Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-12)

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365

Browse

Search Results

Now showing 1 - 6 of 6
  • Item
    ADAPTIVE POTENTIAL OF ADULTS WITH ATTENTION DEFICIT/HYPERACTIVITY DISORDER (ADHD)
    (2024) Hrys, A.; Chepeleva, N.; Tkachuk, T.; Tor, L.; Грись, А.; Чепелєва, Н.; Ткачук, Т.; Тьор, Л.
    The aim was a theoretical-empirical study of the adaptive potential of adults with attention deficit/hyperactivity disorder (ADHD). Methods. The sample consisted of adults with ADHD, totaling n = 32, of which n = 16 were female (50.00%) and n = 16 were male (50.00%). The participants’ ages ranged from 20 to 54 years (M = 36.12; Me = 36.00; SD = ± 8.43). A theoretical-empirical complex of methods was used, which included theoretical methods: retrospective analysis, synthesis, comparison, and generalization, as well as empirical methods: “The Work and Social Adjustment Scale” (W&SAS) (Mundt et al., 2002); “Zung Self-Rating Depression Scale” (ZSDS) (Zung, 1965); “Impact of Even Scale – Revised” (IES-R) (Sveen et al., 2010); “Generalized Anxiety Disorder Assessment Scale” (GAD-7) (Spitzer et al., 2006; adapted by N. Aleksina et al., 2024) and “New Methodology for Diagnosing Psychosocial Maladjustment” (NDMPM) (Herasymenko, 2018). Results and discussion. It was established that the parameter “work” has statistically significant correlations with depressiveness, anxiety disorders, and types of responses to traumatic events (p < .001). It was noted that the area where participants feel most comfortable is “personal leisure”, which is associated with the protective response of avoidance and anxiety disorders. It was argued that avoidance, as a defense mechanism and type of response to a traumatic event, only increases the tendency towards isolation and distancing. It was suggested that a constructive organization of the workspace for individuals with ADHD would enhance their adaptive capacity. Conclusions. The study of the adaptive potential of adults with ADHD revealed significant patterns of work and social adaptation among the participants. It was summarized that acceptance and support from the environment are crucial; tolerance and the absence of stigma within the family, workplace, and society at large had a positive effect; isolation is partly accompanied by a lack of support, which can lead to severe manifestations of ADHD and comorbid disorders; the impact of traumatic events was reflected in the mental states of the participants. Метою є теоретико-емпіричне дослідження адаптаційного потенціалу осіб дорослого віку з розладом дефіциту уваги/гіперактивності. Методи. Вибіркову сукупність склали особи дорослого віку із РДУГ, загальною кількістю n = 32, з яких жіночої статі – n = 16 (50.00%) і чоловічої – n = 16 (50.00%). Вік досліджуваних знаходився в межах від 20 до 54 років (M = 36.12; Me = 36.00; SD = ± 8.43). Використано теоретико-емпіричний комплекс методів, з яких теоретичні: ретроспективне аналізування, синтезування, порівняння і узагальнення та емпіричні методи: “Шкала робочої та соціальної адаптації” (ШРСА) (Mundt et al., 2002); “Шкала депресії Цунга” (ШДЦ) (Zung, 1965); “Шкала оцінки впливу травматичної події” (ШОВТП) (Sveen et al., 2010); “Шкала оцінки генералізованого тривожного розладу” (GAD-7) (Spitzer et al., 2006; адаптація Н. Алексіна та ін., 2024) і “Нова методика діагностики психосоціальної дезадаптації” (НМДПД) (Herasymenko, 2018). Результати і дискусія. Констатовано, що параметр “робота” володіє всіма статистично достовірними зв’язками з депресивністю, тривожним розладом і типами реагування на травматичну подію (p < .001). Зазначено, що сферою, в якій досліджувані найкомфортніше себе почувають, є “особисте дозвілля”, що зв’язане із захисною реакцією уникання і тривожним розладом. Аргументовано, що уникання як захисний механізм і тип реагування на травматичну подію тільки підвищує схильність до ізольованості й дистантності. Зроблено припущення, що конструктивна організація робочого простору осіб із РДУГ дозволить підвищити адаптаційну спроможність останніх. Висновки. Дослідження адаптаційного потенціалу осіб дорослого віку із РДУГ дозволило з’ясувати достовірні закономірності робочої та соціальної адаптації досліджуваних. Узагальнено, що важливе значення має прийняття й підтримка оточення; толерантність і відсутність стигматизації в родині, в колективі й загалом у суспільстві мають позитивний ефект; ізольованість почасти супроводжується відсутністю підтримки, що може призвести до важких проявів РДУГ і коморбідних розладів; вплив травматичної події позначається на протіканні психічних станів досліджуваних.
