Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-13)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
3 results
Search Results
Item ПСИХОЕМОЦІЙНА СТАБІЛЬНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ В ПЕРІОД СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ(2025) Раєвська, Я.; Кульбіда, С.; Лавлінський, Р.; Сениця, Н.; Raievska, Y.; Kulbida, S.; Lavlinskyy, R.; Senytsia, N.Метою є теоретико-емпіричне досліджен- ня феномену психоемоційної стабільності осо- бистості в період суспільних трансформацій. Психоемоційну стабільність розглянуто як до- мінуючий психокомплекс властивостей, здат- ностей, компетенцій людини зберігати ефек- тивне функціонування через саморегуляцію діяльності. Суспільні трансформації подано як соціогенні виклики, до яких віднесено панде- мію, воєнні конфлікти, кліматичні катакліз- ми, суспільні потрясіння та різного масштабу соціальні зміни. Методи. У дослідженні взяла участь студентська молодь трьох рівнів осві- ти: “бакалавр”, “магістр”, “доктор філософії”, на- уково-педагогічні працівники і співробітники Міжрегіональної академії управління персо- налом (Україна) та Львівського національно- го університету імені Івана Франка (Україна); співробітники, менеджери середньої ланки, керівники відділів, департаментів і структур- них підрозділів у сфері торгівлі й виробництва Національної мережі торгівельних центрів “Епіцентр” (Україна) та гіпермаркетів краси “Єва” (Україна) загальною кількістю n = 323 респонденти віком від 18 до 56 років. Застосо- вано валідний і надійний психодіагностичний інструментарій. Результати. Констатовано середній рівень вираженості ключових пара- метрів дослідження респондентів. З’ясовано кореляційним аналізом Пірсона, що емоційна стабільність має два достовірні прямі зв’яз- ки з “незалежністю/податливістю” (p < .001) і “впевненістю” (p = .040). Це підтверджує пря- му залежність емоційної стабільності з авто- номністю й асертивною позицією особистості. За допомогою факторного аналізу встановле- но дев’ять компонент із сумарною дисперсією Σd = 80.519%. Інтерпретовано сім факторних утворень, що мали достовірні навантаження: F1 “Винахідлива психоемоційна стабільність”; F2 “Безпечна психоемоційна стабільність”; F3 “Адаптивна психоемоційна стабільність”; F4 “Незалежна психоемоційна стабільність”; F5 “Психоемоційна стабільність провини”; F6 “Відкрита психоемоційна стабільність” і F8 “Інтелектуальна психоемоційна стабільність”. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що теоре- тико-емпіричне дослідження є спробою з’ясу- вання домінуючих психокомплексів власти- востей, здатностей, компетенцій людини, що забезпечують рівновагу, ефективне функці- онування через саморегуляцію діяльності у просторі перманентних соціальних трансформацій, у вимірах диспозиційної готовності ін- дивіда до змін через реалізацію особистісних компетенцій та сформованої здатності при- ймати чи не приймати себе і своє життя. Отри- мані результати мають цінність для усіх, хто надає індивідуальну та групову психологічну допомогу в соціогенних ситуаціях реальності. The aim is to conduct theoretical and empirical research on the phenomenon of psycho-emotional stability in the period of societal transformations. Psycho-emotional stability is regarded as the dominant psycho-complex of the individual’s traits, abilities, and competencies to maintain efficient functioning through self-regulation of activities. Societal transformations are positioned as sociogenic challenges, including pandemics, military conflicts, climate disasters, societal upheavals, and social changes of various scales. Methods. The research involved students of three degree levels: “Bachelor”, “Master”, “Doctor of Philosophy”; academic staff, and employees of the Interregional Academy of Personnel Management (Ukraine) and Ivan Franko National University of Lviv (Ukraine); employees, middle managers, heads of departments, divisions, and structural subdivisions in the field of trade and production of the National Network of Shopping Centers “Epitsentr” (Ukraine) and Beauty Hypermarkets “Yeva” (Ukraine) with a total of n = 323 respondents aged 18 to 56 years. Valid and reliable psychodiagnostic tools were applied. Results. Respondents reported a medium level of the key research parameters. Pearson’s correlation analysis was used to establish two significant direct correlations between emotional stability and “independence/malleability” (p < .001) and “confidence” (p = .040). This confirms the direct dependence of emotional stability on the individual’s autonomy and assertiveness. Factor analysis revealed nine components with a total variance of Σd = 80.519%. Seven factor formations with significant loadings were interpreted: F1 “Resourceful psycho-emotional stability”, F2 “Safe psycho-emotional stability”, F3 “Adaptive psycho- emotional stability”, F4 “Independent psycho- emotional stability”, F5 “Psycho-emotional stability of guilt”, F6 “Open psycho-emotional stability”, and F8 “Intellectual psycho-emotional