Кафедра педагогіки та психології дошкільної та початкової освіти

Permanent URI for this communityhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/10308

Browse

Now showing 1 - 20 of 191

Активізація словника дитини дошкільного віку засобом гри «Дай відповідь за 5 секунд»
(2021) Хандусенко, Н. В.
У кваліфікаційній роботі висвітлено теоретичні та методичні аспекти активізації словника дитини дошкільного віку засобом гри «Дай відповідь за 5 секунд». Схарактеризовано та експериментально перевірено ефективність використання гри «Дай відповідь за 5 секунд» як засіб активізації словника дитини дошкільного віку. The qualifying work highlights the theoretical and methodological aspects of activating the vocabulary of a preschool child through the game “Give the answer for 5 seconds”. The content of vocabulary work with preschool children and classification of speech games for preschool children is specified. The efficiency of using the game “Give the answer for 5 seconds”as a means of activating the vocabulary of a preschool child is characterized and experimentally tested
АРТ-ТЕРАПІЯ ЯК ЗАСІБ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО ВПЛИВУ НА ЕМОЦІЙНУ СФЕРУ ДОШКІЛЬНИКІВ
(2023) Гасаненко, К. Г.
У даній роботі досліджується роль та ефективність арт-терапії як інноваційного психолого-педагогічного підходу в контексті впливу на емоційну сферу дошкільників. Арт-терапевтичні методи вивчаються як засіб сприяння розвитку та самовираженню малюків, а також їх позитивного впливу на соціальні та емоційні навички. / This research explores the role and effectiveness of art therapy as an innovative psychopedagogical approach in influencing the emotional sphere of preschool children. Art therapeutic methods are examined as a means to foster the development and self-expression of young children, as well as their positive impact on social and emotional skills.
Взаємодія суб’єктів освітнього процесу закладу дошкільної освіти в умовах дистанційного навчання
(2020) Савун, Г. О.
У роботі висвітлено специфічні особливості застосування дистанційних форм навчання в закладі дошкільної освіти з метою взаємодії з дітьми та родинами вихованців / The work highlights the specific features of the use of distance learning in preschool education in order to interact with children and families of pupils.
ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕАТРАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ СУЧАСНОЇ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
(2023) Негар, Н. М.
Мета дослідження. Дослідити ефективність шляхів використання елементів театральної педагогіки в освітньому процесі початкової школи.
ВИКОРИСТАННЯ КРАЄЗНАВЧОГО МАТЕРІАЛУ В ПРОЦЕСІ ПРОВЕДЕННЯ ЕКСКУРСІЙ З ДОШКІЛЬНИКАМИ
(2025) Бородашкін С. С.
Сучасна дошкільна освіта спрямована на всебічний розвиток дитини, формування пізнавального інтересу, соціальних навичок та ціннісного ставлення до рідного краю. Краєзнавчий матеріал є важливим інструментом інтеграції знань про історію, культуру, природу та традиції регіону в практичну діяльність дітей. Проведення екскурсій з його використанням сприяє розвитку спостережливості, мислення, мовлення, емоційно-ціннісної сфери та первинних соціальних компетентностей дошкільників. Такі екскурсії формують умови для активної взаємодії дітей зі середовищем, що відповідає сучасним підходам до інтерактивного та діяльнісного навчання. Організація екскурсій передбачає комплексний підхід, який поєднує пізнавальний, ігровий та емоційно-ціннісний компоненти. Підготовка дітей включає обговорення теми, демонстрацію ілюстрацій, карт і фотографій місцевості, що активізує пізнавальні інтереси та формує первинні уявлення. Екскурсії структуровані за етапами: підготовчий – ознайомлення з темою, розподіл ролей, презентація матеріалів; основний – безпосереднє проведення з інтерактивними завданнями (спостереження, дослідження, порівняння, міні- експерименти, ігри); підсумковий – рефлексія, творчі завдання, оцінювання засвоєного матеріалу. Методичні рекомендації включають використання інтерактивних і диференційованих підходів. Матеріали подаються в різних формах відповідно до вікових та індивідуальних особливостей дітей. Педагог виступає як яскравий екскурсовод, створюючи емоційний ефект присутності та стимулюючи інтерес до пізнання. Для розвитку мовленнєвої компетентності доцільно включати розповіді про історію місцевості, легенди та народні перекази. Сенсорні ігри та обстеження природних об’єктів дозволяють дітям доторкнутися, понюхати, розглянути та послухати об’єкти довкілля, активізуючи всі канали сприймання. Для наочності використовуються яскраві фото, карти, ілюстрації та предмети, пов’язані з історією, що дозволяє дітям досліджувати, порівнювати та формувати цілісне розуміння світу. Рольові ігри та перевтілення в історичні образи