Збірник наукових праць. Педагогічні науки (Випуск 75-80, 98-106, 108, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 115 )
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/6721
Browse
9 results
Search Results
Item МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ В МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СТИЛІСТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ПРОЦЕСІ НАУКОВО-ЛІНГВІСТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ(2026) Торчинський М. М.; Торчинська Н. М.; Тorchynskyі M.; Тorchynskyі N.В умовах стрімкої трансформації вищої школи розвиток стилістичної компетентності здобувачів уже не обмежується лінгвістичним циклом, а стає фундаментальним елементом їхньої загальної професій- ної та дослідницької культури. Мета. Статтю присвячено обґрунтуванню міждисциплінарного підходу до формування стилістичної компетентності майбутніх фахівців у процесі їхньої науково-лінгвістич- ної підготовки в закладах вищої освіти, зокрема під час вивчення таких ОК, як «Основи філологічних і педагогічних досліджень», «Методологія та організація наукових досліджень», «Українська мова за професійним спрямуванням». Методи. У дослідженні застосовано аналіз наукових праць із лінгводи- дактики, системний аналіз освітніх програм, порівняння вимог до підготовки бакалаврів і магістрів, а також моделювання системи практичних завдань для аудиторної роботи. Результати. Доведено, що формування стилістичної компетентності має відбуватися наскрізно через інтеграцію мовних та мето- дологічних дисциплін. Розроблено комплекс завдань для студентів бакалаврату (укладання глосаріїв, робота з аналітичними матрицями стилів, бібліографічний опис джерел) та магістратури (реконструк- ція наукового тексту, порівняльний аналіз дефініцій, кейс-стаді з академічної доброчесності). Акцен- товано на необхідності перенесення основної частини практичної роботи в аудиторію задля розвитку критичного мислення здобувачів та мінімізації неконтрольованого використання інструментів штуч- ного інтелекту. Обґрунтовано відмінності у вимогах до академічного письма на різних рівнях освіти – від засвоєння стандартів на бакалавраті до вибудовування авторської наукової стратегії у магістратурі. Висновки. Упровадження міждисциплінарного підходу забезпечує трансформацію стилістичних знань у прикладний інструмент наукового пошуку. Вивчення методології досліджень у синергії зі стилістикою дає змогу майбутнім фахівцям успішно презентувати результати власної праці, дотримуючись етичних норм академічної комунікації та вимог академічної доброчесності. In the context of the rapid transformation of higher education, the development of students’ stylistic competence is no longer confined to the linguistic cycle; instead, it is becoming a fundamental element of their overall professional and research culture. Purpose. The article substantiates an interdisciplinary approach to forming the stylistic competence of future specialists during their scientific and linguistic training in higher education institutions. Methods. The study employs the analysis of scientific works on linguodidactics, systematic analysis of educational programs, comparison of training requirements for bachelor’s and master’s levels, and modeling of a system of practical tasks for classroom work. Results. It is proven that the formation of stylistic competence should occur consistently through the integration of language and methodological disciplines. A complex of tasks has been developed for undergraduate students (compiling glossaries, working with analytical matrices of styles, bibliographic description of sources) and graduate students (reconstruction of scientific texts, comparative analysis of definitions, case studies on academic integrity). Emphasis is placed on the necessity of moving the bulk of practical work into the classroom to minimize the uncontrolled use of artificial intelligence tools and develop students’ critical thinking. Differences in academic writing requirements at various educational levels are substantiated: from mastering standards at the bachelor’s level to constructing an author’s scientific strategy at the master’s level. Conclusions. The implementation of an interdisciplinary approach ensures the transformation of stylistic knowledge into a practical tool for scientific research. Studying research methodology in synergy with stylistics allows future specialists to successfully present their own results, adhering to the ethical norms of academic communication and requirements for academic integrity.Item ІНТЕГРАЦІЯ ІНСТРУМЕНТІВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ПРОЦЕС ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ У США(2026) Попов О. А.; Popov O.