ІНДИВІДУАЛЬНІ КОЛЕКЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ТА СПІВРОБІТНИКІВ
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/66
Browse
65 results
Search Results
Item ФЕНОМЕН ПАРТНЕРСТВА ЯК КЛЮЧОВИЙ ЧИННИК РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ(2025) Анісімова, О. Е.; Anisimova, О. Е.Зміни, що відбуваються в соціально-економічній сфері різних країн світу, відображаються у вимогах, які суспільство висуває до системи освіти. Основна мета освіти полягає в тому, щоб підготувати людину не лише до адаптації до нових умов життя, але й до успішної реалізації її потенціалу як в особистому, так і в професійному плані. Відповідно до цих нових потреб, які виникають у кожному суспільстві, в педагогічній науці та практиці розпочалися дослідження, спрямовані на вивчення ідей педагогіки партнерства. У статті розглянуто досвід освітнього партнерства в різних країнах; представлено гуманістичні принципи, що лежать в основі сучасної педагогіки; схарактеризовано погляди щодо феномена партнерства науковців, чиї ідеї мали значний вплив на формування цих традицій. У дослідженні розглядаються можливості мобільних комунікацій як важливого чинника міжособистісного спілкування, професійної взаємодії та спільного розвитку учасників освітнього процесу. Виокремлено основні критерії ефективного використання дистанційного навчання: відповідність цілям, універсальність інструментів та зрозумілість інтерфейсу. Використання сучасних цифрових інструментів підсилює взаємодію між вихователями, дітьми та їхніми батьками, сприяючи формуванню партнерського освітнього середовища. The changes occurring in the socio-economic sphere of various countries are reflected in the requirements that society places on the education system. The primary goal of education is to prepare individuals not only for adaptation to new living conditions but also for the successful realization of their potential on both personal and professional levels. Correspondingly to these new needs, that appear in each society, researches were started in pedagogical science and practice that aim at the study of pedagogy’s ideas of partnership. This article examines the experience of educational partnership in different countries; presents the humanistic principles that lie in the basis of modern pedagogy; characterizes the views on the phenomenon of scholars’ partnership, whose ideas have a significant effect on the formation of these traditions. The research considers the possibilities of mobile communication as an important factor in interpersonal intercourse, professional cooperation, and mutual development of participants in the educational process. The main criteria of the effective appliance of remote studying are outlined: congruence to goals, versatility of instruments, and clarity of interface. The usage of modern digital tools strengthens cooperation between educators, children, and their parents contributing to the formation of a partnership-based educational environment.Item РОЗВИТОК ЦИФРОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ПЕДАГОГІВ У КОНТЕКСТІ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ОСВІТИ(2025) Анісімова, О. Е.; Anisimova О. E.У статті розглянуто питання розвитку цифрових компе- тентностей педагогів закладів вищої освіти (ЗВО) у контексті цифровізації освіти. Акцентовано увагу на необхідності формування у них здатності ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) у професійній діяльності, зокрема для організації освітнього процесу, комунікації, управління контентом, критичного оцінювання цифрових ресурсів та забезпечення кібербезпеки. Проаналізовано сучасні тенденції розвитку цифрових компетентностей, що охоплюють використання онлайн-платформ для професійного розвитку, впровадження змішаного навчання, адаптацію до новітніх цифрових освітніх технологій та формування цифрової культури викладачів. Окрему увагу приділено імплементації європейських стандартів цифрової компетентності, зокрема DigCompEdu, які визначають рівні цифрової грамотності та навички, необхідні для ефективного використання технологій в освітньому процесі. Розглянуто державні ініціативи України щодо цифровізації освіти, зокрема нормативно-правові акти, програми Міністерства цифрової трансформації України «Цифрова освіта» та заходи Міністерства освіти і науки України, спрямовані на створення цифрових освітніх ресурсів. Визначено ключові напрями удосконалення цифрових компетентностей педагогів, серед яких: впровадження професійних стандартів у контексті цифрової трансформації, розвиток навичок роботи зі штучним інтелектом, використання віртуальної та доповненої реальності в освітньому процесі. Зроблено висновок про те, що розвиток цифрових компетентностей викладачів ЗВО є важливим чинником підвищення якості освіти та її відповідності вимогам сучасного цифрового суспільства. Визначено необхідність системного підходу до цифрової трансформації освіти, що передбачає професійний розвиток викладачів, оновлення освітніх програм, удосконалення методик викладання та розширення міжнародної співпраці в галузі цифрової освіти. The article discusses the development of digital competencies of teachers of higher educational institutions (HEIs) in the context of digitalization of education. Attention is focused on