  • Item
    RESEARCH ON RELATIONSHIPS BETWEEN SELF-ESTEEM AND SOCIAL ACTIVENESS OF YOUNG PEOPLE: GENDER DIFFERENTIATION EXEMPLIFIED BY THE KAZAKHSTAN-UZBEKISTAN SAMPLE
    (2024) Kariyev, A.; Baydjanov, B.; Umnov, D.; Imankulova, М.; Карієв, А.; Байджанов, Б.; Умнов, Д.; Іманкулова, М.
    The aim is to conduct theoretical-empirical research into peculiarities of the inclusion of self- esteem in the organization of social activeness of young people. Methods. The research participants were young students from Kazakhstan and Uzbekistan, aged from 18 to 26 years (n = 133). Valid and reliable psycho-diagnostic tools were applied: the self-esteem questionnaire (SQ) (Weinhold & Hilferty, 1983); methods for diagnosing social-psychological attitudes of an individual in the sphere of motivation and needs (SPAI) (Potemkina, 2001); the questionnaire “Diagnostics of motivators of an individual’s social-psychological activeness” (DMISPA) (Fetiskin et al., 2002). Results. It was found that the majority of respondents have a medium level of self-esteem which is a normotypical level of its adequacy. The only direct correlation between power orientation and the ability to make contacts (R = .176; p = .043) was established. The only inverse correlation of the general need for achievement with the art of self-acceptance (R = -.252; p = .003) suggests that young people lose in achieving success with an increase in attention to their personality. Comparison of the parameters of social activeness between the samples of males (Group 1) and females (Group 2) revealed the only superiority of Group 2 in the parameter “work orientation” (U = 1603.500; p = .012). Discussion and conclusions. It was substantiated that young people are considerably affected by the opinions of significant others regarding their personality. It was emphasized that a correlation between the general need for achievement with the art of self- acceptance demonstrates the self-actualization tendencies of young people aimed at impacting global social processes. There is a caveat that it may also hide a pragmatic component with hedonistic behavioral patterns. It was explained that the females’ sample is more process-oriented and focused on everyday responsibilities, which determined a significant difference in the parameter “work orientation”. It was summarized that the obtained results possess scientific value and can be of interest to anyone who works with young people. It was substantiated that the level of self-esteem has an impact on the parameters and orientation of social activeness. Метою роботи є теоретико-емпіричне дослідження особливостей включеності самооцінки в організацію соціальної активності молоді. Методи. Учасниками дослідження є студентська молодь Казахстану й Узбекистану, віком від 18 до 26 років (n = 133). Застосовано валідний і надійний психодіагностичний інструментарій: опитувальник самооцінки (ОС) (Weinhold, Hilferty, 1983); методику діагностики соціально-психологічних настановлень особистості в мотиваційно-потребовій сфері (СПНО) (Потьомкіна, 2001); опитувальник “Діагностика мотиваторів соціально-психологічної активності особистості” (ДМСПАО) (Фетискін та ін., 2002). Результати. З’ясовано, що превалююча частка респондентів володіє середнім рівнем самооцінки, що є нормотиповим рівнем її адекватності. Констатовано єдиний прямий зв’язок між орієнтацією на владу з умінням встановлювати контакти (R = .176; p = .043). Єдиний обернений кореляційний зв’язок загального досягнення успіху з мистецтвом приймати себе (R = -.252; p = .003) дав підстави констатувати, що зі збільшенням уваги до своєї персони молоді люди втрачають у досягненні успіху. Порівнянням параметрів соціальної активності між чоловічою (група 1) і жіночою (група 2) вибірками з’ясовано єдину перевагу групи 2 за параметром “орієнтація на працю” (U = 1603.500; p = .012). Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що на молодих людей мають достовірний вплив думки значущих інших, які стосуються ї хньої особистості. Зазначено, що зв’язок загального досягнення успіху з мистецтвом приймати себе демонструє самоактуалізаційні прагнення молоді з метою впливу на глобальні соціальні процеси. Висловлено застереження, що за цим може також ховатися прагматична складова з гедоністичними патернами поведінки. Пояснено, що жіноча вибірка більшою мірою орієнтована на процес і повсякденні обов’язки, що й зумови - ло достовірну відмінність за параметром “орієнтація на працю”. Узагальнено, що отримані результати мають наукову цінність і можуть представляти інтерес для всіх, хто працює з молоддю. Обґрунтовано, що рівень самооцінки впливає на параметри й орієнтацію соціальної активності.
  • Item
    PERSONAL PREDICTORS OF FUTURE MEDICAL WORKERS ADAPTATION TO THE CONDITIONS OF PROFESSIONAL ACTIVITY
    (2024) Halian*, A.; Галян*, А.
    The purpose is to study the predictors that forecast the structure of the adaptation process of future med ical workers to the conditions of professional activity. It is assumed that adaptation to the conditions of pro fessional activity of future medical workers among others is provided by latent factors that are the result of the interaction of personality traits and qualities. Methods: testing by “Social-Psychological Adjustment Questionnaire” (Rogers & Dymond, 1954). Subjective resources for overcoming difficulties in various areas of mental activity were studied using “Ways of Cop ing Questionnaire” (Folkman, Lazarus, 1980). Inter nal psychological regulatory resources involved in the adaptation process were assessed using the Action Control Scale (Kuhl, 2001). The versions of the ques tionnaires validated on the Ukrainian sample were used. The total research sample was 84 future medical workers (college students) of the specializations “Gen eral Medicine”, “Nursing”. The sample is homogeneous, formed randomly. Results. Latent factors (predictors) that ensure the adaptation process of future medi cal workers were identified: “Support seeking” (F1), “Friendliness” (F2), “Conformity” (F3), “Anti-stress” (F4), “Rationalism” (F5), “Self-analysis of situations” (F6). The share of predictors involved in the forma tion of adaptation processes of future medical workers was determined. Four of the six factors were included in the multiple analysis regression model. Two predic tors (“rationalism” t = 1.299; p = .201 and “self-analysis of the situation” t = .356; p = .356) were not included in the regression models due to the lack of statistical significance of their t-test. Discussion and conclu sions. Future medical workers have been diagnosed with a medium level of adaptive capacity, which helps them adapt to the conditions of professional activ ity at the stage of primary professionalization. The factors that form