу; забезпечення соціальної взаємодії з однолітками для розвитку комунікативних навичок; співпраця з батьками для підтримки емоційного розвитку дитини вдома. Було проведено експериментальне дослідження для визначення рівня розвитку емоційно інтелекту дошкільників. Отримані результати формувального етапу дослідження переконують про необхідність розробити комплекс вправ та завдань для розвитку досліджуваного поняття. Отримані результати дозволяють нам говорити про доцільність проведеної роботи і підтвердження гіпотези дослідження. Крім того, участь у заходах програми дозволило педагогам отримати досвід застосування практичних інструментів для розвитку емоційної обізнаності дітей. ./ Based on the analysis of psychological and pedagogical sources, the concept of emotional intelligence has been clarified. It has been emphasized that the development of emotional and social intelligence from preschool age is critically important for a child’s future growth. This development fosters the ability to understand one’s own emotions, regulate them, and demonstrate empathy toward others' emotions. These skills form the foundation for healthy interpersonal relationships and are essential for socialization, learning, and overall well-being. The development of emotional intelligence from an early age can improve children's adaptation to the school environment and reduce the risk of psychosocial problems. This highlights several key tasks for preschool educators: developing children's ability to understand and name their emotions; teaching appropriate responses to others' emotions; creating a safe and supportive environment where children can express their feelings; organizing games and activities that encourage empathy and mutual support; ensuring social interaction with peers to develop communication skills; and collaborating with parents to support emotional development at home. An experimental study was conducted to assess the level of emotional intelligence development in preschoolers. The results of the formative stage of the study indicate the need to design a set of exercises and tasks aimed at developing this concept. The findings confirm the effectiveness of the undertaken efforts and validate the research hypothesis. Additionally, participation in the program's activities provided educators with practical tools for fostering children's emotional awareness.
ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ
(2024) Клюс, А. О.
У роботі досліджується процес підготовки майбутніх вчителів початкової школи до використання цифрових освітніх ресурсів у професійній діяльності, з вимогами сучасного інформаційного суспільства та впливу військової агресії, що спонукала до активного використання дистанційних і змішаних методів навчання. Актуальність проблеми обґрунтовується відповідністю між швидким розвитком цифрових технологій та недостатньою підготовленістю вчителів до їх впровадження. Мета дослідження – розробити та експериментально перевірити стратегію підготовки вчителів до роботи з цифровими ресурсами. Робота охоплює аналіз психолого-педагогічної літератури, систематизацію знань про цифрові ресурси, педагогічний експеримент та анкетування. В результаті розроблено рекомендації щодо формування навичок у майбутніх педагогів, крім того, для інтеграції цифрових інструментів в освітній процес. Проведене дослідження демонструє позитивні результати впровадження даної стратегії, що сприяє формуванню мотивації, технічних навичок та творчого підходу до інтеграції цифрових інструментів у навчальний процес / The study investigates the process of preparing future elementary school teachers to utilize digital educational resources in their professional activities, given the demands of the modern information society and the impetus for active use of distance and blended learning methods due to military aggression. The relevance of the problem is substantiated by the discrepancy between the rapid development of digital technologies and the insufficient preparedness of teachers to implement them. The research aims to develop and experimentally verify a strategy for preparing teachers to work with digital resources. The study encompasses an analysis of psychological and pedagogical literature, systematization of knowledge about digital resources, a pedagogical experiment, and a survey. As a result, recommendations have been developed for the formation of skills in future teachers, as well as for the integration of digital tools into the educational process. The conducted research demonstrates positive results of implementing this strategy, contributing to the development of motivation, technical skills, and a creative approach to integrating digital tools into the learning process.
ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ГЕЙМІФІКАЦІЇ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС
(2024) Дудченко, Я. І.
