Кафедра психології
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/18045
Browse
10 results
Search Results
Item ЗВ’ЯЗОК СКЛАДОВИХ ТРИВОЖНОСТІ ТА НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОСІБ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ/(2025) Свирид, А. І.У кваліфікаційній роботі досліджується взаємозв’язок між складовими тривожності та навчальною діяльністю підлітків. Актуальність теми зумовлена зростанням рівня шкільної тривожності та її впливом на успішність, мотивацію до навчання і психологічне благополуччя учнів. У роботі здійснено теоретичний аналіз феномену тривожності, її структурних компонентів, а також розглянуто специфіку проявів у підлітковому віці. Емпіричне дослідження проводилось на вибірці учнів 7-х класів та включало застосування методик Тейлора, Спілбергера–Ханіна та Філліпса. Результати засвідчили наявність суттєвих відмінностей у рівнях тривожності серед підлітків із різною навчальною успішністю. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих даних для впровадження психопрофілактичних та корекційно-розвивальних програм у шкільному середовищі./ This qualification thesis examines the relationship between the components of anxiety and academic activity in adolescents. The relevance of the topic is determined by the increasing levels of school-related anxiety and its impact on academic performance, learning motivation, and students' psychological well-being. The theoretical part explores the psychological phenomenon of anxiety, its structural components, and its manifestation in adolescence. The empirical study was conducted among 7th-grade students using standardized methods by Taylor, Spielberger–Khanin, and Phillips. The results revealed significant differences in anxiety levels between adolescents with varying academic performance. The practical significance of the study lies in its potential application in the development of preventive and corrective psychological programs in educational settings.Item ПСИХОЛОГІЧНІ ЗМІСТОВІ ОСОБЛИВОСТІ УЯВЛЕНЬ ПРО ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ У ПІДЛІТКІВ(2025) Олексюк, Ю. В.У роботі досліджено уявлення підлітків про психологічне благополуччя. Розкрито структуру поняття та вікові особливості його формування. Емпіричне дослідження проведено за допомогою трьох методик: «Індекс загального психологічного благополуччя», «Опитувальник позитивного та негативного афекту», «Шкала суб’єктивного благополуччя». Статистична обробка (кореляційний аналіз за Спірменом) дозволила виявити зв’язки між афективними та когнітивними компонентами благополуччя. Результати можуть бути використані у психопрофілактичній роботі з підлітками. The paper investigates the perceptions of adolescents about psychological well-being. The structure of the concept and age peculiarities of its formation are revealed. The empirical study was conducted using three methods: “Index of General Psychological Well-Being”, “Questionnaire of Positive and Negative Affect”, “Subjective Well-Being Scale”. Statistical processing (Spearman's correlation analysis) allowed us to identify the links between the affective and cognitive components of well-being. The results can be used in psychoprophylactic work with adolescents.Item ПСИХОЛОГІЧНІ ЗМІСТОВІ ПАРАМЕТРИ ЦІННІСНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ОСІБ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ(2025) Ткачук, Н. В.У кваліфікаційній роботі проаналізовано чинники, які впливають на цінності осіб підліткового віку. Дослідження охоплює кілька етапів: теоретичне вивчення психологічних змістових параметрів ціннісних орієнтацій серед осіб підліткового віку, їх формування та вплив на особистість; емпіричне дослідження факторів впливу на ціннісні орієнтації підлітків в умовах дорослішання, освітнього середовища, виховання та культури; проведення формуючого експерименту, що підтвердив ефективність психологічних методик у виявленні різних параметрів, які мають вплив на осіб підліткового віку. Практичне значення роботи полягає у виявленні таких емпіричних результатів, які можуть надалі допомагати заглибитись у проблему ціннісних змін у підлітковому віці, розширювати знання ціннісної сфери та також допоможуть розроблювати та впроваджувати заходи, програми підтримки підлітків в умовах ціннісних трансформації. The qualification work analyzes the factors that influence the values of adolescents. The study includes several stages: a theoretical study of the psychological content parameters of value orientations among adolescents, their formation and impact on the personality; an empirical study of the factors influencing the value orientations of adolescents in the conditions of growing up, educational environment, upbringing, and culture; conducting a formative experiment that confirmed the effectiveness of psychological methods in identifying various parameters that have an impact on adolescents. The practical significance of the work lies in identifying such empirical results that can further help to delve into the problem of value changes in adolescence, expand knowledge of the value sphere, and also help to develop and implement measures and programs to support adolescents in conditions of value transformation.Item ЗВ’ЯЗОК ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ЗІ СКЛАДОВИМИ САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ ОСІБ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ(2025) Гірус, А. ГДослідження присвячене вивченню впливу ціннісних орієнтацій на процес самоактуалізації особистості у підлітковому віці. Актуальність роботи зумовлена необхідністю розуміння психологічних механізмів формування гармонійної особистості в період трансформації суспільних цінностей та цифровізації життєвого простору підлітків. У дослідженні обґрунтовано теоретико-методологічні засади вивчення ціннісних орієнтацій та самоактуалізації, визначено їх структурні компоненти та особливості взаємозв'язку. Емпірично встановлено