Кафедра психології
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10313
Browse
8 results
Search Results
Item САМООЦІНКА ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ МАСОК ОСОБИСТОСТІ(2024) Гекало, М. М.Робота присвячена самооцінці як чиннику формування соціально-психологічних масок особистості. Визначено: самооцінку як особистісну характеристику; соціально-психологічні маски особистості. Описано чинники впливу на самооцінку, її функції та ознаки низької, завищеної і адекватної форм. Розглянуто найпоширеніші види соціальних масок та їхні функції. Розкрито негативні сторони використання маски. Описано вплив самооцінки на певні аспекти соціально-психологічних масок особистості, але цей вплив не є універсальним. Емпірично досліджено прямий зв’язок між самооцінкою та такими компонентами соціально-психологічних масок, як «необмеження іншими» та «знання та прийняття себе». Результати дослідження підкреслили складність цих взаємозв’язків. The work is devoted to self-esteem as a factor in the formation of social and psychological masks of the individual. Defined: self-esteem as a personal characteristic; socio-psychological personality masks. The factors affecting self-esteem, its functions and signs of low, overestimated and adequate forms are described. The most common types of social masks and their functions are considered. The negative aspects of using a mask are revealed. The influence of self-esteem on certain aspects of socio-psychological personality masks has been described, but this influence is not universal. The direct relationship between self-esteem and such components of social-psychological masks as "unrestricted by others" and "knowledge and acceptance of oneself" was empirically investigated. The results of the study highlighted the complexity of these relationships.Item ВИВЧЕННЯ БАЗИСНИХ ПЕРЕКОНАНЬ ОСОБИСТОСТІ В КОНТЕКСТІ ПОДОЛАННЯ ЖИТТЄВИХ КРИЗ(2024) Буякова, Л. О.Робота присвячена дослідженню основних переконань особистості у період воєнного стану в країні. Цифровим методом дозволило оцінити, як екстремальні характеристики, пов’язані з війною, впливають на базові переконання людей щодо світу, його доброзичливості та справедливості. Дослідження надає нові емпіричні дані, що і відкриває нові перспективи для подальших досліджень психологічних наслідків війни. Було виявлено, що переконання у доброзичливості світу та вірі в самоцінність стають ключовими факторами для подолання стресу, що спричинюють воєнні події. Дослідження виявило нові зв'язки між базовими переконаннями та здатністю до емоційної адаптації під час військових дій. Впроваджувати емперічні дані можливо у консультуванні та терапії, у розробці індивідуалізованих терапевтичних планів для пацієнтів, які страждають від низької емоційної адаптивності. Розробка тренінгів та семінарів, спрямованих на розвиток емоційної адаптивності серед працівників і студентів для профілактики стресу. Впровадження програм соціально-емоційного навчання в шкільну навчальну програму, які навчають дітей і підлітків розпізнавати та керувати своїми емоціями. Створення інформаційних матеріалів (брошури, відео, онлайн-курси) для ширшого загалу, які допоможуть людям зрозуміти зв'язок між їхніми емоційними реакціями, стресом і сприйняттям життя. The work is devoted to the study of the basic beliefs of the individual during the period of martial law in the country. The digital method allowed us to assess how extreme characteristics associated with the war affect people's basic beliefs about the world, its benevolence and justice. The study provides new empirical data, which opens up new prospects for further research into the psychological consequences of war. It was found that beliefs in the benevolence of the world and belief in self-worth become key factors in overcoming the stress caused by military events. The study revealed new connections between basic beliefs and the ability to emotionally adapt during military operations. Empirical data can be implemented in counseling and therapy, in the development of individualized therapeutic plans for patients suffering from low emotional adaptability. Development of trainings and seminars aimed at developing emotional adaptability among employees and students for stress prevention. Introducing social-emotional learning programs into the school curriculum that teach children and adolescents to recognize and manage their emotions. Creating informational materials (brochures, videos, online courses) for the general public that will help people understand the connection between their emotional reactions, stress, and perception of life.Item ФОРМИ ВІРИ ЯК ЧИННИК ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕСУРСНОСТІ ОСОБИСТОСТІ(2023) Свиридова, Ю. В.Кваліфікаційна робота присвячена теоретичному та емпіричному дослідженню впливу форм віри, як чинника психологічної ресурсності особистості. Визначено структуру, види та особливості віри, форм віри, розкрито сутність психологічної ресурсності. В ній окреслено основні особливості поняття «віри» як психологічного феномену і теоретично досліджено виникнення та формування психологічної ресурсності за рахунок певної форми віри. За допомогою емпіричного дослідження було доведено вплив віри на зростання рівня психологічної ресурсності особистості. Окрім цього, було визначено кореляційні зв'язки між компонентами дослідження ресурсності, форм віри, стресостійкості. The thesis is devoted to the theoretical and empirical study of the influence of forms of faith as a factor of psychological resources of the individual. The structure, types and features of faith, forms of faith are determined, and the essence of psychological resources is revealed. It outlines the main features of the concept of "faith" as a psychological phenomenon and theoretically examines the emergence and formation of psychological resources due to a certain form of faith. With the help of empirical research, the influence of faith on the growth of the level of psychological resources of the individual was proved. In addition, correlations were determined between the components of the study of resource content, forms of faith, and stress tolerance.Item ПОРУШЕННЯ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ В ПРОЦЕСІ РУХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ(2022) Тодосійчук, Ю. О.