2026

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/22642

Browse

Now showing 1 - 20 of 28

ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК АЛЕКСИТИМІЇ, ІНТЕРОЦЕПТИВНОЇ УСВІДОМЛЕНОСТІ ТА СОМАТИЗАЦІЇ В УМОВАХ ХРОНІЧНОГО СТРЕСУ
(2026) Сметанюк Х. М.
У роботі досліджено проблему взаємозв’язку між алекситимією, інтероцептивною усвідомленістю та соматизацією в умовах хронічного стресу. Актуальність теми зумовлена зростанням рівня стресового навантаження в сучасному суспільстві та необхідністю глибшого розуміння психосоматичних механізмів трансформації психологічного дистресу у тілесний. Результати дослідження підтверджують наявність значущих взаємозв’язків між досліджуваними змінними: високий рівень алекситимії пов’язаний із зниженням інтероцептивної усвідомленості та підвищенням рівня соматизації. Отримані дані поглиблюють розуміння психосоматичних процесів і можуть бути використані у психологічній практиці для розробки ефективних інтервенцій. The paper investigates the problem of the relationship between alexithymia, interoceptive awareness and somatization in conditions of chronic stress. The relevance of the topic is due to the increase in the level of stress in modern society and the need for a deeper understanding of the psychosomatic mechanisms of the transformation of psychological distress into physical distress. The results of the study confirm the presence of significant relationships between the variables under study: a high level of alexithymia is associated with a decrease in interoceptive awareness and an increase in the level of somatization. The data obtained deepen the understanding of psychosomatic processes and can be used in psychological practice to develop effective interventions.
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПСИХОТРАВМИ ТА ПЕРЕЖИВАНЬ ПОЧУТТЯ ПРОВИНИ ОСОБАМИ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ
(2026) Ігнашова В. В.
Робота присвячена взаємозв’язку психотравми та переживань почуття провини особами юнацького віку. Визначено сутність психічної травми і почуття провини та їхню проблематику серед юнаків. Охарактеризовано теоретичні підходи до вивчення психотравми. Проаналізовано особливості переживання провини у контексті психотравми. Для визначення рівнів психотравми та почуття провини у юнаків проведене емпіричне дослідження. З урахуванням отриманих результатів та особливостей взаємозв’язку психотравми та почуття провини розроблено тренінгову програму розвитку психологічної стійкості юнаків. Окреслено можливості практичного застосування результатів дослідження. The work is devoted to the relationship between psychotrauma and feelings of guilt among adolescents. The essence of psychotrauma and feelings of guilt and their problems among adolescents are defined. Theoretical approaches to the study of psychological trauma are described. The characteristics of experiencing guilt in the context of psychological trauma are analyzed. An empirical study was conducted to determine the levels of psychological trauma and feelings of guilt among adolescents. Taking into account the results obtained and the characteristics of the relationship between psychological trauma and feelings of guilt, a training program for improving psychological resilience in adolescents was developed. The possibilities for the practical application of the research results are outlined.
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК САМОРЕГУЛЯЦІЇ, ТРИВОЖНОСТІ ТА САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ОСІБ ЗРІЛОГО ВІКУ
(2026) Пузанова І. В.
Роботу присвячено дослідженню структурно-функціональної архітектури психологічного здоров’я осіб зрілого віку, які функціонують в умовах тривалого соціального стресу та наслідків військової агресії в Україні. Наукова актуальність дослідження зумовлена нагальною потребою у виявленні внутрішніх психологічних детермінант, що забезпечують резильєнтність особистості та збереження ментального благополуччя в стані глобальної соціальної нестабільності. Основна мета цього дослідження полягає в розкритті характеру взаємозв’язку між емоційною саморегуляцією, рівнями ситуативної та особистісної тривожності й параметрами самоактуалізації крізь призму вікового конфлікту між генеративністю та стагнацією. Психологічне здоров’я у зрілому віці визначається не як стан спокою, а як результат динамічної взаємодії між духовною стійкістю (автономією) та зовнішньою вразливістю (тривожністю). Подолання «регуляторного розриву» потребує системного підходу, що включає когнітивне реструктурування, соматичну стабілізацію (релаксація за Джекобсоном, «квадратне дихання», техніки заземлення) та наративні практики відновлення «Я-Духовного». У дослідженні обґрунтовано, що стратегічне управління життєвим шляхом за допомогою технологій акме-проєктування є найвищим проявом психологічної зрілості, що забезпечує збереження цілісності та цілеспрямованості особистості в умовах глобальних життєвих криз. The work is devoted to the study structural and functional architecture of the psychological health of individuals in adulthood, functioning under the conditions of prolonged social stress and the consequences of military aggression in Ukraine. The scientific relevance of the study is determined by the urgent need to identify internal psychological determinants that ensure personality resilience and the preservation of mental well-being in a state of global social instability. The primary purpose of this research is to reveal the nature of the relationship between emotional self-regulation, levels of state and trait anxiety, and parameters of self-actualization through the lens of the developmental conflict between generativity and stagnation. Psychological health in adulthood is defined not as a state of rest, but as a result of a dynamic interaction between spiritual fortitude (autonomy) and external vulnerability (anxiety). Overcoming the "regulatory gap" requires a systemic approach, including cognitive restructuring, somatic stabilization (Jacobson’s relaxation, square breathing, grounding techniques), and narrative practices to restore the "Spiritual-Self." The study substantiates that strategic life-path management through acme-projecting technologies is the highest manifestation of psychological maturity, ensuring the preservation of personality integrity and purposefulness amidst global life crises.