закономірності впливу різних типів ціннісних орієнтацій на характер і рівень самоактуалізації підлітків віком 12-16 років. Виявлено, що підлітки з домінуванням цінностей самореалізації, духовності та соціальної взаємодії демонструють вищі показники самоактуалізації порівняно з однолітками, орієнтованими на матеріальні цінності та соціальний статус. Запропоновано типологію стратегій самоактуалізації в залежності від ієрархії ціннісних орієнтацій підлітків. Результати дослідження можуть бути використані для розробки програм психологічного супроводу та тренінгів з розвитку особистісного потенціалу підлітків, а також для оптимізації виховних стратегій у сім'ї та освітньому середовищі. The study is dedicated to examining the influence of value orientations on the process of personality self-actualization during adolescence. The relevance of this work is determined by the need to understand the psychological mechanisms underlying the formation of a harmonious personality amid the transformation of societal values and the digitalization of adolescents' living space. The research substantiates the theoretical and methodological foundations for studying value orientations and self-actualization, identifying their structural components and the specific features of their interconnection. Empirical data reveal patterns of influence of different types of value orientations on the nature and level of self-actualization in adolescents aged 12 to 16. It was found that adolescents who prioritize values of self-realization, spirituality, and social interaction demonstrate higher levels of self-actualization compared to peers focused on material values and social status. A typology of self-actualization strategies is proposed, based on the hierarchy of adolescents’ value orientations. The results of the study can be used to develop psychological support programs and training aimed at fostering adolescents’ personal potential, as well as to optimize educational and parenting strategies in family and school settings.Item ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СТИЛІВ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ ТА СТРЕСОСТІЙКОСТІ У ДІТЕЙ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ(2024) Приходько, Є. С.Дана робота узагальнює результати дослідження, що розглядає взаємозв’язок між стилями сімейного виховання та стресостійкістю підлітків. За допомогою різних методів та інструментів було виявлено, що батьки, обираючи певну стратегію виховання, можуть впливати на спосіб, яким підліток реагує на стресові ситуації та його рівень опірності стресу. Результати показали, що батьки, які схильні до симбіотичних відносин з дитиною, частіше сприяють у підлітків формуванню стратегії відволікання у стресових ситуаціях. З іншого боку, діти з низьким рівнем стресостійкості та обирають стратегію відволікання при стресі, мають батьків, що виявляють схильність до авторитарної гіперсоціалізації. Також було виявлено, що батьки з різними рівнями суб’єктивного контролю мають вплив на те, яку стратегію уникнення чи проблемно-орієнтованої поведінки обирають їхні діти у стресових ситуаціях. This work summarizes the results of a study that examines the relationship between family upbringing styles and stress resistance of teenagers. With the help of various methods and tools, it was found that parents, choosing a certain parenting strategy, can influence the way a teenager reacts to stressful situations and his level of stress resistance. The results showed that parents, who are prone to symbiotic relationships with their children, more often contribute to the formation of distraction strategies in stressful situations in adolescents. On the other hand, children with a low level of stress resistance and who choose a distraction strategy during stress have parents who show a tendency to authoritarian hypersocialization. It was also found that parents with different levels of subjective control have an influence on which avoidance strategy or problem-oriented behavior their children choose in stressful situations.Item ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ ПОЧУТТЯ ПРОВИНИ У ПІДЛІТКОВОМУ ТА ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ(2024) Тишковець, Т. С.Дана робота узагальнює теоретичні матеріали щодо почуття провини та сорому у підлітків та юнаків, стає очевидним, що дані емоції відіграють важливу роль у їхньому емоційному та соціальному розвитку. Почуття провини не лише впливає на самооцінку особистості, а й регулює міжособистісні відносини; почуття сорому є ключовим фактором у формуванні самоконтролю та саморегуляції поведінки. При дослідженні психологічних особливостей розвитку почуття провини та сорому, виявлено, що високий рівень цих емоцій може мати як позитивні, так і негативні аспекти. Відчуття провини сприяє формуванню відповідальності та емпатії, але може також призводити до підвищеної тривожності та самокритики. У свою чергу, почуття сорому може стимулювати соціальну адаптацію, але при великому рівні може обмежувати соціальні взаємодії та самореалізацію. This work summarizes theoretical materials on feelings of guilt and shame in teenagers and young men, it becomes obvious that these emotions play an important role in their emotional and social development. The feeling of guilt not only affects the self-esteem of the individual, but also regulates interpersonal relations; the feeling of shame is a key factor in the formation of self-control and self-regulation of behavior. When studying the psychological features of the development of feelings of guilt and shame, it was found that a high level of these emotions can have both positive and negative aspects. Guilt promotes responsibility and empathy, but can also lead to increased anxiety and self-criticism. In turn, the feeling of shame can stimulate social adaptation, but at a high level it can limit social interactions and self-realization.Item ФЕНОМЕН БРЕХЛИВОСТІ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ(2024) Нечай, Л. В.