the structure of the adaptive capac ity of future medical workers were identified. Using the method of linear multiple regression, the share of each factor in ensuring the effectiveness of the adap tation process was determined. The share of “friend liness” (32.00%) in the explanation of “adaptation” is the highest. The share of “conformity” is slightly lower (20.00%). “Support seeking” accounts for only 11.56% of the variance explained. The smallest share in the regression model belongs to the predictor “antist ress” – 3.72% of the explained variance. The prospect of further research on the problem highlighted in the article is the validation of the factor model, which requires a confirmatory analysis. Метою є дослідження предикторів, що прогнозу ють структуру процесу адаптації майбутніх медич них працівників до умов професійної діяльності. Зроблено припущення, що адаптацію до умов про фесійної діяльності майбутніх медичних працівни ків з-поміж інших забезпечують латентні фактори, які є наслідком взаємодії особистісних рис та яко стей. Методи: тестування “Опитувальником соці ально-психологічної адаптації” (Rogers, Dymond, 1954). Суб’єктивні ресурси подолання труднощів у різних сферах психічної діяльності вивчали за допомогою опитувальника “Способи поведінки подолання” (Folkman, Lazarus, 1980). Внутрішні психологічні регуляторні ресурси, залучені в адап таційний процес, оцінювали за допомогою опиту вальника “Контроль за дією” (Kuhl, 2001). Засто совано версії опитувальників, апробовані на українській вибірці. Загальну вибірку дослідження склали 84 майбутні медичні працівники (сту денти коледжів) спеціальності “Лікувальна справа”, “Сестринська справа”. Вибірка гомогенна, сформо вана рандомно. Результати. Виокремлено латентні фактори (предиктори), що забезпечують адапта ційний процес майбутніх медичних працівників: “Прагнення підтримки” (F1), “Дружелюбність” (F2), “Конформізм” (F3), “Антистрес” (F4), “Раціоналізм” (F5), “Самоаналіз ситуацій” (F6). Визначено частку предикторів, що задіяні у формуванні адаптаці йних процесів майбутніх медичних працівників. Чотири з шести факторів включені до регресійної моделі множинного аналізу. Два предиктори (“раці оналізм” t = 1.299; p = .201 та “самоаналіз ситуації” t = .356; p = .356) не увійшли до регресійних моде лей через відсутність статистичної значущості їхнього t-критерію. Дискусія і висновки. У май бутніх медичних працівників діагностовано серед ній рівень адаптаційної здатності, що допомагає їм адаптуватися до умов професійної діяльності на етапі первинної професіоналізації. Виокрем лено фактори, що формують структуру адаптаці йної здатності майбутніх медичних працівників. Застосуванням методу лінійної множинної регресії визначено частку кожного з факторів у забезпе ченні ефективності адаптаційного процесу. Частка “дружелюбності” (32.00%) у поясненні “адаптації” є найвищою. Дещо меншою є частка “конформізму” (20.00%). “Прагнення підтримки” припадає лише на 11.56% поясненої дисперсії. Найменша частка в регресійній моделі належить предиктору “анти стрес” – 3.72% поясненої дисперсії. Перспективою подальшого дослідження висвітленої у статті про блеми є перевірка на дієвість факторної моделі, що потребує конфірматорного аналізу
  • Item
    UKRAINIAN ADAPTATION OF THE BRIEF-COPE QUESTIONNAIRE
    (2023) Яблонська, Т.; Верник, О.; Гайворонський, Г.; Yablonska, T.; Vernyk, O.; Haivoronskyi, H.
