Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-13)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
6 results
Search Results
Item ПСИХОЕМОЦІЙНА СТАБІЛЬНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ В ПЕРІОД СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ(2025) Раєвська, Я.; Кульбіда, С.; Лавлінський, Р.; Сениця, Н.; Raievska, Y.; Kulbida, S.; Lavlinskyy, R.; Senytsia, N.Метою є теоретико-емпіричне досліджен- ня феномену психоемоційної стабільності осо- бистості в період суспільних трансформацій. Психоемоційну стабільність розглянуто як до- мінуючий психокомплекс властивостей, здат- ностей, компетенцій людини зберігати ефек- тивне функціонування через саморегуляцію діяльності. Суспільні трансформації подано як соціогенні виклики, до яких віднесено панде- мію, воєнні конфлікти, кліматичні катакліз- ми, суспільні потрясіння та різного масштабу соціальні зміни. Методи. У дослідженні взяла участь студентська молодь трьох рівнів осві- ти: “бакалавр”, “магістр”, “доктор філософії”, на- уково-педагогічні працівники і співробітники Міжрегіональної академії управління персо- налом (Україна) та Львівського національно- го університету імені Івана Франка (Україна); співробітники, менеджери середньої ланки, керівники відділів, департаментів і структур- них підрозділів у сфері торгівлі й виробництва Національної мережі торгівельних центрів “Епіцентр” (Україна) та гіпермаркетів краси “Єва” (Україна) загальною кількістю n = 323 респонденти віком від 18 до 56 років. Застосо- вано валідний і надійний психодіагностичний інструментарій. Результати. Констатовано середній рівень вираженості ключових пара- метрів дослідження респондентів. З’ясовано кореляційним аналізом Пірсона, що емоційна стабільність має два достовірні прямі зв’яз- ки з “незалежністю/податливістю” (p < .001) і “впевненістю” (p = .040). Це підтверджує пря- му залежність емоційної стабільності з авто- номністю й асертивною позицією особистості. За допомогою факторного аналізу встановле- но дев’ять компонент із сумарною дисперсією Σd = 80.519%. Інтерпретовано сім факторних утворень, що мали достовірні навантаження: F1 “Винахідлива психоемоційна стабільність”; F2 “Безпечна психоемоційна стабільність”; F3 “Адаптивна психоемоційна стабільність”; F4 “Незалежна психоемоційна стабільність”; F5 “Психоемоційна стабільність провини”; F6 “Відкрита психоемоційна стабільність” і F8 “Інтелектуальна психоемоційна стабільність”. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що теоре- тико-емпіричне дослідження є спробою з’ясу- вання домінуючих психокомплексів власти- востей, здатностей, компетенцій людини, що забезпечують рівновагу, ефективне функці- онування через саморегуляцію діяльності у просторі перманентних соціальних трансформацій, у вимірах диспозиційної готовності ін- дивіда до змін через реалізацію особистісних компетенцій та сформованої здатності при- ймати чи не приймати себе і своє життя. Отри- мані результати мають цінність для усіх, хто надає індивідуальну та групову психологічну допомогу в соціогенних ситуаціях реальності. The aim is to conduct theoretical and empirical research on the phenomenon of psycho-emotional stability in the period of societal transformations. Psycho-emotional stability is regarded as the dominant psycho-complex of the individual’s traits, abilities, and competencies to maintain efficient functioning through self-regulation of activities. Societal transformations are positioned as sociogenic challenges, including pandemics, military conflicts, climate disasters, societal upheavals, and social changes of various scales. Methods. The research involved students of three degree levels: “Bachelor”, “Master”, “Doctor of Philosophy”; academic staff, and employees of the Interregional Academy of Personnel Management (Ukraine) and Ivan Franko National University of Lviv (Ukraine); employees, middle managers, heads of departments, divisions, and structural subdivisions in the field of trade and production of the National Network of Shopping Centers “Epitsentr” (Ukraine) and Beauty Hypermarkets “Yeva” (Ukraine) with a total of n = 323 respondents aged 18 to 56 years. Valid and reliable psychodiagnostic tools were applied. Results. Respondents reported a medium level of the key research parameters. Pearson’s correlation analysis was used to establish two significant direct correlations between emotional stability and “independence/malleability” (p < .001) and “confidence” (p = .040). This confirms the direct dependence of emotional stability on the individual’s autonomy and assertiveness. Factor