2025

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/22157

Browse

Now showing 1 - 20 of 21

ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
(2025) Жулай А. Ю.
У статті розповідається про виклики системи освіти в Україні, зокрема у контексті дистанційного навчання дітей, учнів початкової освіти під час військових дій. Особлива увага зосереджується на впровадженні нових методів навчання, з допомогою яких зберігається якість освіти та підтримка емоційного добробуту дітей в умовах воєнного стану. Підкреслюється важливість застосування інтерактивних онлайн платформ, арт-ігрових терапій та персонального підходу до кожної дитини, задля забезпечення безпечного та мотивуючого освітнього простору; також розглядаються думки як іноземних фахівців так і співвітчизників, стосовно результативності, безпеки та ефективності інноваційних технологій у навчанні. The article discusses the challenges of the education system in Ukraine, in particular in the context of distance learning for children and primary school students during military operations. Special attention is paid to the implementation of new teaching methods that maintain the quality of education and support the emotional well-being of children in martial law. The importance of using interactive online platforms, art-game therapies and a personal approach to each child is emphasized to ensure a safe and motivating educational space; the opinions of both foreign specialists and compatriots regarding the effectiveness, safety and efficiency of innovative technologies in education are also considered.
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ДИСТАНЦІЙНОМУ ФОРМАТІ
(2025) Поспєлова О. О.
Кваліфікаційна робота присвячена науковому обґрунтуванню, проєктуванню та емпіричній перевірці комплексу психолого-педагогічних умов, необхідних для ефективної організації та розвитку соціальної взаємодії дітей дошкільного віку в умовах дистанційного освітнього середовища. У дослідженні проведено теоретичний аналіз сутності соціалізації та соціальної взаємодії в дошкільному віці, визначено психологічні чинники (самооцінка, тривожність, емоційне благополуччя) та ризики деформації соціальної компетентності в онлайн-форматі. Розроблений комплекс психолого-педагогічних умов ґрунтується на інтерактивних, ігрових формах навчання, забезпеченні емоційної підтримки та активізації сімейної участі. Результати педагогічного експерименту підтвердили ефективність розробленого комплексу, що забезпечило позитивну динаміку у рівнях соціальної компетентності, зниження показників тривожності та сором’язливості, а також покращення соціометричного статусу дітей у дистанційній групі. Це доводить, що цілеспрямована реалізація умов компенсує дефіцит живої взаємодії. Окреслені у роботі методичні рекомендації включають алгоритми адаптації традиційних методик до цифрового середовища та стратегії підтримки емоційно-благополучного простору. Впровадження запропонованих психолого-педагогічних умов є важливим кроком для збереження якості соціального розвитку дошкільників в умовах цифрових трансформацій, забезпечуючи повноцінне становлення особистості дитини як суб’єкта соціальних відносин. The qualification work is devoted to the scientific substantiation, design, and empirical verification of a complex of psychological and pedagogical conditions necessary for the effective organization and development of social interaction of preschool children in a distance learning environment. The study provides a theoretical analysis of the essence of socialization and social interaction in preschool age, identifies psychological factors (self-esteem, anxiety, emotional well-being) and the risks of deformation of social competence in the online format. The developed complex of psychological and pedagogical conditions is based on interactive, game-based forms of learning, providing emotional support and activating family participation. The results of the pedagogical experiment confirmed the effectiveness of the developed complex, which ensured positive dynamics in the levels of social competence, a decrease in indicators of anxiety and shyness, and an improvement in the sociometric status of children in the distance group. This proves that the purposeful implementation of these conditions compensates for the lack of live interaction. The methodological recommendations outlined in the paper include algorithms for adapting traditional methods to the digital environment and strategies for maintaining an emotionally safe space. The implementation of the proposed psychological and pedagogical conditions is an important step towards preserving the quality of social development of preschoolers in the face of digital transformations, ensuring the full formation of the child's personality as a subject of social relations.
ОПТИМІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ
(2025) Чухарєва В. В.
