2024

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/19692

Browse

Now showing 1 - 19 of 19

АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНІ ЗМІНИ ТА СТВОРЕННЯ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПІСЛЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ В ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ
(2024) Шишенко, К. О.
Робота присвячена дослідженню змін адміністративно-територіального устрою, пов’язаних зі створенням Херсонської області, а також виявленню навчально-виховного значення вивчення школярами цих історичних подій. З'ясовано причини територіальних змін, виявлено їх наслідки та визначено вплив цих змін на населення. Описані рекомендації щодо підготовки та проведення уроку з вивчення історії створення Херсонської області в курсі історії України в п’ятому класі, які передбачають формування низки ключових та предметних компетентностей учнів. Наведений детальний план проведення заняття по даній темі./ The work is devoted to the study of changes in the administrative-territorial structure associated with the creation of the Kherson region, as well as to the identification of the educational significance of the study of these historical events by schoolchildren. The causes of territorial changes were clarified, their consequences were identified, and the impact of these changes on the population was determined. Recommendations for preparing and conducting a lesson on the history of the creation of the Kherson region in the history of Ukraine course in the fifth grade are described, which provide for the formation of a number of key and subject competencies of students. A detailed plan for conducting classes on this topic is provided.
БЕРЕСТЕЙСЬКА УНІЯ 1596 РОКУ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ПОЛІТИКО-ПРАВОВИЙ І СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ РАННЬОМОДЕРНОЇ ДОБИ У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
(2024) Захлівняк, А. А.
Важливими позитивними соціокультурними наслідками Берестейської церковної унії стала активізація культурно-духовного життя, заснування освітніх закладів та підвищення інтелектуального рівня населення. Православна опозиція унійним процесам за підтримки української шляхти та козацтва змогла консолідуватися навколо ідеї підвищення рівня освіченості православного духовенства та вірян, організувала численні братські школи з викладанням латинської та грецької мови, філософії та літератури, тощо. Полеміка, що активізувалася в українській літературі після підписання Берестейської унії, стала самобутнім інтелектуальним явищем в українській та європейській культурі. Саме конкуренція православних та уніатів прискорила позитивні зміни в усіх сферах духовної культури українського населення. Сучасний шкільний курс історії в Україні пропонує розглядати Берестейську церковну унію у контексті реформаційних процесів у ранньомодерній Європі. Аналіз затверджених програм та ліцензованих підручників свідчить про високий методичний рівень матеріалу, оптимальний обсяг фактичного матеріалу, досконалу структуру та достатню інформативність. Вдосконалені можуть бути інтерактивні методики роботи з підручником з урахуванням вимог сьогодення, з метою підвищення пізнавальної активності учнів та кращого засвоєння нового матеріалу.
ВИКЛАДАЧІ ХЕРСОНСЬКИХ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ – ЖЕРТВИ РАДЯНСЬКИХ РЕПРЕСІЙ 1920-30-Х РР. ТА ЗАПРОВАДЖЕННЯ ОТРИМАНИХ ДАНИХ У ШКІЛЬНИЙ КУРС ІСТОРІЇ
(2024) Мельник, І. А.
У роботі проаналізовані особливості та ключові причини репресій в 1920-30 рр. на Херсонщині за допомогою архівних матеріалів й систематизації публікацій, присвячених даній темі дослідження та вшанування жертв, чиї імена були втрачені у ході минулих подій. У процесі виконання зроблено зріз суспільного розвитку освітньої сфери 20-30 рр. на Херсонщині та проведено аналіз методологічного забезпечення сучасних підручників з історії України та рекомендації щодо доповнення шкільної програми. / The work analyzes the features and key causes of the repressions in the Kherson region in 1920-30 with the help of archival materials and the systematization of publications dedicated to this topic of research and commemoration of the victims whose names were lost in the course of past events. In the process of implementation, a cross-section of the social development of the educational sphere in the 20-30 years in the Kherson region was made, and an analysis of the methodological support of modern textbooks on the history of Ukraine and recommendations for supplementing the school curriculum were made.
ВНЕСОК УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКІНЬ КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТ. У ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ ПІВДНЯ УКРАЇНИ
(2024) Константінова, Г. В.
