2025

Permanent URI for this collectionhttps://ekhsuir.kspu.edu/handle/123456789/21236

Browse

Now showing 1 - 15 of 15

АНГЛО-ІРЛАНДСЬКА ВІЙНА (1919–1921) ТА ІРЛАНДСЬКА ГРОМАДЯНСЬКА ВІЙНА (1922–1923): ШЛЯХ ДО СТВОРЕННЯ ТА ПЕРШІ РОКИ ІСНУВАННЯ ІРЛАНДСЬКОЇ ВІЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ
(2025) Данчук, Д. Д.
Наукове значення роботи полягає в дослідженні питань пов’язаних з історичним періодом початку XX століття в історії Ірландії, а саме Ірландської Революції 1916-1923 років, яка розглядається у контексті Ірландської війни за незалежність та подальшої громадянської війни, адже ці два конфлікти значно вплинули на формування державних кордонів сучасної Республіки Ірландія та окремої Північної Ірландії. Розкрито основні передумови та причини початку Ірландської Революції, серед яких головною є Британське панування в Ірландії. Процес формування та роль ірландських націоналістичних рухів у цих двох конфліктах є доволі вагомим аспектом, особливо на ролі ІРА та стратегії партизанської війни. Розглядається період ранніх років існування Ірландської Вільної Держави в контексті створення її державних органів влади, описуються економічний та політичний аспекти існування Вільної Держави, що є важливим питанням, адже вона є попередником сучасної Республіки Ірландія. Англо-Ірландський мирний договір 1921 року, став однією з причин початку громадянської війни 1922-1923 років, окрім того умови договору значною мірою впливали на формування конституції та нормативно-правової бази Вільної держави. Загалом Ірландська Революція є важливим періодом для Ірландії, адже її результати вплинули на формування сучасних кордонів Республіки Ірландія та відносини зі Сполученим Королівством. The scientific significance of the work lies in the study of issues related to the historical period of the early 20th century in the history of Ireland, namely the Irish Revolution of 1916-1923, which is considered in the context of the Irish War of Independence and the subsequent civil war, as these two conflicts significantly influenced the formation of the state borders of the modern Republic of Ireland and a separate Northern Ireland. The main prerequisites and reasons for the beginning of the Irish Revolution are revealed, among which the main one is British rule in Ireland. The process of formation and the role of Irish nationalist movements in these two conflicts is a rather significant aspect, especially the role of the IRA and the strategy of guerrilla warfare. The period of the early years of the existence of the Irish Free State is considered in the context of the creation of its state authorities, the economic and political aspects of the existence of the Free State are described, which is an important issue, since it is the predecessor of the modern Republic of Ireland. The Anglo-Irish Peace Treaty of 1921 was one of the reasons for the outbreak of the Civil War of 1922–1923, in addition, the terms of the treaty significantly influenced the formation of the constitution and legal framework of the Free State. Overall, the Irish Revolution is an important period for Ireland, as its results influenced the formation of the modern borders of the Republic of Ireland and relations with the United Kingdom.
АРХЕОЛОГІЧНІ ВІДКРИТТЯ У ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ (КІНЕЦЬ ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТ.) : ВПЛИВ НА РОЗУМІННЯ ЗНАЧЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ РЕГІОНУ
(2025) Остап, В. В.
У дипломній роботі досліджено історію археологічних відкриттів на території Західної України в кінці XX – на початку XXI століття. Основну увагу зосереджено на аналізі найважливіших знахідок, їхньому культурно-історичному значенні та впливі на формування уявлень про розвиток давніх спільнот цього регіону. Розкрито роль археологічних досліджень у збереженні національної культурної спадщини, а також висвітлено внесок окремих дослідників та експедицій у вивчення минулого. Робота ґрунтується на археологічних звітах, наукових публікаціях, джерелах та матеріалах з музеїв. Отримані результати дозволяють глибше зрозуміти культурні процеси, що відбувалися на цій території, та сприяють популяризації археологічної спадщини серед широкого загалу. The thesis investigates the history of archaeological discoveries in Western Ukraine from the late 20th to the early 21st century. It focuses on analyzing key findings, their cultural and historical significance, and their impact on shaping the understanding of the development of ancient communities in the region. The role of archaeological research in preserving national cultural heritage is discussed, as well as the contributions of individual researchers and expeditions to the study of the past. The work is based on archaeological reports, scientific publications, and materials from museums. The results provide a deeper understanding of the cultural processes that took place in the region and contribute to the popularization of archaeological heritage among the general public.