the need to form their ability to effectively use information and communication technologies (ICT) in professional activities, in particular for organizing the educational process, communication, content management, critical assessment of digital resources and ensuring cybersecurity. The current trends in the development of digital competencies are analyzed, covering the use of online platforms for professional development, the introduction of mixed learning, adaptation to the latest digital educational technologies and the formation of a digital culture of teachers. Particular attention is paid to the implementation of European standards of digital competence, in particular DigCompEdu, which determine the levels of digital literacy and skills necessary for the effective use of technology in the educational process. The state initiatives of Ukraine on digitalization of education are considered, in particular the program of the Ministry of Digital Transformation of Ukraine "Digital Education" and the events of the Ministry of Education and Science of Ukraine aimed at creating digital educational resources. The key directions for improving the digital competencies of teachers have been identified, including: the introduction of professional standards in the context of digital transformation, the development of skills in working with artificial intelligence, the use of virtual and augmented reality in the educational process. It is concluded that the development of digital competencies of university teachers is an important factor in improving the quality of education and its compliance with the requirements of the modern digital society. The need for a systematic approach to the digital transformation of education has been identified, which involves the professional development of teachers, updating educational programs, improving teaching methods and expanding international cooperation in the field of digital education.Item СИЛА ПАРТНЕРСТВА У ВИЩІЙ ОСВІТІ(2024) Chovriy, S.; Yatsenko, O.; Kozhevnikova, A.; Anisimova, O.; Horbatiuk, O.; Kolbina, L.; Анісімова, О. Е.The article considers the content and essential features of partnership, identifies the main principles of partnership, and shows their role in the internal system of ensuring the quality of education in a higher education institution; indicates significant approaches and barriers in the process of implementing partnership pedagogy, the most common methods of cooperation between enterprises and organizations and higher education institutions, clusters of partnership forms and partnership models of business structures and universities. The advantages and directions of partnership in the organization of the educational process of higher education institutions and cooperation with business corporations are substantiated. The purpose of the experimental work was to prove the need to implement the developed author's methodology for forming the communicative competence of future specialists when implementing partnership relations, which will contribute to the growth of the creative level of partnership interaction and, as a result, the communicative competence of the future specialist. The results of the comparison of the ascertaining and formative stages of the experiment indicate positive changes in the levels of formation of communicative competence of future specialists of the experimental group when implementing partnership relations. The results of the experiment make it possible to speak about the effectiveness of the methodology for the formation of communicative competence of future specialists when implementing partnership relations at the formative stage of the experiment. У статті розглянуто зміст та сутнісні ознаки партнерства; виокремлено основні принципи партнерства та показано їх роль у внутрішній системі забезпечення якості освіти в закладі вищої освіти; зазначені вагомі підходи та бар’єри у процесі реалізації педагогіки партнерства, найбільш поширені методи співпраці підприємств й організацій та закладів вищої освіти, кластери форм партнерства та моделі партнерства підприємницьких структур та університетів. Обгрунтовано переваги та напрями партнерства в організації освітнього процесу закладів вищої освіти та при співпраці з бізнес-корпораціями. Мета експериментальної роботи полягала в доведенні необхідності впровадження розробленої авторської методики формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців при упровадженні партнерських взаємин, що сприятиме зростанню творчого рівня партнерської взаємодії і як результат – комунікативної компетентності майбутнього фахівця. Результати порівняння констатувального й формувального етапів експерименту говорять про позитивні зміни у рівнях формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців експериментальної групи при упровадженні партнерських взаємин. Результати експерименту дають можливість говорити про ефективність реалізованої на формувальному етапі експерименту методику формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців при упровадженні партнерських взаємин.Item РОЛЬ СТЕЙКХОЛДЕРІВ У ВДОСКОНАЛЕННІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ПЕДАГОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ(2024) Анісімова, О. Е.; Anisimova, O. E.; Горлова, А. В.; Horlova, A. V.