Магістерська робота присвячена дослідженню питання розвитку дітей із порушеннями психічного розвитку в процесі рухової діяльності. Для успішного досягнення поставленої мети, в теоретичному розділі розглянуто вітчизняну та зарубіжну психологічну літературу. Узагальнено, що відхилення психічного розвитку зумовлені порушеннями у біологічному «дозріванні» ЦНС і характеризуються затримками в розвитку психічних функцій різного ступеня важкості, які з віком переборюються тим успішніше, чим раніше організована цілеспрямована психолого-педагогічна корекція. У зарубіжній та вітчизняній літературі для категорії дітей з порушеннями психічного розвитку у психології та дефектології, найпоширенішим є термін «затримка психічного розвитку». У корекційній роботі нами використовувались методи психологічної корекції, методи і засоби фізичного виховання, а також методи і засоби лікувальної педагогіки. Вплив нашої корекційної програми на функції вищих рівнів регуляції рухів визначається тим, що в процесі корекційних занять особлива увага зверталася на усвідомлення дітьми рухових вправ. Це сприяло організації їх системи уявлень та знань щодо вимог, умов та засобів досягнення результату, тобто визначало технологію діяльності. Доведено ефективність корегуючих занять у дітей дослідної групи. Встановлено істотне підвищення показників інтелектуального розвитку (а саме: вербального, невербального та загального інтелекту). The master's work is devoted to the study of the development of children with mental development disorders in the process of motor activity. To successfully achieve this goal, the theoretical section reviews the domestic and foreign psychological literature. It is generalized that deviations of mental development are caused by violations in the biological "maturation" of the central nervous system and are characterized by delays in the development of mental functions of varying severity, which are overcome with age the more successfully, the earlier the purposeful psychological and pedagogical correction is organized. In foreign and domestic literature for the category of children with mental development disorders in psychology and defectology, the most common term is "mental retardation". In correctional work we used methods of psychological correction, methods and means of physical education, as well as methods and means of therapeutic pedagogy. The influence of our correctional program on the functions of higher levels of movement regulation is determined by the fact that in the process of correctional classes special attention was paid to the children's awareness of motor exercises. This contributed to the organization of their system of ideas and knowledge about the requirements, conditions and means of achieving the result, that is, determined the technology of activity. The effectiveness of corrective classes in children of the experimental group was proved. A significant increase in intellectual development indicators (namely: verbal, non-verbal and general intelligence) was established.Item ПСИХОЛОГІЧНІ ЗМІСТОВІ ПАРАМЕТРИ ВИВЧЕНОЇ БЕЗПОРАДНОСТІ У СТАНОВЛЕННІ І РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ(2022) Шевченко, А. В.Метою магістерського проєкту є дослідження особливостей вивченої безпорадності у становленні і розвитку особистості. Теоретично проаналізовано сучасну наукову літературу з теми безпорадності. Встановлено, що існує вивчена або ж набута та особистісна безпорадність. З'ясовано, що вивчена безпорадність - це психологічний стан, який часто є результатом неконтрольованих дій, тобто відсутністю зв'язку між зусиллями і результатом діяльності. Емпірично встановлено, що вивчена безпорадність поєднала мотиваційний, емоційний та когнітивний елементи. З'ясовано, що вивчена безпорадність простежується у вигляді симптомокомплексу, а саме: депресивні ознаки, низька вольова саморегуляція, спрямованість та уникнення невдач, тривожність та пригніченість. Обґрунтовано, що творча активність допомагає людям з вивченою безпорадністю долати негативні думки, тривожність та депресивні прояви. Розроблено та запропоновано психокорекційну програму з подолання вивченої безпорадності у молодих людей засобами психологічного тренінгу. The goal of the master's project is to study the peculiarities of learned helplessness in the formation and development of personality. The modern scientific literature on the topic of helplessness is theoretically analyzed. It is established that there is learned or acquired personal helplessness. It was found that learned helplessness is a psychological state, which is often the result of uncontrolled actions, that is, the lack of connection between efforts and the result of activity. It was empirically established that the studied helplessness combined motivational, emotional and cognitive elements. It was found that the studied helplessness is traced in the form of a symptom complex, namely: depressive symptoms, low volitional self-regulation, orientation and avoidance of failures, anxiety and depression. It is substantiated that creative activity helps people with learned helplessness to overcome negative thoughts, anxiety and depressive symptoms. A psychocorrective program to overcome learned helplessness in young people by means of psychological training has been developed and proposed.Item ПСИХОЛОГІЧНИЙ КАПІТАЛ ОСОБИСТОСТІ У СУЧАСНІЙ ПСИХОЛОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ(2021) Скрипка, Н. А.