Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-13)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
3 results
Search Results
Item ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ВИМУШЕНО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ ДО НОВОГО СОЦІАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА(2025) Александров, Д.; Охріменко, І.; Зарічанський, О.; Яцишин, О.; Aleksandrov, D.; Okhrimenko, I.; Zarichanskyi, O.; Yatsyshin, O.Важливу роль в інтеграції вимушено пе- реміщених осіб у нове соціальне середовище відіграє відновлення життєвого благополуччя, від якого залежить успішність їхньої взаємодії з представниками приймаючої громади. Здат- ність відновити суб’єктивне відчуття життєвої задоволеності сприяє успішній адаптації пе- реселенців до нових життєвих умов, віднов- лення ресурсності та впевненості. Саме тому соціально-психологічна адаптація вимушено переміщених осіб є однією з нагальних про- блем організації кваліфікованої психологічної допомоги та соціальної роботи. Мета – до- слідити особливості соціально-психологічної адаптації вимушено переміщених осіб до жит- тя в новому соціальному середовищі. Методи: бібліосемантичний, психолого-діагностичний, метод системного аналізування та узагальнен- ня, математико-статистичний. У дослідженні, проведеному в 2022–2024 роках, узяли участь 312 вимушено переміщених осіб. Застосовано валідний і надійний психодіагностичний ін- струментарій. Результати. Встановлено, що більшість вимушено переміщених осіб мають середній (помірний) рівень показників со- ціально-психологічної адаптації. Проблеми їхньої адаптації до нових умов соціального середовища пов’язані зі зростанням екстер- нальності й ускладненнями прийняття інших (мешканців приймаючої сторони). Виявлено тенденцію до втрати інтересу до життя й не- узгодженість між поставленою та досягнутою метою. З’ясовано, що зниження компонентів задоволеності життям вимушених пересе- ленців пов’язане з відповідним зниженням їх адаптивності, прийняття себе та інших, ек- стернальністю, втратою домінантної життєвої позиції. Дискусія і висновки. З’ясовано, що на фоні відносно типового профілю компонентів соціально-психологічної адаптації спостері- гаються й певні відхилення за показниками схильності до ескапізму, підлеглої пасивності та емоційного дискомфорту. Це засвідчило явні труднощі пристосування респондентів до нових реалій війни. Зазначено, що вимушені переселенці нерідко втрачають інтерес до життя, дезорієнтовані в постановці життєвої мети та способах її досягнення, зневірюються в оцінці самих себе та власних вчинків. Кон- статовано, що в них найгірше відновлюється емоційне благополуччя, ускладнюється процес самоприйняття в нових умовах життя. Проведене дослідження відкриває перспек- тиви вдосконалення соціально-психологічної роботи з переселенцями. Успішна їх інтеграція в нове середовище має передбачати дієві захо- ди з психологічної підтримки, що спрямовані на формування чіткої життєвої позиції, толе- рантності щодо приймаючої громади, розвит- ку рішучості. Restoration of the vital well-being of internally displaced persons plays a significant part in their integration into a new social environment since it determines the efficiency of their cooperation with representatives of a host community. The ability to regain the internal sensation of life satis- faction facilitates the successful adaptation of dis- placed persons to new living conditions, regaining their resourcefulness and assertion. For this very reason, social and psychological adaptation of in- ternally displaced persons is among the burning issues of quality psychological counselling and so- cial work. The purpose of this paper is to inquire into peculiarities of social and psychological adap- tation of internally displaced persons to a new so- cial environment. Methods: bibliosemantic, psy- chodiagnostic, the method of system analysis and generalization, mathematical and statistical meth- od. 312 internally displaced persons took part in the investigation that was carried out in 2022– 2024. Valid and reliable psychodiagnostic tools were employed. Results. It was established that the majority of internally displaced persons had a medium (moderate) level of social and psycho- logical adaptation. Difficulties in their adaptation to new conditions of the social environment arise from the increased externality and deteriorat- ed appreciation of others (representatives of the host party). The trends towards disinterest in life and the mismatch between set and attained goals became visible. It was found that low life satisfac- tion of internally displaced persons is due to their decreased adaptability, deteriorated self-accept- ance and acceptance of others, externality, and the loss of dominant life stance. Discussion and Conclusions. It was established that certain de- viations in indicators of propensity for escapism, submissive passiveness, and emotional discom- fort can be traced against the background of the relatively typical profile of social and psychologi- cal adaptation. All this is evidence of the apparent difficulties the respondents face while adapting to the new