ВИКОРИСТАННЯ ОПУБЛІКОВАНИХ ДЖЕРЕЛ З ІСТОРІЇ МІСТ ПІВДНЯ УКРАЇНИ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ В ШКОЛІ
(2025) Данилюк, К. Ю.
У дипломній роботі проаналізовано можливості використання опублікованих джерел з історії міст Півдня України на уроках історії. Розглянуто їх роль у формуванні історичних компетентностей учнів та розвитку критичного мислення. Визначено типи джерел, методику їх застосування в навчальному процесі та представлено приклад інтеграції джерел у структуру уроку. Робота має практичне значення для вчителів історії та студентів педагогічних спеціальностей This thesis explores the use of published sources on the history of Southern Ukrainian cities in school history lessons. It examines their role in developing students’ historical competencies and critical thinking. The study outlines types of sources, teaching methods for their application, and presents an example of integrating them into a lesson structure. The work has practical value for history teachers and students of pedagogical specialties.
ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК АНГЛІКАНСТВА В ШКІЛЬНІЙ ПРОГРАМІ ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ
(2025) Лєнських, М. О.
Дипломна робота присвячена дослідженню виникнення та розвитку англіканства як одного з ключових напрямів християнства, що виник у XVI столітті в Англії внаслідок Реформації та політичних трансформацій епохи Тюдорів. У роботі висвітлено основні етапи формування Англіканської церкви, починаючи від розриву з Римською церквою за Генріха VIII до кодифікації англіканської доктрини в період правління Єлизавети I. Окрему увагу приділено релігійній політиці Едварда VI, контрреформаторським заходам Марії I, протестантській реакції та довготривалим наслідкам релігійного компромісу. У другій частині роботи розглянуто місце цієї теми у сучасній шкільній програмі всесвітньої історії. Проаналізовано навчальні програми, підручники та методи викладання, а також надано рекомендації щодо удосконалення подання матеріалу для школярів з урахуванням історико- культурного контексту, міжпредметних зв'язків і вікових особливостей учнів The thesis is devoted to the study of the emergence and development of Anglicanism as one of the key directions of Christianity, which arose in the 16th century in England as a result of the Reformation and political transformations of the Tudor era. The work highlights the main stages of the formation of the Church of England, starting from the break with the Roman Church under Henry VIII to the codification of Anglican doctrine during the reign of Elizabeth I. Special attention is paid to the religious policy of Edward VI, the counter-reformation measures of Mary I, the Protestant reaction and the long-term consequences of religious compromise. The second part of the work considers the place of this topic in the modern school curriculum of world history. The curricula, textbooks and teaching methods are analyzed, and recommendations are given for improving the presentation of the material for schoolchildren, taking into account the historical and cultural context, interdisciplinary connections and age characteristics of students
ВІЙСЬКОВА ТА ГУМАНІТАРНА СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ БАЛТІЇ (1991-2024 РР.) У ВИКЛАДАННІ ІСТОРІЇ В ШКОЛІ
(2025) Карп, В. В.
У роботі досліджено основні напрями військової та гуманітарної співпраці України з країнами Балтії (Литвою, Латвією та Естонією) у період з 1991 по 2024 роки. Дослідження охоплює політичні, безпекові, освітні та культурні аспекти взаємодії, а також вивчає вплив цих процесів на формування спільного історичного досвіду. Підкреслюється роль країн Балтії як надійних партнерів України у боротьбі за незалежність, європейську інтеграцію та протидію зовнішній агресії. Обґрунтовуєтья доцільність включення відповідних тем до змісту історичної освіти з метою розвитку в учнів критичного мислення, міжкультурного діалогу та розуміння значення міжнародної солідарності в умовах сучасних викликів.
ЗАКОНОДАВЧІ ДЖЕРЕЛА З ІСТОРІЇ МІСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ СТ. У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ
(2025) Василенко, М. І.
У даній роботі досліджуються законодавчі джерела, що регулювали систему міського самоврядування на Півдні України. Особлива увага приділяється Міському положенні 1870, та змінами, що відбувалися під час контрреформи 1892 року. Також розглянуто, який вплив мали реформи та закони, що стосувалися міського самоврядування на медичну, освітню та фінансову політику Півдня України This work examines legislative sources that regulated the system of city self-government in the South of Ukraine. Special attention is paid to the City Regulations of 1870 and the changes that took place during the counter-reform of 1892. Also considered what impact did the reforms and laws related to city self-government have on the medical, educational and financial policy of the South of Ukraine.
