Факультет психології, історії та соціології

Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10849

Browse

Now showing 1 - 20 of 25

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПСИХОЛОГІЧНИХ МЕЖ ОСОБИСТОСТІ І САМООЦІНКИ У ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ
(2021) Кім, В. В.
Актуальність питання дослідження психологічних меж особистості і самооцінки у юнацькому віці. Метою даної роботи є дослідити взаємозв’язок психологічних меж та самооцінки у юнацькому віці. Теоретична частина розкриває поняття та характеристики психологічних меж та самооцінки. Також розглядається особливості юнацького віку. В практичній частині викладені результати психодіагностичного дослідження, статичні обробки даних та їх взаємозв’язок. The urgency of the study of psychological boundaries of personality and self-esteem in adolescence. The purpose of this work is to investigate the relationship between psychological boundaries and self-esteem in adolescence. The theoretical part reveals the concepts and characteristics of psychological boundaries and self-esteem. Peculiarities of adolescence are also considered. The practical part presents the results of psychodiagnostic research, static data processing and their relationship.
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СТИЛІВ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ ТА СТРЕСОСТІЙКОСТІ У ДІТЕЙ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ
(2024) Приходько, Є. С.
Дана робота узагальнює результати дослідження, що розглядає взаємозв’язок між стилями сімейного виховання та стресостійкістю підлітків. За допомогою різних методів та інструментів було виявлено, що батьки, обираючи певну стратегію виховання, можуть впливати на спосіб, яким підліток реагує на стресові ситуації та його рівень опірності стресу. Результати показали, що батьки, які схильні до симбіотичних відносин з дитиною, частіше сприяють у підлітків формуванню стратегії відволікання у стресових ситуаціях. З іншого боку, діти з низьким рівнем стресостійкості та обирають стратегію відволікання при стресі, мають батьків, що виявляють схильність до авторитарної гіперсоціалізації. Також було виявлено, що батьки з різними рівнями суб’єктивного контролю мають вплив на те, яку стратегію уникнення чи проблемно-орієнтованої поведінки обирають їхні діти у стресових ситуаціях. This work summarizes the results of a study that examines the relationship between family upbringing styles and stress resistance of teenagers. With the help of various methods and tools, it was found that parents, choosing a certain parenting strategy, can influence the way a teenager reacts to stressful situations and his level of stress resistance. The results showed that parents, who are prone to symbiotic relationships with their children, more often contribute to the formation of distraction strategies in stressful situations in adolescents. On the other hand, children with a low level of stress resistance and who choose a distraction strategy during stress have parents who show a tendency to authoritarian hypersocialization. It was also found that parents with different levels of subjective control have an influence on which avoidance strategy or problem-oriented behavior their children choose in stressful situations.
ВПЛИВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СУМІСНОСТІ НА НАВЧАЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ЗДОБУВАЧІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
(2023) Тупиця, В. С.
Робота присвячена дослідженню впливу соціального конструкту психологічної сумісності в малій групі на навчальную діяльність студентів закладів вищої освіти. Висвітлено сутність професійної орієнтації, її зв'язок з становлення особи юнацького віку майбутнім студентом ЗВО та подальший вплив на навчання. Розглянуто основні характеристики юнацького віку, його особливості які мать вплив в освітньому процесі. Розкрито питання коммунікативної культури в середовищі ЗВО як важливого компонента в становлені майбутнього спеціаліста під час навчання. Освітлено роль навчання у ЗВО особи юнацького віку у становлені його особистості як людини і фахівця. Для підтвердження або спростування теорії зв'язку психологічної сумісності з навчальною діяльність були проведені заняття з двома групами студентів, дослідження проводилося до та після впровадження системи навчальних завдань інтерактивного характеру, що спрямовані на створення комунікативної культури. The paper is devoted to the study of the influence of the social construct of psychological compatibility in a small group on the educational activities of students of higher educational institutions. The article highlights the essence of professional orientation, its connection with the formation of a person of adolescence by a future student of a higher education institution and its further impact on learning. The main characteristics of adolescence, its features that have an impact in the educational process are considered. The issues of communicative culture in the environment of higher education institutions as an important component in the formation of a future specialist during training are revealed. The role of education in a higher education institution of a young person in the formation of his personality as a person and specialist is highlighted. To confirm or refute the theory of psychological compatibility with educational activities, classes were held with two groups of students, the study was conducted before and after the introduction of a system of interactive educational tasks aimed at creating a communicative culture.
