Факультет психології, історії та соціології
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10849
Browse
25 results
Search Results
Item ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СТИЛІВ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ ТА СТРЕСОСТІЙКОСТІ У ДІТЕЙ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ(2024) Приходько, Є. С.Дана робота узагальнює результати дослідження, що розглядає взаємозв’язок між стилями сімейного виховання та стресостійкістю підлітків. За допомогою різних методів та інструментів було виявлено, що батьки, обираючи певну стратегію виховання, можуть впливати на спосіб, яким підліток реагує на стресові ситуації та його рівень опірності стресу. Результати показали, що батьки, які схильні до симбіотичних відносин з дитиною, частіше сприяють у підлітків формуванню стратегії відволікання у стресових ситуаціях. З іншого боку, діти з низьким рівнем стресостійкості та обирають стратегію відволікання при стресі, мають батьків, що виявляють схильність до авторитарної гіперсоціалізації. Також було виявлено, що батьки з різними рівнями суб’єктивного контролю мають вплив на те, яку стратегію уникнення чи проблемно-орієнтованої поведінки обирають їхні діти у стресових ситуаціях. This work summarizes the results of a study that examines the relationship between family upbringing styles and stress resistance of teenagers. With the help of various methods and tools, it was found that parents, choosing a certain parenting strategy, can influence the way a teenager reacts to stressful situations and his level of stress resistance. The results showed that parents, who are prone to symbiotic relationships with their children, more often contribute to the formation of distraction strategies in stressful situations in adolescents. On the other hand, children with a low level of stress resistance and who choose a distraction strategy during stress have parents who show a tendency to authoritarian hypersocialization. It was also found that parents with different levels of subjective control have an influence on which avoidance strategy or problem-oriented behavior their children choose in stressful situations.Item ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ ПОЧУТТЯ ПРОВИНИ У ПІДЛІТКОВОМУ ТА ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ(2024) Тишковець, Т. С.Дана робота узагальнює теоретичні матеріали щодо почуття провини та сорому у підлітків та юнаків, стає очевидним, що дані емоції відіграють важливу роль у їхньому емоційному та соціальному розвитку. Почуття провини не лише впливає на самооцінку особистості, а й регулює міжособистісні відносини; почуття сорому є ключовим фактором у формуванні самоконтролю та саморегуляції поведінки. При дослідженні психологічних особливостей розвитку почуття провини та сорому, виявлено, що високий рівень цих емоцій може мати як позитивні, так і негативні аспекти. Відчуття провини сприяє формуванню відповідальності та емпатії, але може також призводити до підвищеної тривожності та самокритики. У свою чергу, почуття сорому може стимулювати соціальну адаптацію, але при великому рівні може обмежувати соціальні взаємодії та самореалізацію. This work summarizes theoretical materials on feelings of guilt and shame in teenagers and young men, it becomes obvious that these emotions play an important role in their emotional and social development. The feeling of guilt not only affects the self-esteem of the individual, but also regulates interpersonal relations; the feeling of shame is a key factor in the formation of self-control and self-regulation of behavior. When studying the psychological features of the development of feelings of guilt and shame, it was found that a high level of these emotions can have both positive and negative aspects. Guilt promotes responsibility and empathy, but can also lead to increased anxiety and self-criticism. In turn, the feeling of shame can stimulate social adaptation, but at a high level it can limit social interactions and self-realization.Item ФЕНОМЕН БРЕХЛИВОСТІ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ(2024) Нечай, Л. В.Кваліфікаційна робота (проєкт) спрямована на дослідження взаємної залежності між явищами брехливості та емоційного інтелекту. Визначено значення поняття «брехня», її види та особливості прояву. Описано головні причини та мотиви, що впливають на розвиток даного феномену у підлітковому віці. Охарактеризовано концепцію емоційного інтелекту особистості. Виокремлено його основні складові та специфіку. Розглянуто характерні особливості для підлітків із різними рівнями емоційного інтелекту. Для встановлення взаємозв'язку між зазначеними категоріями було проведене емпіричне дослідження із застосуванням впорядкованих даних та методів математичної статистики. The qualification work (project) is aimed at researching the mutual dependence between the phenomena of lying and emotional intelligence. The meaning of the concept of "lie", its types and features of manifestation are defined. The main reasons and motives affecting the development of this phenomenon in adolescence are described. The concept of emotional intelligence of the individual is characterized. Its main components and specifics are highlighted. The characteristic features of teenagers with different levels of emotional intelligence are considered. To establish the relationship between the specified categories, an empirical study was conducted using ordered data and methods of mathematical statistics.Item ПСИХОЛОГІЧНІ ПАРАМЕТРИ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ЗДОБУТТЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ(2024) Мікітів, А. Д.