    Мета роботи полягала в адаптації психодіагностич- ної методики Brief-COPE (Carver et al., 1997) українською мовою. В сучасних умовах військової агре- сії зростає актуальність вивчення її наслідків для психічного здоров’я мільйонів українців, зокрема, досліджень стратегій подолання стресу, що дасть можливість розроблення ефективних засобів психологічної допомоги. Українська версія методики Brief-COPE (Carver et al., 1997), широко застосовуваної у всьому світі, дасть можливість практичного використання з метою психодіагностики, а також можливість здійснення порівняльних досліджень. Методи. Переклад опитувальника Brief-COPE з англійської мови на українську виконано двома психо- логами-білінгвами методом зворотного перекладу. Вибірку дослідження склали 192 респонденти віком від 17 до 44 років (М=23.12, SD=6.32), переважно студенти та молоді працюючі дорослі. Опи- тування здійснено через онлайн-сервіс Google Forms. Досліджуваним було запропоновано ситуаційний варіант методики; ретест відбувався через 10–45 днів після тесту. Також опитуваним було запропоновано Stress Coping Inventory (SVF120, Janke et al, 1985) в адаптації Н. Водопьянової. Аналіз отриманих даних здійснено за допомогою пакетів статистичної обробки даних SPSS, JAMOVI; використано методи: описові статистики, аналіз надійності шкал, конфірматорний факторний аналіз (CFA), експлораторний факторний аналіз (EFA); кореляційний аналіз (коефіцієнт Спірмена). Надійність досліджено на основі моделі Кронбаха з обчисленням коефіцієнту узгодженості альфа. Результати. Результати дослідження свідчать про досить хорошу узгодженість отриманих даних із базовою теоретичною моделлю методики, за винятком окремих шкал, що кореспондується із даними зарубіжних досліджень щодо певної дискусійності факторної структури Brief-COPE. Перевірка змістової валідності показала значну кількість сильних кореляцій. Виявлено високий рівень тест-ретестової надійності методики, яка адаптувалася. Здійснено порівняння результатів отри- маних даних із даними зарубіжних досліджень із використанням Brief-COPE. Дискусія і висновки. Перевірка психометричних характеристик української версії методики Brief COPE inventory (Carver, 1997) показала достатньо високу внутрішню валідність і надійність адаптованої методики. Таким чином, можна стверджувати, що українська версія методики Brief COPE inventory (Carver, 1997) може використовуватися у дослідженнях для вимірювання копінг-поведінки особистості. The purpose of the research was to adapt the Brief- COPE (Carver et al., 1997) into Ukrainian. In the current conditions of military aggression, it is increasingly important to study its consequences for the mental health of millions of Ukrainians, in particular, to investigate strategies for overcoming stress, which will allow developing effective methods of psychological assistance. The Ukrainian version of the Brief-COPE (Carver et al., 1997), which is widely used worldwide, will give the opportunity to use it practically in psychodiagnostics, as well as the possibility of conducting comparative studies. Methods. The Brief-COPE questionnaire was translated from English into Ukrainian by two bilingual psychologists using the reverse translation method. The study sample consisted of 192 respondents aged 17 to 44 years (M=23.12, SD=6.32), mostly students and young working adults. The survey was conducted through the online service Google Forms. The respondents were offered a situational version of the methodology; the retest took place 10-45 days after the test. Also, the respondents were offered the Stress Coping Inventory (SVF120, Janke et al, 1985) in the adaptation of N. Vodopianova. The data were analyzed using statistical data processing packages SPSS, JAMOVI; the following methods were used: descriptive statistics, scale reliability analysis, confirmatory factor analysis (CFA), exploratory factor analysis (EFA) and correlation analysis (Spearman's coefficient). Reliability was investigated on the basis of Cronbach’s model with the calculation of the alpha coefficient of consistency. Results. The results of the study indicate a fairly good consistency of the data obtained with the basic theoretical model of the methodology, with the exception of some scales, which correspond to the data of foreign studies on certain controversy of the factor structure of the Brief- COPE. The content validity test revealed a significant number of strong correlations. A high level of test-retest reliability of the adapted tool has been revealed. The results of the obtained data are compared with the data of foreign studies using Brief-COPE. Discussion and conclusions. The test of the psychometric characteristics of the Ukrainian version of the Brief COPE inventory (Carver, 1997) showed a fairly high internal validity and reliability of the adapted methodology. Thus, it can be argued that the Ukrainian version of the Brief COPE inventory (Carver, 1997) can be used in studies to measure an individual’s coping behavior.
  • Item
    PSYCHOMETRIC PROPERTIES OF THE SCALE “5C PSYCHOLOGICAL ANTECEDENTS OF VACCINATION”: UKRAINIAN SAMPLE
    (2023) Данилюк, І.; Курапов, А.; Малишева, К.; Литвин, С.; Danyliuk, I.; Kurapov, A.; Malysheva, K.; Lytvyn, S.
