2025

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/21924

Browse

Now showing 1 - 20 of 89

АДАПТАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ ДО СТРЕСУ ЗАСОБАМИ КАЗКОТЕРАПІЇ
(2025) Туранська О. В
У кваліфікаційній роботі досліджується адаптація особистості до стресу засобами казкотерапії. Теоретична частина охоплює основні поняття: казка, казкотерапія, стрес та адаптація. Емпіричне дослідження проведено серед молодших школярів віком від 9-10 років із застосуванням проєктивних методик: "Діагностика шкільної тривожності" (А.Прихожан), "Кактус" (М.Панфілова), "Будиночки" (О.Орєхової) та колірного тесту М.Люшера. На основі результатів розроблено та апробовано психокорекційну програму з авторськими казками, спрямовану на підвищення здатності дітей справлятися зі стресом, формування емоційної адаптації та зниження рівня тривожності. Результати дослідження підтвердили ефективність казкотерапії у досягненні цих цілей. This qualification work explores stress adaptation in younger scoolchildren through fairy tale therapy. The theoretical section addresses the concepts of fairy tales, fairy tale therapy, stress, and personal adaptation mechanisms. The empirical study involved children aged 9-10 years, using projective techniques: "School Anxiety Diagnosis "(A.Prikhodjan), "Cactus " (M.Pamfilova), "Houses" (O.Orekhova), and the Luscher Color Test.Based on the findings, a psychocorrectional program with original fairy tales was developed and tested to enhance children’s coping skills and promote emotional adaptation, and reduce anxiety. The results confirmed the effectiveness of fairy tale therapy in achieving these goals.
АКТИВІЗАЦІЯ РЕСУРСІВ ПОДОЛАННЯ ПОСТТРАВМАТИЧНИХ СТРЕСОВИХ РОЗЛАДІВ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ
(2025) Тимчук Н. М.
У кваліфікаційній роботі розглядається специфічні психологічні фактори, що впливають на емоційний та психічний стан військовослужбовців, які були учасниками бойових дій. Дослідження також зосереджується на ідентифікації психологічних механізмів адаптації до стресу, звичного життя, що може допомогти в розробці нових теоретичних підходів для кращого розуміння цього явища. Мета дослідження полягає у обгрунтуванні теоретично та дослідити на практиці прояви посттравматичного стресового розладу учасників бойових дій та розробити програму активізації ресурсів подолання ПТСР. У роботі ключовим методом став аналіз науково-методичної літератури, який передбачав бібліографічний аналіз та контент-аналіз. Бібліографічний аналіз містив систематичне вивчення та критичне осмислення широкого кола літературних джерел, таких як наукові статті, підручники, навчально методичні посібники, які стосувалися проблематики активізації ресурсів подолання посттравматичних стресових розладів учасників бойових дій. Метою бібліографічного аналізу було виявлення сучасних тенденцій, теоретичних підходів, факторів впливу та практичних розробок у досліджуваній сфері. Особлива увага приділялася аналізу праць провідних фахівців у галузі теорії та методики активізації ресурсів подолання посттравматичних стресових розладів учасників бойових дій. Контент-аналіз, як метод дослідження, був спрямований на кількісне та якісне опрацювання змісту текстової інформації, отриманої з наукових публікацій, методичних рекомендацій, матеріалів конференцій тощо. За допомогою контент-аналізу було ідентифіковано ключові поняття, закономірності, тенденції, протиріччя та перспективи у досліджуваній темі.
АРТТЕРАПЕВТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПОДОЛАННІ СТРЕСОВИХ РОЗЛАДІВ У СІМЕЙ З ДІТЬМИ
(2025) Доценко Ж. І.
У кваліфікаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження ефективності арттерапевтичних технологій у роботі з сім’ями з дітьми, які зазнали тривалого стресового стану. Розкрито психологічні механізми впливу тривалого стресу на психіку людини та функціонування сімейної системи, узагальнено сучасний вітчизняний досвід застосування арттерапії як засобу відновлення психоемоційного балансу. Розроблено й апробовано корекційну програму, спрямовану на зниження рівня стресу, тривожності та підвищення показників суб’єктивного благополуччя й ментального здоров’я жінок з дітьми, які проживають у прифронтових регіонах. Доведено ефективність використання ізотерапії, тілесно-орієнтованих і казкотерапевтичних технік у відновленні психічного здоров’я. In the qualification work, the theoretical substantiation and empirical research of the effectiveness of art-therapeutic technologies in working with families and children who have experienced long-term stress were carried out. The psychological mechanisms of prolonged stress influence on personality and family functioning were revealed, and the modern Ukrainian experience of using art therapy as a tool for restoring emotional balance was summarized. An corrective program aimed at reducing stress and anxiety levels and improving subjective well-being and mental health of women and children living in frontline regions was developed and tested. The effectiveness of using isotherapy, body-oriented and fairy-tale therapy techniques in restoring mental health and has been proven.
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЕКЗИСТЕНЦІЙНОЇ ТРИВОГИ ТА СЕНСУ ІСНУВАННЯ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ
(2025) Маслянчук О. Я.
У кваліфікаційній роботі проаналізовано теоретичні основи феноменів «екзистенційна тривога» та «сенс існування» в умовах вимушеного переміщення; розглянуто соціально-психологічні особливості внутрішньо переміщених осіб, що визначають їх психологічну вразливість; емпірично досліджено та доведено наявність системного взаємозв'язку між екзистенційною тривогою, безнадією, сенсом існування, стресостійкістю та копінг-стратегіями; розроблено тематичний план програми психологічної корекції, спрямованої на зниження екзистенційної тривоги та посилення адаптаційного потенціалу у внутрішньо переміщених осіб. In the qualification thesis, the theoretical foundations of the phenomena of "existential anxiety" and "meaning of existence" under conditions of forced displacement are analyzed; the socio-psychological characteristics of internally displaced persons that determine their psychological vulnerability are examined; the presence of a systemic relationship between existential anxiety, hopelessness, meaning of existence, stress resilience, and coping strategies is empirically studied and proven; a thematic plan for a psychological correction program aimed at reducing existential anxiety and strengthening the adaptive potential of internally displaced persons is developed.
ВПЛИВ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ НА РОЗВИТОК ПОДРУЖНІХ ВІДНОСИН
(2025) Воробець А. В.
Кваліфікаційна робота аналізує як військовий стан впливає на подружні відносини. Військовий стан спричиняє низку психологічних, соціальних та економічних факторів, таких як вимушена розлука, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), фінансова нестабільність і підвищена тривожність, які суттєво впливають на якість подружніх відносин. Дослідження дозволило виявити ключові психоемоційні та поведінкові особливості, що впливають на якість шлюбу в умовах війни. Аналіз за методикою оцінки конфліктності особистості показав відносно рівномірний розподіл низького, середнього та високого рівнів конфліктності, що вказує на помірну схильність до конфліктної поведінки, яка може погіршувати подружню взаємодію. Тест на задоволеність шлюбом виявив значну частку низького рівня задоволеності, переважання середнього рівня та меншу частку високого рівня, що відображає виклики для шлюбу в умовах війни Qualification thesis analyzes how martial law affects marital relationships. Martial law causes a number of psychological, social, and economic factors, such as forced separation, post-traumatic stress disorder (PTSD), financial instability, and increased anxiety, which significantly affect the quality of marital relationships. The study identified key psycho-emotional and behavioral characteristics that affect the quality of marriage in wartime Analysis using the personality conflict assessment method showed a relatively even distribution of low, medium, and high levels of conflict, indicating a moderate tendency toward conflict behavior, which can worsen marital interaction. The marriage satisfaction test revealed a significant proportion of low satisfaction, a predominance of medium satisfaction, and a smaller proportion of high satisfaction, reflecting the challenges to marriage in wartime.
ВПЛИВ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ НА ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ СУЧАСНОЇ МОЛОДІ
(2025) Денисюк К. В.
