2023

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/18046

Browse

Now showing 1 - 20 of 29

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ОСОБИСТОСТІ ТА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО МАТЕРИНСТВА
(2023) Новікова, К. С.
Робота присвячена вивченню взаємозв’язку ціннісних орієнтацій особистості та психологічній готовності до материнства. Теоретично визначено уявлення щодо ціннісних орієнтацій особистості у науково-психологічній літературі. Виокремлено дефініції психологічної готовності до материнства, особливості структури і етапи формування даного явища. Емпіричнодосліджено зв’язок між ціннісними орієнтаціями особистості і психологічною готовністю до материнства. На основі теоретичного та емпіричного дослідження було сформовано низку практичних рекомендацій та визначено особливості корекції психологічної готовності до материнства. The work is devoted to the study of the relationship between the value orientations of the individual and psychological readiness for motherhood. Concepts regarding the value orientations of the individual in the scientific and psychological literature are theoretically determined. Definitions of psychological readiness for motherhood, features of the structure and stages of formation of this phenomenon are highlighted. The relationship between the value orientations of the individual and psychological readiness for motherhood was empirically investigated. On the basis of theoretical and empirical research, a number of practical recommendations were formed and features of correction of psychological readiness for motherhood were determined.
ВЗАЄМОЗВʼЯЗОК АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ І САМООЦІНКИ У МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ
(2023) Фартушна, В. В.
В наш час агресія та самооцінка є важливими проблемами сучасних наукових досліджень в психології, а особистість майбутнього психолога є вкрай важливим аспектом успішності професійного становлення та подальшої роботи фахівця сфери людина-людина. Адекватна самооцінка є однією з основних вимог до особистості майбутнього фахівця-психолога, адже впливає, перш за все, на професійні очікування. Самооцінка є феноменом, який штовхає особистість до досягнення мети не лише в приватному, але й у професійному житті, адже тісно пов’язана з якостями особистості та мотивацією. Розглядаючи поняття «самооцінка», слід зазначити, що вона є складовою «Я-концепції» індивіда та відображає його ставлення до себе, якостей своєї особистості, а також має тісний зв’язок із минулим досвідом. Вона також є характеристикою загальної професійної спрямованості майбутнього фахівця-психолога, адже саме самооцінка та самоповага виступають детермінантами у професійній мотивації студента-психолога та адекватному рівні домагань. Агресивна поведінка може бути виявом невідповідності між самооцінкою особистості та оцінкою її соціумом, в якому людина знаходиться. У такому випадку людина здатна компенсувати власну занижену самооцінку самоствердженням за рахунок приниження та зриву на інших людей. Самооцінка має вплив на агресію, адже є компонентом самосвідомості, якою агресія керується, тому занижену самооцінку часто виділяють серед психологічних особливостей, що спричиняють агресію в людини. Дослідження взаємозв’язку агресивної поведінки та самооцінки майбутніх психологів є актуальним дозволяє вийти на розуміння особистісної сфери здобувачів психологічної освіти та визначити шляхи психокорекції для усунення протиріч. 4 Питання самооцінки розглядалося багатьма школами психології та пояснювалося з точки зору різноманітних підходів для більш глибокого вивчення природи формування та виникнення самооцінки в особистості. Особливу увагу дослідженням самооцінки приділяли Р. Бернс, У. Джеймс, І. Кон, Х. Ремшмідт, К. Роджерс, К. Хорні (розгляд самооцінки як складової «Я-концепції»), А. Маслоу, Б. Скіннер (розгляд самооцінки з точки зору поведінкового напряму), А. Леонтьєв, М. Ковель (погляд на самооцінку через емоційне ставлення та внутрішню мотивацію) та ін. Також проблеми самооцінки торкаються в своїх працях такі сучасні науковці як Н. О. Гарець, О. В. Калашник, Ю. М. Кашпур, С. А. Коляденко, І. О. Костюкова, О. О. Олійник, О. Пенкова, І. С. Попович, С. О. Ставицька та ін. Взаємозв’язок агресивної поведінки та самооцінки було розглянуто в працях таких сучасних вітчизняних науковців: Я. А. Ворончук, М. В. Єрмоленко, І. В. Зошій, О. Ю. Мазепа, В. М. Петренко, Ф. Е. Усейнова, Ю. Н. Фархутдінова. Студентський період охоплює два важливих для людини періоди життя – пізню юність та ранню дорослість. Життєдіяльність студента в ці періоди насамперед пов’язана з опануванням нових соціальних ролей, професійним