стимулюють креативність, комунікативні навички, формують історичне мислення та почуття приналежності до культури рідного краю. Особлива увага приділяється психолого-педагогічним умовам: безпека та комфорт дітей забезпечуються попереднім ознайомленням з маршрутом (місця укриття, туалети), урахуванням вікових можливостей, постійним контролем педагогів та підтримкою позитивного емоційного клімату. Екскурсії дозволяють дітям безпосередньо спостерігати явища природи, предмети побуту, архітектурні споруди та історичні пам’ятки, що сприяє розвитку спостережливості, мислення, мовлення, емоційної сфери та комунікативних навичок. Анкетування педагогів показало, що більшість усвідомлюють значення краєзнавчої роботи, але не завжди мають достатнє методичне забезпечення. Розроблені методичні рекомендації включають добір емоційно насиченого матеріалу, поетапну підготовку дітей, інтеграцію краєзнавчої тематики у освітні напрями та активне залучення батьків і громади. Проведене дослідження підтвердило ефективність використання краєзнавчого матеріалу під час екскурсій із дошкільниками. Інтерактивна та діяльнісна педагогіка сприяє підвищенню пізнавальної активності, розвитку мовленнєвих, соціальних та емоційних компетентностей, формуванню ціннісного ставлення до рідного краю. Розроблені методичні рекомендації можуть застосовуватися педагогами та методистами у закладах дошкільної освіти для підвищення якості краєзнавчої діяльності та підготовки дітей до свідомого сприйняття культурної спадщини. Modern preschool education is aimed at the comprehensive development of the child, the formation of cognitive interest, social skills, and a value-based attitude toward the native region. Local history material is an important tool for integrating knowledge about the history, culture, nature, and traditions of the region into children’s practical activities. Conducting excursions that involve such material contributes to the development of observation, thinking, speech, emotional-value awareness, and the initial social competencies of preschoolers. These excursions create conditions for active interaction between children and their environment, which aligns with modern approaches to interactive and activity-based learning. The organization of excursions involves a comprehensive approach that combines cognitive, play-based, and emotional-value components. Preparing children includes discussing the topic and demonstrating illustrations, maps, and photographs of the area, which stimulates cognitive interest and forms initial concepts. Excursions are structured in stages: Preparatory — introduction to the topic, role distribution, presentation of materials; Main — direct implementation with interactive tasks (observation, exploration, comparison, mini-experiments, games); Final — reflection, creative tasks, evaluation of acquired knowledge. Methodological recommendations include the use of interactive and differentiated approaches. Materials are presented in various forms according to the age and individual characteristics of the children. The educator acts as a vivid guide, creating an emotional sense of presence and stimulating interest in learning. To develop speech competence, it is advisable to include stories about the history of the area, legends, and folk tales. Sensory games and the examination of natural objects allow children to touch, smell, observe, and listen to elements of the environment, activating all channels of perception. For clarity, bright photos, maps, illustrations, and objects related to local history are used, enabling children to investigate, compare, and form a holistic understanding of the world. Role-playing games and transforming into historical characters stimulate creativity and communication skills, fostering historical thinking and a sense of belonging to the native culture. Special attention is paid to psychological and pedagogical conditions: safety and comfort are ensured through prior familiarization with the route (shelters, restrooms), consideration of age-related capabilities, continuous supervision by educators, and the maintenance of a positive emotional climate. The conducted research confirmed the effectiveness of using local history material during excursions with preschool children. Interactive and activity-based pedagogy promotes increased cognitive activity, development of speech, social, and emotional competencies, and the formation of a value-based attitude to the native region. The developed methodological recommendations can be used by educators and methodologists in preschool institutions to improve the quality of local history activities and prepare children for the conscious perception of cultural heritage.
Використання мережевих технологій в освітньому процесі початкової школи
(2021) Мізєва, А. С.