У кваліфікаційній роботі розглядається проблема впливу гендерних стереотипів на психологічне благополуччя сучасної молоді. Актуальність теми зумовлена потребою подолання усталених соціокультурних уявлень про ролі чоловіків і жінок, що обмежують самореалізацію та внутрішню гармонію особистості. Мета дослідження полягає у теоретичному та емпіричному аналізі взаємозв’язку між гендерними стереотипами та рівнем психологічного благополуччя молодого покоління. У роботі використано теоретичні методи (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння) та емпіричні методики: «Статево-рольовий опитувальник» С. Бем, методику вивчення гендерної ідентичності Л. Шнейдера, «Когнітивні особливості суб’єктивного благополуччя (КОСБ-3)» та «Модифіковану шкалу суб’єктивного благополуччя БІБІСІ». Дослідження проводилося на вибірці з 60 студентів Херсонського державного університету віком 19–23 роки. Результати показали, що домінування фемінності (55%) та псевдо позитивної ідентичності (36,7%) пов’язане з нижчим рівнем психологічного благополуччя, тоді як андрогінність і маскулінні риси мають позитивний вплив на самопочуття та самооцінку. Отримані дані підтвердили, що гендерні стереотипи можуть обмежувати емоційний комфорт і самовираження молоді. Практичне значення дослідження полягає в розробці рекомендацій для психологів, педагогів і соціальних працівників щодо підвищення психологічного благополуччя молоді через формування гнучкої гендерної ідентичності та зменшення впливу стереотипів.
ВПЛИВ ЗАСТОСУВАННЯ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ НА ЕМОЦІЙНИЙ СТАН ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗСУ ПІД ЧАС ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ
(2025) Дорохов С. В.
Стаття аналізує міфотворчість як психологічний механізм адаптації військовослужбовців ЗСУ до технологічної війни. Показано, як антропоморфізація дронів і систем ШІ, а також наративи масової культури й меми структурують переживання невизначеності, перерозподіляють агентність і відповідальність між людиною та машиною та впливають на колективну ідентичність. Обґрунтовано рамки деміфологізації: прозорий розподіл контролю, MHC (Meaningful human control, або значущий людський контроль, — це поняття, яке означає, що люди повинні мати належний контроль над критично важливими функціями ШІ та автономних систем, щоб уникнути прийняття морально відповідальних рішень самими машинами), корекція хибних уявлень через емоційно-орієнтовані комунікації та психоосвітні втручання. The article examines myth-making as a psychological adaptation mechanism of Ukrainian soldiers to technological warfare. It shows how anthropomorphism of drones and AI systems, together with popular culture narratives and memes, structures uncertainty, redistributes agency and responsibility between humans and machines, and shapes group identity. It outlines demythologization frameworks: transparent control allocation, MHC (meaningful human control), and correction of misconceptions via emotionally-oriented communications and psychoeducation.
ВПЛИВ ТРИВАЛОСТІ БОЙОВИХ ДІЙ НА ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
(2025) Сажнєв С. М.
У науковій роботі представлено аналіз проблеми збереження психічного здоров’я військовослужбовців, які перебувають у зоні ведення бойових дій, що зумовлено ризиками розвитку ПТСР, депресії, тривожності та емоційного виснаження, що впливають на ефективність служби та адаптацію до цивільного життя. Представлено результати емпіричного дослідження психофізіологічного стану 40 військовослужбовців та апробації розробленої психокорекційної програми, у межах якої поєднано різноманітні психотерапевтичні підходи для стабілізації емоційного стану і зниження симптомів ПТСР, депресії та тривожності. За результатами реалізації запропонованої програми підтверджено ефективність програми та її дієвість у рамках психологічної реабілітації військовослужбовців. The scientific work presents an analysis of the problem of maintaining the mental health of military personnel engaged in combat zones, which is determined by the risks of developing PTSD, depression, anxiety, and emotional exhaustion that affect both service effectiveness and adaptation to civilian life. The results of an empirical study of the psychophysiological state of 40 servicemen and the testing of a developed psychocorrectional program are presented. The program integrates various psychotherapeutic approaches aimed at stabilizing the emotional state and reducing symptoms of PTSD, depression, and anxiety. The outcomes of its implementation confirm the program’s effectiveness and its significance within the framework of psychological rehabilitation of military personnel.
ГЕНДЕРНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ПСИХОЕМОЦІЙНИЙ СТАН ОСОБИСТОСТІ
(2025) Татаровська Т. С.
