2021

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/15958

Browse

Now showing 1 - 20 of 44

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ САМОСВІДОМОСТІ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ
(2021) Кучерява, А. В.
У дипломній роботі обґрунтована актуальність обраної теми, її значущість, чітко визначені об’єкт і предмет дослідження, сформульовані мета і завдання практичної роботи. У теоретичному розділі визначено сутність понять «самосвідомість» та особливості їх прояву у молодшому шкільному віці, обґрунтовано психологічні чинники, що обумовлюють розвиток самосвідомості у молодших школярів із затримкою психічного розвитку. Практична частина присвячена викладенню результатів проведеного автором дослідження. В цій частині характеризуються: вибірка, методи дослідження особливостей прояву самосвідомості дітей молодшого шкільного віку із затримкою психічного розвитку та її взаємозв’язку з моральним компонентом особистості. The thesis substantiates the relevance of the chosen topic, its significance, clearly defined object and subject of research, formulated the purpose and objectives of practical work. The essence of the concepts of "self-awareness" and the peculiarities of their manifestation in primary school age are determined, the psychological factors that determine the development of self-awareness in primary school children with mental retardation are substantiated. The practical part is devoted to the presentation of the results of the author's research. This part is characterized by: sampling, methods of studying the peculiarities of the manifestation of self-awareness of children of primary school age with mental retardation and its relationship with the moral component of personality.
ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ
(2021) Мальченко, Н. М.
У тезисній формі подано опис організації роботи вчителя-дефектолога в умовах інклюзивної освіти з дітьми з порушеннями інтелектуального розвитку. Розглянуті основні напрямки психодіагностики пізнавального та емоційно-вольового розвитку молодших школярів з інтелектуальними порушеннями. А також описані особливості роботи вчителя-дефектолога з батьками дітей з порушеннями інтелектуальної сфери. In the thesis form the description of the organization of work of the teacher- defectologist in the conditions of inclusive education with children with intellectual disabilities is given. The main directions of psychodiagnostics of cognitive and emotional-volitional development of junior schoolchildren with intellectual disabilities are considered. And also features of work of the teacher-defectologist with parents of children with infringements of intellectual sphere are described.
ЗАПОБІГАННЯ СИНДРОМУ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ У ПЕДАГОГІВ В УМОВАХ ЗАКЛАДІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ
(2021) Авенірова, З. А.
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню проблеми запобігання синдрому емоційного вигорання у педагогів в умовах закладів спеціальної освіти. Ця тема розкриває прояв професійного вигорання вчителів спеціальних навчальних закладів. Qualification work is devoted to the study of the problem of prevention of emotional burnout in teachers in special education institutions. This topic reveals the manifestation of professional burnout of teachers of special educational institutions.
СПІВПРАЦЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА З БАТЬКАМИ ДИТИНИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
(2021) Заїка, Д. О.
У кваліфікаційному проєкті проведено аналіз ефективності співпраці корекційного педагога з батьками дітей з особливими освітніми потребами за рахунок власного досвіду, розглянуто етапи та механізми взаємодії обох сторін учасників навчального процесу та описані методики, які доцільно використовувати фахівцям з корекційної роботи, а також показана тенденція росту та прогресу взаємодії спеціального педагога та родини шляхом у два роки. The qualification project analyzes the effectiveness of cooperation of correctional teachers with parents of children with special educational needs through their own experience, considers the stages and mechanisms of interaction between both parties in the learning process and describes techniques that should be used by specialists in correctional work, and shows growth and progress interaction of a special teacher and family in two years.
УЧНІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ ЯК ЗАСІБ ВИХОВАННЯ УЧНІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ
(2021) Посметна, І. В.
Одним з важливих питанням яке стоїть перед випускниками спеціальних загальноосвітніх шкіл – це діяльність учнівського самоврядування. В роботі практично доведено, що педагогічно доцільно організоване учнівське самоврядування є надійним засобом і дійовим фактором соціально-трудової адаптації і реабілітації випускників спеціальних шкіл. One of the important issues facing graduates of special secondary schools is the activity of student self-government. The paper practically proves that pedagogically expediently organized student self-government is a reliable tool and an effective factor of social and labor adaptation and rehabilitation of graduates of special schools.