ВЗАЄМОЗВʼЯЗОК САМООЦІНКИ І МОТИВАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ
(2026) Матей М. В.
Робота присвячена дослідженню взаємозвʼязку самооцінки та мотивації навчальної діяльності студентів. Визначено сутність самооцінки та навчальної мотивації, а також їх значення у формуванні ефективної навчальної діяльності у сучасному освітньому середовищі. Виявлено основні психологічні чинники, що впливають на рівень самооцінки та особливості мотивації студентів. Описано роль самооцінки у формуванні внутрішньої мотивації, навчальної активності та здатності до саморегуляції. Для визначення особливостей взаємозвʼязку самооцінки та мотивації проведено емпіричне дослідження. З урахуванням отриманих результатів та визначених психологічних чинників розроблено методичні рекомендації щодо підвищення рівня самооцінки та формування внутрішньої навчальної мотивації студентів. Продемонстровано можливості використання результатів дослідження у практичній діяльності психологів та викладачів закладів вищої освіти. The work is devoted to the study of the relationship between self-esteem and motivation of students’ learning activity. The essence of self-esteem and learning motivation, as well as their role in the formation of effective educational activity in the modern educational environment, are defined. The main psychological factors influencing the level of self-esteem and the characteristics of students’ motivation are identified. The role of self-esteem in the development of intrinsic motivation, learning activity, and self-regulation is described. An empirical study was conducted to determine the relationship between self-esteem and learning motivation. Taking into account the obtained results and identified psychological features, methodological recommendations for increasing the level of self-esteem and developing intrinsic learning motivation among students have been developed. The possibilities of using the research results in the practical work of psychologists and teachers of higher education institutions are demonstrated.
ВЗАЄМОЗВʼЯЗОК СТИЛЮ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ ТА ПЕРФЕКЦІОНІЗМУ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
(2026) Воленюк В. В
Робота присвячена взаємозв’язку сімейного виховання і розвитку перфекціонізму у підлітковому віці. Визначено сутність перфекціонізму та особливості його прояву в підлітковому віці. Розкрито дефініцію та основні види сімейного виховання. Виявлено вплив стилів батьківського виховання на формування перфекціоністичних тенденцій у підлітків. Описано психологічні особливості розвитку особистості у підлітковому віці в контексті сімейного середовища. Для визначення взаємозв’язку сімейного виховання та рівня перфекціонізму проведене емпіричне дослідження. З урахуванням отриманих результатів та визначених психологічних особливостей розроблено практичні рекомендації щодо корекції та профілактики дезадаптивного перфекціонізму у підлітковому віці. Продемонстровано можливості використання результатів дослідження у роботі практичних психологів та батьків. The work is devoted to the relationship between family upbringing and the development of perfectionism in adolescence. The essence of perfectionism and the peculiarities of its manifestation in adolescence are defined. The definition and main types of family upbringing are revealed. The influence of parenting styles on the formation of perfectionistic tendencies in adolescents is identified. The psychological features of personality development in adolescence in the context of the family environment are described. An empirical study was conducted to determine the relationship between family upbringing and the level of perfectionism. Taking into account the obtained results and identified psychological features, practical recommendations for the correction and prevention of maladaptive perfectionism in adolescence have been developed. The possibilities of using the research results in the work of practical psychologists and parents are demonstrated.
ВПЛИВ БАТЬКІВСЬКИХ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ НА ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ДІТЕЙ ДО 12 РОКІВ
(2026) Комогорцева О. О.