У роботі здійснено спробу проаналізувати внесок українських історикинь кінця ХХ – початку ХХІ ст. у вивчення історії Півдня України; визначено тематичну спрямованість праць українських дослідниць; охарактеризовано роботи, що стосуються політичної та військової історії; розглянуто дослідження, що пов’язані з адміністративно-територіальним устроєм; досліджено роботи українських історикинь, що присвячені соціальним та економічним аспектам життя населення; проаналізовано дослідження історикинь, що стосуються культурного та духовного розвитку населення та складено бібліографічний перелік праць, українських дослідниць, присвячених історії Півдня України. In the work, an attempt was made to analyze the contribution of Ukrainian historians of the late 20th and early 21st centuries in the study of the history of Southern Ukraine; the thematic orientation of the works of Ukrainian researchers is determined; works relating to political and military history are characterized; studies related to the administrative-territorial system were considered; the works of Ukrainian historians devoted to the social and economic aspects of the life of the population were studied; the research of female historians related to the cultural and spiritual development of the population was analyzed and a bibliographic list of the works of Ukrainian researchers devoted to the history of Southern Ukraine was compiled.
ВІЙНА ЯК СПОСІБ УТВЕРДЖЕННЯ ФЕОДАЛІЗМУ У СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ ЄВРОПІ
(2024) Берюк, В. А.
Дослідження присвячене процесам мілітаризації у середньовічному суспільстві як одному з провідних факторів утвердження феодальних відносин та відповідних соціально-політичних структур. Автор характеризує мілітарну природу феодальних відносин, визначає основним підґрунтям функціонування феодального суспільства військову службу васала в обмін на користування земельним наділом. У цьому контексті відображено становлення та роль середньовічного лицарства як особливого прошарку середньовічної Європи, усе життя якого було присвячене участі у військових походах. Автор акцентує увагу на використанні війни у середньовічній Європі для політичного та економічного впливу у суспільстві, при чому простежується пряма залежність між рівнем впливу та наявними військовими ресурсами. Крім того окремим аспектом дослідження є мілітаризація християнської церкви, формування феномену хрестових походів та діяльності духовно-лицарських орденів. The study is devoted to the processes of militarization in medieval society as one of the leading factors in the establishment of feudal relations and corresponding socio-political structures. The author characterizes the military nature of feudal relations, defines the main basis for the functioning of a feudal society as the military service of a vassal in exchange for the use of a land allotment. In this context, the development and role of medieval chivalry as a special stratum of medieval Europe, whose entire life was devoted to participation in military campaigns, is reflected. The author focuses on the use of war in medieval Europe for political and economic influence in society, with a direct correlation between the level of influence and available military resources. In addition, a separate aspect of the study is the militarization of the Christian Church, the formation of the phenomenon of crusades and the activities of spiritual and chivalric orders.
МІСЦЕ І РОЛЬ ЦЕРКВИ З ПОЗИЦІЙ ДІЯЧІВ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ
(2024) Лящук, М. В.
В роботі був проведений аналіз політичних та соціальних змін в українському суспільстві на зламі XIX-XX століть також визначено роль християнських суспільників у цих процесах, з'ясовано стратегії та тактики політичної боротьби, прийняті українськими суспільниками цього періоду. Завдання які були поставлені :виділити ключові моменти змін у політичній боротьбі та соціальному розвитку українського суспільства. Вивчити вплив християнських суспільників на політичний ландшафт та соціальні перетворення у цей період. Проаналізувати взаємозв'язок між соціальною структурою українського народу та політичними уподобаннями. В першому розділі було висвітлено як український рух сформувався під впливом польсько-литовської сфери, яка залишала свій вплив навіть після зникнення самої держави після поділу його територій між імперіями. Цей вплив продовжувався як у російських землях до Першої світової війни, так і на західних територіях до Другої світової війни. Українське національне відродження має свої корені в історичних традиціях та пробудженні національної свідомості. XIX століття було періодом значних змін у суспільстві, політиці, економіці та культурі. В другому розділі показано одну з важливих постатей того періоду Олександра Лотоцького,який активно діяв у Центрально-Західній Європі. Він займався громадсько-політичною роботою, сприяючи функціонуванню багатьох емігрантських установ і організацій. Його зацікавлення історією Церкви та особливо Українською Православною Церквою відображалося і в його наукових дослідженнях. Він приймав активну участь у політичних клубах та організаціях, спрямованих на підготовку антибільшовицького перевороту в Україні. Пізніше, у Варшаві, Лотоцький очолив створений Український науковий інститут, але через трагічні події в особистому житті та невизнання діяльності Уряду УНР в екзилі, він вийшов з його складу. Це дозволило йому більше уваги приділити викладацькій роботі та науковим заняттям у Варшавському університеті. Висновок для анотації Під час періоду кінця 19-го та початку 20-го століть українські християнські активісти виявили розуміння своєї політичної слабкості і шукали союзників. Структура українського суспільства відрізнялася, особливо роль козацтва. Тарас Шевченко відіграв важливу роль у формуванні української національної ідентичності. Проте, багато політичних сил того часу не вирішили питання про соціальне та національне визволення, проігнорувавши методологічні зауваги Михайла Грушевського. Олександр Лотоцький активно виступав за реформування Православної церкви, пропонуючи жорсткіші засоби впливу та підкреслюючи національну автокефалію як необхідність для України.
