Кафедра психології

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/14059

Browse

Now showing 1 - 20 of 48

СОЦІАЛЬНІ ОЧІКУВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ У ВИМІРАХ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ
(2021) Шевченко, А. В.
Розглянуто різноманітні підходи, концепції та погляди вчених до висвітлення феноменів «психологічне благополуччя» та «соціальні очікування» у психології. Надано власне розуміння поняттю «соціальні очікування» – прогностичні сподівання стосовно якогось перебігу подій у далекому чи близькому майбутньому, що спираються на когнітивний, емоційний та конативний елементи, та є регуляторами соціальної поведінки індивіда. Здійснено емпіричне дослідження, яке полягало у встановленні взаємозв’язку соціальних очікувань та психологічного благополуччя студентської молоді. Надано психологічну характеристику особам з різними рівнями психологічного благополуччя та соціальних очікувань. На основі отриманих психологічних «портретів», розроблено психокорекційну програму для осіб з низькими показниками, з метою підвищення рівня психологічного благополуччя засобами психологічного тренінгу. Various approaches, concepts and views of scientists to cover the phenomena of "psychological well-being" and "social expectations" in psychology are considered. In our view, "social expectations" are prognostic expectations about some course of events in the distant or near future, based on cognitive, emotional and conative elements, and are regulators of social behavior of the individual. An empirical study was conducted to establish the relationship between social expectations and psychological well-being of student youth. Psychological characteristics of persons with different levels of psychological well-being and social expectations are given. On the basis of the received psychological "portraits", the psychocorrection program for persons with low indicators is developed, for the purpose of increase of level of psychological well-being by means of psychological training.
ЖИТТЄВІ ЗАВДАННЯ ОСОБИСТОСТІ І ПОБУДОВА ЧАСОВОЇ ПЕРСПЕКТИВИ
(2021) Єгорова, В. П.
Метою кваліфікаційної роботи полягає у дослідженні життєструктурування особистості як взаємозв’язку життєвих завдань та побудови часової перспективи особистості. На основі аналізу сучасних наукових досліджень визначається сутність та значення життєвих завдань та формування часової перспективи особистості у процесі її життєвого шляху. На основі емпіричного дослідження були проаналізовані особливості побудови життєвих завдань та часової перспективи досліджуваних студентів. Також визначили особливості взаємозв’язку життєвих завдань та побудови часової перспективи особистості. Результати оброблені кількісно та якісно і представлені в таблицях і малюнках. The purpose of qualifying work is to study the life structure of the individual as a relationship of life tasks and to build a time perspective of the individual. Based on the analysis of modern scientific researches, the essence and significance of life tasks and the formation of the time perspective of the individual in the process of its life path are determined. On the basis of empirical research, the peculiarities of building life tasks and the time perspective of the studied students were analyzed. They also identified the peculiarities of the relationship of life tasks and the construction of the time perspective of the individual. The results are processed quantitatively and qualitatively and presented in tables and figures.
ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПЕРЕЖИВАННЯ САМОТНОСТІ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
(2021) Дудкіна, О. Є.