Сучасні заклади вищої освіти функціонують у динамічному та мінливому середовищі, яке постійно ставить перед ними нові виклики та пропонує нові можливості. Зокрема, це відчувається у сьогоденні (військовий стан, соціальна нестабільність, інновації в освіті тощо). Однак, незважаючи на всі труднощі, успішний розвиток закладів вищої освіти значною мірою залежить від їхньої здатності ефек- тивно взаємодіяти з різними групами зацікавлених сторін. У публікації представлено досвід співпраці науково-педагогічних працівників педагогічного факультету Херсонського державного університету зі стейкхолдерами. У статті обґрунтовано сутність, зміст, умови такої взаємодії. Це питання має особли- ву актуальність та значущість для випускників педагогічного факультету, що регулюються потребами ринку праці. Метою статті є аналіз підходів до вдосконалення партнерської взаємодії суб’єктів педагогічного факультету зі стейкхолдерами для підготовки конкурентоздатних на сучасному ринку праці фахівців. У статті використано результати застосованих методів, серед яких – аналіз, синтез, узагальнення практичного досвіду та систематизація результатів наукових пошуків та наявної науково-педагогічної літератури. Ґрунтуючись на концепціях партнерства, взаємної вигоди та соціальної відповідальності, авторами обґрунтовано необхідність включення стейкхолдерів до освітньої діяльності педагогічного факультету. Доведено, що позитивні результати досягаються за рахунок різноманітних форм та методів взаємо- дії стейкхолдерів із педагогічним колективом та майбутніми фахівцями. Вибір педагогічно доцільних форм і методів співпраці залежить від цілей та завдань, типів стейкхолдерів та їхніх потреб, можли- востей та ресурсів закладу вищої освіти. Прикладами слугують: інформаційно-комунікаційні методи співпраці (публікація інформації про діяльність ЗВО на вебсайті, у соціальних мережах, ЗМІ, прове- дення тематичних зустрічей, семінарів, опитування, анкетування, фокус-групи); організаційно-діяльні (створення спільних робочих груп для розроблення та реалізації освітніх програм, оцінювання якості освіти, членство в наглядовій раді, вченій раді, створення ради стейкхолдерів та спілки роботодавців, організація стажувань, практик, працевлаштування випускників); навчально-методичні (розроблення та реалізація спільних освітніх програм залучення до освітнього процесу через проведення лекцій, майстер-класів, тренінгів). Сформульовано висновок: стейкхолдери мають потенціал впливу на організацію вступної кампанії, адаптацію здобувачів вищої освіти до академічного життя, вибір технологій і методів викладання навчальних дисциплін, якість їх методичного забезпечення, розроблення, моніторинг, періодичний перегляд освітніх програм спеціальностей та їх змісту, об’єктивність оцінювання результатів навчання здобувачів вищої освіти. Modern higher education institutions operate in a dynamic and changing environment, constantly facing new challenges and being presented with new opportunities. This is particularly felt today, amid conditions such as martial law, social instability, and innovations in education. Despite all difficulties, the successful development of higher education institutions largely depends on their ability to effectively interact with various stakeholder groups. The publication presents the experience of scientific and pedagogical staff of the pedagogical faculty of Kherson State University in cooperation with stakeholders. The article substantiates the essence, content, and conditions of such interaction, which holds special relevance and significance for the graduates of the pedagogical faculty, governed by labor market needs. The aim of the article is to analyze approaches to improving the partnership interaction of the subjects of the pedagogical faculty with stakeholders to prepare specialists competitive in the modern labor market. The article employs results of applied methods, including analysis, synthesis, generalization of practical experience, and systematization of the results of scientific searches and available scientific-pedagogical literature. Based on the concepts of partnership, mutual benefit, and social responsibility, the authors justify the need to include stakeholders in the educational activities of the pedagogical faculty. The authors demonstrate that positive results are achieved through various forms and methods of interaction between stakeholders and the pedagogical team and future specialists. The choice of pedagogically appropriate forms and methods of cooperation depends on the goals and tasks, types of stakeholders and their needs, and the possibilities and resources of the higher education institution. Examples include informational and communication methods of cooperation (publishing information about the HEI’s activities on websites, in social networks, media, holding thematic meetings, seminars, surveys, questionnaires, focus groups); organizational and active methods (creating joint working groups to develop and implement educational programs, evaluating the quality of education, membership in the Supervisory Board, the Academic Council, creating a Stakeholder Council and an Employers’ Union, organizing internships, practices, employment of