Кафедра психології

Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/18045

Browse

Now showing 1 - 20 of 114

АГРЕСИВНІ ПРОЯВИ ПІДЛІТКІВ, ЯК СТРАТЕГІЇ ПОВЕДІНКИ
(2024) Спориш, Т. Ф.
Дана робота демонструє комплексний підхід до розуміння агресивності серед підлітків. У роботі було визначено, що агресивність являє собою реакцію з проявом негативних дій, спрямованих на шкоду іншим чи самому собі, включаючи фізичну, вербальну та психологічну форми агресії. Зазначено, що у підлітковому віці така поведінка може бути результатом різних психологічних чинників, таких як емоційний розвиток, самооцінка та вплив соціального середовища. Для дослідження було використано різні методи, такі як тест агресивності, діагностика схильності до конфліктів та визначення стресостійкості та соціальної адаптації. Результати емпіричного дослідження показали, що підлітки з агресивною поведінкою можуть мати низьку стресостійкість та проявляти складнощі у вирішенні конфліктних ситуацій, що свідчить про їхню нестабільність та важкість у пристосуванні до стресу та конфліктів. This work demonstrates a comprehensive approach to understanding aggressiveness among teenagers. In the work, it was determined that aggressiveness is a reaction with the manifestation of negative actions aimed at harming others or oneself, including physical, verbal and psychological forms of aggression. It is noted that in adolescence, such behavior can be the result of various psychological factors, such as emotional development, self-esteem, and the influence of the social environment. Various methods were used for the research, such as aggressiveness test, diagnosis of conflict proneness and determination of stress resistance and social adaptation. The results of the empirical study showed that adolescents with aggressive behavior may have low stress resistance and show difficulties in solving conflict situations, which indicates their instability and difficulty in adapting to stress and conflicts.
ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК АЛЕКСИТИМІЇ, ІНТЕРОЦЕПТИВНОЇ УСВІДОМЛЕНОСТІ ТА СОМАТИЗАЦІЇ В УМОВАХ ХРОНІЧНОГО СТРЕСУ
(2026) Сметанюк Х. М.
У роботі досліджено проблему взаємозв’язку між алекситимією, інтероцептивною усвідомленістю та соматизацією в умовах хронічного стресу. Актуальність теми зумовлена зростанням рівня стресового навантаження в сучасному суспільстві та необхідністю глибшого розуміння психосоматичних механізмів трансформації психологічного дистресу у тілесний. Результати дослідження підтверджують наявність значущих взаємозв’язків між досліджуваними змінними: високий рівень алекситимії пов’язаний із зниженням інтероцептивної усвідомленості та підвищенням рівня соматизації. Отримані дані поглиблюють розуміння психосоматичних процесів і можуть бути використані у психологічній практиці для розробки ефективних інтервенцій. The paper investigates the problem of the relationship between alexithymia, interoceptive awareness and somatization in conditions of chronic stress. The relevance of the topic is due to the increase in the level of stress in modern society and the need for a deeper understanding of the psychosomatic mechanisms of the transformation of psychological distress into physical distress. The results of the study confirm the presence of significant relationships between the variables under study: a high level of alexithymia is associated with a decrease in interoceptive awareness and an increase in the level of somatization. The data obtained deepen the understanding of psychosomatic processes and can be used in psychological practice to develop effective interventions.
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ТА УСПІШНОСТІ У НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ
(2024) Приходько, Г. В.
Дана робота узагальнює підходи до понять «емоції» та «емоційна сфера» виявлено різноманітні підходи, які відображають розмаїття думок науковців та зосереджується на соціально-психологічних аспектах підліткового віку, зокрема на процесах самоідентифікації, соціального розвитку та мотивації до навчання. Дослідження показало, що навчальна успішність підлітків залежить від різних факторів, включаючи їхній емоційний стан та рівень самооцінки. Учні з вищими навчально-пізнавальними мотивами та емоційним благополуччям частіше досягають успіху в навчанні та соціальній взаємодії. This work summarizes the approaches to the concepts of «emotions» and «emotional sphere», revealed various approaches that reflect the diversity of opinions of scientists and focuses on the socio-psychological aspects of adolescence, in particular on the processes of self-identification, social development and motivation to study. The study showed that academic performance of adolescents depends on various factors, including their emotional state and level of self-esteem. Students with higher educational and cognitive motivation and emotional well-being are more likely to succeed in learning and social interaction.