Метою даної роботи є теоретичне та емпіричне визначення психологічних чинників переживання самотності у підлітковому віці. Для досягнення поставленої мети було проведено емпіричне дослідження. На основі отриманих даних визначено особистісні характеристики підлітків, що обумовлюють переживання самотності. Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення раніше дослідженого матеріалу у працях вітчизняних та зарубіжних науковців. У другому розділі наведено результати власного емпіричного дослідження (емпіричну вибірку склали школярі 9-10 класів, віком від 14 до 16 років. Загальна кількість досліджуваних 40 осіб). На підставі проведеного дослідження виявлено взаємозв’язок особистісних характеристик підлітків з особливостями їх переживання самотності: емоційна нестійкість, низький рівень самооцінки підлітків обумовлюють дисоційований вид переживання самотності; домінантність, консерватизм обумовлюють відчужуючий вид переживання самотності у підлітковому віці; товариськість, творчий потенціал досліджуваних сприяють підвищенню показника переживання самотності – ресурс усамітнення; інтелект, творчий потенціал підлітків сприяють підвищенню радості від усамітнення. Матеріалом для досліджування став синтез опитувальників та методик, завдяки яким стало можливим визначення чинників, що обумовлюють переживання самотності у підлітковому віці. The aim of this work is to theoretically and empirically determine the psychological factors of experiencing loneliness in adolescence. To achieve this goal, an empirical study was conducted. Based on the obtained data, the personal characteristics of adolescents that determine the experience of loneliness are determined. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization of previously studied material in the works of domestic and foreign scientists. The second section presents the results of their own empirical research (empirical sample consisted of students in grades 9-10, aged 14 to 16. The total number of subjects is 40). On the basis of the conducted research the interrelation of personal characteristics of teenagers with features of their experience of loneliness is revealed: emotional instability, low level of self-esteem of teenagers cause a dissociated type of experience of loneliness; dominance, conservatism cause the alienating type of experience of loneliness in adolescence; sociability, creative potential of the subjects contribute to increasing the rate of loneliness - a resource of solitude; intelligence, creative potential of adolescents contribute to the joy of solitude. The material for the study was a synthesis of questionnaires and methods that made it possible to determine the factors that cause the experience of loneliness in adolescence.
ПСИХОЛОГІЧНІ ЗМІСТОВІ ПАРАМЕТРИ АГРЕСИВНОСТІ ОСІБ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ
(2021) Білоус, Н. Я.
У роботі аналізується питання агресивної поведінки осіб підліткового віку. Виокремлено основні параметри агресивності підлітків. Психологічні змістові параметри підліткової агресивності пов’язані зі зміною системи цінностей, розширенням соціального оточення, недостатньою здатністю до саморегуляції та самоконтролю, неадекватною самооцінкою, емоційною нестійкістю, деструктивною тривожністю, які можна об’єднати у відповідний симптомокомплекс особливостей особистості підлітків, схильних до агресії. Для досягнення поставленої мети, на основі аналізу даних наукової літератури, доведено, що існують відмінності в у проявах агресії у дівчат і хлопців. Так у підлітків чоловічої статі переважає фізична агресія, а у дівчат-підлітків більш виразною виявилась вербальна агресія і непряма агресія. Робота складається з двох розділів. Перший розділ дослідження присвячено теоретичному аналізу причин та параметрів підліткової агресивності. У другому розділі наведено результати емпіричного дослідження вибірки досліджуваних (21 особа підліткового віку), здійснено статистичний та якісний аналіз даних. The work analyzes the issue of aggressive behavior of adolescent people. The main parameters of adolescent aggressiveness are distinguished. Psychological content parameters of adolescent aggression associated with changing the system of values, expansion of the social environment, lack of self-regulation and self-control, inadequate self-esteem, emotional instability, destructive anxiety that can be combined into the corresponding symptom complex features of the personality of adolescents prone to aggression. To achieve the goal, based on the analysis of data of scientific literature, it is proved that there are differences in the manifestations of aggression in girls and boys. So in adolescents of male gender prevailing physical aggression, and in teenage girls, verbal aggression and indirect aggression were more expressive. The work consists of two sections. The first section of the study is devoted to the theoretical analysis of the causes and parameters of adolescent aggression. In the second section, the results of an empirical study of the sample studied (21 people of adolescence), a statistical and qualitative analysis of data is carried out.
ВПЛИВ СОЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ У ГРУПІ ОДНОЛІТКІВ НА ПРОЯВИ АГРЕСИВНОСТІ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
(2021) Заїць, К. В.
