Інсайт: психологічні виміри суспільства (Вип. 1-12)
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/9365
Browse
3 results
Search Results
Item LIFE SIGNIFICANCE IN MAINTAINING MILITARY PERSONNEL’S RESILIENCE: MAKING A MEDIATION MODEL(2024) Savchenko, O.; Kolesnichenko, L.; Chuzhykova, V.; Berezhenna, O.; Савченко, О.; Колесніченко, Л.; Чужикова, В.; Береженна, О.Crises related to the preparation and participation in combat operations negatively affect military personnel’s experience of their life significance, which in turn becomes a threatening factor in the development of negative states (anxiety, depression, stress disorders, and PTSD), and a decrease in the personal adaptive potential. The aim is to empirically test the model of relationships that predicts the peculiarities of military personnel’s coping behavior in stressful situations, where the basis (predictor) is life significance and the mediator is the clarity of self- awareness. Methods. The mediation methodology was used for non-experimental research. The study was conducted on a sample of servicemen from two companies of a separate battalion of the Armed Forces of Ukraine (n = 62) in October – November 2023. The Ukrainian-language versions of the methodologies were used: “The Perceived Life Significance Scale (PLSS)” by R. Gibberd and B. Vandenberg (Hibberd, 2016; Kolesnichenko et al., 2024), “Clarity of Self-Concept (SCC)” by J. D. Campbell et al. (Campbell et al, 1996; Kolesnichenko et al., 2024), “Instrument for the Study of Resilience (IDR-14)” by F.-W. Hu et al. (Hu, et al., 2022; Kolesnichenko & Berezhenna, 2023), “Humor Styles Questionnaire (HSQ)” by R. Martin et al. (Martin et al., 2003; Skvortsov & Zaiva, 2005). Modeling of the system “predictor – mediator – dependent variables” was carried out using SEM (Structural Equation Modeling) in the package Amos SPSS Statistics 26.0, and program “MedMod” Jamovi. Results. The model of relationships “life significance (predictor) – clarity of self-awareness (mediator) – styles of humor, manifestations of resilience (dependent variables)” was confirmed (CMIN = 13.58; df = 15; p = .905; RMSEA = .000 [.000 – .110]; CFI = 1.00; TLI = 1.01). It is predicted that aggressive and affiliative styles of humor are displayed by military personnel who experience a high level of their life significance against the background of low self-awareness. The mediator “clarity of self-awareness” determines the relationship between the level of one’s life significance and resilience. High resilience (positive thinking, belief, and hopeful mindset) is demonstrated by those military personnel who feel their life significance, have a clear self-awareness, and non-contradictory beliefs about their capabilities. Discussion and conclusions. The predicted model of the relationships “life significance (predictor) – clarity of self-awareness (mediator) – resilience, humor styles (dependent variables)” was empirically confirmed in a non- experimental study. A particularly significant role of the mediator “clear and non-contradictory self- awareness” is observed in the correlation “life significance – resilience”, since it is the level of self-awareness that is associated with cognitive coping strategies (positive thinking, belief, and hopeful mindset). The obtained relationships require verification in experimental studies. Кризові ситуації, пов’язані з підготовкою та участю в бойових діях, негативно позначаються на переживанні військовими цінності власного життя, що своєю чергою стає загрозливим чинником розвитку негативних станів (тривоги, депресії, стресових розладів, ПТСР), зниження адаптивного потенціалу особистості. Мета – перевірити в емпіричному дослідженні модель зв’язків, що прогнозує особливості копінг-поведінки військових у стресових ситуаціях, де основою (предиктором) виступає цінність власного життя, медіатором – ясність самоусвідомлення. Методи. Використано методологію медіації для неекспериментального дослідження. Дослідження проведено на вибірці військовослужбовців двох рот окремого батальйону ЗСУ (n = 62) у жовтні – листопаді 2023 р. Використано українськомовні версії методик: “Сприйняття значущості життя (PLSS–13)” Р. Гібберда та Б. Ванденберга (Hibberd, 2016; Колесніченко та ін., 2024), “Ясність Я-концепції (SCC–7)” Дж. Д. Кемпбелла та ін. (Campbell et al, 1996; Колесніченко та ін., 2024), “Інструмент дослідження резильєнтності (ІДР–14)” Фан-Вень Ху та ін. (Hu, et al., 2022; Колесніченко, Береженна, 2023), “Опитувальник стилів гумору (HSQ)” Р. Мартіна та ін. (Martin et al., 2003; Скворцов, Зайва, 2005). Моделювання системи “предиктор – медіатор – залежні змінні” здійснено засобом SEM (моделювання структурними рівняннями) в пакеті Amos SPSS Statistics 26. 