У роботі на основі комплексного аналізу здійснено спробу обґрунтування теоретичних основ психологічних параметрів емоційного інтелекту студентів, які здобувають вищу освіту, під час війни; розглянуто характерні особливості специфіки роботи з юнацьким віком; розкрито особливості розвитку емоційного інтелекту в юнацькому віку; окреслено особливості емпіричного досліду психологічних рівнів емоційного інтелекту особистості. In the work, based on a comprehensive analysis, an attempt was made to substantiate the theoretical foundations of the psychological parameters of the emotional intelligence of students receiving higher education during the war; characteristic features of the specificity of work with youth are considered; the peculiarities of the development of emotional intelligence in youth are revealed; the peculiarities of the empirical study of the psychological levels of the emotional intelligence of the individual are outlined.Item ВПЛИВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СУМІСНОСТІ НА НАВЧАЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ ЗДОБУВАЧІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ(2023) Тупиця, В. С.Робота присвячена дослідженню впливу соціального конструкту психологічної сумісності в малій групі на навчальную діяльність студентів закладів вищої освіти. Висвітлено сутність професійної орієнтації, її зв'язок з становлення особи юнацького віку майбутнім студентом ЗВО та подальший вплив на навчання. Розглянуто основні характеристики юнацького віку, його особливості які мать вплив в освітньому процесі. Розкрито питання коммунікативної культури в середовищі ЗВО як важливого компонента в становлені майбутнього спеціаліста під час навчання. Освітлено роль навчання у ЗВО особи юнацького віку у становлені його особистості як людини і фахівця. Для підтвердження або спростування теорії зв'язку психологічної сумісності з навчальною діяльність були проведені заняття з двома групами студентів, дослідження проводилося до та після впровадження системи навчальних завдань інтерактивного характеру, що спрямовані на створення комунікативної культури. The paper is devoted to the study of the influence of the social construct of psychological compatibility in a small group on the educational activities of students of higher educational institutions. The article highlights the essence of professional orientation, its connection with the formation of a person of adolescence by a future student of a higher education institution and its further impact on learning. The main characteristics of adolescence, its features that have an impact in the educational process are considered. The issues of communicative culture in the environment of higher education institutions as an important component in the formation of a future specialist during training are revealed. The role of education in a higher education institution of a young person in the formation of his personality as a person and specialist is highlighted. To confirm or refute the theory of psychological compatibility with educational activities, classes were held with two groups of students, the study was conducted before and after the introduction of a system of interactive educational tasks aimed at creating a communicative culture.Item ПСИХОКОРЕКЦІЯ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ОСІБ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ(2023) Сич, О. О.Кваліфікаційну роботу присвячено теоретичному та емпіричному дослідженню агресивної поведінки осіб підліткового віку. Теоретично окреслено провідні психологічні особливості прояву агресивних тенденцій у підлітковому віці. Емпірично визначено залежність демонстрації агресивної поведінки підлітків від показників психічних станів тривожності, фрустрації. Виявлено, що провідною формою транслювання агресивної поведінки у підлітковому віці є вербальна агресія. Запропоновано психокорекційну програму зниження рівня агресивної поведінки осіб підліткового віку. Abstract. The qualification work is devoted to the theoretical and empirical study of aggressive behavior of adolescents. The main psychological features of the manifestation of aggressive tendencies in adolescence are theoretically outlined. The dependence of the demonstration of aggressive behavior of adolescents on indicators of mental states of anxiety and frustration has been determined empirically. It was found that the leading form of broadcasting aggressive behavior in adolescence is verbal aggression. A psychocorrective program to reduce the level of aggressive behavior of adolescents is proposed.Item ОПТИМІЗАЦІЯ РОЗВИТКУ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ОСІБ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ(2023) Галиченко, Ю. М.Роботу присвячено розвитку резильєнтності у підлітків. Проаналізовано сутність поняття «резильєнтність». Встановлено особливості життєстійкості у підлітків, досліджено особливості резильєнтності у підлітків з різними копінг-стратегіями. З’ясовано, що підвищення рівня життєстійкості та її компонентів «прийняття ризику», «контроль», використання копінг-стратегій «позитивне переосмислення проблемної ситуації», «прийняття відповідальності за її вирішення», зниження використання копінг-стратегій «уникнення» та «дистанціювання», «пошук соціальної підтримки» призводить до підвищення рівня резильєнтності у підлітків. Розроблено корекційно-розвивальну програму спрямовану на оптимізацію розвитку резильєнтності у осіб підліткового віку. The work is dedicated to the development of resilience in adolescents. The essence of the concept of "resilience" has been analyzed. The peculiarities of resilience in adolescents have been established, and the features of resilience in adolescents with different coping strategies have been investigated. It has been found that increasing the level of resilience and its components such as "risk-taking" and "control", using coping strategies such as "positive rethinking of problematic situations" and "taking responsibility for solving them", and reducing the use of coping strategies such as "avoidance" and "distancing", and "seeking social support" leads to an increase in resilience in adolescents. A correctional-developmental program has been developed aimed at optimizing the development of resilience in adolescents.Item ВПЛИВ САМООЦІНКИ НА САМОТНІСТЬ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ(2023) Бахута, Г. М.