2025
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/21385
Browse
Search Results
Item ПСИХОЛОГІЧНІ ЗМІСТОВІ ОСОБЛИВОСТІ УЯВЛЕНЬ ПРО ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ У ПІДЛІТКІВ(2025) Олексюк, Ю. В.У роботі досліджено уявлення підлітків про психологічне благополуччя. Розкрито структуру поняття та вікові особливості його формування. Емпіричне дослідження проведено за допомогою трьох методик: «Індекс загального психологічного благополуччя», «Опитувальник позитивного та негативного афекту», «Шкала суб’єктивного благополуччя». Статистична обробка (кореляційний аналіз за Спірменом) дозволила виявити зв’язки між афективними та когнітивними компонентами благополуччя. Результати можуть бути використані у психопрофілактичній роботі з підлітками. The paper investigates the perceptions of adolescents about psychological well-being. The structure of the concept and age peculiarities of its formation are revealed. The empirical study was conducted using three methods: “Index of General Psychological Well-Being”, “Questionnaire of Positive and Negative Affect”, “Subjective Well-Being Scale”. Statistical processing (Spearman's correlation analysis) allowed us to identify the links between the affective and cognitive components of well-being. The results can be used in psychoprophylactic work with adolescents.Item ПСИХОЛОГІЧНІ ЗМІСТОВІ ПАРАМЕТРИ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ПІДЛІТКІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ(2025) Вяльцева, К. С.Кваліфікаційна робота (проєкт) спрямована на дослідження особливостей психологічного благополуччя підлітків в умовах дистанційного навчання як одного з наслідків соціальної ізоляції, спричиненої пандемією COVID-19, воєнними діями на території України та іншими кризовими обставинами сучасності. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та емпіричне вивчення ролі соціалізації у формуванні психологічного благополуччя підлітків в умовах дистанційного навчання. У роботі окреслено основні підходи до розуміння психологічного благополуччя, зокрема гедоністичний та евдемоністичний, які доповнюють сучасний науковий дискурс з цього питання. Проведено емпіричне дослідження, спрямоване на виявлення рівня самопочуття, переживання самотності та загального стану психологічного благополуччя у підлітків, які навчаються дистанційно. У ході роботи використано комплекс методів: теоретичний аналіз наукових джерел, емпіричні методики, а також методи математико-статистичної обробки результатів дослідження. Практична значущість дослідження полягає у розробці тренінгової програми для підтримки психологічного благополуччя підлітків, зокрема через розвиток емоційної саморегуляції, формування соціальних навичок у віртуальній взаємодії, а також зміцнення внутрішніх ресурсів. Отримані результати можуть бути використані практичними психологами в освітніх закладах, при розробці рекомендацій для батьків, педагогів та спеціалістів у сфері підліткової психології. The qualification work (project) is aimed at studying the features of the psychological well-being of adolescents in conditions of distance learning as one of the consequences of social isolation caused by the COVID-19 pandemic, military operations in Ukraine and other crisis circumstances of our time. The purpose of the study is to theoretically substantiate and empirically study the role of socialization in the formation of the psychological well-being of adolescents in conditions of distance learning. The work outlines the main approaches to understanding psychological well-being, in particular hedonic and eudaemonistic, which complement the modern scientific discourse on this issue. An empirical study was conducted aimed at identifying the level of well-being, experiences of loneliness and the general state of psychological well-being in adolescents who study remotely. A set of methods was used in the work: theoretical analysis of scientific sources, empirical methods, as well as methods of mathematical and statistical processing of research results. The practical significance of the study lies in the development of a training program to support the psychological well-being of adolescents, in particular through the development of emotional self-regulation, the formation of social skills in virtual interaction, as well as the strengthening of internal resources. The results obtained can be used by practical psychologists in educational institutions, when developing recommendations for parents, teachers and specialists in the field of adolescent psychology.Item ПСИХОЛОГІЧНІ ЗМІСТОВІ ПАРАМЕТРИ РОЗЛАДІВ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ(2025) Тарасенко, Д. Д.Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню феномену адиктивної харчової поведінки в контексті психологічного благополуччя та сприйняття власного тіла. Актуальність теми обумовлена зростанням кількості випадків девіантної харчової поведінки, що пов’язана не лише з фізіологічними потребами, а й з емоційними та соціальними факторами. Теоретичний аналіз дозволив виявити взаємозв’язки між самооцінкою, перфекціонізмом і тілесністю, що формують схильність до переїдання або обмежувального контролю над їжею. У ході емпіричного дослідження підтверджено статистично значущі кореляції між низьким рівнем самоповаги, високими показниками соціально зумовленого перфекціонізму та емоціогенними формами харчової поведінки. Встановлено, що жінки демонструють вищу вразливість до впливу соціальних стандартів зовнішності, що посилює ризики харчових девіацій. Отримані результати дозволяють сформулювати рекомендації для психопрофілактики, що передбачає підвищення емоційної стійкості, прийняття власного тіла та критичне переосмислення зовнішніх стандартів краси. The qualification thesis is devoted to the study of the phenomenon of addictive eating behavior in the context of psychological well-being and body image perception. The relevance of the topic is due to the growing number of cases of deviant eating behavior, which is linked not only to physiological needs but also to emotional and social factors. Theoretical analysis revealed interconnections between self-esteem, perfectionism, and body perception that shape a tendency toward overeating or restrictive control over food intake. The empirical study confirmed statistically significant correlations between low levels of self-esteem, high indicators of socially prescribed perfectionism, and emotional eating behavior. It was found that women show greater vulnerability to the influence of societal standards of appearance, which increases the risk of eating deviations. The obtained results allow for the development of psycho-preventive recommendations aimed at enhancing emotional resilience, promoting body acceptance, and critically reconsidering external standards of beauty.