Метою даної роботи є визначенні взаємозв’язку соціального статусу у групі однолітків з проявами агресивності у підлітковому віці. Для досягнення поставленої мети було проведено емпіричне дослідження впливу соціального статусу у групі однолітків на прояви агресивності у підлітковому віці. На основі отриманих даних встановлено характер взаємозв’язку показників соціального статуту у групі з проявами агресивності у підлітковому віці. Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення раніше вивченого матеріалу у працях вітчизняних та зарубіжних науковців. У другому розділі наведено результати власного емпіричного дослідження (емпіричну вибірку склали школярі 9 та 10 класів, віком від 14 до 16 років. Загальна кількість досліджуваних 40 осіб (з них 23 дівчини та 17 хлопців). На підставі проведеного дослідження виявлено, що високий рівень матеріального стану підлітків обумовлює підвищення непрямої агресії та почуття провини. Попри це, високий рівень матеріального благополуччя знижує рівень агресивності та ворожості; високий рівень успішності у навчанні обумовлює зниження фізичної агресії, негативізму, агресивності та ворожості. Визначено, що високий рівень успішності сприяє підвищенню роздратування, почуття провини та образи; встановлено, що при займанні позиції лідера у класі підвищуються показники фізичної, вербальної агресії та загального індексу агресивності та ворожості. Матеріалом для досліджування став синтез діагностичного інструментарію завдяки якому стало можливим визначення впливу соціального статусу у групі однолітків на прояви агресивності у підлітковому віці. The aim of this study is to determine the relationship between social status in a group of peers with manifestations of aggression in adolescence. To achieve this goal, an empirical study of the impact of social status in a group of peers on the manifestations of aggression in adolescence. Based on the data obtained, the nature of the relationship between indicators of social status in the group with manifestations of aggression in adolescence. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization of previously studied material in the works of domestic and foreign scientists. The second section presents the results of their own empirical research (empirical sample consisted of students of 9th and 10th grades, aged 14 to 16. The total number of subjects is 40 people (including 23 girls and 17 boys). Based on the study, it was found that the high level of financial status of adolescents causes an increase in indirect aggression and guilt. Nevertheless, a high level of material well-being reduces the level of aggression and hostility; high level of academic success leads to a decrease in physical aggression, negativism, aggression and hostility. It has been determined that a high level of success contributes to irritation, guilt and resentment; it is established that when taking the position of a leader in the class, the indicators of physical, verbal aggression and the general index of aggression and hostility increase. The material for the study was the synthesis of diagnostic tools that made it possible to determine the impact of social status in a group of peers on the manifestations of aggression in adolescence.
СТРЕСОСТІЙКІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ БАНКІВ ЯК УМОВА ЇХ УСПІШНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ
(2021) Мамонтова, О. О.
В сучасних умовах підвищені вимоги щодо професійної поведінки та постійної актуалізації можливостей підвищують вразливість банківських працівників до професійного стресу та його наслідків. Мета дослідження – визначення впливу професійної стресостійкості на успішність професійної реалізації банківських працівників. Об’єкт дослідження – професійна стресостійкість банківських працівників. Предмет дослідження – вплив професійної стресостійкості на успішність професійної реалізації банківських працівників. Результати дослідження показали, що чим вищий рівень чутливості до стресу, тим менший рівень задоволеності працею. In modern conditions, increased requirements for professional conduct and constant updating of opportunities increase the vulnerability of bank employees to occupational stress and its consequences. The purpose of the study is to determine the impact of professional stress on the success of professional implementation of bank employees. The object of research is the professional stress resistance of bank employees. The subject of the research is the influence of professional stress resistance on the success of professional realization of bank employees. The results of the study showed that the higher the level of sensitivity to stress, the lower the level of job satisfaction.
ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ САМОТНОСТІ У ЖІНОК РІЗНОГО СІМЕЙНОГО СТАТУСУ
(2021) Лазор, І. В.