ВПЛИВ САМООЦІНКИ НА САМОТНІСТЬ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
(2023) Бахута, Г. М.
Дипломна робота присвячена теоретичному та емпіричному дослідженню впливу самооцінки на переживання самотності у підлітковому віці. Визначено структуру, види та особливості переживання самотності, виокремлено сучасні напрями вивчення самотності в підлітковому віці. В ній окреслено основні особливості поняття «самооцінка» як психологічного феномену і теоретично досліджено виникнення та формування самооцінки у підлітків. За допомогою емпіричного дослідження було доведено вплив самооцінки на переживання самотності в осіб підліткового віку. Окрім цього, було визначено кореляційні зв'язки між підлітковою самотністю та самосприйняттям, самокерівництвом та внутрішньою конфліктністю. The thesis is devoted to the theoretical and empirical study of the influence of self-esteem on the experience of loneliness in adolescence. The structure, types and features of experiencing loneliness are defined and the directions of studying loneliness in adolescence are highlighted. The main features of the concept of "self-esteem" as a psychological phenomenon were outlined and the emergence and formation of self-esteem in adolescents was theoretically investigated. Empirical research has proven the influence of self-esteem on the experience of loneliness in adolescents. In addition, correlations were determined between adolescent loneliness and self-perception, self-management, and internal conflict.
ВПЛИВ СОЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ У ГРУПІ ОДНОЛІТКІВ НА ПРОЯВИ АГРЕСИВНОСТІ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
(2021) Заїць, К. В.
Метою даної роботи є визначенні взаємозв’язку соціального статусу у групі однолітків з проявами агресивності у підлітковому віці. Для досягнення поставленої мети було проведено емпіричне дослідження впливу соціального статусу у групі однолітків на прояви агресивності у підлітковому віці. На основі отриманих даних встановлено характер взаємозв’язку показників соціального статуту у групі з проявами агресивності у підлітковому віці. Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення раніше вивченого матеріалу у працях вітчизняних та зарубіжних науковців. У другому розділі наведено результати власного емпіричного дослідження (емпіричну вибірку склали школярі 9 та 10 класів, віком від 14 до 16 років. Загальна кількість досліджуваних 40 осіб (з них 23 дівчини та 17 хлопців). На підставі проведеного дослідження виявлено, що високий рівень матеріального стану підлітків обумовлює підвищення непрямої агресії та почуття провини. Попри це, високий рівень матеріального благополуччя знижує рівень агресивності та ворожості; високий рівень успішності у навчанні обумовлює зниження фізичної агресії, негативізму, агресивності та ворожості. Визначено, що високий рівень успішності сприяє підвищенню роздратування, почуття провини та образи; встановлено, що при займанні позиції лідера у класі підвищуються показники фізичної, вербальної агресії та загального індексу агресивності та ворожості. Матеріалом для досліджування став синтез діагностичного інструментарію завдяки якому стало можливим визначення впливу соціального статусу у групі однолітків на прояви агресивності у підлітковому віці. The aim of this study is to determine the relationship between social status in a group of peers with manifestations of aggression in adolescence. To achieve this goal, an empirical study of the impact of social status in a group of peers on the manifestations of aggression in adolescence. Based on the data obtained, the nature of the relationship between indicators of social status in the group with manifestations of aggression in adolescence. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization of previously studied material in the works of domestic and foreign scientists. The second section presents the results of their own empirical research (empirical sample consisted of students of 9th and 10th grades, aged 14 to 16. The total number of subjects is 40 people (including 23 girls and 17 boys). Based on the study, it was found that the high level of financial status of adolescents causes an increase in indirect aggression and guilt. Nevertheless, a high level of material well-being reduces the level of aggression and hostility; high level of academic success leads to a decrease in physical aggression, negativism, aggression and hostility. It has been determined that a high level of success contributes to irritation, guilt and resentment; it is established that when taking the position of a leader in the class, the indicators of physical, verbal aggression and the general index of aggression and hostility increase. The material for the study was the synthesis of diagnostic tools that made it possible to determine the impact of social status in a group of peers on the manifestations of aggression in adolescence.
ВПЛИВ СТАТЕВОРОЛЬОВИХ ВІДМІННОСТЕЙ НА ПРОЦЕС ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ
(2020) Соценко, К. С.