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ З ЛОГОНЕВРОЗОМ
(2021) Компанієць, В. В.
У роботі розкрито особливості прояву логоневрозу у молодших школярів; визначено та експериментально перевірено напрями психолого-педагогічного супроводу дітей з логоневрозом. Основний акцент автор робить на подоланні та профілактиці психологічних порушень у дітей на логопедичних заняттях. The peculiarities of logoneurosis manifestation in junior schoolchildren are revealed in the work; identified and experimentally tested areas of psychological and pedagogical support of children with logoneurosis. The main emphasis of the author is on overcoming and prevention of psychological disorders in children in speech therapy classes.
НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО КОРЕКЦІЇ ОПТИКО-ПРОСТОРОВИХ УЯВЛЕНЬ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ІЗ ДИЗАРТРІЄЮ
(2021) Чучман, О. К.
У кваліфікаційній роботі представлено результати теоретичного та експериментального дослідження сформованості у молодших школярів з дизартрією нейропсихологічних операцій, що складають основу оптико-просторових уявлень. Розкрито методику формування оптико-просторових уявлень в учнів перших класів з дизартрією із застосуванням нейропсихологічного підходу. The qualifying work presents the results of theoretical and experimental studies of the formation of neuropsychological operations in junior high school students with dysarthria, which form the basis of optical-spatial representations. The technique of formation of optical-spatial representations at pupils of the first classes with dysarthria with application of the neuropsychological approach is opened
ЗАЛЕЖНІСТЬ УСПІШНОСТІ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ВІД СТАНУ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ
(2021) Зєвакіна, Л. О.
Початок статевого дозрівання, який припадає на середній шкільний вік, накладає свій відбиток на усі процеси, які відбуваються в організмі людини, зокрема і на розвиток властивостей основних нервових процесів та психічних функцій. Тому віковий період з 11 до 14 років є одним з найскладніших для розуміння і потребує подальшого вивчення. Дослідження індивідуальних психофізіологічних відмінностей старшокласників показало, що учням з високими нейродинамічними показниками при виконанні формалізованих завдань властиві велика швидкість та точність їх виконання, а також витривалість до розумового напруження, велика тривалість безперервного зосередження уваги. Учні з низькими нейродинамічними показниками навіть найпростіші операції виконували повільно і з помилками. Для них характерна низька працездатність, нестійкість та обмеженість обсягу уваги. The onset of puberty, which occurs in middle school age, leaves its mark on all processes occurring in the human body, including the development of the properties of basic nervous processes and mental functions. Therefore, the age period from 11 to 14 years is one of the most difficult to understand and needs further study. The study of individual psychophysiological differences of high school students showed that students with high neurodynamic indicators in the performance of formalized tasks are characterized by high speed and accuracy of their performance, as well as endurance to mental stress, long duration of continuous concentration. Students with low neurodynamic performance performed even the simplest operations slowly and with errors. They are characterized by low efficiency, instability and limited attention.
РОЛЬ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР В КОРЕКЦІЙНО-ВИХОВНІЙ РОБОТІ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ПОРУШЕНИМ ІНТЕЛЕКТОМ
(2021) Баран, В. І.
Важливими шляхами корекційного впливу є винайдення тих умов, які дозволять у майбутньому дитині з порушеннями адаптуватися до оточуючого соціуму. Тому для організації навчання та виховання цих дітей особливу роль відіграють засоби впливу, які спрямовані на активізацію їх пізнавальної діяльності. Особливе місце в процесі навчання та виховання відводиться дидактичним іграм. В результаті проведеного експериментального дослідження була підтверджена гіпотеза про те, що слабкість інтелектуального розвитку дітей з порушенням розумового розвитку обмежують їх рівень соціальної адаптації, а обмеженість соціальної адаптації дітей дошкільного віку найбільш виразно виявляється в ігровій діяльності. Important ways of corrective action are the invention of those conditions that will allow the future child with disabilities to adapt to the surrounding society. Therefore, for the organization of education and upbringing of these children a special role is played by the means of influence, which are aimed at enhancing their cognitive activity. A special place in the process of teaching and education is given to didactic games. As a result of the experimental study, the hypothesis was confirmed that the weakness of intellectual development of children with intellectual disabilities limit their level of social adaptation, and the limited social adaptation of preschool children is most clearly manifested in play activities.
РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У ДОШКІЛЬНЯТ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ
(2021) Пономаренко, А. О.
У кваліфікаційному проєкті висвітлено проблему розвитку комунікації у дітей з порушеннями інтелекту, взаємозумовленості мовних і комунікативних умінь дітей дошкільного віку та специфіки формування їхньої комунікативно-мовленнєвої компетентності. На констатувальному етапі дослідження визначено рівні сформованості комунікативно-мовленнєвих компетентностей у дошкільників з інтелектуальними порушеннями. Описано методику дослідження та його результати. Як засіб корекційної роботи описані ігрові технології формування комунікативно-мовленнєвих компетентностей у дошкільників з інтелектуальними порушеннями та визначено специфіку їх застосування для зазначеної категорії дітей / The qualification project highlights the problem of communication development in children with intellectual disabilities, the interdependence of language and communication skills of preschool children and the specifics of the formation of their communicative and speech competence. At the ascertaining stage of the research, the levels of formation of communicative and speech competencies in preschoolers with intellectual disabilities are determined. The research methodology and its results are described. As a means of corrective work, game technologies for the formation of communicative and speech competencies in preschoolers with intellectual disabilities are described and the specifics of their application for this category of children are determined.
ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ ПІД ЧАС КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
(2021) Варава, А. Д.
Робота присвячена вивченню інноваційних методів під час корекції порушень писемного мовлення. У роботі розкриті психолого-педагогічні засади формування писемного мовлення. Проаналізовано поняття «писемне мовлення» з точки зору мультидисциплінарного підходу. Охарактеризовано процес оволодіння молодшими школярами навичкою письма та висвітлено сучасні погляди на причини та механізми виникнення дисграфії Висвітлені сучасні методичні підходи до подолання порушень писемного мовлення. Обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність використання кінезіологічних вправ під час корекції порушень писемного мовлення в учнів початкових класів. The work is devoted to the study of innovative methods in the correction of speech disorders. The psychological and pedagogical principles of formation of written speech are revealed in the work. The concept of "written speech" from the point of view of a multidisciplinary approach is analyzed. The process of mastering the skill of writing by junior schoolchildren is characterized and modern views on the causes and mechanisms of dysgraphia are highlighted. Modern methodological approaches to overcoming speech disorders are highlighted. The efficiency of the use of kinesiological exercises during the correction of written speech disorders in primary school students is substantiated and experimentally tested.
ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ДОШКІЛЬНИКІВ ІЗ ТЯЖКИМИ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ
(2021) Хома, Л. Ю.
У дослідженні розкрито особливості опанування психофізіологічними операціями мовленнєвої діяльності дітьми з тяжкими порушеннями мовлення, визначено напрями та зміст формування комунікативно-мовленнєвої діяльності у дошкільників з тяжкими мовленнєвими порушеннями. The study reveals the features of mastering psychophysiological operations of speech activity by children with severe speech disorders, identifies areas and content of the formation of communicative speech activity in preschoolers with severe speech disorders
ВЗАЄМОДІЯ КОМАНДИ ФАХІВЦІВ ІНКЛЮЗИВНО-РЕСУРСНОГО ЦЕНТРУ З БАТЬКАМИ ДІТЕЙ З ВІДХИЛЕННЯМИ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ
(2021) Петрова, А. Ю.
Головною умовою дитячого благополуччя є почуття захищеності батьківською любов’ю та адекватне її сприйняття оточуючими. Великого значення у навчанні та вихованні дітей з порушеннями набуває взаємодія родини з фахівцями в умовах інклюзивного навчання. Тут постає питання правильної організації сімейного виховання дитини з особливими освітніми потребами. Інклюзивна освіта ставить за мету активне включення батьків у процес виховання та навчання їхньої дитини. Тісна корекційно-педагогічна робота та взаємодія фахівців ІРЦ, спрямовані на розвиток дітей з мовленнєвими порушеннями забезпечують певний рівень розвитку і сприяють кращій соціальній адаптації дітей з тяжкими мовленнєвими порушеннями . The main condition for a child’s well-being is a sense of protection from parental love and an adequate perception of it by others. The interaction of the family with specialists in the conditions of inclusive education acquires great importance in the education and upbringing of children with disabilities. This raises the question of the proper organization of family upbringing of a child with special educational needs. Inclusive education aims to actively involve parents in the process of raising and educating their child. Close correctional and pedagogical work and interaction of IRC specialists aimed at the development of children with speech disorders provide a certain level of development and contribute to better social adaptation of children with severe speech disorders.
ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ НЕДОРОЗВИНЕННЯМ МОВЛЕННЯ ЗАСОБАМИ СЛОВОТВОРЕННЯ
(2021) Соболь, О. С.
Питання формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із загальним недорозвитком мовлення займає одне з головних напрямів в сучасній логопедії. Тому дуже важливим етапом є своєчасне виявлення й подолання порушень лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із загальним недорозвитком мовлення. Для проведення обстеження лексико-граматичної сторони мовлення у дітей середнього дошкільного віку із ЗНМ ІІІ рівня обов’язковим є диференціація понять норми та дефектів мовлення. Мова — система знаків, яка є засобом здійснення людського спілкування та мислення; соціально-психологічне явище, яке суспільно необхідне та історично обумовлене потребою у спілкуванні. Мовлення — застосування мови, продукт мовленнєвої діяльності у процесі якого використовуються одиниці, форми, категорії та норми мови; послідовність мовних знаків, яка організовується відповідно до потреб інформації, яка висловлюється. Отже, загальний недорозвиток мовлення — передбачає різні багаточисельні мовленнєві дефекти, при яких у дітей порушується здатність до формування всіх компонентів мовної системи, яка стосується її звукової та смислової сторони мовлення, при збереженому слуху та інтелекті. Отже, можна зробити такі висновки: мовлення – це особлива форма діяльності дитини, важливий результат її зусиль у пізнанні життєвого середовища. Наслідуючи способи мовленнєвого спілкування того простору, який оточує дитину, дошкільник сприймає та переймає їх як єдино правильні й незмінні. Варіативність виникає тоді, коли дитина потрапляє з родинного оточення в інше середовище, де з'являється потреба в спілкуванні з іншими дітьми, дорослими. Це і стає початком набуття життєвого досвіду. The issue of forming the lexical and grammatical side of speech in children with general speech underdevelopment is one of the main directions in modern speech therapy. Therefore, a very important stage is the timely detection and overcoming of disorders of the lexical and grammatical side of speech in children with general speech underdevelopment. Differentiation of the concepts of norms and speech defects is obligatory for the examination of the lexical and grammatical side of speech in children of middle preschool age with ZNM of the III level. Language - a system of signs, which is a means of human communication and thinking; socio-psychological phenomenon that is socially necessary and historically determined by the need for communication. Speech - the use of language, the product of speech activity in the process of which units, forms, categories and norms of language are used; a sequence of language signs that is organized according to the needs of the information being expressed. Thus, the general underdevelopment of speech - involves a variety of speech defects, in which children are impaired ability to form all components of the speech system, which relates to its sound and semantic side of speech, with preserved hearing and intelligence. Thus, we can draw the following conclusions: speech is a special form of a child's activity, an important result of his efforts in learning about the environment. Following the ways of speech communication of the space that surrounds the child, the preschooler perceives and adopts them as the only correct and unchanging ones. Variability occurs when a child falls from a family environment to another environment, where there is a need to communicate with other children, adults. This is the beginning of life experience.
РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНОЇ ФУНКЦІЇ МОВЛЕННЯ В УЧНІВ З ПОРУШЕННЯМ ІНТЕЛЕКТУ
(2021) Пийтер, М. М.
