2023

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/17998

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 28
  • No Thumbnail Available
    Item
    ТЕТЧЕРИЗМ ТА ЙОГО ВИВЧЕННЯ У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ
    (2023) Ярошенко, А. А.
    Робота присвячена вивченню тетчеризму та викладанню його у шкільному курсі історії. Визначено теоретичну сутність та особливості практичного втілення тетчеризму. Проаналізовано проблеми політики тетчеризму та шляхи їх подолання. Охарактеризовано особливості вивчення цього явища у шкільному курсі історії. У роботі описані поняття та сутність тетчеризму, економічні, податкові реформи та приватизація як основа тетчеризму. Особливу увагу зосереджено на політиці М. Тетчер у соціальній сфері, боротьбі з безробіттям та протистоянню з профспілками. Результати дослідження можна використовувати як під час підготовки навчально-методичних матеріалів так і під час викладання курсу всесвітньої історії. The work is devoted to the study of Thatcherism and its teaching in the school history course. The theoretical essence and features of the practical embodiment of Thatcherism are determined. The problems of Thatcherism's policy and ways to overcome them are analyzed. The peculiarities of the study of this phenomenon in the school history course are characterized. The work describes the concept and essence of Thatcherism, economic and tax reforms and privatization as the basis of Thatcherism. Special attention is focused on M. Thatcher's policy in the social sphere, the fight against unemployment and confrontation with trade unions. The results of the research can be used both during the preparation of educational and methodological materials and during the teaching of the world history course.
  • No Thumbnail Available
    Item
    РОЗКРИТТЯ ПЕРЕБІГУ, ЗНАЧЕННЯ ТА НАСЛІДКІВ ВЕЛИКИХ ГЕОГРАФІЧНИХ ВІДКРИТТІВ У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ
    (2023) Вознюк, К. О.
    Робота присвячена розкриттю перебігу, значенню та наслідків Великих географічних відкриттів у шкільному курсі історії. Розглянуто передумови Великих географічних відкриттів. Визначено наслідки та значення епохи Великих географічних відкриттів. Досліджено викладання всесвітньої історії у шкільному курсі на прикладі теми Великих географічних відкриттів. Описано сучасні методи викладання історії в українській школі. У ході дослідження вище зазначеної теми було використано наукові принципи історизму, всебічності й об’єктивності, а також загальнонаукові методи (аналіз, синтез, індукція, дедукція) та власне історичні методи (історико-порівняльний, проблемно-хронологічний). Отримані результати цієї роботи можуть використовувати молоді вчителі, студенти-практиканти під час роботи у школі. The work is devoted to revealing the course, meaning and consequences of the Great Geographical Discoveries in the school history course. The prerequisites of the Great Geographical Discoveries are considered. The consequences and significance of the era of the Great Geographical Discoveries are determined. The teaching of world history in the school course was studied on the example of the theme of the Great Geographical Discoveries. Modern methods of teaching history in the Ukrainian school are described. The scientific principles of historicism, comprehensiveness and objectivity, as well as general scientific methods (analysis, synthesis, induction, deduction) and actual historical methods (historical-comparative, problem-chronological) were used during the research of the above-mentioned topic. The obtained results of this work can be used by young teachers, intern students while working at school.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ
    (2023) Сліпченко, А. С.
    У цій роботі автор дослідив міжнародні відносини на основі шкільного курсу історії, а також визначив сучасні методи та підходи викладання курсу всесвітньої історії в українській школі. Також у цій роботі було проаналізовано нові підручники з історії України та всесвітньої історії, що дозволило автору розкрити позитивні та негативні сторони сьогоднішньої шкільної програми. В історії міжнародних відносин знаходиться важлива роль у шкільному курсі історії, оскільки ця тема відображає взаємодію між націями, народами та культурами, що відбувається на міжнародному рівні. Викладання цієї теми в школі допомагає студентам зрозуміти сучасні міжнародні відносини та події в світі. У вивченні історії міжнародних відносин важливо враховувати міжпредметні зв'язки, так як це допомагає розкрити у широкому обсязі усю специфіку того чи іншого історичного періоду. Ця тема стала однією з провідних в новій шкільній програмі, оскільки вона просочується в життя кожної людини на планеті. Викладачі історії та студенти можуть використовувати цей матеріал під час навчальної діяльності, оскільки він допоможе розширити знання про історію світу та розуміння сучасних міжнародних відносин. Крім того, знання про історію міжнародних відносин є важливим для подальшої кар'єри в політиці, дипломатії, бізнесі та інших сферах діяльності, де потрібні знання про міжнародні відносини. In this work, the author investigated international relations based on the school history course, and also identified modern methods and approaches for teaching the world history course in Ukrainian schools. Also in this paper, new textbooks on the history of Ukraine and world history were analyzed, which allowed the author to reveal the positive and negative aspects of the current school curriculum. In the history of international relations, there is an important role in the school history course, as this topic reflects the interaction between nations, peoples and cultures taking place at the international level. Teaching this topic at school helps students understand current international relations and events in the world. When studying the history of international relations, it is important to take into account intersubject relations, as this helps to reveal in a wide scope all the specifics of a particular historical period. This topic has become one of the leading topics in the new school curriculum, as it permeates the life of every person on the planet. History teachers and students can use this material during educational activities, as it will help expand their knowledge of the history of the world and their understanding of modern international relations. In addition, knowledge of the history of international relations is essential for further careers in politics, diplomacy, business, and other fields where knowledge of international relations is required.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ІСТОРІЯ ЛИЦАРСТВА У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ
    (2023) Шевченко, В. Р.