Готовність до професійного самовизначення – одне з найважливіших новоутворень юнацького віку. Його основою є особистісне самовизначення, яке виступає як системо утворюючий центр всієї системи можливих «самовизначень». В ході роботи виявлено, що юнацький вік, як для дівчат, так і для хлопців, це час набуття психосексуальної ідентичності та професійного самовизначення. Однак їх статеворольові відмінності визначають певні відмінності у мотиваційно-потребовій сфері. Визначення статево рольових відмінностей Я-образів, свідчить, що дівчата в більшій мірі, ніж хлопці, ототожнюють особистісне самовизначення з професійним. У майбутньому дівчата бачать себе «діловими жінками», а хлопці – «мужніми чоловіками». Отже, у професійному самовизначенні хлопці орієнтуються на зовнішні орієнтири, а дівчата керуються активною природою «внутрішніх потреб». Readiness for professional self-determination is one of the most important neoplasms of adolescence. It is based on personal self-determination, which acts as a system forming the center of the whole system of possible «self-determination». In the course of work it is revealed, it was found that adolescence, for both girls and boys, is a time of acquiring a psychosexual identity and professional self-determination. However, their gender differences determine certain differences in the motivational-needs sphere. Determining the gender-role differences of self-images shows that girls, to a greater extent than boys, identify personal self-determination with professional. In the future, girls see themselves as «business women» and boys as «courageous men». Thus, in professional self-determination, boys focus on external guidelines, and girls are guided by the active nature of «internal needs».
ДИНАМІКА ПЕРЕЖИВАННЯ ПОЧУТТЯ САМОТНОСТІ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
(2020) Гребенюк, А. М.
Метою даної кваліфікаційної роботи є дослідження динаміки переживання почуття самотності в підлітковому віці. У першому розділі здійснено теоретичний аналіз динаміки переживання почуття самотності в підлітковому віці. Другий розділ роботи присвячено дослідженню феномену самотності у підлітковому віці за допомогою психодіагностичних методик. В результаті емпіричного дослідження виявлено динаміку переживання самотності підлітками. Розглянувши динаміку почуття самотності у різних вікових групах підлітків, ми прийшли до висновку, що респонденти, віком 15-16 років частіше ніж підлітки 11-14 років відчувають себе самотніми та страждають від емоційної депривації. Отримані дані про психологічні особливості особистості підлітків, що зазнають почуття самотності, дозволяють ефективніше управляти процесом їх розвитку, здійснювати прогноз можливих змін їх складових. The purpose of this qualification work is to study the dynamics of experiencing feelings of loneliness in adolescence. The first section provides a theoretical analysis of the dynamics of experiencing feelings of loneliness in adolescence. The second section is devoted to the study of the phenomenon of loneliness in adolescence using psychodiagnostic techniques. The empirical study revealed the dynamics of loneliness experienced by adolescents. Considering the dynamics of feelings of loneliness in different age groups of adolescents, we concluded that respondents aged 15-16 years more often than adolescents 11-14 years old feel lonely and suffer from emotional deprivation. The obtained data on the psychological characteristics of the personality of adolescents who experience feelings of loneliness, allow you to more effectively manage the process of their development, to predict possible changes in their components.
ЖАДІБНІСТЬ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН
(2020) Іванова, В. Д.
Робота присвячена дослідженню жадібності як соціально-психологічного феномена. Метою нашого дослідження було теоретико-емпіричне дослідження психологічних особливостей прояву жадібності як соціального феномена. Робота складається з двох частин: теоретичної та практичної. У теоретичному розділі, проаналізовано та узагальнено наукову літературу з питань щодо жадібності як особистісної риси. У емпіричній частині, наведено та інтерпретовано результати за допомогою кількісного та якісного аналізу даних. Проведене дослідження виявило, що у більшості досліджуваних переважає середній рівень показнику жадібності. Встановлено, що рівень загального показника задоволеності життя – вище середнього. Було виявлено, що жадібність, як риса характеру має зворотню кореляційну залежність із задоволеністю життям людини. Виявлено, що респонденти обох вікових груп проявляючи жадібність у переважному ступені відчувають негативні почуття: сором, незадоволеність собою, злість на себе. З`ясовано, що респонденти зрілого віку знецінюють необхідність жадібності та оцінюють її як негативну рису особистості, яка заважає у житті і вимагає корекції. Виявлено, що на думку більшості респондентів обох вікових груп, марнотратно витрачати гроші схильні жінки, а із розумом та бережливістю підходити до цього питання – здатні чоловіки. The work is devoted to the study of greed as a psychosocial phenomenon. The purpose of the study are theoretical and empirical study of the psychological features of the manifestation of greed as a social phenomenon. The work consists of two parts: theoretical and practical. In the theoretical section we analyzed the scientific literature about greed as a personality trait. In the empirical part, the results are presented and interpreted using quantitative and qualitative data analysis. The study has found that in most test subjects prevails the average level of greed. It was established that the level of the general indicator of life satisfaction is above average. It was also found that greed as a character trait has an inverse correlation with satisfaction with human life. It was found that respondents of both age groups, showing greed, mostly feel negative feelings: shame, dissatisfaction with themselves, anger at themselves. It was found that adult respondents devalue the need for greed and assess it as a negative personality trait that interferes with life and requires correction. It was found that according to the majority of respondents of both age groups, women are prone to waste money, and men are able to approach this issue wisely and prudently.