Робота присвячена актуальній темі методичних засад та педагогічних умов використання мережевих технологій в освітньому процесі початкової школи; проаналізовано психолого-педагогічні засади та напрямки використання мережевих технологій в освітньому процесі молодших школярів; ознайомлено та охарактеризовано досвід роботи вчителя з використанням мережевих технологій у навчанні учнів початкової школи; визначено форми використання та організаційні умови навчальної діяльності молодших школярів засобами мережевих технологій. the work is devoted to the topical topic of methodological principles and pedagogical conditions of using network technologies in the educational process of primary school; the psychological and pedagogical principles and directions of use of network technologies in the educational process of junior schoolchildren are analyzed; the experience of the teacher's work with the use of network technologies in teaching primary school students is acquainted and characterized; the forms of use and organizational conditions of educational activity of junior schoolchildren by means of network technologies are determined.
ВИКОРИСТАННЯ НЕЙРОВПРАВ У РОБОТІ З ДІТЬМИ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
(2024) Павлиха, Т. С.
Період дошкільного дитинства є найсприятливішим для накопичення уявлень про світ, формування і вдосконалення діяльності органів чуття. Здатність фіксувати, аналізувати, інтерпретувати велику кількість інформації про світ і себе суттєво впливає на розумові здібності дитини. Розвиток сенсорно-пізнавальної сфери дошкільника засобами нейроігор постає як гармонійне доповнення. У кваліфікаційній роботі представлено вимоги Базового компонента дошкільної освіти щодо сенсорно-пізнавального розвитку старших дошкільників, визначено психологічні особливості пам’яті дітей дошкільного віку та можливості використання нейроігор в роботі з ними. Для ефективного сенсорно-пізнавального розвитку старших дошкільників необхідно створити відповідні педагогічні умови, які включають: створення насиченого розвивального сенсорного середовища; організація різноманітних видів діяльності дітей, активна позиція вихователя; партнерська взаємодія з родинами вихованців; науково-методичне забезпечення та відповідна підготовка педагогів ЗДО. Після реалізації педагогічних умов та проведеної роботи щодо використання нейроігор показники суттєво покращилися / The period of preschool childhood is the most favorable for the accumulation of ideas about the world, the formation and improvement of the activity of the senses. The ability to record, analyze, and interpret a large amount of information about the world and oneself significantly affects a child's mental abilities. The development of the sensory and cognitive sphere of a preschooler by means of neurogames appears as a harmonious complement. The qualification work presents the requirements of the Basic component of preschool education regarding the sensory and cognitive development of older preschoolers, defines the psychological features of the memory of preschool children and the possibility of using neurogames in working with them. For the effective sensory and cognitive development of older preschoolers, it is necessary to create appropriate pedagogical conditions, which include: creating a rich developmental sensory environment; the organization of various types of children's activities, the active position of the educator; partnership interaction with families of pupils; scientific-methodical support and appropriate training of pedagogues. After the implementation of pedagogical conditions and the work carried out on the use of neurogames, the indicators significantly improved.
Використання світових головоломок як засобу формування логіко-математичного мислення дитини старшого дошкільного віку
(2021) Савчук, Л. О.
У кваліфікаційній роботі висвітлено теоретичні та методичні аспекти використання світових головоломок як засобу формування логіко-математичного мислення дитини старшого дошкільного віку. Визначено рівень сформованості логіко-математичного мислення дитини старшого дошкільного віку. Схарактеризувати специфіку використання світових головоломок у роботі з дітьми. The qualification work highlights the theoretical and methodological aspects of the use of world puzzles as a means of forming logical and mathematical thinking of a child of older preschool age. The level of formation of logical-mathematical thinking of a child of senior preschool age is determined. Describe the specifics of using world puzzles in working with children.
Використання сюжетно-рольової гри як засобу розвитку ігрової компетентності дитини середнього дошкільного віку
(2021) Тростяна, Г. О.
Ігрова діяльність дитини дошкільного віку є потужним ресурсом формування особистості. У грі вона відтворює свої знання, враження, характер взаємодії з однолітками. Магістерське дослідження присвячене теоретичному обґрунтуванню та експериментальній перевірці організаційно-педагогічних умов, що сприяють розвитку ігрової компетентності дітей середнього дошкільного віку засобами сюжетно-рольової гри. Формування ігрової компетентності дітей середнього дошкільного віку відбуватиметься більш ефективно за реалізації таких організаційно-педагогічних умов: щоденне передбачення часу для вільних ігор дітей, в тому числі – сюжетно-рольових; створення «зони свободи» для кожної дитини – розвивального предметно-ігрового середовища; використання опосередкованих форм керування грою та здійснення педагогічного супроводу; заохочення дітей до вияву ініціативності під час гри / Play activities of preschool children are a powerful resource for personality formation. In the game she reproduces her knowledge, impressions, the nature of interaction with peers. The master's research is devoted to the theoretical substantiation and experimental verification of organizational and pedagogical conditions that contribute to the development of play competence of middle school children by means of plot-role play. The formation of play competence of middle school children will be more effective in the implementation of the following organizational and pedagogical conditions: daily prediction of time for free games of children, including - role-playing; creation of a "zone of freedom" for each child - a developmental subject-play environment; use of indirect forms of game management and pedagogical support; encouraging children to show initiative during the game.
