2024
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/19483
Browse
Search Results
Item ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СТИЛІВ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ ТА СТРЕСОСТІЙКОСТІ У ДІТЕЙ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ(2024) Приходько, Є. С.Дана робота узагальнює результати дослідження, що розглядає взаємозв’язок між стилями сімейного виховання та стресостійкістю підлітків. За допомогою різних методів та інструментів було виявлено, що батьки, обираючи певну стратегію виховання, можуть впливати на спосіб, яким підліток реагує на стресові ситуації та його рівень опірності стресу. Результати показали, що батьки, які схильні до симбіотичних відносин з дитиною, частіше сприяють у підлітків формуванню стратегії відволікання у стресових ситуаціях. З іншого боку, діти з низьким рівнем стресостійкості та обирають стратегію відволікання при стресі, мають батьків, що виявляють схильність до авторитарної гіперсоціалізації. Також було виявлено, що батьки з різними рівнями суб’єктивного контролю мають вплив на те, яку стратегію уникнення чи проблемно-орієнтованої поведінки обирають їхні діти у стресових ситуаціях. This work summarizes the results of a study that examines the relationship between family upbringing styles and stress resistance of teenagers. With the help of various methods and tools, it was found that parents, choosing a certain parenting strategy, can influence the way a teenager reacts to stressful situations and his level of stress resistance. The results showed that parents, who are prone to symbiotic relationships with their children, more often contribute to the formation of distraction strategies in stressful situations in adolescents. On the other hand, children with a low level of stress resistance and who choose a distraction strategy during stress have parents who show a tendency to authoritarian hypersocialization. It was also found that parents with different levels of subjective control have an influence on which avoidance strategy or problem-oriented behavior their children choose in stressful situations.Item КОГНІТИВНА ГНУЧКІСТЬ ЯК ФАКТОР СТРЕСОСТІЙКОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ(2024) Кірієнко, Р. О.У дослідженні розглянуто поняття когнітивної гнучкості та стресостійкості як важливі психологічні характеристики особистості. Когнітивна гнучкість визначається як здатність розуму швидко адаптуватися до нової інформації та ефективно вирішувати завдання. Її основні компоненти включають адаптивність, готовність до змін та творчий підхід. Стресостійкість, з свого боку, описує здатність особистості адаптуватися до стресових ситуацій та продовжувати функціонування на ефективному рівні. Застосовуючи різноманітні методики дослідження, було виявлено, що особи з високим рівнем стресостійкості виявляють більшу гнучкість мислення та ефективніше вирішують проблеми, в порівнянні з особами з низьким рівнем цієї характеристики. Такий аналіз сприяє кращому розумінню взаємозв’язку між когнітивною гнучкістю та стресостійкістю у контексті психологічного функціонування особистості. The research examines the concepts of cognitive flexibility and stress resistance as important psychological characteristics of the individual. Cognitive flexibility is defined as the mind's ability to quickly adapt to new information and effectively solve tasks. Its main components include adaptability, readiness for change and a creative approach. Stress resilience, on the other hand, describes an individual's ability to adapt to stressful situations and continue functioning at an effective level. Applying various research methods, it was found that individuals with a high level of stress resistance show greater flexibility of thinking and solve problems more effectively, compared to individuals with a low level of this characteristic. Such an analysis contributes to a better understanding of the relationship between cognitive flexibility and stress resistance in the context of the psychological functioning of the individual.