Дипломна робота присвячена теоретичному та емпіричному дослідженню впливу самооцінки на переживання самотності у підлітковому віці. Визначено структуру, види та особливості переживання самотності, виокремлено сучасні напрями вивчення самотності в підлітковому віці. В ній окреслено основні особливості поняття «самооцінка» як психологічного феномену і теоретично досліджено виникнення та формування самооцінки у підлітків. За допомогою емпіричного дослідження було доведено вплив самооцінки на переживання самотності в осіб підліткового віку. Окрім цього, було визначено кореляційні зв'язки між підлітковою самотністю та самосприйняттям, самокерівництвом та внутрішньою конфліктністю. The thesis is devoted to the theoretical and empirical study of the influence of self-esteem on the experience of loneliness in adolescence. The structure, types and features of experiencing loneliness are defined and the directions of studying loneliness in adolescence are highlighted. The main features of the concept of "self-esteem" as a psychological phenomenon were outlined and the emergence and formation of self-esteem in adolescents was theoretically investigated. Empirical research has proven the influence of self-esteem on the experience of loneliness in adolescents. In addition, correlations were determined between adolescent loneliness and self-perception, self-management, and internal conflict.Item ЧАСОВІ АСПЕКТИ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ЮНАКІВ З РІЗНИМ РІВНЕМ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ(2021) Каракая, Е. Е.Метою даної роботи є аналіз та дослідження часових аспектів саморегуляції юнаків з рівним рівнем життєстійкості. Для досягнення поставленої мети були сформульовані і реалізовані такі завдання дослідження, а саме: теоретичне аналізування поняття «саморегуляція», «життєстійкість» в працях вітчизняних та зарубіжних науковців, емпіричне дослідження часових аспектів саморегуляції юнаків з різним рівнем життєстійкості. Дослідивши часову перспективу юнаків, було виявлено, що у досліджуваних часова перспектива є збалансованою – позитивне минуле, гедоністичне теперішнє також є плани на майбутнє. The purpose of this work is to analyze and study the temporal aspects of self-regulation of young people with equal levels of vitality. To achieve this goal, the following research objectives were formulated and implemented, namely: theoretical analysis of the concept of "self-regulation", "viability" in the works of domestic and foreign scientists, empirical study of temporal aspects of self-regulation of young people with different levels of viability. Examining the time perspective of young people, it was found that the time perspective of the subjects is balanced - a positive past, hedonistic present also have plans for the future.Item ВПЛИВ СОЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ У ГРУПІ ОДНОЛІТКІВ НА ПРОЯВИ АГРЕСИВНОСТІ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ(2021) Заїць, К. В.Метою даної роботи є визначенні взаємозв’язку соціального статусу у групі однолітків з проявами агресивності у підлітковому віці. Для досягнення поставленої мети було проведено емпіричне дослідження впливу соціального статусу у групі однолітків на прояви агресивності у підлітковому віці. На основі отриманих даних встановлено характер взаємозв’язку показників соціального статуту у групі з проявами агресивності у підлітковому віці. Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення раніше вивченого матеріалу у працях вітчизняних та зарубіжних науковців. У другому розділі наведено результати власного емпіричного дослідження (емпіричну вибірку склали школярі 9 та 10 класів, віком від 14 до 16 років. Загальна кількість досліджуваних 40 осіб (з них 23 дівчини та 17 хлопців). На підставі проведеного дослідження виявлено, що високий рівень матеріального стану підлітків обумовлює підвищення непрямої агресії та почуття провини. Попри це, високий рівень матеріального благополуччя знижує рівень агресивності та ворожості; високий рівень успішності у навчанні обумовлює зниження фізичної агресії, негативізму, агресивності та ворожості. Визначено, що високий рівень успішності сприяє підвищенню роздратування, почуття провини та образи; встановлено, що при займанні позиції лідера у класі підвищуються показники фізичної, вербальної агресії та загального індексу агресивності та ворожості. Матеріалом для досліджування став синтез діагностичного інструментарію завдяки якому стало можливим визначення впливу соціального статусу у групі однолітків на прояви агресивності у підлітковому віці. The aim of this study is to determine the relationship between social status in a group of peers with manifestations of aggression in adolescence. To achieve this goal, an empirical study of the impact of social status in a group of peers on the manifestations of aggression in adolescence. Based on the data obtained, the nature of the relationship between indicators of social status in the group with manifestations of aggression in adolescence. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization of previously studied material in the works of domestic and foreign scientists. The second section presents the results of their own empirical research (empirical sample consisted of students of 9th and 10th grades, aged 14 to 16. The total number of subjects is 40 people (including 23 girls and 17 boys). Based on the study, it was found that the high level of financial status of adolescents causes an increase in indirect aggression and guilt. Nevertheless, a high level of material well-being reduces the level of aggression and hostility; high level of academic success leads to a decrease in physical aggression, negativism, aggression and hostility. It has been determined that a high level of success contributes to irritation, guilt and resentment; it is established that when taking the position of a leader in the class, the indicators of physical, verbal aggression and the general index of aggression and hostility increase. The material for the study was the synthesis of diagnostic tools that made it possible to determine the impact of social status in a group of peers on the manifestations of aggression in adolescence.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »