Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10849
Browse
9 results
Search Results
Item ГЕНДЕРНІ ВІДМІННОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТСЬКОЮ МОЛОДДЮ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ(2024) Шишацька, М. В.У кваліфікаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження ґендерних відмінностей переживання психологічного благополуччя студентською молоддю в умовах воєнного стану; Теоретично проаналізовано психологічні особливості феномену психологічного благополуччя, розкрито ґендерні відмінності та вплив воєнного стану на його переживання; Підібрано комплекс психодіагностичних методик для дослідження ґендерних відмінностей переживання психологічного благополуччя студентською молоддю під час воєнного стану. Здійснено емпіричне дослідження ґендерних відмінностей переживання психологічного благополуччя студентською молоддю під час воєнного стану; Представлено аналізування та інтерпретування одержаних результатів; Розроблено тренінгову програму оптимізації рівня психологічного благополуччя студентської молоді. The qualification paper presents a theoretical justification and an empirical study of gender differences in the experience of psychological well-being by student youth in the conditions of martial law; The psychological features of the phenomenon of psychological well-being are theoretically analyzed, gender differences and the influence of martial law on his experiences are revealed; A complex of psychodiagnostic methods was selected for the study of gender differences in the psychological well-being of student youth during martial law. An empirical study of gender differences in the psychological well-being of student youth during martial law was carried out; The analysis and interpretation of the obtained results is presented; A training program for optimizing the level of psychological well-being of student youth has been developed.Item ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ З ЖИТТЄСТІЙКІСТЮ ОСОБИСТОСТІ(2024) Синиця, О. Ю.У роботі досліджено поняття важливість власного психологічного благополуччя і життєстійкості. У сучасному світі, де стрес і негативні емоції стають все більш поширеними, забезпечення психологічного комфорту та щастя стає надзвичайно важливим завданням. Отже, проведене дослідження взаємозв’язку психологічного благополуччя та життєстійкості особистості дало змогу виявити особливості компонентів досліджуваних явищ, що може слугувати основою для розробки програм, тренінгів та вебінарів для підвищення рівня психологічного благополуччя і формування навичок життєстійкості у сучасному суспільстві. The work examines the concept of the importance of one's own psychological well-being and vitality. In today's world, where stress and negative emotions are becoming more and more common, ensuring psychological comfort and happiness becomes an extremely important task. Therefore, the conducted study of the relationship between psychological well-being and the vitality of the individual made it possible to identify the peculiarities of the components of the studied phenomena, which can serve as a basis for the development of programs, trainings and webinars to increase the level of psychological well-being and the formation of life-sustainability skills in modern society.Item ВПЛИВ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ НА ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЖІНОК(2024) Беленчук, С. В.У роботі на основі комплексного аналізу здійснено спробу обгрунтування оцінити ставлення до соціокультурних норм, що визначають гендерні ролі та очікування, пов’язані з жіночністю; визначено які аспекти психічного здоров’я можуть бути найбільше піддані впливу гендерних стереотипів; визначено можливі стратегії, які використовують жінки для подолання негативного впливу гендерних стереотипів на психічне здоров’я; розкрито проблему гендерних стереотипів, їх поширення та вплив на психологічне благополуччя та життєдіяльність жінок різного соціального статусу, віку та зайнятості. In the work, based on a complex analysis, an attempt was made to substantiate the assessment of attitudes towards socio-cultural norms that determine gender roles and expectations related to femininity; determined which aspects of mental health can be most affected by gender stereotypes; possible strategies used by women to overcome the negative impact of gender stereotypes on mental health are identified; the problem of gender stereotypes, their spread and influence on the psychological well-being and life activities of women of different social status, age and employment is revealed.Item МІСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК ЧИННИК ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ(2021) Шевчук, Д. Ю.Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні взаємозв’язку міської ідентичності та психологічного благополуччя студентської молоді. Було розглянуто міську ідентичність як соціально-психологічний феномен та як чинник психологічного благополуччя. Проаналізовано особливості психологічного благополуччя студентської молоді. Здійснено емпіричне дослідження, яке полягало у аналізі взаємозв’язку міської ідентичності та психологічного благополуччя студентської молоді. Тому взаємозв'язок між міською ідентичністю і індикаторами психологічного благополуччя визначають як можливий потенціал для особистісного і професійного становлення і розвитку особистості. The aim of the work is to theoretically interpret and empirically investigate the relationship between urban identity and psychological well-being of students. Municipal identity as a socio-psychological phenomenon and as a determinant of psychological well-being was examined. Peculiarities of students' psychological well-being are analyzed. The empirical research, which consisted in the analysis of the interrelation of residential identity and psychological well-being of the students' youth, was carried out. Therefore, the relationship between urban identity and indicators of psychological well-being is defined as a possible potential for personal and professional formation and development of a personality.Item СОЦІАЛЬНІ ОЧІКУВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ У ВИМІРАХ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ(2021) Шевченко, А. В.