Мета. Статтю присвячено аналізу сучасних практик впровадження інструментів штучного інтелек- ту у процес професійної підготовки майбутніх соціальних працівників у США та визначенню перспек- тивності їх імплементації в українських реаліях. Методи. Дослідження було здійснено у форматі “desk research” і передбачало підбір й опрацювання наукових джерел, публікацій розміщених на офіційних вебсайтах закладів вищої освіти та професійних організацій у сфері соціальної роботи США, а також їх подальший аналіз, систематизацію, узагальнення та артикуляцію власних висновків щодо можливо- стей адаптації американського досвіду до українських умов. Результати. При визначенні суті поняття «штучний інтелект» за термінологічну основу взято дефініцію, наве- дену в американському Акті про національну ініціативу щодо штучного інтелекту, затвердженому у 2020 році. Проаналізовано цілі, визначені Радою з освіти в галузі соціальної роботи США у Стра- тегічному плані на 2026–2030 роки. Відзначено те, що ця інституція позиціонує себе в якості лідера у сфері штучного інтелекту та прагне бути здатною передбачати можливості і наслідки його застосу- вання в інтересах соціальної роботи. Виокремлено два основні підходи щодо адаптації обов’язкових компетенцій із соціальної роботи до стрімкого розвитку штучного інтелекту: доповнення змісту вже наявних компетенцій, або ж запровадження нової компетенції, присвяченої безпосередньо штучно- му інтелекту у соціальній роботі. Охарактеризовано заходи, що реалізовуються у США з формуван- ня ШІ-грамотності студентів, які навчаються на освітніх програмах із соціальної роботи. Розглянуто конкретні приклади впровадженням американськими закладами вищої освіти окремих інструментів штучного інтелекту у процес підготовки майбутніх соціальних працівників, у тому числі розроблених ними самостійно. Висновки. Виділено напрямки інтеграції штучного інтелекту в американські освітні програми із соціальної роботи, а саме: формування ШІ-грамотності студентів, використання в освіт- ньому процесі доступних засобів генеративного штучного інтелекту, розробка на основі штучного інтелекту якісно нового програмного забезпечення, адресованого майбутнім соціальним працівникам. Обґрунтовано, доцільність вивчення і врахування американських напрацювань за кожним із напрямків в українських реаліях. Purpose. The article analyzes current practice of introducing artificial intelligence tools into social work education in the United States and determines the prospects of their implementation in Ukrainian higher education institutions. Methods. The study was carried out in the form of desk research and involved the search for and processing of scientific sources and publications posted on the official websites of American higher education institutions and professional organizations in the field of social work, as well as their further analysis, systematization, generalization, and the articulation of author’s own conclusions regarding the possibilities of adapting American experience to Ukrainian realities. Results. The definition of “artificial intelligence”provided in the American National Artificial Intelligence Initiative Act of 2020 was taken as the terminological basis for the study. The goals set by the U.S. Council on Social Work Education in the Strategic Plan for 2026–2030 were analyzed. The institution’s pursuit of leadership in the field of artificial intelligence, particularly regarding the possibilities and consequences of its application in the interests of social work, is emphasized. Two main approaches to adapting core social work competencies to the rapid development of artificial intelligence are identified: supplementing the content of existing competencies or introducing a new competence, addressing AI for social workers. The measures implemented in the USA to form AI literacy of social work students are characterized. Examples of the integration of artificial intelligence tools into the professional training of future social workers are provided, including those developed by American higher education institutions themselves. Conclusions. Three approaches to integrating artificial intelligence into U.S. social work education programs are highlighted, namely: developing artificial intelligence literacy among students, applying available generative artificial intelligence tools in the educational process, developing AI-based software products aimed at future social workers. The rationale for studying and considering each U.S. approach within the Ukrainian context is determined.Item МОЖЛИВОСТІ ІНТЕГРАЦІЇ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ТРАДИЦІЙНУ МЕТОДИЧНУ СИСТЕМУ ВИКЛАДАННЯ ДИСКРЕТНОЇ МАТЕМАТИКИ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ(2026) Саган Р. В.; Sahan R.