Кафедра географії та екології
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10316
Browse
4 results
Search Results
Item ГЕОГРАФІЯ ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗМІНИ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ: КРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ(2023) Немцану, А. М.Найважливішим завданням педагога сучасної школи є ретельний підбір навчального матеріалу, який можливо доцільно використати та інтерпретувати для повсякденного життя учня. З розвитком освіти вдосконалюється і бачення на дієве та ефективне навчання учня. Разом із цим спостерігаємо періодичну зміну освітніх програм з географії для закладів загальної середньої освіти. Сьогодні, на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, розробляються: типова освітня програма – державний рівень; модельні навчальні програми – розробка авторських колективів із затвердженням Міністерства освіти і науки України; навчальні програми – створені вчителями на основі модельної навчальної програми. Освітні програми географічного напрямку оновлюються кожні рік – два. У зв’язку з цим актуальним є порівняльний аналіз навчальних програм, що використовувалися та реалізуються на даний момент у ЗЗСО, та відповідна зміна акцентів у них. Нормативною базою, якою керуються як вчителі, так і укладачі Модельних навчальних програм з географії та інтегрованих курсів «Пізнаємо природу» є Закон України про загальну середню освіту, Державний стандарт базової середньої освіти, Концепція «Нова українська школа» та Типова освітня програма для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти. Вищеперераховані документи визначають основні вимоги до мети, змісту, структури навчання географії та пропедевтичних до неї дисциплін; формують дидактичні інструменти навчання, діагностику і корекцію навчальних досягнень здобувачів. Спираючись на індивідуальність географічної освіти, виготовлення нових технологій, розвиток різних видів діяльності на уроках та поза його межами, застосовуючи новітні технології, необхідно звернути увагу на: вплив та розробку заходів щодо оптимізації географічної освіти; сприяти оновленню основних складових, які впливатимуть на навчальний процес; покращувати методичне забезпечення закладів при вивченні географічної специфіки своєї Батьківщини, материків та океанів, оболонок Землі, та світу загалом. Відповідно до реформування освіти та впровадження Концепції НУШ сьогодні в Україні існує 6 модельних програм природничої освітньої галузі, які мають гриф МОН, 4 з них, а саме курс «Пізнаємо природу» було ретельно проаналізовано і порівняно з попередньою програмою «Природознавство». Виявлено, що програми містять суттєву складову щодо отримання учнями базових природничих знань, які складають основу підготовки до вивчення предметних дисциплін у 7-9, 10-11 класах. The most important task of a teacher in a modern school is to carefully select educational material that can be used and interpreted in a student's everyday life. As education develops, so does the vision of effective and efficient student learning. At the same time, we observe periodic changes in the geography curriculum for general secondary education. Today, on the basis of the State Standard of Basic and Complete General Secondary Education, the following are being developed: a typical educational program - state level; model curricula - developed by teams of authors with the approval of the Ministry of Education and Science of Ukraine; curricula - created by teachers on the basis of a model curriculum. Geography curricula are updated every year or two. In this regard, a comparative analysis of the curricula that have been used and are currently being implemented in secondary schools and a corresponding change in their emphasis is relevant. The regulatory framework that guides both teachers and compilers of the Model Geography Curriculum and the Integrated Courses "Discovering Nature" is the Law of Ukraine on General Secondary Education, the State Standard of Basic Secondary Education, the New Ukrainian School Concept, and the Model Educational Program for Grades 5-9 of general secondary education. The above documents define the main requirements for the purpose, content, structure of teaching geography and its propaedeutic disciplines; form didactic teaching tools, diagnostics and correction of students' academic achievements. Based on the individuality of geographical education, the development of new technologies, the development of various activities in and out of the classroom, and the use of the latest technologies, it is necessary to pay attention to: the impact and development of measures to optimize geographical education; promote the renewal of the main components that will affect the educational process; improve the methodological support of institutions in the study of the geographical specifics of their homeland, continents and oceans, Earth's shells, and the world as a whole. In accordance with the reform of education and the implementation of the NUS Concept, there are currently 6 model programs in the natural sciences in Ukraine that have the stamp of the Ministry of Education and Science, 4 of which, namely the course "Let's Learn Nature," were carefully analyzed and compared with the previous program "Natural Science." It was found that the programs contain an essential component for students to acquire basic natural science knowledge, which forms the basis of preparation for studying subject disciplines in grades 7-9, 10-11.Item ГЕОПРОСТОРОВІ РЕСУРСИ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД(2023) Чмихал, І. І.