навчання та самовдосконаленням особистості з морального, інтелектуального та духовного аспектів. Самооцінка є передумовою професійного становлення студентів різних спеціальностей, зокрема здобувачів психологічної освіти, адже сприяє підвищенню професійної мотивації та реалізації власних здібностей. Психологічні дослідження засвідчують, що агресивна та антисоціальна поведінка найчастіше виявляють себе у підлітковому та ранньому юнацькому віці, на який перепадає і період студентства, адже обидва періоди пов’язані з різними труднощами та віковими кризами. Зокрема, це перехідний вік, який підкріплюється психогормональними процесами; та становлення соціального статусу та професійного життя, що пов’язані з труднощами перебудови механізмів соціальної взаємодії та контролю. 5 Вище зазначене обумовлює актуальність обраної для дослідження тематики: «Взаємозвʼязок агресивної поведінки і самооцінки майбутніх психологів». Метою дослідження є теоретичне пояснення та емпіричне дослідження взаємозв’язку агресивної поведінки та самооцінки майбутніх психологів. Основні завдання дослідження: 1. Теоретично дослідити особливості агресивної поведінки у наукових джерелах. 2. Розглянути особливості розвитку самооцінки в підлітків та осіб юнацького віку. 3. Визначити та обґрунтувати доцільність використання діагностичного інструментарію для дослідження агресивної поведінки та самооцінки особистості. 4. Емпірично визначити взаємозв’язок агресії та самооцінки у здобувачів-майбутніх психологів. Об’єкт дослідження – самооцінка майбутніх психологів. Предмет дослідження – взаємозв’язок агресивної поведінки та самооцінки майбутніх психологів. Основні методи дослідження:  Теоретичні методи: аналізування проблеми за допомогою наукових джерел, а саме аналіз, порівняння, узагальнення та систематизація наукових даних. Емпіричні методи: Методика А. Басса та А. Д. Дарки, яка спрямована на вивчення схильності особистості до агресивної поведінки (в адаптації А. К. Осницького), Методика діагностики самооцінки Дембо-Рубінштейн (модифікація Парафіян).  Статистичні методи: описові – спрямована на вивчення низьких, середніх та високих показників, виявлених у групі респондентів; кореляційний аналіз за К. Пірсоном для виявлення взаємозалежності між показниками агресивності та самооцінки.
ВПЛИВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СУМІСНОСТІ НА НАВЧАЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ЗДОБУВАЧІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
(2023) Тупиця, В. С.
Робота присвячена дослідженню впливу соціального конструкту психологічної сумісності в малій групі на навчальную діяльність студентів закладів вищої освіти. Висвітлено сутність професійної орієнтації, її зв'язок з становлення особи юнацького віку майбутнім студентом ЗВО та подальший вплив на навчання. Розглянуто основні характеристики юнацького віку, його особливості які мать вплив в освітньому процесі. Розкрито питання коммунікативної культури в середовищі ЗВО як важливого компонента в становлені майбутнього спеціаліста під час навчання. Освітлено роль навчання у ЗВО особи юнацького віку у становлені його особистості як людини і фахівця. Для підтвердження або спростування теорії зв'язку психологічної сумісності з навчальною діяльність були проведені заняття з двома групами студентів, дослідження проводилося до та після впровадження системи навчальних завдань інтерактивного характеру, що спрямовані на створення комунікативної культури. The paper is devoted to the study of the influence of the social construct of psychological compatibility in a small group on the educational activities of students of higher educational institutions. The article highlights the essence of professional orientation, its connection with the formation of a person of adolescence by a future student of a higher education institution and its further impact on learning. The main characteristics of adolescence, its features that have an impact in the educational process are considered. The issues of communicative culture in the environment of higher education institutions as an important component in the formation of a future specialist during training are revealed. The role of education in a higher education institution of a young person in the formation of his personality as a person and specialist is highlighted. To confirm or refute the theory of psychological compatibility with educational activities, classes were held with two groups of students, the study was conducted before and after the introduction of a system of interactive educational tasks aimed at creating a communicative culture.
ВПЛИВ САМООЦІНКИ ЖІНКИ НА СІМЕЙНІ СТОСУНКИ В СІМЕЙНІЙ СИСТЕМІ
(2023) Гаврилова, Ю. О.
Робота присвячена теоретичному та емпіричному дослідженню виявлення впливу жіночої самооцінки на характер сімейних стосунків у сімейній системі. Теоретично зазначено, на основі аналізу науково-психологічних джерел, різноманітність уявлень про поняття «самооцінка особистості». Виокремлено особливості становлення і розвитку самооцінки жінки у сучасному суспільстві. Вказано основні соціально-психологічні фактори впливу на особливості сімейних стосунків. Досліджено і обґрунтувано доцільність використання діагностичного інструментарію, підібраного у відповідності до тематики роботи. Емпірично досліджено наявність та особливості впливу самооцінки жінки на сімейні стосунки в контексті розвитку сімейної системи. Було надано оцінку і проаналізовано особливості впливу самооцінки жінки на становлення і розвиток сімейних стосунків, що може слугувати поштовхом для подальшого аналізу критеріїв особистості що так чи інакше впливають на стан сучасного інституту сім’ї. Abstract. The work is devoted to the theoretical and empirical study of identifying the influence of women's self-esteem on the nature of family relations in the family system. Theoretically, on the basis of the analysis of scientific and psychological sources, a variety of ideas about the concept of "personal self-esteem" is indicated. Features of the formation and development of a woman's self-esteem in modern society are highlighted. The main socio-psychological factors influencing the peculiarities of family relations are indicated. The expediency of using diagnostic tools, selected in accordance with the topic of the work, has been investigated and substantiated. The presence and peculiarities of the influence of a woman's self-esteem on family relationships in the context of the development of the family system were empirically investigated. The features of the impact of a woman's self-esteem on the formation and development of family relationships were evaluated and analyzed, which can serve as an impetus for further analysis of personality criteria that somehow affect the state of the modern institution of the family.
ВПЛИВ САМООЦІНКИ НА САМОТНІСТЬ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
(2023) Бахута, Г. М.
Дипломна робота присвячена теоретичному та емпіричному дослідженню впливу самооцінки на переживання самотності у підлітковому віці. Визначено структуру, види та особливості переживання самотності, виокремлено сучасні напрями вивчення самотності в підлітковому віці. В ній окреслено основні особливості поняття «самооцінка» як психологічного феномену і теоретично досліджено виникнення та формування самооцінки у підлітків. За допомогою емпіричного дослідження було доведено вплив самооцінки на переживання самотності в осіб підліткового віку. Окрім цього, було визначено кореляційні зв'язки між підлітковою самотністю та самосприйняттям, самокерівництвом та внутрішньою конфліктністю. The thesis is devoted to the theoretical and empirical study of the influence of self-esteem on the experience of loneliness in adolescence. The structure, types and features of experiencing loneliness are defined and the directions of studying loneliness in adolescence are highlighted. The main features of the concept of "self-esteem" as a psychological phenomenon were outlined and the emergence and formation of self-esteem in adolescents was theoretically investigated. Empirical research has proven the influence of self-esteem on the experience of loneliness in adolescents. In addition, correlations were determined between adolescent loneliness and self-perception, self-management, and internal conflict.
ҐЕНДЕРНА ДЕТЕРМІНАЦІЯ ВИБОРУ СТУДЕНТАМИ СТРАТЕГІЇ ПОВЕДІНКИ У КОНФЛІКТІ
(2023) Ярига, Ю. В.
В ході проведення теоретичного та емпіричного дослідження ґендерної детермінації вибору стратегії поведінки під час конфлікту серед студентів, ми дійшли наступних висновків: Ґендер – це соціально-культурна конструкція, яка відображає соціальні, культурні, психологічні та інші аспекти статевої ідентичності людей. Ґендерні ролі та очікування пов’язані зі статевими стереотипами та відрізняються в залежності від культурного та історичного контексту. Конфлікт – це ситуація, в якій стикаються дві або більше сторони з протилежними інтересами, поглядами або потребами. Конфлікти можуть виникати в різних сферах життя, включаючи особисте життя, роботу, бізнес, політику та інші. Існує декілька стратегій поведінки, які можуть бути застосовані під час конфлікту: суперництво, компроміс, співпраця, уникнення, пристосування. Вибір певної стратегії залежить від багатьох чинників, включаючи культурні, індивідуальні та контекстуальні фактори. В ході дослідження було встановлено, що для осіб з проявами андрогінності є властивим обрання таких стратегій поведінки під час конфлікту, що передбачають пошук компросів і розвиток альтернативних рішень, взаємоповагу під час спілкування і збереження стосунків. Досліджуванні з маскулінними характеристиками більш схильні обирати жорсткі дії у конфліктних ситуаціях, або ж зовсім уникати їх. Особам з суто ремінними проявами є характерними стратегії, що мають характер поступливості, пристосування і співпраці, для них ключовим є збереження стосунків, навіть якщо необхідно не звертати уваги на власні бажання і потреби. In the course of conducting a theoretical and empirical study of the gender determination of the choice of a behavior strategy during a conflict among students, we reached the following conclusions: Gender is a socio-cultural construct that reflects social, cultural, psychological and other aspects of people's sexual identity. Gender roles and expectations are related to gender stereotypes and vary according to cultural and historical context. There are certain expectations in society about how a man and a woman should behave and what roles they should play. These expectations affect many areas of life, including family relationships, professional development, politics, and more. A conflict is a situation in which two or more parties with opposing interests, views, or needs face each other. Conflicts can arise in various areas of life, including personal life, work, business, politics, and others. There are several behavioral strategies that can be used during conflict: rivalry, compromise, cooperation, avoidance, accommodation. The choice of a particular strategy depends on many factors, including cultural, individual and contextual factors. In the course of the study, it was established that for persons with manifestations of androgyny, it is characteristic to choose such strategies of behavior during conflict, which involve the search for compromises and the development of alternative solutions, mutual respect during communication and maintaining relationships. Studies with masculine characteristics are more likely to choose harsh actions in conflict situations, or to avoid them altogether. Individuals with purely strapping manifestations are characterized by strategies that have the character of compliance, adaptation and cooperation, for them the key is to preserve relationships, even if it is necessary not to pay attention to their own desires and needs.
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ СУЧАСНОЇ СІМ’Ї
(2023) Мешкова, С. М.
Метою бакалаврського проекту було: теоретично дослідити термінологію, що стосується понять ґендеру і ґендерних стереотипів. Розглянуто ключові особливості ґендерних стереотипів у сімейних стосунках. Виокремлено та обґрунтовано доцільність використання діагностичного інструментарію дослідження. Емпірично досліджено параметри ґендерних стереотипів у сучасній сім’ї. Визначено наявність проявів ґендерних стереотипів у відношенні жінки, що стосується виконання побутових обов’язків і виховання дітей, а також наділення їх параметрами більш залежної і підпорядкованої поведінки під міжособистісної взаємодії, ніж у чоловіків. На базі емпіричного дослідження і теоретичного аналізування, було з’ясовано важливість і актуальність ґендерного виховання і подолання стереотипів, що полягло у формуванні поваги до оточуючих, прийнятті їхньої ґендерної ідентичності. The aim of the bachelor's project was: to theoretically investigate the terminology related to the concepts of gender and gender stereotypes. Consider the key features of gender stereotypes in family relationships. To single out and justify the expediency of using the diagnostic tools of the study. To empirically investigate the parameters of gender stereotypes in the modern family. It was determined the presence of manifestations of gender stereotypes in relation to women, which concerns the performance of household duties and raising children, as well as their endowment with parameters of more dependent and subordinate behavior for interpersonal interaction than in men. On the basis of empirical research and theoretical analysis, the importance and relevance of gender education and overcoming stereotypes was determined, which consists in the formation of respect for others, acceptance of their gender identity.
ГІБРИС-СИНДРОМ ЯК КОПІНГ-СТРАТЕГІЯ КЕРІВНИКІВ
(2023) Баштецька, А. В.
Робота присвячена вивченню гібрис-синдрому як копінг-стратегії у керівників. Розглянуто основні теоретичні аспекти проблеми. Описано основні ознаки і особливості прояву феномену. Для підтвердження висунутої гіпотези проведено емпіричне дослідження. За допомогою результатів дослідження доведено, що гібрис-синдром є копінг-стратегією деструктивного характеру у відповідь на підвищену тривожність керівника. З урахуванням розглянутого теоретичного матеріалу та даних отриманих в результаті емпіричного дослідження розроблено профілактичний тренінг для керівників для запобігання розвитку гібрис-синдрому. The work is devoted to the study of hybris syndrome as a coping strategy in leaders. The main theoretical aspects of the problem are considered. The main signs and peculiarities of the manifestation of the phenomenon are described. An empirical study was conducted to confirm the proposed hypothesis. With the help of the research results, it was proved that hybris syndrome is a coping strategy of a destructive nature in response to the increased anxiety of the manager. Taking into account the considered theoretical material and data obtained as a result of empirical research, a preventive training for leaders was developed to prevent the development of hybris syndrome.
ДЕПРЕСИВНІ СТАНИ МОЛОДІ: ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
(2023) Кулієва, М. Є.
Робота присвячена вивченню психологічного аспекту переживання сучасною молоддю депресивних станів. За допомогою дослідження наукових джерел виокремлено основні підходи до розуміння поняття депресивного стану, а також фактори, що зумовлюють виникнення і розвиток зазначених станів. У ході емпіричного дослідження нами було використано низку діагностичних методик було виявлено психологічні особливості переживання депресивного стану сучасним молодим поколінням. Отримані результати дали змогу визначити основні особливості профілактичної і корекційної роботи з депресивними станами, і розробити відповідні практичні рекомендації. The work is devoted to the study of the psychological aspect of the modern youth's experience of depressive states. With the help of the study of scientific sources, the main approaches to understanding the concept of a depressive state, as well as the factors that determine the occurrence and development of these states, have been identified. In the course of the empirical research, we used a number of diagnostic methods and revealed the psychological features of experiencing a depressive state among the modern young generation. The obtained results made it possible to determine the main features of preventive and corrective work with depressive conditions, and to develop relevant practical recommendations.
ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ЧИННИК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ
(2023) Мельник, В. Р.
Робота присвячена Емоційний інтелект особистості у скруткурі особистості. Визначено основні види емоційного інтелекту у скруктурі особистості у сучасності. Описано існуючі види аналізу дослідження емоційного інтелекту. Для перевірки рівня емоційного інтелекту. З урахуванням портрета потенційної жертви насильства та вже існуючих засобів профілактики домашнього насильства, розроблено методичні рекомендації щодо профілактики домашнього насильства серед вразливих категорій дівчат, які навчаються у закладах професійно – технічної освіти. Продемонстровано взаємодію соціальних працівників, соціальних служб та закладів освіти у попередженні домашнього насильства. Робота містить нові результати емпіричного дослідження, які можуть бути використані для подальшого розвитку теорії емоційного інтелекту та практичних застосувань в роботі з особистістю. Вивчення емоційного інтелекту в структурі особистості представляє значний інтерес для дослідників та практиків у різних сферах. Результати цього дослідження можуть сприяти посиленню емоційного інтелекту, покращення міжособистісних відносин та сприяння академічним та професійним успіхом. The work is devoted to the emotional intelligence of the individual in the twisting of the personality. The main types of emotional intelligence in the structure of the personality in modern times are defined. The existing types of analysis of the study of emotional intelligence are described. To check the level of emotional intelligence. Taking into account the portrait of a potential victim of violence and the already existing means of prevention of domestic violence, methodical recommendations on the prevention of domestic violence among vulnerable categories of girls studying in vocational and technical education institutions have been developed. The interaction of social workers, social services and educational institutions in the prevention of domestic violence has been demonstrated. The work contains new results of empirical research, which can be used for further development of the theory of emotional intelligence and practical applications in work with personality. The study of emotional intelligence in the personality structure is of considerable interest to researchers and practitioners in various fields. The results of this study may contribute to enhancing emotional intelligence, improving interpersonal relationships, and promoting academic and professional success.
ЗМІНА ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ТА ЖИТТЄВОЇ ПЕРСПЕКТИВИ МОЛОДІ В УМОВАХ ВІЙНИ
(2023) Короткіх, Я. П.
Робота присвячена змінам ціннісних орієнтацій – життєвої перспективи молоді в умовах війни. Визначено основні життєві перспективи молоді в умовах війни. Виявлено зміни життєвих перспекьтв молоді. Описано які саме змінилися перспекти і що сприяло цьому. Було проведено ємпіричне дослідження. Визначено, що ціннісні орієнтації особистості – це сукупність цінностей, які особистість приймає як важливі та визначають її поведінку, вчинки та взаємодію зі світом. Зазначено, що життєві перспективи – це очікування та плани щодо майбутнього, які формує особистість. Виокремлено, що сучасне молоде покоління має свої особливості у ціннісних орієнтаціях та життєвих перспективах. The work is devoted to changes in value orientations - the life perspective of young people in the conditions of war. The main life prospects of young people in war conditions have been determined. Changes in the life prospects of young people have been revealed. It is described which perspectives have changed and what contributed to this. An empirical study was conducted. It was determined that a person's value orientations are a set of values that a person accepts as important and determine his behavior, actions and interaction with the world. It is noted that life prospects are expectations and plans for the future that are formed by the individual. It is highlighted that the modern young generation has its own peculiarities in value orientations and life perspectives.
ОПТИМІЗАЦІЯ РОЗВИТКУ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ОСІБ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ
(2023) Галиченко, Ю. М.
Роботу присвячено розвитку резильєнтності у підлітків. Проаналізовано сутність поняття «резильєнтність». Встановлено особливості життєстійкості у підлітків, досліджено особливості резильєнтності у підлітків з різними копінг-стратегіями. З’ясовано, що підвищення рівня життєстійкості та її компонентів «прийняття ризику», «контроль», використання копінг-стратегій «позитивне переосмислення проблемної ситуації», «прийняття відповідальності за її вирішення», зниження використання копінг-стратегій «уникнення» та «дистанціювання», «пошук соціальної підтримки» призводить до підвищення рівня резильєнтності у підлітків. Розроблено корекційно-розвивальну програму спрямовану на оптимізацію розвитку резильєнтності у осіб підліткового віку. The work is dedicated to the development of resilience in adolescents. The essence of the concept of "resilience" has been analyzed. The peculiarities of resilience in adolescents have been established, and the features of resilience in adolescents with different coping strategies have been investigated. It has been found that increasing the level of resilience and its components such as "risk-taking" and "control", using coping strategies such as "positive rethinking of problematic situations" and "taking responsibility for solving them", and reducing the use of coping strategies such as "avoidance" and "distancing", and "seeking social support" leads to an increase in resilience in adolescents. A correctional-developmental program has been developed aimed at optimizing the development of resilience in adolescents.
ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ ОСОБИСТІСНОЇ ТРИВОЖНОСТІ ТА СУБ'ЄКТИВНОГО ОБРАЗУ «Я»
(2023) Кучерова, Д. О.