graduates); educational and methodological (development and implementation of joint educational programs, involvement in the educational process through lectures, master classes, trainings). A conclusion is formulated – stakeholders have the potential to influence: the organization of the admissions campaign; the students’ adaptation to academic life; the choice of technologies and methods for teaching academic disciplines; the quality of their methodological support; the development, monitoring, periodic review of educational programs of specialties and their content; the objectivity of assessing the learning outcomes of students.Item ОСНОВНІ ПОНЯТІЙНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПІДГОТОВКИ ВИХОВАТЕЛІВ ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ(2024) Анісімова, О. Е.; Anisimova O. EАналіз основних понять галузі професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти належить до важливих завдань вдосконалення системи освіти. Автор звертає увагу на розширене тлумачення поняття «професійна підготовка майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти». Йдеться про систематичний процес формування та розвитку необхідних професійних компетентностей у здобувачів освіти, який спрямовано на отримання майбутніми фахівцями кваліфікацій згідно з освітньо-професійними програмами на рівнях вищої освіти «бакалавр» і «магістр» спеціальності 012 «Дошкільна освіта». Його метою є підготовка до успішного виконання професійних обов’язків у сучасних умовах закладу дошкільної освіти, забезпечення конкурентоспроможності та готовності до професійної мобільності, моделювання педагогічних ситуацій та встановлення партнерських відносин між усіма учасниками освітнього процесу, постійний професійний розвиток. У сучасних умовах важко переоцінити значення спеціальної підготовки педагога, орієнтованої на гуманістичні цінності. Ця актуальність випливає з необхідності адаптації педагогічної практики до сучасних викликів і реалій. Гуманістично зорієнтована особистість визначається високим рівнем соціальної відповідальності, дбайливим ставленням до кожного вихованця. Педагог, спрямований на гуманістичні цінності, відзначається емпатією, толерантністю та здатністю створювати позитивне освітнє середовище. Оперативна реакція на динаміку соціально-економічних умов вимагає не лише знань та навичок, але і гнучкості мислення та творчого підходу до вирішення проблем. Зміни в суспільстві, економіці та технологіях вимагають від постійного удосконалення та відкритості до новаторських методик та підходів до навчання. Майбутньому вихователю дошкільного закладу необхідно розвивати професійні компетентності, такі як ефективна комунікація, уміння співпрацю- вати з батьками та колегами, а також здатність адаптувати свою педагогічну практику до індивідуальних потреб кожної дитини. У публікації проаналізовано та систематизовано дослідження зарубіжних та вітчизняних вчених, які визначали сутність підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. З метою вирішення проблеми формування у здобувачів освіти готовності до партнерської взаємодії у майбутній професійній діяльності першочерговим постає завдання, котре дає змогу з’ясувати природу поняття «партнерська взаємодія». Аналіз наявних в літературі підходів щодо поняття «партнерська взаємодія» дозволяє відзначити загальну для всіх вчених початкову позицію: під час взаємодії завжди є активність двох сторін, котра дає можливість отримати особистісний сенс проведеної дії. The analysis of the main concepts in the field of professional training of future educators of preschool education institutions is among the important tasks of improving the education system. The author focuses on an expanded interpretation of the term «professional training of future educators of preschool education institutions». This refers to a systematic process of forming and developing the necessary professional competencies in students, aimed at acquiring qualifications by future specialists in accordance with educational-professional programs at the levels of higher education «bachelor» and «master» in the specialty 012 «Preschool Education». Its purpose is to prepare for the successful performance of professional duties in the modern conditions of a preschool education institution, to ensure competitiveness and readiness for professional mobility, modeling of pedagogical situations, and establishing partnership relations among all participants of the educational process, continuous professional development. In modern conditions, the importance of special training of educators, oriented towards humanistic values, is hard to overestimate. This relevance stems from the need to adapt pedagogical practice to contemporary challenges and realities. A humanistically-oriented individual is characterized by a high level of social responsibility, caring attitude towards each pupil. An educator, oriented towards humanistic values, is noted for empathy, tolerance, and the ability to create a positive educational environment. A prompt response to the dynamics of socio-economic conditions requires not only knowledge and skills but also flexibility of thought and a creative approach to problem-solving. Changes in society, economy, and technology require continuous improvement and