stability”. Discussion and Conclusions. It was substantiated that theoretical and empirical research is an attempt to clarify dominant psycho- complexes of the individual’s traits, abilities, and competencies that ensure a balance and efficient functioning through self-regulation of activities in the space of continuous societal transformations and in the dimensions of the individual’s dispositional readiness for change through implementing personal competencies and the ability to accept or not accept oneself and one’s life. The results obtained are valuable for those who offer individual and group psychological support in sociogemic situations.Item FORMATION OF PROFESSIONAL IDENTITY OF FUTURE TEACHERS UNDER CONDITIONS OF A DIGITAL EDUCATIONAL ENVIRONMENT(2024) Yaremchuk, N.; Pinchuk, N.; Kalahurka, K.; Turko, B.; Яремчук, Н.; Пінчук, Н.; Калагурка, Х.; Турко, Б.The aim of the theoretical-empirical research is to identify the formation and types of professional identity of future teachers trained under conditions of a digital educational environment. Methods. The research participants were postgraduate students seeking a Master’s degree who were trained exclusively in a distance format (n = 80). Valid and reliable psycho-diagnostic tools were used to determine the main parameters of the respondents’ professional identity. The factor analysis with the procedure of extracting principal components was applied. Results. It was found that the descriptive frequency characteristics of dependent and independent variables do not differ from similar samples of students seeking a degree in pedagogy examined in related studies. The correlations established using the statistical parameter of Spearman (r s) demonstrated internal regularities. It was found that the “emotional- volitional component” with two correlations is the most dependent parameter of professional identity, and “love” with five correlations is the most dependent parameter of terminal value. The factor analysis was used to reduce dimensionality and identify five types of professional identity: “procedural-content professional identity” (PCPI), “value-oriented professional identity” (VOPI), “cognitive-pragmatic professional identity” (CPPI), “alternative-oriented professional identity” (AOPI) and “personality-oriented professional identity” (POPI). It was explained that orientation towards values and search of meaning in professional development and growth remain priorities for the majority of respondents trained in a digital educational environment. Discussion and сonclusions. It was substantiated that the types of professional identity of future teachers trained under conditions of a digital educational environment are dominant psycho-complexes which are indicators of initial professionalization that reflect self-actualization intentions and constitute a key line of life and personal self- identification. It was recommended that the identified types of professional identification should be operationalized in educational theory and practice, and the methods for identifying the types of professional identity should be considered by organizers of educational process in a distance format. Метою теоретико-емпіричного дослідження є з’ясування становлення і типів професійної ідентичності майбутніх педагогів, підготовлених в умовах цифрового освітнього середовища. Методи. Учасниками дослідження є здобувачі другого (магістерського) рівня освіти, підготовка яких здійснена виключно в дистанційному форматі (n = 80). Застосовано валідний і надійний психодіагностичний інструментарій, яким визначено основні параметри професійної ідентичності респондентів. Застосовано факторний аналіз з процедурою виокремлення головних компонент. Результати. Встановлено, що описові частотні характеристики залежних і незалежних змінних не мають відмінностей зі схожими вибірками здобувачів педагогічного фаху, отриманих у дотичних дослідженнях. З’ясовані зв’язки за статистичним параметром Spearman (r s) продемонстрували внутрішні закономірності. Констатовано, що найбільш залежним параметром професійної ідентичності є “емоційно-вольовий компонент” (два зв’язки) і термінальної цінності є “кохання” (п’ять зв’язків). Факторним аналізом здійснено зменшення співрозмірності й установлено п’ять типів професійної ідентичності: “процесуально-змістова професійна ідентичність” (ПЗПІ), “ціннісно-орієнтована професійна ідентичність” (ЦОПІ), “пізнавально-прагматична професійна ідентичність” (ПППІ), “альтернативно-орієнтована професійна ідентичність” (АОПІ) і “особистісно-орієнтована професійна ідентичність” (ООПІ). Пояснено, що орієнтація на цінності й пошук сенсу в професійному становленні та розвитку залишаються пріоритетом для превалюючої частини респондентів, підготовлених у цифровому освітньому середовищі. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що типами професійної ідентичності майбутніх педагогів, підготовлених в умовах цифрового освітнього середовища, є домінуючі психокомплекси, які є індикаторами первинної професіоналізації, що відображає самоактуалізаційні інтенції і складає ключову лінію життєвого й особистісного самовизначення. Рекомендовано з’ясовані типи професійної ідентичності операціоналізувати в освітню теорію і практику, а методику визначення типів взяти до уваги організаторам освітнього процесу дистанційного формату.Item INNOVATION IN THE PROFESSIONAL FORMATION AND DEVELOPMENT OF FUTURE TEACHERS(2024) Tsiuniak*, O.; Цюняк*, O.; Yaremchuk, N.; Яремчук, Н.; Haliuka, O.; Галюка, O.; Prots, M.; Проц, М.The aim of the empirical research is to find out and substantiate the psychological content parameters of innovation in the professional formation and devel opment of future teachers. The tasks are: determina tion of correlations of parameters of higher education students’ professional readiness for innovative activi ties with independent variables; finding statistically significant differences between the respondents in the samples of bachelors (group I) and master’s stu dents (group II); comparison of the researched groups with high and low levels of the formation of the coef ficients of innovation. Methods: retrospective analy sis, generalization, systematization and comparison; the author’s questionnaire “Professional readiness of students for innovative activities” (RIA) (Tsiuniak, 2021); method “Diagnostics of the motivational struc ture of the personality” (DMSP) (Milman, 1990); method “Teacher’s abilities for creative self-develop ment” (TACSd) (Nikishina, 2009). Results. It was found that there are no statistically significant differences in the determined parameters between the samples of bachelors (group I) and master’s students (group II). A positive tendency was stated in group I in the quan titative coefficient of innovation QCI (М=.68; SD=.22; Me=.68) and in group II – the qualitative coefficient of innovation Q2 CI (М=.62; SD=.23; Me=. 61). It was established that the coefficients of innovation have four statistically significant correlations with inde pendent variables: creative activity, social usefulness, active self-development, stopped self-development (р<.050; р<.010). Significant differences were found in the studied groups with high and low levels of forma tion of the quantitative coefficient of innovation (QCI) and the qualitative coefficient of innovation (Q2 CI). Discussion and сonclusions. It was explained that the statistically significant correlation between Q2 CI and the “social usefulness” parameter is evidence that the subjects are ready to bear social responsibility for innovation, take a mature social position and work for the long term. The obtained empirical results should be taken into account by the organizers of the educational process and the guarantors of specialized educational and scientific programs, who are responsible for future teachers’ academic and professional training. Метою емпіричного дослідження є з’ясування та обґрунтування психологічних змістових параме трів інноватики у професійному становленні та роз витку майбутніх учителів. Завданнями є: визначення кореляційних зв’язків параметрів професійної готовності здобувачів до інноваційної діяльності з незалежними змінними; з’ясування статистично достовірних відмінностей між досліджуваними у вибірках бакалаврів (група І) і магістрантів (група ІІ); порівняння досліджуваних груп з високим і низь ким рівнями сформованості коефіцієнтів інноватики. Методи: ретроспективне аналізування, узагаль нення, систематизація і порівняння; авторська анкета “Професійна готовність здобувачів до інноваційної діяльності” (ГІД) (Цюняк, 2021); методика “Діагнос тика мотиваційної структури особистості” (ДМСО) (Мільман, 1990); методика “Здібності педагога до творчого саморозвитку” (ЗПТС) (Нікішина, 2009). Результати. З’ясовано, що між вибірками бакалаврів (група I) і магістрантів (група ІІ) немає статистично достовірних відмінностей у запропонованих пара метрах. Позитивну тенденцію зафіксовано у групі I в кількісному коефіцієнті інноватики KKI (М=.68; SD=.22; Me=.68) і в групі ІІ – якісному коефіцієнті інноватики ЯKI (М=.62; SD=.23; Me=.61). Встановлено, що коефіцієнти інноватики мають по чотири статис тично достовірні кореляційні зв’язки з незалежними змінними: творча активність, соціальна корисність, активний саморозвиток, зупинений саморозвиток (р<.050; р<.010). Констатовано достовірні відмін ності в досліджуваних групах із високим і низьким рівнями сформованості кількісного коефіцієнта інноватики (ККІ) і якісного коефіцієнта інноватики (ЯКІ). Дискусія і висновки. Пояснено, що наявність статистично достовірного зв’язку ЯКІ з параметром “соціальна корисність” є свідченням того, що дослі джувані готові нести соціальну відповідальність за нововведення, займати зрілу соціальну позицію і працювати на довготривалу перспективу. Реко мендовано отримані емпіричні результати взяти до уваги організаторам освітнього процесу і гарантам профільних освітньо-наукових програм, які відпові дають за навчально-професійну підготовку майбут ніх вчителів