Робота присвячена дослідженню проблеми особливостей взаємозв'язку проявів особистісної тривожності людини та її суб'єктивного образу «Я». Визначено термін тривожності, основні види, особливості прояву. Описані основні фактори, які впливають на виникнення та розвиток особистісного виду тривожності. Охарактеризовано дефініцію образу «Я» людини. Визначені його основні структурні компоненти, особливості. Розглянуті загальні фактори, які впливають на розвиток суб'єктивного образу «Я» особистості. Для дослідження особливостей взаємозв'язку було проведене емпіричне дослідження з використанням методичних матеріалів та методів математичної статистики. The work is devoted to the study of the problem of the peculiarities of the relationship between the manifestations of a person's personal anxiety and his subjective image of "I". The term of anxiety, the main types, features of manifestation are defined. The main factors influencing the emergence and development of a personal type of anxiety are described. The definition of the image of the "I" of a person is characterized. Its main structural components and features are defined. The general factors that influence the development of the subjective image of the "I" of the individual are considered. An empirical study using methodical materials and methods of mathematical statistics was conducted to investigate the features of the relationship.
ОСОБЛИВОСТІ СИНДРОМУ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ЗДОБУВАЧІВ СОЦІОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ
(2023) Сокуренко, К. С.
Робота присвячена визначенню ключових особливостей синдрому емоційного вигорання серед здобувачів соціономічного профілю. Зазначено основні концепції щодо розуміння поняття синдрому емоційного вигорання у науково-психологічних джерелах. Виокремлено чинники, що визначають утворення синдрому емоційного вигорання і його подальший розвиток. За допомогою низки психологічних методик нами визначено психологічні особливості переживання синдрому емоційного вигорання серед опитуваних студентів. На основі отриманих результатів розроблені практичні рекомендації щодо профілактики і корекції емоційного вигорання особистості. The work is devoted to the definition of the key features of the emotional burnout syndrome among applicants of the socionomic profile. The main concepts regarding the understanding of the concept of emotional burnout syndrome in scientific and psychological sources are indicated. The factors that determine the formation of emotional burnout syndrome and its further development are singled out. With the help of a number of psychological methods, we determined the psychological features of experiencing the emotional burnout syndrome among the surveyed students. On the basis of the obtained results, practical recommendations for the prevention and correction of emotional burnout of the personality have been developed.
ПСИХОДІАГНОСТИКА ТА КОРЕКЦІЯ ДИТЯЧИХ СТРАХІВ
(2023) Демченко, О. А.
В роботі визначено основні причини виникнення страхів у дітей, можливості їх виявлення при проведенні психодіагностики та здійсненні корекції дитячих страхів. Досліджено основні напрямки наукового дослідження феномену страху у дітей. Здійснено психологічний аналіз причин виникнення страхів у дітей. Проведено психодіагностику страхів у дітей молодшого шкільного віку з подальшою інтерпретацією результатів. Запропоновано програму корекції дитячих страхів та її апробацію. З метою з’ясувати схильність дітей молодшого шкільного віку переживати страх було проведено дослідження у якому приймали участь учні молодших класів Олешківського академічного ліцею «Ерудит» м. Олешки. Для досягнення поставленої мети та отримання високих результатів для проведення дослідження були обрані такі методики, як: Проективна методика «Мої страхи» О. Захарова; Методика «Страхи в будиночках» О.Захарова (в модифікації М.А.Панфілової); Дитячий апперцептивний тест САТ. За результатами було встановлено, що за допомогою розробленої системи занять-тренінгів нам вдалось досягти поставленої мети у дітей знизився рівень тривожності і вони змогли побороти деякі свої страхи. The work is devoted to psychodiagnostics and correction of children's fears. The work identifies the main causes of fears in children, the possibilities of their detection during psychodiagnostics and the correction of children's fears. The main directions of scientific research of the phenomenon of fear in children have been studied. A psychological analysis of the causes of children's fears was carried out. Psychodiagnosis of fears in children of primary school age was carried out with further interpretation of the results. A program for correcting children's fears and its approval is proposed. In order to find out the propensity of children of elementary school age to experience fear, a study was conducted in which students of the junior classes of the Oleshki Academic Lyceum "Erudyt" in Oleshki took part. To achieve the goal and obtain high results, the following methods were chosen for the research: Projective method "My fears" by O. Zakharov; O. Zakharov's "Fears in Little Houses" method (modified by M.A. Panfilova); Children's apperceptive test SAT. According to the results, it was established that with the help of the developed system of training classes, we managed to achieve the set goal, the level of anxiety among children decreased and they were able to overcome some of their fears.
ПСИХОКОРЕКЦІЯ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ОСІБ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ
(2023) Сич, О. О.