ОБРАЗ КРИМСЬКИХ ТАТАР В ТРАВЕЛЕРАХ КІНЦЯ XVIII - ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ. НА УРОКАХ ІСТОРІЇ У ШКОЛІ
(2025) Мосіна, С. А.
В кваліфікаційній роботі образ кримських татар в травелерах кінця XVIII - першої половини XIX ст. на уроках історії у школі. Проаналізовано загальну характеристику історіографії та джерельної бази, як вони виникли та їх вплив на розвиток суспільства. Досліджено образ кримських татар в подорожніх записках польських, російських, німецьких, французьких мандрівників. Проаналізовано їх погляди, висвітлювання побуту, традицій, культурної особливості кримських татар. Особлива увага приділяється висвітлюванню можливостям використання писемних джерел у шкільному курсі історії для розвитку критичного мислення учнів, навичку аналізу історичних джерел на формування погляду на образ кримських татар. Досліджено різницю старих підручників від нових, та виявлено різницю висвітлювання образу кримських татар на уроках історії у школі. In the qualification work the image of the Crimean Tatars in travelers of the late 18th - first half of the 19th century. in history lessons at school. The general characteristics of historiography and the source base, how they arose and their influence on the development of society are analyzed. The image of the Crimean Tatars in the travelogues of Polish, Russian, German, and French travelers is studied. Their views are analyzed, coverage of the life, traditions, and cultural features of the Crimean Tatars. Special attention is paid to highlighting the possibilities of using written sources in the school history course to develop students' critical thinking, the skill of analyzing historical sources to form a view on the image of the Crimean Tatars. The difference between old textbooks and new ones is studied, and the difference in coverage of the image of the Crimean Tatars in history lessons at school is revealed.
ОБРАЗ ПІВДНЯ УКРАЇНИ У СЕНТИМЕНТАЛЬНІЙ ЛІТЕРАТУРІ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ. У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ
(2025) Чала, В. Д.
У художньому дискурсі сентименталізму першої половини ХІХ століття простір Півдня інтерпретується як середовище природної рівноваги, душевного спокою та щирості переживань. Цей образ функціонує як смислове протиставлення індустріалізованому Півночі, уособлюючи ідеалізоване уявлення про гармонійний світ. Залучення таких літературних мотивів у процесі вивчення історії сприяє міжпредметній інтеграції, поглиблює розуміння культурних сенсів доби та допомагає формувати цілісне сприйняття соціокультурного контексту епохи In the artistic discourse of early 19th-century sentimentalism, the image of the South is interpreted as a space of natural balance, emotional calm, and sincerity of feeling. This motif functions as a semantic counterbalance to the industrialized North, embodying an idealized vision of a harmonious world. Incorporating such literary themes into the study of history promotes interdisciplinary integration, deepens the understanding of the era’s cultural meanings, and contributes to forming a holistic perception of its sociocultural context.
ОСОБЛИВОСТІ МАГДЕБУРЗЬКОГО ПРАВА В УКРАЇНСЬКИХ МІСТАХ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ В ШКОЛІ
(2025) Авраменко, В. М.
У роботі досліджено особливості функціонування маґдебурзького права в українських містах та його значення в історичній освіті. Проаналізовано шляхи поширення, адаптацію до місцевих умов і роль у формуванні міського самоврядування. Окрему увагу приділено місцю маґдебурзького права у шкільному курсі історії та методиці його викладання. Робота має наукове й освітнє значення. The thesis explores the features of Magdeburg Law in Ukrainian cities and its role in historical education. It analyzes its spread, local adaptation, and influence on urban self-government. Special focus is placed on the integration of this topic into the school history curriculum and methods of teaching. The work has both academic and educational value.
ПЕРЕБІГ РЕВОЛЮЦІЇ 1905-1907 РР. НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ОТРИМАНИХ ДАНИХ В ШКІЛЬНИЙ КУРС ІСТОРІЇ
(2025) Норець, Л. Є.