Метою даної роботи є здійснення емпіричного дослідження виявлення видів та відчуття самотності жінок в залежності від їх сімейного статусу. До емпіричного дослідження було залучено 52 особи. Загальний вік досліджуваних від 22 до 55 років. Для виявлення особливостей стану самотності, його видів поділили вибірку на 3 групи за критерієм сімейного положення. До складу першої групи увійшли жінки (18) які на час обстеження були заміжні (різної професії, освіти). Середній вік досліджуваних цієї вибірки 33-42 роки. У другу групу увійшли жінки (17), які були заміжні, але на час обстеження розлучені або вдови. Середній вік цієї групи 28-55 років. І до складу третьої групи увійшли жінки (17), які ніколи не перебували у шлюбі і на час обстеження не мали партнера та дітей. Емпірично виявлено, що у жінок, які розлучені домінує такий вид самотності як відчуження, а у заміжніх жінок – дифузний тип самотності. Жінки, які ніколи не були у шлюб не виявили чіткого домінування за видами самотності. Стан загального переживання самотності домінує у групі розлучених та тих, хто не був у шлюбі. Надмірне та глибоке переживання самотності домінує знову у групі розучених та тих, хто не перебував у шлюбі. Визначено особливості самоприйняття жінок з різними видами самотності та переживання цього стану в залежності від сімейного статусу. Доведено, що сімейний статус прямо впливає на показники самоприйняття, аутосимпатії, самоповаги, самозвинувачення, самовпевненість та на ставлення інших до окремих груп жінок. The aim of this work is to carry out an empirical study to identify the types and feelings of loneliness of women depending on their marital status. 52 people were involved in the empirical study. The total age of the subjects ranged from 22 to 55 years. To identify the peculiarities of loneliness, its species divided the sample into 3 groups according to marital status. The first group included women (18) who at the time of the survey were married (of different professions, education). The average age of the subjects in this sample was 33-42 years. The second group included women (17) who were married but divorced or widowed at the time of the survey. The average age of this group is 28-55 years. The third group included women (17) who had never been married and had no partner or children at the time of the survey. It has been empirically found that in women who are divorced, this type of loneliness as alienation dominates, and in married women - a diffuse type of loneliness. Women who have never been married have not shown a clear dominance over loneliness. The general state of loneliness dominates the group of divorced and unmarried people. Excessive and deep feelings of loneliness dominate again in the group of the learned and those who were not married. Peculiarities of self-acceptance of women with different types of loneliness and experience of this state depending on marital status are determined. It has been proven that marital status directly affects the indicators of self-acceptance, self-sympathy, self-esteem, self-blame, self-confidence and the attitude of others to certain groups of women.
СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС СТУДЕНТІВ ЯК ЧИННИК УЯВЛЕНЬ ПРО КОРПОРАТИВНУ КУЛЬТУРУ УНІВЕРСИТЕТУ
(2021) Огороднікова, В. В.
Актуальність питання дослідження соціального статусу студентів як чинника уявлень про корпоративну культуру університету. Метою даної роботи є визначення впливу соціального статусу студентів Херсонського державного університету на їх уявлення про корпоративну культуру. Теоретична частина розкриває феномен та поняття корпоративної культури університету. Також розглядаються поняття соціальний статус особистості, корпоративна культура, цінності та переконання. В практичні частині викладені результати психодіагностичного дослідження, статистичні обробки даних та вдалося сформулювати ряд рекомендацій щодо покращення формування корпоративної культури закладу. The urgency of the study of the social status of students as a factor in ideas about the corporate culture of the university. The purpose of this work is to determine the impact of the social status of students of Kherson State University on their perception of corporate culture. The theoretical part reveals the phenomenon and concept of corporate culture of the university. The concepts of social status of the individual, corporate culture, values and beliefs are also considered. The practical part presents the results of psychodiagnostic research, statistical data processing and managed to formulate a number of recommendations for improving the formation of corporate culture of the institution.
ЧАСОВІ АСПЕКТИ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ЮНАКІВ З РІЗНИМ РІВНЕМ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ
(2021) Каракая, Е. Е.