ВИКОРИСТАННЯ ІГОР В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ
(2024) Бондаренко, І. С.
Магістерське дослідження присвячене вивченню використання ігор в освітньому процесі як ефективного засобу формування креативності молодших школярів в умовах Нової української школи. Актуальність теми обумовлена потребою в розвитку творчих здібностей учнів у контексті сучасних освітніх вимог, що акцентують увагу на формуванні ключових компетентностей, здатності до критичного мислення та інноваційного підходу до навчання. У дослідженні проаналізовано теоретичні основи використання ігор в навчанні, визначено їх вплив на розвиток креативності, мотивації та соціальних навичок учнів. Розглянуто різні типи ігор, що сприяють активному навчальному процесу, а також проведено практичні експерименти з реалізації ігрових методів у класах молодшої школи. Результати дослідження підтверджують, що ігрові методи є ефективними для стимулювання креативності учнів, підвищення їхньої активності та зацікавленості в навчанні. Виявлено, що інтеграція ігор у навчальний процес сприяє не лише розвитку творчого потенціалу дітей, а й їхньому емоційному та соціальному розвитку. Дослідження має практичне значення для педагогів, які прагнуть впроваджувати інноваційні методи навчання, а також для розробки рекомендацій щодо ефективного використання ігор у початковій освіті / This master's research focuses on studying the use of games in the educational process as an effective means of fostering creativity in younger students within the framework of the New Ukrainian School. The relevance of the topic is determined by the need to develop students' creative abilities in the context of modern educational requirements, which emphasize the formation of key competencies, critical thinking skills, and innovative approaches to learning. The research analyzes the theoretical foundations of using games in education, determining their impact on the development of creativity, motivation, and social skills among students. Various types of games that promote active learning processes are examined, and practical experiments on the implementation of game methods in primary school classrooms are conducted. The results of the study confirm that game methods are effective for stimulating students' creativity, enhancing their activity and interest in learning. It was found that the integration of games into the educational process contributes not only to the development of children's creative potential but also to their emotional and social growth.
ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ВИХОВНІЙ РОБОТІ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ
(2024) Звягінцева, А. О.
У роботі представлено теоретико-методологічне обґрунтування проблеми формування навчальної мотивації молодших школярів засобами мультимедійних технологій в умовах дистанційної освіти. Проаналізовано сучасні підходи до використання цифрових інструментів у початковій школі, визначено їх роль у стимулюванні пізнавальної активності учнів, надано практичні рекомендації для вчителів. Робота має практичне значення для підвищення ефективності освітнього процесу. The paper presents a theoretical and methodological substantiation of the problem of forming the learning motivation of primary schoolchildren by means of multimedia technologies in the context of distance education. Modern approaches to the use of digital tools in primary school are analysed, their role in stimulating students' cognitive activity is determined, and practical recommendations for teachers are given. The work is of practical importance for improving the efficiency of the educational process.
Використання ІКТ в процесі розвитку пізнавальної мотивації молодших школярів в умовах змішаного навчання
(2021) Березовська, А. І.
Розглянуто теоретичні засади проблеми використання ІКТ в процесі розвитку пізнавальної мотивації, визначено психолого-педагогічні аспекти використання ІКТ як ефективного інструменту розвитку пізнавальної мотивації молодших школярів, експериментально перевірено шляхи оптимізації використання ІКТ в процесі розвитку пізнавальної мотивації в умовах змішаного навчання/theoretical bases of a problem of use of ICT in the course of development of cognitive motivation are considered, psychological and pedagogical aspects of use of ICT as the effective tool of development of cognitive motivation of younger schoolboys are defined, ways of optimization of use of ICT in the course of development of cognitive motivation in the conditions of blended learning are experimentally checked.
ВИХОВАННЯ ЦІННОСТІ ОСОБИСТОСТІ ІНШОЇ ЛЮДИНИ В МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ
(2024) Коріновська, І. О.
