Кафедра психології
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10313
Browse
6 results
Search Results
Item САМООЦІНКА ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ МАСОК ОСОБИСТОСТІ(2024) Гекало, М. М.Робота присвячена самооцінці як чиннику формування соціально-психологічних масок особистості. Визначено: самооцінку як особистісну характеристику; соціально-психологічні маски особистості. Описано чинники впливу на самооцінку, її функції та ознаки низької, завищеної і адекватної форм. Розглянуто найпоширеніші види соціальних масок та їхні функції. Розкрито негативні сторони використання маски. Описано вплив самооцінки на певні аспекти соціально-психологічних масок особистості, але цей вплив не є універсальним. Емпірично досліджено прямий зв’язок між самооцінкою та такими компонентами соціально-психологічних масок, як «необмеження іншими» та «знання та прийняття себе». Результати дослідження підкреслили складність цих взаємозв’язків. The work is devoted to self-esteem as a factor in the formation of social and psychological masks of the individual. Defined: self-esteem as a personal characteristic; socio-psychological personality masks. The factors affecting self-esteem, its functions and signs of low, overestimated and adequate forms are described. The most common types of social masks and their functions are considered. The negative aspects of using a mask are revealed. The influence of self-esteem on certain aspects of socio-psychological personality masks has been described, but this influence is not universal. The direct relationship between self-esteem and such components of social-psychological masks as "unrestricted by others" and "knowledge and acceptance of oneself" was empirically investigated. The results of the study highlighted the complexity of these relationships.Item САМОПРЕЗЕНТАЦІЯ ПІДЛІТКІВ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ(2024) Білошицька, Х.Робота присвячена дослідженню самопрезентації підлітків у соціальних мережах. Визначено основні психологічні аспекти цього процесу, зокрема мотиви, що впливають на створення образу особистості в онлайн-середовищі. Описано соціально-психологічні особливості взаємодії підлітків у соціальних мережах та їхній вплив на самооцінку і соціальні зв'язки. Також досліджено вплив соціальних мереж на психологічний розвиток підлітків, зокрема на їхню самосвідомість і формування соціальних ролей. У роботі проаналізовано, як підлітки використовують соціальні платформи для отримання соціального підтвердження, демонстрації своїх досягнень та підвищення власної самооцінки. Окрему увагу приділено ризикам, які виникають у процесі самопрезентації, зокрема можливим негативним наслідкам для емоційного стану підлітків та їхнього психосоціального розвитку. Продемонстровано результати емпіричного дослідження, які показують, як соціальні мережі впливають на формування ідентичності підлітків. The work is dedicated to the study of adolescents' self-presentation in social networks. The main psychological aspects of this process have been identified, including the motives that influence the creation of a personal image in the online environment. The socio-psychological characteristics of adolescents' interaction in social networks and their impact on self-esteem and social connections have been described. The study also examines the influence of social networks on the psychological development of adolescents, particularly their self-awareness and the formation of social roles. It analyzes how teenagers use social platforms to gain social validation, showcase their achievements, and boost their self-esteem. Special attention is given to the risks associated with self-presentation, particularly the potential negative consequences for adolescents' emotional well-being and psychosocial development.Item САМООЦІНКА ЯК ЧИННИК ВІКОВОЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ(2022) Олійник, Н. М.Проблема дискримінації у сучасному суспільстві, та й в інших країнах є однією з гострих соціальних проблем. Обмеження людей в правах за ознакою раси, статі, віку, сімейного стану, сексуальної орієнтації – поширене явище. Дискримінація на ринку праці можна визначити як нерівні можливості працівників, що володіють рівною продуктивністю, або неоднакове до них ставлення з боку роботодавців, суспільства, держави. Мета дослідження роботи полягала в теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні закономірності впливу показників самооцінки на особливості професійної дискримінації. У вітчизняній психології під час аналізу проблеми самооцінки прийнято відштовхуватися від традиційного ставлення до того, що самооцінка функціонує як частина самосвідомості. У зарубіжній літературі прийнято послуговуватися терміном «Я-концепція», що позначає сукупність всіх уявлень індивіда стосовно себе. У роботах вітчизняних психологів показано вплив самооцінки на пізнавальну діяльність людини (сприйняття, уявлення, вирішення інтелектуальних завдань) та місце самооцінки у системі міжособистісних відносин, визначено прийоми формування адекватної самооцінки, а у разі її деформації – її перетворень шляхом виховних впливів на особистість. Гіпотеза дослідження полягала в припущенні, що в колективі наявні вікові та гендерні упередження стосовно особи успішного керівника, що призводять до латентної дискримінації інших претендентів на керівні посади. Проведене дослідження дозволило виявити актуальний стан схильності співробітників організації до відкритої та прихованої дискримінації у робочих стосунках. Визначено, що більшість опитаних осіб послуговується стереотипами, що викривляють справжню суть феноменів керівництва – так, зокрема, до них належать переконання в тому, що справжнім керівником може бути лише чоловік середнього віку, спортивної статури тощо. Abstract. The problem of discrimination in modern society is one of acute social problems, as well as in other countries. Limitation of people's rights based on race, gender, age, marital status, sexual orientation is a common phenomenon. Discrimination in the labor market can be defined as unequal opportunities for employees with equal productivity, or unequal treatment of them by employers, society, and the state. The purpose of the research work was to theoreticaly substantiate and empirically study the regularity of the influence of self-esteem indicators on the peculiarities of professional discrimination. In national psychology, during the analisis of self-esteem problem, it is accepted to move away from the traditional attitude that self-esteem functions are the parts