2026

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/22653

Browse

Now showing 1 - 7 of 7

РОЛЬ ЦЕРКВИ У ФОРМУВАННІ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ТА РАННЬОМОДЕРНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ
(2026) Андрусенко А. О.
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню процесу ролі церкви у формуванні середньоввічної та ранньомодерної культури України. У роботі проаналізовано релігійні, соціальні та політичні передумови християнізації Русі,вплив церкви на культуру,писемність та архітектуру.Робота може стати методичним орієнтиром для вчителів історії,релігієзнавства та викладачів педагогічних закладів. / The qualification work is devoted to the study of the role of the church in the formation of medieval and early modern culture of Ukraine. The work analyzes the religious, social and political prerequisites for the Christianization of Rus, the influence of the church on culture, writing and architecture. The work can become a methodological reference for teachers of history, religious studies and teachers of pedagogical institutions.
ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ЯПОНІЇ В XVI-XVIII СТ. У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ
(2026) Рахімов З. А.
Кваліфікаційна робота присвячена комплексному дослідженню внутрішньої політики Японії в XVI–XVIII століттях, періоду, що охоплює процес об’єднання країни, формування сьогунату Токугава та становлення соціально політичної системи епохи Едо. Актуальність теми зумовлена недостатньою розробленістю проблематики в українській історіографії, домінуванням іноземних досліджень, а також важливістю осмислення історичного досвіду Японії для сучасної України, зокрема в контексті державотворення, централізації влади, розвитку культури та внутрішньої стабільності. У роботі визначено об’єкт дослідження – Японію XVI–XVIII століть, та предмет – внутрішню політику сьогунату Токугава. Метою дослідження є аналіз процесу об’єднання країни та основних напрямів внутрішньої політики, що забезпечили тривалу стабільність і розвиток японського суспільства. Для досягнення мети поставлено низку завдань: з’ясувати стан наукової розробки теми, проаналізувати джерельну базу, розглянути історичні передумови об’єднання Японії, дослідити політичні та військові процеси, що привели до встановлення влади Токуґави Іеясу, а також охарактеризувати ключові напрями внутрішньої політики сьогунату – централізацію влади, соціальну структуру, політику самоізоляції та культурний розвиток. Методологічну основу становлять принципи історизму, аналіз і синтез, а також метод причинно наслідкових зв’язків, що дозволяє простежити логіку політичних рішень та їхній вплив на розвиток японського суспільства. Джерельна база включає праці японських, європейських та українських дослідників, документальні матеріали, історичні огляди та узагальнюючі праці з історії Японії. У другому розділі розкрито особливості внутрішньої політики сьогунату Токугава. Проаналізовано процес централізації влади, систему баку-хан, соціальну ієрархію, що ґрунтувалася на принципі «сі но ко сьо», політику самоізоляції (сакоку), яка забезпечила внутрішню стабільність, а також розвиток культури, освіти та мистецтв у період Едо. Особлива увага приділена взаємозв’язку між політичною стабільністю та культурним піднесенням. Третій розділ присвячено методиці викладання теми у шкільному курсі історії. Визначено місце теми в навчальних програмах, запропоновано методичні рекомендації щодо її опрацювання, зокрема використання карт, візуальних джерел, історичних документів, елементів порівняльного аналізу та компетентнісного підходу. Показано педагогічний потенціал теми у формуванні критичного мислення, громадянських і патріотичних цінностей, уміння працювати з джерелами та інтерпретувати історичні процеси. Практичне значення роботи полягає у можливості використання її матеріалів у шкільному курсі історії, при підготовці лекцій, семінарів, методичних розробок, а також у подальших дослідженнях історії Японії. Структура роботи відповідає поставленим завданням і включає вступ, три розділи, висновки, список джерел і літератури та додатки / The qualification thesis is devoted to a comprehensive study of Japan’s internal policy in the 16th–18th centuries, a period that encompasses the unification of the country, the establishment of the Tokugawa shogunate, and the formation of the socio political system of the Edo era. The relevance of the topic is determined by the limited representation of this subject in Ukrainian historiography, the predominance of foreign research, and the importance of understanding Japan’s historical experience for modern Ukraine, particularly in the context of state building, political centralization, cultural development, and internal stability. The object of the study is Japan in the 16th–18th centuries, and the subject is the internal policy of the Tokugawa shogunate. The aim of the research is to analyze the process of Japan’s unification and the main directions of internal policy that ensured long term stability and societal development. To achieve this aim, the thesis sets several tasks: to examine the state of scholarly research, analyze the source base, explore the historical prerequisites of Japan’s unification, investigate the political and military processes that led to the rise of Tokugawa Ieyasu, and characterize the key aspects of internal policy – centralization of power, social structure, isolationist