2026

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/22642

Browse

Now showing 1 - 2 of 2

ВЗАЄМОЗВʼЯЗОК СТИЛЮ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ ТА ПЕРФЕКЦІОНІЗМУ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
(2026) Воленюк В. В
Робота присвячена взаємозв’язку сімейного виховання і розвитку перфекціонізму у підлітковому віці. Визначено сутність перфекціонізму та особливості його прояву в підлітковому віці. Розкрито дефініцію та основні види сімейного виховання. Виявлено вплив стилів батьківського виховання на формування перфекціоністичних тенденцій у підлітків. Описано психологічні особливості розвитку особистості у підлітковому віці в контексті сімейного середовища. Для визначення взаємозв’язку сімейного виховання та рівня перфекціонізму проведене емпіричне дослідження. З урахуванням отриманих результатів та визначених психологічних особливостей розроблено практичні рекомендації щодо корекції та профілактики дезадаптивного перфекціонізму у підлітковому віці. Продемонстровано можливості використання результатів дослідження у роботі практичних психологів та батьків. The work is devoted to the relationship between family upbringing and the development of perfectionism in adolescence. The essence of perfectionism and the peculiarities of its manifestation in adolescence are defined. The definition and main types of family upbringing are revealed. The influence of parenting styles on the formation of perfectionistic tendencies in adolescents is identified. The psychological features of personality development in adolescence in the context of the family environment are described. An empirical study was conducted to determine the relationship between family upbringing and the level of perfectionism. Taking into account the obtained results and identified psychological features, practical recommendations for the correction and prevention of maladaptive perfectionism in adolescence have been developed. The possibilities of using the research results in the work of practical psychologists and parents are demonstrated.
ВПЛИВ ТРИВОЖНОСТІ НА СОЦІАЛЬНУ АДАПТАЦІЮ ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ
(2026) Ігнатюк Т. А.
Робота присвячена дослідженню взаємозв’язку рівня тривожності та соціальної адаптації особистості у юнацькому віці. У роботі розкрито теоретичні підходи до розуміння тривожності як психологічного феномена, її види, причини та особливості прояву в юнацькому віці. Окрему увагу приділено аналізу соціально-психологічної адаптації як процесу інтеграції особистості в соціальне середовище та чинникам, що впливають на її успішність. У ході дослідження визначено основні психологічні особливості тривожності та соціальної адаптації у юнаків, а також проаналізовано їхній взаємозв’язок. Для вивчення зазначених показників було проведено емпіричне дослідження із застосуванням психодіагностичних методик, що дозволило виявити рівні тривожності та соціальної адаптованості респондентів. На основі отриманих результатів обґрунтовано вплив рівня тривожності на ефективність соціальної адаптації особистості у юнацькому віці. Виявлено, що підвищена тривожність може ускладнювати процес міжособистісної взаємодії та знижувати рівень адаптованості до соціального середовища. З урахуванням результатів дослідження розроблено практичні рекомендації, спрямовані на зниження рівня тривожності та покращення соціальної адаптації осіб юнацького віку, що можуть бути використані у роботі психологів, педагогів та фахівців соціальної сфери. The work is devoted to investigating the relationship between anxiety levels and social adaptation in adolescence. It explores theoretical approaches to understanding anxiety as a psychological phenomenon, its types, causes and characteristics of manifestation in adolescence. Special attention is paid to the analysis of socio-psychological adaptation as a process of integrating the individual into the social environment and the factors influencing its success. Throughout the study, the main psychological characteristics of anxiety and social adaptation in adolescents were identified, and their interrelationship was analysed. To examine these indicators, an empirical study was conducted using psychodiagnostic methods, which enabled the identification of the respondents’ levels of anxiety and social adaptability. Based on the results obtained, the influence of anxiety levels on the effectiveness of social adaptation in adolescence was substantiated. It was found that heightened anxiety can complicate the process of interpersonal interaction and reduce the level of adaptation to the social environment. The results of the research have been used to develop practical recommendations aimed at reducing anxiety levels and improving social adaptation in adolescents, which can be utilised by psychologists, educators and social workers.