openness to innovative methods and approaches to learning. Future educators of preschool institutions need to develop professional competencies such as effective communication, the ability to cooperate with parents and colleagues, and the ability to adapt their pedagogical practice to the individual needs of each child. The publication analyzes and systematizes research by foreign and domestic scientists who defined the essence of training future educators of preschool education institutions. To address the issue of forming students' readiness for partnership interaction in future professional activity, the primary task is to clarify the nature of the concept of «partnership interaction». The analysis of the approaches to the concept of «partnership interaction» available in the literature allows to note a common initial position for all scientists: during interaction, there is always the activity of two sides, which allows obtaining a personal sense of the conducted action.Item ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДО ПАРТНЕРСЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ В НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ(2022) Анісімова, О. Е.; ANISIMOVA, Е. Е.У статті викладено результати теоретичного аналізу питання підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до партнерської взаємодії в професійній діяльності в науково-педагогічному дискурсі. Визна- чено джерельну базу, в якій знайшла відображення проблема партнерства в професійній діяльності педагогіч- них працівників. Здійснено історіографічний аналіз становлення й розвитку окресленого напряму в педагогічній освіті, простежено ретроспективу змін, що відбувалися на різних етапах впровадження ідеї партнерства та готовності до неї вихователів закладів дошкільної освіти. Проаналізовано останні дослідження та публікації щодо організації партнерської взаємодії закладів дошкільної освіти та родин вихованців. Встановлено, що витоки досліджуваного напряму ґрунтувалися на засадах родинної педагогіки та сімейно- го виховання, а питання фахової підготовки до здійснення партнерської взаємодії набули актуальності лише у другій половині минулого століття. Розкрито сутність феномена партнерства та визначено основні ознаки партнерської взаємодії в освіті. У статті представлено фундаментальні дослідження сучасного стану розроблення проблеми підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до партнерської взаємодії в професійній діяльності. Визначено різноманітні площини партнерської взаємодії, а саме: суб’єкт-суб’єктна взаємодія між вихователем і дітьми, педагогами та батьками вихованців, закладами освіти та громадою, співпраця освітян у межах педагогічної спільноти (з колегами, адміністрацією, в різноманітних внутрішньогалузевих організаціях, спілках, об’єднаннях). Встановлено, що педагогіка партнерства ґрунтується на принципах гуманізму і природовідповідного розви- тку особистості дитини. Автор акцентує, що соціальна справедливість у педагогічній взаємодії є необхідною умовою ефективного партнерства у площинах «педагог – дитина» та «дитина – дитина». У статті актуалізовано питання забезпечення належної підготовки педагогів-вихователів до ефективної комунікації з вихованцями, їх батьками, іншими учасниками освітнього процесу в межах здійснення партнерської взаємодії. The article considers the historical and logical discourse of future preschool educator’s partnership interaction preparing. The defined source base reflects the problem of partnership in pedagogical workers’ professional activity. The historiographical analysis of the outlined pedagogical education direction formation and development has been implemented. Also it was traced the retrospective of changes which have occurred at various stages of preschool educators’ partnership and readiness for it. The latest researches and publications about the partnerships between modern families and preschool institutions formation were also analyzed. It was established that the research area origins were based on family pedagogy and family upbringing principles, and the issues of professional preparation for partnership became relevant only in the second half of the last century. The essence of the partnership phenomenon and the main features of interaction were revealed. The article analyzes the fundamental researches about current development of future preschool educators’ preparation for partnership in professional activities. Various planes of partnership interaction were defined, namely: subject-subject interaction between a teacher and a student; pupils’ teachers and parents; educational institutions and the community; educators’ cooperation within pedagogical community (with colleagues, administration, in various intra-industry organizations, unions, associations). It was established that the pedagogy of partnership is based on the principles of humanism and nature-friendly individual development. The author emphasized that social justice in pedagogical interaction is a necessary condition for effective partnership in the areas of “teacher – child” and “child – child”. The article highlighted the issue of ensuring proper training of teachers-educators for effective communication with students, their parents and other participants