Анотація. У статті розглянуто, як інструменти штучного інтелекту (ШІ) можуть бути методично обґрунтовано інтегровані в навчання дискретної математики у закладі вищої освіти. Основна увага зосереджена на переході від поодиноких сценаріїв використання ШІ до системного рішення, у якому функції ШІ узгоджуються з цілями, змістом, методами та оцінюванням навчальних результатів. Мета. Обґрунтувати можливості інтеграції ШІ в традиційну методичну систему викладання дискретної мате- матики у ЗВО шляхом узгодження функцій ШІ з темами курсу, типами завдань, регламентами вико- ристання та критеріями верифікації навчальних результатів. Методи. Здійснено аналіз та узагальнен- ня наукових джерел, присвячених інтеграції ШІ в математичну освіту, використанню інтелектуальних навчальних систем у навчанні математики та застосуванню генеративного ШІ в освітньому оцінюванні. На основі опрацьованих джерел застосовано концептуально-методичне проєктування для розроблення матриці інтеграції ШІ за схемою «тема – функція ШІ – тип завдання -регламент – критерії оцінювання». Результати. Виявлено, що переважна частина сучасних публікацій описує інструментальні сценарії використання ШІ (пояснення, тренування, генерація завдань, зворотний зв’язок), однак недостатньо розкриває системні зміни в методичній системі як цілісності. Обґрунтовано доцільність трактуван- ня ШІ як структурної складової методичної системи викладання у вищій освіті з визначенням функ- цій ШІ як засобу навчання та пов’язаних ризиків. Запропоновано матрицю інтеграції ШІ для ключо- вих тем дискретної математики з регламентами використання та критеріями верифікації міркувань. Висновки. Системна інтеграція ШІ в навчання дискретної математики має передбачати не просто вико- ристання інструментів, а чіткі правила застосування та процедури верифікації навчальних результатів. Найчутливішим компонентом є оцінювання: у дискретній математиці пріоритетом має бути перевірка коректності міркувань і доказів, а не лише правильності відповіді. Перспективою є емпірична перевір- ка запропонованої матриці та уточнення рубрик оцінювання доказових завдань. Abstract. This article examines how artificial intelligence (AI) tools can be methodically integrated into teaching discrete mathematics in higher education. The focus is on moving from isolated AI-use scenarios to a systemic approach in which AI functions are aligned with learning goals, content, teaching methods, and assessment of learning outcomes. Purpose. To substantiate the possibilities of integrating AI into the traditional methodological system of teaching discrete mathematics in higher education by aligning AI functions with course topics, task types, usage regulations, and criteria for verifying learning outcomes. Methods. The study analyses and synthesises scholarly sources on AI integration in mathematics education, the use of intelligent tutoring systems in mathematics learning, and the application of generative AI in educational assessment. Based on the reviewed literature, a conceptual and methodological design approach is used to develop an AI integration matrix following the scheme “topic – function – task – regulation – verification”. Results. The findings show that most recent studies describe local AI-use practices, while systemic models that transform the methodological system as a whole are relatively limited. The paper argues for viewing AI as a structural component of the methodological system in higher education. An AI integration matrix is proposed for key discrete mathematics topics (logic, proof methods, combinatorics, recurrences/recursion, graphs, number theory, formal languages/automata), including permissible modes of AI use and criteria for verifying reasoning. Conclusions. Systemic AI integration in teaching discrete mathematics should involve not only the use of tools but also clear rules and verification procedures for learning outcomes. Assessment is the most sensitive component: in discrete mathematics, priority should be given to verifying the correctness of reasoning and proofs rather than only the final answer.Item ЦИФРОВІ ІННОВАЦІЇ У ВИКЛАДАННІ СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН В АВІАЦІЙНІЙ ГАЛУЗІ: МЕТОДОЛОГІЯ, ЕТИКА ТА КОМУНІКАТИВНІ АСПЕКТИ(2025) Кірюхіна М. В.; Пузир М. С.; Сіора В. В.; Kiriukhina M.; Puzyr M.; Siora V.Мета. аналіз особливостей інтеграції цифрових технологій у процес викладання гуманітарних і соціальних дисциплін для студентів авіаційних спеціальностей, визначення принципів, умов та педа- гогічних підходів, що забезпечують ефективність цієї інтеграції в системі вищої освіти. Методи. у дослідженні використано системно-аналітичний, порівняльний і узагальнювальний методи для оцінки сучасного стану цифровізації авіаційної освіти, визначення педагогічних переваг і ризиків використання цифрових технологій, а також для формулювання практичних рекомендацій щодо оптимізації навчального процесу. результати. встановлено, що більшість авіаційних інцидентів зумовлена комунікативними, психо- логічними та етичними чинниками, що підкреслює необхідність посилення гуманітарної підготовки майбутніх фахівців. обґрунтовано ефективність інтеграції цифрових технологій у викладання гума- нітарних дисциплін на засадах професійної орієнтації контенту, інтерактивності, індивідуалізації нав- чання та розвитку критичного мислення. розкрито потенціал використання віртуальної й доповненої реальності, штучного інтелекту, гейміфікації та