НАСЛІДКИ КОРСУНСЬКО-ШЕВЧЕНКІВСЬКОЇ ОПЕРАЦІЇ У ШКІЛЬНІЙ ПРОГРАМІ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
(2024) Кузьмічов, В. В.
У кваліфікаційній роботі досліджуються та аналізуються свідчення європейських дослідників щодо втрат радянської, німецької сторін і стратегічних наслідків операції. А також надаються методичні рекомендації щодо проведення уроку на тему «Наслідки Корсунсько-Шевченківської операції у європейській історіографії» учням 10 класу / in the qualification paper examines and analyzes the evidence of European researchers regarding the losses of the Soviet and German sides and the strategic aftermath of the operation. They also provide methodological recommendations for conducting a lesson on the topic «The aftermath of the Korsun-Shevchenko operation in European historiography» for students of the 10th class.
НІМЕЦЬКА ВІЙСЬКОВА РОЗВІДКА ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ НА ТЕРИТОРІЇ ПІВДНЯ УКРАЇНИ
(2024) Рабійчук, П. В.
Аналізуючи операції німецької військової розвідки, ми виявили, що хоча вони мали місцями тактичний успіх у зборі розвідданих та проведенні диверсій, загальний вплив цих дій на військові кампанії та перебіг війни був обмежений. Це було зумовлено ефективним опором з боку радянських військ та партизанських загонів, а також складнощами в створенні стійкої мережі колабораціоністів через вороже ставлення місцевого населення до нацистських окупантів. Ми також зосередили увагу на взаємодії німецької розвідки з місцевим населенням, визначивши, що спроби використати місцеві антирадянські настрої та створити колабораціоністські угруповання зустрічали значний опір. Використання пропаганди та репресій, хоч і мало на меті залякати місцеве населення та зламати його опір, часто мало протилежний ефект, спонукаючи більш активну підтримку партизанського руху. Розгляд впливу розвідувальної діяльності на загальний перебіг війни показав, що незважаючи на індивідуальні успіхи, ці зусилля не змогли суттєво змінити стратегічну ситуацію на Східному фронті. Це підкреслює важливість інтеграції розвідувальних операцій в ширшу стратегічну рамку та необхідність врахування соціально-політичних аспектів воєнних дій. Узагальнюючи проведене дослідження, можна зробити висновок, що діяльність німецької військової розвідки на Півдні України відіграла важливу роль у військових операціях нацистської Німеччини, однак її вплив на загальний перебіг війни залишився обмеженим через ряд внутрішніх та зовнішніх факторів. Це дослідження дозволяє краще зрозуміти складність ведення війни, важливість розвідувальної інформації та взаємодії з місцевим населенням у воєнний час. Analyzing the operations of German military intelligence, we find that while they had some tactical success in intelligence gathering and sabotage, the overall impact of these actions on military campaigns and the conduct of the war was limited. This was due to effective resistance from Soviet troops and partisan units, as well as difficulties in creating a stable network of collaborators due to the hostile attitude of the local population to the Nazi occupiers. We also focused on the interaction of German intelligence with the local population, finding that attempts to exploit local anti-Soviet sentiment and create collaborationist groups met with considerable resistance. The use of propaganda and repression, while intended to intimidate the local population and break their resistance, often had the opposite effect of encouraging more active support for the guerrilla movement. A review of the impact of intelligence activities on the overall course of the war showed that despite individual successes, these efforts could not significantly change the strategic situation on the Eastern Front. This emphasizes the importance of integrating intelligence operations into a broader strategic framework and the need to take into account the socio-political aspects of military operations. Summarizing the conducted research, we can conclude that the activities of German military intelligence in the South of Ukraine played an important role in the military operations of Nazi Germany, but its influence on the general course of the war remained limited due to a number of internal and external factors. This study provides a better understanding of the complexity of warfare, the importance of intelligence and interaction with the local population during wartime.