Метою даної роботи є встановлення зв’язку і подібності компонентів толерантності до невизначеності з психологічним капіталом у студентів-психологів в період навчання у ЗВО. Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ присвячений теоретичному аналізу психологічних конструктів: «Психологічний капітал» та «Толерантності до невизначеності». Психологічний капітал - це загальний ресурсний стан людини, використовуючи який особистість має змогу відновити свою внутрішню рівновагу при порушенні її ситуаціями невизначеності. Толерантність до невизначеності - це інтегральна характеристика людини, багатовимірний та багаторівневий особистісний психологічний конструкт, який є поєднанням декількох взаємо зумовлених та взаємно залежних особистісних якостей. У другому розділ висвітлюється емпіричне дослідження психологічного капіталу та толерантності до невизначеності у осіб студентського періоду життя, та зв’язок і подібність досліджуваних компонентів. The purpose of this work is to establish the relationship and similarity of the components of tolerance to uncertainty with the psychological capital of students of psychology during their studies at the University. This work consists of two sections. The first section is devoted to the theoretical analysis of psychological constructs: "Psychological capital" and "Tolerance to uncertainty". Psychological capital is a general resource state of a person, using which a person is able to restore his inner balance when violated by situations of uncertainty. Tolerance of uncertainty is an integral characteristic of a person, a multidimensional and multilevel personal psychological construct, which is a combination of several interdependent and interdependent personal qualities. The second section highlights an empirical study of psychological capital and tolerance for uncertainty in students, and the relationship and similarity of the components studied.Item ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСОБИСТОСТІ ЯК ПРЕДИКТОР ЯКОСТІ ЖИТТЯ У ПЕРІОД ДОРОСЛОСТІ(2021) Косарева, Ю. В.Робота присвячена особливостям переживання психологічного благополуччя у дорослої людини. В діагностуванні було виявлено, що психологічне благополуччя взаємозалежна з багатьма аспектами побудови особи протягом зростання. Отримані результати свідчать, що в психологічному благополуччі в розрізі життєстійкості, особистісного розвитку, цільових цінностей, часові перспективи є моделю якості життя. Вміння протистояти зі стресовими ситуаціями, вміння справлятися та адаптуватися в різний вплив повсякденності, набуває успішності в реалізації самого себе. The work is devoted to the peculiarities of experiencing psychological well-being in an adult. In the diagnosis, it was found that psychological well-being is interdependent with many aspects of personality development during growth. The results show that in psychological well-being in terms of vitality, personal development, goals, time perspectives are a model of quality of life. The ability to cope with stressful situations, the ability to cope and adapt to different influences of everyday life, is successful in self-realization.Item ВПЛИВ ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ НА СУБ’ЄКТИВНЕ ВІДЧУТТЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСОБИСТОСТІ(2020) Столярчук, В. В.Актуальність теми обумовлюється тим, що недостатньо уваги приділяється вивченню особливостей духовного розвитку молоді, спроектованого з урахуванням загальнолюдських ідеалів, закономірностей і механізмів духовного становлення особистості, яка б усвідомлювала відповідальність за власне благополуччя. Теоретична частина висвітлює поняття духовності і психологічного благополуччя особистості, а також їх взаємозв'язок. В практичній частині викладені результати психодіагностичного дослідження, статистичної обробки даних, зокрема кореляційного аналізу, що дозволило визначити, як саме рівень духовного розвитку впливає на суб'єктивне відчуття психологічного благополуччя особистості. Результати дослідження оброблені якісно і кількісно, представлені в схемах і таблицях. The urgency of the topic is due to the fact that not enough attention is paid to the study of the spiritual development of youth, designed with universal ideals, patterns and mechanisms of spiritual development of the individual, who would be aware of responsibility for their own well-being. The theoretical part covers the concept of spirituality and psychological well-being of the individual, as well as their relationship. The practical part presents the results of psychodiagnostic research, statistical data processing, in particular correlation analysis, which allowed to determine how the level of spiritual development affects the subjective sense of psychological well-being of individuals. The results of the study are processed qualitatively and quantitatively, presented in diagrams and charts.