хмарних сервісів для моделювання професійних ситуа- цій, формування міжкультурної комунікації й навичок прийняття рішень у стресових умовах. доведено, що цифрові середовища підвищують мотивацію студентів, сприяють розвитку аналітичних і соціаль- но-психологічних компетентностей. розроблено рекомендації щодо педагогічного супроводу процесу цифровізації гуманітарної освіти, які передбачають збереження особистісного виміру навчання, під- тримку академічної доброчесності та подолання цифрової нерівності серед студентів і викладачів. висновки. отже, ефективне впровадження цифрових технологій у гуманітарну підготовку авіацій- них фахівців потребує системного підходу, педагогічної гнучкості викладачів і врахування специфіки галузі. результати дослідження мають практичне значення для модернізації освітніх програм авіацій- них університетів, удосконалення методичного забезпечення гуманітарних дисциплін та розроблення стратегій цифрової трансформації вищої авіаційної освіти. Purpose. the study aims to analyze the features of integrating digital technologies into the process of teaching humanities and social sciences for aviation students, as well as to define the principles, conditions, and pedagogical approaches that ensure the effectiveness of this integration within the higher education system. Methods. the research employs system-analytical, comparative, and generalization methods to assess the current state of digitalization in aviation education, identify the pedagogical advantages and risks of using digital technologies, and formulate practical recommendations for optimizing the educational process. Results. it has been established that most aviation incidents are caused by communicative, psychological, and ethical factors, emphasizing the need to strengthen the humanitarian training of future aviation professionals. the study substantiates the effectiveness of integrating digital technologies into the teaching of humanities disciplines based on professional orientation of content, interactivity, individualized learning, and the development of critical thinking. the potential of virtual and augmented reality, artificial intelligence, gamification, and cloud-based services is revealed for modeling professional situations, fostering intercultural communication, and developing decision-making skills under stress. it is proven that digital learning environments enhance students’ motivation and contribute to the development of analytical, social, and psychological competencies. Pedagogical recommendations are developed to support the digitalization of humanitarian education while maintaining the human dimension of learning, ensuring academic integrity, and overcoming digital inequality among students and educators. Conclusions. Effective implementation of digital technologies in the humanitarian training of aviation professionals requires a systematic approach, pedagogical flexibility of instructors, and consideration of the specific features of the aviation industry. the results of the study have practical significance for modernizing the curricula of aviation universities, improving methodological support for humanities disciplines, and developing strategies for the digital transformation of higher aviation education.Item СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ВІТЧИЗНЯНИЙ ТА МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД.(2025) Богуславський В. В.; Boguslavskiy V. V.стрімкий розвиток інформаційних технологій (іт) докорінно трансформував систему професійної освіти у світі, запровадивши нові формати передачі знань та формування компетентностей. для украї- ни інтеграція інноваційних цифрових засобів у процес професійної підготовки фахівців сектору безпе- ки та оборони є важливим чинником забезпечення їхньої готовності до виконання службових завдань у сучасних умовах. Мета. Метою дослідження є визначення ролі та ефективності сучасних інформацій- них технологій у процесі підготовки майбутніх фахівців сектору безпеки та оборони україни на основі аналізу досвіду нато, україни та провідних країн світу. Методи. теоретичний аналіз наукових джерел і нормативних документів; систематизація та порів- няльний аналіз вітчизняного та міжнародного досвіду впровадження іт у підготовку фахівців безпе- кового сектору; узагальнення практик застосування віртуальних симуляцій, дистанційного навчан- ня та аналітичних систем. результати. дослідження показало, що сучасні інформаційні технології є ключовим фактором підвищення якості підготовки фахівців сектору безпеки та оборони. Зокрема: віртуальні симуляції та тренажери (Vr/ar) дозволяють відпрацьовувати дії в реалістичних сценаріях без ризику для життя; платформи дистанційного навчання (LMs) забезпечують гнучкість та доступ- ність освітнього процесу; системи штучного інтелекту та аналізу великих даних (Big data) розвива- ють аналітичні компетенції та навички прийняття рішень. аналіз досвіду нато (c4icsr, MiP, adL, nato cyber range), україни (система «дельта», платформа «тро.