Факультет психології, історії та соціології

Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10849

Browse

Search Results

Now showing 1 - 10 of 14
  • Item
    ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СТИЛІВ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ ТА СТРЕСОСТІЙКОСТІ У ДІТЕЙ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ
    (2024) Приходько, Є. С.
    Дана робота узагальнює результати дослідження, що розглядає взаємозв’язок між стилями сімейного виховання та стресостійкістю підлітків. За допомогою різних методів та інструментів було виявлено, що батьки, обираючи певну стратегію виховання, можуть впливати на спосіб, яким підліток реагує на стресові ситуації та його рівень опірності стресу. Результати показали, що батьки, які схильні до симбіотичних відносин з дитиною, частіше сприяють у підлітків формуванню стратегії відволікання у стресових ситуаціях. З іншого боку, діти з низьким рівнем стресостійкості та обирають стратегію відволікання при стресі, мають батьків, що виявляють схильність до авторитарної гіперсоціалізації. Також було виявлено, що батьки з різними рівнями суб’єктивного контролю мають вплив на те, яку стратегію уникнення чи проблемно-орієнтованої поведінки обирають їхні діти у стресових ситуаціях. This work summarizes the results of a study that examines the relationship between family upbringing styles and stress resistance of teenagers. With the help of various methods and tools, it was found that parents, choosing a certain parenting strategy, can influence the way a teenager reacts to stressful situations and his level of stress resistance. The results showed that parents, who are prone to symbiotic relationships with their children, more often contribute to the formation of distraction strategies in stressful situations in adolescents. On the other hand, children with a low level of stress resistance and who choose a distraction strategy during stress have parents who show a tendency to authoritarian hypersocialization. It was also found that parents with different levels of subjective control have an influence on which avoidance strategy or problem-oriented behavior their children choose in stressful situations.
  • Thumbnail Image
    Item
    ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ ПОЧУТТЯ ПРОВИНИ У ПІДЛІТКОВОМУ ТА ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ
    (2024) Тишковець, Т. С.
    Дана робота узагальнює теоретичні матеріали щодо почуття провини та сорому у підлітків та юнаків, стає очевидним, що дані емоції відіграють важливу роль у їхньому емоційному та соціальному розвитку. Почуття провини не лише впливає на самооцінку особистості, а й регулює міжособистісні відносини; почуття сорому є ключовим фактором у формуванні самоконтролю та саморегуляції поведінки. При дослідженні психологічних особливостей розвитку почуття провини та сорому, виявлено, що високий рівень цих емоцій може мати як позитивні, так і негативні аспекти. Відчуття провини сприяє формуванню відповідальності та емпатії, але може також призводити до підвищеної тривожності та самокритики. У свою чергу, почуття сорому може стимулювати соціальну адаптацію, але при великому рівні може обмежувати соціальні взаємодії та самореалізацію. This work summarizes theoretical materials on feelings of guilt and shame in teenagers and young men, it becomes obvious that these emotions play an important role in their emotional and social development. The feeling of guilt not only affects the self-esteem of the individual, but also regulates interpersonal relations; the feeling of shame is a key factor in the formation of self-control and self-regulation of behavior. When studying the psychological features of the development of feelings of guilt and shame, it was found that a high level of these emotions can have both positive and negative aspects. Guilt promotes responsibility and empathy, but can also lead to increased anxiety and self-criticism. In turn, the feeling of shame can stimulate social adaptation, but at a high level it can limit social interactions and self-realization.
  • Thumbnail Image
    Item
    ФЕНОМЕН БРЕХЛИВОСТІ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ
    (2024) Нечай, Л. В.
    Кваліфікаційна робота (проєкт) спрямована на дослідження взаємної залежності між явищами брехливості та емоційного інтелекту. Визначено значення поняття «брехня», її види та особливості прояву. Описано головні причини та мотиви, що впливають на розвиток даного феномену у підлітковому віці. Охарактеризовано концепцію емоційного інтелекту особистості. Виокремлено його основні складові та специфіку. Розглянуто характерні особливості для підлітків із різними рівнями емоційного інтелекту. Для встановлення взаємозв'язку між зазначеними категоріями було проведене емпіричне дослідження із застосуванням впорядкованих даних та методів математичної статистики. The qualification work (project) is aimed at researching the mutual dependence between the phenomena of lying and emotional intelligence. The meaning of the concept of "lie", its types and features of manifestation are defined. The main reasons and motives affecting the development of this phenomenon in adolescence are described. The concept of emotional intelligence of the individual is characterized. Its main components and specifics are highlighted. The characteristic features of teenagers with different levels of emotional intelligence are considered. To establish the relationship between the specified categories, an empirical study was conducted using ordered data and methods of mathematical statistics.