Кваліфікаційна робота (проєкт) спрямована на дослідження взаємної залежності між явищами брехливості та емоційного інтелекту. Визначено значення поняття «брехня», її види та особливості прояву. Описано головні причини та мотиви, що впливають на розвиток даного феномену у підлітковому віці. Охарактеризовано концепцію емоційного інтелекту особистості. Виокремлено його основні складові та специфіку. Розглянуто характерні особливості для підлітків із різними рівнями емоційного інтелекту. Для встановлення взаємозв'язку між зазначеними категоріями було проведене емпіричне дослідження із застосуванням впорядкованих даних та методів математичної статистики. The qualification work (project) is aimed at researching the mutual dependence between the phenomena of lying and emotional intelligence. The meaning of the concept of "lie", its types and features of manifestation are defined. The main reasons and motives affecting the development of this phenomenon in adolescence are described. The concept of emotional intelligence of the individual is characterized. Its main components and specifics are highlighted. The characteristic features of teenagers with different levels of emotional intelligence are considered. To establish the relationship between the specified categories, an empirical study was conducted using ordered data and methods of mathematical statistics.Item ПСИХОКОРЕКЦІЯ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ОСІБ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ(2023) Сич, О. О.Кваліфікаційну роботу присвячено теоретичному та емпіричному дослідженню агресивної поведінки осіб підліткового віку. Теоретично окреслено провідні психологічні особливості прояву агресивних тенденцій у підлітковому віці. Емпірично визначено залежність демонстрації агресивної поведінки підлітків від показників психічних станів тривожності, фрустрації. Виявлено, що провідною формою транслювання агресивної поведінки у підлітковому віці є вербальна агресія. Запропоновано психокорекційну програму зниження рівня агресивної поведінки осіб підліткового віку. Abstract. The qualification work is devoted to the theoretical and empirical study of aggressive behavior of adolescents. The main psychological features of the manifestation of aggressive tendencies in adolescence are theoretically outlined. The dependence of the demonstration of aggressive behavior of adolescents on indicators of mental states of anxiety and frustration has been determined empirically. It was found that the leading form of broadcasting aggressive behavior in adolescence is verbal aggression. A psychocorrective program to reduce the level of aggressive behavior of adolescents is proposed.Item ОПТИМІЗАЦІЯ РОЗВИТКУ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ОСІБ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ(2023) Галиченко, Ю. М.Роботу присвячено розвитку резильєнтності у підлітків. Проаналізовано сутність поняття «резильєнтність». Встановлено особливості життєстійкості у підлітків, досліджено особливості резильєнтності у підлітків з різними копінг-стратегіями. З’ясовано, що підвищення рівня життєстійкості та її компонентів «прийняття ризику», «контроль», використання копінг-стратегій «позитивне переосмислення проблемної ситуації», «прийняття відповідальності за її вирішення», зниження використання копінг-стратегій «уникнення» та «дистанціювання», «пошук соціальної підтримки» призводить до підвищення рівня резильєнтності у підлітків. Розроблено корекційно-розвивальну програму спрямовану на оптимізацію розвитку резильєнтності у осіб підліткового віку. The work is dedicated to the development of resilience in adolescents. The essence of the concept of "resilience" has been analyzed. The peculiarities of resilience in adolescents have been established, and the features of resilience in adolescents with different coping strategies have been investigated. It has been found that increasing the level of resilience and its components such as "risk-taking" and "control", using coping strategies such as "positive rethinking of problematic situations" and "taking responsibility for solving them", and reducing the use of coping strategies such as "avoidance" and "distancing", and "seeking social support" leads to an increase in resilience in adolescents. A correctional-developmental program has been developed aimed at optimizing the development of resilience in adolescents.Item ВПЛИВ САМООЦІНКИ НА САМОТНІСТЬ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ(2023) Бахута, Г. М.Дипломна робота присвячена теоретичному та емпіричному дослідженню впливу самооцінки на переживання самотності у підлітковому віці. Визначено структуру, види та особливості переживання самотності, виокремлено сучасні напрями вивчення самотності в підлітковому віці. В ній окреслено основні особливості поняття «самооцінка» як психологічного феномену і теоретично досліджено виникнення та формування самооцінки у підлітків. За допомогою емпіричного дослідження було доведено вплив самооцінки на переживання самотності в осіб підліткового віку. Окрім цього, було визначено кореляційні зв'язки між підлітковою самотністю та самосприйняттям, самокерівництвом та внутрішньою конфліктністю. The thesis is devoted to the theoretical and empirical study of the influence of self-esteem on the experience of loneliness in adolescence. The structure, types and features of experiencing loneliness are defined and the directions of studying loneliness in adolescence are highlighted. The main features of the concept of "self-esteem" as a psychological phenomenon were outlined and the emergence and formation of self-esteem in adolescents was theoretically investigated. Empirical research has proven the influence of self-esteem on the experience of loneliness in adolescents. In addition, correlations were determined between adolescent loneliness and self-perception, self-management, and internal conflict.