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ З ЖИТТЄСТІЙКІСТЮ ОСОБИСТОСТІ
(2024) Синиця, О. Ю.
У роботі досліджено поняття важливість власного психологічного благополуччя і життєстійкості. У сучасному світі, де стрес і негативні емоції стають все більш поширеними, забезпечення психологічного комфорту та щастя стає надзвичайно важливим завданням. Отже, проведене дослідження взаємозв’язку психологічного благополуччя та життєстійкості особистості дало змогу виявити особливості компонентів досліджуваних явищ, що може слугувати основою для розробки програм, тренінгів та вебінарів для підвищення рівня психологічного благополуччя і формування навичок життєстійкості у сучасному суспільстві. The work examines the concept of the importance of one's own psychological well-being and vitality. In today's world, where stress and negative emotions are becoming more and more common, ensuring psychological comfort and happiness becomes an extremely important task. Therefore, the conducted study of the relationship between psychological well-being and the vitality of the individual made it possible to identify the peculiarities of the components of the studied phenomena, which can serve as a basis for the development of programs, trainings and webinars to increase the level of psychological well-being and the formation of life-sustainability skills in modern society.
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПСИХОТРАВМИ ТА ПЕРЕЖИВАНЬ ПОЧУТТЯ ПРОВИНИ ОСОБАМИ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ
(2026) Ігнашова В. В.
Робота присвячена взаємозв’язку психотравми та переживань почуття провини особами юнацького віку. Визначено сутність психічної травми і почуття провини та їхню проблематику серед юнаків. Охарактеризовано теоретичні підходи до вивчення психотравми. Проаналізовано особливості переживання провини у контексті психотравми. Для визначення рівнів психотравми та почуття провини у юнаків проведене емпіричне дослідження. З урахуванням отриманих результатів та особливостей взаємозв’язку психотравми та почуття провини розроблено тренінгову програму розвитку психологічної стійкості юнаків. Окреслено можливості практичного застосування результатів дослідження. The work is devoted to the relationship between psychotrauma and feelings of guilt among adolescents. The essence of psychotrauma and feelings of guilt and their problems among adolescents are defined. Theoretical approaches to the study of psychological trauma are described. The characteristics of experiencing guilt in the context of psychological trauma are analyzed. An empirical study was conducted to determine the levels of psychological trauma and feelings of guilt among adolescents. Taking into account the results obtained and the characteristics of the relationship between psychological trauma and feelings of guilt, a training program for improving psychological resilience in adolescents was developed. The possibilities for the practical application of the research results are outlined.
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК САМОРЕГУЛЯЦІЇ, ТРИВОЖНОСТІ ТА САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ОСІБ ЗРІЛОГО ВІКУ
(2026) Пузанова І. В.
Роботу присвячено дослідженню структурно-функціональної архітектури психологічного здоров’я осіб зрілого віку, які функціонують в умовах тривалого соціального стресу та наслідків військової агресії в Україні. Наукова актуальність дослідження зумовлена нагальною потребою у виявленні внутрішніх психологічних детермінант, що забезпечують резильєнтність особистості та збереження ментального благополуччя в стані глобальної соціальної нестабільності. Основна мета цього дослідження полягає в розкритті характеру взаємозв’язку між емоційною саморегуляцією, рівнями ситуативної та особистісної тривожності й параметрами самоактуалізації крізь призму вікового конфлікту між генеративністю та стагнацією. Психологічне здоров’я у зрілому віці визначається не як стан спокою, а як результат динамічної взаємодії між духовною стійкістю (автономією) та зовнішньою вразливістю (тривожністю). Подолання «регуляторного розриву» потребує системного підходу, що включає когнітивне реструктурування, соматичну стабілізацію (релаксація за Джекобсоном, «квадратне дихання», техніки заземлення) та наративні практики відновлення «Я-Духовного». У дослідженні обґрунтовано, що стратегічне управління життєвим шляхом за допомогою технологій акме-проєктування є найвищим проявом психологічної зрілості, що забезпечує збереження цілісності та цілеспрямованості особистості в умовах глобальних життєвих криз. The work is devoted to the study structural and functional architecture of the psychological health of individuals in adulthood, functioning under the conditions of prolonged social stress and the consequences of military aggression in Ukraine. The scientific relevance of the study is determined by the urgent need to identify internal psychological determinants that ensure personality resilience and the preservation of mental well-being in a state of global social instability. The primary purpose of this research is to reveal the nature of the relationship between emotional self-regulation, levels of state and trait anxiety, and parameters of self-actualization through the lens of the developmental conflict between generativity and stagnation. Psychological health in adulthood is defined not as a state of rest, but as a result of a dynamic interaction between spiritual fortitude (autonomy) and external vulnerability (anxiety). Overcoming the "regulatory gap" requires a systemic approach, including cognitive restructuring, somatic stabilization (Jacobson’s relaxation, square breathing, grounding techniques), and narrative practices to restore the "Spiritual-Self." The study substantiates that strategic life-path management through acme-projecting technologies is the highest manifestation of psychological maturity, ensuring the preservation of personality integrity and purposefulness amidst global life crises.