ОПТИМІЗАЦІЯ РОЗВИТКУ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ОСІБ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ
(2023) Галиченко, Ю. М.
Роботу присвячено розвитку резильєнтності у підлітків. Проаналізовано сутність поняття «резильєнтність». Встановлено особливості життєстійкості у підлітків, досліджено особливості резильєнтності у підлітків з різними копінг-стратегіями. З’ясовано, що підвищення рівня життєстійкості та її компонентів «прийняття ризику», «контроль», використання копінг-стратегій «позитивне переосмислення проблемної ситуації», «прийняття відповідальності за її вирішення», зниження використання копінг-стратегій «уникнення» та «дистанціювання», «пошук соціальної підтримки» призводить до підвищення рівня резильєнтності у підлітків. Розроблено корекційно-розвивальну програму спрямовану на оптимізацію розвитку резильєнтності у осіб підліткового віку. The work is dedicated to the development of resilience in adolescents. The essence of the concept of "resilience" has been analyzed. The peculiarities of resilience in adolescents have been established, and the features of resilience in adolescents with different coping strategies have been investigated. It has been found that increasing the level of resilience and its components such as "risk-taking" and "control", using coping strategies such as "positive rethinking of problematic situations" and "taking responsibility for solving them", and reducing the use of coping strategies such as "avoidance" and "distancing", and "seeking social support" leads to an increase in resilience in adolescents. A correctional-developmental program has been developed aimed at optimizing the development of resilience in adolescents.
ОСОБЛИВОСТІ ЗВ'ЯЗКУ ЕКЗИСТЕНЦІЙНИХ ПЕРЕЖИВАНЬ І АКСІОЛОГІЧНОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ
(2021) Зубач, В. С.
Метою даної роботи є аналіз особливостей екзистенційних переживань та аксіологічної сфери особистості, визначення особливостей їх взаємозв'язку. Для досягнення поставленої мети, на основі аналізу даних наукової літератури дано характеристику понять «екзистенційне переживання», «екзистенційний вакуум», «аксіологічна сфера», доведено, що для юнаків характерними є уникнення теми смерті та її нейтральне прийняття, що і є одним із актуальних екзистенційних переживань для даного вікового періоду, а головною ціннісною орієнтацією для юнаків є саме безпека, тобто відсутність загрози як для себе, так і для близького оточення. Визначено, що екзистенційні переживання мають зв'язок з ціннісною сферою юнаків. Робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення раніше викладеного матеріалу інших науковців. У другому розділі наведено результати емпіричного дослідження вибірки досліджуваних (30 осіб юнацького віку), здійснено статистичний та якісний аналіз даних. The purpose of this work is to analyze the features of existential experiences and the axiological sphere of the individual, to determine the features of their relationship. To achieve this goal, based on the analysis of scientific literature data, the concepts of "existential experience", "existential vacuum", "axiological sphere" are characterized, it is proved that young men are characterized by avoiding the topic of death and its neutral acceptance, which is one of the actual existential experiences for this age period, and the main value orientation for young men is safety, that is, the absence of a threat to both themselves and their close environment. It is determined that existential experiences have a connection with the value sphere of young men. The work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalizations of previously presented material by other scientists. The second chapter presents the results of an empirical study of a sample of subjects (30 people of adolescent age), statistical and qualitative analysis of data is carried out.
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ ПОЧУТТЯ ПРОВИНИ У ПІДЛІТКОВОМУ ТА ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ
(2024) Тишковець, Т. С.