policy, and cultural development. The methodological basis includes the principles of historicism, analysis and synthesis, and the cause and effect method, which makes it possible to trace the logic of political decisions and their impact on Japanese society. The source base consists of works by Japanese, European, and Ukrainian scholars, documentary materials, historical surveys, and general studies on Japanese history. The second chapter examines the features of the Tokugawa internal policy. It analyzes the process of political centralization, the bakuhan system, the social hierarchy based on the “shi no ko sho” model, the isolationist policy (sakoku), which ensured internal stability, and the development of culture, education, and arts during the Edo period. Special attention is given to the relationship between political stability and cultural flourishing. The third chapter focuses on the methodology of teaching this topic in the school history curriculum. It defines the place of the topic in educational programs and offers methodological recommendations for its study, including the use of maps, visual sources, historical documents, comparative analysis, and the competence based approach. The chapter highlights the pedagogical potential of the topic in developing critical thinking, civic and patriotic values, and students’ ability to work with historical sources and interpret historical processes. The practical significance of the thesis lies in the possibility of using its materials in school history courses, lectures, seminars, methodological developments, and further research on the history of Japan. The structure of the thesis corresponds to its objectives and includes an introduction, three chapters, conclusions, a list of sources and literature, and appendices.
ЦРУ В ПЕРІОД ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ
(2026) Блохін І.О.
Дослідження присвячене аналізу діяльності Центрального розвідувального управління США у період Холодної війни (1947–1991 рр.) як ключового інструменту зовнішньої політики та національної безпеки. Розглянуто процес створення, структуру та функції ЦРУ, його роль у стратегії стримування СРСР, а також участь у міжнародних конфліктах і прихованих операціях у різних регіонах світу. Особливу увагу приділено впливу розвідувальної діяльності на політичні процеси, міжнародну стабільність та формування глобального балансу сил. Оцінено ефективність діяльності ЦРУ та її наслідки для США і світової системи. / The study examines the activities of the Central Intelligence Agency during the Cold War (1947–1991) as a key instrument of U.S. foreign policy and national security. It explores the origins, structure, and functions of the CIA, as well as its role in the strategy of containing the Soviet Union. The research highlights covert operations, intelligence gathering, and involvement in international conflicts across different regions. Special attention is given to the impact of intelligence activities on political processes, global stability, and the balance of power. The effectiveness of the CIA and its long-term consequences for the United States and the international system are also evaluated.
РЕВОЛЮЦІЯ ГІДНОСТІ У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ: ЗМІСТОВА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ТА МЕТОДИКА НАВЧАННЯ
(2026) Невірець А. С.
Дипломна робота присвячена дослідженню Революції Гідності як важливої події новітньої історії України, її передумов, перебігу та наслідків у контексті суспільно-політичних трансформацій початку XXI століття. У роботі висвітлено ключові етапи подій 2013–2014 років, проаналізовано роль громадянського суспільства, політичних чинників та міжнародного впливу. Окрему увагу приділено значенню Революції Гідності для формування національної ідентичності, демократичних цінностей і подальшого розвитку української державності. У другій частині роботи розглянуто місце цієї теми у сучасному шкільному курсі історії України. Проаналізовано навчальні програми, підручники та методи викладання, а також визначено основні підходи до інтерпретації подій Революції Гідності в освітньому процесі. Надано рекомендації щодо удосконалення методики навчання з урахуванням вікових особливостей учнів, розвитку критичного мислення, використання міжпредметних зв’язків та актуалізації історичного матеріалу. The thesis is devoted to the study of the Revolution of Dignity as a significant event in the modern history of Ukraine, its causes, course, and consequences in the context of socio-political transformations of the early 21st century. The paper highlights the key stages of the events of 2013–2014, analyzes the role of civil society, political factors, and international influence. Special attention is paid to the importance of the Revolution of Dignity in shaping national identity, democratic values, and the further development of Ukrainian statehood. The second part of the thesis examines the place of this topic in the modern school course of the History of Ukraine. The curricula, textbooks, and teaching methods are analyzed, and the main approaches to interpreting the events of the Revolution of Dignity in the educational process are identified. Recommendations are provided for improving teaching methods, taking into account students’ age characteristics, the development of critical thinking, the use of interdisciplinary connections, and the relevance of historical material.
ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ ІВАНА СКОРОПАДСЬКОГО НА УРОКАХ ІСТОРІЇ В ШКОЛІ
(2026) Базалій Л. В.
Кваліфікаційна робота присвячена життєвому шляху та суспільно-політичним поглядам гетьмана Івана Скоропадського в контексті державотворчих процесів Гетьманщини початку XVIII століття. Особливу увагу приділено його спробам зберегти автономію козацької держави в умовах тиску Російської імперії та паралелям між історичними подіями й сучасними викликами, що постали перед Україною. Іван Скоропадський прагнув і все робив для того, щоб зберегти козацький устрій, який був установлений при Богдані Хмельницькому. Іван Ілліч протягом гетьманування намагався протистояти проти деспотичної та колоніальної політики Петра І й захищати залишки автономії Гетьманщини. Вивчення життя та діяльності Івана Скоропадського доцільно будувати не просто як перелік фактів, а як аналіз дуже складного історичного вибору. Це сприятиме формуванню в учнів історичного мислення, вміння бачити всю багатогранність минулого та оцінювати події без спрощень. Матеріал має значний педагогічний потенціал і може бути використаний для формування громадянських та патріотичних цінностей учнів на уроках історії. / The qualification thesis is devoted to the life path and socio political views of Hetman Ivan Skoropadsky in the context of the state building processes of the Hetmanate in the early 18th century. Particular attention is paid to his attempts to preserve the autonomy of the Cossack state under the pressure of the Russian Empire and to the parallels between historical events and modern challenges facing Ukraine. Ivan Skoropadsky sought and did everything possible to maintain the Cossack system established under Bohdan Khmelnytsky. During his hetmanship, Ivan Illich tried to resist the despotic and colonial policies of Peter I and to protect the remnants of the Hetmanate’s autonomy. The study of Ivan Skoropadsky’s life and activity should be built not merely as a list of facts but as an analysis of a complex historical choice. This approach contributes to the development of students’ historical thinking, their ability to perceive the multifaceted nature of the past and to evaluate events without simplification. The material has significant pedagogical potential and can be used to foster civic and patriotic values among students in history lessons.
ВІДЕНСЬКА СИСТЕМА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ
(2026) Чистякова А. Д.
У роботі проаналізовано процес формування Віденської системи міжнародних відносин як відповіді на кризу Вестфальського порядку та Наполеонівські війни. Досліджено ключові принципи Віденського конгресу 1814–1815 рр. — баланс сил, легітимізм та «Європейський концерт». Розглянуто етапи еволюції системи, причини її дестабілізації у другій половині XIX століття та остаточну ліквідацію. Окрему увагу приділено методичному аспекту: аналізу висвітлення даної теми в шкільних підручниках та розробці практичних рекомендацій (методичних прийомів, візуальних засобів) для ефективного викладання історії міжнародних відносин на уроках всесвітньої історії. The research analyzes the formation of the Vienna system of international relations as a response to the crisis of the Westphalian order and the Napoleonic Wars. The study examines the key principles of the Congress of Vienna (1814–1815), including the balance of power, legitimacy, and the "Concert of Europe." It explores the stages of the system's evolution, the causes of its destabilization in the second half of the 19th century, and its final collapse. Particular attention is paid to the methodological aspect: the analysis of how this topic is presented in school textbooks and the development of practical recommendations (methodological techniques, visual aids) for the effective teaching of the history of international relations within the world history curriculum.
СПРИЙНЯТТЯ ОКУПАЦІЇ М. ХЕРСОН У 2022 Р. КРІЗЬ ПРИЗМУ УСНОЇ ІСТОРІЇ: ОСВІТНІЙ ПОТЕНЦІАЛ І МЕТОДИКА РОБОТИ З ДЖЕРЕЛАМИ
(2026) Грицай Д. А.
У роботі досліджено досвід цивільного населення Херсона в умовах російської окупації 2022 року через призму усної історії. Проаналізовано повсякденне життя, стратегії виживання та форми громадянського спротиву. Особливу увагу приділено психологічним переживанням, трансформації ідентичності та образу окупаційної влади у свідомості мешканців. Робота базується на аналізі усних свідчень, що дозволяє відтворити «живу» історію подій. The paper examines the experience of civilians in Kherson during the Russian occupation of 2022 through the method of oral history. It analyzes everyday life, survival strategies, and forms of resistance, as well as psychological transformations and identity changes.