Проблема формування комунікативної функції мовлення у дітей з порушеним інтелектом у процесі шкільного навчання залишається актуальною і в сучасній олігофренопедагогіці, оскільки комунікативна сторона у дітей з порушенням розумового розвитку розвинена не на достатньому рівні, що обмежує можливості їх інтеграції в соціум. Експериментальна робота передбачає розглянути причини і прояви порушень комунікативної функції мовлення у дітей з психофізичними вадами; ознайомитись з методами і формами позакласної роботи, яка здійснюється в спеціальній школі; визначити стан розвитку мовленнєвої комунікації учнів з порушеним інтелектом, дати рекомендації щодо їх використання; перевірити зміни стану комунікативної функції мовлення після проведення корекційної роботи. The problem of forming the communicative function of speech in children with intellectual disabilities in school remains relevant in modern oligophrenic pedagogy, as the communicative side of children with intellectual disabilities is not developed enough, which limits their integration into society. Experimental work involves considering the causes and manifestations of disorders of communicative function of speech in children with mental and physical disabilities; to get acquainted with the methods and forms of extracurricular activities carried out in a special school; to determine the state of development of speech communication of students with impaired intelligence, to give recommendations for their use; check changes in the state of the communicative function of speech after corrective work
ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ КОМПЕТЕНТЦІЙ У ДОШКІЛЬНИКІВ З ПОРУШЕННЯМИ ІНТЕЛЕКТУ
(2021) Іванча, Я. В.
У кваліфікаційному проєкті висвітлено проблему формування соціальної компетентності у дітей з інтелектуальними порушеннями в умовах дошкільного закладу, визначено її психолого-педагогічна характеристику у дітей дошкільного віку в умовах закладу дошкільної освіти. Визначено задачі соціально-педагогічного супроводу дітей з порушеннями інтелекту у закладі дошкільної освіти та умови формування соціальної та життєвої компетенції у вихованців з інтелектуальними порушеннями. На експериментальному етапі дослідження визначено особливості проявів соціальної компетентності у дошкільників з інтелектуальними порушеннями в умовах дошкільного закладу. Описано методику проведення констатувального експерименту та його результати. Описано теоретико-організаційні засади корекційної програми з формування та підвищення рівня міжособистісної взаємодії дошкільників в умовах дошкільного закладу, технології адаптації, соціалізації і формування соціальних компетенцій дітей з порушеннями інтелекту The qualification project highlights the problem of formation of social competence in children with intellectual disabilities in a preschool institution, determines its psychological and pedagogical characteristics in preschool children in a preschool institution. The tasks of social and pedagogical support of children with intellectual disabilities in preschool education and the conditions of formation of social and life competence in pupils with intellectual disabilities are determined. At the experimental stage of the study, the features of manifestations of social competence in preschoolers with intellectual disabilities in a preschool institution were determined. The method of conducting a statement experiment and its results are described. Theoretical and organizational principles of the correctional program for the formation and increase of the level of interpersonal interaction of preschoolers in the preschool institution, technology of adaptation, socialization and formation of social competencies of children with intellectual disabilities are described.
КОРЕКЦІЯ ПОРУШЕНЬ ЗВУКОВИМОВИ В УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ З ВІДКРИТОЮ РИНОЛАЛІЄЮ
(2021) Потапенко, В. С.
У дипломній роботі обґрунтована актуальність обраної теми, її значущість, чітко визначені об’єкт і предмет дослідження, сформульовані мета і завдання практичної роботи. У теоретичному розділі визначено сутність поняття «відкрита ринолалія», досліджено історичний та сучасний аспекти вивчення ринолалії. Розглянуто етіопатогенез, симптоматику відкритої ринолалії та особливості опанування звуковимовною стороною мовлення дітьми з відкритою ринолалією. В практичній частині описано методи та прийоми логопедичного дослідження, розроблено та експериментально перевірено систему логопедичної корекції звукової системи мови молодших школярів. The thesis substantiates the relevance of the chosen topic, its significance, clearly defined object and subject of research, formulated the purpose and objectives of practical work. The theoretical section defines the essence of the concept of "open rhinolalia", explores the historical and modern aspects of the study of rhinolalia. The etiopathogenesis, symptoms of open rhinolalia and features of mastering the sound-speaking side of speech by children with open rhinolalia are considered. The practical part describes the methods and techniques of speech therapy research, developed and experimentally tested the system of speech therapy correction of the sound system of the language of primary school children.
РОЗВИТОК ТВОРЧОГО ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ
(2021) Єфімцева, Х. К.