У роботі обґрунтовано ефективні форми, методи та засоби формування особистісних цінностей у молодших школярів у сучасних умовах . Розкрито теоретичні та практичні аспекти проблеми формування особистісних цінностей в молодших школярів у сучасних кризових умовах. Визначено, системне впровадження позаурочної діяльності сприяє підвищенню формування ціннісних компетентностей шляхом систематичного наповнення змісту тем матеріалами моралезнавчого спрямування. / The work substantiates effective forms, methods and means of forming personal values among students of primary education in modern conditions. The theoretical and practical aspects of the problem of the formation of personal values in elementary school students in modern crisis conditions are revealed. It was determined that the systematic implementation of extracurricular activities contributes to the increase in the formation of valuable competences by systematically filling the content of topics with materials of a moral Direction
Виховні традиції української народної педагогіки як засіб формування патріотичних почуттів молодших школярів
(2020) Березнюк, А. А.
В даній науковій роботі детально розглянуто питання народної педагогіки. Охарактеризовано завдання національно-патріотичного виховання та досліджено виховні традиції української народної педагогіки. Ця педагогіка розглядається як феномен, що ввібрав у себе національну свідомість та відображає педагогічну мудрість українського народу. In this scientific work the issue of folk pedagogy is considered in detail. The tasks of national-patriotic education are characterized and the educational traditions of Ukrainian folk pedagogy are studied. This pedagogy is considered as a phenomenon that has absorbed the national consciousness and reflects the pedagogical wisdom of the Ukrainian people.
ВПЛИВ РІВНЯ АГРЕСІЇ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА
(2025) Легка Г. В.
У статті аналізується вплив рівня агресії на ефективність навчальної діяльності дітей молодшого шкільного віку. Розглядаються різні форми агресивної поведінки, такі як фізичні, вербальні та приховані її прояви, а також їхній вплив на здатність концентрувати увагу, рівень мотивації до навчання й соціальну адаптацію. Виокремлено ключові чинники, що сприяють виникненню агресії, серед яких зазначено особливості сімейного і шкільного середовища, індивідуальні характеристики дитини та переживання стресових ситуацій, зокрема у контексті умов воєнного стану. Особливий акцент зроблено на методах профілактики та корекції такої поведінки, серед яких виділяються психолого-педагогічні підходи, застосування ігрових технік, арттерапія й казкотерапія. Наголошено на значенні інтегративного підходу, який включає спільну роботу педагогів, психологів і батьків для створення безпечного та підтримуючого середовища , що сприяє розвитку емоційної саморегуляції, соціальній адаптації та покращенню результатів навчання. The article analyzes the impact of aggression levels on the effectiveness of learning activities in younger school-age children. Various forms of aggressive behavior are examined, such as physical, verbal, and covert manifestations, as well as their influence on the ability to concentrate, motivation for learning, and social adaptation. Key factors contributing to the emergence of aggression are highlighted, including the characteristics of the family and school environment, individual child traits, and experiences of stressful situations, particularly in the context of martial law conditions. Special emphasis is placed on methods for preventing and correcting such behavior, including psycho-pedagogical approaches, the use of play techniques, art therapy, and fairy tale therapy. The importance of an integrative approach is emphasized, involving the joint work of teachers, psychologists, and parents to create a safe and supportive environment that promotes the development of emotional self- regulation, social adaptation, and improvement of learning outcomes.
ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЕКТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
(2023) Масонов, О. І.
У кваліфікаційній роботі проаналізовано сучасний стан використання проєктних технологій навчання в початковій освіті з психолого–педагогічних та методичних джерел. Вивчено сучасну практику використання цих технологій у роботі початкових шкіл та аргументувати вибір і важливість використання форм організації проєктних технологій для навчання умінь учнів у третьому класі. Проведено дослідження, щоб перевірити ефективність оптимального використання різних форм організації проєктних технологій під час формування навичок у початковій школі/ The qualification work analyses the current state of the use of project-based learning technologies in primary education from psychological, pedagogical and methodological sources. The current practice of using these technologies in the work of primary schools is studied and the choice and importance of using forms of organising project technologies for teaching students' skills in the third grade is argued. A study was conducted to test the effectiveness of the optimal use of different forms of project technology organisation in the development of skills in primary school.
Відродження національно-культурних традицій українського народу в початковій школі
(2020) Матвєєва, Т. В.