ПЕРЕБІГ ОКУПАЦІЇ ХЕРСОНУ (01.03 – 11.11.2022) У ВИМІРІ ПОВСЯКДЕННОГО ЖИТТЯ ТА ЗАПРОВАДЖЕННЯ ОТРИМАНИХ ДАНИХ У ШКІЛЬНИЙ КУРС ІСТОРІЇ
(2024) Деркаченко, В. О.
У роботі на основі усної історії (інтерв’ю) здійснено спробу опису та систематизації перебігу окупації міста Херсона у 2022 році; охарактеризовано історіографію питання окупації Херсона у 2022 р.; визначено основні зміни та виклики в житті херсонців під час окупації; унаочнено окупаційний досвід херсонців за допомогою інтерв’ю з мешканцями Херсона; проаналізовано шкільну програму та підручники з історії України стосовно презентації матеріалів щодо російсько-української війни та визначити особливості представлення історії окупації Херсона на уроках історії в школі. In the work based on oral history (interviews), an attempt was made to describe and systematize the course of the occupation of the city of Kherson in 2022; the historiography of the issue of the occupation of Kherson in 2022 is characterized; the main changes and challenges in the life of the Kherson people during the occupation are defined; the occupation experience of Kherson residents is visualized with the help of interviews with Kherson residents; the school program and textbooks on the history of Ukraine were analyzed in relation to the presentation of materials related to the Russian-Ukrainian war and to determine the peculiarities of the presentation of the history of the occupation of Kherson in history lessons at school.
ПОЛІТИКА ВОЄННОГО КОМУНІЗМУ В 1917-1921 РР. (НА ПРИКЛАДІ ПІВДНЯ УКРАЇНИ)
(2024) Клименко, Є. М.
У роботі на основі комплексного аналізу було розглянуто політику воєнного комунізму в 1917-1921 рр. на прикладі півдня України; розглянуто характерні передумови впровадження політики «воєнного комунізму»; розкрито особливості більшовицької політики та їх втілення на теренах; висвітлено суспільно-економічні зміни в радянському просторі в період 1917-1921 рр. (на прикладі Півдня України); Проаналізовані наслідки реалізації політики «воєнного комунізму». In the work, based on a complex analysis, considered the policy of war communism in 1917-1921 using the example of the south of Ukraine; the characteristic prerequisites for the implementation of the "military communism" policy are considered; the features of Bolshevik policy and their implementation on the ground are revealed; socio-economic changes in the Soviet space in the period 1917-1921 are highlighted (using the example of Southern Ukraine); Analyzed the consequences of the implementation of the "war communism" policyКлючові слова/ Key words: воєнний комунізм, Південь України, Основні засади більшовицької політики, передумови політики «воєнного комунізму», Наслідки реалізації політики «воєнного комунізму»/ war communism, Southern Ukraine, Basic principles of Bolshevik policy, prerequisites of the policy of "war communism", Consequences of the implementation of the policy of "war communism"
РОЛЬ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ У ФОРМУВАННІ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ДЕРЖАВИ В ЄВРОПІ
(2024) Гаврилюк, Т. С.
У роботі на основі комплексного аналізу здійснено спробу обґрунтування ролі Католицької церви в середньовічній Європі, розкрито вплив католицької церкви на процеси політичного устрою та соціокультурного розвитку Європи, окреслено основні аспекти, такі як участь церкви у формуванні правової системи, установленні моральних норм, підтримці влади та регулюванні соціальних відносин, окреслено релігійні доктрини, що підштовхували до консолідації влади та легітимізації монархів, церковні інституцій на освіту, культуру та мистецтво середньовічної Європи. The work, based on a complex analysis, is an effective attempt to substantiate the role of the church in medieval Europe, to reveal the influence of the Catholic Church on the processes of the political system and socio-cultural development of Europe, outlines the main aspects, such as the participation of the church in the formation of the legal system, the establishment of moral norms, the support of the authorities and the regulation of social relations, outlined religious doctrines that encouraged the consolidation of power and legitimization of monarchs, church institutions on education, culture and art of medieval Europe.