освіта», кіберкомандування Зсу) та інших країн (сШа, ізраїль, Польща) підтвердив ефективність комплексного застосування іт для забезпечення бойової готовності та оперативності реагування. водночас виявлено виклики: недо- статня матеріально-технічна база, брак кваліфікованих кадрів для супроводу технологій та потреба в адаптації навчальних програм до цифрових форматів. висновки. сучасні інформаційні технології є необхідною умовою ефективної підготовки майбутніх фахівців сектору безпеки та оборони україни. їх застосування підвищує якість освіти, забезпечує формування критичного мислення, аналітичних навичок та здатності до швидкої адаптації в умовах цифрового середовища. досвід провідних країн та нато підтверджує необхідність системної інтеграції іт у навчальний процес, розвитку цифрової інфраструктури та підвищення кваліфікації викладачів для формування сучасних освітніх стандартів у секторі безпеки та оборони. the rapid development of information technologies (it) has fundamentally transformed the professional education system worldwide, introducing new formats for knowledge transfer and competence formation. For ukraine, the integration of innovative digital tools into the professional training process of security and defense sector specialists is an important factor in ensuring their readiness to perform official duties in modern conditions. Purpose. the purpose of the study is to determine the role and effectiveness of modern information technologies in the training process of future security and defense sector specialists in ukraine based on the analysis of nato, ukrainian, and leading countries' experience. Methods. theoretical analysis of scientific sources and regulatory documents; systematization and comparative analysis of national and international experience in implementing it in security sector specialist training; generalization of practices in applying virtual simulations, distance learning, and analytical systems. Results. the study demonstrated that modern information technologies are a key factor in improving the quality of security and defense sector specialist training. specifically: virtual simulations and trainers (Vr/ar) enable practicing actions in realistic scenarios without risk to life; distance learning platforms (LMs) ensure flexibility and accessibility of the educational process; artificial intelligence systems and Big data analysis develop analytical competencies and decision- making skills. analysis of nato experience (c4icsr, MiP, adL, nato cyber range), ukraine (delta system, tro.osvita platform, armed Forces cyber command) and other countries (usa, israel, Poland) confirmed the effectiveness of comprehensive it application for ensuring combat readiness and response efficiency. However, challenges were identified: insufficient material and technical base, lack of qualified personnel for technology support, and the need to adapt educational programs to digital formats. Conclusions. Modern information technologies are a necessary condition for effective training of future security and defense sector specialists in ukraine. their application improves the quality of education, ensures the formation of critical thinking, analytical skills, and the ability to rapidly adapt in a digital environment. the experience of leading countries and nato confirms the necessity of systematic it integration into the educational process, development of digital infrastructure, and improvement of teacher qualifications to form modern educational standards in the security and defense sector.Item ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК СТРУКТУРНА СКЛАДОВА МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ ВИКЛАДАННЯ ОСВІТНЬОЇ КОМПОНЕНТИ У ВИЩІЙ ОСВІТІ(2025) Саган О. В.; Блах В. С.; Sagan О.; Blakh V.у статті обґрунтовано доцільність розгляду штучного інтелекту (Ші) не лише як технологічного інструменту, а передусім як сучасного засобу навчання – структурного компонента методичної системи викладання будь-якої освітньої компоненти у вищій освіті. Мета роботи полягає в аналізі наукових підходів до інтеграції Ші у засобовий компонент методичної системи, визначенні нових дидактичних можливостей порівняно з традиційними засобами, виокремленні відповідних переваг, викликів та пер- спектив. Методологічну основу становлять системний аналіз, порівняльний огляд джерел та проєк- тування експериментального дизайну. узагальнення міжнародних й українських джерел дозволив описати такі функції штучного інтелекту як засобу навчання: пояснювально-навчальну, тренувальну, формувально-оцінювальну, адаптивно-організаційну, комунікативно-тьюторську. визначено, що ці функції є надпредметними. Представлено таблицю тенденцій інтеграції штучного інтелекту як засобу навчання за ключовими напрямами: адаптивне навчання, діалогові системи, формувальне оцінювання, генерація навчальних матеріалів, навчальні симуляції, аналітика навчальних даних. Здійснено аналіз переваг (персоналізація, оперативний зворотний зв’язок, варіативність завдань, підтримка самонавчан- ня) і викликів (академічна доброчесність, «галюцинації», залежність, нерівність доступу, етика даних). висновки підкреслюють необхідність педагогічного дизайну, політик відповідального використання та підготовки викладачів і студентів до критичної взаємодії з Ші-засобами, а також створення гібрид- них моделей навчання, в яких поєднується аналітична сила Ші та людський елемент викладання. the article substantiates the expediency of considering artificial intelligence (ai) not merely as a technological tool, but primarily as a modern learning medium – a structural component of the methodical system for teaching any educational subject in higher education. the purpose of the study is to analyze scientific approaches to integrating ai into the instrumental component of the methodical system, identify new didactic opportunities compared to traditional tools, and highlight the corresponding benefits, challenges, and prospects. the methodological framework is based on systems analysis, a comparative literature review, and experimental design modeling. a synthesis of international and ukrainian sources enabled the description of the following functions of ai as a learning medium: explanatory-instructional; drills and practice; formative- evaluative; adaptive-organizational; communicative-tutoring. it is determined that these functions are cross- disciplinary. the study presents a table of trends in ai integration as a learning tool across key areas: adaptive learning, dialogue systems, formative assessment, content generation, educational simulations, and learning analytics. the analysis of benefits (personalization, immediate feedback, task variability, support for self- directed learning) and challenges (academic integrity, "hallucinations," dependency, inequality of access, data ethics) is provided. the conclusions emphasize the necessity of pedagogical design, responsible use policies, and the preparation of both faculty and students for critical interaction with ai tools. Furthermore, the study advocates for the creation of hybrid learning models that combine the analytical power of ai with the human element of teaching.Item ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ЦИФРОВИЙ КОЛЕГА: МОЖЛИВОСТІ, ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ В ОСВІТІ(2025) Саган О. В.; Блах В. С.; Sagan О.; Blakh V.У статті розглянуто феномен інтеграції генеративного штучного інтелекту у наукову та освітню діяльність як повноцінного «цифрового колеги». Метою роботи є аналіз трансформацій дослідницьких практик під впливом ШІ, виявлення потенційних переваг і ризиків співпраці людини з цифровим інтелектом. Методи дослідження охоплюють системний і порівняльний аналіз сучасних наукових публікацій, кейс-метод для вивчення конкретних прикладів застосування ШІ в академічно му середовищі, а також узагальнення міжнародного досвіду співпраці людини та штучного інтелекту. Такий підхід дав змогу розкрити тенденції формування нової дослідницької культури, у якій алгоритми стають не лише інструментами обробки даних, а й «цифровими колегами», що беруть участь у генера ції ідей і пропозицій. У результатах наголошено на значних перевагах інтеграції ШІ у дослідницький процес: підвищення продуктивності науковців, прискорення аналізу великих масивів даних, оптиміза ція рутинних завдань, а також розширення можливостей для міждисциплінарної співпраці. Разом з тим виявлено низку ризиків: загрози академічній доброчесності, складність визначення авторства наукових результатів, етичні дилеми відповідальності, можливість виникнення залежності від алгоритмів. Осо блива увага приділена питанню формування цифрової компетентності дослідників, адже ефективність співпраці з ШІ безпосередньо залежить від здатності науковців критично оцінювати та коригувати результати, запропоновані системами. У висновках підкреслено, що концепція «цифрового колеги» відкриває нові горизонти для розвитку науки, проте потребує поєднання технологічних інновацій із чіт кими етичними та правовими регламентами. Перспективним напрямом є створення гібридних команд «людина-ШІ», які здатні поєднувати аналітичні переваги машин із творчим і критичним мисленням людини. Це дозволяє забезпечити не лише ефективність досліджень, а й зберегти людський вимір нау ки, її гуманістичну спрямованість. This article explores the integration of generative artificial intelligence (AI) into scientific and educational activities as a full-fledged “digital colleague.” Purpose.The primary aim of the study is to analyze the transformation of research practices under the influence of AI and to identify both the benefits and potential risks of human-AI collaboration. Methods.The methodological framework combines a systematic and comparative analysis of contemporary scholarly publications, case study methodology to examine specific applications of AI in academia, and the synthesis of international