    Незважаючи на критичну ситуацію в Україні, яка спричинена російським воєнним вторгненням, питання вакцинації залишається пріоритетним як під час, так і після завершення війни. Відповідно, ставлення до вакцинації від COVID-19 є ключовим аспектом для розуміння проблеми вакцинації загалом. Метою є здійснення адаптації та валідизації україномовної версії шкали “5С Психологічні передумови вакцинації”, інструменту, призначеного для вимірювання психологічних передумов вакцинації, та дослідження її психометричних властивостей на українській вибірці. Методи. Валідизацію здійснено на вибірці з 392 респондентів. Психометричні властивості шкали оцінено за допомогою альфа-критерію Кронбаха (для визначення міри внутрішньої узгодженості), експлораторного факторного аналізу (EFA), конфір- маторного факторного аналізу (CFA), кореляційного аналізу зі “Шкалами багатовимірного локусу контролю здоров’я” (MHLC). Результати. Значення альфа-критерію Кронбаха для п’яти субшкал коливалися від .65 до .84, що свідчить про задовільну та добру внутрішню узгодженість. У результаті проведення експлораторного факторного аналізу (EFA) отримано чотирифакторне рішення. За допомогою конфірматорного факторного аналізу (CFA) підтверджено п’ятифакторну модель (згідно з показниками індексу порівняльної придатності (CFI>.95), індексом Такера-Льюїса (TLI>.95), середньоквадратичною похибкою апроксимації (RMSEA>.05/RMSEA<.08), стандартизованим середньоквадратичним залишком (SRMR<.08)), яка відповідає оригінальній шкалі “5С Психологічні передумови вакцинації” і охоплює субшкали “Впевненість”, “Самозаспокоєння”, “Обмеження”, “Розрахунок”, “Колективна відповідальність”. Кореляційний аналіз виявив значні кореляційні зв’язки між шкалою “5С Психологічні передумови вакцинації” та “Шкалами багатовимірного локусу контролю здоров’я” (MHLC), що підтверджує їхню конвергентну та дискримінантну валідність. Дискусія і висновки. Українська версія шкали “5С Пси- хологічні передумови вакцинації” продемонструвала задовільні психометричні властивості, а саме: внутрішню узгодженість, факторну структуру, конвергентну та дискримінантну валідність. Україномовна версія шкали “5С Психологічні передумови вакцинації” може бути використана для проведення досліджень на україномовній вибірці. Despite the critical situation in Ukraine caused by the russian military invasion, the issue of vaccination remains a priority both during and after the war. Accordingly, attitudes toward COVID-19 vaccination are a key aspect for understanding the vaccination issue in general. The purpose of this study is to adapt and validate the Ukrainian version of the “5C Psychological Antecedents of Vaccination” scale, an instrument designed to measure psychological prerequisites for vaccination, and to investigate its psychometric properties in a Ukrainian sample. Methods. Validation was performed on a sample of 392 respondents. The psychometric properties of the scale were assessed using Cronbach's alpha (to determine the measure of internal consistency), exploratory factor analysis (EFA), confirmatory factor analysis (CFA), and correlation analysis with the “Multidimensional Health Locus of Control” (MHLC) scales. Results. Cronbach’s alpha values for the five subscales ranged from .65 to .84, indicating satisfactory to good internal consistency. Exploratory factor analysis (EFA) resulted in a four-factor solution. Using confirmatory factor analysis (CFA), the five-factor model was confirmed (according to the comparative fit index (CFI>.95), Tucker-Lewis index (TLI>.95), root mean square error of approximation (RMSEA>.05/RMSEA<. 08), standardized root mean square residual (SRMR<.08)), which corresponds to the original scale “5C Psychological Antecedents of Vaccination” and includes the subscales “Confidence”, “Complacency”, “Constraint”, “Calculation”, “Collective Responsibility”. The correlation analysis revealed significant correlations between the “5C Psychological Antecedents of Vaccination” scale and the “Multidimensional Health Locus of Control” (MHLC) scales, which confirms their convergent and discriminant validity. Discussion and conclusions. The Ukrainian version of the “5C Psychological Antecedents of Vaccination” scale demonstrated satisfactory psychometric properties, namely internal consistency, factor structure, convergent and discriminant validity. The Ukrainian version of the “5C Psychological Antecedents of Vaccination” scale can be used to conduct research on a Ukrainian sample.
