Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10849
Browse
3 results
Search Results
Item ПЕРЕМІЩЕННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ ( НА ПРИКЛАДІ ЗДОБУВАЧІВ ХДУ)(2023) Машкаринець, І. П.Робота присвячена темі переміщення студентів під час воєнного стану у країні. В ній ми дослідимо напрямки переміщень студентів, які статуси вони набувають під час таких переміщень та які статуси взагалі існують. Простежимо як військові дії впливають на життя студентів ХДУ та спробуємо визначити, що потрібно змінювати для вирішення проблем з якими стикаються студенти. The work is devoted to the topic of student displacement during martial law in the country. In it, we investigate the directions of movement of students, what statuses they receive during such movement, and what statuses they consider to be in general. Let's trace how military actions affect the lives of students of KhSU and try to apply what needs to be changed to solve the problems faced by students.Item СТВОРЕННЯ, СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ КОМІТЕТІВ НЕЗАМОЖНИХ СЕЛЯН У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ(2021) Лисенко, Д. М.Мета дослідження полягає у аналізі фактів, які стосуються створення, умов, та функцій комітетів незаможних селян. Досліджено джерельну базу, та виокремлено конкретні факти з історії КНС. Прослідковано динаміку зміни соціально-психологічного обличчя українського селянства. Систематизовано соціальний склад та структуру комнезамів. Розглянуто можливості вивчення даної теми на заняттях з історії України в школі, та можливості вивчення на позакласних заходах. Методологія дослідження складається із загальнонаукових та спеціально історичних методів. Фундаментом для роботи були покладенні принципи історизму, наукової об’єктивності, системності, проблемно-хронологічний підхід, формально-логічний метод, аналіз, порівняння, узагальнення, абстракція, дедукція, індукція. Висновок. Соціально-психологічний стан звичайного українського селянина 20-3—х років ХХ ст. зазнавав кардинальних змін на фоні політики більшовицької влади по відношенню до селянства. Склад комнезамів був надзвичайно багатогранний. В склад даної організації входили різні прошарки суспільства. Функції КНС були різноманітні: від радикальної конфіскації майна у заможного селянства , до сприянню ліквідації безграмотності серед дорослого населення. Щодо практичного значення роботи, то тема комнезамів є дуже зручною для дослідження юних науковців на позашкільних заходах в Малій академії наук. The purpose of the study is to analyze the facts concerning the creation, conditions, and functions of the committees of poor peasants. The source base is researched, and specific facts from the history of KNS are singled out. The dynamics of change of the social and psychological face of the Ukrainian peasantry is traced. The social composition and structure of komnezams are systematized. Possibilities of studying this topic in classes on the history of Ukraine at school, and opportunities for studying in extracurricular activities are considered. The research methodology consists of general scientific and special historical methods. The foundations for the work were the principles of historicism, scientific objectivity, system, problem-chronological approach, formal-logical method, analysis, comparison, generalization, abstraction, deduction, induction. Conclusion. Socio-psychological state of the ordinary Ukrainian peasant of the 20-3s of the XX century. underwent radical changes against the background of the policy of the Bolshevik government towards the peasantry. The composition of komnezam was extremely multifaceted. This organization included various strata of society. The functions of the KNS were diverse: from the radical confiscation of property from the wealthy peasantry, to promoting the elimination of illiteracy among the adult population. Regarding the practical significance of the work, the topic of komnezam is very convenient for the study of young scientists at extracurricular activities at the Small Academy of Sciences.Item ВПЛИВ СОЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ У ГРУПІ ОДНОЛІТКІВ НА ПРОЯВИ АГРЕСИВНОСТІ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ(2021) Заїць, К. В.Метою даної роботи є визначенні взаємозв’язку соціального статусу у групі однолітків з проявами агресивності у підлітковому віці. Для досягнення поставленої мети було проведено емпіричне дослідження впливу соціального статусу у групі однолітків на прояви агресивності у підлітковому віці. На основі отриманих даних встановлено характер взаємозв’язку показників соціального статуту у групі з проявами агресивності у підлітковому віці. Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення раніше вивченого матеріалу у працях вітчизняних та зарубіжних науковців. У другому розділі наведено результати власного емпіричного дослідження (емпіричну вибірку склали школярі 9 та 10 класів, віком від 14 до 16 років. Загальна кількість досліджуваних 40 осіб (з них 23 дівчини та 17 хлопців). На підставі проведеного дослідження виявлено, що високий рівень матеріального стану підлітків обумовлює підвищення непрямої агресії та почуття провини. Попри це, високий рівень матеріального благополуччя знижує рівень агресивності та ворожості; високий рівень успішності у навчанні обумовлює зниження фізичної агресії, негативізму, агресивності та ворожості. Визначено, що високий рівень успішності сприяє підвищенню роздратування, почуття провини та образи; встановлено, що при займанні позиції лідера у класі підвищуються показники фізичної, вербальної агресії та загального індексу агресивності та ворожості. Матеріалом для досліджування став синтез діагностичного інструментарію завдяки якому стало можливим визначення впливу соціального статусу у групі однолітків на прояви агресивності у підлітковому віці. The aim of this study is to determine the relationship between social status in a group of peers with manifestations of aggression in adolescence. To achieve this goal, an empirical study of the impact of social status in a group of peers on the manifestations of aggression in adolescence. Based on the data obtained, the nature of the relationship between indicators of social status in the group with manifestations of aggression in adolescence. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization of previously studied material in the works of domestic and foreign scientists. The second section presents the results of their own empirical research (empirical sample consisted of students of 9th and 10th grades, aged 14 to 16. The total number of subjects is 40 people (including 23 girls and 17 boys). Based on the study, it was found that the high level of financial status of adolescents causes an increase in indirect aggression and guilt. Nevertheless, a high level of material well-being reduces the level of aggression and hostility; high level of academic success leads to a decrease in physical aggression, negativism, aggression and hostility. It has been determined that a high level of success contributes to irritation, guilt and resentment; it is established that when taking the position of a leader in the class, the indicators of physical, verbal aggression and the general index of aggression and hostility increase. The material for the study was the synthesis of diagnostic tools that made it possible to determine the impact of social status in a group of peers on the manifestations of aggression in adolescence.