Розглянуто різноманітні підходи, концепції та погляди вчених до висвітлення феноменів «психологічне благополуччя» та «соціальні очікування» у психології. Надано власне розуміння поняттю «соціальні очікування» – прогностичні сподівання стосовно якогось перебігу подій у далекому чи близькому майбутньому, що спираються на когнітивний, емоційний та конативний елементи, та є регуляторами соціальної поведінки індивіда. Здійснено емпіричне дослідження, яке полягало у встановленні взаємозв’язку соціальних очікувань та психологічного благополуччя студентської молоді. Надано психологічну характеристику особам з різними рівнями психологічного благополуччя та соціальних очікувань. На основі отриманих психологічних «портретів», розроблено психокорекційну програму для осіб з низькими показниками, з метою підвищення рівня психологічного благополуччя засобами психологічного тренінгу. Various approaches, concepts and views of scientists to cover the phenomena of "psychological well-being" and "social expectations" in psychology are considered. In our view, "social expectations" are prognostic expectations about some course of events in the distant or near future, based on cognitive, emotional and conative elements, and are regulators of social behavior of the individual. An empirical study was conducted to establish the relationship between social expectations and psychological well-being of student youth. Psychological characteristics of persons with different levels of psychological well-being and social expectations are given. On the basis of the received psychological "portraits", the psychocorrection program for persons with low indicators is developed, for the purpose of increase of level of psychological well-being by means of psychological training.Item ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК РІВНЯ МОТИВАЦІЇ НАВЧАННЯ ТА ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ(2021) Заліпаєва, А. А.Розглянуто різноманітні підходи, концепції та погляди до висвітлення феноменів «мотивації», «психічного стану» та «психологічного благополуччя» у психології. Узагальнено, що мотивація – невід’ємний компонент у розвитку особистості. Психічний стан – цілісна характеристика психічної діяльності. Пандемія у даному досліджені виступає певним медіатором, що перешкоджає розвитку та погіршує психічні стани. Розглянуто, що мотивація та психічний стан займають важливе місце у дистанційним навчанням та відіграють вирішальну роль у розвитку особистості. Здійснено кореляційне дослідження, яке полягало у визначенні, що є домінуючим мотивом у навчанні та визначенні самооцінки емоційних станів досліджуваних. Загалом, дослідження показало, що у вибірці присутній взаємозв’язок між психологічними станами та мотивами у осіб юнацького віку. Various approaches, concepts and views to the coverage of the phenomena of "motivation" and "psychological well-being" in psychology are considered. It is generalized that motivation is an integral component in personality development. Mental state - a holistic characteristic of mental activity. The pandemic in this study acts as a mediator that hinders development and worsens mental states. It is considered that motivation and mental state occupy an important place in distance learning and play a crucial role in personality development. A correlation study was performed, which consisted in determining what is the dominant motive in learning and determining self-esteem of emotional states of the subjects. In general, the study found that there was a relationship between psychological states and motives in adolescents.Item ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ УЯВЛЕНЬ ПРО СІМЕЙНЕ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ(2021) Дудкіна, В. П.Актуальність теми обумовлюється, у першу чергу тим, що досить велика кількість молоді вступаючи в шлюб у юнацькому віці, через деякий час може розлучитися. Це більшою мірою пов’язано з рівнем психологічного благополуччя: адаптацією, особистісним зростанням, прийняттям інших. Теоретична частина розкриває психологічне благополуччя особистості і характеризує їх вплив на сімейне життя. Також розглядається поняття психологічне благополуччя та основні її компоненти. В практичній частині викладені результати психодіагностичного дослідження, статистичної обробки даних, зокрема кореляційного аналізу, що дозволило розглянути та зробити аналіз щодо груп студентів, що вже знаходяться у відносинах або в шлюбі та тих студентів які ще не перебувають у відносинах. Результати дослідження оброблені якісно і кількісно, представлені в схемах та діаграмах. The urgency of the topic is due primarily to the fact that a large number of young people marrying at a young age, after a while may divorce. This is largely due to the level of psychological well-being: adaptation, personal growth, acceptance of others. The theoretical part reveals the psychological well-being of the individual and characterizes their impact on family life. The concept of psychological well-being and its main components are also considered. The practical part presents the results of psychodiagnostic research, statistical data processing, in particular correlation analysis, which allowed to consider and make an analysis of groups of students who are already in a relationship or married and those students who are not yet in a relationship, presented in diagrams and charts.Item ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ У РОЗРІЗІ АНАЛІЗУ ОСОБИСТІСНОГО КОНСТРУКТУ «ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ОСОБИСТОСТІ»(2020) Савіцина, Є. В.