РОЛЬ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА У РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ XX СТОЛІТТЯ
(2024) Мошенська, В. І.
Актуальність дослідження ролі музичного мистецтва у розвитку української культури XX століття надзвичайно важлива в контексті сучасної України. У світлі сучасних подій та геополітичних викликів, які стоять перед українським суспільством, музичне мистецтво стає важливим інструментом формування національної свідомості та гідності. Отже, у контексті сучасних викликів та потреб українського суспільства, дослідження ролі музичного мистецтва у розвитку української культури XX століття стає не лише актуальним, але й необхідним для збереження національної ідентичності, відновлення історичної правди та підтримки національної гідності України на міжнародній арен.
СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ГЕРАКЛЕЙСЬКИХ АМФОР З ПАМ’ЯТОК ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я
(2024) Шевчук, В. С.
У роботі розглянута еволюція поглядів на дослідження Гераклейських амфор. З першої чверті ХХ ст. по сьогоднішній час, та зазначені особливовсті в систематизації та типології. Додатково розглянуто методи досліджень, та основні підходи. Розглянуті математичні та системні підходи в досліджені амфор. Розкрито специфіку системного аналізу. Створино таблицю даних для дослідження. Створена вибірка даних, на основі вибірки за допомогою системного аналізу створена таблиця для систематизації даних. Перевірена достовірність роботи таблиці. The work examines the evolution of views on the study of Herakleian amphorae. From the first quarter of the 20th century. to date, and the specified features in systematization and typology. Research methods and main approaches are additionally considered. Mathematical and systematic approaches to the researched amphora are considered. The specifics of system analysis are revealed. Created a data table for the study. A sample of data was created, a table was created for systematization of data based on the sample with the help of system analysis. The reliability of the work of the table is checked.
СТАЛІНСЬКІ РЕПРЕСІЇ ПРОТИ ВЧИТЕЛІВ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ
(2024) Мезенок, В. О.
Мета роботи полягає в дослідженні сталінських репресій проти вчителів на Півдні України, також охоплює процес вивчення даної теми у шкільному курсі історії. З цією метою є конкретні завдання такі як, аналіз історіографії та джерельної бази, дослідження методів супротиву сталінському режиму на прикладі вчителів Херсонщини та визначення аспектів для вивчення даної теми у шкільному курсі історії. У підсумку робиться висновок про те, що репресивна політика Й. Сталіна у відношенні до всього освітнього прошарку суспільства України призвела до знищення, переслідування, а також до морального розкладання тих, кого террор не торкнувся. Але, не зважаючи на всі методи терору, діяльність українських викладачів та науковців продовжувалась. Також, у висновку зазначена, важливість вивчення даної теми на шкільних уроках. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів і висновків. У вступі визначено актуальність теми, зазначена мета роботи та предмет. Також, виявленні хронологічні рамки та територіальні рамки дослідження. Перший розділ включає в себе історіографію, джерельну базу та методологію дослідження. Другий розділ присвячений репресіям проти української інтелегенції, та включає в себе причини та основні події терору. Третій розділ охоплює репресії проти вчителів на Півдні України, в нього входять антирадянські виступи освітян та інформація про репресованих вчителів Херсонщини. Четвертий розділ розглядає вивчення теми репресій проти вчителів на уроках історії, розглянуто методичні рекомендації щодо викладання та можливості використання біографічних відомостей про репресованих вчителів. У висновках, сформовані підсумки роботи, а в кінці наведено список використаних джерел та літератури. The purpose of the work is to study Stalin's repressions against teachers in the South of Ukraine, and also covers the process of studying this topic in a school history course. For this purpose, there are specific tasks, such as the analysis of historiography and the source base, the study of methods of resistance to the Stalinist regime on the example of teachers from the Kherson region, and the determination of aspects for studying this topic in a school history course. In the end, it is concluded that the repressive policy of Y. Stalin in relation to the entire educational stratum of Ukrainian society led to the destruction, persecution, and also to the moral decay of those who were not touched by terror. But, regardless of all methods of terror, the activities of Ukrainian teachers and scientists continued. Also, the conclusion states the importance of studying this topic in school lessons. The work consists of an introduction, four sections and conclusions. The introduction defines the relevance of the topic, the purpose of the work and the subject. Also, the chronological framework and territorial framework of the study are identified. The first section includes historiography, source base and research methodology. The second chapter is devoted to the repression against the Ukrainian intelligentsia, and includes the causes and main events of the terror. The third section covers the repression against teachers in the South of Ukraine, it includes anti-Soviet speeches by educators and information about the repressed teachers of the Kherson Region. The fourth chapter examines the topic of repression against teachers in history classes, methodological recommendations for teaching and the possibility of using biographical information about repressed teachers are considered. In the conclusions, the results of the work are formed, and at the end there is a list of used sources and literature
СТАЛІНІЗМ І МАСОВІ РЕПРЕСІЇ В ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ
(2024) Сидоренко, Д. Д.