У роботі розкрито теоретичні та практичні засади впровадження інструментів штучного інтелекту в професійну діяльність учителя. Обґрунтовано актуальність використання цифрових технологій для підвищення ефективності, раціоналізації часу та оптимізації педагогічної діяльності. Проаналізовано рівень готовності вчителів до впровадження ШІ, визначено ключові труднощі та можливості. Розроблено організаційно-педагогічні умови ефективного застосування ШІ та сформовано практичні рекомендації для вчителів. Представлено результати педагогічного експерименту та авторську структурно-функціональну модель оптимізації діяльності педагога засобами ШІ./ The work reveals the theoretical and practical foundations of integrating artificial intelligence tools into teachers’ professional activity. The relevance of using digital technologies to increase efficiency, optimize time and improve pedagogical performance is substantiated. The level of teachers’ readiness to implement AI is analyzed and key challenges and opportunities are identified. Organizational and pedagogical conditions for the effective use of AI are developed, along with practical recommendations. The results of the pedagogical experiment and the author’s structural- functional model for optimizing teachers’ activity through AI tools are presented.
ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В УМОВАХ ЦИФРОВОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
(2025) Сухарь А. О.
Робота присвячена проблемі розвитку емоційного інтелекту дітей молодшого шкільного віку. Обґрунтовано педагогічні умови та розроблено методику використання засобів музичного мистецтва інтегрованих із цифровими технологіями (Suno AI, Chrome Music Lab, Canva). Експериментально доведено, що поєднання музичної творчості та цифрових інструментів сприяє розвитку емпатії, саморегуляції та емоційної рефлексії учнів. The work is devoted to the problem of developing the emotional intelligence of junior schoolchildren. Pedagogical conditions are substantiated and a methodology for using musical art tools integrated with digital technologies (Suno AI, Chrome Music Lab, Canva) is developed. It has been experimentally proven that the combination of musical creativity and digital tools promotes the development of students' empathy, self-regulation, and emotional reflection
МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ВІРШІВ ТА КАЗОК У ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ З ВИКОРИСТАННЯМ ЗАСОБІВ МНЕМОТЕХНІКИ
(2025) Кулікова Є. А.
Для забезпечення оптимальних умов інтелектуального збагачення дитини заклади дошкільної освіти застосовують сучасні підходи та інноваційні методи. Однією з таких ефективних стратегій розумового виховання є мнемотехніка. Ця система методів і прийомів дозволяє ефективно запам’ятовувати, зберігати та відтворювати інформацію, значно поліпшуючи когнітивні можливості дітей. Дослідження присвячено визначенню та обґрунтуванню педагогічних умов розвитку пам’яті у дітей дошкільного віку, впровадженню методики вивчення віршів та казок засобами мнемотехніки та дослідженню їх ефективності. У ході експериментального дослідження було застосовано прийоми мнемотехніки – мнемоквадрати, мнемодоріжки, небилиці, піктограми. Також засоби мнемотехніки були використанні на заняттях з грамоти та математики задля кращого засвоєння матеріалу, перевірки дієвості мнемотехнік у широких сферах їхнього застосування / To ensure optimal conditions for the intellectual enrichment of a child, preschool educational institutions use modern approaches and innovative methods. One of such effective strategies for mental education is mnemonics. This system of methods and techniques allows you to effectively memorize, store and reproduce information, significantly improving the cognitive abilities of children. The study is devoted to determining and substantiating the pedagogical conditions for the development of memory in preschool children, introducing the methodology for studying poems and fairy tales using mnemonics and studying their effectiveness. During the experimental study, mnemonic techniques were used - mnemonic squares, mnemonic tracks, fairy tales, pictograms. Mnemonics were also used in literacy and mathematics classes, for better assimilation of the material, and to test the effectiveness of mnemonics in wide areas of their application.
ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ ПІДХІД В ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
(2025) Шевченко С.
У кваліфікаційній роботі теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови ефективної організації диференційованого навчання в початковій школі. Уточнено сутність поняття «диференціація навчання» та визначено критерії сформованості пізнавальних інтересів учнів (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний). Розроблено та впроваджено комплекс диференційованих завдань з математики, української мови та читання. Доведено, що розподіл учнів на групи за інтегрованим показником (навченість і працездатність) та створення сприятливого психологічного середовища забезпечують підвищення рівня пізнавальної активності та якості знань молодших школярів. The qualification paper theoretically substantiates and experimentally verifies the pedagogical conditions for the effective organization of differentiated learning in primary school. The essence of the concept of "differentiation of learning" is clarified, and the criteria for the formation of students' cognitive interests (motivational, cognitive, activity-based) are defined. A set of differentiated tasks in Mathematics, Ukrainian language, and Reading has been developed and implemented. It is proved that grouping students based on an integrated indicator (learning ability and working capacity) and creating a favorable psychological environment ensure an increase in the level of cognitive activity and the quality of knowledge of junior schoolchildren.
СТВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ВИВЧЕННЯ КУРСУ «ТРИСУБ’ЄКТНА ДИДАКТИКА
(2025) Пірогова В. О.
У кваліфікаційній роботі подано теоретичне обґрунтування, методичне проєктування та експериментальну перевірку створення інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища для вивчення курсу «Трисуб’єктна дидактика». Розкрито зміст і структуру WEB мультимедіа енциклопедії як цифрового освітнього ресурсу, представлено систему творчих завдань, спрямованих на розвиток мотивації, критичного та креативного мислення здобувачів вищої освіти. Обґрунтовано доцільність використання ІКТ й елементів штучного інтелекту як повноправного суб’єкта трисуб’єктної взаємодії. Наведено результати експериментального дослідження ефективності запропонованих дидактичних рішень, що підтверджують їх вплив на підвищення якості навчання та професійної підготовки майбутніх учителів. The qualification thesis provides the theoretical justification, methodological design, and experimental verification of creating an information and communication technology-enhanced pedagogical environment for studying the course «Three Subjects Didactics.» The work presents the structure and content of the WEB multimedia encyclopedia as a digital educational resource, as well as a system of creative tasks aimed at developing students’ motivation, critical thinking, and creativity. The study substantiates the relevance of using ICT and elements of artificial intelligence as an active component of the three-subject didactic interaction. Experimental results confirm the effectiveness of the proposed instructional solutions and their positive impact on the quality of learning and professional preparation of future teachers.
ФОРМУВАННЯ ДІАЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ ДИТИНИ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБОМ ГРИ «ХТО Я?»
(2025) Борисюк В. В.
У роботі досліджено особливості формування діалогічного мислення у дітей старшого дошкільного віку шляхом використання інтерактивної гри «Хто я?». Об’єктом дослідження є процес розвитку діалогічного мислення дошкільників. Предметом дослідження виступають педагогічні умови, методи та форми організації гри «Хто я?» для розвитку діалогічної взаємодії дітей. Метою роботи є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка ефективності використання гри «Хто я?» як засобу формування діалогічного мислення у старших дошкільників. У процесі дослідження проаналізовано психологічні та педагогічні підходи до розвитку діалогічної взаємодії, розроблено методику проведення гри у форматах «дорослий – дитина», «дитина – дитина» та «дитина – діти», а також визначено її вплив на пізнавальні та комунікативні навички дітей. Результати дослідження мають практичну значущість для підвищення ефективності освітнього процесу в закладах дошкільної освіти, зокрема для вдосконалення моделей розвитку комунікативних умінь дітей. / The study examines the formation of dialogical thinking in senior preschool children through the use of the interactive game “Who Am I?”. The object of the study is the process of developing dialogical thinking in preschoolers. The subject of the study comprises pedagogical conditions, methods, and forms of organizing the game “Who Am I?” aimed at enhancing children’s dialogical interaction. The purpose of the work is to theoretically substantiate and experimentally verify the effectiveness of using the game “Who Am I?” as a tool for developing dialogical thinking in senior preschool children. The research analyzes psychological and pedagogical approaches to dialogical interaction, presents a structured methodology for conducting the game in the formats “adult – child,” “child – child,” and “child – group,” and evaluates its influence on children’s cognitive and communicative abilities. The results of the study have practical significance for improving the educational process in preschool institutions, particularly for enhancing the development of children’s communicative competencies.
ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДИТИНИ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ ЕМПАУЕРМЕНТ-ПЕДАГОГІКИ
(2025) Щебель О. О.
): Сучасні освітні концепції наголошують на формуванні компетентної особистості, здатної успішно застосовувати свої знання та вміння в реальному житті, активно взаємодіяти з соціумом та брати участь у різних видах діяльності. У цьому контексті формування соціальної компетентності засобами емпауермент-педагогіки є перспективним напрямом, що сприяє реалізації освітніх стандартів і забезпеченню гармонійного розвитку дітей. Мета емпауермент-педагогіки полягає у формуванні прогресивних моделей поведінки та позитивних стосунків із навколишнім світом. Магістерське дослідження присвячено розробці та обґрунтуванню педагогічних умов і методичних підходів до формування соціальної компетентності дітей старшого дошкільного віку засобами емпауермент-педагогіки / Modern educational concepts really emphasize the formation of a competent personality, able to successfully apply their knowledge and skills in real life, actively interact with society and participate in various activities. In this context, the formation of social competence by means of empowerment pedagogy is a promising direction that contributes to the implementation of educational standards and ensuring the harmonious development of children. Unlike the typical pedagogy of modern Ukrainian education, focused on the transfer of knowledge, empowerment is a humanistic direction. Its goal is to form progressive models of behavior and positive relationships with the world around them. The master's research is devoted to the development and justification of pedagogical conditions and methodological approaches to the formation of social competence of children of senior preschool age by means of empowerment pedagogy.