analysis revealed nine components with a total variance of Σd = 80.519%. Seven factor formations with significant loadings were interpreted: F1 “Resourceful psycho-emotional stability”, F2 “Safe psycho-emotional stability”, F3 “Adaptive psycho- emotional stability”, F4 “Independent psycho- emotional stability”, F5 “Psycho-emotional stability of guilt”, F6 “Open psycho-emotional stability”, and F8 “Intellectual psycho-emotional stability”. Discussion and Conclusions. It was substantiated that theoretical and empirical research is an attempt to clarify dominant psycho- complexes of the individual’s traits, abilities, and competencies that ensure a balance and efficient functioning through self-regulation of activities in the space of continuous societal transformations and in the dimensions of the individual’s dispositional readiness for change through implementing personal competencies and the ability to accept or not accept oneself and one’s life. The results obtained are valuable for those who offer individual and group psychological support in sociogemic situations.Item ГОТОВНІСТЬ ДО РИЗИКУ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ СУСПІЛЬНИХ ЗМІН(2025) Гоян, І.; Мищишин, М.; Петранюк, А.; Ільчук, С.; Hoian, І.; Myshchyshyn, М.; Petraniuk, А.; Ilchuk, S.Метою є теоретико-емпіричне досліджен- ня феномену готовності до ризику здобувачів вищої освіти в умовах релевантної ситуації су- спільних змін. Методи. Вибіркову сукупність склали здобувачі трьох рівнів вищої освіти: бакалаври, магістранти і майбутні доктори фі- лософії, які навчалися в університетах України, загальною кількістю 114 осіб (M = 21.04; SD = ±3.75). Суспільні зміни, що огорнули здобува- чів і їхні заклади вищої освіти, валідно відтво- рили ключові умови дослідження. Застосовані методики відповідали основним критеріям: валідності, надійності, репрезентативнос- ті та пройшли адаптацію і/або апробацію на українській вибірці. Досліджувані параметри зафіксовано такими психодіагностичними ін- струментами: “Діагностика міри готовності до ризику” (RSK) (Schubert, 1964), “Тест-опи- тувальник якісних компонентів схильності до ризику” (ТСР) (Саннікова, Бикова, 2008), “Опитувальник особистісної готовності до змін” (ООГЗ) (Rollnick et al., 1992). Результа- ти. Застосовано констатувальну стратегію дослідження з порівнянням досліджуваних змінних. Побудовано матрицю психологічних корелятів. Установлено, що переважання пря- мих зв’язків дає підстави стверджувати, що зі зростанням готовності до ризику зростає го- товність до особистісних змін і, відповідно, зі зростанням готовності до особистісних змін зростає готовність ризикувати. З’ясовано й обґрунтовано, що дев’ять обернених зв’язків параметрів ризику з винахідливістю, адап- тивністю та толерантністю до двозначності свідчать про зворотну закономірність. Пояс- нено, що зазначені інтерналізовані властиво- сті винахідливості, оптимізму, адаптивності й толерантності до двозначності в респондентів з низькою готовністю ризикувати знаходять своє відображення у стратегіях долаючої по- ведінки і можуть реалізовуватися через робо- ту захисних механізмів. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що готовність до ризику рес- пондентів в умовах суспільних змін є стійкою, багатоаспектною, ієрархічною властивістю особистості, що може визначати стратегію по- ведінки в умовах невизначеності, базується на аналізуванні поточної ситуації і власних мож- ливостей. Пояснено, що зафіксовані достовірні відмінності вказують на риси особистості, що отримали вираженість у поточних ситуаціях суспільних змін. Зазначено, що ці риси є важ- ливими контурами психологічного портрету здобувача у вимірах релевантних ситуацій су- спільних змін. Отримані кореляційні зв’язки й достовірні відмінності складають наукову цін- ність у контексті предмету дослідження. The aim is a theoretical-empirical study of the phenomenon of readiness for risk among higher education students in the context of relevant social changes. Methods. The sample consisted of students from three levels of higher education: Bachelor’s, Master’s, and prospective Ph.D. candidates, who were studying at universities in Ukraine, totaling 114 individuals (M = 21.04; SD = ±3.75). The social changes affecting students and their higher education institutions validly reproduced the key conditions of the research. The methodologies used met the main criteria: validity, reliability, and representativeness, and were adapted and/or tested on a Ukrainian sample. The parameters studied were assessed using the following psychodiagnostic instruments: “Diagnosis