Кваліфікаційну роботу присвячено теоретичному та емпіричному дослідженню агресивної поведінки осіб підліткового віку. Теоретично окреслено провідні психологічні особливості прояву агресивних тенденцій у підлітковому віці. Емпірично визначено залежність демонстрації агресивної поведінки підлітків від показників психічних станів тривожності, фрустрації. Виявлено, що провідною формою транслювання агресивної поведінки у підлітковому віці є вербальна агресія. Запропоновано психокорекційну програму зниження рівня агресивної поведінки осіб підліткового віку. Abstract. The qualification work is devoted to the theoretical and empirical study of aggressive behavior of adolescents. The main psychological features of the manifestation of aggressive tendencies in adolescence are theoretically outlined. The dependence of the demonstration of aggressive behavior of adolescents on indicators of mental states of anxiety and frustration has been determined empirically. It was found that the leading form of broadcasting aggressive behavior in adolescence is verbal aggression. A psychocorrective program to reduce the level of aggressive behavior of adolescents is proposed.
ПСИХОКОРЕКЦІЯ ДИТЯЧО-БАТЬКІВСЬКИХ ВІДНОСИН У СТАРШОМУ ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ
(2023) Сєдіна, Л. В.
У кваліфікаційній роботі теоретично визначено основні характеристики міжособистісної взаємодії батьків із дошкільниками. Емпірично доведено залежність конструктивного емоційного сприйняття дошкільником ситуації взаємодії із батьками від встановлення ними оптимального емоційного контакту та відсутності труднощів у спілкуванні. Акцентовано увагу на тому, що параметр усвідомлення сімейних ролей прямо пов’язаний із сприятливістю сімейної ситуації. Запропоновано психокорекційну програму дитячо-батьківських відносин у старшому дошкільному віці. Abstract. In the qualification work, the main characteristics of interpersonal interaction between parents and preschoolers are theoretically determined. It has been empirically proven that the preschooler's constructive emotional perception of the situation of interaction with parents depends on their establishment of optimal emotional contact and the absence of difficulties in communication. Attention is focused on the fact that the parameter of awareness of family roles is directly related to the favorableness of the family situation. A psychocorrective program of child-parent relations in older preschool age is proposed.
ПСИХОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА І КОРЕКЦІЯ ПАМ’ЯТІ ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ
(2023) Демченко, А. Д.
Актуальність дослідження. Вивчення пам’яті залишається актуальною темою в науці та психології вже тривалий час. Пам’ять відіграє ключову роль у процесі навчання та запам’ятовування нової інформації. Дослідження пам’яті допомагають краще розуміти, як ми засвоюємо та зберігаємо знання, що може вплинути на ефективність навчальних методик та стратегій. Пам’ять – це когнітивний процес, який дозволяє нам зберігати, засвоювати, згадувати та використовувати інформацію про минулі події, враження, досвід та знання. Вона є важливою складовою нашого розумового функціонування та має велике значення в нашому повсякденному житті. Розуміння роботи пам’яті може допомогти в дослідженні різних порушень, таких як амнезія, деменція та інші неврологічні стани. Вивчення цих порушень можуть вести до розробки нових методів діагностики, лікування та підтримки пацієнтів з такими станами. Пам’ять є важливим аспектом когнітивного розвитку дітей. Вивчення пам’яті допомагає дітям розвивати різні когнітивні навички, такі як увага, концентрація, спостережливість, аналітичність та критичне мислення. Ці навички можуть бути використані не тільки в навчанні, але й в різних аспектах життя. Також пам’ятьвідіграє важливу роль у соціальному розвитку дітей. Здатність згадувати інформацію про людей, події може допомогти дітям розвивати соціальну компетентність, таку як розуміння інших, спілкування, розв’язання конфліктів та побудова взаємодії з оточуючими. Дослідженням пам’яті дітей шкільного віку займалися: А. Ворона, В. Згоник,Н.Коцюбанська,Ю. Стрюковата інші. Отже, вивчення пам’яті має важливість в різних аспектах нашого життя, таких як навчання, робота, соціальні взаємодії, розвиток когнітивних навичок та психологічне благополуччя. Розуміння та розвиток пам’яті дітей 4 шкільного віку може допомогти їм краще організовувати, зберігати та відновлювати інформацію, що сприяє їхньому навчанню. Зазначені аргументи доводять актуальність обрання нашою тематикою дослідження: «Психологічна діагностика і корекція пам’яті дітей шкільного віку». Метою дослідження є теоретично та емпірично дослідити аспекти формування пам’яті у сучасних дітей шкільного віку, визначаючи основні дефініції обраної тематики, особливості корекції і діагностики процесу пам’яті зазначеної вікової категорії. У відповідності до мети були сформовані наступні завдання подальшого дослідження: 1. Теоретично дослідити різноманітність підходів до розуміння поняття пам’яті у сучасній психології. 