experiences in human-AI cooperation. This approach provides a comprehensive overview of emerging research cultures, in which algorithms function not only as tools for data processing but also as active participants in idea generation and intellectual exchange. Results. The findings demonstrate the significant advantages of AI integration in research, including enhanced scholarly productivity, acceleration of big data analysis, optimization of repetitive tasks, and expanded opportunities for interdisciplinary collaboration. However, the study also reveals critical risks, such as challenges to academic integrity, difficulties in attributing authorship, ethical dilemmas concerning responsibility, and the risk of overreliance on algorithms. Particular emphasis is placed on the necessity of strengthening researchers’ digital competence, as effective collaboration with AI depends on their ability to critically evaluate and refine AI-generated outputs. Conclusions. The study concludes that the concept of a “digital colleague” offers new horizons for advancing scientific inquiry, yet its successful implementation requires a balance between technological innovation and clear ethical and legal frameworks. A promising direction lies in the development of hybrid human-AI teams, capable of combining the analytical capacities of machines with the creative and critical thinking of humans. Such collaboration ensures not only research efficiency but also the preservation of the humanistic dimension of science.Item ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРСОНАЛІЗОВАНОГО НАВЧАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ(2024) Саган, О. В.; Sagan, О. V.Мета статті полягає в аналізі сучасних підходів до використання штучного інтелекту в організації персоналізованого навчання, виявлення переваг та недоліків застосування ШІ в освітньому процесі. Методи. Теоретичний аналіз наукових публікацій, узагальнення підходів до використання штучного інтелекту для персоналізації навчання здобувачів, емпіричні методи: анкетування, спостереження, тес- тування. Результати. Аналіз та узагальнення різних підходів до визначення феномену «персоналізова- не навчання» засвідчили, що у сучасних умовах тотальної цифровізації всіх галузей суспільного життя застосунки штучного інтелекту можуть стати потужним інструментом забезпечення такого навчання. У роботі проведено опитування вчителів початкових класів щодо перспектив та викликів використання застосунків на основі штучного інтелекту у їхній фаховій діяльності. Результати такого опитування засвідчили, що більшою мірою учасники не пов’язують персоналізоване навчання з технологіями штучного інтелекту; ознайомлені з поодинокими застосунками, які функціонують на базі ШІ; частково знайомі з інструментами для аналізу прогресу учнів; зовсім не знайомі із системами управління навчан- ням (LMS) з підтримкою ШІ. Разом із цим 90% учасників опитування вважають окреслену проблему актуальною. У статті наведено приклади деяких запропонованих респондентам платформ, які функціонують на засадах штучного інтелекту і дають змогу персоналізувати навчання. Використовуючи їх, педагог може зекономити час на рутинних завданнях; генерувати нові ідеї; покращити візуальне оформлення своїх уроків; додати більше інтерактивності в навчальні програми. The purpose of the article is to analyze modern approaches to the use of artificial intelligence in the organization of personalized training, to identify the advantages and disadvantages of using AI in the educational process. Methods. Theoretical analysis of scientific publications, generalization of approaches to the use of artificial intelligence for personalization of students’ training, empirical methods: questionnaires, observations, testing. Results. The analysis and generalization of various approaches to defining the phenomenon of «personalized learning» proved that in modern conditions of total digitization of all spheres of social life, artificial intelligence applications can become a powerful tool for providing such learning. In the work, a survey of primary school teachers was conducted regarding the prospects and challenges of using applications based on artificial intelligence in their professional activities. The results of such a survey proved that, to a greater extent, participants do not associate personalized learning with artificial intelligence technologies; familiarized with individual applications that function on the basis of AI; partially familiar with tools for analyzing student progress; completely unfamiliar with AI-enabled learning management systems (LMS). At the same time, 90% of survey participants consider the outlined problem to be urgent. The article provides examples of some platforms offered to respondents, which function on the basis of artificial intelligence and allow for personalization of training. Using them, the teacher can save time on routine tasks; generate new ideas; improve the visual design of your lessons; add more interactivity to training programs.Item ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОЇ СПРАВИ(2024) Бурак, В. Г.; Burak, V. H.