Проблема психологічного здоров’я та благополуччя викликає науково-практичний інтерес не лише дослідників, а і соціуму загалом. У роботі використанні результати досліджень вітчизняних і закордонних вчених які працюють у напрямку особливостей психологічного здоров’я і благополуччя особистості. У теоретичній розкрито конструкти досліджуваного феномену, а також сформовано і описано авторську функціональну модель особистості, саме ця схема доводить, що психологічне благополуччя є динамічним процесом, який взаємопов’язаний з психологічним здоров’ям особистості. У роботі представлене емпіричне дослідження, результати інтерпретувалися за допомогою кількісного та якісного аналізу даних. Запропонований перелік рекомендацій для підвищення психологічного благополуччя особистості. The problem of psychological health and well-being is of scientific and practical interest not only to researchers but also to society as a whole. The results of researches of domestic and foreign scientists working in the direction of features of psychological health and well-being of the person are used in work. The theoretical discloses the constructs of the studied phenomenon, as well as formed and describes the author's functional model of personality, it is this scheme that proves that psychological well-being is a dynamic process that is interrelated with the psychological health of the individual. The paper presents an empirical study, the results were interpreted using quantitative and qualitative data analysis. The list of recommendations for increase of psychological well-being of the person is offered.Item ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ В РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУПАХ(2020) Пухальська, А. В.Метою даної роботи є дослідження особливостей психологічного благополуччя на різних вікових етапах. Для досягнення поставленої мети в ході нашої роботи було проведено емпіричне дослідження особливості психологічного благополуччя у вікових групах юнацького періоду та період ранньої й середньої дорослості. Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження. У другому розділі наведено результати емпіричного дослідження вибірки досліджуваних (45 осіб, з яких 15 першокурсників та 15 магістрів Херсонського державного університету соціально-психологічного факультету, 15 осіб, віком від 30 до 35 років). В результаті проведеного дослідження встановлено, що особам у віці ранньої дорослості більш властиво мати цілі в житті та мати певні переконання, що забезпечують спрямованість їх життя, ніж особам у юнацькому віці та середньої дорослості. А у віці середньої дорослості більш характерно наявність цілей, ніж у юнацькому віці. Особи у віці середньої дорослості краще вміють організувати власний простір, більш ефективно планувати та керувати повсякденними справами, ніж у юнацькому віці та ранньої дорослості. Також для людей в віці середньої дорослості більш властиво проявляти автономію, ніж для молоді в юнацькому віці. А у віці ранньої та середньої дорослості молодь більш схильна до підтримки позитивних відносин з оточуючими, ніж молодь в юнацькому віці. У віці середньої дорослості молодь більш схильна до відчуття задоволеності життям, ніж молодь в юнацькому віці та ранньої дорослості, а в період ранньої дорослості – більше, ніж в юнацькому. Також встановлено, що рівень задоволеності життя у віці ранньої дорослості залежить від наявності позитивних відносин з оточуючими та наявності цілей у житті. А рівень задоволеності життям осіб у віці середньої дорослості залежить від самоприйняття та наявності позитивних відносин з оточуючими. В юнацькому віці нами не було встановлено достовірних зв’язків між рівнем задоволеності життям та показниками психологічного благополуччя. The purpose of this work is to study the features of psychological well-being at different ages. To achieve this goal in the course of our work was an empirical study of the peculiarities of psychological well-being in the age groups of adolescence and early and middle adulthood. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization of the scientific literature on the problem of research. The second section presents the results of empirical research studied sample ( 45 people, including 15 freshmen and 15 masters of Kherson State University with otsialno psychological th faculty , 15 people aged 30 to 35 years ) . As a result of the research in stanovleno that persons under the age of early adulthood tend to have a purpose in life and have certain beliefs that provide direction their lives than people in middle adolescence and adulthood. And in middle age, the presence of goals is more typical than in adolescence. Middle-aged people are better able to organize their own space, more effectively plan and manage daily affairs than in adolescence and early adulthood. Also, it is more common for middle-aged people to show autonomy than for young people in adolescence. And in early and middle adulthood, young people are more likely to maintain positive relationships with others than young people in adolescence. In middle age, young people are more likely to feel satisfied with life than young people in adolescence and early adulthood, and in early adulthood - more than in adolescence. It is also established that the level of life satisfaction in early adulthood depends on the presence of positive relationships with others and the presence of goals in life. And the level of life satisfaction of middle-aged people depends on self-acceptance and the presence of positive relationships with others. In adolescence, we did not establish reliable relationships between the level of life satisfaction and indicators of psychological well-being.