eKhSuir
Інституційний репозитарій Херсонського державного університету
Ласкаво просимо до eKhSuir — електронного сховища наукових, навчальних і методичних напрацювань Херсонського державного університету. Репозитарій створений з метою накопичення, збереження та надання відкритого доступу до результатів інтелектуальної діяльності викладачів, дослідників, здобувачів вищої освіти та співробітників ХДУ.
У eKhSuir розміщуються:
- наукові статті, тези доповідей, звіти про дослідження;
- дисертації, автореферати, кваліфікаційні та дипломні роботи;
- навчальні посібники, методичні матеріали, презентації;
- публікації у збірниках та матеріали конференцій.
Мета репозитарію — забезпечити довготривале зберігання та вільний онлайн-доступ до науково-освітніх ресурсів університету, сприяти академічній прозорості, поширенню знань, розвитку відкритої науки та популяризації результатів досліджень серед української та міжнародної наукової спільноти.
Репозитарій працює на базі програмного забезпечення DSpace та підтримується Науковою бібліотекою ХДУ.
20918 results
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНИ У ВОЄННИЙ ТА ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОД
(2025) Шперун, Х. В.
У розділі здійснено дослідження міграційних процесів в України у воєнний та післявоєнний період. Зауважено, що міграційні процеси в Україні після здобуття незалежності зазнали суттєвих змін – на початковому етапі спостерігалося зростання населення завдяки репатріації, однак згодом еміграція українців набула масового характеру, що
спричинило як позитивні (зменшення безробіття, валютні надходження), так і негативні (депопуляція, порушення сімейних зв’язків) наслідки.
Підкреслено, що останні роки відзначилися активізацією міграції, зумовленою геополітичними та економічними факторами, зокрема тимчасовою окупацією територій, спрощенням виїзду до ЄС та наслідками повномасштабного вторгнення рф на територію України. Наведено статистичні данні щодо структури міграційних процесів за участі ВПО та українських біженців у період з 24.02.2022 р. по теперішній час. Означено, що у післявоєнний період міграційні процеси в Україні визначатимуться масштабами повернення біженців і ВПО, темпами відновлення економіки та інфраструктури, державними програмами з реінтеграції населення, залученням іноземних інвесторів і робочої сили, а також міграційною політикою ЄС щодо українців. Визначено авторське поняття «міграційна політика. Констатовано, що, регулювання міграційних процесів у післявоєнний період може бути спрямоване на: удосконалення законодавчої бази, управління міграційними потоками та інтеграція мігрантів, свобода пересування та правовий захист, запобігання дискримінації та забезпечення соціальної стабільності, розвиток міжнародної співпраці, ефективне управління та моніторинг міграційних процесів, протидія нелегальній міграції та торгівлі людьми, стимулювання повернення мігрантів та залучення інвестицій, розвиток резильєнтної економіки та ін.
STRATEGIES FOR RECONSTRUCTION AND MODERNIZATION OF THE CONFECTIONERY INDUSTRY IN POST-WAR UKRAINE
(2025) Ushkarenko, I. V.; Sorokina, A. M.
The article examines the current challenges and prospects for the development of the food industry, particularly the confectionery sector, in the context of post-war economic recovery. The research focuses on analyzing the key issues caused by the destruction of production capacities, logistical difficulties, raw material shortages, and changing consumer preferences.
Key areas for industry recovery are identified, including production modernization, the implementation of innovative technologies, adaptation to international quality standards, development of export potential, and state support for enterprises. The study employs methods of economic analysis, comparative evaluation, and forecasting to determine optimal paths for stabilization and long-term industry development.
The main findings of the study indicate the need for a comprehensive approach to rebuilding the confectionery industry, which includes stimulating investment, implementing energy-efficient technologies, and strengthening international cooperation.
ПРОТИДІЇ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЮ) МАЙНА ОТРИМАНОГО ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ У ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОД
(2025) Нікітінський, О. П.
У розділі здійснено дослідження протидії легалізації (відмиванню) майна отриманого злочинним шляхом у післявоєнний період.
Зауважено, що на міжнародному рівні поняття легалізації (відмиванню) майна отриманого злочинним шляхом визначається, як зв’язок незаконного обігу фінансових ресурсів із транснаціональною злочинністю, а також окреслюється предикатні злочини, що призводять до легалізації незаконних доходів, на національному рівні – встановлює юридичне визначення відмивання коштів, охоплюючи широкий спектр дій, спрямованих на приховування або маскування їхнього незаконного походження. Підкреслено, що в теорії та практиці правничої науки серед науковців не має єдиного підходу до розуміння поняття «легалізації (відмиванню) майна отриманого злочинним шляхом», оскільки дане явище носить міждисциплінарний характер та досліджується в межах різних галузей науки (кримінально-правовий, фінансово-економічний, кримінологічний, міжнародно-правовий, інституційно-правових підхід).