    У роботі автор досліджує історію зародження та подальшого розвитку лицарства як феномену західноєвропейської культури. Варто зауважити, що рицарі нерозривно пов’язані з епохою Хрестових походів, які часто в європейській історіографії розглядалися як протистояння західного та східного світогляду. Саме тому лицарство займає у шкільному курсі історії провідне місце, так як на прикладі цього уроку можна порівняти середньовічні європейську та арабо-мусульманську цивілізації, розкрити витоки нової європейської етики, яку часто називають куртуазною, а також узагальнити значення образу лицаря для світової історії. In this work, the author examines a history of origin and further development chivalry as a phenomenon of Western Europe culture. It is worth noting that the knights are inextricably linked with era of the Crusades, which were often seen in European historiography as a confrontation between Western and Eastern ideology. That is why chivalry occupies a leading place in the school course in history because this lesson can be used for compare medieval European and Arab-Muslim civilizations, reveal beginnings new European ethics, which often called like courteous and also summarize the importance of the image a knight for world history.
  • No Thumbnail Available
    Item
    НІМЕЦЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА В ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ
    (2023) Щербина, В. В.
    Актуальність роботи обумовлена необхідністю всебічного та неупередженого вивчення історії минулого століття у шкільному курсі. Не дивлячись на те, що з моменту завершення Другої світової війни минуло вже більше ніж півстоліття, в історіографії цього періоду залишається багато «білих плям», наукова та суспільна дискусія щодо окремих сторінок тієї війни не стихає, і часто стає зброєю в інформаційному протистоянні. Але коли ми говоримо про Другу світову війну ми маємо пам'ятати, що це одна з найбільш кривавих подій людської історії, це війна, яка забрала життя більш ніж п'ятдесяти мільйонів чоловік. Неможливо підрахувати й матеріальні, культурні, демографічні втрати які понесло людство. Навіть в ХХІ столітті ми продовжуємо відчувати ті страшенні впливи найбільшої війни двадцятого століття. / The work is conditioned by the need for a comprehensive and impartial study of the history of the last century in the school course. Despite the fact that more than half a century has passed since the end of the Second World War, many "blind spots" remain in the historiography of this period, scientific and public discussion on individual pages of that war does not subside, and often becomes a weapon in the information confrontation. But when we talk about the Second World War, we must remember that this is one of the bloodiest events in human history, it is a war that claimed the lives of more than fifty million people. It is impossible to calculate the material, cultural, demographic losses suffered by humanity. Even in the twenty-first century, we continue to feel those terrible influences of the greatest war of the twentieth century.
  • Thumbnail Image
    Item
    РОЛЬ Й. ПАЧОСЬКОГО У СТВОРЕННІ ХЕРСОНСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ
    (2023) Шашликова, К. В.