Робота присвячена формуванню творчого зв’язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку із затримкою психічного розвитку. У роботі розкриті науково-теоретичні засади розвитку зв’язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку із затримкою психічного розвитку. Висвітлена загальна характеристика дітей із затримкою психічного розвитку та розкрито роль мовлення у психічному розвитку дитини. Проаналізовано питання в науковово-методичній літературі щодо розвитку зв’язного мовлення дітей із затримкою психічного розвитку. Досліджнені теоретико-методичні засади формування творчого зв’язного мовлення у дітей із затримкою психічного розвитку. Експериментально вивчено особливості творчого зв’язного мовлення у дітей дошкільного віку та висвівтлено методи та прийоми розвитку вербальної творчості у дітей із затримкою психічного розвитку. The work is devoted to the formation of creative coherent speech in older preschool children with mental retardation. The scientific-theoretical bases of development of coherent speech at children of senior preschool age with a mental retardation are opened in the work. The general characteristics of children with mental retardation are highlighted and the role of speech in the mental development of a child is revealed. The issues in the scientific and methodological literature on the development of coherent speech in children with mental retardation are analyzed. Theoretical and methodological bases of formation of creative coherent speech in children with mental retardation have been studied. The peculiarities of creative coherent speech in preschool children have been experimentally studied and the methods and techniques of developing verbal creativity in children with mental retardation have been elucidated.
ЗБАГАЧЕННЯ ТА АКТИВІЗАЦІЯ СЛОВНИКА В УЧНІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ
(2021) Демидяк, Н. В.
Діти з ЗПР характеризуються низькою мовленнєвою активністю, недостатністю динамічної організації мовлення. В них спостерігається обмеженість словника, несформованість повноцінність лексичних понять, низький рівень узагальнень, недостатність словесної регуляції дій, відставання в розвитку контекстного мовлення; істотно запізнюється розвиток внутрішнього мовлення. Сутність і значення логопедичного впливу полягає в тому, щоб засобами спеціальних корекційних вправ сформувати у дітей із затримкою психічного розвитку навички логічно-послідовного, емоційно-виразного монологічного мовлення, поширити їх коло уявлень про оточуючий світ, стимулювати розвиток творчої мовленнєвої активності, словесно-логічного мислення. Children with CPR are characterized by low speech activity, lack of dynamic speech organization. They have limited vocabulary, unformed completeness of lexical concepts, low level of generalizations, lack of verbal regulation of actions, lag in the development of contextual speech; the development of internal speech is significantly delayed. The essence and significance of speech therapy is to use special corrective exercises to form in children with mental retardation skills of logical-consistent, emotionally expressive monologue speech, to expand their range of ideas about the world around them, to stimulate the development of creative speech activity, verbal-logical thinking .
ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК КОМУНІКАЦІЇ У ДІТЕЙ ІЗ РОЗЛАДАМИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРУ
(2021) Іванова, Д. В.
Незалежно від рівня розвитку мовлення, при аутизмі в першу чергу страждає можливість використовувати її з метою спілкування. Слід підкреслити, що відхилення від нормального розвитку помітні вже на стадії предмовленнєвого розвитку. Спектр мовленнєвих розладів варіює від повного мутизма до випереджаючого (порівняно з нормою) розвитку. У дітей з аутизмом порушено формування всіх форм до вербального і невербального спілкування. Скоріше за все, у таких дітей не формується зоровий контакт, дитина не дивиться в очі дорослого, не простягає ручки з німим проханням, щоб його взяли на руки, як це робить здорова дитина вже на першому етапі соціально-емоційного розвитку. Independently from the development of the development, with autism in the first place, there is a great opportunity for vicariousness in the name of spilkuvannya. A slid of pidcrescence, which is seen as a normal development, also at the stage of pre-development. The range of changes is varied from general mutism to a progressive (depending on the norm) development. In children with autism, the formulation of all forms is destroyed to verbal and non-verbal communication. Sooner for everything, such children do not have a healthy contact, a child does not marvel at the eyes of a grown-up person, doesn’t just use handles for good luck, they’ve taken him in their arms, as if they’d keep a healthy child at the first stage of social and emotional development.