of Readiness for Risk” (RSK) (Schubert, 1964), “Test-Questionnaire of Qualitative Components of Risk Tendency” (TRT) (Sannikova & Bykova, 2008), and “Personal Readiness for Change Questionnaire” (PRCQ) (Rollnick et al., 1992). Results. A confirmatory research strategy was employed to compare the studied variables. A matrix of psychological correlates was constructed. It was established that the predominance of direct relationships provides grounds to assert that with an increase in readiness for risk, there is also an increase in readiness for personal changes, and correspondingly, with an increase in readiness for personal changes, the willingness to take risks also increases. It was clarified and justified that nine inverse relationships between risk parameters and creativity, adaptability, and tolerance for ambiguity indicate an inverse pattern. It was explained that these internalized properties of creativity, optimism, adaptability, and tolerance for ambiguity in respondents with low readiness to take risks are reflected in coping behavior strategies and can be realized through the operation of defense mechanisms. Discussion and Conclusions. It was substantiated that the readiness for risk among respondents in the context of social changes is a stable, multifaceted, and hierarchical property of personality, which can determine behavior strategies under uncertainty, based on analyzing the current situation and personal capabilities. It was explained that the recorded significant differences indicate personality traits that have become pronounced in current situations of social change. It was noted that these traits are important contours of the psychological profile of the higher education seeker in the context of relevant situations of social change. The obtained correlations and significant differences represent scientific value within the context of the research subject.Item ВИКЛИКИ ПІДЛІТКІВ НА ВІЙНІ: РЕПОРТАЖ З ПРИФРОНТОВИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ(2025) Речка, К.; Шевчикова, А.; Льошенко, О.; Данилюк, І.; Recka, К.; Sevcikova, А.; Loshenko, О.; Danyliuk, І.Дослідження присвячене вивченню пси- хосоціальних викликів, з якими стикаються діти, які проживають на прифронтових тери- торіях України в умовах триваючого військо- вого конфлікту. Мета. Метою дослідження є оцінка емоційного, соціального та фізичного благополуччя цих дітей, виявлення ключових факторів ризику та механізмів подолання, що впливають на їхню психологічну стійкість. Також дослідження спрямоване на висвіт- лення розбіжностей між уявленнями батьків і дітей про рівень добробуту та безпеки. Ме- тоди. Проведено кількісне опитування серед 259 батьків і 79 дітей із Харківської, Сумської та Донецької областей. Дані проаналізовано для оцінки емоційної регуляції, соціальної підтримки, відчуття безпеки, режиму сну, хар- чових звичок і фізичного здоров’я. У дослі- дженні застосовано описовий статистичний аналіз для виявлення відмінностей у добро- буті дітей і порівняння поглядів батьків та дітей. Результати. Виявлено високий рівень емоційного напруження: діти демонструють підвищену дратівливість, тривожність і труд- нощі з емоційною регуляцією. Зокрема, 39% батьків повідомили про зниження здатності їхніх дітей контролювати емоції від початку війни. Попри наявність соціальної підтримки в більшості дітей, 30% відзначили зменшен- ня доступних соціальних зв’язків через пере- міщення й деструкцію, спричинену війною. Дослідження також виявило розбіжності у сприйнятті безпеки між батьками та дітьми: батьки часто недооцінюють рівень тривож- ності дітей. Також спостерігалися порушення сну, зміни апетиту й соматичні скарги, що свід- чить про фізіологічні наслідки психологічного стресу. Незважаючи на труднощі, діти демон- стрували адаптивні механізми подолання – прагнення до соціальної взаємодії, залучення до заспокійливих занять і розробка власних стратегій управління стресом. Дискусія і ви- сновки. Дослідження підкреслює нагальну потребу в цільових психологічних інтервен- ціях, орієнтованих на дітей, які постраждали від війни. Комплексні стратегії підтримки ма- ють зосереджуватися на зміцненні емоційної регуляції, розширенні доступу до соціальних контактів, підвищенні відчуття безпеки та ви- рішенні проблем фізичного здоров’я. Громад- ські ініціативи, освітні програми для батьків та структуровані програми з охорони психіч- ного здоров’я можуть відігравати ключову роль у зменшенні довгострокових психологіч- них наслідків воєнного стресу. Усунення цих викликів є необхідною умовою формування стійкості та