Робота присвячена актуальній проблемі підвищення мотивації до навчання учнів початкової школи за допомогою гейміфікації. Автор аналізує сучасний стан досліджень у цій галузі, визначає ключові поняття та компоненти готовності вчителя до впровадження гейміфікації. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов підготовки вчителя початкової школи до гейміфікації освітнього процесу. Виявлено, що більшість вчителів мають недостатню готовність до впровадження гейміфікації. Розроблено модель підготовки вчителя, яка включає теоретичний модуль, практичні заняття, рефлексію та оцінювання. Експериментально доведено ефективність запропонованої моделі. У роботі узагальнено висновки, що гейміфікація є перспективним методом підвищення мотивації та ефективності навчання учнів початкової школи / The work is devoted to the actual problem of increasing the motivation to study of primary school students with the help of gamification. The author analyzes the current state of research in this field, defines the key concepts and components of the teacher's readiness to implement gamification.The purpose of the study is the theoretical justification, development and experimental verification of the organizational and pedagogical conditions of primary school teacher training for the gamification of the educational process. It was found that the majority of teachers are insufficiently prepared for the introduction of gamification.A teacher training model has been developed, which includes a theoretical module, practical classes, reflection and evaluation. The effectiveness of the proposed model has been experimentally proven. The work summarizes the conclusions that gamification is a promising method of increasing the motivation and effectiveness of education of primary school students.
ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВИХОВАТЕЛЯ ДО СТВОРЕННЯ ДРУЖНЬОГО ДО ДИТИНИ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА У ПЕРІОД ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ
(2024) Кремська, Н. О.
Зазначена робота присвячена комплексному аналізу теоретичних, практичних та експериментальних аспектів підготовки майбутніх вихователів до створення дружнього до дитини освітнього середовища в умовах повоєнного відновлення. Проведено аналіз ключових понять, зокрема поняття «дружнє до дитини освітнє середовище» та його важливість для психологічної і соціальної адаптації дітей у післявоєнний період. Розглянуто роль вихователя в забезпеченні безпечної та підтримуючої атмосфери для дітей. Досліджено методи та принципи, що сприяють ефективній підготовці вихователів до створення комфортного освітнього простору. Проведено діагностику емоційного стану дошкільників, розроблено педагогічну систему та проаналізовано результати її впровадження в освітній процес. Підсумки дослідження дозволяють зробити висновок про важливість спеціалізованої підготовки вихователів для ефективної роботи з дітьми в умовах післявоєнної відбудови. This work is dedicated to a comprehensive analysis of the theoretical, practical, and experimental aspects of preparing future educators to create a child-friendly educational environment during post-war recovery. The analysis of key concepts has been conducted, including the concept of a "child-friendly educational environment" and its significance for the psychological and social adaptation of children in the post-war period. The role of the educator in ensuring a safe and supportive atmosphere for children has been examined. Methods and principles that contribute to the effective preparation of educators for creating a comfortable educational space have been studied. The emotional state of preschoolers has been diagnosed, a pedagogical system has been developed, and the results of its implementation in the educational process have been analyzed. The findings of the study highlight the importance of specialized educator training for effective work with children in the context of post-war recovery.
РЕАЛІЗАЦІЯ ПАРТНЕРСЬКИХ ВІДНОСИН ШКОЛИ ТА БАТЬКІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ПРЕДМЕТА «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ» В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
(2024) Сучок, К. В.
Дослідження присвячено актуальній проблемі – побудові ефективних партнерських відносин між школою та батьками в умовах дистанційного навчання предмета "Я досліджую світ". Розглядаються теоретичні основи партнерства в освіті, а також аналізуються особливості дистанційного навчання, які впливають на характер взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу. На основі проведеного аналізу розроблені практичні рекомендації щодо організації ефективної співпраці між школою та батьками з метою забезпечення якісного навчання учнів початкової школи. The study is devoted to the topical issue of building effective partnerships between schools and parents in the context of distance learning of the subject ‘I Explore the World’. The theoretical foundations of partnership in education are considered, as well as the peculiarities of the distance learning format that affect the nature of interaction between all participants in the educational process are analysed. On the basis of the analysis, practical recommendations for organising effective cooperation between schools and parents to ensure quality education for primary school students are developed
РЕАЛІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ «ПЕРЕВЕРНУТИЙ КЛАС» У ВИЩІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ОСВІТІ
(2024) Папенко, В. С.