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СПРЯМОВАНОСТІ МОТИВАЦІЇ І РІВНЯ ДОМАГАНЬ ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ
(2024) Хаєцька, А. Г.
У кваліфікаційній роботі розкрито актуальність теми, що зумовлена тим, що сучасні зміни у суспільстві ставлять перед особистістю великі виклики, вимагаючи зростання творчої активності, самосвідомості та вміння правильно оцінювати себе і свої можливості, що важливо для формування розвиненої особистості і побудови позитивних взаємин з іншими людьми. У теоретичному розділі представлено зв’язок мотивації та рівня домагань у юнацькому віці, а також підходи до визначення досліджуваних явищ. В емпіричній частині роботи за допомогою низки психодіагностичних методик було встановлено основні параметри зв’язку та взаємовпливу між показниками мотивації та рівня домагань досліджуваних осіб. Використані здобувачкою методи відповідають сформульованій меті і завданням дослідження у роботі. Результати інтерпретовано за допомогою кількісного та якісного аналізування. The qualification work reveals the relevance of the topic, which is due to the fact that modern changes in society pose great challenges to the individual, requiring an increase in creative activity, self-awareness and the ability to correctly assess oneself and one's capabilities, which is important for the formation of a developed personality and building positive relationships with other people. The theoretical section presents the relationship between motivation and the level of claims in adolescence, as well as approaches to defining the phenomena under study. In the empirical part of the work, using a number of psychodiagnostic methods, the main parameters of the relationship and interrelation between the indicators of motivation and the level of harassment of the studied individuals were established. The methods used by the applicant correspond to the formulated purpose and objectives of the study in the work. The results were interpreted using quantitative and qualitative analysis.
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СТИЛІВ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ ТА СТРЕСОСТІЙКОСТІ У ДІТЕЙ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ
(2024) Приходько, Є. С.
Дана робота узагальнює результати дослідження, що розглядає взаємозв’язок між стилями сімейного виховання та стресостійкістю підлітків. За допомогою різних методів та інструментів було виявлено, що батьки, обираючи певну стратегію виховання, можуть впливати на спосіб, яким підліток реагує на стресові ситуації та його рівень опірності стресу. Результати показали, що батьки, які схильні до симбіотичних відносин з дитиною, частіше сприяють у підлітків формуванню стратегії відволікання у стресових ситуаціях. З іншого боку, діти з низьким рівнем стресостійкості та обирають стратегію відволікання при стресі, мають батьків, що виявляють схильність до авторитарної гіперсоціалізації. Також було виявлено, що батьки з різними рівнями суб’єктивного контролю мають вплив на те, яку стратегію уникнення чи проблемно-орієнтованої поведінки обирають їхні діти у стресових ситуаціях. This work summarizes the results of a study that examines the relationship between family upbringing styles and stress resistance of teenagers. With the help of various methods and tools, it was found that parents, choosing a certain parenting strategy, can influence the way a teenager reacts to stressful situations and his level of stress resistance. The results showed that parents, who are prone to symbiotic relationships with their children, more often contribute to the formation of distraction strategies in stressful situations in adolescents. On the other hand, children with a low level of stress resistance and who choose a distraction strategy during stress have parents who show a tendency to authoritarian hypersocialization. It was also found that parents with different levels of subjective control have an influence on which avoidance strategy or problem-oriented behavior their children choose in stressful situations.
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ОСОБИСТОСТІ ТА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО МАТЕРИНСТВА
(2023) Новікова, К. С.
