2025
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/21385
Browse
Search Results
Item ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ КОПІНГ СТРАТЕГІЙ У МОЛОДІ В УМОВАХ ВОЄННОГО КОНФЛІКТУ(2025) Тереня, Д. К.У кваліфікаційній роботі досліджуються психологічні особливості прояву копінг-стратегій у молоді в умовах воєнного конфлікту. Актуальність теми зумовлена зростанням стресових навантажень внаслідок війни, що вимагає більш глибокого розуміння адаптаційних механізмів особистості. У роботі проаналізовано теоретичні підходи до проблеми копінг-поведінки, охарактеризовано типи копінг-стратегій та їх вплив на психічне здоров’я. Емпіричне дослідження проведено із застосуванням валідних психодіагностичних методик (WCQ, Індикатор копінг-стратегій, тест на стресостійкість В. Семиченка) серед молоді віком 20–35 років. Результати свідчать про переважання стратегій дистанціювання та планування вирішення проблеми, що свідчить про варіативність підходів до подолання стресу. Окрему увагу приділено зв’язку між рівнем стресостійкості та вибором копінг-стратегій. Отримані результати мають практичне значення для розробки програм психологічної підтримки в умовах війни та післявоєнної адаптації. The qualification work examines the psychological characteristics of coping strategies in young people in the context of military conflict. The relevance of the topic is due to the increase in stress loads as a result of the war, which requires a deeper understanding of the adaptive mechanisms of the individual. The paper analyses theoretical approaches to the problem of coping behaviour, characterises the types of coping strategies and their impact on mental health. The empirical study was conducted using valid psychodiagnostic methods (WCQ, Coping Strategies Indicator, V. Semichenko's stress tolerance test) among young people aged 20-35 years. The results indicate the prevalence of distancing strategies and problem-solving planning, which indicates the variability of approaches to overcoming stress. Special attention is paid to the relationship between the level of stress resistance and the choice of coping strategies. The results obtained are of practical importance for the development of psychological support programmes in the context of war and post-war adaptation.Item ЗВ’ЯЗОК САМОСПІВЧУТТЯ І СТРЕСОСТІЙКОСТІ ЛЮДИНИ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ(2025) Скурт, Ю. Р.У кваліфікаційній роботі проаналізовано взаємозв’язок між самоспівчуттям і стресостійкістю особистості в умовах воєнного стану. Дослідження охоплює кілька етапів: теоретичне вивчення наукових підходів до самоспівчуття як механізму емоційної регуляції та чинника стресостійкості; емпіричне дослідження рівнів самоспівчуття та стресостійкості серед представників різних соціальних груп, які перебувають у стані підвищеного стресу; проведення формуючого експерименту, що підтвердив ефективність психологічних методик розвитку самоспівчуття як засобу підвищення стресостійкості. Практичне значення роботи полягає у створенні психологічних інтервенцій, спрямованих на підтримку осіб у стані дистресу через розвиток навичок самоспівчуття. The qualification work analyses the relationship between self-compassion and stress resistance of an individual under martial law. The research covers several stages: theoretical study of scientific approaches to self-compassion as a mechanism of emotional regulation and a factor of stress resistance; empirical study of the levels of self-compassion and stress resistance among representatives of different social groups under high stress; conducting a formative experiment that confirmed the effectiveness of psychological methods of developing self-compassion as a means of increasing stress resistance. The practical significance of the work lies in the creation of psychological interventions aimed at supporting people in a state of distress through the development of self-compassion skills.Item ПСИХОЛОГІЧНІ ЗМІСТОВІ ПАРАМЕТРИ СТРЕСОСТІЙКОСТІ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ(2025) Горбунова, А. В.У кваліфікаційній роботі проаналізовано психологічні параметри, які впливають на рівень стресостійкості внутрішньо переміщених осіб . Дослідження охоплює кілька етапів: теоретичні підходи до вивчення стресостійкості; емпіричне дослідження рівня стресостійкості у внутрішньо переміщених осіб , встановити зв’язки між копінг-стратегіями, типом поведінки та рівнем стресостійкості. Практичне значення роботи полягає у полягає в можливості використання отриманих результатів у діяльності психологів, соціальних працівників, волонтерів та установ, що працюють із внутрішньо переміщеними особами. The qualification work analyzes the psychological parameters that affect the level of stress resistance of internally displaced persons. The research covers several stages: theoretical approaches to the study of stress resistance; empirical study of the level of stress resistance in internally displaced persons; establishing links between coping strategies, type of behavior and level of stress resistance. The practical significance of the work lies in the possibility of using the results obtained in the activities of psychologists, social workers, volunteers and institutions working with internally displaced persons.Item ПСИХОЛОГІЧНІ ЗМІСТОВІ ПАРАМЕТРИ АПАТІЇ У ПЕРІОД ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ВИМУШЕНО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ(2025) Свєтошна, Б. С.У кваліфікаційній роботі було проведене дослідження, що дозволило комплексно розглянути проблему апатії в контексті емоційного вигорання, поєднавши теоретичний аналіз та емпіричні результати, отримані за допомогою психодіагностичних методик. Визначено, що апатія є невід’ємною складовою емоційного вигорання, яке включає емоційне виснаження, деперсоналізацію та редукцію особистих досягнень. З’ясовано, що основними чинниками вигорання є хронічний стрес, емоційне перевантаження та професійна діяльність, що потребує інтенсивної комунікаційної взаємодії. Встановлено, що апатія проявляється у зниженні мотивації, байдужості до навколишнього світу та втраті інтересу до діяльності, що негативно впливає на професійне та особисте життя людини. Емпіричне дослідження підтвердило статистично значущі зв’язки між рівнями стресу, вигорання, депресії та апатії. The qualification work conducted a study that allowed for a comprehensive consideration of the problem of apathy in the context of emotional burnout, combining theoretical analysis and empirical results obtained using psychodiagnostic methods. It was determined that apathy is an integral component of emotional burnout, which includes emotional exhaustion, depersonalization, and reduction of personal achievements. It has been found that the main factors of burnout are chronic stress, emotional overload and professional activity that requires intensive communication interaction. It has been established that apathy manifests itself in a decrease in motivation, indifference to the surrounding world and loss of interest in activities, which negatively affects a person's professional and personal life. Empirical research has confirmed statistically significant relationships between levels of stress, burnout, depression, and apathy.Item ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ СТРЕСОВИХ СТАНІВ ВИМУШЕНИМИ ПЕРЕСЕЛЕНЦЯМИ(2025) Калинчук, Д. П.У кваліфікаційній роботі здійснено комплексний аналіз стресових станів у вимушених переселенців: теоретично осмислено феномен стресу, емпірично вивчено рівні тривожності, фрустрації, агресивності, ригідності та стійкості до стресу. Встановлено, що вимушене переселення є потужним стресогенним чинником із негативними наслідками для психічного здоров’я. Дослідження показало високий рівень тривожності та фрустрації серед переселенців, підвищені показники агресивності й ригідності, що пов’язано з емоційним виснаженням і труднощами адаптації до нових умов життя. The study presents a comprehensive analysis of stress conditions among internally displaced persons, including theoretical understanding of the stress phenomenon and empirical assessment of anxiety, frustration, aggression, rigidity, and stress resilience. It was found that forced displacement is a powerful stressor with negative effects on mental health. The research revealed high levels of anxiety and frustration, as well as increased aggression and rigidity among displaced persons, which are associated with emotional exhaustion and difficulties adapting to new living conditions.