Мета дослідження полягає в розкритті сутності сталінізму, вивченні особливостей масових репресій та їх наслідків в Україні за часів керівництва Сталіном. З цією метою визначені конкретні завдання, такі як розкриття ролі репресій, вивчення передумов, особливостей і їх наслідків на різних етапах, а також аналіз соціальних та регіональних аспектів репресій в Україні. У підсумку робиться висновок про те, що сталінізм був тоталітарною системою, що включала диктатуру Сталіна, масові репресії, політичні процеси, та інші форми переслідування. Метою цих репресій було придушення будь-якої опозиції, національно-визвольного руху, а також знищення «ворогів народу» і неприхильників режиму. Після визволення України від нацистської окупації сталінські репресії продовжилися, зокрема були проведені масові депортації та переслідування. Ці репресії залишили жахливий слід в українській історії, втративши багато видатних осіб. Висновок також містить рекомендації щодо методів навчання школярів про сталінізм та масові репресії, такі як використання різних активних методів, демонстрація документальних матеріалів, рольові ігри, дискусії та інші. Робота складається з вступу, чотирьох розділів і висновків. У вступі визначено актуальність теми та сформульовано мету дослідження. Перший розділ присвячений загальній сутності сталінізму та масових репресій, включаючи історіографію проблеми, саме як історичного явища та репресій як знаряддя сталінського режиму. Другий розділ розглядає масові репресії в Радянській Україні в період від 1922 до 1941 року, охоплюючи різні етапи, такі як репресії в областях Наддніпрянської України, колективізація, «Великий терор» та інші. Третій розділ розглядає масові репресії в період з 1944 по 1953 роки, зокрема радянізацію Західної України, боротьбу проти ОУН-УПА, ліквідацію Української греко-католицької церкви, депортації та гоніння на різних соціальних групах. У четвертому розділі розглядається вивчення сталінізму та масових репресій в шкільному курсі історії. Висновки формулюють основні висновки з роботи, а в кінці наведено список використаних джерел та додатки. The purpose of the research is to reveal the essence of Stalinism, to study the features of mass repressions and their consequences in Ukraine during the time of Stalin's leadership. For this purpose, specific tasks have been defined, such as revealing the role of repression, studying the prerequisites, features and their consequences at various stages, as well as analyzing the social and regional aspects of repression in Ukraine. The conclusion is that Stalinism was a totalitarian system that included Stalin's dictatorship, mass repressions, political processes, and other forms of persecution. The goal of these repressions was the suppression of any opposition, the national liberation movement, as well as the destruction of "enemies of the people" and opponents of the regime. After the liberation of Ukraine from the Nazi occupation, Stalinist repressions continued, including mass deportations and persecutions. These repressions left a terrible mark in Ukrainian history, losing many prominent people. The conclusion also contains recommendations on methods of teaching schoolchildren about Stalinism and mass repressions, such as the use of various active methods, demonstration of documentary materials, role-playing games, discussions, and others. The work consists of an introduction, four sections and conclusions. The introduction defines the relevance of the topic and formulates the purpose of the research. The first chapter is devoted to the general essence of Stalinism and mass repressions, including the historiography of the problem, precisely as a historical phenomenon and repressions as a tool of the Stalinist regime. The second chapter examines the mass repressions in Soviet Ukraine between 1922 and 1941, covering various stages, such as repressions in the regions of Dnieper Ukraine, collectivization, the Great Terror, and others. The third chapter examines mass repressions in the period from 1944 to 1953, in particular the Sovietization of Western Ukraine, the fight against the OUN-UPA, the liquidation of the Ukrainian Greek Catholic Church, deportations and persecution of various social groups. The fourth chapter examines the study of Stalinism and mass repressions in the school history course. The conclusions formulate the main conclusions from the work, and at the end there is a list of used sources and appendices.
УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА НА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ В УМОВАХ ПОЛЬСЬКОГО ПАНУВАННЯ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ
(2024) Воронова, О. М.
Кваліфікаційна робота присвячена актуальній тематиці розвитку української культури на західноукраїнських землях в умовах польського панування у міжвоєнний період. Авторка аналізує історичні умови, у яких існували українці після Першої світової війни та особливості польської національної політики у міжвоєнний період як фактор радикалізації суспільно-політичного життя та відповідних змін в українській національній культурі. Дослідження характеризує стан та специфіку розвитку української освіти на західноукраїнських землях під владою Польщі у міжвоєнний період, роль товариства «Просвіта» у становленні та розвитку мережі закладів освіти дошкільної, початкової та професійно-технічної ланки, у розбудові системи читалень, в активізації видавничої та організації просвітницької діяльності. У роботі проаналізовано стан розвитку вищої освіти, науки, літератури та мистецтва та виявлено основні мотиви творчості провідних діячів української культури міжвоєнного періоду та їх внесок у виховання молодого покоління свідомих українців. Авторка аналізує відображення теми культурного розвитку у міжвоєнний період у сучасних шкільних підручниках з історії України та пропонує розробку уроку з історії України для 10 класу закладів загальної середньої освіти на тему: «Розвиток культури на західноукраїнських землях під владою Польщі у міжвоєнний період». The qualification work is devoted to the current topic of the development of Ukrainian culture in the western Ukrainian lands under the conditions of Polish rule in the interwar period. The author analyzes the historical conditions in which Ukrainians lived after the First World War and the peculiarities of Polish national politics in the interwar period as a factor in the radicalization of social and political life and corresponding changes in Ukrainian national culture. The study characterizes the state and specifics of the development of Ukrainian education in the western Ukrainian lands under the rule of Poland in the interwar period, the role of the "Enlightenment" society in the establishment and development of a network of preschool, primary and vocational education institutions, in the development of a system of reading rooms, in the activation of the publishing and educational organization activity. The paper analyzes the state of development of higher education, science, literature, and art and reveals the main motives of creativity of the leading figures of Ukrainian culture in the interwar period and their contribution to the education of the young generation of conscious Ukrainians. The author analyzes the reflection of the topic of cultural development in the interwar period in modern school textbooks on the history of Ukraine and proposes the development of a lesson on the history of Ukraine for the 10th grade of general secondary education institutions on the topic: "Development of culture in the western Ukrainian lands under the rule of Poland in the interwar period."
УНІФІКАЦІЙНІ ТЕНДЕНЦІЇ В ПОЛІТИЦІ ГЕТЬМАНЩИНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII СТОЛІТТЯ
(2024) Мошнягул, М. О.
У роботі на основі комплексного аналізу здійснено спробу дослідити і проаналізувати хід подій політичних подій руїни у другій половині 1660-х років та участь учасників цього процесу в особах гетьманів та ін.; розглянути участь цих персоналій у процесі уніфікації України на протязі другої половини 1660-х років; розкрито участь інших країн і запорожців у цих подіях; окреслено особливості політичної уніфікації в період гетьманства Петра Дорошенка на Лівобережжі; окреслено причини невдачі політики Петра Дорошенка і його повернення на Правобережжя, і повернення Лівобережжя до російського васалітету; висвітлено специфіку політики другої половини 1660-х років та взаємопов’язані політичні фактори які завадили успіху об’єднання України в цьому проміжку часу. Based on a comprehensive analysis, the work has attempted to track and analyze the course of political affairs in the other half of the 1660s and the fate of the participants in this process in the persons of the Hetmans and others; look at the fate of these personalities in the process of unification of Ukraine during the other half of the 1660s; the fate of other countries and Cossacks in these lands has been revealed; the peculiarities of political unification during the hetmanship of Petro Doroshenko on the Left Bank are described; the reasons for the failure of the policy of Peter Doroshenko and his turn to the Right Bank, and the turn of the Left Bank to the Russian vassalage are clarified; The specifics of the politics of the other half of the 1660s and the mutually related political factors that led to the success of the unification of Ukraine in this period are revealed.
ІСТОРИК ЄВГЕНІЙ ТАРЛЕ ТА СТАЛІНСЬКІ РЕПРЕСІЇ ПРОТИ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ В 1931 Р.