Робота присвячена вивченню взаємозв’язку ціннісних орієнтацій особистості та психологічній готовності до материнства. Теоретично визначено уявлення щодо ціннісних орієнтацій особистості у науково-психологічній літературі. Виокремлено дефініції психологічної готовності до материнства, особливості структури і етапи формування даного явища. Емпіричнодосліджено зв’язок між ціннісними орієнтаціями особистості і психологічною готовністю до материнства. На основі теоретичного та емпіричного дослідження було сформовано низку практичних рекомендацій та визначено особливості корекції психологічної готовності до материнства. The work is devoted to the study of the relationship between the value orientations of the individual and psychological readiness for motherhood. Concepts regarding the value orientations of the individual in the scientific and psychological literature are theoretically determined. Definitions of psychological readiness for motherhood, features of the structure and stages of formation of this phenomenon are highlighted. The relationship between the value orientations of the individual and psychological readiness for motherhood was empirically investigated. On the basis of theoretical and empirical research, a number of practical recommendations were formed and features of correction of psychological readiness for motherhood were determined.
ВЗАЄМОЗВʼЯЗОК АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ І САМООЦІНКИ У МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ
(2023) Фартушна, В. В.
В наш час агресія та самооцінка є важливими проблемами сучасних наукових досліджень в психології, а особистість майбутнього психолога є вкрай важливим аспектом успішності професійного становлення та подальшої роботи фахівця сфери людина-людина. Адекватна самооцінка є однією з основних вимог до особистості майбутнього фахівця-психолога, адже впливає, перш за все, на професійні очікування. Самооцінка є феноменом, який штовхає особистість до досягнення мети не лише в приватному, але й у професійному житті, адже тісно пов’язана з якостями особистості та мотивацією. Розглядаючи поняття «самооцінка», слід зазначити, що вона є складовою «Я-концепції» індивіда та відображає його ставлення до себе, якостей своєї особистості, а також має тісний зв’язок із минулим досвідом. Вона також є характеристикою загальної професійної спрямованості майбутнього фахівця-психолога, адже саме самооцінка та самоповага виступають детермінантами у професійній мотивації студента-психолога та адекватному рівні домагань. Агресивна поведінка може бути виявом невідповідності між самооцінкою особистості та оцінкою її соціумом, в якому людина знаходиться. У такому випадку людина здатна компенсувати власну занижену самооцінку самоствердженням за рахунок приниження та зриву на інших людей. Самооцінка має вплив на агресію, адже є компонентом самосвідомості, якою агресія керується, тому занижену самооцінку часто виділяють серед психологічних особливостей, що спричиняють агресію в людини. Дослідження взаємозв’язку агресивної поведінки та самооцінки майбутніх психологів є актуальним дозволяє вийти на розуміння особистісної сфери здобувачів психологічної освіти та визначити шляхи психокорекції для усунення протиріч. 4 Питання самооцінки розглядалося багатьма школами психології та пояснювалося з точки зору різноманітних підходів для більш глибокого вивчення природи формування та виникнення самооцінки в особистості. Особливу увагу дослідженням самооцінки приділяли Р. Бернс, У. Джеймс, І. Кон, Х. Ремшмідт, К. Роджерс, К. Хорні (розгляд самооцінки як складової «Я-концепції»), А. Маслоу, Б. Скіннер (розгляд самооцінки з точки зору поведінкового напряму), А. Леонтьєв, М. Ковель (погляд на самооцінку через емоційне ставлення та внутрішню мотивацію) та ін. Також проблеми самооцінки торкаються в своїх працях такі сучасні науковці як Н. О. Гарець, О. В. Калашник, Ю. М. Кашпур, С. А. Коляденко, І. О. Костюкова, О. О. Олійник, О. Пенкова, І. С. Попович, С. О. Ставицька та ін. Взаємозв’язок агресивної поведінки та самооцінки було розглянуто в працях таких сучасних вітчизняних науковців: Я. А. Ворончук, М. В. Єрмоленко, І. В. Зошій, О. Ю. Мазепа, В. М. Петренко, Ф. Е. Усейнова, Ю. Н. Фархутдінова. Студентський період охоплює два важливих для людини періоди життя – пізню юність та ранню дорослість. Життєдіяльність студента в ці періоди насамперед пов’язана з опануванням нових соціальних ролей, професійним навчання та самовдосконаленням особистості з морального, інтелектуального та духовного аспектів. Самооцінка є передумовою професійного становлення студентів різних спеціальностей, зокрема здобувачів психологічної освіти, адже сприяє підвищенню професійної мотивації та реалізації власних здібностей. Психологічні дослідження засвідчують, що агресивна та антисоціальна поведінка найчастіше виявляють себе у підлітковому та ранньому юнацькому віці, на який перепадає і період студентства, адже обидва періоди пов’язані з різними труднощами та віковими кризами. Зокрема, це перехідний вік, який підкріплюється психогормональними процесами; та становлення соціального статусу та професійного життя, що пов’язані з труднощами перебудови механізмів соціальної взаємодії та контролю. 