Робота присвячена дослідженню впливу батьківських залежностей на формування емоційної стабільності дітей до 12 років. Визначено сутність батьківських залежностей та окреслено їх психологічний вплив на емоційний розвиток дитини в умовах сімейного середовища. Виявлено основні психологічні чинники, що зумовлюють порушення емоційної стабільності дітей, зокрема особливості сімейного виховання, рівень емоційної підтримки, характер дитячо-батьківської взаємодії та вплив нестабільного емоційного клімату в родині. Описано наслідки батьківських залежностей для емоційного стану дітей, їхньої поведінки, самооцінки, тривожності та здатності до адаптації. Для вивчення особливостей емоційної стабільності дітей проведено емпіричне дослідження. З урахуванням отриманих результатів та визначених психологічних чинників розроблено методичні рекомендації щодо психологічної підтримки дітей, які зростають у сім’ях із батьківськими залежностями. Продемонстровано можливості використання результатів дослідження у роботі практичних психологів, соціальних педагогів, фахівців у сфері сімейного консультування та дитячої психокорекції. The work is devoted to the study of the influence of parental addictions on the formation of emotional stability in children under 12 years old. The essence of parental addictions is defined and their psychological impact on the child’s emotional development within the family environment is outlined. The main psychological factors causing disturbances in children’s emotional stability are identified, including the peculiarities of family upbringing, the level of emotional support, the nature of parent-child interaction, and the influence of an unstable emotional climate in the family. The consequences of parental addictions for children’s emotional state, behavior, self-esteem, anxiety, and adaptive abilities are described. An empirical study was conducted to examine the peculiarities of emotional stability in children. Taking into account the obtained results and identified psychological factors, methodological recommendations for the psychological support of children growing up in families with parental addictions have been developed. The possibilities of using the research results in the work of practical psychologists, social educators, specialists in family counseling, and child psychocorrection are demonstrated.
ВПЛИВ САМООЦІНКИ НА РІВЕНЬ СТРЕСОСТІЙКОСТІ СТУДЕНТІВ
(2026) Курочка А. А.
Робота присвячена дослідженню зв’язку між самооцінкою та рівнем стресостійкості молоді. Визначено сутність самооцінки та стресостійкості, а також їх роль у психологічному функціонуванні особистості в умовах сучасних соціальних викликів. Виявлено особливості взаємозв’язку між рівнем самооцінки та стресостійкістю у молодому віці. Описано вплив самооцінки на здатність до подолання стресових ситуацій і збереження психологічної стабільності. Для оцінки зазначених показників проведено емпіричне дослідження. З урахуванням отриманих результатів розроблено методичні рекомендації, спрямовані на підвищення рівня самооцінки та розвиток стресостійкості молоді. Продемонстровано можливості використання результатів дослідження у практиці психологів і викладачів закладів вищої освіти. The paper is devoted to the study of the relationship between self-esteem and the level of stress resilience in youth. The essence of self-esteem and stress resilience, as well as their role in the psychological functioning of the individual under contemporary social challenges, is defined. The features of the relationship between self-esteem and stress resilience in youth are identified. The influence of self-esteem on the ability to cope with stressful situations and maintain psychological stability is described. An empirical study was conducted to assess these indicators. Based on the obtained results, methodological recommendations aimed at enhancing self-esteem and developing stress resilience among young people have been developed. The possibilities of applying the research findings in the practice of psychologists and higher education teachers are demonstrated.
ВПЛИВ ТРИВОЖНОСТІ НА СОЦІАЛЬНУ АДАПТАЦІЮ ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ
(2026) Ігнатюк Т. А.
Робота присвячена дослідженню взаємозв’язку рівня тривожності та соціальної адаптації особистості у юнацькому віці. У роботі розкрито теоретичні підходи до розуміння тривожності як психологічного феномена, її види, причини та особливості прояву в юнацькому віці. Окрему увагу приділено аналізу соціально-психологічної адаптації як процесу інтеграції особистості в соціальне середовище та чинникам, що впливають на її успішність. У ході дослідження визначено основні психологічні особливості тривожності та соціальної адаптації у юнаків, а також проаналізовано їхній взаємозв’язок. Для вивчення зазначених показників було проведено емпіричне дослідження із застосуванням психодіагностичних методик, що дозволило виявити рівні тривожності та соціальної адаптованості респондентів. На основі отриманих результатів обґрунтовано вплив рівня тривожності на ефективність соціальної адаптації особистості у юнацькому віці. Виявлено, що підвищена тривожність може ускладнювати процес міжособистісної взаємодії та знижувати рівень адаптованості до соціального середовища. З урахуванням результатів дослідження розроблено практичні рекомендації, спрямовані на зниження рівня тривожності та покращення соціальної адаптації осіб юнацького віку, що можуть бути використані у роботі психологів, педагогів та фахівців соціальної сфери. The work is devoted to investigating the relationship between anxiety levels and social adaptation in adolescence. It explores theoretical approaches to understanding anxiety as a psychological phenomenon, its types, causes and characteristics of manifestation in adolescence. Special attention is paid to the analysis of socio-psychological adaptation as a process of integrating the individual into the social environment and the factors influencing its success. Throughout the study, the main psychological characteristics of anxiety and social adaptation in adolescents were identified, and their interrelationship was analysed. To examine these indicators, an empirical study was conducted using psychodiagnostic methods, which enabled the identification of the respondents’ levels of anxiety and social adaptability. Based on the results obtained, the influence of anxiety levels on the effectiveness of social adaptation in adolescence was substantiated. It was found that heightened anxiety can complicate the process of interpersonal interaction and reduce the level of adaptation to the social environment. The results of the research have been used to develop practical recommendations aimed at reducing anxiety levels and improving social adaptation in adolescents, which can be utilised by psychologists, educators and social workers.
