Кафедра психології
Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/14059
Browse
Search Results
Item МІСЬКА ІДЕНТИЧНІСТЬ ЯК ЧИННИК ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ(2021) Шевчук, Д. Ю.Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні взаємозв’язку міської ідентичності та психологічного благополуччя студентської молоді. Було розглянуто міську ідентичність як соціально-психологічний феномен та як чинник психологічного благополуччя. Проаналізовано особливості психологічного благополуччя студентської молоді. Здійснено емпіричне дослідження, яке полягало у аналізі взаємозв’язку міської ідентичності та психологічного благополуччя студентської молоді. Тому взаємозв'язок між міською ідентичністю і індикаторами психологічного благополуччя визначають як можливий потенціал для особистісного і професійного становлення і розвитку особистості. The aim of the work is to theoretically interpret and empirically investigate the relationship between urban identity and psychological well-being of students. Municipal identity as a socio-psychological phenomenon and as a determinant of psychological well-being was examined. Peculiarities of students' psychological well-being are analyzed. The empirical research, which consisted in the analysis of the interrelation of residential identity and psychological well-being of the students' youth, was carried out. Therefore, the relationship between urban identity and indicators of psychological well-being is defined as a possible potential for personal and professional formation and development of a personality.Item СОЦІАЛЬНІ ОЧІКУВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ У ВИМІРАХ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ(2021) Шевченко, А. В.Розглянуто різноманітні підходи, концепції та погляди вчених до висвітлення феноменів «психологічне благополуччя» та «соціальні очікування» у психології. Надано власне розуміння поняттю «соціальні очікування» – прогностичні сподівання стосовно якогось перебігу подій у далекому чи близькому майбутньому, що спираються на когнітивний, емоційний та конативний елементи, та є регуляторами соціальної поведінки індивіда. Здійснено емпіричне дослідження, яке полягало у встановленні взаємозв’язку соціальних очікувань та психологічного благополуччя студентської молоді. Надано психологічну характеристику особам з різними рівнями психологічного благополуччя та соціальних очікувань. На основі отриманих психологічних «портретів», розроблено психокорекційну програму для осіб з низькими показниками, з метою підвищення рівня психологічного благополуччя засобами психологічного тренінгу. Various approaches, concepts and views of scientists to cover the phenomena of "psychological well-being" and "social expectations" in psychology are considered. In our view, "social expectations" are prognostic expectations about some course of events in the distant or near future, based on cognitive, emotional and conative elements, and are regulators of social behavior of the individual. An empirical study was conducted to establish the relationship between social expectations and psychological well-being of student youth. Psychological characteristics of persons with different levels of psychological well-being and social expectations are given. On the basis of the received psychological "portraits", the psychocorrection program for persons with low indicators is developed, for the purpose of increase of level of psychological well-being by means of psychological training.Item ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК РІВНЯ МОТИВАЦІЇ НАВЧАННЯ ТА ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ(2021) Заліпаєва, А. А.Розглянуто різноманітні підходи, концепції та погляди до висвітлення феноменів «мотивації», «психічного стану» та «психологічного благополуччя» у психології. Узагальнено, що мотивація – невід’ємний компонент у розвитку особистості. Психічний стан – цілісна характеристика психічної діяльності. Пандемія у даному досліджені виступає певним медіатором, що перешкоджає розвитку та погіршує психічні стани. Розглянуто, що мотивація та психічний стан займають важливе місце у дистанційним навчанням та відіграють вирішальну роль у розвитку особистості. Здійснено кореляційне дослідження, яке полягало у визначенні, що є домінуючим мотивом у навчанні та визначенні самооцінки емоційних станів досліджуваних. Загалом, дослідження показало, що у вибірці присутній взаємозв’язок між психологічними станами та мотивами у осіб юнацького віку. Various approaches, concepts and views to the coverage of the phenomena of "motivation" and "psychological well-being" in psychology are considered. It is generalized that motivation is an integral component in personality development. Mental state - a holistic characteristic of mental activity. The pandemic in this study acts as a mediator that hinders development and worsens mental states. It is considered that motivation and mental state occupy an important place in distance learning and play a crucial role in personality development. A correlation study was performed, which consisted in determining what is the dominant motive in learning and determining self-esteem of emotional states of the subjects. In general, the study found that there was a relationship between psychological states and motives in adolescents.Item ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ УЯВЛЕНЬ ПРО СІМЕЙНЕ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ(2021) Дудкіна, В. П.Актуальність теми обумовлюється, у першу чергу тим, що досить велика кількість молоді вступаючи в шлюб у юнацькому віці, через деякий час може розлучитися. Це більшою мірою пов’язано з рівнем психологічного благополуччя: адаптацією, особистісним зростанням, прийняттям інших. Теоретична частина розкриває психологічне благополуччя особистості і характеризує їх вплив на сімейне життя. Також розглядається поняття психологічне благополуччя та основні її компоненти. В практичній частині викладені результати психодіагностичного дослідження, статистичної обробки даних, зокрема кореляційного аналізу, що дозволило розглянути та зробити аналіз щодо груп студентів, що вже знаходяться у відносинах або в шлюбі та тих студентів які ще не перебувають у відносинах. Результати дослідження оброблені якісно і кількісно, представлені в схемах та діаграмах. The urgency of the topic is due primarily to the fact that a large number of young people marrying at a young age, after a while may divorce. This is largely due to the level of psychological well-being: adaptation, personal growth, acceptance of others. The theoretical part reveals the psychological well-being of the individual and characterizes their impact on family life. The concept of psychological well-being and its main components are also considered. The practical part presents the results of psychodiagnostic research, statistical data processing, in particular correlation analysis, which allowed to consider and make an analysis of groups of students who are already in a relationship or married and those students who are not yet in a relationship, presented in diagrams and charts.