У кваліфікаційній роботі досліджено взаємозв’язок між гендерною ідентичністю та психоемоційним станом особистості. Актуальність теми зумовлена соціокультурними змінами, що трансформують традиційні гендерні ролі та ускладнюють самовизначення людини. Метою є теоретико-емпіричний аналіз впливу гендерної ідентичності на психоемоційний стан. Дослідження 50 осіб (18–45 років) показало: молодші респонденти переважно андрогінні (68%), старші — бінарні. Встановлено зв’язок фемінінності з тривожністю, маскулінності — з агресивністю. Отримані результати можуть бути використані у психологічній підтримці та гендерній просвіті. Обсяг — 60 сторінок, кількість джерел — 40. The qualification paper examines the relationship between gender identity and the psycho-emotional state of an individual. The relevance of the topic is determined by sociocultural changes that transform traditional gender roles and complicate personal self-identification. The aim is a theoretical and empirical analysis of the influence of gender identity on the psycho-emotional state. The study of 50 participants (aged 18–45) showed that younger respondents were predominantly androgynous (68%), while older ones demonstrated a binary identity. A correlation was found between femininity and anxiety, and masculinity and aggressiveness. The obtained results can be applied in psychological support and gender education. Total volume — 60 pages, number of sources — 40.
ДІАГНОСТИКА Й КОРЕКЦІЯ КОНФЛІКТНИХ СТОСУНКІВ ОСІБ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ
(2025) Жигун О. В.
Кваліфікаційна робота присвячена актуальній проблемі зростання конфліктності серед підлітків в умовах соціальних змін та воєнного часу. Проведено теоретичний аналіз чинників конфліктної поведінки (низька конфліктостійкість, неадекватна самооцінка). Емпірично діагностовано рівень конфліктності та стилі поведінки підлітків (К. Томас, А.Н. Лука, Дж. Морено), виявлено схильність до суперництва. Розроблено та запропоновано комплексну психокорекційну програму для профілактики конфліктів, розвитку комунікативних навичок та конструктивного вирішення суперечностей. Практична значущість роботи полягає у наданні психологам і педагогам інструментарію для діагностики, корекції та створення безпечного освітнього середовища. The qualification work is devoted to the urgent problem of the increase in conflict among adolescents in conditions of social changes and wartime. A theoretical analysis of the factors of conflict behavior (low conflict tolerance, inadequate self-esteem) was conducted. The level of conflict and behavioral styles of adolescents were empirically diagnosed (K. Thomas, A.N. Luca, J. Moreno), a tendency to rivalry was revealed. A comprehensive psychocorrectional program was developed and proposed for conflict prevention, development of communication skills and constructive resolution of contradictions. The practical significance of the work lies in providing psychologists and teachers with tools for diagnosis, correction and creation of a safe educational environment.
ЕМОЦІЙНЕ ВИГОРАННЯ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ХРОНІЧНОГО СТРЕСУ
(2025) Балабай Г. В.
Кваліфікаційна робота присвячена теоретичному та емпіричному дослідженню емоційного вигорання особистості в умовах хронічного стресу. На основі аналізу науково-психологічних концепцій визначено вигорання як багатокомпонентний синдром (емоційне виснаження, деперсоналізація, зниження ефективності), провокуючі фактори (зовнішні: навантаження, кризи; внутрішні: низька стійкість) та наслідки (психосоматичні розлади, тривожність, ізоляція). Емпіричне дослідження охопило 70 учасників з медиків, викладачів, держслужбовців та студентів за допомогою психодіагностичних інструментів. Результати виявили низьку резилієнтність, значні труднощі емоційної регуляції, помірний сприйнятий стрес, переважання фази резистенції та напруження; кореляційний аналіз показав сильні негативні зв’язки ресурсів з виснаженням та деперсоналізацією. The qualification work is devoted to the theoretical and empirical study of personality's emotional burnout under conditions of chronic stress. Based on the analysis of scientific-psychological concepts, burnout is defined as a multicomponent syndrome (emotional exhaustion, depersonalization, reduction in efficiency), provoking factors (external: workload, crises; internal: low resilience), and consequences (psychosomatic disorders, anxiety, isolation). The empirical study covered 70 participants from medical workers, teachers, civil servants, and students using psychodiagnostic tools. The results revealed low resilience, significant difficulties in emotional regulation, moderate perceived stress, and the prevalence of the resistance and tension phases; correlation analysis showed strong negative connections between resources and exhaustion and depersonalization.
ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ВИМУШЕНИХ МІГРАНТІВ В МЕЖАХ КРАЇНИ ТА ЗА КОРДОНОМ
(2025) Анісімова К. В.
Емоційний інтелект вимушених мігрантів в межах країни та за кордоном – Emotional intelligence of forced migrants within the country and abroad. У кваліфікаційній роботі здійснено всебічне емпіричне дослідження взаємозв’язку між рівнем емоційного інтелекту, алекситимії та соціокультурною адаптацією вимушених мігрантів як внутрішньої, так і зовнішньої категорій. Описано теоретичні засади феномену емоційного інтелекту, його роль як особистісного ресурсу адаптації, а також вплив алекситимії на здатність до інтеграції у нове соціальне середовище. За результатами дослідження доведено, що емоційна компетентність істотно впливає на якість адаптаційних стратегій, а низький рівень емоційної усвідомленості є ризик-фактором дезадаптації. Розроблено авторську психокорекційну програму розвитку емоційного інтелекту як інструмент психологічної підтримки мігрантів. In the qualification work, a comprehensive empirical study of the relationship between the level of emotional intelligence, alexithymia, and socio-cultural adaptation of forced migrants, both internal and external, was carried out. Theoretical foundations of emotional intelligence as a personality adaptation resource are outlined, along with the impact of alexithymia on integration capacity in a new social environment. The study confirmed that emotional competence significantly affects the effectiveness of adaptive strategies, whereas a low level of emotional awareness serves as a risk factor for maladjustment. An original psychological correction program was developed to enhance emotional intelligence as a tool of support for migrants.
ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ У ВИМІРАХ МІЖОСОБИСТІСНИХ СТОСУНКІВ ШКОЛЯРІВ
(2025) Брілінська Н. В.
Робота присвячена дослідженню впливу емоційного інтелекту на міжособистісні стосунки школярів 10–12 років. Визначено особливості емоційного інтелекту як чинника гармонізації взаємин у дитячому колективі, розроблено практичні рекомендації щодо його розвитку в освітньому середовищі. The work is devoted to studying the influence of emotional intelligence on interpersonal relationships of schoolchildren aged 10–12. The research identifies emotional intelligence as a factor in harmonizing relationships in a children's group and provides practical recommendations for its development in the educational environment.
ЖИТТЄВА КРИЗА ЖІНОК В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
(2025) Квадріціус Н. С.
У кваліфікаційній роботі розглянуто особливості життєвих криз жінок в умовах воєнного стану. Зазначено, що війна створює потужні стресогенні фактори, які зумовлюють підвищення тривожності, фрустрації, агресивності та зниження психологічної ресурсності й життєстійкості. Емпіричне дослідження засвідчило, що більшість жінок переживають низький рівень суб’єктивного благополуччя, проте соціальна підтримка та стресостійкість виступають ключовими чинниками відновлення. Розроблено програму психологічної корекції й підтримки жінок у кризових станах, спрямовану на підвищення життєстійкості, ресурсності та покращення емоційного стану. Результати дослідження мають практичне значення для надання психологічної допомоги жінкам, які переживають наслідки війни. The qualification work examines the characteristics of women’s life crises under martial law. It is noted that war creates powerful stress factors that lead to increased anxiety, frustration, aggressiveness, and decreased psychological resources and resilience. The empirical study showed that most women experience a low level of subjective well-being, while social support and stress resistance serve as key factors in recovery. A psychological correction and support program for women in crisis states was developed, aimed at enhancing resilience, resourcefulness, and emotional well-being. The research results have practical significance for providing psychological assistance to women experiencing the consequences of war.
ЗВ’ЯЗОК ВЛАСТИВОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ З ПРОЯВАМИ ПСИХОСОМАТИЧНИХ РОЗЛАДІВ
(2025) Капустіна В. В.