of apperception. In foreign literature, it is accepted to use the term of "self-concept", which denotes the totality of all ideas of an individual about himself. The works of national psychologists show the influence of self-esteem on a person's cognitive activity (perception, representation, solution of intellectual tasks) and the place of self-esteem in the system of interpersonal relations, methods of forming an adequate self-esteem, and in the case of its deformation - its transformation through educational influences on the personality are defined. The hypothesis of the study was the assumption that there are age and gender biases in the team regarding the personality of a successful leader, which lead to latent discrimination against other applicants for leadership positions. The conducted research made it possible to reveal the current state of the employees' propensity to open and hidden discrimination in work relations. It is determined that the majority of the interviewed people use stereotypes that distort the true essence of leadership phenomena - in particular, they include the belief that only a middle-aged man with an athletic physique can be a real leader.Item САМОРЕАЛІЗАЦІЯ ЖІНКИ МАТЕРИНСТВОМ ТА ЇЇ ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ЖИТТЯМ(2022) Хохуда, А. Е.Становлення в ролі матері є одним з найважливіших та найвідповідальніших етапів в житті жінки. Цей процес завжди супроводжується не лише біологічними, а й соціальними та психологічними трансформаціями. Гормональні та фізіологічні зміни, поява та розвиток материнського інстинкту, підвищений рівень відповідальності за дитину є впливовими факторами на зміни в свідомості жінки. Враховуючи особливу роль матері в житті дитини, питання материнства є і завжди буде актуальним для вивчення та глибокого аналізу. Теоретична частина розкриває особливості самореалізації жінки в ролі матері, передумови формування самооцінки жінки в материнстві та фактори, які впливають на задоволеність жінки материнством. В практичній частині було визначено рівень самооцінки матерів, сформованість відношення до материнства, як якість об’ємної комплексної системи особистісних позицій, що є елементом бази жіночої «Я» концепції, що дозволило визначити зрілість і компетентність материнства. Крім того, досліджено загальний психоемоційний стан жінки, ступінь психологічного комфорту та соціально-психологічної інтеграції та адаптованості до материнства. Результати дослідження оброблені якісно і кількісно, представлені в таблицях та рисунках. Abstract. Becoming a mother is one of the most important and responsible stages in a woman's life. This process is always accompanied not only by biological, but also by social and psychological transformations. Hormonal and physiological changes, the emergence and development of the maternal instinct, the increased level of responsibility for the child are influential factors in changes in a woman's mind. Considering the special role of the mother in the life of the child, the issue of motherhood is and will always be relevant for study and deep analysis. The theoretical part reveals the peculiarities of a woman's self-realization in the role of a mother, the prerequisites for the formation of a woman's self-esteem in motherhood, and factors that affect a woman's satisfaction with motherhood. In the practical part, the level of self-esteem of mothers, the formation of the relationship to motherhood was determined as the quality of a comprehensive complex system of personal positions, which is an element of the base of the female "I" concept, which made it possible to determine the maturity and competence of motherhood. In addition, the general psycho-emotional state of the woman, the degree of psychological comfort and socio-psychological integration and adaptation to motherhood were investigated. The research results are processed qualitatively and quantitatively, presented in tables and figures.Item ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЗИТИВНОГО СВІТОСПРИЙНЯТТЯ У ОСІБ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ(2021) Киричук, Н. М.В роботі розкривається тема впливу світосприйняття людини на конструювання власної реальності. Містить теоретичну та емпіричну частину. У теоретичній частині розкриваються психологічні особливості світосприйняття людини, наукові поняття та дослідження, які вивчають проблемне поле зазначеної тематики. Емпірична частина містить дослідження взаємозв’язку самооцінки дитини та її світогляду, розроблена психокорекційна програма світосприйняття дитини, підібрано систему занять, завдань та ігор, спрямованих на формування у дітей молодшого шкільного віку елементів позитивного світогляду та основ гармонійного світосприймання. The work reveals the theme of the influence of human worldview on the construction of one's own reality. Contains theoretical and empirical part. The theoretical part reveals the psychological features of human worldview, scientific concepts and research that studies the problem field of this topic. The empirical part contains a study of the relationship between the child's self-esteem and his worldview, developed a psycho-correctional program of the child's worldview, selected a system of classes, tasks and games aimed at forming in primary school children elements of positive worldview and harmonious worldview.Item СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ПІДВАЛИНИ ЗАЛЕЖНОЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ(2021) Вереітінов, М. О.Робота присвячена вивченню особливостей формування залежності і залежної поведінки. Розглянуті основні види і форми залежності. Вивчена та проаналізована вікова пріоритетність формування основних видів залежності в онтогенезі. Проведено психодіагностичне дослідження серед осіб підліткового віку на діагностику схильності до залежної поведінки. Емпірично встановили відсутність схильності до залежної поведінки осіб підліткового віку, констатували наявні тенденції до схильності деяких видів залежності. The work is devoted to the study of the peculiarities of the formation of addiction and dependent behavior. The main types and forms of dependence are considered. The age priority of formation of the main types of dependence in ontogenesis has been studied and analyzed. Psychodiagnostic study among adolescents was carried out to diagnose a predisposition to dependent behavior. Empirically established a lack of predisposition to the dependent behavior of adolescents, noted the existing tendencies to the predisposition of some types of addiction.