Кафедра образотворчого мистецтва і дизайну
Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10335
Browse
Item Архітектурний пейзаж засобами м’яких матеріалів в умовах пленеру(2020) Солодова, І. О.Пояснювальна записка до кваліфікаційної роботи магістра містить: 25 стор, 16 використаних джерел. Мета магістерської роботи полягає у дослідженні теоретичних основ і практичних можливостей виконання архітектурного пейзажу засобами м’якими матеріалів в умовах пленеру. Об’єктом дослідження є архітектурний пейзаж в умовах пленеру. Предметом дослідження є процес застосування м’яких матеріалів при виконанні архітектурного пейзажу в умовах пленеру. Методи дослідження : теоретичний аналіз літературних джерел з теми дослідження; розгляд процесу створення архітектурного пейзажу засобами м’яких матеріалів в умовах пленеру. В першій частині пояснювальної записки висвітлено основні історичні етапи становлення архітектурного пейзажу в образотворчому мистецтві. Було описано характерні особливості м’яких матеріалів та засоби їх виразності в малюнку. У другій частині було докладно описано принцип виконання архітектурного пейзажу в умовах пленеру та послідовність створення диптиху. Дослідивши основні принципи застосування м’яких матеріалів під час виконання архітектурного пейзажу слід зазначити, що художник головну увагу звертає на зображення пам’яток архітектури в поєднанні з оточуючим середовищем. Одним з основних елементів становлення художника як професіонала це вміння практично застосовувати навички в малюнку особливо на пленері графічними м’якими матеріалами. Технічні можливості застосування цих матеріалів дають змогу швидко та ефектно передати основні характеристики натури. Особливо, якщо це стосується зображення пейзажу та архітектурних ансамблів. Зображення міських вулиць в різних перспективних ракурсах та в різний час доби завжди є цікавим та популярним сюжетом для створення творчої роботи. Розгляду теми міських та архітектурних пейзажів присвячені деякі аспекти досліджень В. Овсійчука, Д. Степовика, О. Федорука, М. Сажина, В. Штернберга, Т. Шевченка частково висвітлений у дослідженнях В. Яцюка, Ю. Белічка, В. Підгори.