Дипломне дослідження присвячене осмисленню революції 1905–1907 років як раннього вияву боротьби українського суспільства за політичні, національні й соціальні права в умовах імперського тиску. Через призму українського досвіду революційних подій авторка прагне показати, що історія України не була лише периферійним «додатком» до російських наративів, а формувала власну логіку емансипаційного руху – з особливим акцентом на пробудження національної свідомості, освітні ініціативи та боротьбу за мову. Центральною ідеєю роботи є переосмислення революції як не тільки політичної кризи, а як можливості – хоч і недовгої – для появи публічного українського голосу в імперському просторі. Важливе місце в дослідженні посідає питання: як ця подія може і має бути інтегрована в сучасну систему історичної освіти, щоб не втрачати зв’язок поколінь і формувати стійке усвідомлення історичних джерел національної гідності. Робота поєднує історичний аналіз із методичною рефлексією, пропонуючи актуальні освітні рішення в контексті нових викликів української школи. Осмислення революції 1905–1907 років стає не лише об’єктом академічного інтересу, а інструментом формування критичного мислення, громадянської відповідальності та історичної суб’єктності школярів. This thesis reinterprets the Revolution of 1905–1907 not merely as a moment of political unrest, but as an early expression of Ukraine’s emerging struggle for national, social, and cultural emancipation within the oppressive framework of the Russian Empire. The study asserts Ukraine’s active presence in revolutionary history, challenging the dominant narratives that have long marginalized Ukrainian agency. The core idea revolves around viewing the revolution as a brief, fragile opening for the articulation of Ukrainian political voice, identity, and demands – especially in the realms of language, education, and civic engagement. Rather than limiting the revolution to its outcomes, the research foregrounds its symbolic and pedagogical potential for today. By merging historical inquiry with didactic reflection, the thesis proposes ways to integrate this episode into the modern school curriculum as a tool for cultivating critical thinking, historical empathy, and national self-awareness among students. In doing so, the revolution is framed not only as a past event, but as a pedagogical resource with enduring relevance for shaping democratic values and identity in contemporary Ukraine.
РАДЯНСЬКА ОСВІТА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМУНІСТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ
(2025) Вдовиченко, Д. О.
У кваліфікаційній роботі проаналізовано радянську освіту як інструмент формування комуністичної свідомості у шкільному курсі історії з 1917 року до сьогодення. Розкрито роль курсу історії як інструмента ідеологічного впливу, проаналізовано зміст навчальних програм, підручників і методів викладання. Також проаналізовано вплив на світогляд учнів, механізми ідеологізації змісту освіти, зокрема використання образів героїв та «ворогів», ролі вчителя як транслятора радянських цінностей. Окрему увагу приділено наслідкам радянської освітньої моделі для сучасної України, зокрема викликам у формуванні національної ідентичності, подоланні посттоталітарного мислення та деколонізації змісту освіти. Показано, як ці процеси впливають на історичну пам’ять та ідентичність. The qualification work analyzes Soviet education as a tool for the formation of communist consciousness in the school history course from 1917 to the present. The role of the history course as an instrument of ideological influence is revealed, the content of curricula, textbooks and teaching methods are analyzed. The author also analyzes the impact on the worldview of students, the mechanisms of ideologizing the content of education, including the use of images of heroes and «enemies» and the role of the teacher as a transmitter of Soviet values. Particular attention is paid to the consequences of the Soviet educational model for modern Ukraine, including challenges in the formation of national identity, overcoming post-totalitarian thinking, and decolonization of educational content. The author shows how these processes affect historical memory and identity.
РОЗВИТОК МЕТОДІВ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРОТЯГОМ XX – XXI СТОЛІТЬ
(2025) Макрушин, С. І.
У кваліфікаційній роботі проаналізовано розвиток археологічних методів дослідження у XX–XXI століттях із акцентом на порівняння традиційних підходів і сучасних технологій. Розглянуто етапи становлення класичних методів стратиграфії, польових розкопок, типологічного аналізу, а також впровадження новітніх засобів дослідження: радіовуглецевого та ізотопного датування, георадару (GPR), 3D-сканування, фотограмметрії, молекулярної археології та інших геофізичних методів. На основі аналізу знакових археологічних відкриттів таких як гробниця Тутанхамона, міста майя в Гватемалі, Золоте місто в Саккарі та інші обґрунтовано ефективність застосування відповідних методів. Проведено порівняльну характеристику традиційних і сучасних підходів, виявлено їхні переваги, недоліки та доцільність використання в різних дослідницьких ситуаціях. Зроблено висновок, що найбільш результативним є комплексний підхід, який поєднує глибину і контекстуальність класичних методів із точністю, швидкістю та неінвазивністю новітніх технологій. Робота має практичне значення для організації польових досліджень, освітнього процесу та охорони археологічної спадщини. This qualification thesis examines the development of archaeological research methods in the 20th and 21st centuries, with a focus on comparing traditional approaches and modern technologies. The study explores the evolution of classical methods such as stratigraphy, field excavations, and typological analysis as well as the integration of advanced techniques including radiocarbon and isotope dating, ground-penetrating radar (GPR), 3D scanning, photogrammetry, molecular archaeology, and other geophysical tools. Using key archaeological discoveries such as the tomb of Tutankhamun, the Maya cities in Guatemala, the “Lost Golden City” in Saqqara, and others the research demonstrates the effectiveness of various methodological approaches. A comparative analysis highlights the strengths and limitations of both traditional and contemporary methods, evaluating their suitability in different archaeological contexts. The thesis concludes that a combined approach, integrating the contextual depth of traditional methods with the precision, speed, and non-invasive nature of modern technologies, yields the most comprehensive results. The study has practical value for organizing fieldwork, enhancing educational processes, and contributing to the preservation of archaeological heritage.