ЗВ’ЯЗОК ДЕЗАДАПТИВНОЇ МРІЙЛИВОСТІ ТА ПРОКРАСТИНАЦІЙНИХ ТЕНДЕНЦІЙ ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ
(2026) Сокуренко Є. Є.
Робота присвячена дослідженню зв’язку дезадаптивної мрійливості та прокрастинаційних тенденцій у осіб юнацького віку. Розкрито психологічний зміст дезадаптивної мрійливості та прокрастинації, а також особливості їх прояву в юнацькому віці. Визначено основні психологічні чинники, що зумовлюють їх взаємозв’язок. Проаналізовано наслідки дезадаптивної мрійливості та прокрастинації для навчальної діяльності та особистісного розвитку. У межах емпіричного дослідження встановлено особливості вираженості дезадаптивної мрійливості та прокрастинаційних тенденцій у студентів, а також виявлено статистично значущі зв’язки між ними. На основі отриманих результатів розроблено тренінгову програму, спрямовану на зниження проявів дезадаптивної мрійливості та прокрастинації. Обґрунтовано можливості практичного застосування результатів дослідження у діяльності психологів та у навчальному процесі закладів вищої освіти. The work is devoted to the study of the relationship between maladaptive daydreaming and procrastination tendencies in adolescence. The psychological content of maladaptive daydreaming and procrastination, as well as the peculiarities of their manifestation in adolescence, are revealed. The main psychological factors determining their relationship are identified. The consequences of maladaptive daydreaming and procrastination for academic activity and personal development are analyzed. Within the empirical study, the features of the manifestation of maladaptive daydreaming and procrastination tendencies among students were determined, and statistically significant relationships between them were identified. Based on the obtained results, a training program aimed at reducing manifestations of maladaptive daydreaming and procrastination was developed. The possibilities of practical application of the research results in the work of psychologists and in the educational process of higher education institutions are substantiated.
ЗВ’ЯЗОК КОПІНГ-СТРАТЕГІЙ З ЦІННІСНИМИ ОРІЄНТАЦІЯМИ ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ
(2026) Скапа І. А.
Кваліфікаційна робота (проєкт) спрямована на дослідження зв’язку копінг-стратегій з ціннісними орієнтаціями осіб юнацького віку. У роботі розглянуто основні підходи до визначення копінгу, зокрема психоаналітичний, трансакційний, диспозиційний та ресурсний, окреслено особливості прояву копінг-стратегій в юнацькому віці, а також висвітлено сутність ціннісних орієнтацій та їх значення на даному віковому етапі. У дослідженні використано теоретичне аналізування наукової літератури, психодіагностичні методики та методи математико-статистичної обробки результатів. Проведено емпіричне дослідження серед юнаків віком від 17 до 23 років, що спрямоване на виявлення копінг-стратегій, які застосовують молодь в складних ситуаціях, визначення головних цінностей та базових переконань, що впливають на сприйняття подій і способи реагування на стресові ситуації. За допомогою статистичної обробки встановлено кореляційні зв’язки. На основі проведеного теоретико-емпіричного дослідження розроблено тренінгову програму, метою якою є розвиток продуктивних стратегій подолання стресових ситуацій, підвищення рівня усвідомлення власних цінностей та формування психологічної стійкості молоді. Матеріали дослідження мають практичну значущість при розробці заходів, тренінгів та програм, які будуть спрямовані на профілактику дезадаптивної поведінки молоді та формування психологічної стійкості юнаків і дівчат. The qualitative work (project) is aimed at investigating the connection between coping strategy and value orientations of the youth. The work examines the main approaches to the implementation of coping, including psychoanalytic, transactional, dispositional and resource, christened the peculiarities of the manifestation of coping strategies in the youth world, and also highlights the essence of valuable orientations and their meanings at this age stage. The research has been based on theoretical analysis of scientific literature, psychodiagnostic techniques and methods of mathematical and statistical processing of results. An empirical study was carried out among young fish from 17 to 23 years of age, which was aimed at identifying coping strategies, how to stagnate juveniles in difficult situations, the value of the main values and the basic changes, What to learn about the way of thinking and ways of reacting to stressful situations. With the help of statistical analysis, correlative connections were established. Based on the conducted theoretical and empirical research, a training program was developed, which includes the development of productive strategies for dealing with stressful situations, increasing the level of awareness of power values and the formation of psychological the resilience of youth. The research materials may be of practical significance in the development of approaches, trainings and programs that will be aimed at preventing maladaptive behavior in young people and developing the psychological resilience of young people. girls
ОСОБИСТІСНИЙ І ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК МОЛОДІ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
(2026) Мехліна А. Д