забезпечення психологічного бла- гополуччя дітей. Розуміння ширших наслідків травм, спричинених війною, може слугувати основою для формування доказової політики й інтервенцій, що підтримують як термінову допомогу, так і довгострокові стратегії віднов- лення в постконфліктних умовах. The study explores the psychosocial challenges faced by children living in frontline territories in Ukraine amid ongoing military conflict. Purpose. The research aims to assess the emotional, social, and physical well-being of these children, identifying key risk factors and coping mechanisms that influence their psychological resilience. The study also seeks to highlight the disparities between parental and child perceptions of well-being and safety. Methods. The quantitative survey was conducted among 259 parents and 79 children from the Kharkiv, Sumy, and Donetsk regions. The data were analyzed to evaluate emotion regulation, social support, perceived safety, sleep patterns, eating habits, and physical health indicators. The study employed descriptive statistical analysis to assess variations in children’s well-being and compare perspectives between parents and children. Results. The study revealed high prevalence of emotional distress, with children exhibiting increased irritability, anxiety, and difficulties in emotional regulation. Notably, 39% of parents reported a decline in their children’s ability to regulate emotions since the conflict began. While social support was available for most children, 30% experienced a reduction in accessible support networks due to displacement and war-related disruptions. The study also identified discrepancies between parental and child perceptions of safety, with parents frequently underestimating children’s feelings of security. Sleep disturbances, appetite changes, and somatic complaints were prevalent, indicating the physiological toll of psychological stress. Despite these adversities, children demonstrated adaptive coping mechanisms, including seeking social interactions, engaging in calming activities, and developing individual strategies for managing stress. Discussion and Conclusions. The study underscores the urgent need for targeted mental health interventions tailored to children in war- affected areas. Holistic support strategies should focus on strengthening emotion regulation, enhancing access to social networks, improving perceived safety, and addressing physical health concerns. Community-based initiatives, parental education, and structured mental health programs can play a pivotal role in mitigating the long-term psychological effects of war- related stress. Addressing these challenges is essential for fostering resilience and ensuring psychological well-being among affected children. Understanding the broader implications of war- related trauma can inform evidence-based policies and interventions, supporting both immediate relief efforts and long-term recovery strategies in post-conflict settings.Item LIFE SIGNIFICANCE IN MAINTAINING MILITARY PERSONNEL’S RESILIENCE: MAKING A MEDIATION MODEL(2024) Savchenko, O.; Kolesnichenko, L.; Chuzhykova, V.; Berezhenna, O.; Савченко, О.; Колесніченко, Л.; Чужикова, В.; Береженна, О.Crises related to the preparation and participation in combat operations negatively affect military personnel’s experience of their life significance, which in turn becomes a threatening factor in the development of negative states (anxiety, depression, stress disorders, and PTSD), and a decrease in the personal adaptive potential. The aim is to empirically test the model of relationships that predicts the peculiarities of military personnel’s coping behavior in stressful situations, where the basis (predictor) is life significance and the mediator is the clarity of self- awareness. Methods. The mediation methodology was used for non-experimental research. The study was conducted on a sample of servicemen from two companies of a separate battalion of the Armed Forces of Ukraine (n = 62) in October – November 2023. The Ukrainian-language versions of the methodologies were used: “The Perceived Life Significance Scale (PLSS)” by R. Gibberd and B. Vandenberg (Hibberd, 2016; Kolesnichenko et al., 2024), “Clarity of Self-Concept (SCC)” by J. D. Campbell et al. (Campbell et al, 1996; Kolesnichenko et al., 2024), “Instrument for the Study of Resilience (IDR-14)” by F.