    Робота присвячена ролі Й.Пачоського у створенні Херсонського краєзнавного музею у шкільному курсі історії. Й.Пачоський український і польській ботанік, перший запропонував нову науку з геоботаніки і дав її назву «фітосоціологія», ввів у науку про рослинні угруповання безліч соціологічгих термінів (фітоценози, філогенетичні зміни, зональність, азональність, естразональність). Вчений виділив утворення двох типів: прості та складні. Перші складаються з рослин одного виду, другі – з різних груп – систематичних і екологічних. Й. Пачоський висловлював думку, що «можлива цілком самостійна дисципліна, яка б вивчала рослинні асоціації і являла собою щось на зразок соціології». Учений першим указував на важливість виділення «біологічних типів» і «форм росту» рослин у рослинних співтовариствах. Йосип Конрадович детально вивчив структуру розвитку рослинних формацій, проаналізував еколого-географічні фактори впливу на рослинний покрив. В «Основах фітосоціології» Й. К. Пачоський поділив ботаніку на три відділи: 1) вчення про життя індивіда (елементарна ботаніка); 2) вчення про життя видів (генетична ботаніка) і вчення про рослинні співтовариства (соціологічна ботаніка). Вчений стверджував, що «в царстві рослин є три категорії: індивідуальне, видове і колективне, тому все вчення про це царство слід поділити на три самостійні розділи». The work is devoted to the role of Y. Pachosky in the creation of the Kherson Museum of Local History in the school history course. J. Pachosky, a Ukrainian and Polish botanist, was the first to propose a new science of geobotany and named it "phytosociology", and introduced many sociological terms (phytocenoses, phylogenetic changes, zonality, azonality, extrazonality) into the science of plant groups. The scientist singled out formations of two types: simple and complex. The first consist of plants of the same species, the second - from different groups - systematic and ecological. J. Pachosky expressed the opinion that "a completely independent discipline is possible, which would study plant associations and be something like sociology." The scientist was the first to point out the importance of distinguishing "biological types" and "growth forms" of plants in plant communities. Yosyp Konradovych studied in detail the structure of the development of plant formations, analyzed the ecological and geographical factors affecting the plant cover. In "Fundamentals of Phytosociology" Y. K. Pachosky divided botany into three departments: 1) the study of the life of an individual (elementary botany); 2) the study of the life of species (genetic botany) and the study of plant communities (sociological botany). The scientist claimed that "in the kingdom of plants there are three categories: individual, species and collective, therefore the entire teaching about this kingdom should be divided into three independent sections."
  • No Thumbnail Available
    Item
    МИСТЕЦТВО ІТАЛІЙСЬКОГО ВІДРОДЖЕННЯ У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ
    (2023) Романюк, А. І.
    У цій роботі автор дослідив витоки та характерні риси мистецтва доби Італійського Відродження, а також визначив сучасні методи та підходи викладання курсу всесвітньої історії в українській школі. Також у цій роботі було проаналізовано нові підручники з всесвітньої історії, що дозволило автору розкрити позитивні та негативні сторони сьогоднішньої шкільної програми. Варто підкреслити, що нерідко вчитель історії використовує міжпредметні зв’язки на уроках історії, так як це допомагає розкрити у широкому обсязі усю специфіку того чи іншого історичного періоду. Саме тому мистецтво Італійського Відродження займає провідне місце у новій шкільній програмі, так як саме італійські гуманісти поклали початок так званому Новому періоду в історії людства. Загалом цей матеріал можуть використовувати під час навчальної діяльності як молоді, так і досвідчені викладачі історії, а також студенти під час проходження практики у школі. In this work the author researched origins and characteristics feature of the art of Italian Renaissance, and also determined modern methods and approaches teaching the course of world history in the Ukrainian school. In addition, in this work, analyzed new textbooks on world history, which allowed the author to reveal the positive and negative sides of nowadays school program. It is worth mentioned that teachers of history often use interdisciplinary connections on the lessons of history, as this helps to reveal a wind range of this or that historical period. That is why the art of Italian Renaissance takes a leading place in the new schools program, as namely the Italian humanists who started called a New Period in the human history. In general, this material can be used as young, as experienced teachers of history, and also the students when passing practice at the school.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ШЛЯХ «ІЗ ВАРЯГ У ГРЕКИ» В ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ
    (2023) Німас, В. Г.
    Досліджувана тема актуальна тому що стосується вивчення шляху із варяг у греки в шкільному курсі історія. Шлях «з варяг у греки» - водний шлях який проходив Балтійським морем в Візантію через Східну Європу, що використовувався в основному для переміщення торгових суден. Також це був один із водних шляхів переселення варягів у Південно-Східну Європу та Малу Азію. Він пролягав від Варязького моря Фінською затокою по річці Неві Ладозьким озером, далі річкою Волховом, озером Ільмень, річкою Ловаттю, потім волоком човнами до Дніпра, потім Чорним морем уздовж західного берега до Царгороду. Також був інший маршрут, який проходив уздовж Одри до Кракова в Галичину через Звенигород, Пліснеськ, Галич. Початком функціонування шляху вважається Χ століття. Найбільше значення мав в Χ - Ⅺ століттях. В кінці Ⅺ століття Русь почала торгівлю із Західною Європою і шлях « з варяг у греки» поступився важливістю іншими торговельними шляхами – Припятсько-Бузькому, Західно-Двинському і іншими. The topic under study is relevant because it concerns the study of the path from the Varangians to the Greeks in the school course history. The route "from the Varangians to the Greeks" is a waterway that passed through the Baltic Sea to Byzantium through Eastern Europe, used mainly for the movement of merchant ships. It was also one of the waterways of the Varangian migration to South-Eastern Europe and Asia Minor. It ran from the Varangian sea by the Gulf of Finland along the Neva River by Lake Ladoga, then by the Volkhov River, Lake Ilmen, the Lovatyu river, then by boat to the Dnieper, then by the Black Sea along the western coast to Constantinople. There was also another route that ran along the Audra from Krakow to Galicia via Zvenigorod, Plisnesk, Galich. The beginning of the functioning of the path is considered to be the Χ century. It was most important in the Χ-th centuries. At the end of the IX century, Russia began trade with Western Europe and the route "from the Varangians to the Greeks" gave way to other trade routes – Pripyat-bug, West-Dvina and others.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ДИСИДЕНТСЬКИЙ РУХ В УРСР ТА ЙОГО ВИВЧЕННЯ У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ
    (2023) Недолуженко, Б. Л.