Розвиток внутрішнього та міжнародного видів туризму є одним з пріоритетних напрямів розвитку багатьох держав. Такий вектор розвитку тримала і наша держава до повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року. Хоч Україна не займала лідируючі позиції в світі за рівнем туристичних послуг, але при цьому враховуючи багатства природних, рекреаційних, релігійних, культурних ресурсів, мала досить міцні позиції у розвитку внутрішнього туризму. Виявлені основні просторові зміни в структурі ресурсів рекреаційно-туристичної діяльності, які відбулися під час війни та змінюють парадигму розвитку рекреаційно-туристичної діяльності у повоєнний період. Природні й природно-антропогенні рекреаційні ресурси України зазнали величезних змін ще починаючи з 2014 року. Після повномасштабного вторгнення російських військ ситуація зі станом рекреаційних ресурсів України, а особливо окупованих та прифронтових територій стала вкрай критичною. Мінування, пожежі, обстріли призвели до: забруднення повітря, деградації ґрунтів, знищення флори та фауни. Особливо небезпечними для рекреаційної діяльності залишаються території, на яких йшли активні бойові дії та ті, які були окупованими російськими військами. Адже на розмінування території, очищення місцевості від небезпечних предметів та відновлення рекреаційних ресурсів потрібен час та великі матеріальні затрати. Основними територіями, які зазнали змін в структурі природних та природно-антропогенних рекреаційних ресурсів під час війни, починаючи з 2014 року є Крим, Донецька, Луганська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Харківська та Одеські області (в таблиці 2.1 зазначений детальний опис даних територій). В загалом зміни в структурі рекреаційно-туристичної діяльності торкнулися кожної області України, що насамперед пов’язано з військом станом, з комендантською годиною, з обмеженим режимом відвідування певних природних та природно-антропогенних об’єктів. Також підрив Каховської ГЕС та затоплення території Херсонської, частково Миколаївської областей вплинуло і на рекреаційні ресурси відповідних територій. Перш за все, варто зазначити, що унікальна природна екосистема, яка утворилася від Нової Каховки до Дніпровсько-Бузького лиману практично знищена. Це понад 80 тис.га природної території, які охороняються законом та входять до Національного природного парку «Нижньодніпровський». Херсонські плавні - це перлина області, національне надбання, яке приваблювало туристів з усіх куточків України. Зараз вони майже знищені. Наступний момент – це мінна загроза та несприятливі санітарно-гігієнічні умови, які склалися на території Чорноморського узбережжя. Така ситуація унеможливлює розвиток туристичної діяльності та використання морських рекреаційний ресурсів протягом декількох років. Щодо змін в структурі суспільно-історичних рекреаційних ресурсах України, то вони є суттєвими та подекуди катастрофічними. Майже кожна область України потерпає від ракетних обстрілів, які руйнують як цивільні, інфраструктурні, промислові об’єкти, а й об’єкти культурно-історичної спадщини. Найбільш суттєвих втрат зазнали та продовжують зазнавати території, які були під окупацією або перебувають й досі, території, які розташовані у зоні бойових дій. Це насамперед територія Херсонської, Запорізької, Харківської, Донецької, Луганської областей. Також суспільно-історичні ресурси, як і природні та природно-антропогенні, зазнали масової руйнації після підриву окупантами Каховської ГЕС. Під водою опинилися археологічні пам’ятки, собори, церкви, музеї та інші історико-культурні пам’ятки. Масштаби руйнації на лівобережній частині Херсонської області невідомі достеменно й досі. The development of domestic and international types of tourism is one of the priority areas of development of many states. This vector of development was maintained by our state until the full-scale invasion of Russia on February 24, 2022. Although Ukraine did not occupy a leading position in the world in terms of the level of tourist services, at the same time, taking into account the wealth of natural, recreational, religious and cultural resources, it had a fairly strong position in the development of domestic tourism. The main spatial changes in the structure of the resources of recreational and tourist activities that took place during the war and changed the paradigm of the development of recreational and tourist activities in the post-war period have been revealed. Natural and natural-anthropogenic recreational resources of Ukraine have undergone huge changes since 2014. After the full-scale invasion of Russian troops, the situation with the state of recreational resources of Ukraine, and especially the occupied and front-line territories, became extremely critical. Mines, fires, shelling led to: air pollution, soil degradation, destruction of flora and fauna. Territories where active hostilities took place and those occupied by Russian troops remain particularly dangerous for recreational activities. After all, demining the territory, clearing the area of dangerous objects and restoring recreational resources requires time and large financial costs. The main territories that underwent changes in the structure of natural and natural-anthropogenic recreational resources during the war, starting in 2014, are the Crimea, Donetsk, Luhansk, Zaporizhzhya, Mykolaiv, Kherson, Kharkiv and Odesa regions (table 2.1 shows a detailed description of these territories) . In general, changes in the structure of recreational and tourist activities affected every region of Ukraine, which is primarily related to the military situation, the curfew, and the limited regime of visiting certain natural and natural-anthropogenic objects. Also, the undermining of the Kakhovskaya HPP and the flooding of the