-W. Hu et al. (Hu, et al., 2022; Kolesnichenko & Berezhenna, 2023), “Humor Styles Questionnaire (HSQ)” by R. Martin et al. (Martin et al., 2003; Skvortsov & Zaiva, 2005). Modeling of the system “predictor – mediator – dependent variables” was carried out using SEM (Structural Equation Modeling) in the package Amos SPSS Statistics 26.0, and program “MedMod” Jamovi. Results. The model of relationships “life significance (predictor) – clarity of self-awareness (mediator) – styles of humor, manifestations of resilience (dependent variables)” was confirmed (CMIN = 13.58; df = 15; p = .905; RMSEA = .000 [.000 – .110]; CFI = 1.00; TLI = 1.01). It is predicted that aggressive and affiliative styles of humor are displayed by military personnel who experience a high level of their life significance against the background of low self-awareness. The mediator “clarity of self-awareness” determines the relationship between the level of one’s life significance and resilience. High resilience (positive thinking, belief, and hopeful mindset) is demonstrated by those military personnel who feel their life significance, have a clear self-awareness, and non-contradictory beliefs about their capabilities. Discussion and conclusions. The predicted model of the relationships “life significance (predictor) – clarity of self-awareness (mediator) – resilience, humor styles (dependent variables)” was empirically confirmed in a non- experimental study. A particularly significant role of the mediator “clear and non-contradictory self- awareness” is observed in the correlation “life significance – resilience”, since it is the level of self-awareness that is associated with cognitive coping strategies (positive thinking, belief, and hopeful mindset). The obtained relationships require verification in experimental studies. Кризові ситуації, пов’язані з підготовкою та участю в бойових діях, негативно позначаються на переживанні військовими цінності власного життя, що своєю чергою стає загрозливим чинником розвитку негативних станів (тривоги, депресії, стресових розладів, ПТСР), зниження адаптивного потенціалу особистості. Мета – перевірити в емпіричному дослідженні модель зв’язків, що прогнозує особливості копінг-поведінки військових у стресових ситуаціях, де основою (предиктором) виступає цінність власного життя, медіатором – ясність самоусвідомлення. Методи. Використано методологію медіації для неекспериментального дослідження. Дослідження проведено на вибірці військовослужбовців двох рот окремого батальйону ЗСУ (n = 62) у жовтні – листопаді 2023 р. Використано українськомовні версії методик: “Сприйняття значущості життя (PLSS–13)” Р. Гібберда та Б. Ванденберга (Hibberd, 2016; Колесніченко та ін., 2024), “Ясність Я-концепції (SCC–7)” Дж. Д. Кемпбелла та ін. (Campbell et al, 1996; Колесніченко та ін., 2024), “Інструмент дослідження резильєнтності (ІДР–14)” Фан-Вень Ху та ін. (Hu, et al., 2022; Колесніченко, Береженна, 2023), “Опитувальник стилів гумору (HSQ)” Р. Мартіна та ін. (Martin et al., 2003; Скворцов, Зайва, 2005). Моделювання системи “предиктор – медіатор – залежні змінні” здійснено засобом SEM (моделювання структурними рівняннями) в пакеті Amos SPSS Statistics 26. 0, MedMod Jamovi. Результати. Знайшла підтвердження модель зв’язків “цінність власного життя – ясність самоусвідомлення (медіатор) – стилі гумору, прояви резильєнтності” (CMIN = 13.58; df = 15; p = .905; RMSEA = .000 [.000 – .110]; CFI = 1.00; TLI = 1.01). Прогнозовано, що агресивний та афіліативний стилі гумору проявляють військові, які переживають високу цінність власного життя на тлі низького самоусвідомлення. Медіатор “ясність самоусвідомлення” зумовлює зв’язок рівня цінності власного життя з резильєнтністю. Високу резильєнтність (позитивне мислення й актуалізацію віри та надії) демонструють ті військові, які цінують власне життя, мають ясне самоусвідомлення, несуперечливі переконання стосовно своїх можливостей. Дискусія і висновки. Прогнозована модель зв’язків “цінність життя (предиктор) –ясність самоусвідомлення (медіатор) – резильєнтність, стилі гумору (залежні змінні)” отримала емпіричні підтвердження в неекспериментальному дослідженні. Особливо значуща роль медіатора “ясність та несуперечливість самоусвідомлення” спостерігається у зв’язку “цінність власного життя – резильєнтність”, оскільки саме рівень самоусвідомлення пов’язаний із когнітивними копінг-стратегіями (позитивне мислення, актуалізація віри та надії). Отримані зв’язки потребують перевірки в експериментальних дослідженнях.Item SELF-ORGANIZATION OF STUDENT YOUTH UNDER CONDITIONS OF SOCIAL UNCERTAINTY(2024) Hoian*, I.; Гоян*, I.; Yakovleva, S.; Яковлева, С.; Hulias, I.; Гуляс, I.; Fomina, I.; Фоміна, I.The aim is a theoretical and empirical research of the psy