Метою даної роботи є аналіз та дослідження часових аспектів саморегуляції юнаків з рівним рівнем життєстійкості. Для досягнення поставленої мети були сформульовані і реалізовані такі завдання дослідження, а саме: теоретичне аналізування поняття «саморегуляція», «життєстійкість» в працях вітчизняних та зарубіжних науковців, емпіричне дослідження часових аспектів саморегуляції юнаків з різним рівнем життєстійкості. Дослідивши часову перспективу юнаків, було виявлено, що у досліджуваних часова перспектива є збалансованою – позитивне минуле, гедоністичне теперішнє також є плани на майбутнє. The purpose of this work is to analyze and study the temporal aspects of self-regulation of young people with equal levels of vitality. To achieve this goal, the following research objectives were formulated and implemented, namely: theoretical analysis of the concept of "self-regulation", "viability" in the works of domestic and foreign scientists, empirical study of temporal aspects of self-regulation of young people with different levels of viability. Examining the time perspective of young people, it was found that the time perspective of the subjects is balanced - a positive past, hedonistic present also have plans for the future.
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ПОЧУТТЯ САМОТНОСТІ ТА САМООЦІНКИ У ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ
(2021) Крохмаленко, К. А.
Актуальність теми обумовлюється тим, що за останні десятиліття різко загострились питання адаптації особистості до нових умов, проблеми її самореалізації, переживання самотності. Теоретична частина розкриває значення та вплив проблем юнацького віку на самооцінку особистості, характеризує поняття самооцінка та її основні компоненти. Також трактується явище самотності, її види та фактори, що сприяють її виникненню. В практичній частині викладені результати психодіагностичного дослідження, статистичної обробки даних, зокрема кореляційного аналізу, що дозволило встановити вплив самотності на рівень самооцінки юнака. Результати дослідження оброблені якісно і кількісно, представлені в діаграмах. The urgency of the topic is due to the fact that in recent decades the issues of adaptation of the individual to new conditions, the problem of his self-realization, the experience of loneliness have sharpened. The theoretical part reveals the significance and impact of adolescent problems on self-esteem, characterizes the concept of self-esteem and its main components. The phenomenon of loneliness, its types and factors that contribute to its occurrence are also interpreted. In the practical part the results of psychodiagnostic research, statistical data processing, in particular correlation analysis are presented, which allowed to establish the influence of loneliness on the level of self-esteem of a young man. The results of the study are processed qualitatively and quantitatively, presented in diagrams.
ОБРАЗ «Я» У ДІВЧАТ, ЩО ВИХОВУЮТЬСЯ У РІЗНИХ УМОВАХ МІКРОСОЦІУМУ
(2021) Тимощук, Н. С.
У кваліфікаційній роботі розкрито образ «Я» у дiвчат, що виховуються у рiзних умовах мiкросоцiума. Проаналiзовано образ «Я» як уявлення про себе, свої можливості, здібності, якості, відношення до себе, самовідчуття і прийняття себе. Тhis qualification paper reveals the young girl self - image, who were raised in the different micro social conditions. The “self-image” as image about herself, her opportunities, abilities, qualities, relationships with herself and self-acceptance.
АДИКТИВНА ПОВЕДІНКА В ОСІБ ЗРІЛОГО ВІКУ
(2021) Литвин, В. О.
Перший розділ присвячено теоретичному аналізу теми, який висвітлює поняття адиктивної поведінки, факторів впливу на розвиток залежної поведінки та виокремлення різноманітних видів і типів адиктивної поведінки. Також було проведено емпіричне дослідження на виборці зі 100 осіб (48 чоловіків, 52 жінки), всі дані представлені у формі таблиць та пояснювального тексту до них. Коли тестування було завершено та отримали результати, був застосований математичний критерій Спірмена. Всі дані подаються у відповідному підрозділі та інтерпретуються згідно найденим нами закономірностям. The first section is devoted to a theoretical analysis of the topic which highlights the concept of addictive behavior, factors influencing the development of addictive behavior and the identification of various types and types of addictive behavior. An imperial study was also conducted on a sample of 100 people (48 men, 52 women), all data are presented in the form of tables and explanatory text to them. When the test was completed and the results were obtained, a mathematical method based on Spearman's test was used. All data are presented in the relevant section and interpreted according to the laws we found.
ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ОСОБИСТОСТІ ЯК РЕСУРС ОПАНУВАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ
(2021) Вовнюк, В. І.
Теоретичний розділ розкриває поняття емоційного інтелекту та основні теоретичні моделі його дослідження, теоретичні засади поняття опанувальної поведінки, історичний аспект копінг поведінки. Емпіричне дослідження спрямоване на дослідження взаємозв’язку емоційного інтелекту з опанувальною поведінкою. Результати оброблені кількісно та якісно і представлені в таблицях і малюнках The theoretical section reveals the concept of emotional intelligence and its main theoretical models, the theoretical foundations of the concept of mastering behavior and historical aspect of coping behavior. Empirical research aims to investigate the interconnection between emotional intelligence and mastering behavior. The results are quantified quantitatively and qualitatively and are presented in tables and figures.
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ПІСЛЯ СТРОКОВОЇ СЛУЖБИ
(2021) Грем, В. В.
Головна мета дослідження – виявлення рівня психологічної дезадаптації військовослужбовців, що пройшли строкову службу. Були розглянуті основні прояви неадаптивної поведінки серед військових, такі як алкоголізм та суіцидальна поведінка. Виокремлені умови військової діяльності та особливості військового колективу. The main purpose of the study is to identify the level of psychological disinfection of servicemen who have served. The main manifestations of non-adaptive behavior among the military, such as alcoholism and suicidal behavior, were considered. The conditions of military activity and features of the military team are distinguished.
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ АГРЕСІЇ У ПІДЛІТКІВ З РІЗНИМ СТАТУСНИМ ПОЛОЖЕННЯМ
(2021) Макарчук, Є. В.
Метою даної роботи є вивчення впливу соціометричного статусу серед однолітків на особливості прояву агресії у підлітковому віці. Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення раніше дослідженого матеріалу у працях вітчизняних та зарубіжних науковців: визначено особливості прояву агресії у підлітків з різним статусним положенням (основні причини та види) та проаналізовано основні психологічні засоби подолання агресії у підлітків з різним статусним положенням. У другому розділі наведено результати власного емпіричного дослідження (емпіричну вибірку склали учні 8-х класів, віком від 13 до 14 років. Загальна кількість досліджуваних склала 31 особа). На підставі проведеного дослідження виявлено, що для підлітків не залежно від їх статусного положення характерно ситуаційний прояв роздратованості, підозрілості та фізичної агресії. Для підлітків зі статусним положенням «ізольовані» більш властиво прояви ворожості, агресивності у власній поведінці, прояв форм непрямої агресії, переживання відчуття образи та провини, ніж підліткам зі статусним положенням «прийняті» та «потенційні лідери». Для підлітків, що займають положення прийнятих серед однолітків, більш характерно прояв негативізму, ніж для підлітків із статусним положенням «ізольовані» та «потенційні лідери». А для підлітків, що мають статусне положення потенційних лідерів та прийнятих більш характерно прояв вербальна агресії у власній поведінці, ніж для підлітків, що займають положення ізольованих серед однолітків. The aim of this work is to study the influence of sociometric status among peers on the peculiarities of aggression in adolescence. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization of previously studied material in the works of domestic and foreign scientists: identified features of aggression in adolescents with different status (main causes and types) and analyzed the main psychological means of overcoming aggression in adolescents with different status. The second section presents the results of their own empirical research (empirical sample consisted of 8th grade students aged 13 to 14. The total number of subjects was 31 people). Based on the study, it was found that adolescents, regardless of their status, are characterized by situational manifestations of irritability, suspicion and physical aggression. Adolescents with the status of «isolated» are more likely to show hostility, aggression in their own behavior, manifestations of indirect aggression, feelings of resentment and guilt than adolescents with the status of «accepted» and «potential leaders». Adolescents who are accepted among their peers are more likely to show negativity than adolescents with the status of «isolated» and «potential leaders». And for adolescents who have the status of potential leaders and accepted more typical manifestation of verbal aggression in their own behavior than for adolescents who occupy the position of isolated peers.
СТРАТЕГІЇ ДОСЯГНЕННЯ УСПІХУ У МОЛОДІ: ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ
(2021) Тарасова, Н. О.
Анотація. Метою даної роботи є здійснення теоретично-емпіричного аналізу стратегій успіху серед молоді з точки зору гендерних особистостей. Для досягнення поставленої мети в ході нашої роботи було проведено емпіричне дослідження з виявлення впливу психологічної статі на мотивацію до успіху. Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення, раніше дослідженого матеріалу, інших науковців. У другому розділі наведено результати емпіричного дослідження вибірки досліджуваних (40 осіб, серед них 20 осіб чоловічої статі та 20 жіночої). На підставі проведеного дослідження було виявлено кореляційний зв’язок між рівнем мотивації до успіху та психічною статтю досліджуваних, що дозволило нам підтвердити думку вчених про те, що на вибір та формування життєвих стратегій успіху значний влив має саме їх гендерні прояви особистості. Матеріалом для дослідження став синтез методик різних авторів, направлених на аналіз гендерної статі, мотивації до успіху та уникнення життєвих невдач, завдяки яким було можливо перевірити гіпотезу щодо різниці вибору стратегій успішності серед осіб різної психічної статі. The aim of this work is to carry out a theoretical and empirical analysis of success strategies among young people in terms of gender. To achieve this goal, in the course of our work, an empirical study was conducted to identify the influence of psychological sex on motivation to succeed. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization of previously studied material by other scientists. The second section presents the results of an empirical study of the sample (40 people, including 20 males and 20 females). During the research, a correlation was found between the level of motivation for success and mental statistics of the researchers, which allowed us to confirm the mentioned scientists that in the selection and formation of successful life strategies there is a significant level of gender. The material for the study was a synthesis of methods by different authors aimed at analyzing gender, motivation for success and avoidance of life failures, which allowed to test the hypothesis of the difference in choice of success strategies among people of different mental sexes.
ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ
(2021) Козаченко, А. В.
Метою даної роботи є визначенні особливостей емоційного інтелекту майбутніх психологів. Для досягнення поставленої мети було проведено емпіричне дослідження емоційного інтелекту майбутніх психологів. На основі отриманих даних встановлено вплив емоцій на інтелект майбутніх психологів. Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення раніше вивченого матеріалу у працях вітчизняних та зарубіжних науковців. У другому розділі наведено результати власного емпіричного дослідження (емпіричну вибірку склали студенти вищих навчальних закладів, віком від 18 до 24 років). Загальна кількість досліджуваних 30 осіб (з них 13 хлопців та 17 дівчат). На підставі проведеного дослідження виявлено, що вибір професії типу «людина-людина» ґрунтується на емоційному інтелекті як соціальної компетентності, включаючи рівні від середнього і вище. Студенти, які навчаються за психологічними спеціальностями, мають високий рівень значень внутрішньо-особистісного емоційного інтелекту, середнім і високим рівнем значень міжособистісного емоційного інтелекту, середнім і високим обсягом активного словника емоцій, і низьким значенням точності впізнання лицьовій експресії. The purpose of this work is to determine the characteristics of emotional intelligence of future psychologists. To achieve this goal, an empirical study of the emotional intelligence of future psychologists was conducted. Based on the obtained data, the influence of emotions on the intelligence of future psychologists is established. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization of previously studied material in the works of domestic and foreign scientists. The second section presents the results of their own empirical research (empirical sample was made by students of higher educational institutions, aged 18 to 24 years). The total number of subjects was 30 (including 13 boys and 17 girls). Based on the study, it was found that the choice of profession such as "man-man" is based on emotional intelligence as a social competence, including levels from average and above. Students majoring in psychological specialties have a high level of values of intrapersonal emotional intelligence, medium and high levels of interpersonal emotional intelligence, medium and high volume of active vocabulary of emotions, and low value of accuracy of facial expression recognition.