Дана робота узагальнює теоретичні матеріали щодо почуття провини та сорому у підлітків та юнаків, стає очевидним, що дані емоції відіграють важливу роль у їхньому емоційному та соціальному розвитку. Почуття провини не лише впливає на самооцінку особистості, а й регулює міжособистісні відносини; почуття сорому є ключовим фактором у формуванні самоконтролю та саморегуляції поведінки. При дослідженні психологічних особливостей розвитку почуття провини та сорому, виявлено, що високий рівень цих емоцій може мати як позитивні, так і негативні аспекти. Відчуття провини сприяє формуванню відповідальності та емпатії, але може також призводити до підвищеної тривожності та самокритики. У свою чергу, почуття сорому може стимулювати соціальну адаптацію, але при великому рівні може обмежувати соціальні взаємодії та самореалізацію. This work summarizes theoretical materials on feelings of guilt and shame in teenagers and young men, it becomes obvious that these emotions play an important role in their emotional and social development. The feeling of guilt not only affects the self-esteem of the individual, but also regulates interpersonal relations; the feeling of shame is a key factor in the formation of self-control and self-regulation of behavior. When studying the psychological features of the development of feelings of guilt and shame, it was found that a high level of these emotions can have both positive and negative aspects. Guilt promotes responsibility and empathy, but can also lead to increased anxiety and self-criticism. In turn, the feeling of shame can stimulate social adaptation, but at a high level it can limit social interactions and self-realization.
ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ В РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУПАХ
(2020) Пухальська, А. В.
Метою даної роботи є дослідження особливостей психологічного благополуччя на різних вікових етапах. Для досягнення поставленої мети в ході нашої роботи було проведено емпіричне дослідження особливості психологічного благополуччя у вікових групах юнацького періоду та період ранньої й середньої дорослості. Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення наукової літератури з проблеми дослідження. У другому розділі наведено результати емпіричного дослідження вибірки досліджуваних (45 осіб, з яких 15 першокурсників та 15 магістрів Херсонського державного університету соціально-психологічного факультету, 15 осіб, віком від 30 до 35 років). В результаті проведеного дослідження встановлено, що особам у віці ранньої дорослості більш властиво мати цілі в житті та мати певні переконання, що забезпечують спрямованість їх життя, ніж особам у юнацькому віці та середньої дорослості. А у віці середньої дорослості більш характерно наявність цілей, ніж у юнацькому віці. Особи у віці середньої дорослості краще вміють організувати власний простір, більш ефективно планувати та керувати повсякденними справами, ніж у юнацькому віці та ранньої дорослості. Також для людей в віці середньої дорослості більш властиво проявляти автономію, ніж для молоді в юнацькому віці. А у віці ранньої та середньої дорослості молодь більш схильна до підтримки позитивних відносин з оточуючими, ніж молодь в юнацькому віці. У віці середньої дорослості молодь більш схильна до відчуття задоволеності життям, ніж молодь в юнацькому віці та ранньої дорослості, а в період ранньої дорослості – більше, ніж в юнацькому. Також встановлено, що рівень задоволеності життя у віці ранньої дорослості залежить від наявності позитивних відносин з оточуючими та наявності цілей у житті. А рівень задоволеності життям осіб у віці середньої дорослості залежить від самоприйняття та наявності позитивних відносин з оточуючими. В юнацькому віці нами не було встановлено достовірних зв’язків між рівнем задоволеності життям та показниками психологічного благополуччя. The purpose of this work is to study the features of psychological well-being at different ages. To achieve this goal in the course of our work was an empirical study of the peculiarities of psychological well-being in the age groups of adolescence and early and middle adulthood. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization of the scientific literature on the problem of research. The second section presents the results of empirical research studied sample ( 45 people, including 15 freshmen and 15 masters of Kherson State University with otsialno psychological th faculty , 15 people aged 30 to 35 years ) . As a result of the research in stanovleno that persons under the age of early adulthood tend to have a purpose in life and have certain beliefs that provide direction their lives than people in middle adolescence and adulthood. And in middle age, the presence of goals is more typical than in adolescence. Middle-aged people are better able to organize their own space, more effectively plan and manage daily affairs than in adolescence and early adulthood. Also, it is more common for middle-aged people to show autonomy than for young people in adolescence. And in early and middle adulthood, young people are more likely to maintain positive relationships with others than young people in adolescence. In middle age, young people are more likely to feel satisfied with life than young people in adolescence and early adulthood, and in early adulthood - more than in adolescence. It is also established that the level of life satisfaction in early adulthood depends on the presence of positive relationships with others and the presence of goals in life. And the level of life satisfaction of middle-aged people depends on self-acceptance and the presence of positive relationships with others. In adolescence, we did not establish reliable relationships between the level of life satisfaction and indicators of psychological well-being.
ПСИХОКОРЕКЦІЯ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ОСІБ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ
(2023) Сич, О. О.
Кваліфікаційну роботу присвячено теоретичному та емпіричному дослідженню агресивної поведінки осіб підліткового віку. Теоретично окреслено провідні психологічні особливості прояву агресивних тенденцій у підлітковому віці. Емпірично визначено залежність демонстрації агресивної поведінки підлітків від показників психічних станів тривожності, фрустрації. Виявлено, що провідною формою транслювання агресивної поведінки у підлітковому віці є вербальна агресія. Запропоновано психокорекційну програму зниження рівня агресивної поведінки осіб підліткового віку. Abstract. The qualification work is devoted to the theoretical and empirical study of aggressive behavior of adolescents. The main psychological features of the manifestation of aggressive tendencies in adolescence are theoretically outlined. The dependence of the demonstration of aggressive behavior of adolescents on indicators of mental states of anxiety and frustration has been determined empirically. It was found that the leading form of broadcasting aggressive behavior in adolescence is verbal aggression. A psychocorrective program to reduce the level of aggressive behavior of adolescents is proposed.
ПСИХОКОРЕКЦІЯ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ОСІБ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ
(2021) Божнюк, А. С.
Досліджено, що агресія - це дії або слова деструктивного змісту, спрямовані на людину, щоб завдати дискомфортного відчуття та шкоди. Агресивність - характерологічна риса, прояви якої обмежуються ворожим відношенням до людей, тварин та до світу в цілому. Встановлено основні види агресії та причини прояву. Розроблено психокорекційну програму для осіб підліткового віку у яких відзначено агресивні тенденції. It has been studied that aggression is actions or words of destructive content aimed at a person to cause discomfort and harm. Aggression is a characterological trait, the manifestations of which are limited to hostile attitudes towards people, animals and the world at large. The main types of aggression and causes are identified. A psycho-correctional program has been developed for adolescents with aggressive tendencies.
ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЦІННІСНО-СМИСЛОВОЇ СФЕРИ ЮНАКІВ ТА ДІВЧАТ
(2020) Лепеха, А. А.
У кваліфікаційній роботі обґрунтована актуальність обраної теми, її значущість, сформульовані мета і завдання практичної роботи. У першому розділі розкрито питання теоретичного вивчення проблеми функціювання ціннісно-смислової сфери в юнацькому віці. Здійснено аналіз теоретико-методологічних засад вивчення проблеми ціннісно-смислової сфери особистості в концепціях зарубіжних та українських вчених. На основі сучасних літературних джерел проаналізовано особливості становлення ціннісно-смислової сфери в осіб юнацького віку. Практична частина присвячена викладенню результатів проведеного автором дослідження. Емпірично визначено особливості функціювання ціннісної та смислової сфери представників юнацького віку, досліджено специфіку мотиваційної спрямованості юнаків та дівчат. The qualification work substantiates the relevance of the chosen topic, its significance, formulates the purpose and objectives of practical work. The first section reveals the theoretical study of the problem of the functioning of the value-semantic sphere in adolescence. The analysis of theoretical and methodological bases of studying the problem of value-semantic sphere of personality in the concepts of foreign and Ukrainian scientists is carried out. On the basis of modern literary sources the peculiarities of the formation of the value-semantic sphere in adolescents are analyzed. The practical part is devoted to the presentation of the results of the author's research. The peculiarities of the functioning of the value and semantic sphere of the youth are empirically determined, the specifics of the motivational orientation of young men and women are investigated.
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИНИКНЕННЯ КОНФЛІКТІВ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
(2020) Корінь, Т. О.