Робота присвячена дослідженню особистісного і професійного розвитку молоді як чинників формування психологічної компетентності. Розкрито теоретичні підходи до розуміння психологічної компетентності як інтегральної характеристики особистості, що охоплює когнітивні, емоційні та поведінкові компоненти. Проаналізовано психологічні особливості особистісного розвитку молоді, зокрема становлення ідентичності, розвиток самоефективності та саморегуляції. Охарактеризовано зміст і структуру професійного розвитку молоді: процеси самовизначення, адаптації та формування професійної ідентичності. Проведено емпіричне дослідження взаємозв'язку показників особистісного та професійного розвитку з рівнем психологічної компетентності. На основі результатів дослідження розроблено програму тренінгових занять, спрямовану на розвиток психологічної компетентності молоді, що передбачає формування навичок самопізнання, емоційної регуляції, підвищення рівня самоефективності та розвиток комунікативних умінь. The work is devoted to the study of personal and professional development of youth as factors in the formation of psychological competence. Theoretical approaches to understanding psychological competence as an integral characteristic of personality, encompassing cognitive, emotional and behavioural components, are outlined. The psychological features of personal development of youth, including identity formation, development of self-efficacy and self-regulation, are analysed. The content and structure of professional development of youth the processes of self-determination, adaptation and formation of professional identity are characterised. An empirical study of the relationship between indicators of personal and professional development and the level of psychological competence was conducted. Based on the results of the study, a training programme aimed at developing the psychological competence of youth has been developed, which includes the formation of self-awareness skills, emotional regulation, enhancement of self-efficacy levels, and development of communicative abilities.
ОСОБЛИВОСТІ ВИНИКНЕННЯ ТА ПЕРЕЖИВАННЯ СТРЕСОВИХ СТАНІВ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ПІД ЧАС ВІЙНИ
(2026) Яцута А. П.
Робота присвячена дослідженню особливостей стресових станів у студентської молоді в умовах війни. Визначено основні чинники виникнення стресу, зокрема соціальну нестабільність, загрозу безпеці та порушення звичного способу життя. Встановлено, що стрес проявляється через підвищену тривожність, емоційне напруження та психічне виснаження. За результатами дослідження обґрунтовано необхідність комплексного підходу до діагностики та подолання стресу. Розроблено практичні рекомендації щодо профілактики та зниження рівня стресових станів у студентів. The work focuses on the study of stress conditions among students during wartime. The main stress factors are identified, including social instability, safety threats, and lifestyle disruption. It is established that stress manifests through anxiety, emotional tension, and psychological exhaustion. The study substantiates the need for a comprehensive approach to diagnosing and overcoming stress. Practical recommendations for stress prevention and reduction among students are developed.
ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ПІДЛІТКІВ ДО КОНСТРУКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ В КОНФЛІКТІ
(2026) Ярмола Т. Г.
Робота присвячена дослідженню психологічних детермінант формування готовності підлітків до конструктивного розв’язання конфліктних ситуацій. У теоретичному блоці проаналізовано зміст поняття «психологічна готовність» та специфіку конфліктної поведінки в пубертатному періоді. Визначено вплив вікових особливостей, рівня емпатії та саморегуляції на вибір стратегій взаємодії. Емпіричне дослідження, проведене на базі спеціалізованої школи № 269 м. Києва, дозволило виявити переважання пасивних стратегій (уникнення та компромісу) та високий рівень особистісної конфліктності у 57% підлітків. Встановлено статеві розбіжності у проявах агресивності: домінування фізичної агресії у хлопців та негативізму й підозрілості у дівчат. Обґрунтовано роль тривожності як каталізатора деструктивних конфліктних реакцій. На основі отриманих даних розроблено програму психологічного тренінгу інтегрального типу, спрямовану на розвиток емоційного інтелекту, навичок самоконтролю та опанування конструктивних моделей співпраці в підлітковому середовищі. Psychological features of adolescents' readiness for constructive behavior in conflict. The work is devoted to the study of psychological determinants of the formation of adolescents' readiness for constructive resolution of conflict situations. The theoretical block analyzes the content of the concept of "psychological readiness" and the specifics of conflict behavior in the puberty period. The influence of age characteristics, level of empathy and self-regulation on the choice of interaction strategies is determined. An empirical study conducted on the basis of specialized school No. 269 in Kyiv revealed the prevalence of passive strategies (avoidance and compromise) and a high level of personal conflict in 57% of adolescents. Gender differences in the manifestations of aggressiveness were established: the dominance of physical aggression in boys and negativism and suspicion in girls. The role of anxiety as a catalyst for destructive conflict reactions is substantiated. Based on the obtained data, a program of psychological training of an integral type was developed, aimed at the development of emotional intelligence, self-control skills and the mastery of constructive models of cooperation in the adolescent environment.
ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН ЦИВІЛЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ПІД ОКУПАЦІЄЮ: ЦІННІСНО-СМИСЛОВІ ОРІЄНТИРИ, СОЦІАЛЬНА ІЗОЛЯЦІЯ ТА ХРОНІЧНИЙ СТРЕС
(2026) Гулько С.