Надано авторське визначення поняття «легалізація (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом». Зауважено, що ключовими ознаками «відмивання коштів/майна» є: незаконне походження коштів; маскування джерела походження коштів і майна отриманих злочинним шляхом; вторинний фінансовий злочин. Систематизовано, типи легалізації (відмивання) майна отриманого злочинним шляхом.
Визначено, що перспективами вдосконалення правового механізму протидії відмиванню грошей у післявоєнній Україні є: гармонізація національного законодавства з міжнародними стандартами, посилення державного контролю за фінансовими потоками, розвиток фінансового моніторингу та правоохоронної діяльності, антикорупційні реформи та прозорість тендерних процедур, міжнародне співробітництво, запровадження санкційних механізмів проти осіб, причетних до фінансових злочинів та ін.
CREATING INFRASTRUCTURE FOR SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF DEOCCUPIED REGIONS
(2025) Mokhnenko, A. S.
The study examines the problem of restoration and creation of infrastructure for sustainable development of the deoccupied regions of Ukraine. The main emphasis is on a multifaceted approach that includes economic, social, environmental and institutional aspects. The authors emphasize the importance not only of restoring destroyed facilities, but also of creating conditions for long-term development. Considerable attention is paid to environmentally sustainable technologies, energy conservation and the use of renewable energy sources. A special role in this process is played by social cohesion, restoring citizens' trust in the authorities and ensuring the inclusiveness of reconstruction. The study also analyzes international experience and suggests specific steps for integrating these regions into the national and global context. Recommendations for attracting international support, innovative technologies and developing strategic planning are aimed at achieving sustainable development and improving the quality of life. This work is a significant contribution to the development of an effective policy for the restoration and development of the deoccupied territories of Ukraine.
ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ У ПІСЛЯВОЄННІЙ УКРАЇНІ: ПРАВОВІ ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
(2025) Гавловська, А. О.; Томіліна, Ю. Є.
У розділі монографії здійснено дослідження правових викликів та перспектива досягнення гендерної рівності у післявоєнній Україні.
Визначено, що гендерна рівність – це принцип, за яким жінки та
чоловіки повинні мати рівні можливості реалізувати свій потенціал без гендерних бар'єрів у всіх сферах суспільного життя; суспільний стан, за якого особи будь-якої статі мають рівні права, можливості та ресурси для самореалізації у політичному, економічному, соціальному та культурному житті без дискримінації і стереотипних обмежень; фундаментальна цінність демократичного суспільства, що спрямована на забезпечення справедливості, соціальної інклюзії та гармонійного розвитку людства. Підкреслено, що міжнародні стандарти та національне законодавство закріплює концепцію гендерної рівності на основі комплексного підходу до забезпечення різних аспектів гендерної рівності, зокрема, захисту прав жінок та чоловіків, рівні можливості на ринку праці, протидія домашньому насильству, гендерна освіта та підвищення обізнаності, протидія гендерним стереотипам, політична участь жінок та чоловіків, підтримка репродуктивних прав, запобігання насильству за ознакою статі, розвиток гендерної статистики та ін.
Внесено припущення, що основними викликами у забезпечення гендерної рівності у післявоєнний час в Україні можуть бути: відновлення прав осіб які постраждали від війни; збільшення рівня домашнього насильства та сексуального насильства в умовах конфлікту; забезпечення рівного доступу до економічних можливостей в умовах руйнування інфраструктури, втрати робочих місці та економічної нестабільності; необхідність масової психологічної реабілітації та підтримки ментального здоров'я; ризики гендерної нерівності в розподілі ресурсів, участі жінок і чоловіків у процесах відбудови та розподілі відповідальності на всіх рівнях, маргіналізація жінок у процесах прийняття рішень і політичного впливу; невідповідність правового забезпечення гендерної рівності до європейських стандартів; зміна гендерних ролей, формування нових гендерних стереотипів; необхідність реінтеграції військовослужбовців та ін. Зауважено, що з огляду на основні виклики у забезпеченні гендерної рівності у післявоєнний період, правове регулювання має бути спрямоване на відновлення прав осіб, які постраждали від війни, запобігання та протидія домашньому та сексуальному насильству, забезпечення рівного доступу до економічних можливостей, психологічна реабілітація та підтримка ментального здоров’я, гендерний баланс у процесах відбудови та прийнятті рішень, адаптація правового забезпечення гендерної рівності до європейських стандартів, реінтеграція військовослужбовців та ін.