  • Item
    ПСИХОКОРЕКЦІЯ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ОСІБ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ
    (2023) Сич, О. О.
    Кваліфікаційну роботу присвячено теоретичному та емпіричному дослідженню агресивної поведінки осіб підліткового віку. Теоретично окреслено провідні психологічні особливості прояву агресивних тенденцій у підлітковому віці. Емпірично визначено залежність демонстрації агресивної поведінки підлітків від показників психічних станів тривожності, фрустрації. Виявлено, що провідною формою транслювання агресивної поведінки у підлітковому віці є вербальна агресія. Запропоновано психокорекційну програму зниження рівня агресивної поведінки осіб підліткового віку. Abstract. The qualification work is devoted to the theoretical and empirical study of aggressive behavior of adolescents. The main psychological features of the manifestation of aggressive tendencies in adolescence are theoretically outlined. The dependence of the demonstration of aggressive behavior of adolescents on indicators of mental states of anxiety and frustration has been determined empirically. It was found that the leading form of broadcasting aggressive behavior in adolescence is verbal aggression. A psychocorrective program to reduce the level of aggressive behavior of adolescents is proposed.
  • Item
    ОПТИМІЗАЦІЯ РОЗВИТКУ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ОСІБ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ
    (2023) Галиченко, Ю. М.
    Роботу присвячено розвитку резильєнтності у підлітків. Проаналізовано сутність поняття «резильєнтність». Встановлено особливості життєстійкості у підлітків, досліджено особливості резильєнтності у підлітків з різними копінг-стратегіями. З’ясовано, що підвищення рівня життєстійкості та її компонентів «прийняття ризику», «контроль», використання копінг-стратегій «позитивне переосмислення проблемної ситуації», «прийняття відповідальності за її вирішення», зниження використання копінг-стратегій «уникнення» та «дистанціювання», «пошук соціальної підтримки» призводить до підвищення рівня резильєнтності у підлітків. Розроблено корекційно-розвивальну програму спрямовану на оптимізацію розвитку резильєнтності у осіб підліткового віку. The work is dedicated to the development of resilience in adolescents. The essence of the concept of "resilience" has been analyzed. The peculiarities of resilience in adolescents have been established, and the features of resilience in adolescents with different coping strategies have been investigated. It has been found that increasing the level of resilience and its components such as "risk-taking" and "control", using coping strategies such as "positive rethinking of problematic situations" and "taking responsibility for solving them", and reducing the use of coping strategies such as "avoidance" and "distancing", and "seeking social support" leads to an increase in resilience in adolescents. A correctional-developmental program has been developed aimed at optimizing the development of resilience in adolescents.
  • Thumbnail Image
    Item
    ВПЛИВ САМООЦІНКИ НА САМОТНІСТЬ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
    (2023) Бахута, Г. М.
    Дипломна робота присвячена теоретичному та емпіричному дослідженню впливу самооцінки на переживання самотності у підлітковому віці. Визначено структуру, види та особливості переживання самотності, виокремлено сучасні напрями вивчення самотності в підлітковому віці. В ній окреслено основні особливості поняття «самооцінка» як психологічного феномену і теоретично досліджено виникнення та формування самооцінки у підлітків. За допомогою емпіричного дослідження було доведено вплив самооцінки на переживання самотності в осіб підліткового віку. Окрім цього, було визначено кореляційні зв'язки між підлітковою самотністю та самосприйняттям, самокерівництвом та внутрішньою конфліктністю. The thesis is devoted to the theoretical and empirical study of the influence of self-esteem on the experience of loneliness in adolescence. The structure, types and features of experiencing loneliness are defined and the directions of studying loneliness in adolescence are highlighted. The main features of the concept of "self-esteem" as a psychological phenomenon were outlined and the emergence and formation of self-esteem in adolescents was theoretically investigated. Empirical research has proven the influence of self-esteem on the experience of loneliness in adolescents. In addition, correlations were determined between adolescent loneliness and self-perception, self-management, and internal conflict.