realities of war. It is not unusual for in- ternally displaced persons to lose interest in life, find themselves disoriented in terms of life goal setting and methods of attaining it, lose faith in themselves and their conduct. It was established that their emotional well-being is the hardest to restore; the process of self-perception is getting more complicated in the new living conditions. The research opens up space for improving social and psychological work with displaced persons. Their successful integration into a new environ- ment suggests taking effective measures of psy- chological support directed at the development of a clear life stance, tolerance towards a host com- munity, and determination enhancement.Item ФАКТОРНА СТРУКТУРА СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ МОЛОДИХ УКРАЇНЦІВ(2025) Олефір, В.; Боснюк, В.; Olefir, V.; Bosniuk, V.Незважаючи на відносно тривалу історію, теоретичну та практичну важливість дослі- дження суб’єктивного благополуччя особистості, наразі не існує єдиної думки щодо його структури. Загальновизнано, що задоволеність життям, позитивний і негативний афек- ти є складовими суб’єктивного благополуччя, проте дискусійним залишається питання про їх взаємозв’язок у межах єдиного конструкту. Основна мета роботи полягала в дослідженні факторної структури суб’єктивного благополуччя шляхом порівняння конкуруючих теоретичних моделей концептуалізації конструк ту на вибірці українців (N = 1111 здобувачів вищої освіти; віковий діапазон 18–26 років; 59.0% жінок, 41.0% чоловіків). Методи. Збір даних здійснено через онлайн-сервіс Google Forms із використанням українськомовних версій шкал задоволеності життям (SWLS) та позитивних і негативних переживань (SPANE). Для оцінки відповідності емпіричних даних теоретичним моделям представлення структури суб’єктивного благополуччя застосовували традиційний і біфакторний конфірматорний факторний аналіз, класичне експлораторне моделювання структурними рівняннями та його біфакторний варіант. Вибір найкращої моделі з конкуруючих здійснено на основі вагових коефіцієнтів Акайке, що враховують як точність опису моделі, так і її ощадливість. Результати. Чотири моделі факторної структури суб’єктивного благополуччя продемонстрували адекватну відповідність емпіричним даним згідно з традиційними критеріями. Кореляції між трьома латентними факторами суб’єктивного благополуччя були помірними й відповідали очікуваним напрямкам. Вагові коефіцієнти Акайке показали, що біфакторна модель експлораторного моделювання структурними рівняннями найкраще описує дані з розглянутого набору моделей-кандидатів. Урахування перехресних навантажень між пунктами опитувальників у цій моделі призвело до більш точного представлення структури суб’єктив- ного благополуччя. Інваріантність вимірювання за ознакою статі згідно з цією моделлю була досягнута на конфігураційному, метричному та скалярному рівнях. Дискусія і висновки. Біфакторна модель експлораторного моделювання структурними рівняннями із сильним загальним інтегральним фактором суб’єктивного благополуччя та трьома його підгрупами надійно відображає трикомпонентну структуру як для чоловіків, так і жінок. Despite the relatively long history and theoretical and practical significance of studying the subjective well-being of individuals, there is currently no consensus regarding its structure. It was widely recognized that life satisfaction and positive and negative affects are components of subjective well-being; however, the relationship among these components within a single construct remains a subject of debate. The main aim of this study was to investigate the factor structure of subjective well-being by comparing competing theoretical models of the construct’s conceptualization on a sample of Ukrainians (N = 1111 higher education students; age range 18– 26 years; 59.0% women, 41.0% men). Methods. Data collection was conducted via the online service Google Forms using Ukrainian versions of the Satisfaction with Life Scale (SWLS) and the Scale of Positive and Negative Experiences (SPANE). To assess the fit of the empirical data to the theoretical models of the structure of subjective well-being, traditional and bifactor confirmatory factor analysis, as well as classic exploratory structural equation modeling and its bifactor variant were applied. The selection of the best model from the competing ones was based on Akaike’s information criterion weights, which consider both the accuracy of the model description and its parsimony. Results. Four models of the factor structure of subjective well-being demonstrated adequate correspondence to the empirical data according to traditional criteria. The correlations between the three latent factors of subjective well-being were moderate and aligned with the expected directions. Akaike information criterion weights indicated that the bifactor model of exploratory structural equation modeling best describes the data from the examined set of candidate models. The consideration of cross-loadings between the items of the questionnaires in this model led to a more accurate representation of the structure of subjective