  • Item
    CONDITIONS OF EFFECTIVENESS OF METHODS OF SUPPORTING WOMEN’S PSYCHOLOGICAL WELL-BEING IN SITUATIONS OF TEMPORARY RELOCATION
    (2020) Saveikiene, D.; Volodarska, N. D.; Савейкіене, Д.; Володарська, Н. Д.
    Purpose. The article presents the research of problems of psychological assistance to women in temporary resettlement. Methods. Dialogue-phenomenological method, interviews, art-therapeutic methods: common drawings, “Wreath of Memories”. Results. The relevance of the research of the problem of individual’s psychological well-being in crisis situations is outlined. The urgent problems of psychological assistance to women temporary migrants who have undergone changes in social conditions are highlighted. Theoretical and methodological approaches to the problem of recovering and maintaining the psychological well-being of the individual are determined. The influence of psychological defense mechanisms of the personality on the social adaptation in the conditions of temporary resettlement is described. The particularities of application of group and individual psychotherapy techniques for activating the development of psychological well-being of personality are described. Conclusions. The effectiveness of techniques for emotional state psycho correction of temporarily resettled persons has been studied. It is determined that mobilization of women to the direct manifestations of their feelings, desires in dialogue with other persons, which intensifies their implementation, is an important condition for the effectiveness of the applied methods. Awareness and realization of these desires, openness in the manifestation of their desires, the manifestation of restrained emotions forms confidence in relation- ships with others, helps to maintain their own mental and physiological integrity. Possibilities of combination and use of art-therapeutic techniques and dialogue-phenomenological gestalt approach are determined. Rec- ommendations for the organization of psychological assistance to women in recovering their psychological well-being are given. Means of conducting techniques for reducing emotional stress of the personality are selected. The analysis of obstacles in the social adaptation of the personality in crisis situations is carried out. The obtained empirical results of the study will contribute to effective organization of psychological support. Мета. Вивчення проблем психологічної допомоги жінкам, що опинились в умовах тимчасо- вого переселення. Методи. Діалогово-феноменологічний метод, інтерв’ю, артерапевтичні методики: спільні малюнки, «Віночок спогадів». Результати. Окреслена актуальність дослідження проблеми психологічного благополуччя особистості в кризових ситуаціях. Виділені нагальні проблеми психологічної допомоги жінкам тимчасовим переселенцям, які перенесли зміни соціальних умов. Визначаються теоретико-методологічні підходи до проблеми відновлення та підтримки психологічного благополуччя особистості. Описано вплив психологічних захистів особистості на соціальну адаптацію особистості в умовах тимчасового переселення. Описані особливості застосування методів групової та індивідуальної психотерапії в активізації розвитку психологічного благополуччя особистості. Висновки. Досліджено ефективність проведення методик психокорекції емоційного стану на особах, що тимчасово переселені. Визначено, що важливою умовою ефективності застосованих методів є налаштування жінок на прямі прояви своїх почуттів, бажань в діалозі з іншими, що активізує їхню реалізацію. Усвідомлення і реалізація цих бажань, відкритість в прояві своїх бажань, прояв утриманих емоцій формує впевненість в стосунках з іншими, допомагає зберегти власну психічну та фізіологічну цілісність. Визначені можливості поєднання і використання арт-терапевтичних методик та діалогово-феноменологічного гештальт підходу. Надані рекомендації щодо організації психологічної допомоги жінкам у відновленні їхнього психологічного благополуччя. Підібрані засоби ведення методик зниження емоційної напруги особистості. Проведений аналіз перепон у соціальній адаптації особистості у кризових ситуаціях. Отримані емпіричні результати дослідження сприятимуть ефективній організації психологічної підтримки.