  • Item
    ВПЛИВ СОЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ У ГРУПІ ОДНОЛІТКІВ НА ПРОЯВИ АГРЕСИВНОСТІ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
    (2021) Заїць, К. В.
    Метою даної роботи є визначенні взаємозв’язку соціального статусу у групі однолітків з проявами агресивності у підлітковому віці. Для досягнення поставленої мети було проведено емпіричне дослідження впливу соціального статусу у групі однолітків на прояви агресивності у підлітковому віці. На основі отриманих даних встановлено характер взаємозв’язку показників соціального статуту у групі з проявами агресивності у підлітковому віці. Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення раніше вивченого матеріалу у працях вітчизняних та зарубіжних науковців. У другому розділі наведено результати власного емпіричного дослідження (емпіричну вибірку склали школярі 9 та 10 класів, віком від 14 до 16 років. Загальна кількість досліджуваних 40 осіб (з них 23 дівчини та 17 хлопців). На підставі проведеного дослідження виявлено, що високий рівень матеріального стану підлітків обумовлює підвищення непрямої агресії та почуття провини. Попри це, високий рівень матеріального благополуччя знижує рівень агресивності та ворожості; високий рівень успішності у навчанні обумовлює зниження фізичної агресії, негативізму, агресивності та ворожості. Визначено, що високий рівень успішності сприяє підвищенню роздратування, почуття провини та образи; встановлено, що при займанні позиції лідера у класі підвищуються показники фізичної, вербальної агресії та загального індексу агресивності та ворожості. Матеріалом для досліджування став синтез діагностичного інструментарію завдяки якому стало можливим визначення впливу соціального статусу у групі однолітків на прояви агресивності у підлітковому віці. The aim of this study is to determine the relationship between social status in a group of peers with manifestations of aggression in adolescence. To achieve this goal, an empirical study of the impact of social status in a group of peers on the manifestations of aggression in adolescence. Based on the data obtained, the nature of the relationship between indicators of social status in the group with manifestations of aggression in adolescence. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization of previously studied material in the works of domestic and foreign scientists. The second section presents the results of their own empirical research (empirical sample consisted of students of 9th and 10th grades, aged 14 to 16. The total number of subjects is 40 people (including 23 girls and 17 boys). Based on the study, it was found that the high level of financial status of adolescents causes an increase in indirect aggression and guilt. Nevertheless, a high level of material well-being reduces the level of aggression and hostility; high level of academic success leads to a decrease in physical aggression, negativism, aggression and hostility. It has been determined that a high level of success contributes to irritation, guilt and resentment; it is established that when taking the position of a leader in the class, the indicators of physical, verbal aggression and the general index of aggression and hostility increase. The material for the study was the synthesis of diagnostic tools that made it possible to determine the impact of social status in a group of peers on the manifestations of aggression in adolescence.
  • Item
    ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПЕРЕЖИВАННЯ САМОТНОСТІ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
    (2021) Дудкіна, О. Є.
    Метою даної роботи є теоретичне та емпіричне визначення психологічних чинників переживання самотності у підлітковому віці. Для досягнення поставленої мети було проведено емпіричне дослідження. На основі отриманих даних визначено особистісні характеристики підлітків, що обумовлюють переживання самотності. Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення раніше дослідженого матеріалу у працях вітчизняних та зарубіжних науковців. У другому розділі наведено результати власного емпіричного дослідження (емпіричну вибірку склали школярі 9-10 класів, віком від 14 до 16 років. Загальна кількість досліджуваних 40 осіб). На підставі проведеного дослідження виявлено взаємозв’язок особистісних характеристик підлітків з особливостями їх переживання самотності: емоційна нестійкість, низький рівень самооцінки підлітків обумовлюють дисоційований вид переживання самотності; домінантність, консерватизм обумовлюють відчужуючий вид переживання самотності у підлітковому віці; товариськість, творчий потенціал досліджуваних сприяють підвищенню показника переживання самотності – ресурс усамітнення; інтелект, творчий потенціал підлітків сприяють підвищенню радості від усамітнення. Матеріалом для досліджування став синтез опитувальників та методик, завдяки яким стало можливим визначення чинників, що обумовлюють переживання самотності у підлітковому віці. The aim of this work is to theoretically and empirically determine the psychological factors of experiencing loneliness in adolescence. To achieve this goal, an empirical study was conducted. Based on the obtained data, the personal characteristics of adolescents that determine the experience of loneliness are determined. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization of previously studied material in the works of domestic and foreign scientists. The second section presents the results of their own empirical research (empirical sample consisted of students in grades 9-10, aged 14 to 16. The total number of subjects is 40). On the basis of the conducted research the interrelation of personal characteristics of teenagers with features of their experience of loneliness is revealed: emotional instability, low level of self-esteem of teenagers cause a dissociated type of experience of loneliness; dominance, conservatism cause the alienating type of experience of loneliness in adolescence; sociability, creative potential of the subjects contribute to increasing the rate of loneliness - a resource of solitude; intelligence, creative potential of adolescents contribute to the joy of solitude. The material for the study was a synthesis of questionnaires and methods that made it possible to determine the factors that cause the experience of loneliness in adolescence.
