Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-15)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
Item ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАХИСТИ СТУДЕНТІВ У РЕАЛІЗАЦІЯХ ДОЛАЮЧОЇ ПОВЕДІНКИ(2026) Плохіх, В.; Plokhikh, V.Мета. Визначення зв’язку рівнів актуалізації психологічних захистів і виборів студентами різних копінг-стратегій в умовах інтенсивних стресогенних впливів. Зроблено припущення, що для студентів, які захоплені процесом навчання і вмотивовані на успішне опанування навчально-професійних компетенцій, формування умінь та навичок, актуалізація психологічних захистів у стресогенних умовах гальмує необхідну спрямованість на вирішення різноманітних проблем і сприяє уникненню проблемних ситуацій. Методи. У дослідженні взяли участь 83 здобувачі бакалаврського та магістерського рівнів вищої освіти у віці від min = 18 до max = 39 років. Усі респонденти надали згоду на проходження опитування. Вибірку створено рандомним чином. Використано три валідні й надійні психодіагностичні інструменти, що пройшли адаптацію на українській вибірці: опитувальник “Шкала психологічного стресу Лемур-Тесьє-Філліона (PSM-25) (O. Штепа); методику “Індекс життєвого стилю” (Г. Келлерман, Р. Плутчик, Х. Конте); “Індикатор копінг-стратегій” (CSI) (Д. Амірхан). Результати. Установлено, що респонденти в умовах впливу стресогенних факторів при виборі копінг-стратегій здебільшого орієнтуються на стратегію вирішення проблем (рівень виразності середній, але близький до високого) і менш за все налаштовані на уникнення від проблемних ситуацій (низький рівень виразності). Констатовано, що в психічним напруженням переважно до середнього рівня виразності спостерігається збільшення схильності до обрання копінгстратегії, зорієнтованої на уникнення, разом з посиленням активації таких психологічних захистів, як регресія, заміщення, проєкція, компенсація, раціоналізація. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що у студентів з підвищеним стресогенним психічним напруженням переважно до середнього рівня виразності відстежується помітне посилення психологічних захистів в адаптаційному процесі з високою ймовірністю забезпечує і достатню підтримку цілісності психічної організації, To determine the relationship between the levels of actualization of psychological defenses and students' choices of various coping strategies in conditions of intense stressors. It is assumed that for students who are passionate about the learning process and motivated to successfully master educational and professional competencies and develop skills and abilities, the actualization of psychological defenses in stressful conditions inhibit the necessary focus on solving various problems and help to avoid problem situations. Methods. The study involved 83 bachelor’s and master’s degree students aged min = 18 to max = 39 years. All respondents consented to the survey. The sample was created randomly. Three valid and reliable psychodiagnostic instruments were used, which were adapted to the Ukrainian sample: the questionnaire “Lemour-Tessier-Fillion Psychological Stress Scale (PSM-25)” (O. Shtepa); the “Lifestyle Index” method (G. Kellerman, R. Plutchyk, H. Conte); and “Coping Strategies Indicator” (CSI) (D. Amirkhan). Results. It was established that respondents under stress, when choosing coping strategies, are mostly oriented towards problem-solving strategies (medium to high levels) and least inclined to avoid problem situations (low levels of expression). It was found that respondents with heightened stress-induced mental tension, mainly at the average level of expression, have an increased tendency to choose a with increased activation of such psychological defenses as regression, substitution, projection, compensation, and rationalization. Discussion and conclusions. It is substantiated that in students with increased stressogenic mental tension, mainly at an average level of severity, a noticeable strengthening of psychological defenses in the adaptation process is observed, which, with a high probability, provides sufficient support for the integrity of the mental org.Item ХРОНІЧНИЙ СТРЕС І РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ НАДМІРНОГО ВИКОРИСТАННЯ МОБІЛЬНОГО ТЕЛЕФОНУ(2025) Лімашева, Л.; Карієв, А.; Бердібаєва, С.; Дуткалієва, П.; Limasheva, L.; Kariyev, А.; Berdibayeva, S.; Dautkaliyeva, Р.