well-being. Measurement invariance across gender was achieved at the configurational, metric, and scalar levels according to this model. Discussion and Conclusions. The bifactor model of exploratory structural equation modeling, featuring a strong general integral factor of subjective well-being and three corresponding subgroups, reliably reflects the three-component structure for both men and women.Item THE FEATURES OF THE INFLUENCE OF URBAN IDENTITY ON THE SOCIAL AND PSYCHOLOGICAL ADAPTATION OF STUDENTS(2020) Blynova, O. Ye.; Ursulenko, O. B.; Блинова, О. Є.; Урсуленко, О. Б.The purpose is to clarify the influence of the level of maturity of the urban identity on the social and psychological adaptation of students and satis- faction with life. Methods. The following methods were used in the empirical research: Urban Identity Questionnaire (S. O. Litvinova, O. I. Muravyova); Questionnaire of Social and Psychological Adaptation (C. Rogers & R. Diamond, adapted by O. K. Osnytsky); The Satisfaction with Life Scale of E. Diener adapted by D. O. Leontiev, Ye. M. Osin). Results. The article includes different theoretical viewpoints and scientific approaches to the substantiation of the concept “urban identity”. The structure of urban identity consists of cognitive, emotional and behavioral-regulatory components. The research shows the influence of mature identity on the social adaptation under urban conditions. The authors make the social and psychological analysis of differences between the urban and countryside lifestyles; they find out that urban lifestyle is based on a high spatial, professional and social mobility of urbanites. It is emphasized that urban identity has an axiological and logical nature as it sets norms and rules, which regulate human behavior while actualizing in different situations of social interaction. The empirical research clarified the features of the manifestation of students’ urban identity, its influence on the social and psychological adaptation of students, carries out a comparative analysis between a group of students who are original residents of the city and a group of students who moved into the city from the countryside to study at the university. Conclusions. The findings of the empirical research confirm the differences in terms of the social and psychological adaptation between the group of “urbanites”, i.e. students who were born and live in the city and the group of “country people” who moved into the city to study at the university. By using the correlation analysis, the authors prove the interdependence between the level of maturity of urban identity of students (cognitive, emotional and behavioral-regulatory components) and progress of social and psychological adaptation in the city. The research prospects are the development of means of psychological aid for the adaptation of students who come to the city to study at the higher education institutions. Мета: з’ясувати вплив рівня сформованості міської ідентичності на соціально-психологічну адаптацію студентської молоді та задоволеність життям. Методи. В емпіричному дослідженні застосовано методики: Опитувальник ідентичності з містом (С. О. Літвінова, О. І. Муравьова); Опитувальник соціально-психологічної адаптації (К. Роджерс, Р. Даймонд в адаптації О. К. Осницького); Шкала задоволеності життям E. Дінера в адаптації Д. О. Леонтьєва, Є. М. Осіна. Результати. В статті наведено різні теоретичні погляди та наукові підходи щодо обґрунтування поняття “міська ідентичність”. У структурі міської ідентичності виокремлено когнітивний, емоційний та поведінково-регулятивний компоненти. Показано значення сформованої міської ідентичності на соціальну адаптацію в умовах міста. Зроблено соціально-психологічне аналізування відмінностей міського та сільського способу життя; з’ясовано, що міський спосіб життя ґрунтується на високій просторовій, професійній та соціальній мобільності містян. Підкреслено, що міська ідентичність має ціннісну та смислову природу, адже, актуалізуючись у різних ситуаціях соціальної взаємодії, вона починає транслювати норми та правила, що регулюють поведінку людини. В емпіричному дослідженні з’ясовано особливості прояву міської ідентичності студентської молоді, її вплив на соціально-психологічну адаптацію студентів, проведено порівняльний аналіз між групами студентів, які є корінними жителями міста та групою студентів, які приїхали до міста із сільської місцевості для навчання в університеті. Висновки. Результати емпіричного дослідження засвідчили наявність відмінностей за показниками соціально-психологічної адаптації між групою «містян», тобто студентів, які народились та проживають у місті, та групою “селян”, які приїхали до міста та навчаються в університеті. За допомогою кореляційного аналізу доведено взаємозалежність між рівнем сформованості міської ідентичності студентської молоді (когнітивного, емоційного, поведінково-регулятивного компонентів) та успішністю соціально-психологічної адаптації у місті. Перспективами дослідження є розробка засобів психологічної допомоги в адаптації студентів, які приїжджають до міста для навчання у закладах вищої освіти.