У роботі досліджується процес підготовки майбутніх вчителів початкової школи до реалізації технології “перевернутий клас”, як способу організації освітнього процесу, при якому знайомство з новим навчальним матеріалом відбувається здобувачем освіти самостійно, поза аудиторно відведеного на це часу; а засвоєння цього матеріалу і формування відповідних компетентностей – під керівництвом викладача, у формі групової взаємодії. Метою дослідження є вивчення, аналіз використання технології «перевернутий клас», експериментальна перевірка її ефективності в освітньому процесі університету. У роботі здійснено аналіз історії та розвитку концепції «перевернутий клас» у науково-методичних джерелах, обґрунтовано механізми реалізації технології «перевернутий клас» в освітньому процесі закладу вищої освіти. Констатувальна діагностика виявила ступінь впровадження досліджувальної технології на сучасному етапі, з’ясування ступеня залученості студентів до навчання. У роботі представлено авторську модель оформлення рефлексивного щоденника, як інструменту глибокого занурення, оформлення власних вражень та роздумів здобувачів щодо теми вивчення і процесу навчання взагалі. Проведене дослідження демонструє позитивний вплив цієї технології на рівень навчальних досягнень, рівень мотивації та залученість здобувачів. The paper examines the process of preparing future primary school teachers for the implementation of the "inverted classroom" technology as a way of organizing the educational process, in which the learner gets to know the new educational material independently, outside of the time allotted for this in the classroom; and the assimilation of this material and the formation of relevant competences - under the guidance of the teacher, in the form of group interaction. The purpose of the research is to study, analyze the use of the "flipped class" technology, and experimentally check its effectiveness in the educational process of the university. The paper analyzes the history and development of the "flipped classroom" concept in scientific and methodical sources, substantiates the mechanisms of implementing the "flipped classroom" technology in the educational process of a higher education institution. Declarative diagnostics revealed the degree of introduction of research technology at the current stage, clarification of the degree of involvement of students in learning. The work presents the author's model of design of a reflective diary as a tool for deep immersion, design of the students' own impressions and thoughts regarding the topic of study and the learning process in general. The conducted research demonstrates the positive impact of this technology on the level of educational achievements, the level of motivation and the involvement of students.
РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
(2024) Дремлюженко, А. В.
У роботі розглядається про розвиток емоційного інтелекту дітей дошкільного віку, роль вихователя та родини у розвитку емоційного інтелекту, формувальний експеримент. / The work discusses the development of emotional intelligence in preschool children, the role of the educator and family in the development of emotional intelligence, and a formative experiment.
РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ НАРОДНОГО ФОЛЬКЛОРУ
(2024) Мякишева, С. І.
Кваліфікаційна робота присвячена особливості розвитку зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами народного фольклору. У роботі теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність використання народного фольклору як засобу розвитку зв’язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку. Проаналізовано наукову літературу з питань розвитку зв’язного мовлення у дошкільників та використання народного фольклору в освітньому процесі. Визначено особливості зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку. Розроблено систему занять, спрямованих на розвиток зв’язного мовлення за допомогою народних казок, пісень, загадок, прислів’їв та інших фольклорних жанрів. Проведено експериментальне дослідження з метою оцінки ефективності розробленої системи занять. / The qualification work is devoted to the peculiarities of the development of coherent speech of children of senior preschool age using folk folklore. The work theoretically substantiates and experimentally verifies the effectiveness of using folk folklore as a means of developing coherent speech in children of senior preschool age. The scientific literature on the development of coherent speech in preschoolers and the use of folk folklore in the educational process is analyzed. The peculiarities of coherent speech of children of senior preschool age are determined. A system of classes aimed at the development of coherent speech using folk tales, songs, riddles, proverbs and other folklore genres is developed. An experimental study is conducted to assess the effectiveness of the developed system of classes.