2. Визначити ключові особливості пам’яті шкільного віку. 3. Емпірично дослідити особливості пам’яті дітей шкільного віку. 4. Виокремити практичні рекомендації щодо корекції пам’яті осіб шкільного віку. Об’єкт дослідження: процес пам’яті. Предмет дослідження: діагностика і корекція пам’яті шкільного віку. Практичне значення роботи:уточнити та розширити наукові знання про пам’ять дітей шкільного віку. Кваліфікаційна робота включає огляд літератури, аналіз різних теорій та підходів до вивчення пам’яті, а також власне дослідження або експерименти з дітьми, що можуть доповнити наявні дані та внести новий внесок у цю галузь досліджень. Результати дослідження, виконаного в дипломній роботі, можуть бути використані для розробки практичних рекомендацій щодо оптимізації навчання та розвитку пам’яті у дітей шкільного віку. Наприклад, на основі виявлених факторів, що впливають на пам’ять, можуть бути запропоновані рекомендації для вчителів, батьків та інших фахівців щодо організації 5 навчального процесу, використання певних методик та стратегій для підтримки розвитку пам’яті у дітей. Теоретичні методи дослідження: аналіз літератури(вивчення наукових джерел, наукових статей, наукових досліджень та інших документів, що стосуються досліджуваної проблеми); синтез (полягає в узагальненні різних наукових даних, фактів, ідей, концепцій та теорій в єдину систему); аналіз та узагальнення (для розкриття суті досліджуваної проблеми, виявлення залежностей, закономірностей, тенденцій). Емпіричні методи дослідження:методика діагностики запам’ятовування «Піктограми» О. Лурія, методика «Вибірковість уваги» (Тест Г. Мюнстерберга), методика дослідження вольової саморегуляції А. Звєрькова та Є. Ейдмана. Методи статистичної обробки даних: коефіцієнт кореляції Спірмена– це статистичний показник, який використовується для вимірювання ступеня взаємозв’язку між двома (порядковими) змінними.
ПСИХОЛОГІЧНІ ЗМІСТОВІ ПАРАМЕТРИ НАРЦИСИЗМУ ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ
(2023) Єрмакова, К. Д.
Мета: емпірично дослідити як проявляється нарцисизм в осіб юнацького віку. Для досягнення поставленої мети сформульовано такі завдання дослідження: 1. Здійснити теоретичне аналізування наукової літератури, в якій висвітлюється проблематика прояву нарцисизму в осіб юнацького віку. 2. Підібрати релевантний психодіагностичний інструментарій для дослідження нарцисизму. 3. Визначити та розкрити особливості прояву нарцисизму особами юнацького віку. 4. Запропонувати практичні рекомендації з метою більшого розкриття нарцисів як співрозмовників 5 Об’єкт: феномен нарцисизму в психології. Предмет: психологічні параметри нарцисизму в осіб юнацького віку. Методи дослідження: аналізування, синтезування, узагальнення, систематизація інформації; емпіричні методи дослідження нарцисизму; методи психодіагностики, які використовувалися для збору емпіричних даних: Наукова новизна полягає у розкритті проявів нарцисизм в осіб юнацького віку. Для чіткого розуміння та уявлення про нарцисизм, що саме може спричинити прояв цього феномену, як проявляють себе особистості. В наші часи важливо з розумінням відноситись один до одного , тому потрібно все більше освітлювати різні феномени та розкривати молоді , що це все існує і не потрібно романтизувати будь-які феномени та діагнози, а розуміти причину , та як проявляється феномен Практичне значення використання методики полягає у можливості використання практичних рекомендацій для кращого розуміння та спілкування з нарцисами . Для якісного аналізу та інтерпретування отриманих у дослідженні даних та використанні їх у майбутніх дослідженнях. The work is devoted to theoretical substantiation and empirical research of the psychological content parameters of narcissism in youth; providing practical recommendations for youth with narcissism. The concept of narcissism and its main parameters in adolescents are theoretically analyzed. Empirically, the leading psychological parameters of narcissism, which are characteristic of young people, have been established. It was found that authority and self-sufficiency are the leading parameters of narcissism in youth. It was established that authority can influence the development of pathological narcissism. In general, representatives of youth are more prone to healthy narcissism than pathological, which indicates normal development and self-esteem.
ПСИХОЛОГІЧНІ ЗМІСТОВІ ПАРАМЕТРИ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ МАЙБУТНІХ ПРАКТИЧНИХ ПСИХОЛОГІВ
(2023) Смирнова, А. В.
Робота присвячена параметрам психологічного змісту професійної ідентичність майбутніх практичних психологів. Визначено та описано мотиваційні компоненти професійної ідентичності. The paper is devoted to the psychological content parameters of the professional identity of future practical psychologists. The personal, value and motivational components of professional identity are defined and described. An empirical study was conducted to test the relationship between the identified psychological content parameters of future practical psychologists' professional identity.