Магістерська кваліфікаційна робота присвячена відродженню національно-культурних традицій українського народу в початковій школі. Досліджено стан розробленості проблеми дослідження у педагогічній теорії та практиці. В роботі розглянуто сучасну національну культуру як форму репрезентації традицій українського народу на прикладі конкурсного та фестивального дитячого руху в Херсонській області. Визначено критерії та виявлено рівні сформованості національного виховання молодших школярів щодо традицій українського народу. З’ясовано педагогічні умови, що забезпечать ефективність використання національно-культурних традицій українського народу в початковій школі. Розроблено методику національного виховання учнів початкової школи з використанням українських традицій та виконано кількісний і якісний аналіз результатів експериментального дослідження. The master's qualification work is devoted to the revival of national and cultural traditions of the Ukrainian people in primary school. The state of elaboration of the research problem in pedagogical theory and practice is investigated. The paper considers modern national culture as a form of representation of the traditions of the Ukrainian people on the example of competitive and festival children's movement in the Kherson region. The criteria are determined and the levels of formation of national education of junior schoolchildren according to the traditions of the Ukrainian people are revealed. The pedagogical conditions that will ensure the effective use of national and cultural traditions of the Ukrainian people in primary school have been clarified. A method of national education of primary school students using Ukrainian traditions has been developed and a quantitative and qualitative analysis of the results of experimental research has been performed.
Гейміфікація в освітньому процесі сучасної початкової школи
(2020) Проценко, Ю. О.
У представлений кваліфікаційній роботі проаналізовано поняття «гейміфікація», історія виникнення, поширення, впровадження та використання гейміфікації в навчальний процес початкової школи. Впровадження ігрових елементів у навчальний процес сприяє підвищенню пізнавального інтересу до знань, розвитку навчальної мотивації та ініціативи. Аналіз наукових джерел дав підстави для виокремлення основних компонентів гейміфікованого процесу навчання та ігрових елементів, що формують механіку процесу гейміфікації, а саме виклик, завдання, тести, співробітництво, зворотний зв’язок, накопичення ресурсів, винагороди, стан перемоги / The presented qualification work analyzes the concept of "gamification", the history of the origin, spread, implementation and use of gamification in the educational process of primary school. The introduction of game elements in the educational process helps to increase cognitive interest in knowledge, the development of learning motivation and initiative. The analysis of scientific sources gave grounds to single out the main components of the gamified learning process and game elements that form the mechanics of the gamification process, namely the challenge, tasks, tests, cooperation, feedback, accumulation of resources, rewards, state of victory.
ДИТЯЧА ТРИВОЖНІСТЬ ТА ЗВ'ЯЗОК ІЗ СТАВЛЕННЯМ БАТЬКІВ ДО ДИТИНИ
(2023) Пенська, Ю. Л.
Дипломна робота присвячена вивченню та аналізу зв’язку ставлення батьків до дитини, і як це впливає на дитячу тривожність. Робота складається зі структурних частин, включаючи вступ, три розділи, висновки та список використаних джерел. У вступі розглядаються актуальність дослідження та його наукова значущість, а також формулюються мета та завдання роботи. Визначається потреба в розгляді дитячої тривожності та зв'язок із ставленням батьків до дитини./ This diploma paper is dedicated to the study and analysis of the connection between parental attitudes towards the child and its influence on child anxiety. The paper consists of structural sections, including an introduction, three chapters, conclusions, and a list of references. The introduction examines the relevance of the research and its scientific significance, as well as formulating the aim and objectives of the paper. The need to consider child anxiety and its connection with parental attitudes towards the child is determined.
ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ ПІДХІД В ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
(2025) Шевченко С.
У кваліфікаційній роботі теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови ефективної організації диференційованого навчання в початковій школі. Уточнено сутність поняття «диференціація навчання» та визначено критерії сформованості пізнавальних інтересів учнів (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний). Розроблено та впроваджено комплекс диференційованих завдань з математики, української мови та читання. Доведено, що розподіл учнів на групи за інтегрованим показником (навченість і працездатність) та створення сприятливого психологічного середовища забезпечують підвищення рівня пізнавальної активності та якості знань молодших школярів. The qualification paper theoretically substantiates and experimentally verifies the pedagogical conditions for the effective organization of differentiated learning in primary school. The essence of the concept of "differentiation of learning" is clarified, and the criteria for the formation of students' cognitive interests (motivational, cognitive, activity-based) are defined. A set of differentiated tasks in Mathematics, Ukrainian language, and Reading has been developed and implemented. It is proved that grouping students based on an integrated indicator (learning ability and working capacity) and creating a favorable psychological environment ensure an increase in the level of cognitive activity and the quality of knowledge of junior schoolchildren.