chological characteristics and types of self-organization among student youth in conditions of social uncertainty. Methods. The sample consisted of students from three levels of higher education who were studying at universi ties in Ukraine, a total of 362 individuals (M = 22.86; SD = ±2.84). An important criterion that united the subjects is that, during the martial law all of them found themselves in a difficult social situation, and their living and study ing underwent significant spatiotemporal and content changes. Psychodiagnostic methods that were validated by psychologists on Ukrainian samples were used. The main dimensions of readiness for change, self-organi zation, and self-regulation were determined by: “Read iness to Change Questionnaire” (RCQ) (Rollnick et al., 1992); “Self-Organization of Activity Test-Questionnaire” (SOATQ) (Mandrikova, 2010); and the questionnaire “Style of Behavior Self-Regulation” (SBSR) (Morosanova, 1991). Results. Twenty-five statistically significant correlations (p < .050; p < .010; p < .001) were identified, demonstrat ing regular dependencies among the researched parame ters. Through cluster analysis using the k-means method, four types of self-organization among student youth in conditions of social uncertainty were established: “Adven turous self-organization” (AS) (Cluster 1, n = 47; 12.98%); “Optimistic self-organization” (OS) (Cluster 2, n = 143; 39.50%); “Passionate self-organization” (PS) (Cluster 3, n = 97; 26.80%) and “Tolerant self-organization” (TS) (Cluster 4, n = 75; 20.72%). Discussionandconclusions. It was substantiated that “adventurousness”, which has the strongest direct correlation with “purposefulness” (R = .231; p < .001), is dangerous. It is explained that a high level of purposefulness and constructive ambition, which is characteristic of student organization leaders, defi nitely borders on adventurousness, with youthful maxi malism and can bring record results and feats, as well as have reverse consequences and deep disappointments. It is substantiated that “AS” and “PS” are destructive, while “OS” and “TS” are constructive types of self-organiza tion. It is summarized that the outlined types represent a successful attempt at clustering the empirical data with the aim to discover new knowledge. It is recommended that the obtained results be implemented in the structural units of higher education institutions that work with stu dent youth Метою є теоретико-емпіричне дослідження психо логічних особливостей і типів самоорганізовано сті студентської молоді в умовах соціальної неви значеності. Методи. Вибіркову сукупність склали здобувачі трьох рівнів вищої освіти, які навчалися в університетах України, загальною кількістю 362 особи (M = 22.86; SD = ±2.84). Важливим кри терієм, що об’єднав досліджуваних є те, що під час воєнного стану всі вони опинилися у складній соціальній ситуації, а їхнє проживання і навчання зазнало суттєвих просторово-часових і змістових змін. Застосовано психодіагностичні методики, які пройшли апробацію дослідниками-психологами на українських вибірках. Основні виміри параметрів готовності до змін, самоорганізації та саморегуляції визначено: “Опитувальником особистісної готов ності до змін” (ООГЗ) (Rollnick et al., 1992); “Тест-о питувальником самоорганізації діяльності” (ТОСД) (Мандрикова, 2010); опитувальником “Стиль само регуляції поведінки” (ССП) (Morosanova, 1991). Результати. З’ясовано двадцять п’ять статистично достовірних зв’язків (р<.050; р<.010; <.001), які про демонстрували закономірні залежності досліджу ваних параметрів. Кластерним аналізом методом k-середніх установлено чотири типи самооргані зованості студентської молоді в умовах соціальної невизначеності: “Авантюрна самоорганізованість” (АС) (кластер 1, n = 47; 12.98%); “Оптимістична самоорганізованість” (ОС) (кластер 2, n = 143; 39.50%); “Пристрасна самоорганізованість” (ПС) (кластер 3, n = 97; 26.80%) і “Толеруюча самоорга нізованість” (ТС) (кластер 4, n = 75; 20.72%). Диску сія і висновки. Обґрунтовано, що “авантюрність”, яка володіє найміцнішим прямим зв’язком із “ціле спрямованістю” (R = 231; p <.001), є небезпечною. Пояснено, що високий рівень цілеспрямованості, конструктивної амбіційності, який притаман ний лідерам студентських організацій, безумовно межує з авантюрністю, з юнацьким максималізмом і може приносити рекордні результати та подвиги, а також мати зворотні наслідки і глибокі розча рування. Обґрунтовано, що “АС” і “ПС” є деструк тивними, а “ОС” і “ТС” – конструктивними типами самоорганізованості. Узагальнено, що окреслені типи