(2024) Сахнюк, Ю. В.
Актуальність дослідження обраної теми зумовлена кількома причинами. Перш за все, вивчення репресивної політики сталінського режиму щодо інтелігенції є вкрай важливим для розуміння сутності тоталітарних систем та механізмів порушення прав людини в радянські часи. 1931 рік став переломним у посиленні репресій стосовно освічених верств населення, що потребує детального аналізу й узагальнення фактів. Євгеній Тарле – видатний радянський історик, автор фундаментальних праць з історії Наполеонівських війн та Французької революції. Він народився у місті Херсоні, де його ім'ям названа вулиця. Довгий час Тарле вважався уособленням успішної кар'єри радянського науковця. Проте мало хто знав, що вчений зазнав сталінських репресій, переживши травматичний досвід, який зламав його життя. The relevance of the research of the chosen topic is due to several reasons. First of all, the study of the Stalinist regime's repressive policy towards the intelligentsia is the very place for understanding the essence of totalitarian systems and mechanisms of human rights violations in Soviet times. The year 1931 became a turning point in the strengthening of repressions against educated sections of the population, which requires a detailed analysis and generalization of the facts. Yevgeny Tarle is an outstanding Soviet historian, the author of fundamental works on the history of the Napoleonic Wars and the French Revolution. He was born in the city of Kherson, where a street is named after him. For a long time, Tarle was considered the personification of the successful career of a Soviet scientist. However, few people knew that the scientist was subjected to Stalinist repressions, having experienced a traumatic experience that broke his life.
ІСТОРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНО-ТАТАРСЬКИХ ВІДНОСИН ТА ЗАПРОВАДЖЕННЯ ОТРИМАНИХ ДАНИХ У ШКІЛЬНИЙ КУРС ІСТОРІЇ
(2024) Дембровська, Я. В.
Проблеми висвітлення міжетнічних взаємин в шкільному курсі з історії є завжди чутливими і вагомими у контексті формування ключових і предметних компетентностей. Сприйняття інших етносів часто відбувається через призму історичних знань та уявлень, які формуються у шкільному віці. До особливо складних у цьому аспекті можна віднести проблему історії відносин українського народу з одного боку, польського, російського, кримськотатарського – з іншого. На сьогоднішній день важливим є дослідження історії взаємин українців з їх найближчими сусідами, зокрема з Кримським ханством. Цей регіон був потужним військово-політичним і економічним центром, що відігравав помітну роль в історії Східної Європи і Близького сходу. Проте, минулому даного напрямку приділяли набагато менше уваги, ніж взаєминам з іншими сусідами, часто зосереджуючись лише на військових протистояннях та мимохідно розглядаючи інші їх аспекти, які підкреслюють їх вимушеність або епізодичність. Однак, при більш комплексному погляді на це питання, можна відзначити, що з огляду на територіальну близькість, предки сучасних українців мали різні, необов'язково конфліктні, взаємини з південними сусідами. Тому, соціальна складова цих взаємин потребує окремого дослідження, оскільки слов'янське населення півострова, навпаки до загальноприйнятого стереотипу, може бути присутнім там не лише у статусі полонених чи рабів, але і мати повноцінне життя. The problems of highlighting interethnic relations in the school history course are always sensitive and important in the context of the formation of key and subject competencies. Perception of other ethnic groups often occurs through the prism of historical knowledge and ideas that are formed at school age. The problem of the history of relations between the Ukrainian people on the one hand, and the Polish, Russian, and Crimean Tatar people on the other can be classified as particularly difficult in this aspect. Today, it is important to study the history of the relations of Ukrainians with their closest neighbors, in particular with the Crimean Khanate. This region was a powerful military-political and economic center that played a prominent role in the history of Eastern Europe and the Middle East. However, much less attention was paid to the past of this direction than to relations with other neighbors, often focusing only on military confrontations and passingly considering other aspects of them, which emphasize their forced nature or episodic nature. However, with a more comprehensive look at this issue, it can be noted that due to the territorial proximity, the ancestors of modern Ukrainians had different, not necessarily conflicting, relations with their southern neighbors. Therefore, the social component of these relations requires a separate study, since the Slavic population of the peninsula, contrary to the generally accepted stereotype, can be present there not only in the status of captives or slaves, but also have a full life.