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ЗАСОБАМИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ТВОРЧОСТІ В ЛИТВІ
(2025) Дяценко В. А.
На основі аналізу загально- дидактичної, психолого-педагогічної та методичної літератури з теми дослідження, визначені педагогічні умови національно-патріотичного виховання учнів початкової освіти засобами української народної творчості в Литві, які є актуальними в дослідженні української народної творчості, зокрема казок, пісень, обрядів, декоративно-ужиткового мистецтва, що виступають ефективним інструментом для формування національної свідомості, патріотизму та культурної ідентичності у молодших школярів. Це відображається у внесенні елементів української народної творчості в навчальні програми та позакласну діяльність, у створенні україномовного освітнього середовища, в організації тематичних заходів, свят та гуртків, у використанні інтерактивних методів навчання, що залучають здобувачів початкової освіти до активної участі в творчому процесі (наприклад, інсценування казок, слухання і розучування пісень та ігор, виготовлення оберегів та ін.). Співпраця з родинами та громадськими організаціями української діаспори в Литві та послідовна реалізація педагогічних умов дозволяє не лише зберегти зв’язок дітей з їхнім історичним корінням, але й виховувати в них повагу до власної культури та історії, толерантність і пошану до культури країни тимчасового проживання, зокрема Литви, – і це сприятиме гармонійному розвитку дитини як громадянина світу, яка пам’ятає своє походження. В період воєнного стану в Україні, національно-патріотичне виховання особистості виступає як ефективно-дієве рішення художньо-естетичного розвитку, що допомагає учням адаптуватися до нових умов життя, вільно виражати свої емоції і почуття, надає можливість втілити в навчальній діяльності свої мрії, відійти від власних страхів, тривог та інших емоційних переживань. Створюючи сприятливі умови для життя та розвитку учнів початкової освіти за межами України, можна допомогти їм розкрити свій потенціал і стати щасливими та здоровими людьми. Експериментально перевірено ефективність методів і прийомів національно-патріотичного виховання учнів початкової освіти засобами української народної творчості в Литві у період воєнного стану в Україні. Окреслено динаміку проведеного дослідження. Аналізуючи результати магістерської роботи ми прийшли до висновку, що в процесі організації експериментальної роботи зафіксовано зростання кількісних і якісних показників в експериментальній групі порівняно із контрольною. Таким чином, в результаті цілеспрямованої організації освітнього процесу та проведеній експериментальній роботі на констатувальному та формувальному етапах дослідження доведена ефективність і доцільність використання зазначених педагогічних умов національно-патріотичного виховання учнів початкової освіти засобами української народної творчості в Литві. / Based on the analysis of general didactic, psychological, pedagogical and methodological literature on the topic of the study, the pedagogical conditions for the national-patriotic education of primary school students using Ukrainian folk art in Lithuania have been determined, which are relevant in the study of Ukrainian folk art, in particular fairy tales, songs, rituals, decorative and applied arts, which act as an effective tool for the formation of national consciousness, patriotism and cultural identity in younger schoolchildren. This is reflected in the introduction of elements of Ukrainian folk art into curricula and extracurricular activities, in the creation of a Ukrainian-language educational environment, in the organization of thematic events, holidays and clubs, in the use of interactive teaching methods that involve primary school students in active participation in the creative process (for example, staging fairy tales, listening and learning songs and games, making amulets, etc.). Cooperation with families and public organizations of the Ukrainian diaspora in Lithuania and the consistent implementation of pedagogical conditions allows not only to preserve the connection of children with their historical roots, but also to cultivate in them respect for their own culture and history, tolerance and respect for the culture of the country of temporary residence, in particular Lithuania, - and this will contribute to the harmonious development of the child as a citizen of the world who remembers his or her origins. During the period of martial law in Ukraine, national-patriotic education of the personality acts as an effective and effective solution for artistic and aesthetic development, which helps students adapt to new living conditions, freely express their emotions and feelings, provides an opportunity to realize their dreams in educational activities, move away from their own fears, anxieties and other emotional experiences. By creating favorable conditions for the life and development of primary school students outside Ukraine, you can help them reveal their potential and become happy and healthy people.The effectiveness of methods and techniques of national-patriotic education of primary school students using Ukrainian folk art in Lithuania during the period of martial law in Ukraine was experimentally tested. The dynamics of the conducted research are outlined. Analyzing the results of the master's thesis, we came to the conclusion that in the process of organizing the experimental work, an increase in quantitative and qualitative indicators was recorded in the experimental group compared to the control group. Thus, as a result of the purposeful organization of the educational process and the experimental work carried out at the ascertaining and formative stages of the study, the effectiveness and feasibility of using the specified pedagogical conditions for national-patriotic education of primary school students using Ukrainian folk art in Lithuania were proven.