0, MedMod Jamovi. Результати. Знайшла підтвердження модель зв’язків “цінність власного життя – ясність самоусвідомлення (медіатор) – стилі гумору, прояви резильєнтності” (CMIN = 13.58; df = 15; p = .905; RMSEA = .000 [.000 – .110]; CFI = 1.00; TLI = 1.01). Прогнозовано, що агресивний та афіліативний стилі гумору проявляють військові, які переживають високу цінність власного життя на тлі низького самоусвідомлення. Медіатор “ясність самоусвідомлення” зумовлює зв’язок рівня цінності власного життя з резильєнтністю. Високу резильєнтність (позитивне мислення й актуалізацію віри та надії) демонструють ті військові, які цінують власне життя, мають ясне самоусвідомлення, несуперечливі переконання стосовно своїх можливостей. Дискусія і висновки. Прогнозована модель зв’язків “цінність життя (предиктор) –ясність самоусвідомлення (медіатор) – резильєнтність, стилі гумору (залежні змінні)” отримала емпіричні підтвердження в неекспериментальному дослідженні. Особливо значуща роль медіатора “ясність та несуперечливість самоусвідомлення” спостерігається у зв’язку “цінність власного життя – резильєнтність”, оскільки саме рівень самоусвідомлення пов’язаний із когнітивними копінг-стратегіями (позитивне мислення, актуалізація віри та надії). Отримані зв’язки потребують перевірки в експериментальних дослідженнях.Item SELF-ORGANIZATION OF STUDENT YOUTH UNDER CONDITIONS OF SOCIAL UNCERTAINTY(2024) Hoian*, I.; Гоян*, I.; Yakovleva, S.; Яковлева, С.; Hulias, I.; Гуляс, I.; Fomina, I.; Фоміна, I.The aim is a theoretical and empirical research of the psy chological characteristics and types of self-organization among student youth in conditions of social uncertainty. Methods. The sample consisted of students from three levels of higher education who were studying at universi ties in Ukraine, a total of 362 individuals (M = 22.86; SD = ±2.84). An important criterion that united the subjects is that, during the martial law all of them found themselves in a difficult social situation, and their living and study ing underwent significant spatiotemporal and content changes. Psychodiagnostic methods that were validated by psychologists on Ukrainian samples were used. The main dimensions of readiness for change, self-organi zation, and self-regulation were determined by: “Read iness to Change Questionnaire” (RCQ) (Rollnick et al., 1992); “Self-Organization of Activity Test-Questionnaire” (SOATQ) (Mandrikova, 2010); and the questionnaire “Style of Behavior Self-Regulation” (SBSR) (Morosanova, 1991). Results. Twenty-five statistically significant correlations (p < .050; p < .010; p < .001) were identified, demonstrat ing regular dependencies among the researched parame ters. Through cluster analysis using the k-means method, four types of self-organization among student youth in conditions of social uncertainty were established: “Adven turous self-organization” (AS) (Cluster 1, n = 47; 12.98%); “Optimistic self-organization” (OS) (Cluster 2, n = 143; 39.50%); “Passionate self-organization” (PS) (Cluster 3, n = 97; 26.80%) and “Tolerant self-organization” (TS) (Cluster 4, n = 75; 20.72%). Discussionandconclusions. It was substantiated that “adventurousness”, which has the strongest direct correlation with “purposefulness” (R = .231; p < .001), is dangerous. It is explained that a high level of purposefulness and constructive ambition, which is characteristic of student organization leaders, defi nitely borders on adventurousness, with youthful maxi malism and can bring record results and feats, as well as have reverse consequences and deep disappointments. It is substantiated that “AS” and “PS” are destructive, while “OS” and “TS” are constructive types of self-organiza tion. It is summarized that the outlined types represent a successful attempt at clustering the empirical data with the aim to discover new knowledge. It is recommended that the obtained results be implemented in the structural units of higher education institutions that work with stu dent youth Метою є теоретико-емпіричне дослідження психо логічних особливостей і типів самоорганізовано сті студентської молоді в умовах соціальної неви значеності. Методи. Вибіркову сукупність склали здобувачі трьох рівнів вищої освіти, які навчалися в університетах України, загальною кількістю 362 особи (M = 22.86; SD = ±2.84). Важливим кри терієм, що об’єднав досліджуваних є те, що під час воєнного стану всі вони опинилися у складній соціальній ситуації, а їхнє проживання і навчання зазнало суттєвих просторово-часових і змістових змін. Застосовано психодіагностичні методики, які пройшли апробацію дослідниками-психологами на українських вибірках. Основні виміри параметрів готовності до змін, самоорганізації та саморегуляції визначено: “Опитувальником особистісної готов ності до змін” (ООГЗ) (Rollnick et al., 1992); “Тест-о питувальником самоорганізації діяльності” (ТОСД) (Мандрикова, 2010); опитувальником “Стиль само регуляції поведінки” (ССП) (Morosanova, 1991). Результати. З’ясовано двадцять п’ять статистично достовірних зв’язків (р<.050; р<.010; <.001), які про демонстрували закономірні залежності досліджу ваних параметрів. Кластерним аналізом методом k-середніх установлено чотири типи самооргані зованості студентської молоді в умовах соціальної невизначеності: “Авантюрна самоорганізованість” (АС) (кластер 1, n = 47; 12.98%); “Оптимістична самоорганізованість” (ОС) (кластер 2, n = 143; 39.50%); “Пристрасна самоорганізованість” (ПС) (кластер 3, n = 97; 26.80%) і “Толеруюча самоорга нізованість” (ТС) (кластер 4, n = 75; 20.72%). Диску