territory of the Kherson and partly Mykolaiv regions also affected the recreational resources of the respective territories. First of all, it should be noted that the unique natural ecosystem that formed from Novaya Kakhovka to the Dnieper-Buzka estuary has been practically destroyed. This is more than 80,000 hectares of natural territory protected by law and included in the Nizhnyodniprovskyi National Nature Park. Kherson lakes are the pearl of the region, a national treasure that attracted tourists from all over Ukraine. Now they are almost destroyed. The next point is the mine threat and unfavorable sanitary and hygienic conditions that have developed on the territory of the Black Sea coast. This situation makes it impossible to develop tourist activities and use marine recreational resources for several years. As for the changes in the structure of socio-historical recreational resources of Ukraine, they are significant and sometimes catastrophic. Almost every region of Ukraine suffers from rocket fire, which destroys both civilian, infrastructural, and industrial objects, as well as objects of cultural and historical heritage. The most significant losses have been and continue to be experienced by territories that were or are still under occupation, territories that are located in the war zone. This is primarily the territory of the Kherson, Zaporizhzhya, Kharkiv, Donetsk, and Luhansk regions. Also, socio-historical resources, as well as natural and natural-anthropogenic resources, were massively destroyed after the occupiers blew up the Kakhovskaya HPP. Archaeological sites, cathedrals, churches, museums and other historical and cultural monuments were underwater. The extent of the destruction on the left bank of the Kherson region is still unknown.Item Вплив пандемії Covid-19 на міграційні процеси населення Херсонської області(2021) Засименко, В. О.У науковій роботі розкрито вплив пандемії Covid-19 на міграційні процеси населення Херсонської області. Населення регіону було активно задіяне в міграційних процесах, однак з появою COVID-19 почали змінюватися масштаби міграційних потоків, велика частка мігрантів була змушена повернутися в Україну. В першому розділі роботи йдеться про види та причини виникнення міграцій, міграційні процеси в сучасному світі. У другому розділі подано аналіз динаміки, масштабів, основних напрямків міграційних рухів, показано територіальні відмінності міграційної активності населення України та Херсонської області, проаналізовано наслідки пандемії COVID-19 для міграційної ситуації в Україні. Представлено результати дослідження міграційних намірів населення Херсонської області. У третьому розділі обґрунтовано необхідність регулювання міграційних процесів та запропоновано шляхи їх оптимізації в умовах пандемії. The research reveals the impact of the Covid-19 pandemic on the migration processes of the population of Kherson region. The population of the region was actively involved in migration processes, but with the advent of COVID-19 the scale of migration flows began to change, a large proportion of migrants were forced to return to Ukraine. The first section deals with the types and causes of migration, migration processes in the modern world. The second section analyzes the dynamics, scale, main directions of migration movements, shows the territorial differences of migration activity of the population of Ukraine and Kherson region, analyzes the consequences of the COVID-19 pandemic for the migration situation in Ukraine. The results of the study of migration intentions of the population of Kherson region are presented. The third section substantiates the need to regulate migration processes and suggests ways to optimize them in a pandemic.Item Розселення населення в приморських регіонах: динаміка і просторові тренди(2020) Домбровський, В. Д.Сучасна географічна наука володіє значним арсеналом ефективних методів та прийомів, що дозволяє встановити просторову диференціацію, специфіку та головні риси розвитку систем розселення приморських. Проведений суспільно-географічний аналіз особливостей розвитку та формування приморських систем розселення України дозволяє зробити висновок, що його територія являє собою виняток з світових тенденцій розвитку берегових зон і територій. Щільність населення у приморських районах України є найнижчою. Тенденції концентрації населення між великими переписами населення у приморських районах були позитивні, проте темпи, зростання концентрації населення дуже низькі. Територія регіону в цілому характеризується сильними недоліками інфраструктурного забезпеченням Відсутні приморські транспортні вісі та коридори, які б поєднували приморську систему розселення в єдину цілісну систему розселення. Modern geographical science has a significant arsenal of effective methods and techniques that allow to establish the spatial differentiation, specificity and main features of the development of coastal settlement systems. The conducted socio-geographical analysis of the peculiarities of the development and formation of coastal settlement systems of Ukraine allows us to conclude that its territory is an exception to the world trends in the development of coastal zones and territories. The population density in the coastal regions of Ukraine is the lowest. Trends in population concentration between large censuses in coastal areas were positive, but the rate of growth of population concentration is very low. The territory of the region as a whole is characterized by strong shortcomings in infrastructure. There are no coastal transport axes and corridors that would combine the coastal settlement system into a single integrated settlement system.