Метою даної кваліфікаційної роботи є теоретично та емпірично з’ясувати особливості виникнення конфліктів у підлітковому віці. У першому розділі проаналізовано теоретичні особливості підліткового віку, розкрито причини виникнення конфліктів. Другий розділ роботи присвячено емпіричному дослідженню проявів конфліктів у підлітків та запропоновано психокорекційну програму зі зниження агресивності підлітків, що мають високий рівень прояву агресії. Причина агресії характеризується хвилюваннями, й пригніченістю, неможливістю виконати певну мету і реалізувати її як важливу потребу. Іноді така реакція на фрустрацію може призвести до невротичних розладів.. Результати діагностичних обстежень виникнення конфліктів у підлітковому віці можуть бути застосовані при психологічному консультуванні підлітків, спрямованому на усвідомлення психологічних особливостей особистості та корекції прояву конфліктів. The purpose of this qualification work is to find out theoretically and empirically the peculiarities of conflicts in adolescence. The first section analyzes the theoretical features of adolescence, reveals the causes of conflicts. The second section is devoted to the empirical study of the manifestations of conflict in adolescents and proposes a psycho-correctional program to reduce the aggression of adolescents with a high level of aggression. The cause of aggression is characterized by anxiety, depression, inability to fulfill a goal and realize it as an important need. Sometimes this reaction to frustration can lead to neurotic disorders. The results of diagnostic examinations of conflicts in adolescence can be used in psychological counseling of adolescents, aimed at understanding the psychological characteristics of the individual and the correction of conflicts.
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ АГРЕСІЇ У ПІДЛІТКІВ З РІЗНИМ СТАТУСНИМ ПОЛОЖЕННЯМ
(2021) Макарчук, Є. В.
Метою даної роботи є вивчення впливу соціометричного статусу серед однолітків на особливості прояву агресії у підлітковому віці. Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення раніше дослідженого матеріалу у працях вітчизняних та зарубіжних науковців: визначено особливості прояву агресії у підлітків з різним статусним положенням (основні причини та види) та проаналізовано основні психологічні засоби подолання агресії у підлітків з різним статусним положенням. У другому розділі наведено результати власного емпіричного дослідження (емпіричну вибірку склали учні 8-х класів, віком від 13 до 14 років. Загальна кількість досліджуваних склала 31 особа). На підставі проведеного дослідження виявлено, що для підлітків не залежно від їх статусного положення характерно ситуаційний прояв роздратованості, підозрілості та фізичної агресії. Для підлітків зі статусним положенням «ізольовані» більш властиво прояви ворожості, агресивності у власній поведінці, прояв форм непрямої агресії, переживання відчуття образи та провини, ніж підліткам зі статусним положенням «прийняті» та «потенційні лідери». Для підлітків, що займають положення прийнятих серед однолітків, більш характерно прояв негативізму, ніж для підлітків із статусним положенням «ізольовані» та «потенційні лідери». А для підлітків, що мають статусне положення потенційних лідерів та прийнятих більш характерно прояв вербальна агресії у власній поведінці, ніж для підлітків, що займають положення ізольованих серед однолітків. The aim of this work is to study the influence of sociometric status among peers on the peculiarities of aggression in adolescence. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization of previously studied material in the works of domestic and foreign scientists: identified features of aggression in adolescents with different status (main causes and types) and analyzed the main psychological means of overcoming aggression in adolescents with different status. The second section presents the results of their own empirical research (empirical sample consisted of 8th grade students aged 13 to 14. The total number of subjects was 31 people). Based on the study, it was found that adolescents, regardless of their status, are characterized by situational manifestations of irritability, suspicion and physical aggression. Adolescents with the status of «isolated» are more likely to show hostility, aggression in their own behavior, manifestations of indirect aggression, feelings of resentment and guilt than adolescents with the status of «accepted» and «potential leaders». Adolescents who are accepted among their peers are more likely to show negativity than adolescents with the status of «isolated» and «potential leaders». And for adolescents who have the status of potential leaders and accepted more typical manifestation of verbal aggression in their own behavior than for adolescents who occupy the position of isolated peers.
ПСИХОЛОГІЧНІ ПАРАМЕТРИ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ЗДОБУТТЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ
(2024) Мікітів, А. Д.
У роботі на основі комплексного аналізу здійснено спробу обґрунтування теоретичних основ психологічних параметрів емоційного інтелекту студентів, які здобувають вищу освіту, під час війни; розглянуто характерні особливості специфіки роботи з юнацьким віком; розкрито особливості розвитку емоційного інтелекту в юнацькому віку; окреслено особливості емпіричного досліду психологічних рівнів емоційного інтелекту особистості. In the work, based on a comprehensive analysis, an attempt was made to substantiate the theoretical foundations of the psychological parameters of the emotional intelligence of students receiving higher education during the war; characteristic features of the specificity of work with youth are considered; the peculiarities of the development of emotional intelligence in youth are revealed; the peculiarities of the empirical study of the psychological levels of the emotional intelligence of the individual are outlined.
ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПЕРЕЖИВАННЯ САМОТНОСТІ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
(2021) Дудкіна, О. Є.