РОЗВИТОК ОСВІТИ ПІВДНЯ УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ. НА УРОКАХ ІСТОРІЇ В ШКОЛІ
(2025) Полянський, М. П.
Стаття присвячена особливості розвитку освіти Півдня України другої половини ХІХ – початку ХХ ст, яке стало причиною розвитку деяких видів господарства (вугільна промисловість, медицина, педагогіка і т.д), натомість вона вплинула на соціально-економічну та соціально-політичну ситуацію і стало складовою політики русифікації південноукраїнських губерній. The article is devoted to the peculiarities of the development of education in the South of Ukraine in the second half of the nineteenth and early twentieth centuries, which led to the development of certain types of economy (coal industry, medicine, pedagogy, etc.), but it also influenced the socio-economic and socio-political situation and became part of the policy of Russification of the southern Ukrainian provinces
СТАНОВЛЕННЯ БУРЖУАЗНОГО СУСПІЛЬСТВА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ У XVI – XVIII СТ. У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ІСТОРІЇ
(2025) Горбенко, І. В.
Дипломна робота присвячена дослідженню процесу становлення буржуазного суспільства в Західній Європі у XVI–XVIII століттях та особливостям викладання цієї теми в курсі шкільної історії. У роботі проаналізовано економічні, соціальні та політичні передумови формування нового типу суспільства, роль Реформації, наукової революції та перших буржуазних революцій. Особливу увагу приділено методичним підходам до подання цієї теми в освітньому процесі, розробці дидактичних матеріалів та інтеграції міжпредметних зв’язків. Робота може стати методичним орієнтиром для вчителів історії та викладачів педагогічних закладів The thesis is devoted to the study of the formation of bourgeois society in Western Europe during the 16th–18th centuries and the peculiarities of teaching this topic in the school history course. The research analyzes the economic, social, and political prerequisites for the emergence of a new type of society, the role of the Reformation, the Scientific Revolution, and the first bourgeois revolutions. Special attention is paid to methodological approaches to presenting this topic in the educational process, the development of didactic materials, and the integration of interdisciplinary connections. The work can serve as a methodological guide for history teachers and educators in pedagogical institutions.
ІКОНА МАТЕРІ БОЖОЇ ЧЕНСТОХОВСЬКОЇ ЯК ФЕНОМЕН СЛОВ’ЯНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ТА ХРИСТИЯНСТВА НА УРОКАХ ІСТОРІЇ В ШКОЛІ
(2025) Сокол, О. О.
Актуалізація процесів відродження та переосмислення культурної спадщини польського й українського народів, істотним компонентом якої є релігійне мистецтво, зумовлює необхідність звернення до духовного та матеріального досвіду попередніх поколінь. Ікона, як репрезентативна форма матеріальної та духовної культури слов’янських народів, дедалі частіше стає об’єктом дослідження не лише представників християнського духовенства, а й фахівців у галузі культурології, історії культури, релігієзнавства, філософії, етнографії та суміжних дисциплін. У цьому контексті ікона виступає своєрідним культурним медіатором, який забезпечує інтеграцію релігійного компонента — як одного з визначальних елементів етнокультурної спадщини слов’ян — до національного культурного дискурсу. Саме народна культура слугувала підґрунтям, на якому інтелектуальна еліта формувала та трансформувала новітні культурні цінності, надаючи їм статусу національно значущих явищ The actualization of the processes of revival and rethinking of the cultural heritage of the Polish and Ukrainian peoples, an essential component of which is religious art, necessitates the appeal to the spiritual and material experience of previous generations. The icon, as a representative form of the material and spiritual culture of the Slavic peoples, is increasingly becoming the object of research not only by representatives of the Christian clergy, but also by specialists in the field of cultural studies, cultural history, religious studies, philosophy, ethnography and related disciplines. In this context, the icon acts as a kind of cultural mediator, ensuring the integration of the religious component — as one of the defining elements of the ethnocultural heritage of the Slavs — into the national cultural discourse. It was folk culture that served as the basis on which the intellectual elite formed and transformed the latest cultural values, giving them the status of nationally significant phenomena.