У кваліфікаційній роботі досліджено психологічний стан цивільного населення, яке перебуває в умовах воєнної окупації, з урахуванням ціннісно-смислових орієнтирів, рівня соціальної ізоляції та хронічного стресу. У роботі здійснено теоретичний аналіз сучасних наукових підходів до вивчення психологічного стану особистості в умовах війни та окупації, розкрито роль смисложиттєвих орієнтацій, соціальної ізоляції та хронічного стресу як ключових чинників психологічного функціонування. Емпіричне дослідження проведено на вибірці цивільного населення, яке проживає на тимчасово окупованих територіях. Встановлено, що молоді респонденти демонструють вищий рівень хронічного стресу та самотності, а також нижчий рівень смисложиттєвих орієнтацій порівняно з особами середнього віку. Водночас моральна травматизація та соціальна напруженість мають високий рівень у обох групах без значущих вікових відмінностей. Кореляційний аналіз показав взаємозв’язок між зниженням осмисленості життя та зростанням психологічного дистресу. На основі отриманих результатів розроблено програму психологічної підтримки, спрямовану на зниження рівня стресу, подолання соціальної ізоляції, відновлення ціннісно-смислової сфери та підвищення відчуття контролю над життям. The qualification thesis examines the psychological state of the civilian population living under conditions of military occupation, taking into account value-meaning orientations, the level of social isolation, and chronic stress. The study provides a theoretical analysis of contemporary scientific approaches to understanding the psychological state of an individual in the context of war and occupation, and highlights the role of life-meaning orientations, social isolation, and chronic stress as key factors of psychological functioning. The empirical research was conducted on a sample of civilians residing in temporarily occupied territories. The findings indicate that younger respondents demonstrate higher levels of chronic stress and loneliness, as well as lower levels of life-meaning orientations compared to middle-aged individuals. At the same time, moral injury and social tension are elevated in both groups, with no statistically significant age differences. Correlation analysis revealed a relationship between decreased meaningfulness of life and increased psychological distress. Based on the obtained results, a psychological support program was developed, aimed at reducing stress levels, overcoming social isolation, restoring value-meaning orientations, and enhancing the sense of control over one’s life.
ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
(2026) Олексин Г. М.
Робота присвячена дослідженню теоретичних засад психологічного супроводу студентів з особливими освітніми потребами та обґрунтуванню його значення в умовах сучасної інклюзивної освіти. У дослідженні визначено сутність основних понять, пов’язаних з інклюзією, а також проаналізовано специфіку освітніх і психологічних потреб цієї категорії студентів. Особливу увагу приділено вивченню психологічних труднощів, з якими стикаються студенти з ООП, зокрема проблемам адаптації до освітнього середовища, підвищеному рівню стресу, труднощам у комунікації та зниженню самооцінки. Охарактеризовано основні чинники, що впливають на їхній емоційний стан, когнітивний розвиток і загальне психологічне благополуччя. Відповідно до мети та завдань дослідження розроблено програму емпіричного вивчення психологічного стану студентів, яка передбачає використання комплексу валідних психодіагностичних методик. Зокрема, застосовано шкалу соціально-психологічної адаптації К. Роджерса - Р. Даймонда для оцінки рівня адаптованості та міжособистісної взаємодії, шкалу сприйнятого стресу PSS-10 для визначення рівня стресового навантаження, а також шкалу самооцінки М. Розенберга для дослідження загальної самооцінки особистості. Використання цих методик забезпечує комплексне вивчення ключових параметрів психологічного функціонування студентів. Емпіричне дослідження дало змогу виявити основні проблемні зони у сфері адаптації, емоційного стану та особистісного розвитку студентів з особливими освітніми потребами. На основі отриманих результатів і з урахуванням сучасних наукових підходів розроблено методичні рекомендації щодо вдосконалення системи психологічного супроводу у закладах вищої та професійно-технічної освіти. У роботі також підкреслено важливість міждисциплінарної взаємодії психологів, викладачів і фахівців інклюзії, як необхідної умови забезпечення ефективної підтримки, успішної адаптації та гармонійного особистісного розвитку студентів з ООП. This study is devoted to the investigation of the theoretical foundations of psychological support for students with special educational needs and to substantiating its significance within the framework of contemporary inclusive education. The research defines the essence of the key concepts related to inclusion and analyzes the specific educational and psychological needs of this category of students. Particular attention is given to the psychological difficulties experienced by students with special educational needs, including challenges in adapting to the educational environment, elevated levels of stress, communication difficulties, and decreased self-esteem. The study characterizes the main factors influencing their emotional state, cognitive development, and overall psychological well-being. In accordance with the aim and objectives of the research, an empirical study programme was developed to examine the psychological condition of students. This programme involved the use of a set of valid psychodiagnostic instruments. In particular, the Rogers–Diamond Social-Psychological Adaptation Scale was applied to assess the level of adaptation and interpersonal interaction, the PSS-10 Perceived Stress Scale was used to determine the level of stress load, and the Rosenberg Self-Esteem Scale was employed to evaluate general self-esteem. The application of these instruments ensured a comprehensive assessment of the key parameters of students’ psychological functioning. The empirical research made it possible to identify the main problem areas in the sphere of adaptation, emotional state, and personal development of students with special educational needs. On the basis of the obtained results and with due consideration of contemporary scientific approaches, methodological recommendations were developed for improving the system of psychological support in higher and vocational education institutions. The study also emphasizes the importance of interdisciplinary cooperation among psychologists, academic staff, and inclusion specialists as a necessary condition for ensuring effective support, successful adaptation, and the harmonious personal development of students with special educational needs.
ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРОЯВУ ДОВІРИ ТА АТРАКЦІЇ ОФІСНИХ ПРАЦІВНИКІВ
(2026) Антоневич Я. П.
Робота присвячена психологічним аспектам формування довіри та атракції серед офісних працівників. Визначено основні поняття та структуру довіри у міжособистісних стосунках, а також психологічні механізми виникнення атракції в колективі. Виявлено чинники, що впливають на рівень довіри та міжособистісної привабливості, та їхній вплив на ефективність командної взаємодії та психологічний клімат у колективі. Для перевірки рівня довіри та атракції серед офісних працівників проведене емпіричне дослідження за допомогою анкетування та спостереження. З урахуванням отриманих результатів та сучасних теоретичних підходів розроблено практичні рекомендації щодо підвищення довіри та атракції у колективі, які можуть бути використані керівниками та HR-фахівцями для покращення командної роботи та формування сприятливого психологічного клімату. Продемонстровано взаємодію керівництва, HR-спеціалістів та працівників у створенні ефективної та гармонійної робочої атмосфери. The work is devoted to the psychological aspects of the formation of trust and attraction among office workers. The main concepts and structure of trust in interpersonal relationships, as well as the psychological mechanisms of attraction in the team, are determined. Factors influencing the level of trust and interpersonal attraction, and their impact on the effectiveness of team interaction and the psychological climate in the team, are identified. To verify the level of trust and attraction among office workers, an empirical study was conducted using questionnaires and observations. Taking into account the results obtained and modern theoretical approaches, practical recommendations for increasing trust and attraction in the team have been developed, which can be used by managers and HR specialists to improve teamwork and form a favorable psychological climate. The interaction of management, HR specialists and employees in creating an effective and harmonious working atmosphere has been demonstrated.
ПСИХОЛОГІЧНІ ЗМІСТОВІ ПАРАМЕТРИ ОПТИМІЗМУ ТА ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ
(2026) Правителєва О. К.
Робота присвячена дослідженню психологічних змістових параметрів оптимізму та життєстійкості внутрішньо переміщених осіб. Визначено сутність понять оптимізму та життєстійкості, а також їх значення в умовах вимушеного переміщення та адаптації до нових життєвих обставин. Виявлено основні психологічні чинники, що впливають на формування оптимістичних установок та рівень життєстійкості у внутрішньо переміщених осіб. Описано особливості переживання стресу, адаптації та психологічного благополуччя в умовах соціальної нестабільності. Для визначення рівня оптимізму та життєстійкості проведено емпіричне дослідження серед внутрішньо переміщених осіб. З урахуванням отриманих результатів та виявлених психологічних особливостей розроблено практичні рекомендації щодо підвищення рівня життєстійкості та формування оптимістичного світосприйняття. Продемонстровано можливості використання результатів дослідження у практичній діяльності психологів, соціальних працівників та фахівців допомагаючих професій. The work is devoted to the study of psychological content parameters of optimism and resilience of internally displaced persons. The essence of optimism and resilience is defined, as well as their importance in conditions of forced displacement and adaptation to new life circumstances. The main psychological factors influencing the formation of optimistic attitudes and the level of resilience among internally displaced persons are identified. The features of stress experience, adaptation, and psychological well-being under conditions of social instability are described. An empirical study was conducted to determine the levels of optimism and resilience among internally displaced persons. Taking into account the obtained results and identified psychological characteristics, practical recommendations for increasing resilience and developing an optimistic worldview have been proposed. The possibilities of using the research results in the professional activity of psychologists, social workers, and helping professionals are demonstrated.
ПСИХОЛОГІЧНІ ЗМІСТОВІ ПАРАМЕТРИ ТРАВМАТИЧНОГО ДОСВІДУ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІШЕНИХ ОСІБ
(2026) Мороз С. Р.
Робота присвячена дослідженню психологічних змістових параметрів травматичного досвіду внутрішньо переміщених осіб в умовах воєнного стану. Визначено сутність травматичного досвіду та особливості його прояву в сучасних соціально-психологічних умовах. Виявлено основні чинники, що впливають на психоемоційний стан внутрішньо переміщених осіб, зокрема переживання бойових дій, вимушене переселення, втрату житла, соціальних зв’язків і звичного способу життя. У роботі розкрито основні підходи до розуміння психологічної травми та охарактеризовано її структурні компоненти когнітивний, емоційний, поведінковий і соматичний. Описано особливості посттравматичної адаптації внутрішньо переміщених осіб у нових умовах життя. Для визначення рівня депресивних проявів, тривожності та симптомів посттравматичного стресу проведено емпіричне дослідження із застосуванням стандартизованих психодіагностичних методик. З урахуванням отриманих результатів розроблено психокорекційну програму, спрямовану на зниження рівня посттравматичного стресу та покращення психоемоційного стану внутрішньо переміщених осіб. Продемонстровано можливості використання результатів дослідження у практичній діяльності психологів, соціальних служб та освітніх установ The study is devoted to the investigation of the psychological content parameters of traumatic experience among internally displaced persons under martial law. The essence of traumatic experience and the peculiarities of its manifestation in modern socio-psychological conditions are determined. The main factors influencing the psycho-emotional state of internally displaced persons are identified, including experiences related to military actions, forced displacement, loss of housing, social ties, and habitual way of life. The paper reveals the main approaches to understanding psychological trauma and characterizes its structural components, namely cognitive, emotional, behavioral, and somatic. The features of post-traumatic adaptation of internally displaced persons in new living conditions are described. An empirical study was conducted to determine the level of depressive manifestations, anxiety, and symptoms of post-traumatic stress using standardized psychodiagnostic methods. Taking into account the obtained results, a psychocorrectional program aimed at reducing the level of post-traumatic stress and improving the psycho-emotional state of internally displaced persons was developed. The possibilities of applying the research results in the practical work of psychologists, social services, and educational institutions are demonstrated.
ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ АДАПТАЦІЇ МОЛОДІ ПІД ЧАС ПЕРЕХОДУ ДО ДОРОСЛОСТІ
(2026) Бєляєва В. Д.
Робота присвячена дослідженню психологічних механізмів адаптації молоді під час переходу до дорослості. Визначено сутність процесу дорослішання та його особливості, розкрито ключові механізми адаптації, зокрема саморегуляцію, формування ідентичності, емоційну стійкість, копінг-стратегії та соціальну підтримку. Виявлено основні чинники адаптації молоді (особистісні ресурси, сімейне та освітнє середовище, професійне самовизначення) та їх вплив на психологічне благополуччя і соціальну взаємодію. На основі емпіричного дослідження (анкетування, тестування, спостереження) розроблено практичні рекомендації для підтримки адаптації молоді, які можуть бути використані психологами, педагогами та соціальними працівниками. The work is devoted to the study of psychological mechanisms of adaptation of youth during the transition to adulthood. The essence of the process of growing up and its features are determined, key mechanisms of adaptation are revealed, in particular self-regulation, identity formation, emotional stability, coping strategies and social support. The main factors of adaptation of youth (personal resources, family and educational environment, professional self-determination) and their impact on psychological well-being and social interaction are identified. On the basis of empirical research (questionnaires, testing, observation), practical recommendations for supporting the adaptation of youth have been developed, which can be used by psychologists, teachers and social workers.
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ ЖІНОК ПІСЛЯ РОЗЛУЧЕННЯ
(2026) Крамаренко М. Р.
Робота присвячена дослідженню психологічних особливостей адаптації жінок після розлучення. У роботі здійснено теоретичний аналіз розлучення як психологічної кризи в житті жінки, розкрито основні підходи до розуміння цього явища в сучасній психології. Визначено психологічні особливості емоційного стану жінок після розірвання шлюбу, а також окреслено основні фактори та механізми їх психологічної адаптації. У процесі дослідження проведено емпіричне вивчення психологічного стану жінок після розлучення, що дозволило виявити взаємозв’язок між емоційним станом, індивідуально-особистісними характеристиками та рівнем їх адаптації до нового життєвого статусу. З урахуванням отриманих результатів розроблено практичні рекомендації щодо психологічної підтримки жінок після розлучення, спрямовані на полегшення процесу адаптації, зниження рівня емоційного напруження та відновлення психологічного благополуччя. The work is devoted to the study of the psychological characteristics of women’s adaptation after divorce. The paper provides a theoretical analysis of divorce as a psychological crisis in a woman’s life and reveals the main approaches to understanding this phenomenon in modern psychology. The psychological features of the emotional state of women after marital dissolution are identified, and the main factors and mechanisms of their psychological adaptation are outlined. In the course of the study, an empirical investigation of the psychological state of women after divorce was conducted, which made it possible to identify the relationships between their emotional state, individual personality characteristics, and the level of adaptation to a new life status. Based on the obtained results, practical recommendations for psychological support of women after divorce were developed, aimed at facilitating the adaptation process, reducing emotional tension, and restoring psychological well-being.