  • Item
    ПСИХОКОРЕКЦІЯ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ОСІБ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ
    (2021) Божнюк, А. С.
    Досліджено, що агресія - це дії або слова деструктивного змісту, спрямовані на людину, щоб завдати дискомфортного відчуття та шкоди. Агресивність - характерологічна риса, прояви якої обмежуються ворожим відношенням до людей, тварин та до світу в цілому. Встановлено основні види агресії та причини прояву. Розроблено психокорекційну програму для осіб підліткового віку у яких відзначено агресивні тенденції. It has been studied that aggression is actions or words of destructive content aimed at a person to cause discomfort and harm. Aggression is a characterological trait, the manifestations of which are limited to hostile attitudes towards people, animals and the world at large. The main types of aggression and causes are identified. A psycho-correctional program has been developed for adolescents with aggressive tendencies.
  • Item
    ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ АГРЕСІЇ У ПІДЛІТКІВ З РІЗНИМ СТАТУСНИМ ПОЛОЖЕННЯМ
    (2021) Макарчук, Є. В.
    Метою даної роботи є вивчення впливу соціометричного статусу серед однолітків на особливості прояву агресії у підлітковому віці. Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення раніше дослідженого матеріалу у працях вітчизняних та зарубіжних науковців: визначено особливості прояву агресії у підлітків з різним статусним положенням (основні причини та види) та проаналізовано основні психологічні засоби подолання агресії у підлітків з різним статусним положенням. У другому розділі наведено результати власного емпіричного дослідження (емпіричну вибірку склали учні 8-х класів, віком від 13 до 14 років. Загальна кількість досліджуваних склала 31 особа). На підставі проведеного дослідження виявлено, що для підлітків не залежно від їх статусного положення характерно ситуаційний прояв роздратованості, підозрілості та фізичної агресії. Для підлітків зі статусним положенням «ізольовані» більш властиво прояви ворожості, агресивності у власній поведінці, прояв форм непрямої агресії, переживання відчуття образи та провини, ніж підліткам зі статусним положенням «прийняті» та «потенційні лідери». Для підлітків, що займають положення прийнятих серед однолітків, більш характерно прояв негативізму, ніж для підлітків із статусним положенням «ізольовані» та «потенційні лідери». А для підлітків, що мають статусне положення потенційних лідерів та прийнятих більш характерно прояв вербальна агресії у власній поведінці, ніж для підлітків, що займають положення ізольованих серед однолітків. The aim of this work is to study the influence of sociometric status among peers on the peculiarities of aggression in adolescence. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization of previously studied material in the works of domestic and foreign scientists: identified features of aggression in adolescents with different status (main causes and types) and analyzed the main psychological means of overcoming aggression in adolescents with different status. The second section presents the results of their own empirical research (empirical sample consisted of 8th grade students aged 13 to 14. The total number of subjects was 31 people). Based on the study, it was found that adolescents, regardless of their status, are characterized by situational manifestations of irritability, suspicion and physical aggression. Adolescents with the status of «isolated» are more likely to show hostility, aggression in their own behavior, manifestations of indirect aggression, feelings of resentment and guilt than adolescents with the status of «accepted» and «potential leaders». Adolescents who are accepted among their peers are more likely to show negativity than adolescents with the status of «isolated» and «potential leaders». And for adolescents who have the status of potential leaders and accepted more typical manifestation of verbal aggression in their own behavior than for adolescents who occupy the position of isolated peers.