in the educational process in the framework of partnership.Item INTERACTIVE EDUCATIONAL PROCESS PARTICIPANTS’ ENGAGEMENT IN THE HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS(2021) Anisimova, E. E.; Анісімова, О. Е.Modern socio-economic life changes have led to the relevance of searching for new forms, methods and technologies of professional preparations of education applicants in higher education institutions. Currently, many researchers of this issue are unanimous in the opinion that interactive forms are the effective methods of influence and the means of forming the professional personality formation. The article provides a historiographic analysis of the formation and development of interactive learning in teacher education theory. The features of this direction were characterized and the definition of "interactive education" was revealed. It was determined that this phenomenon is associated with the transition to competence-based learning and consists in creating an atmosphere of interaction between a teacher and applicants and applicants between each other. During interactive learning, all participants are involved in the learning process, they are active and independent, and the role of the teacher changes: he does not broadcast knowledge, but acts as an intermediary and an equal participant in the educational process. The article provides a theoretical analysis of changes in communication between educational process participants and a comparative analysis of various learning models (passive, active, interactive), formulates the goals and objectives of interactive learning and defines its features. The analysis of different approaches to the classification of interactive education methods was carried out. Among interactive learning methods, oral verbal methods (heuristic conversation, hybrid forms of lectures), visual methods, practical and problem-searching methods of active learning (method of production situation analyzing, "case studies", game methods, research method, method of "brainstorming", projects method, quizzes, olympiads, contests, festivals, etc.). Сучасні зміни в соціально-економічному житті суспільства спричинили актуальність питання пошуку нових форм, методів та технологій професійної підготовки здобувачів у закладах вищої освіти. Нині багато дослідників цієї проблематики одностайні у думці, що ефективними методами впливу та засобами формування професійного становлення особистості є саме інтерактивні форми. У статті здійснено історіографічний аналіз становлення й розвитку теорії інтерактивного навчання у педагогічній освіті. Схарактеризовано особливості цього напряму та розкрито дефініцію «інтерактивне навчання». Визначено, що цей феномен пов’язаний з переходом до компетентнісного навчання та полягає у створенні під час академічних занять атмосфери взаємодії педагога зі здобувачами та здобувачів між собою. Під час інтерактивного навчання всі учасники залучені до процесу пізнання, вони активні та самостійні, а роль викладача змінюється: він не транслює знання, а виступає посередником та рівноправним учасником освітнього процесу. У статті здійснено теоретичний аналіз змін комунікації між учасниками освітнього процесу та здійснено порівняльний аналіз різних моделей навчання (пасивна, активна, інтерактивна), сформульовано цілі та завдання інтерактивного навчання та визначено його особливості. Здійснено аналіз різних підходів до класифікації інтерактивних методів навчання. Серед методів інтерактивного навчання виділено усні словесні методи (евристична бесіда, гібридні форми лекції), наочні методи, практичні методи та проблемно-пошукові, методи активного навчання (метод аналізу виробничої ситуації, «кейс-стаді», ігрові методи, метод дослідження, метод «мозкового штурму», метод проектів, вікторини, олімпіади, конкурси, фестивалі та ін.).Item ІНТЕГРАЦІЯ ФРЕБЕЛЬПЕДАГОГІКИ В СУЧАСНІ ОСВІТНІ ПРАКТИКИ: ДОСВІД ХЕРСОНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ(2025) Петухова, Л. Є.; Анісімова, О. Е.; Волянюк А. С.; Матайс, А.; PETUKHOVA, L.; ANISIMOVA, О.; VOLIANYUK, А.; MATHAIS, А.Метою даного розділу монографії є комплексний аналіз впливу педа- гогічних ідей Фрідріха Фребеля на сучасну освіту, а також дослідження дос- віду Херсонського державного університету з інтеграції фребельпедагогі- ки в освітній процес закладів освіти (ЗДО, ЗВО). Дослідження має на меті виявити, як класичні принципи Ф. Фребеля можуть сприяти модернізації навчальних підходів, підвищенню якості освіти та розвитку партнерських відносин у сучасних освітніх установах. Відповідно до мети визначаємо такі завдання: 1. Провести короткий огляд основних ідей Ф. Фребеля та їх історично- го контексту. 2. Проаналізувати значущість фребельпедагогіки для сучасної системи освіти і визначити її потенціал у вдосконаленні освітнього процесу. 3. Описати досвід Херсонського державного університету щодо впро- вадження фребельпедагогіки в освітній програмі «Дошкільна осві- та», в освітньому процесі загалом та у заходах Освітнього центру Фрідріха Фребеля при педагогічному факультеті ХДУ. 4. Визначити ефективні форми співпраці між педагогічними колекти- вами, адміністрацією та зовнішніми партнерами для успішної реалі- зації фребельпедагогіки. 