Метою роботи є теоретико-емпіричне дослідження особливостей взаємозв’язку і встановлення достовірних відмінностей параметрів стресу та резильєнтності в умовах цифрового освітнього простору з використанням численних мобільних застосунків студентами університетів. Методи. У дослідженні взяла участь студентська молодь Казахстану, віком від 19 до 20 років (n = 132), яка навчалася на другому курсі в університетах країни за спеціальностями соціономічного, біономічного і технономічного напрямів. Досліджувані параметри виміряно психодіагностичним ін- струментарієм: “Лейпцігська анкета хронічного стресу” (LKCS) K. Reschke, F. Mätzchen (2020); “Шкала резильєнтності” (RS-25) G. Wagnild, H. Young (1993); опитувальник “Велика п’ятірка” (BFI) R. McCrae, P. Costa (1991); “Шкала проблемного використання мобільного телефона” (PUMP) L. Merlo, A. Stone, A. Bibbey (2013). Результати. З’ясовано, що за рівнями вираженості шкали проблемного використання мобільного телефона, група досліджуваних, що перебуває в нормі склала четверту частину вибірки – 25.00% (n = 33), а решту – 75.00% (n = 99) – респонденти, яких віднесено до групи ризику та які мають залежність від мобільного телефона. Встановлено зв’язки параметрів проблемного використання мобільного телефона з хронічним стресом (rs = .393; p = .008) і нейротизмом (rs = .368; p = .014). Пояснено, що хронічний стрес є надто чутливим параметром для проблемного використання мобільного телефона, зв’язок із нейротизмом підсилив це твердження. Констатовано, що в порівнянні трьох груп вираженості проблемного використання мобільного телефона хронічний стрес є єдиним параметром, який наділений достовірними відмінностями між досліджуваними групами (p ≤ .050; p ≤ .01). Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що в умовах цифрового освітнього середовища студенти змушені використовувати численні мобільні застосунки для опанування освітніх компонент навчальної програми, які позначаються на хронічному стресі. Дещо неочікувані результати порівняння пояснено тим, що навіть попри високу резильєнтність надмірне використання мобільного телефона спричиняє перманентний вплив, зумовлюючи хронічний стрес. Узагальнено, що отримані результати мають наукову цінність і становлять інтерес для організаторів освітнього процесу університетів. The aim of the study is to conduct theoretical- empirical research of the peculiarities of the relationship and identify significant differences in the parameters of stress and resilience in the context of the digital educational environment, in which university students use numerous mobile applications. Methods. The study involved student youth from Kazakhstan, aged 19 to 20 (n = 132), who were in their second year at universities in the country, majoring in socio-economic, bio-economic, and techno-economic fields. The studied parameters were measured using the following psychodiagnostic tools: “Leipzig Short Questionnaire on Chronic Stress” (LKCS) by K. Reschke and F. Mätzchen (2020); “Resilience Scale” (RS-25) by G. Wagnild and H. Young (1993); “Big Five Inventory” (BFI) by R. McCrae and P. Costa (1991); and “Problematic Use of Mobile Phones Scale” (PUMP) by L. Merlo, A. Stone, and A. Bibbey (2013). Results. It was found that regarding the levels of problematic mobile phone use scale expression, the group of respondents within the normal range constituted a quarter of the sample – 25.00% (n = 33), while the remaining 75.00% (n = 99) were respondents classified into the at-risk group and those with mobile phone dependence. Associations were established between the parameters of problematic mobile phone use and chronic stress (r s = .393; p = .008) and neuroticism (rs = .368; p = .014). It is explained that chronic stress is a highly sensitive parameter for problematic mobile phone use, and the association with neuroticism reinforces this statement. It was stated that in the comparison of three groups with varying levels of problematic mobile phone use expression, chronic stress is the only parameter that demonstrates significant differences between the studied groups (p ≤ .050; p ≤ .01). Discussion and Conclusions. It was substantiated that within the digital educational environment, students are compelled to use numerous mobile applications to master the academic components of their study programs, which have an impact on chronic stress. The somewhat unexpected results of the comparison are explained by the fact that even with high resilience, the excessive use of mobile phones causes a permanent effect, leading to chronic stress. It was summarized that he obtained results possess scientific value and are of interest to the organizers of the educational process at universities.