    Робота присвячена вивченню дисидентського руху в УРСР та викладанню його у шкільному курсі історії. Визначено основні напрями та течії українського дисидентського руху. Охарактеризовано дисидентський рух як опозицію радянському тоталітаризму. Проведено аналіз вивчення дисидентського руху у шкільному курсі історії. Представлені причини та передумови виникнення дисидентства, форми та методи їх боротьби. Серед напрямів та течій дисидентського руху в УРСР досліджено правозахисний рух та релігійне дисидентство. Результати дослідження можуть бути корисними учням, студентам, викладачам для підготовки до навчальних занять та подальшого дослідження актуальної проблематики дисидентського руху в УРСР. The work is devoted to the study of the dissident movement in the Ukrainian SSR and its teaching in the school history course. The main directions and currents of the Ukrainian dissident movement have been identified. The dissident movement is characterized as opposition to Soviet totalitarianism. An analysis of the study of the dissident movement in the school history course was conducted. The reasons and prerequisites for the emergence of dissidence, forms and methods of their struggle are presented. Among the directions and currents of the dissident movement in the Ukrainian SSR, the human rights movement and religious dissident were studied. The results of the study can be useful for pupils, students, and teachers to prepare for classes and further research on the current issues of the dissident movement in the Ukrainian SSR.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ЕТАПИ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ КОЛОНІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВ У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ
    (2023) Мельник, О. С.
    У цій роботі автор дослідив етапи та регіональні особливості колоніальної політики у шкільному курсі історії. У роботі презентовано огляд історіографії за темою кваліфікаційної роботи; розглянуто головні етапи та регіональні особливості проведення колоніальної політики у світі зокрема періоди та регіони, що були під впливом колоніальної політики; визначено взаємодію колоніальної політики з іншими процесами, що відбувалися в Європі в той час; охарактеризовано головні недоліки колоніалізму; окреслено відображення питання проведення колоніальної політики європейськими державами у шкільному курсі історії. На підставі проведеного дослідження можна зробити висновки, що колонізаційна політика Європи була великим історичним явищем, яке мало глибокий вплив на культурний, економічний та соціальний розвиток країн-колоній. Вона змінила карту світу, розширила зону впливу країн-колонізаторів та забезпечила їм значний економічний приріст. Проте, наступники колонізації успадкували значну кількість проблем, які виникли в результаті її проведення, таких як насильство, роз'єднання суспільств, втрата культурної спадщини та економічна залежність. Опрацьовуючи тему колоніальної політики у шкільному курсі історії, учні зможуть з'ясувати, як колоніальна політика Європи вплинула на економіку, культуру та політику в колонізованих країнах, а також як це вплинуло на розвиток європейських країн. Крім того, у шкільному курсі історії показано причини та мотиви, які спонукали європейські держави до колоніальної експансії, а також про труднощі та конфлікти, які виникали в процесі цього розширення. Колоніальна політика Європи у шкільному курсі історії дає бачення та можливість критично оцінити події минулого та зрозуміти вплив, який вони мають на сучасний світ. In this work, the author investigated the stages and regional features of colonial policy in the school history course. The work presents an overview of the historiography on the topic of the qualification work; the main stages and regional features of the colonial policy in the world are considered, in particular the periods and regions that were under the influence of the colonial policy; determined the interaction of colonial policy with other processes taking place in Europe at that time; the main shortcomings of colonialism are characterized; the reflection of the issue of colonial policy by European states in the school history course is outlined. Based on the conducted research, it can be concluded that the colonization policy of Europe was a great historical phenomenon that had a profound impact on the cultural, economic and social development of the colonial countries. It changed the world map, expanded the zone of influence of the colonizing countries and provided them with significant economic growth. However, the successors of colonization inherited a significant number of problems that arose as a result of its implementation, such as violence, disintegration of societies, loss of cultural heritage and economic dependence. Working on the topic of colonial policy in a school history course, students will be able to find out how the colonial policy of Europe affected the economy, culture and politics in the colonized countries, as well as how it affected the development of European countries. In addition, the school history course shows the reasons and motives that led European powers to colonial expansion, as well as the difficulties and conflicts that arose in the process of this expansion. The colonial policy of Europe in the school history course provides a vision and an opportunity to critically evaluate the events of the past and understand the impact they have on the modern world.