5. Висвітлити особливості партнерських відносин у контексті інтегра- ції фребельпедагогіки та надати рекомендації щодо подальшого роз- витку цього напрямку в освітньому середовищі.Item ДОШКІЛЬНА ТА ПОЧАТКОВА ОСВІТА В УМОВАХ ВІЙНИ: ВИКЛИКИ, ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ(2025) Анісімова, О. Е.; Горлова, А. В.; Anisimova, О. E.; Horlova, A. V.У статті розглянуто актуальні виклики, трансформаційні процеси та перспективи розвитку системи дошкільної та початкової освіти в Україні в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації. Виокремлено ключові проблеми, що істотно впливають на функціонування дошкільної та початкової освіти в Україні, серед яких: реальна загроза життю та здоров’ю учасників освітнього процесу, фізичні руйнування освітньої інфраструктури, масове внутрішнє та зовнішнє переміщення учасників освітнього процесу, ускладнення доступу до якісної освіти та порушення її безперервності, втрата ефективного освітнього управління на тимчасово окупованих територіях, зменшення фінансових ресурсів, необхідність перегляду ролі приватної освіти. Особливу увагу приділено змінам, що відбулися у функціонуванні освітніх закладів, формуванню нових підходів до організації освітнього процесу, адаптації дітей і педагогічних працівників до умов воєнного стану. Здійснено аналіз впливу військових дій на доступність освітніх послуг, матеріально-технічну базу закладів освіти, кадрове забезпечення та психологічний стан учасників освітнього процесу. Окреслено особливості роботи дошкільних установ і початкових шкіл у регіонах, які зазнали руйнувань або значних переміщень населення. Зосереджено увагу на ролі дистанційного та змішаного навчання як інструментів збереження безперервності освіти. У контексті розвитку цифрової компетентності педагогів та інтеграції інноваційних технологій розкрито можливості та обмеження цифрових рішень в умовах кризи. У статті представлено нормативно-правову базу, що регламентує діяльність закладів освіти під час війни, а також проаналізовано окремі освітні ініціативи, спрямовані на підтримку дітей, учителів та батьків. Виокремлено потенціал партнерства між державою, громадянським суспільством та міжнародними організаціями у відновленні та модернізації освітньої системи. Запропоновано напрями подальшого розвитку дошкільної та початкової освіти в Україні в післявоєнний період із урахуванням принципів стійкості, інклюзивності та педагогічної гнучкості. The article examines current challenges, transformational processes and prospects for the development of the preschool and primary education system in Ukraine in the conditions of full-scale armed aggression of the Russian Federation. The key problems that significantly affect the functioning of preschool and primary education in Ukraine are highlighted, including: a real threat to the life and health of participants in the educational process, physical destruction of the educational infrastructure, mass internal and external movement of participants in the educational process, complication of access to quality education and disruption of its continuity, loss of effective educational management in the temporarily occupied territories, reduction of financial resources, the need to review the role of private education. Special attention is paid to the changes that have taken place in the functioning of educational institutions, the formation of new approaches to the organization of the educational process, the adaptation of children and teaching staff to the conditions of martial law. An analysis of the impact of military operations on the availability of educational services, the material and technical base of educational institutions, personnel support and the psychological state of the participants in the educational process was carried out. The peculiarities of the work of preschool institutions and primary schools in regions that have suffered destruction or significant population movements, as well as in relatively safe areas, are outlined. Attention is focused on the role of distance and blended learning as tools for maintaining educational continuity. In the context of the development of digital competence of teachers and the integration of innovative technologies, the possibilities and limitations of digital solutions in crisis conditions are revealed. The article presents the legal framework regulating the activities of educational institutions during the war, as well as analyzes individual educational initiatives aimed at supporting children, teachers and parents. The potential of partnership between the state, civil society and international organizations in the restoration and modernization of the educational system is highlighted. Directions for the further development of preschool and primary education in Ukraine in the postwar period are proposed, taking into account the principles of sustainability, inclusiveness and pedagogical flexibilityItem ФРЕБЕЛЬПЕДАГОГІКА(2024) Петухова, Л. Є.; Анісімова, О. Е.Навчальне видання містить актуальні наукові матеріали та джерела з історії педагогічної думки, теоретичні та методичні праці. Матеріали та фрагменти текстів наводяться з посиланням на актуальні джерела, вони будуть цікаві та матимуть практичне значення для підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Дошкільна освіта»