ФОРМУВАННЯ ЗАГАЛЬНОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ЗАКЛАДАХ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
(2025) Мельник А. О.
У роботі розглядається актуальність формування загальнокультурних умінь у дітей дошкільного віку в контексті сучасних суспільних змін в Україні. Висвітлено сутність поняття «загальнокультурні вміння», їхній зв'язок із культурою та соціалізацією дитини. Проаналізовано роль правил і норм поведінки, значення атмосфери в дошкільному закладі, а також важливість розвитку культури спілкування, діяльності та особистої гігієни. Підкреслено, що формування культури поведінки та взаємовідносин у дошкільників є основою для їхньої успішної інтеграції в суспільство. The paper considers the relevance of developing general cultural skills in preschool children in the context of contemporary social changes in Ukraine. It highlights the essence of the concept of ‘general cultural skills’ and their connection with the culture and socialisation of the child. The role of rules and norms of behaviour, the importance of the atmosphere in preschool institutions, and the importance of developing a culture of communication, activity, and personal hygiene are analysed. It is emphasised that the formation of a culture of behaviour and relationships in preschoolers is the basis for their successful integration into society.
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
(2025) Черватюк І. В.
У роботі визначено та обґрунтовано педагогічні умови соціалізації молодших школярів в умовах воєнного стану. Розкрито вплив травматичного досвіду та вимушеного переміщення на психоемоційний стан дитини. Експериментально доведено ефективність створення безпечного середовища, використання арт-терапевтичних та ігрових методик для зниження тривожності та розвитку соціальних навичок учнів, зокрема на базі Міжнародної української школи. The work defines and substantiates the pedagogical conditions for the socialization of junior schoolchildren under martial law. The influence of traumatic experience and forced displacement on the psycho-emotional state of the child is revealed. The effectiveness of creating a safe environment, using art-therapeutic and game methods to reduce anxiety and develop students' social skills, particularly on the basis of the International Ukrainian School, has been experimentally proven.
ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНО-ЦІННІСНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДИТИНИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБОМ ОСВІТНЬОЇ СИТУАЦІЇ
(2025) Третяк О. С.
У кваліфікаційній роботі розкрито теоретичні засади, зміст, педагогічні умови та методику формування емоційно-ціннісної компетентності дітей старшого дошкільного віку засобом освітніх ситуацій. Проаналізовано наукові підходи вітчизняних і зарубіжних дослідників до визначення понять «емоційна компетентність», «емоційний інтелект», «емоційно-ціннісна компетентність», охарактеризовано їх місце у структурі особистісного розвитку дитини. Визначено сутність та освітній потенціал поняття «освітня ситуація» як сучасного педагогічного засобу розвитку емоційно-ціннісної сфери дошкільників. У роботі представлено результати експериментального дослідження, яке включало констатувальний, формувальний і контрольний етапи. Наукова новизна роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні й практичному доведенні ефективності використання освітніх ситуацій як засобу формування емоційно-ціннісної компетентності дітей старшого дошкільного віку. Практична значущість полягає в можливості застосування розробленої системи освітніх ситуацій у закладах дошкільної освіти, а також у родинному вихованні для гармонізації емоційного розвитку дітей. / The qualification paper reveals the theoretical foundations, content, pedagogical conditions, and methodology of developing the emotional and value-based competence of senior preschool children through educational situations. The study analyzes the scientific approaches of Ukrainian and foreign scholars to the concepts of “emotional competence,” “emotional intelligence,” and “emotional and value-based competence”, and outlines their significance in the holistic development of a child’s personality. The essence and educational potential of the concept “educational situation” are substantiated as a modern pedagogical means of enhancing the emotional and moral development of preschoolers. The paper presents the results of experimental research, which included three stages: ascertaining, formative, and control. The scientific novelty of the research lies in the theoretical substantiation and practical verification of the effectiveness of educational situations as a means of developing the emotional and value-based competence of senior preschoolers. The practical significance of the study is determined by the possibility of applying the developed system of educational situations in preschool educational institutions and family upbringing to promote children’s emotional well-being and personal harmony.
ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
(2025) Зацаринна Я. А.
У роботі теоретично обґрунтовано сутність та структуру пізнавальної активності як інтегрованого утворення особистості, що включає мотиваційний, когнітивний та діяльнісно-практичний компоненти. Визначено та експериментально перевірено педагогічні умови, які забезпечують ефективність інтерактивних технологій у сучасному освітньому середовищі. Доведено, що цілеспрямоване застосування розробленого комплексу інтерактивних технологій (онлайн-квести, спільні проєкти, інтерактивні ігри) значно підвищує рівень пізнавальної активності учнів, їхню внутрішню мотивацію та здатність до саморегуляції. Результати дослідження мають практичне значення для вдосконалення методичної роботи вчителів початкової школи. The paper theoretically substantiates the essence and structure of cognitive activity as an integrated formation of personality, which includes motivational, cognitive, and activity-practical components. The pedagogical conditions that ensure the effectiveness of interactive technologies in the modern educational environment have been identified and experimentally verified. It has been proven that the targeted use of a developed set of interactive technologies (online quests, joint projects, interactive games) significantly increases the level of cognitive activity of students, their internal motivation, and ability to self-regulate. The results of the study are of practical importance for improving the methodological work of primary school teachers.
ВПЛИВ РІВНЯ АГРЕСІЇ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА
(2025) Легка Г. В.
У статті аналізується вплив рівня агресії на ефективність навчальної діяльності дітей молодшого шкільного віку. Розглядаються різні форми агресивної поведінки, такі як фізичні, вербальні та приховані її прояви, а також їхній вплив на здатність концентрувати увагу, рівень мотивації до навчання й соціальну адаптацію. Виокремлено ключові чинники, що сприяють виникненню агресії, серед яких зазначено особливості сімейного і шкільного середовища, індивідуальні характеристики дитини та переживання стресових ситуацій, зокрема у контексті умов воєнного стану. Особливий акцент зроблено на методах профілактики та корекції такої поведінки, серед яких виділяються психолого-педагогічні підходи, застосування ігрових технік, арттерапія й казкотерапія. Наголошено на значенні інтегративного підходу, який включає спільну роботу педагогів, психологів і батьків для створення безпечного та підтримуючого середовища , що сприяє розвитку емоційної саморегуляції, соціальній адаптації та покращенню результатів навчання. The article analyzes the impact of aggression levels on the effectiveness of learning activities in younger school-age children. Various forms of aggressive behavior are examined, such as physical, verbal, and covert manifestations, as well as their influence on the ability to concentrate, motivation for learning, and social adaptation. Key factors contributing to the emergence of aggression are highlighted, including the characteristics of the family and school environment, individual child traits, and experiences of stressful situations, particularly in the context of martial law conditions. Special emphasis is placed on methods for preventing and correcting such behavior, including psycho-pedagogical approaches, the use of play techniques, art therapy, and fairy tale therapy. The importance of an integrative approach is emphasized, involving the joint work of teachers, psychologists, and parents to create a safe and supportive environment that promotes the development of emotional self- regulation, social adaptation, and improvement of learning outcomes.
РЕАЛІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
(2025) Дімітрова В. І.
У дослідженні розглянуто педагогічні умови реалізації технології проблемного навчання молодших школярів у контексті Нової української школи. Обґрунтовано значення проблемного навчання для розвитку ініціативності, критичного мислення та пізнавальної активності учнів. Визначено критерії та рівні сформованості цих якостей, проведено педагогічний експеримент. Практичне значення полягає у можливості використання методичних рекомендацій у професійній підготовці педагогів та впровадженні проблемного навчання в освітній процес початкової школи. The study examines pedagogical conditions for implementing problem-based learning in primary education within the New Ukrainian School. It highlights the role of problem-based learning in developing pupils’ initiative, critical thinking, and cognitive activity. Criteria and levels of these qualities were identified, and a pedagogical experiment was conducted. The practical value lies in applying methodological recommendations in teacher training and integrating problem-based learning into the primary school educational process.
РОЗВИТОК РОЗУМОВИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР
(2025) Тимошик В. О.