У роботі досліджено вплив особистісних рис на формування психосоматичних розладів у студентської молоді. Проаналізовано сучасні наукові підходи до вивчення психосоматики, окреслено роль тривожності, депресивності, перфекціонізму та емоційної нестабільності як факторів ризику. Представлено результати емпіричного дослідження, проведеного на базі Херсонського державного університету серед 30 студентів. Використано комплекс методик: Шкала депресії Бека (BDI-II), Міннесотський багатопрофільний особистісний опитувальник (MMPI), проективний тест Роршаха, опитувальник 16 факторів особистості Кеттелла (16PF), та шкала сприйняття стресу Перса (Perceived Stress Scale, PSS). Виявлено кореляційний зв’язок між особистісними характеристиками та схильністю до психосоматичних проявів. Доведено, що високий рівень тривожності та низька емоційна регуляція значно підвищують ризик психосоматичних порушень. Запропоновано профілактичні заходи та рекомендації для психологів щодо роботи зі студентською молоддю. Практичне значення роботи полягає у можливості використання результатів у психодіагностиці та психотерапії. The study examines the impact of personality traits on the development of psychosomatic disorders among university students. Contemporary scientific approaches to the study of psychosomatics are analyzed, with particular attention to the role of anxiety, depression, perfectionism, and emotional instability as risk factors. The paper presents the results of an empirical study conducted at Kherson State University with a sample of 30 students. A set of methods was applied, including the Beck Depression Inventory-II (BDI-II), the Minnesota Multiphasic Personality Inventory (MMPI), the Rorschach projective test, Cattell’s 16 Personality Factor Questionnaire (16PF), and the Perceived Stress Scale (PSS). The findings revealed a correlation between personality characteristics and susceptibility to psychosomatic manifestations. It was demonstrated that high levels of anxiety and low emotional regulation significantly increase the risk of psychosomatic disorders. Preventive measures and recommendations for psychologists working with student youth are proposed. The practical significance of the study lies in the possibility of applying its results in psychodiagnostics and psychotherapy.
ЗВ’ЯЗОК ДИСТАНЦІЙНОГО ФОРМАТУ РОБОТИ З ПАРАМЕТРАМИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ
(2025) Сватуха Л. В.
Робота призначена для аналізу зв’язку дистанційного формату роботи з параметрами психологічного здоров’я особистості. Проблема впливу дистанційної праці на психологічний стан людини є надзвичайно актуальною в умовах глобальних змін організації праці, пандемії COVID-19 та воєнного стану в Україні. Тому дослідження спрямоване на встановлення чинників, які можуть сприяти збереженню психологічного здоров’я, емоційного благополуччя та адаптації особистості до дистанційного формату діяльності. Саме з цією метою кваліфікаційна робота вивчає особливості впливу дистанційної роботи на психічний стан людини та розробляє практичні рекомендації для його підтримання. The work is intended to analyze the relationship between the remote work format and the parameters of an individual’s psychological health. The problem of the impact of remote work on a person’s psychological state is extremely relevant under the conditions of global changes in work organization, the COVID-19 pandemic, and martial law in Ukraine. Therefore, the research is aimed at identifying factors that can contribute to maintaining psychological health, emotional well-being, and adaptation to remote work activities. It is for this purpose that the qualification work studies the peculiarities of the impact of remote work on mental health and develops practical recommendations for its support.
ЗВ'ЯЗОК ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ З ПРОЯВАМИ БУЛІНГУ ОСІБ ПІДЛІДКОВОГО ВІКУ
(2025) Агафонов В. Ю.
Робота присвячена вивченню взаємозв’язку між рівнем емоційного інтелекту та проявами булінгу серед підлітків. У ній досліджено теоретичні основи цього феномену, проведено емпіричне дослідження впливу емоційної компетентності на агресивну поведінку та розроблено програму розвитку емоційного інтелекту як засіб профілактики булінгу. The research is devoted to exploring the relationship between the level of emotional intelligence and manifestations of bullying among adolescents. It examines the theoretical framework of the phenomenon, presents empirical findings on how emotional competence affects aggressive behavior, and proposes a program for developing emotional intelligence as a tool for bullying prevention.
ЗВ’ЯЗОК СТРАХУ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ МОЛОДІ З НАСЛІДКАМИ ТРАВМІВНОГО ВПЛИВУ
(2025) Левченко С. В.