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА УНІВЕРСИТЕТУ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ САМОЕФЕКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ
(2021) Жиронкіна, Н. В.
В актуальності психологічного стану середовища застосовується поняття «соціально-психологічна безпека», під якою розуміється свобода особистості від насильства, повага особистої гідності, довіра і доброзичливість у відносинах з однокурсниками та з педагогами. Вивчення соціально-психологічної безпеки особистості не може бути зведене тільки до дослідження її суб'єктивних переживань, особлива увага приділяється простору або середовищу, в якій вона функціонує, тобто необхідно брати до уваги систему вищої освіти та університетське середовище. In the relevance of the psychological state of the environment, the concept of "socio-psychological security" is used, which is understood as the freedom of the individual from violence, respect for personal dignity, trust and goodwill in relations with classmates and teachers. The study of socio-psychological security of the individual cannot be reduced only to the study of its subjective experiences, special attention is paid to the space or environment in which it functions, that is, it is necessary to take into account the higher education system and the university environment.
МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ СФЕРИ ПІДЛІТКІВ
(2021) Плохотніченко, О. В.
Метою даної роботи є здійснення теоретико-емпіричного аналізу медіаграмотності підлітків та розвитку їх комунікативних навичок. Для досягнення поставленої мети в ході нашої роботи було проведено емпіричне дослідження з виявлення впливу медіаграмотності на комунікативну сферу підлітка. Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ містить результати теоретичного дослідження і узагальнення, раніше дослідженого матеріалу, інших науковців. У другому розділі наведено результати емпіричного дослідження вибірки досліджуваних. Матеріалом для досліджування став синтез опитувальників, методик і шкали, завдяки яким стало можливим перевірити гіпотезу медіаграмотності як чинник формування комунікативної сфери підлітків. The purpose of this work is to carry out a theoretical and empirical analysis of media literacy of adolescents and the development of their communication skills. To achieve this goal, in the course of our work, an empirical study was conducted to identify the impact of media literacy on the communicative sphere of the adolescent. This work consists of two sections. The first section contains the results of theoretical research and generalization of previously studied material by other scientists. The second section presents the results of an empirical study of the sample. The material for the study was a synthesis of questionnaires, methods and scales, which made it possible to test the hypothesis of media literacy as a factor in the formation of the communicative sphere of adolescents.
РОЗВИТОК ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ У УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
(2021) Тодосійчук, Ю. О.
Кваліфікаційна робота присвячена визначенні та створенню психолого-педагогічних умов формування творчого мислення у молодших школярів. Показано, що активізувати творче мислення можливо на основі дивергентного мислення (системи логіко-комбінаторних вправ, завдань альтернативного вибору) та пошукової активності інтелектуально-когнітивної сфери за наявністю внутрішнього пізнавального мотиву (на який негативно впливає супровідне балове оцінювання, умови жорсткої орієнтації на одиничну першість за обмежений проміжок часу, однозначність, заданість передбачуваної відповіді). The qualification work is devoted to determining and creating psychological and pedagogical conditions for the formation of creative thinking in younger schoolchildren. It is shown that it is possible to activate creative thinking on the basis of divergent thinking (a system of logical-combinatorial exercises, alternative choice tasks) and search activity of the intellectual and cognitive sphere in the presence of an internal cognitive motive (which is negatively affected by the accompanying score assessment, conditions of strict orientation to the single primacy for a limited period of time, unambiguity, the setness of the intended answer).