Одним із викликів сучасної дошкільної педагогіки є правильний підбір і використання дидактичного матеріалу, що відповідав би віковим особливостям дітей старшого дошкільного віку, був би ефективним у розвитку мислення, а також емоційно привабливим і зрозумілим. Дидактична гра, як форма організованої педагогічної діяльності, дозволяє ефективно поєднувати навчання і гру, активність і мислення, розвиток логіки і творчості. Її використання сприяє не тільки засвоєнню знань, а й формуванню пізнавального інтересу, самостійності, вміння застосовувати знання у нових ситуаціях. Магістерське дослідження присвячено теоретичному обґрунтуванню та експериментальній перевірці ефективності дидактичних ігор як засобу розумового розвитку дітей старшого дошкільного віку / One of the challenges of modern preschool pedagogy is the correct selection and use of didactic material that would correspond to the age characteristics of children of senior preschool age, would be effective in the development of thinking, and also emotionally attractive and understandable. Didactic game, as a form of organized pedagogical activity, allows you to effectively combine learning and play, activity and thinking, the development of logic and creativity. Its use contributes not only to the assimilation of knowledge, but also to the formation of cognitive interest, independence, the ability to apply knowledge in new situations. The master's research is devoted to the theoretical substantiation and experimental verification of the effectiveness of didactic games as a means of mental development of children of senior preschool age
ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЗАЄМОДІЇ ЗІ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ (НА ПРИКЛАДІ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ)
(2025) Іокова Д. І.
У роботі теоретично й методично обґрунтовано проблему формування компетентності взаємодії зі штучним інтелектом у майбутніх учителів початкових класів (вперше визначено її зміст і структуру) та представлено практичні шляхи її реалізації в природничій освітній галузі. The thesis provides a theoretical and methodological justification for developing the competence of interaction with artificial intelligence in future primary school teachers (with its content and structure defined for the first time) and presents practical ways of implementing it within the natural science education domain.
ВИКОРИСТАННЯ КРАЄЗНАВЧОГО МАТЕРІАЛУ В ПРОЦЕСІ ПРОВЕДЕННЯ ЕКСКУРСІЙ З ДОШКІЛЬНИКАМИ
(2025) Бородашкін С. С.
Сучасна дошкільна освіта спрямована на всебічний розвиток дитини, формування пізнавального інтересу, соціальних навичок та ціннісного ставлення до рідного краю. Краєзнавчий матеріал є важливим інструментом інтеграції знань про історію, культуру, природу та традиції регіону в практичну діяльність дітей. Проведення екскурсій з його використанням сприяє розвитку спостережливості, мислення, мовлення, емоційно-ціннісної сфери та первинних соціальних компетентностей дошкільників. Такі екскурсії формують умови для активної взаємодії дітей зі середовищем, що відповідає сучасним підходам до інтерактивного та діяльнісного навчання. Організація екскурсій передбачає комплексний підхід, який поєднує пізнавальний, ігровий та емоційно-ціннісний компоненти. Підготовка дітей включає обговорення теми, демонстрацію ілюстрацій, карт і фотографій місцевості, що активізує пізнавальні інтереси та формує первинні уявлення. Екскурсії структуровані за етапами: підготовчий – ознайомлення з темою, розподіл ролей, презентація матеріалів; основний – безпосереднє проведення з інтерактивними завданнями (спостереження, дослідження, порівняння, міні- експерименти, ігри); підсумковий – рефлексія, творчі завдання, оцінювання засвоєного матеріалу. Методичні рекомендації включають використання інтерактивних і диференційованих підходів. Матеріали подаються в різних формах відповідно до вікових та індивідуальних особливостей дітей. Педагог виступає як яскравий екскурсовод, створюючи емоційний ефект присутності та стимулюючи інтерес до пізнання. Для розвитку мовленнєвої компетентності доцільно включати розповіді про історію місцевості, легенди та народні перекази. Сенсорні ігри та обстеження природних об’єктів дозволяють дітям доторкнутися, понюхати, розглянути та послухати об’єкти довкілля, активізуючи всі канали сприймання. Для наочності використовуються яскраві фото, карти, ілюстрації та предмети, пов’язані з історією, що дозволяє дітям досліджувати, порівнювати та формувати цілісне розуміння світу. Рольові ігри та перевтілення в історичні образи стимулюють креативність, комунікативні навички, формують історичне мислення та почуття приналежності до культури рідного краю. Особлива увага приділяється психолого-педагогічним умовам: безпека та комфорт дітей забезпечуються попереднім ознайомленням з маршрутом (місця укриття, туалети), урахуванням вікових можливостей, постійним контролем педагогів та підтримкою позитивного емоційного клімату. Екскурсії дозволяють дітям безпосередньо спостерігати явища природи, предмети побуту, архітектурні споруди та історичні пам’ятки, що сприяє розвитку спостережливості, мислення, мовлення, емоційної сфери та комунікативних