Метою даної роботи є теоретичне та емпіричне визначення психологічних чинників переживання самотності у підлітковому віці. Для досягнення поставленої мети було проведено емпіричне дослідження. На основі отриманих даних визначено особистісні характеристики підлітків, що обумовлюють переживання самотності. Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення раніше дослідженого матеріалу у працях вітчизняних та зарубіжних науковців. У другому розділі наведено результати власного емпіричного дослідження (емпіричну вибірку склали школярі 9-10 класів, віком від 14 до 16 років. Загальна кількість досліджуваних 40 осіб). На підставі проведеного дослідження виявлено взаємозв’язок особистісних характеристик підлітків з особливостями їх переживання самотності: емоційна нестійкість, низький рівень самооцінки підлітків обумовлюють дисоційований вид переживання самотності; домінантність, консерватизм обумовлюють відчужуючий вид переживання самотності у підлітковому віці; товариськість, творчий потенціал досліджуваних сприяють підвищенню показника переживання самотності – ресурс усамітнення; інтелект, творчий потенціал підлітків сприяють підвищенню радості від усамітнення. Матеріалом для досліджування став синтез опитувальників та методик, завдяки яким стало можливим визначення чинників, що обумовлюють переживання самотності у підлітковому віці. The aim of this work is to theoretically and empirically determine the psychological factors of experiencing loneliness in adolescence. To achieve this goal, an empirical study was conducted. Based on the obtained data, the personal characteristics of adolescents that determine the experience of loneliness are determined. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization of previously studied material in the works of domestic and foreign scientists. The second section presents the results of their own empirical research (empirical sample consisted of students in grades 9-10, aged 14 to 16. The total number of subjects is 40). On the basis of the conducted research the interrelation of personal characteristics of teenagers with features of their experience of loneliness is revealed: emotional instability, low level of self-esteem of teenagers cause a dissociated type of experience of loneliness; dominance, conservatism cause the alienating type of experience of loneliness in adolescence; sociability, creative potential of the subjects contribute to increasing the rate of loneliness - a resource of solitude; intelligence, creative potential of adolescents contribute to the joy of solitude. The material for the study was a synthesis of questionnaires and methods that made it possible to determine the factors that cause the experience of loneliness in adolescence.
ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ТРИВОЖНОСТІ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ
(2021) Афанасенко, М. І.
Метою даної роботи є теоретичне та емпіричне визначення психологічних чинників, що обумовлюють прояви тривожності в юнацькому віці. Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення раніше дослідженого матеріалу у працях вітчизняних та зарубіжних науковців. У другому розділі наведено результати власного емпіричного дослідження (емпіричну вибірку склали школярі 10 та 11 класів, віком від 15 до 17 років. Загальна кількість досліджуваних 50 осіб, з них 33 дівчини та 17 хлопців). На підставі проведеного дослідження визначено психологічні чинники, що обумовлюють прояви тривожності в юнацькому віці: нестійкий тип акцентуації характеру обумовлює невизначеність мотивації, постійне відчуття тривоги та зниження рівня самооцінки; внутрішнє напруження у ситуації, коли повчають батьки, обумовлює підвищення відчуття тривоги школярів під час спілкування з однолітками та зниження рівня домагань; шизоїдний тип акцентуації характеру сприяє підвищення реактивної тривожності, бажання школярів бути на самоті та зниження рівня самооцінки. Матеріалом для досліджування став синтез опитувальників та методик, завдяки яким стало можливим визначення психологічних чинників, що обумовлюють прояви тривожності в юнацькому віці. The purpose of this work is the theoretical and empirical determination of psychological factors that cause manifestations of anxiety in adolescence. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization of previously studied material in the works of domestic and foreign scientists. The second section presents the results of their own empirical research (empirical sample consisted of students of 10th and 11th grades, aged 15 to 17 years. The total number of subjects is 50 people, including 33 girls and 17 boys). Based on the study, the psychological factors that cause manifestations of anxiety in adolescence were identified: unstable type of character accentuation causes uncertainty of motivation, constant feeling of anxiety and decreased self-esteem; internal tension in the situation when parents teach, causes an increase in anxiety among students when communicating with peers and reduce the level of harassment; schizophrenic type of character accentuation increases reactive anxiety, students' desire to be alone and lowers self-esteem. The material for the study was a synthesis of questionnaires and methods, which made it possible to determine the psychological factors that cause anxiety in adolescence.