є вдалою спробою кластеризації емпіричного масиву даних із метою з’ясування нових знань. Рекомендовано отримані результати впровадити у структурні підрозділи закладів вищої освіти, які працюють зі студентською молоддю.Item ADAPTATION OF THE PSYCHOLOGICAL CAPITAL QUESTIONNAIRE (PCQ-12S)(2023) Olefir, V. O.; Bosniuk, V. F.; Олефір, В. О.; Боснюк, В. Ф.The purpose of the article is to develop a short Ukrainian-language version of the psychological capital questionnaire based on a 24-point original test for use in higher education. Despite the construct’s absolute practical value in the context of various life spheres, including academic one, there is currently no instrument for its measurement, which is of concern and requires domestic scientists to fill a gap. Methods. Two bilingual psychologists conveyed PCQ-24 from English into Ukrainian via reverse translation. Based on a preliminary analysis, 24 questions were reduced to 12, which had the highest factor loadings, increased scale internal reliability, rendered crucial aspects of the construct, and kept an optimal balance of the number of items for each questionnaire component. 500 students participated in the study via the online service Google Forms. Data analysis was conducted using the statistical software environment R and Rstudio. Results. Confirmatory factor analysis (CFA) made it possible to establish that of the three alternative models of the PCQ-12S structure, a hierarchical one best corresponds to empirical data as it conceptualizes psychological capital as a latent factor of the highest level with four first-order factors: self-efficacy, hope, resilience, and optimism. It allows calculating points for individual factors and an integral indicator – psychological capital. The model was also analyzed for compliance with psychometric characteristics. As a result, various statistical methods proved that the diagnostic scale of psychological capital has high reliability in the academic context, confirmed convergent and discriminant validity, as well as measurement invariance by gender. Conclusions. PCQ-12S is an economical means of measuring psychological capital and its components in university students. The relevant scale has acceptable and well-recognized psychometric characteristics and is recommended for use in higher education to solve both theoretical and practical problems. Мета роботи полягала в розробці українськомов- ної короткої версії шкали психологічного капіталу на основі 24-пунктного оригінального тесту для використання її у сфері вищої освіти. Незважаючи на безумовну практичну цінність цього конструкту в контексті різноманітних сфер життєдіяльності, включаючи академічну, наразі відсутній інструмент його вимірювання, що викликає занепокоєння та вимагає від вітчизняних науковців заповнити цю прогалину. Методи. Переклад шкали PCQ-24 з англійської мови на українську здійснювався двома психологами-білінгвами методом зворотного перекладу. За результатами попереднього аналізу із 24 запитань ми залишили 12, які мали найбільші факторні наван-аження, збільшували внутрішню надійність шкали, відображали найбільш важливі аспекти конструкту та забезпечували оптимальний баланс кількості пунктів на кожний компонент опитувальника. У дослідженні взяли участь 500 студентів через онлайн-сервіс Google Forms. Аналіз отриманих даних здійснювався за допомогою статистичного програмного середовища R та Rstudio. Результати. Конфір- маторний факторний аналіз дозволив установити, що із трьох альтернативних моделей структури шкали ПсиКап-12C найкраще відповідає емпіричним даним – ієрархічна, в якій психологічний капітал концептуалізується як латентний фактор вищого рівня з чотирьома факторами першого порядку: самоефективність, надія, резильєнтність та оптимізм. Її особливістю є те, що можна розрахувати бали як для окремих факторів, так і для інтегрального показника – психологічного капіталу. В подальшому ця модель аналізувалась на відповідність психометричним характеристикам. Як результат, доведено різними статистичними методами, що шкала діагностики психологічного капіталу в академічному контексті має високу надійність, підтверджену конвергентну та дискримінантну валідність, а також інваріантність вимірювання за гендером. Висновки. Шкала ПсиКап-12С є економним засобом вимірювання психологічного капіталу та його складових у здобувачів вищої освіти. Запропонована шкала володіє прийнятними загальновизнаними психометричними характеристика та рекомендована для використання у сфері вищої освіти для вирішення як теоретичних, так і практичних завдань.