навичок. Анкетування педагогів показало, що більшість усвідомлюють значення краєзнавчої роботи, але не завжди мають достатнє методичне забезпечення. Розроблені методичні рекомендації включають добір емоційно насиченого матеріалу, поетапну підготовку дітей, інтеграцію краєзнавчої тематики у освітні напрями та активне залучення батьків і громади. Проведене дослідження підтвердило ефективність використання краєзнавчого матеріалу під час екскурсій із дошкільниками. Інтерактивна та діяльнісна педагогіка сприяє підвищенню пізнавальної активності, розвитку мовленнєвих, соціальних та емоційних компетентностей, формуванню ціннісного ставлення до рідного краю. Розроблені методичні рекомендації можуть застосовуватися педагогами та методистами у закладах дошкільної освіти для підвищення якості краєзнавчої діяльності та підготовки дітей до свідомого сприйняття культурної спадщини. Modern preschool education is aimed at the comprehensive development of the child, the formation of cognitive interest, social skills, and a value-based attitude toward the native region. Local history material is an important tool for integrating knowledge about the history, culture, nature, and traditions of the region into children’s practical activities. Conducting excursions that involve such material contributes to the development of observation, thinking, speech, emotional-value awareness, and the initial social competencies of preschoolers. These excursions create conditions for active interaction between children and their environment, which aligns with modern approaches to interactive and activity-based learning. The organization of excursions involves a comprehensive approach that combines cognitive, play-based, and emotional-value components. Preparing children includes discussing the topic and demonstrating illustrations, maps, and photographs of the area, which stimulates cognitive interest and forms initial concepts. Excursions are structured in stages: Preparatory — introduction to the topic, role distribution, presentation of materials; Main — direct implementation with interactive tasks (observation, exploration, comparison, mini-experiments, games); Final — reflection, creative tasks, evaluation of acquired knowledge. Methodological recommendations include the use of interactive and differentiated approaches. Materials are presented in various forms according to the age and individual characteristics of the children. The educator acts as a vivid guide, creating an emotional sense of presence and stimulating interest in learning. To develop speech competence, it is advisable to include stories about the history of the area, legends, and folk tales. Sensory games and the examination of natural objects allow children to touch, smell, observe, and listen to elements of the environment, activating all channels of perception. For clarity, bright photos, maps, illustrations, and objects related to local history are used, enabling children to investigate, compare, and form a holistic understanding of the world. Role-playing games and transforming into historical characters stimulate creativity and communication skills, fostering historical thinking and a sense of belonging to the native culture. Special attention is paid to psychological and pedagogical conditions: safety and comfort are ensured through prior familiarization with the route (shelters, restrooms), consideration of age-related capabilities, continuous supervision by educators, and the maintenance of a positive emotional climate. The conducted research confirmed the effectiveness of using local history material during excursions with preschool children. Interactive and activity-based pedagogy promotes increased cognitive activity, development of speech, social, and emotional competencies, and the formation of a value-based attitude to the native region. The developed methodological recommendations can be used by educators and methodologists in preschool institutions to improve the quality of local history activities and prepare children for the conscious perception of cultural heritage.
ШЛЯХИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕРСОНАЛІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
(2025) Данилюк В. І.
У роботі досліджено потенціал штучного інтелекту як інструменту персоналізації освітнього процесу в початковій школі. Обґрунтовано використання адаптивних систем та інтелектуальних помічників для побудови індивідуальних освітніх траєкторій. На основі експериментального дослідження доведено, що методично виважене впровадження інструментів ШІ підвищує мотивацію учнів та ефективність засвоєння знань, а також розроблено рекомендації для вчителів. The potential of artificial intelligence as a tool for personalizing the educational process in primary school is investigated in the work. The use of adaptive systems and intelligent assistants for building individual educational trajectories is substantiated. Based on experimental research, it is proved that the methodologically balanced implementation of AI tools increases students' motivation and the efficiency of knowledge acquisition, and recommendations for teachers are developed.