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню зв’язку страху невизначеності молоді з наслідками травмівного впливу, вивченню психологічного феномена страху невизначеності, який формується у молодих людей під впливом травматичних життєвих подій — зокрема війни, соціальної нестабільності, втрат і змін у суспільстві. Запропоновано рекомендації для їх діагностики та заходів по зменшенню впливу. Qualification thesis is devoted to the to the study of the relationship between young people's fear of uncertainty and the consequences of traumatic impact. It examines the psychological phenomenon of fear of uncertainty that develops in young individuals under the influence of traumatic life events — in particular, war, social instability, losses, and societal changes. Recommendations are proposed for the diagnosis of this phenomenon and for measures aimed at reducing its impact.
КОМПАРАТИВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ОЧІКУВАНЬ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ
(2025) Герко С. А.
Кваліфікаційна робота присвячена компаративному дослідженню соціальних очікувань внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в умовах війни як фактора їхньої соціально-психологічної адаптації. На основі теоретичного аналізу визначено поняття соціальних очікувань (обізнаність про події, очікуване ставлення в взаємодіях, результати діяльності), психоемоційні параметри ВПО (тривожність, фрустрація, агресивність, ригідність) та особливості очікувань в екстремальних умовах (песимізм через невизначеність і втрату контролю). Емпіричне дослідження охопило 46 ВПО, збалансованих за регіонами (прифронтові та безпечні) та періодом переміщення, з використанням стандартизованих опитувальників. Результати виявили слабкі позитивні кореляції між адаптивністю, очікуваннями та фрустрацією, негативний зв’язок благополуччя з толерантністю до невизначеності, а t-критерій не показав відмінностей між групами, підтверджуючи однорідність очікувань через спільні виклики. Розроблено рекомендації, що включають психологічні тренінги, інформаційні кампанії, програми інтеграції для формування позитивних очікувань і посилення стійкості. The qualification work is devoted to the comparative study of social expectations of internally displaced persons (IDPs) in wartime conditions as a factor in their socio-psychological adaptation. Based on theoretical analysis, the concept of social expectations (awareness of events, expected attitudes in interactions, results of activities), psycho-emotional parameters of IDPs (anxiety, frustration, aggressiveness, rigidity), and features of expectations in extreme conditions (pessimism due to uncertainty and loss of control) have been defined. The empirical study covered 46 IDPs, balanced by regions (frontline and safe) and period of displacement, using standardized questionnaires. The results revealed weak positive correlations between adaptability, expectations, and frustration; a negative link between well-being and tolerance to uncertainty; and the t-test showed no differences between groups, confirming the homogeneity of expectations due to common challenges. Recommendations have been developed, including psychological trainings, information campaigns, and integration programs to foster positive expectations and enhance resilience.
КОМПАРИТИВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ОСІБ ЖІНОЧОЇ СТАТІ ЮНАЦЬКОГО І СЕРЕДНЬОГО ВІКУ
(2025) Шаповал А. С.
У кваліфікаційній роботі проаналізовано теоретичні основи феноменів «емоційна саморегуляція» та «емоційний інтелект» у контексті вікової психології; розглянуто соціально-психологічні особливості жінок юнацького та середнього віку, що визначають динаміку їхніх регуляційних механізмів; емпірично досліджено та доведено наявність статистично значущих відмінностей у профілях емоційної саморегуляції, копінг-стратегій та показниках емоційного інтелекту між віковими групами; розроблено тематичний план програми психологічної корекції, спрямованої на посилення адаптивних стратегій емоційної саморегуляції та профілактику дезадаптивних копінгів у жінок. The qualification thesis analyzes the theoretical foundations of the phenomena of "emotional self-regulation" and "emotional intelligence" within the context of developmental psychology; examines the socio-psychological characteristics of women in emerging adulthood and middle age that determine the dynamics of their regulatory mechanisms; empirically investigates and proves the existence of statistically significant differences in the profiles of emotional self-regulation, coping strategies, and emotional intelligence indicators between the age groups; a thematic plan for a psychological correction program is developed, aimed at strengthening adaptive emotional self-regulation strategies and preventing maladaptive coping in women.