сія і висновки. Обґрунтовано, що “авантюрність”, яка володіє найміцнішим прямим зв’язком із “ціле спрямованістю” (R = 231; p <.001), є небезпечною. Пояснено, що високий рівень цілеспрямованості, конструктивної амбіційності, який притаман ний лідерам студентських організацій, безумовно межує з авантюрністю, з юнацьким максималізмом і може приносити рекордні результати та подвиги, а також мати зворотні наслідки і глибокі розча рування. Обґрунтовано, що “АС” і “ПС” є деструк тивними, а “ОС” і “ТС” – конструктивними типами самоорганізованості. Узагальнено, що окреслені типи є вдалою спробою кластеризації емпіричного масиву даних із метою з’ясування нових знань. Рекомендовано отримані результати впровадити у структурні підрозділи закладів вищої освіти, які працюють зі студентською молоддю.Item ADAPTATION OF THE PSYCHOLOGICAL CAPITAL QUESTIONNAIRE (PCQ-12S)(2023) Olefir, V. O.; Bosniuk, V. F.; Олефір, В. О.; Боснюк, В. Ф.The purpose of the article is to develop a short Ukrainian-language version of the psychological capital questionnaire based on a 24-point original test for use in higher education. Despite the construct’s absolute practical value in the context of various life spheres, including academic one, there is currently no instrument for its measurement, which is of concern and requires domestic scientists to fill a gap. Methods. Two bilingual psychologists conveyed PCQ-24 from English into Ukrainian via reverse translation. Based on a preliminary analysis, 24 questions were reduced to 12, which had the highest factor loadings, increased scale internal reliability, rendered crucial aspects of the construct, and kept an optimal balance of the number of items for each questionnaire component. 500 students participated in the study via the online service Google Forms. Data analysis was conducted using the statistical software environment R and Rstudio. Results. Confirmatory factor analysis (CFA) made it possible to establish that of the three alternative models of the PCQ-12S structure, a hierarchical one best corresponds to empirical data as it conceptualizes psychological capital as a latent factor of the highest level with four first-order factors: self-efficacy, hope, resilience, and optimism. It allows calculating points for individual factors and an integral indicator – psychological capital. The model was also analyzed for compliance with psychometric characteristics. As a result, various statistical methods proved that the diagnostic scale of psychological capital has high reliability in the academic context, confirmed convergent and discriminant validity, as well as measurement invariance by gender. Conclusions. PCQ-12S is an economical means of measuring psychological capital and its components in university students. The relevant scale has acceptable and well-recognized psychometric characteristics and is recommended for use in higher education to solve both theoretical and practical problems. Мета роботи полягала в розробці українськомов- ної короткої версії шкали психологічного капіталу на основі 24-пунктного оригінального тесту для використання її у сфері вищої освіти. Незважаючи на безумовну практичну цінність цього конструкту в контексті різноманітних сфер життєдіяльності, включаючи академічну, наразі відсутній інструмент його вимірювання, що викликає занепокоєння та вимагає від вітчизняних науковців заповнити цю прогалину. Методи. Переклад шкали PCQ-24 з англійської мови на українську здійснювався двома психологами-білінгвами методом зворотного перекладу. За результатами попереднього аналізу із 24 запитань ми залишили 12, які мали найбільші факторні наван-аження, збільшували внутрішню надійність шкали, відображали найбільш важливі аспекти конструкту та забезпечували оптимальний баланс кількості пунктів на кожний компонент опитувальника. У дослідженні взяли участь 500 студентів через онлайн-сервіс Google Forms. Аналіз отриманих даних здійснювався за допомогою статистичного програмного середовища R та Rstudio. Результати. Конфір- маторний факторний аналіз дозволив установити, що із трьох альтернативних моделей структури шкали ПсиКап-12C найкраще відповідає емпіричним даним – ієрархічна, в якій психологічний капітал концептуалізується як латентний фактор вищого рівня з чотирьома факторами першого порядку: самоефективність, надія, резильєнтність та оптимізм. Її особливістю є те, що можна розрахувати бали як для окремих факторів, так і для інтегрального показника – психологічного капіталу. В подальшому ця модель аналізувалась на відповідність психометричним характеристикам. Як результат, доведено різними статистичними методами, що шкала діагностики психологічного капіталу в академічному контексті має високу надійність, підтверджену конвергентну та дискримінантну валідність, а також інваріантність вимірювання за гендером. Висновки. Шкала ПсиКап-12С є економним засобом вимірювання психологічного капіталу та його складових у здобувачів вищої освіти. Запропонована шкала володіє прийнятними загальновизнаними психометричними характеристика та рекомендована для використання у сфері вищої освіти для вирішення як теоретичних, так і практичних завдань.