Метою дослідження є здійснення аналізу особливостей використання штучного інтелекту в професійній підготовці майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи. Для досягнення поставленої мети в статті використано теоретичні методи: вивчення, контент-аналіз та узагальнення педагогічної літератури з проблеми дослідження, вироблення наукових підходів до визначення сутності й змісту основних понять; індуктивно-дедуктивний для аналізу окремих фактів про штучний інтелект до знання загального , водночас від знання його загальних закономірностей до окремого його прояву в навчально-пізнавальній діяльності під час професійної підготовки майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи; систематизація та класифікація емпіричної інформації щодо використання штучного інтелекту; методи порівняльного аналізу, інтерпретації та узагальнення фактів. Результати. Досліджено результати сучасної психолого-педагогічної науки щодо питання використання штучного інтелекту в освітній і науковій діяльності в закладах освіти та наукових установах. Здійснено аналіз дефініцій поняттєво-категоріального апарату означеного дослідження, а саме «штучний інтелект» , «машинне навчання», «глибоке навчання», «обробка природної мови», «розпізнавання образів». Розглянуто можливості використання штучного інтелекту в освітньому процесі під час підготовки здобувачів освіти, зокрема інтерактивних навчальних платформ, систем адаптивного навчання, віртуальних помічників і чат-ботів. Досліджено теоретичні моделі й підходи до інтеграції ШІ в освіту. Розглянуто сучасні технології ШІ для використання під час здійснення освітнього процесу, а саме: системи управління навчанням (LMS) з AI-функціями, віртуальну та доповнену реальність для симуля- ційних тренінгів, AI-аналізатори для оцінювання компетенцій і розвитку студентів. Висновки. Засвідчено необхідність використання комп’ютерних програм і систем управління навчанням (LMS), віртуальних тренажерів із використанням VR– та AR-технологій для моделювання реальних ситуацій. Розроблено рекомендації щодо впровадження штучного інтелекту в навчальні програми. Виокремлено перспективи розвитку штучного інтелекту в професійній підготовці фахівців готельно-ресторанної справи й умови його успішного впровадження, а також можливі перешкоди та шляхи їхнього подолання. The purpose of the research is to analyze the features of using artificial intelligence in professional training of future specialists in hotel and restaurant business. To achieve this goal, the article uses theoretical methods: study, content analysis and generalization of pedagogical literature on the problem of research, development of scientific approaches to determining the essence and content of basic concepts; inductive-deductive to analyze individual facts about artificial intelligence to knowledge of the general, at the same time from knowledge of its general regularities to its separate manifestation in educational and cognitive activities during professional training of future specialists in hotel and restaurant business; systematization and classification of empirical information on the use of artificial intelligence; methods of comparative analysis, interpretation and generalization of facts. Results. Results of modern psychological and pedagogical science on the use of artificial intelligence in educational and scientific activities in educational establishments and scientific institutions have been investigated. Analysis of definitions of conceptual-categorical apparatus of the mentioned research, namely “artificial intelligence”, “machine learning”, “deep learning”, “natural language processing”, “pattern recognition” has been carried out. Possibilities of using artificial intelligence in educational process during training of applicants for education, in particular interactive training platforms, adaptive learning systems, virtual assistants and chatbots, have been considered. Theoretical models and approaches to the integration of AI into education have been investigated. Modern AI technologies for use in the educational process have been considered, namely: learning management systems (LMS) with AI functions, virtual and augmented reality for simulation training, AI analyzers for assessing competencies and students’ development. Conclusions. Necessity of using computer programs and learning management systems (LMS), virtual simulators using VR and AR technologies for simulating real situations has been confirmed. Recommendations for introduction of artificial intelligence in the curriculum have been developed. Prospects for the development of artificial intelligence in professional training of hotel and restaurant business specialists and conditions for its successful implementation, as well as possible obstacles and ways to overcome them, have been allocated