5 Вище зазначене обумовлює актуальність обраної для дослідження тематики: «Взаємозвʼязок агресивної поведінки і самооцінки майбутніх психологів». Метою дослідження є теоретичне пояснення та емпіричне дослідження взаємозв’язку агресивної поведінки та самооцінки майбутніх психологів. Основні завдання дослідження: 1. Теоретично дослідити особливості агресивної поведінки у наукових джерелах. 2. Розглянути особливості розвитку самооцінки в підлітків та осіб юнацького віку. 3. Визначити та обґрунтувати доцільність використання діагностичного інструментарію для дослідження агресивної поведінки та самооцінки особистості. 4. Емпірично визначити взаємозв’язок агресії та самооцінки у здобувачів-майбутніх психологів. Об’єкт дослідження – самооцінка майбутніх психологів. Предмет дослідження – взаємозв’язок агресивної поведінки та самооцінки майбутніх психологів. Основні методи дослідження:  Теоретичні методи: аналізування проблеми за допомогою наукових джерел, а саме аналіз, порівняння, узагальнення та систематизація наукових даних. Емпіричні методи: Методика А. Басса та А. Д. Дарки, яка спрямована на вивчення схильності особистості до агресивної поведінки (в адаптації А. К. Осницького), Методика діагностики самооцінки Дембо-Рубінштейн (модифікація Парафіян).  Статистичні методи: описові – спрямована на вивчення низьких, середніх та високих показників, виявлених у групі респондентів; кореляційний аналіз за К. Пірсоном для виявлення взаємозалежності між показниками агресивності та самооцінки.
ВЗАЄМОЗВʼЯЗОК САМООЦІНКИ ТА САМОТНОСТІ ОСІБ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ
(2024) Зубкова, А. В.
У роботі на основі комплексного аналізу здійснено спробу обгрунтування теоретичних основ взаємозвʼязку самооцінки та самотності підлітків; розглянуто соціально-психологічні особливості підліткового віку; Проаналізування внутрішніх чинників, які впливають на формування самооцінки та відчуття самотності підлітків; Обгрунтування методик дослідження звʼязку між самооцінкою та самотністю підлітків; In the work, based on a complex analysis, an attempt was made to substantiate the theoretical foundations of the relationship between self-esteem and loneliness of teenagers; socio-psychological features of adolescence are considered; Analysis of internal factors that influence the formation of self-esteem and the feeling of loneliness of teenagers; Justification of research methods of the connection between self-esteem and loneliness of teenagers.
ВЗАЄМОЗВʼЯЗОК САМООЦІНКИ І МОТИВАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ
(2026) Матей М. В.
Робота присвячена дослідженню взаємозвʼязку самооцінки та мотивації навчальної діяльності студентів. Визначено сутність самооцінки та навчальної мотивації, а також їх значення у формуванні ефективної навчальної діяльності у сучасному освітньому середовищі. Виявлено основні психологічні чинники, що впливають на рівень самооцінки та особливості мотивації студентів. Описано роль самооцінки у формуванні внутрішньої мотивації, навчальної активності та здатності до саморегуляції. Для визначення особливостей взаємозвʼязку самооцінки та мотивації проведено емпіричне дослідження. З урахуванням отриманих результатів та визначених психологічних чинників розроблено методичні рекомендації щодо підвищення рівня самооцінки та формування внутрішньої навчальної мотивації студентів. Продемонстровано можливості використання результатів дослідження у практичній діяльності психологів та викладачів закладів вищої освіти. The work is devoted to the study of the relationship between self-esteem and motivation of students’ learning activity. The essence of self-esteem and learning motivation, as well as their role in the formation of effective educational activity in the modern educational environment, are defined. The main psychological factors influencing the level of self-esteem and the characteristics of students’ motivation are identified. The role of self-esteem in the development of intrinsic motivation, learning activity, and self-regulation is described. An empirical study was conducted to determine the relationship between self-esteem and learning motivation. Taking into account the obtained results and identified psychological features, methodological recommendations for increasing the level of self-esteem and developing intrinsic learning motivation among students have been developed. The possibilities of using the research results in the practical work of psychologists and teachers of higher education institutions are demonstrated.
ВЗАЄМОЗВʼЯЗОК СТИЛЮ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ ТА ПЕРФЕКЦІОНІЗМУ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
(2026) Воленюк В. В
Робота присвячена взаємозв’язку сімейного виховання і розвитку перфекціонізму у підлітковому віці. Визначено сутність перфекціонізму та особливості його прояву в підлітковому віці. Розкрито дефініцію та основні види сімейного виховання. Виявлено вплив стилів батьківського виховання на формування перфекціоністичних тенденцій у підлітків. Описано психологічні особливості розвитку особистості у підлітковому віці в контексті сімейного середовища. Для визначення взаємозв’язку сімейного виховання та рівня перфекціонізму проведене емпіричне дослідження. З урахуванням отриманих результатів та визначених психологічних особливостей розроблено практичні рекомендації щодо корекції та профілактики дезадаптивного перфекціонізму у підлітковому віці. Продемонстровано можливості використання результатів дослідження у роботі практичних психологів та батьків. The work is devoted to the relationship between family upbringing and the development of perfectionism in adolescence. The essence of perfectionism and the peculiarities of its manifestation in adolescence are defined. The definition and main types of family upbringing are revealed. The influence of parenting styles on the formation of perfectionistic tendencies in adolescents is identified. The psychological features of personality development in adolescence in the context of the family environment are described. An empirical study was conducted to determine the relationship between family upbringing and the level of perfectionism. Taking into account the obtained results and identified psychological features, practical recommendations for the correction and prevention of maladaptive perfectionism in adolescence have been developed. The possibilities of using the research results in the work of practical psychologists and parents are demonstrated.
ВПЛИВ БАТЬКІВСЬКИХ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ НА ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ДІТЕЙ ДО 12 РОКІВ
(2026) Комогорцева О. О.
Робота присвячена дослідженню впливу батьківських залежностей на формування емоційної стабільності дітей до 12 років. Визначено сутність батьківських залежностей та окреслено їх психологічний вплив на емоційний розвиток дитини в умовах сімейного середовища. Виявлено основні психологічні чинники, що зумовлюють порушення емоційної стабільності дітей, зокрема особливості сімейного виховання, рівень емоційної підтримки, характер дитячо-батьківської взаємодії та вплив нестабільного емоційного клімату в родині. Описано наслідки батьківських залежностей для емоційного стану дітей, їхньої поведінки, самооцінки, тривожності та здатності до адаптації. Для вивчення особливостей емоційної стабільності дітей проведено емпіричне дослідження. З урахуванням отриманих результатів та визначених психологічних чинників розроблено методичні рекомендації щодо психологічної підтримки дітей, які зростають у сім’ях із батьківськими залежностями. Продемонстровано можливості використання результатів дослідження у роботі практичних психологів, соціальних педагогів, фахівців у сфері сімейного консультування та дитячої психокорекції. The work is devoted to the study of the influence of parental addictions on the formation of emotional stability in children under 12 years old. The essence of parental addictions is defined and their psychological impact on the child’s emotional development within the family environment is outlined. The main psychological factors causing disturbances in children’s emotional stability are identified, including the peculiarities of family upbringing, the level of emotional support, the nature of parent-child interaction, and the influence of an unstable emotional climate in the family. The consequences of parental addictions for children’s emotional state, behavior, self-esteem, anxiety, and adaptive abilities are described. An empirical study was conducted to examine the peculiarities of emotional stability in children. Taking into account the obtained results and identified psychological factors, methodological recommendations for the psychological support of children growing up in families with parental addictions have been developed. The possibilities of using the research results in the work of practical psychologists, social educators, specialists in family counseling, and child psychocorrection are demonstrated.
ВПЛИВ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ НА ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЖІНОК
(2024) Беленчук, С. В.
У роботі на основі комплексного аналізу здійснено спробу обгрунтування оцінити ставлення до соціокультурних норм, що визначають гендерні ролі та очікування, пов’язані з жіночністю; визначено які аспекти психічного здоров’я можуть бути найбільше піддані впливу гендерних стереотипів; визначено можливі стратегії, які використовують жінки для подолання негативного впливу гендерних стереотипів на психічне здоров’я; розкрито проблему гендерних стереотипів, їх поширення та вплив на психологічне благополуччя та життєдіяльність жінок різного соціального статусу, віку та зайнятості. In the work, based on a complex analysis, an attempt was made to substantiate the assessment of attitudes towards socio-cultural norms that determine gender roles and expectations related to femininity; determined which aspects of mental health can be most affected by gender stereotypes; possible strategies used by women to overcome the negative impact of gender stereotypes on mental health are identified; the problem of gender stereotypes, their spread and influence on the psychological well-being and life activities of women of different social status, age and employment is revealed.
ВПЛИВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ НА ЗГУРТОВАНІСТЬ АКАДЕМІЧНОЇ ГРУПИ
(2024) Алімов, С. Н.
У роботі досліджено фактори, які сприяють або перешкоджають згуртованості групи здобувачів під час дистанційного навчання. Наведено аналіз ефективності онлайн-інструментів для спілкування, вивчено вплив різних методів навчання на взаємодію студентів, а також досліджено важливості психологічного клімату в онлайн-середовищі. Результати дослідження можуть служити основою для розробки стратегій підтримки та підвищення згуртованості групи здобувачів під час дистанційного навчання, що відповідає потребам сучасної освітньої практики. На основі емпіричного дослідження встановлено, що групи з більшою згуртованістю мають сильніші міжособистісні стосунки, більше можливостей для особистісного зростання та визначені спільні цінності і норми. Групи, які мають стійкі взаємини та відчуття спільності, ймовірно, краще пристосовуються до викликів дистанційного навчання та здатні досягати більшого успіху в досягненні своїх навчальних та особистих цілей. The study examines factors that promote or hinder group cohesion among distance learners. An analysis of the effectiveness of online communication tools is provided, along with a study of the impact of different teaching methods on student interaction, and the importance of psychological climate in the online environment. The research findings can serve as a basis for developing strategies to support and enhance group cohesion among distance learners, meeting the needs of contemporary educational practice. Based on empirical research, it is established that groups with higher cohesion have stronger interpersonal relationships, more opportunities for personal growth, and defined shared values and norms. Groups with stable relationships and a sense of unity are likely to better adapt to the challenges of distance learning and achieve greater success in both their academic and personal goals.
ВПЛИВ МУЗИЧНИХ ВПОДОБАНЬ НА ЕМОЦІЙНИЙ СТАН ЛЮДИНИ
(2024) Баранова, А. С.
У роботі розкрито роль та важливість музики у культурі та суспільстві й основокомпонентність музики у соціальній структурі; освітлено тему аудіофізіології та як мозок сприймає музичні композиції через тони; розглянуто особливості музичних вподобань кожного типу темпераменту; продемонстровано взаємозв’язок музичних уподобань та когнітивних функцій індивіда; висвітлено співвідношення музичних смаків з особливостями особистості людини; з’ясовано вплив музики на мотивацію прослуховування зі сторони особистості та вплив музики на емоції людини; показана різниця контексту та відмінність музичних вподобань у порівнянні за віком респондентів; продемонстровано та проілюстровано частотний аналіз домінантних емоційних станів учасників різних типів темпераменту. The work explores the role and importance of music in culture and society, as well as the fundamental nature of music in social structure; sheds light on the topic of audiophysiology and how the brain perceives musical compositions through tones; the peculiarities of musical preferences for each temperament type are considered; the interrelationship between musical preferences and individual cognitive functions is examined, highlighting the correlation of musical tastes with personal characteristics; the influence of music on motivation for listening from the individual's perspective and its impact on human emotions are elucidated; the difference in context and variation in musical preferences are demonstrated in comparison across respondents' age groups; frequency analysis of dominant emotional states among participants of different temperament types has been demonstrated and illustrated.
ВПЛИВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СУМІСНОСТІ НА НАВЧАЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ЗДОБУВАЧІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
(2023) Тупиця, В. С.
Робота присвячена дослідженню впливу соціального конструкту психологічної сумісності в малій групі на навчальную діяльність студентів закладів вищої освіти. Висвітлено сутність професійної орієнтації, її зв'язок з становлення особи юнацького віку майбутнім студентом ЗВО та подальший вплив на навчання. Розглянуто основні характеристики юнацького віку, його особливості які мать вплив в освітньому процесі. Розкрито питання коммунікативної культури в середовищі ЗВО як важливого компонента в становлені майбутнього спеціаліста під час навчання. Освітлено роль навчання у ЗВО особи юнацького віку у становлені його особистості як людини і фахівця. Для підтвердження або спростування теорії зв'язку психологічної сумісності з навчальною діяльність були проведені заняття з двома групами студентів, дослідження проводилося до та після впровадження системи навчальних завдань інтерактивного характеру, що спрямовані на створення комунікативної культури. The paper is devoted to the study of the influence of the social construct of psychological compatibility in a small group on the educational activities of students of higher educational institutions. The article highlights the essence of professional orientation, its connection with the formation of a person of adolescence by a future student of a higher education institution and its further impact on learning. The main characteristics of adolescence, its features that have an impact in the educational process are considered. The issues of communicative culture in the environment of higher education institutions as an important component in the formation of a future specialist during training are revealed. The role of education in a higher education institution of a young person in the formation of his personality as a person and specialist is highlighted. To confirm or refute the theory of psychological compatibility with educational activities, classes were held with two groups of students, the study was conducted before and after the introduction of a system of interactive educational tasks aimed at creating a communicative culture.
ВПЛИВ САМООЦІНКИ ЖІНКИ НА СІМЕЙНІ СТОСУНКИ В СІМЕЙНІЙ СИСТЕМІ
(2023) Гаврилова, Ю. О.
Робота присвячена теоретичному та емпіричному дослідженню виявлення впливу жіночої самооцінки на характер сімейних стосунків у сімейній системі. Теоретично зазначено, на основі аналізу науково-психологічних джерел, різноманітність уявлень про поняття «самооцінка особистості». Виокремлено особливості становлення і розвитку самооцінки жінки у сучасному суспільстві. Вказано основні соціально-психологічні фактори впливу на особливості сімейних стосунків. Досліджено і обґрунтувано доцільність використання діагностичного інструментарію, підібраного у відповідності до тематики роботи. Емпірично досліджено наявність та особливості впливу самооцінки жінки на сімейні стосунки в контексті розвитку сімейної системи. Було надано оцінку і проаналізовано особливості впливу самооцінки жінки на становлення і розвиток сімейних стосунків, що може слугувати поштовхом для подальшого аналізу критеріїв особистості що так чи інакше впливають на стан сучасного інституту сім’ї. Abstract. The work is devoted to the theoretical and empirical study of identifying the influence of women's self-esteem on the nature of family relations in the family system. Theoretically, on the basis of the analysis of scientific and psychological sources, a variety of ideas about the concept of "personal self-esteem" is indicated. Features of the formation and development of a woman's self-esteem in modern society are highlighted. The main socio-psychological factors influencing the peculiarities of family relations are indicated. The expediency of using diagnostic tools, selected in accordance with the topic of the work, has been investigated and substantiated. The presence and peculiarities of the influence of a woman's self-esteem on family relationships in the context of the development of the family system were empirically investigated. The features of the impact of a woman's self-esteem on the formation and development of family relationships were evaluated and analyzed, which can serve as an impetus for further analysis of personality criteria that somehow affect the state of the modern institution of the family.
ВПЛИВ САМООЦІНКИ НА ПСИХОЛОГІЧНІ ЗМІСТОВІ ПАРАМЕТРИ ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ
(2024) Ходус, К. С.
У кваліфікаційній роботі теоретично проаналізовано основні особливості самооцінки та змістові параметри емоційно-вольової сфери осіб юнацького віку. Емпірично доведено, що рівень самооцінки осіб юнацького віку впливає на такі параметри емоційно-вольової сфери, як стабільність емоційного стану, здатність до розуміння власних емоцій, здатність використовувати емоції у діяльності та спілкуванні, загальний рівень розвитку емоційного інтелекту та рівень суб’єктивного контролю. Розроблено комплекс практичних рекомендацій щодо розпізнавання та саморегулювання емоційних проявів осіб юнацького віку. The qualification work theoretically analyzed the main features of self-esteem and content parameters of the emotional and volitional sphere of youth. It has been empirically proven that the level of self-esteem of young people affects such parameters of the emotional and volitional sphere as the stability of the emotional state, the ability to understand one's own emotions, the ability to use emotions in activities and communication, the general level of emotional intelligence development and the level of subjective control. A set of practical recommendations for recognizing and self-regulating emotional manifestations of youth has been developed.